УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

Новини

Національна бізнес-коаліція презентувала кандидатам на посаду Президента України ТОП-10 пріоритетів для економічного зростання

Національна бізнес-коаліція презентувала кандидатам на посаду Президента України ТОП-10 пріоритетів для економічного зростання
08 лют.
2019

Єдиний порядок денний бізнесу, спрямований на покращення бізнес-клімату в країні, детінізацію та зростання економіки, створення прозорих та рівних умов ведення бізнесу, сформувала коаліція із понад 70-ти бізнес-асоціацій з різних регіонів країни.

Основою для ТОП-10 стали пріоритети бізнесу до влади СУП та Української ради бізнесу.

 «Як засвідчує практика, 90% проблем бізнесу – спільні. Тому ми з СУП об’єдналися, об’єднали наші бізнес-адженди, до нас приєдналися регіональні асоціації, асоціації малого та середнього бізнесу і ми консолідували ТОП-10», - зазначила  член Наглядової Ради Української Ради Бізнесу (УРБ) Софія Арасланова.

За її словами, порівняння пріоритетів усіх зацікавлених сторін визначило 6 спільних ініціатив. Це заміна податку на прибуток податком на виведений капітал, зниження податкового навантаження на фонд оплати праці, створення єдиного органу з розслідування економічних злочинів, ліквідація податкової міліції та  економічних підрозділів інших  правоохоронних органів, запровадження безпаперових технологій, демонополізація ринків  тепло- і енергопостачання, спрощення підключення до електромереж, інституційна реформа та реформа контролюючих органів.

Наступні 4 пріоритети, за словами Софії Арасланової, були визначені  всіма учасниками коаліції, шляхом рейтингового голосування з-понад 20-ти пріоритетів, які для себе окреслив бізнес.

 «Ми переконані, що бізнес є найкращим радником для політичної еліти при формуванні економічної стратегії країни», - заявила в.о. виконавчого директора Спілки українських підприємців (СУП) Тетяна Паламарчук. За її словами, мета   по-перше, виступити у 2019 році єдиним голосом об’єднаного бізнесу з чіткими пріоритетами і по-друге -  донести до загалу фокус уваги бізнесу.

«Завдання, які ми перед собою поставили – це сприяти підтримці кандидатами у Президенти наших пріоритетів, а також – включення нашої адженди до програм політичних сил. Ми розуміємо, що те, наскільки швидко будуть запроваджені ці ініціативи, залежить від законодавчої влади, тому дуже важлива підтримка всією політичною елітою наших пріоритетів та ініціатив, які спрямовані на економічне зростання», - підкреслила Тетяна Паламарчук.

Серед проблем, що хвилюють сьогодні бізнес найбільше, Софія Арасланова на одне із перших місць поставила тягар перевірок. За її словами, досі не відбулася реформа фіскальної та митної служб, а дії контролюючих органів – яких зараз більше 20-ти -  часто мають каральний характер, перевірки скоріше кількісні, ніж якісні.

 «Немає особистої відповідальності працівників, що не дозволяє в судовому порядку підприємцям компенсувати завдану шкоду від неправомірних дій перевіряльників. Тож, в основу таких органів, на нашу думку, має лягти аналіз, планування і зміна ідеології з кількості перевірок на їх якість», - прокоментувала один із ТОП-10 пріоритетів Софія Арасланова.

При цьому, вона відзначила необхідність детінізації економіки. Адже нині частка "тіні", за різними підрахунками сягає 42%. Для бізнесу це означає неможливість конкурувати в умовах, коли кожен третій підприємець не платить податків. Це також говорить про те, що створювати виробництво в Україні недоцільно, тому що вироблена продукція не зможе конкурувати з продукцією компаній , які не платять податки та безподатковим імпортом..

 «Серед інструментів боротьби з тінню ми пропонуємо, в першу чергу, деофшоризацію бізнесу, боротьбу з безподатковим імпортом, з махінаціями з ПДВ та захистом спрощеної системи оподаткування від зловживань з боку великого бізнесу і – це те, що в центрі нашої уваги.», - підкреслила Софія Арасланова.

Виконавчий директор Української асоціації прямого продажу, член Наглядової Ради УРБ Надія Бедричук  акцентувала на необхідності зменшення навантаження на фонд оплати праці, що вкрай актуально для малого й середнього бізнесу:

 «Зараз, якщо скласти всі відсотки, які беруться з заробітної плати працівників – це 41,5%. Ми вважаємо, що загалом це має бути до 25%. Тому що при рівні 41,5% детінізації заробітних плат, на жаль, не станеться. І ми знову зберігаємо ситуацію, коли найбільше навантаження буде на «білий» бізнес. Зараз лунають пропозиції збільшення ЄСВ, оподаткування, але вони фактично стосуватимуться лише невеликої групи компаній, які виплачують зарплату легально і платять всі податки.  Тоді й компанії опиняються у невигідній позиції  порівняно з тіньовими – вони втрачають свої конкурентні переваги і не можуть розширити можливості щодо виплати зарплати своїм працівникам», - пояснила Надія Бедричук.

Серед пропозицій бізнесу владі – і зменшення штрафних санкції за незареєстрованих працівників, які нині становлять від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів.

 «Ми пропонуємо – від 1 до 10. І ми вважаємо, що штрафні санкції мають стимулювати виправляти порушення, а не вбивати бізнес і не провокувати порушення. , Якщо встановлений дуже великий штраф, це провокує інспекторів, які приходять з перевірками, на те, щоб брати хабарі. Тобто, фактично, ми зараз не виправляємо ситуацію, а вводимо додатковий кримінал», - констатувала виконавчий директор Української асоціації прямого продажу, член Наглядової Ради УРБ.

Заступник Голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), член Наглядової Ради УРБ Михайло Соколов наголосив на тому, що ТОП-10 пропозицій допоможе вивести бізнес з тіні за рахунок чіткого обліку та покарань за виявлені маніпуляції:

 «Наші пропозиції спрямовані на те, щоб маніпулювати з ПДВ, перебувати в тіні – щоб це було дорого. Давайте робити те, що робить весь цивілізований світ – давайте запроваджувати електронні податкові накладні, але не в тому вигляді, як вони у нас є, а в тому вигляді, коли ведеться облік саме  фізичного обсягу поставки. Так, давайте робити це не для всіх товарів, а лише для тих, за групами яких, згідно з даними самої фіскальної служби, відбуваються основні крадіжки», - заявив Михайло Соколов.

Процес обговорення ТОП-10 пріоритетів, які бізнес рекомендуватиме в якості економічної стратегії триває. Як зазначила Софія Арасланова, вони планують системно просувати консолідовану  адженду бізнесу: 

"4 березня ми плануємо у Прем’єр-Палаці діалог на увесь день з ТОП-10 кандидатів у Президенти України, яких визначать результати трьох незалежних рейтингів", - анонсувала обговорення Софія Арасланова.

Топ 10 пропозицій бізнесу

  1. Заміна податку на прибуток податком на виведений капітал для всіх компаній. 
  2. Зниження податкового навантаження на фонд оплати праці. 
  3. Створення єдиного органу з розслідування економічних злочинів, ліквідація податкової міліції та інших економічних підрозділів правоохоронних органів.
  4. Запровадження без паперових технологій: заборона державним органам вимагати інформацію, яка міститься у державних базах даних.
  5. Демонополізація ринків тепло та енергопостачання, забезпечення рівності доступу учасників суміжних ринків до товарів та послуг, природних монополій, зокрема, електромереж та приватної тяги.
  6. Інституційна реформа перевіряючих та контролюючих органів: запровадження персональної відповідальності, ризико-орієнтованого підходу до перевірок, проведення відкритих конкурсів на керівні посади.
  7. Ухвалення нового Податкового Кодексу Розвитку та Митного кодексу ( деофшоризація економіки, радикальне зменшення розміру шкідливих прямих податків, модифікації податку на землю та інше), а також зниження державних видатків до 35% від ВВП.
  8. Запровадження сучасного трудового права, заснованого на свободі трудового договору, спрощення формальностей та зменшення штрафних санкцій. 
  9. Збереження спрощеної системи оподаткування. Сприяння легальному мікро- і малому підприємництву.
  10. Детінізація економіки, зокрема, ринку оренди землі та сільгосппродукції. Запровадження єдиного податкового електронного документа задля контролю ланцюжка постачання ризикових категорій товарів та стимулювання покупця отримувати фіскальний чек при їх покупці.
loader

Facebook

Розкажіть про своє бачення

НАПИШІТЬ НАМ