УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

Новини

Асоціації УРБ щодо екологічного податку, утилізації, розміщення та використання побутових відходів, як альтернативного джерела енергії

Асоціації УРБ щодо екологічного податку, утилізації, розміщення та використання побутових відходів, як альтернативного джерела енергії
19 квіт.
2018

 Прем’єр-міністру України Гройсману В.Б.

Міністру фінансів України Данилюку О. О.

Голові Верховної Ради України Парубію А. В.

Голові Комітету Верховної Ради України з

питань податкової та митної політики Южаніній Н.П.

Вих. №17-1

від 17 квітня 2018 року

 

Шановні представники влади!

Користуючись нагодою, ми, представники Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 64-и бізнес-асоціації, висловлюємо Вам запевнення у високій повазі та дякуємо за зусилля, які Ви прикладаєте по впровадженню вкрай необхідних реформ для України.

Фахівці ряду асоціацій Української Ради Бізнесу проаналізували законопроекти №№4835, 4836, 4837,  які знаходяться на розгляді Верховної Ради України та дійшли наступних висновків:

Законопроект № 4836 (зміни до Податкового кодексу):

Законопроектом № 4836 встановлюється система ставок податку за виробництво й імпорт упаковки та товарів в упаковці. Крім того, передбачається включення цього податку до екологічного податку.

Концептуальні проблеми:

Подібний податковий підхід в принципі суперечить принципу розширеної відповідальності виробника (впровадженого в 27-и з 28-и країн ЄС), згідно з яким саме виробники (а не держава, яка розпоряджається зібраними з виробників податками) несуть відповідальність аж до моменту утилізації чи переробки як безпосередньо продукту, так і відходів упаковки. У той же час, при сплаті податку моментом виконання зобов’язань є момент сплати податку, а не утилізації чи переробки відходів упаковки.

1) По факту даний податок платитиметься в якості плати за послуги організацій, що здійснюють утилізацію відходів, органи ж влади не здійснюють функції утилізації відходів, а лише регулюють дану сферу правовідносин.

Водночас, плата за послуги базується на вартості надання таких послуг і має встановлюватись на основі договору між надавачем та отримувачем послуги. Підміна такої плати податком фактично означає антиконкурентні дії з боку держави, призведе до корупції під час вибору підприємств, серед яких розподілятиметься податок, а також призведе до неврахування реальної вартості послуг з утилізації і подорожчання товарів для кінцевого споживача, але не вирішить порушену проблему.

Крім того вбачається проблематичним визначити  базу оподаткування (підпункт 242.6), виміряти вагу упаковки, що виробляється або імплантується, буде важко. Акцентуємо увагу, що в законопроекті відсутні механізми контролю, а значить складнощі із базою оподаткування виникнуть як у суб’єктів споживання, так і у фіскальних органів.

2) Законопроект, де-факто, блокує створення системи розширеної відповідальності виробника (РВВ). Так, для підприємств, котрі обрали дану модель (РВВ) та вирішили самостійно або через організації РВВ самостійно виконувати свої зобов'язання, а не платити податок, норма утилізації встановлюється на рівні 100%. Такий показник не є можливим для виконання навіть для найбільш розвинених в даному питанні країн. Фактично, ця  вимога носить заборонний характер з точки зору імплементації РВВ.

3) У законопроекті передбачено (пункт 246.6), що за розміщення не утилізованих побутових відходів ставка податку збільшується у 6 разів. Таким чином, за логікою авторів проекту, платник податків навіть уклавши із відповідною організацією договір про утилізацію своїх побутових відходів і сплативши податок все одно несе відповідальність перед державою за подальше поводження з цими відходами, що фактично перекладає на виробників упаковки відповідальність за дії інших осіб, які він не може контролювати, оскільки дані особи є монополістами і зможуть диктувати умови укладення відповідних договорів.  

4) Також законопроектом 4836 передбачено оподаткування екологічним податком виробника за випущену ним упаковку, а потім сплату екологічного податку за розміщення цієї ж упаковки (не її виробниками) у спеціально відведених для цього місцях, що нівелює значення першого податку і призводить до подвійного оподаткування.

5) Згідно з законопроектом, встановлені ставки податку індексуються щорічно на індекс споживчих цін. При цьому вже наступного року після запровадження цього податку, його ставки, визначені у Податковому кодексі, стануть неактуальними. Тому зміна ставок відповідного податку потребуватиме внесення змін до Податкового Кодексу через тривалу та складну процедуру розгляду Верховною Радою відповідного законопроекту. За такої ситуації в умовах високої інфляції функціонування системи поводження з відходами за рахунок податку може зупинитися внаслідок того, що існуючі ставки податку не покриватимуть витрат на утилізацію відходів, але відповідний податок продовжуватиме стягуватися.

Законопроект № 4837 (зміни до Бюджетного кодексу):

Згідно законопроекту № 4837, зібрані суми податку (відповідно до проекту 4836) перераховуватимуться певним суб'єктам господарювання, що здійснюють переробку або утилізацію відходів, а також рекультивацію полігонів, звалищ побутових відходів.

Концептуальні проблеми:

1) Проект 4837 передбачає спрямування податку за виробництво й імпорт упаковки та товарів в упаковці на компенсацію послуги з утилізації будь-яких побутових відходів організації, визначеній органом місцевого самоврядування на позаконкурсній основі, а не лише відходів упаковки. Це, по суті, є прихованим фінансуванням утилізації всіх побутових відходів за рахунок коштів виробників упаковки. У той час, як упаковка складає лише близько 35% всіх побутових відходів.

2) Законопроектом передбачено отримання платниками екологічного податку за розміщення відходів в частині розміщення малонебезпечних побутових відходів коштів субвенції на заходи з рекультивації полігонів, звалищ побутових відходів. При цьому слід зазначити, що рекультивацію полігонів здійснюють не платники екологічного податку, які, власне, й створюють відходи, а суб'єкти, які здійснюють заходи поводження з відходами на відповідних полігонах.

Таким чином, держава знову (як  у випадку з сумнозвісною постановою Кабінету Міністрів від 26 липня 2001 р. N 915 «Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини) безпідставно виступає «посередником» між суб'єктами, що продукують відходи, та суб'єктами, що утилізують відходи. При цьому необхідність такого посередництва не визначена та веде до корупційних ризиків.

Більше того, все вищезазначене суперечить самому визначенню податку, й відсутні підстави для включення системи фінансування утилізації відходів до Державного бюджету України.

Законопроект № 4835:

Законопроект 4835 передбачає в тому числі внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, що не узгоджується з його назвою, яка передбачає внесення змін лише до законів України, а не до законодавчих актів.

Крім того, санкції, запропоновані у законопроекті, мають характер фінансових санкцій, що застосовуються до юридичних осіб, а не відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень фізичними особами. Зазначене обумовлюється тим, що штрафи за відповідні порушення у законопроекті визначено у розмірі відсотків чистого  доходу від  реалізації  продукції   (товарів, робіт, послуг). Тому зазначене не є предметом регулювання  Кодексу України про адміністративні правопорушення, а має бути врегульовано у профільному законі як відповідальність юридичних осіб.

Також санкції, передбачені у законопроекті, жодним чином не співвідносяться з порушеннями, за вчинення яких вони накладаються. Так, невчасне надання  інформації щодо обсягів повторного використання або матеріальної утилізації відходів упаковки має наслідком штраф у розмірі десяти  відсотків чистого  доходу від  реалізації  продукції (товарів, робіт, послуг). А, наприклад, надання недостовірної інформації щодо обсягів повторного використання та/або матеріальної утилізації відходів упаковки тягне за собою накладення штрафу у розмірі п’ятдесяти  відсотків чистого  доходу від  реалізації  продукції (товарів, робіт, послуг). Причому недостовірність інформації може полягати й у заниженні обсягу перероблених відходів, тобто суб'єкт внаслідок допущення помилки вказав менший обсяг перероблених відходів, ніж переробив насправді. Така помилка не має жодної суспільної небезпечності, оскільки суб'єкт, насправді утилізувавши більший обсяг відходів, виконав свої зобов'язання.

Виходячи з викладеного вище представники бізнес асоціацій дійшли до висновку, що прийняття даних законопроектів не тільки не вирішить, але й навпаки – посилить наявні в Україні проблеми з переробкою побутових відходів, відходів упаковки та роздільним збором. Крім того, їх реалізація призведе до порушення прийнятих на себе Україною зобов'язань в рамках Угоди про Асоціацію з ЄС, призведе до подорожчання продуктів харчування, розквіту корупції і збагачення вузького кола власників підприємств, які отримають монопольний статус.

Закликаємо представників влади детально розглянути можливі наслідки, до яких призведе реалізація таких проектів та посприяти прийняттю рішення щодо повернення проектів 4835, 4836, 4837 авторам на доопрацювання.

 

З повагою,

ряд асоціацій, членів Української Ради Бізнесу

Розкажіть про своє бачення

НАПИШІТЬ НАМ