УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

Новини

Члени Української Ради Бізнесу обговорили економічні реформи з з представниками фракції «Об’єднання «Самопоміч»

Члени Української Ради Бізнесу обговорили економічні реформи з  з представниками фракції «Об’єднання «Самопоміч»
25 трав.
2018

23 травня 2018 року у конференц-залі Міжнародного інституту менеджменту відбувся круглий стіл щодо економічних та інституційних реформ в Україні за участі керівників бізнес-асоціацій, членів Української Ради Бізнесу та представників фракції «Об’єднання «Самопоміч»: головою фракції Олегом Березюком та народними депутатами Тетяною Остріковою, Вікторією Войціцькою, Андрієм Журжієм, Русланом Сидоровичем та Іваном Мірошніченко.

У ході зустрічі було обговорено низку пріоритетних питань для бізнесу: ліквідація податку на прибуток та перехід до податку на виведений капітал, створення єдиного аналітичного органу з розслідувань фінансових злочинів, підпорядкованого Кабміну, радикальна реформа фіскальної служби та митниці, лібералізація системи реєстрації розрахункових операцій, деофшоризація, підключення до електромереж. Крім того, учасники обговорили нагальність інституційних реформ, які є необхідними для створення інклюзивних економічних та політичних інститутів: нове виборче законодавство, незалежний Антикорупційний суд тощо.

Анатолій Долинний, президент Української федерації індустрії безпеки, наголосив, що бізнес втомився роками чекати на обіцяну реформу фіскальної служби та митниці, необхідно терміново розпочати цей процес та за кілька років отримати оновлені органи.

Тетяна Острікова, народний депутат України, зазначила, що фракція повністю підтримує таку ініціативу, але, на її думку, Уряд не робить суттєвих кроків у цьому напрямку, зокрема, у поданій бюджетній резолюції не передбачено нічого для реалізації цих реформ. Тетяна запропонувала бізнесу звертатись до представників Уряду, зокрема до Прем’єра-міністра, який нещодавно інформував про те, що бізнес задоволений роботою ДФС.

Олег Березюк, голова фракції Самопоміч, наголосив, що це Уряд має залежати від бізнесу, а не навпаки. Він закликав бізнес-асоціації сформувати консолідовані вимоги до влади та послідовно відстоювати їх.

Михайло Соколов, представник Всеукраїнської Аграрної Ради, повідомив, що переважна більшість білого бізнесу підтримують запровадження нової моделі податку на виведений капітал та запитав у народних депутатів щодо одностайності позиції їх фракції.

Президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе також акцентував увагу на важливості імплементації в життя законопроекту про податок на виведений капітал. Він зазначив, що АППУ послідовна у своїх діях, податку на виведений капітал присвячено окремий розділ Ліберального податкового кодексу, розробленого Асоціацією спільно з українським бізнесом. «Ми обговорили ці пропозиції з представниками бізнесу під час круглих столів у 17-ти областях України, і скрізь підприємці підтримали заміну податку на прибуток податком на виведений капітал», - наголосив Президент АППУ.

Народні депутати у свою чергу заявили про готовність усією фракцією віддати голоси за даний законопроект. Вони повідомили, що спілкувались з МВФ щодо цього податку. Фахівці МВФ, проаналізувавши надані матеріали та розрахунки, висловили позицію:  вони не проти податку на виведений капітал, їх цікавить виключно збалансований бюджет. Щодо компенсаторів – депутати повідомили, що втрати бюджету за останніми розрахунками МВФ можуть становити не більш ніж 1-1.5% від ВВП, тому ці незначні цифри втрат без проблем можуть бути компенсовані за рахунок нормальної роботи митниці та ТЦО.

Софія Арасланова, генеральний директор Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки” повідомила, що ситуація на митниці жахлива, що контрабандні товари безперешкодно потрапляють до України і легко реалізуються. На думку Софії не слід очікувати великої реформи, необхідно вимагати її, але при цьому необхідно і реалізовувати  точкові кроки. Одними з таких успішних точкових змін члени Ради Бізнесу вважають прийняті норми щодо «піджаків» та «посилок», бізнес закликає народних депутатів не допустити відновлення цих схем (й не підтримувати проект №7484, що повертає на кордон корупційні схеми безмитного ввезення імпорту)

Народні депутати погодились, що радикальна реформа митних органів та перекриття окремих схем з мінімізації податків на митниці -  це паралельний процес, який має йти одночасно, та підтримали позицію бізнесу щодо неможливості підтримки шкідливого законопроекту №7484.

Олексій Колесников, представник Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки” повідомив, що бізнес сформував свої вимоги до національного бюро фінансових розслідувань та надіслав звернення всім головам фракцій Парламенту. Бізнес вимагає створення єдиного аналітичного органу з розслідування фінансових злочинів, підпорядкованого Кабміну, з обмеженням на входження у штат колишніх та нинішніх співробітників правоохоронних органів, що здійснюють діяльність у сфері економічної злочинності.

Тетяна Острікова зазначила, що проекти авторства депутатів фракції Самопоміч саме і передбачають такі принципи. На думку Тетяни, найбільш ймовірно, що всі три проекти, щодо боротьби з економічними злочинами будуть відправлені на доопрацювання до профільного Комітету ВРУ і вже у Комітеті за участі експертів та бізнесу буде сформована єдина версія законопроекту.

Надія Бердичук, виконавчий директор Асоціації прямого продажу, зазначила, що згідно останніх досліджень Інституту економічних досліджень найбільш очікувана бізнесом зміна – це зниження навантаження на фонд оплати праці. Україна має один з найвищих показників навантаження серед країн, схожих за рівнем соціально економічного розвитку, що негативно впливає на її рівень конкурентоздатності на ринку праці. Необхідно терміново скорочувати найбільш шкідливі для економіки прямі податки - єдиний соціальний внесок та податок на доходи фізичних осіб, компенсувавши таке зниження радикальним скороченням неефективних видатків бюджету, знизивши перерозподіл через публічні фінанси до рівня 35-37% від ВВП.

Андрій Журжій, народний депутат України, повідомив, що погоджується з такими тезами, вважає за необхідне скорочувати видатки держави та скорочувати навантаження на фонд заробітної плати, проте не вірить, що це можливо зробити у найближчій перспективі. Але депутати фракції “Самопоміч” не втрачають надію та готові спільно працювати над реалізацією цих завдань.

Вікторія Войцицька, народний депутат України, повідомила, що бізнес має не виступати поодинці із різними пропозиціями, а сформувати спільні очікування та вимоги до нового Парламенту. Щодо питання неефективних державних видатків Вікторія наголосила – що їх неймовірно багато, щоб їх скоротити - необхідні реєстри пільг, субсидій та пенсій, проведення верифікації соціальних виплат, потрібна оптимізація процесів та функції органів влади.

Відповідаючи на питання про новий Виборчий Кодекс із моделлю виборів за відкритими списками, Олег Березюк зазначив, що такий Кодекс вкрай потрібен, але для цього не вистачає ще трохи голосів, необхідно комунікувати з народними депутатами та доносити їм позицію громадян України.

Роман Сидорович, народний депутат України, запропонував налагодити постійну співпрацю між членами Української Ради Бізнесу та народними депутатами, продумати оптимальний формат взаємодії.

Сергій Овсієнко, керівник Асоціації імпортерів та дистриб’юторів автокомпонентів, також закликав до діалогу та запропонував проводити регулярні зустрічі між бізнесом та народними депутатами з метою погодження спільних пріоритетів у економічних реформах.

Наприкінці заходу учасники зустрічі домовились про обмін документами із баченням пріоритетних завдань та про подальші постійні комунікації та співпрацю.

Розкажіть про своє бачення

НАПИШІТЬ НАМ