УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

Новини

Коаліція бізнес-асоціацій України підтримує новації законопроекту 9260 щодо адміністрування посилкового імпорту

Коаліція бізнес-асоціацій України підтримує новації законопроекту 9260 щодо адміністрування посилкового імпорту
20 лист.
2018

Українська Рада Бізнесу вітає намагання Міністерства фінансів України, Комітету з податкових та митних питань Верховної Ради України, Народних депутатів слідувати світовим практикам у врегулюванні питання неоподаткованого імпорту поштових, експрес-відправлень та запобігання загроз, які несе безконтрольний імпорт товарів.

Європейський союз, Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD), Всесвітня Митна Організація (WCO) у своїх останніх доповідях окремо наголошують на суттєвих ризиках зростаючої транскордонної електронної комерції, якщо вона не контролюється.

По-перше, неконтрольований безподатковий імпорт товарів призводить до маніпулювання ціною товарів, подрібнення комерційних партій товарів на малі поштові відправлення, заниження митної вартості. Як наслідок – фінансові втрати для бюджету країн.

По-друге, при значному рості транскордонної торгівлі та збільшенні кількості посилок до безподаткового ліміту, митні та податкові адміністрації країн не справляються з адмініструванням. Якщо контроль електронної комерції з боку держави відсутній - виникають критичні безпекові ризики - до країни потрапляють заборонені предмети та речовини, зброя та наркотики, контрафакт, порушуються права інтелектуальної власності.

По-трете, зловживання та маніпуляції безподатковими лімітами, коли комерційні партії товарів потрапляють в країну під виглядом безподаткових поштових та експрес-відправлень, викривлюють конкуренцію між імпортерами та створюють нерівні умови ведення бізнесу. Невирішення ситуації, що склалася надалі поглиблюватиме нерівні умови, які склалися в Україні для легального бізнесу і того бізнесу, що працює в тіні. Як результат -  знижується інвестиційна привабливість країни, зменшуються відрахування до державного бюджету, все більший відсоток бізнесу виштовхується в тінь, корумпуються органи влади та контролю.

По-четверте, безподатковий імпорт викривлює конкуренцію між вітчизняними та іноземними виробниками через відшкодування останнім ПДВ при експорті. Таке викривлення конкурентних умов створює цінову преференцію для іноземних товарів, стримує інвестиції у виробництво, призводить до закриття підприємств, безробіття, трудової еміграції, негативного торгового балансу та призводить до росту інфляції.

Усі ці ризики особливо актуальні для України, де про невикорінені «поштові» схеми свідчить низка гучних затримань комерційних партій товару під виглядом безподаткових поштових відправлень. Не менш гучними стали викриття окремих поштових операторів, які зазначені схеми обслуговують або ж були створені як їх частина. Натомість ДФС заявляє про неможливість повного контролю та адміністрування поштових та експрес-відправлень з боку держави.

У зв’язку з цим Українська Рада Бізнесу вітає прагнення Міністерства фінансів України, Комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради України та Народних депутатів зменшити ризики використання у схемах безподаткового імпорту, що є зворотною стороною стрімко зростаючої міжнародної електронної комерції.

Наголошуємо на підтримці перших кроків щодо:

- врегулювання безподаткових лімітів. За результатами дослідження, проведеного компанією «GfK» середня вартість посилки, яку отримує українець складає 1291 грн. Таким чином запропоновані в законопроекті зміни не зчинять негативного впливу на пересічних отримувачів поштових та експрес-відправлень;

- запровадження електронних реєстрів поштових та експрес-відправлень, що дасть можливість контролюючим органам проводити ризик-орієнтовані перевірки;

- надання поштовим та експрес-операторам можливості виступати податковими агентами, що значно спростить та прискорить оформлення відправлень для громадян.

Також наголошуємо, що важливим є і передбачити наступні кроки по зменшенню обсягів неоподаткованого поштового імпорту, який використовується у комерційних цілях, зокрема запровадження з 2020 року обмеження кількості посилок, які не оподатковуються, до кількох на місяць, що, з одного боку, не призведе до негативного впливу на звичайних отримувачів, а з іншого – суттєво обмежить «схеми».

Бізнес-спільнота підкреслює, що врегулювання питань безподаткового імпорту стане значним кроком на шляху поновлення конкуренції на ринках та покращенню бізнес-клімату загалом, тому важливим є комплексний підхід та внесення  відповідних змін до Митного кодексу України та перегляду діючих Актів державних органів щодо регулювання відповідної сфери.

 

Українська Рада Бізнесу

Розкажіть про своє бачення

НАПИШІТЬ НАМ