УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

Новини

Super User

Super User

Українська Рада Бізнесу вітає намагання Міністерства фінансів України, Комітету з податкових та митних питань Верховної Ради України, Народних депутатів слідувати світовим практикам у врегулюванні питання неоподаткованого імпорту поштових, експрес-відправлень та запобігання загроз, які несе безконтрольний імпорт товарів.

Європейський союз, Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD), Всесвітня Митна Організація (WCO) у своїх останніх доповідях окремо наголошують на суттєвих ризиках зростаючої транскордонної електронної комерції, якщо вона не контролюється.

По-перше, неконтрольований безподатковий імпорт товарів призводить до маніпулювання ціною товарів, подрібнення комерційних партій товарів на малі поштові відправлення, заниження митної вартості. Як наслідок – фінансові втрати для бюджету країн.

По-друге, при значному рості транскордонної торгівлі та збільшенні кількості посилок до безподаткового ліміту, митні та податкові адміністрації країн не справляються з адмініструванням. Якщо контроль електронної комерції з боку держави відсутній - виникають критичні безпекові ризики - до країни потрапляють заборонені предмети та речовини, зброя та наркотики, контрафакт, порушуються права інтелектуальної власності.

По-трете, зловживання та маніпуляції безподатковими лімітами, коли комерційні партії товарів потрапляють в країну під виглядом безподаткових поштових та експрес-відправлень, викривлюють конкуренцію між імпортерами та створюють нерівні умови ведення бізнесу. Невирішення ситуації, що склалася надалі поглиблюватиме нерівні умови, які склалися в Україні для легального бізнесу і того бізнесу, що працює в тіні. Як результат -  знижується інвестиційна привабливість країни, зменшуються відрахування до державного бюджету, все більший відсоток бізнесу виштовхується в тінь, корумпуються органи влади та контролю.

По-четверте, безподатковий імпорт викривлює конкуренцію між вітчизняними та іноземними виробниками через відшкодування останнім ПДВ при експорті. Таке викривлення конкурентних умов створює цінову преференцію для іноземних товарів, стримує інвестиції у виробництво, призводить до закриття підприємств, безробіття, трудової еміграції, негативного торгового балансу та призводить до росту інфляції.

Усі ці ризики особливо актуальні для України, де про невикорінені «поштові» схеми свідчить низка гучних затримань комерційних партій товару під виглядом безподаткових поштових відправлень. Не менш гучними стали викриття окремих поштових операторів, які зазначені схеми обслуговують або ж були створені як їх частина. Натомість ДФС заявляє про неможливість повного контролю та адміністрування поштових та експрес-відправлень з боку держави.

У зв’язку з цим Українська Рада Бізнесу вітає прагнення Міністерства фінансів України, Комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради України та Народних депутатів зменшити ризики використання у схемах безподаткового імпорту, що є зворотною стороною стрімко зростаючої міжнародної електронної комерції.

Наголошуємо на підтримці перших кроків щодо:

- врегулювання безподаткових лімітів. За результатами дослідження, проведеного компанією «GfK» середня вартість посилки, яку отримує українець складає 1291 грн. Таким чином запропоновані в законопроекті зміни не зчинять негативного впливу на пересічних отримувачів поштових та експрес-відправлень;

- запровадження електронних реєстрів поштових та експрес-відправлень, що дасть можливість контролюючим органам проводити ризик-орієнтовані перевірки;

- надання поштовим та експрес-операторам можливості виступати податковими агентами, що значно спростить та прискорить оформлення відправлень для громадян.

Також наголошуємо, що важливим є і передбачити наступні кроки по зменшенню обсягів неоподаткованого поштового імпорту, який використовується у комерційних цілях, зокрема запровадження з 2020 року обмеження кількості посилок, які не оподатковуються, до кількох на місяць, що, з одного боку, не призведе до негативного впливу на звичайних отримувачів, а з іншого – суттєво обмежить «схеми».

Бізнес-спільнота підкреслює, що врегулювання питань безподаткового імпорту стане значним кроком на шляху поновлення конкуренції на ринках та покращенню бізнес-клімату загалом, тому важливим є комплексний підхід та внесення  відповідних змін до Митного кодексу України та перегляду діючих Актів державних органів щодо регулювання відповідної сфери.

 

Українська Рада Бізнесу

Члени Української Ради Бізнесу взяли участь у нараді 16 листопада за участі представників Міністерства фінансів, експертів, ДФС, ДРС, представників ЄБА, АСС, РПР, ТПП.

Протягом наради обговорили питання стимулювання покупців отримувати фіскальний чек, законопроект, який вирішує це питання («Кешбек для покупця»), був розроблений робочою групою Мінфіну та на цей час знаходиться на розгляді у ДРС. Учасники наради погодили подальші дії для впровадження проекту, зокрема проведення окремої зустрічі із керівництвом ДРС для погодженя позицій.

Також обговорили питання поштового імпорту та необхідності його врегулювання та питання щодо пілотного проекту з метою переходу до РРО третього покоління (смартфони та планшети у якості РРО). Представники бізнесу окреслили проблематику щодо цих питань та учасники дискусії  погодили наступні спільні кроки щодо їх вирішення.

6 листопада відбулась акція представників українського бізнесу перед  Комітетом ВРУ з питань податкової та митної політики на підтримку запровадження податку на виведений капітал.

Українська Рада Бізнесу, до складу якої входять 68 бізнес-асоціацій малого та середнього бізнесу, а також члени об'єднання "Бізнес за майбутнє" та інші бізнес-спільноти наголосили, що цей законопроект є першочерговим пріоритетом для підприємців, його реалізація суттєво спростить адміністрування податків та перекриє офшорні схеми. Учасники акції закликали народних депутатів підтримати законопроект №8557 на профільному Комітеті та забезпечити якнайшвидше голосування його у Парламенті.

Анатолій Долинний, президент Української федерації індустрії безпеки, член УРБ повідомив, що проект ПнВК є пріоритетом всіх 68-и асоціацій, які входять до складу Ради Бізнесу. Зволікання із його прийняттям нашкодить українському бізнесу, який і так потерпає від відтоку кадрів за кордон та несприятливих умов ведення бізнесу. Пропозиції «пакетних голосувань» із фіксалізацією - є неприйнятними, це зашкодить бізнес-клімату країни.

Олександр Громико, президент Української асоціації виробників електротехніки, член Української Ради Бізнесу зазначив, що український бізнес вже втомився чекати на покращення умов ведення бізнесу, тиск на підприємців тільки збільшується останніми роками. Тому цей проект, разом із інституційною реформою ДФС та митницею – є ключовими для збільшення економічних свобод, детінізації та деофшоризації економіки. 

Економіст  Олег Гетман зауважив, що видатки бюджету, які перерозподіляються через публічні фінанси, на цей час надвисокі, складають більш ніж 44% від ВВП (при рекомендованому економістами оптимальному рівні у 37%). Тому експертне співтовариство вважає проект №8857, який знижує найбільш шкідливі для економіки прямі податки та примушує владу скоротити неефективні видатки – позитивним.

Нагадаємо, що Законопроект №8557 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на виведений капітал” був розроблений за участі фахівців Мінфіну, МЕРТ, народних депутатів, експертів та представників бізнесу. Проект затверджений Кабінетом Міністрів і три місяці тому внесений Президентом до Парламенту як невідкладний.

Кілька тижнів тому Голова Комітету ВРУ, на розгляді якого знаходиться проект, наголосила, що проект вже прорахований, під нього знайдено необхідні компенсатори та він матиме нейтральний вплив на бюджет.

На сьогодні існують великі ризики неприйняття законопроекту, або поширення його дії лише на малий та середній бізнес,  що є не прийнятним.

2 листопада розпочався процес підписання ряду Меморандумів між представниками УРБ та провідними політичними партіями, що претендують на електоральні симпатії українських виборців у 2019 році.

Першими Меморандум із Українською Радою Бізнесу «Країна рівних можливостей з потужною економікою» підписала  Громадянська позиція. Документ став результатом кількамісячної роботи фахівців, в ході якої були викристалізувані ключові принципи, за якими має рухатися Україна, аби здобути економічну незалежність і стати повноправним гравцем на світовій арені. Документ містить також конкретний план дій щодо реалізації цих принципів на практиці.

Але це – лише початок серйозної роботи.

У своєму вступному слові лідер «Громадянської позиції» Анатолій Гриценко зазначив, що на черзі - спільна підготовка проекту нового податкового кодексу – «Кодексу Розвитку», глибинні зміни до митного кодексу та якісні зміни до всіх державних процедур, що впливають на підприємництво. «Всі підприємці мають право працювати в рівних умовах, без монополій та диктату з боку влади. Влада ж повинна  працювати чесно. Лише тоді у нас буде потужна економіка та держава», - підкреслив Гриценко.

Член Української Ради Бізнесу Андрій Панасюк, Асоціація товаро-грошового обігу,  наголосив на важливості для розвитку бізнесу принципів, зазначених у Меморандумі, серед яких непорушність права власності та протидія рейдерству, захист економічних прав громадян в Україні та за її межами, деофшоризація, виведення економіки з тіні, децентралізація влади і економічне зміцнення громад на місцях, демонополізація, ефективне та прозоре державне управління, підтримка експортного потенціалу, енергозбереження та розвиток альтернативної енергетики, деполітизація правоохоронних органів та судової системи і протидія корупції шляхом дієвих стимулів та невідворотності покарання.

Михайло Соколов, Всеукраїнська аграрна рада, запитав про ставлення лідера «Громадянської позиції» щодо законопроекту про податок на виведений капітал. Також Михайло запропонував обговорити ініціативу бізнесу, згідно якої кожне підприємство або фізична особа зможуть за своїм бажанням частину свого податку на прибуток або ПДФО – сплачувати на рахунок громадської організації або політичної партії.

Анатолій Гриценко підтвердив зафіксовану у Меморандумі позицію у підтримку законопроекту про податок на виведений капітал, зазначивши, що детальніше обговорювати цей проект доцільно лише після отримання детальних розрахунків вже після ухвалення бюджету.

Щодо нової моделі фінансування НГО або партій – Анатолій зазначив що вцілому позитивно відноситься до такої моделі, але необхідно детально її опрацювати, щоб унеможливити зловживання з боку платників.

Юрій Пероганич, директор АПІТУ запитав, які плани у А.Гриценко щодо питання дискримінації вітчизняних виробників через існування безподаткового імпорту в Україну.

«Коли ми говоримо про рівні умови і рівні можливості, де одні із ключових принципів - демонополізація і деолігархізація, то перейти від преференцій одним до преференцій іншим – це абсолютно не має логіки. Рівні - значить рівні! Наш виробник зараз явно не в рівних умовах», - підкреслив лідер «Громадянської позиції», принагідно запросивши Ю.Пероганича до участі у подальшій роботі над новими податковим та митним кодексами. 

До того ж, на думку Гриценка, лише нове законодавство проблему не вирішить – паралельно слід займатися дієвою боротьбою з контрабандою і корупцією, що нині набули загрозливих масштабів. І у президента є повноваження для зміни ситуації.

В’ячеслав Черкашин, експерт РПР з питань податкової політики зазначив, що на його думку найпростішою з точки зору обсягів необхідних законодавчих та нормативних змін є комплексна реформа фіскальних органів. У її ході має бути перезавантажено ДФС та митницю, ліквідовано податкову міліцію, а її функції виконуватиме новостворена аналітична служба по боротьбі із фінансовими злочинами.   

«Зараз за оцінками наших та німецьких експертів тільки через схеми та корупцію на митниці держава недотримує близько 4 мільярди доларів на рік. Це необхідно зупинити. Тому внутрішні ресурси, які мають бути задіяні - будуть задіяні! По іншому не буде. При тому чітко заявляю: - від мене ніхто не прийде до бізнесу із вимогою «перепиши на мене, віддай бізнес». Ніхто не буде від мене на митниці сидіти і «стригти купини». Це принципово важливо і я на цьому завжди наголошував. І з такою мотивацією ми проломимо цю ситуацію. Ти більше що є вже суспільний тиск, є тиск від 68 бізнес асоціацій» - зазначив А.Гриценко, відповідаючи на питання.

Надія Бедричук, виконавчий директор Асоціації прямого продажу запитала, як швидко А.Гриценко планує почати втілювати ці важливі напрацювання у життя – і яких змін українці можуть очікувати вже наступного року.

Лідер «Громадянської позиції» зізнався: не всі заплановані реформи вдасться реалізувати вже впродовж наступного року, особливо враховуючи, що бюджетний процес стартуватиме ще до парламентських виборів. Однак Гриценко запевнив: зміни розпочнуться з першого дня – насамперед ті, де президент не залежатиме від парламенту. Інші – із виборами нового парламенту. Кандидат також припускає, що деякі з кроків документально оформити у вигляді змін до законодавства доведеться вже по факту. До того ж планує опиратися на новопризначених чесних посадовців та принцип невідворотності покарання.

«Керівництво силових структур дуже швидко зрозуміє: треба діяти в рамках принципів, які реалізовує президент, якому висловили свою довіру українці. Практика буде змінена з першого дня мого приходу на посаду. Посадки будуть, про це я детально розповідав і раніше, нехай корупціонери не сподіваються, що Гриценко проявить слабкість у боротьбі з цим головним злом України», - підкреслив лідер «Громадянської позиції».

Директор ІСЕТ, стратегічного партнера УРБ, Ілля Несходовський поцікавився планом щодо обмеження виведення капіталів з України у офшори, що провалила діюча влада. Гриценко вбачає вирішення проблеми поєднанням двох підходів: стимулювання і покарання. Заводити інвестиції в Україну має бути вигідно. Для бізнесу, не пов’язаного зі злочинами, буде проведена «червона лінія» - і він зможе безперешкодно і без жодних ризиків повернути виведені гроші в українську економіку. «Але це може йти в пакеті тільки з довірою до влади й з відновленням довіри до банківської сфери. Є механізми як це робити - будемо реалізовувати», - резюмував Гриценко.

Підсумовуючи дискусію Андрій Панасюк, зазначив, що роботи попереду буде дуже багато: деталізація завдань Меморандуму та спільна робота над новим Податковим кодексом Розвитку, Митним кодексом. «Реалізація завдань, сформульованих у Меморандумі, забезпечить створення рівних можливостей введення бізнесу, збільшення інвестицій в Україну та покращення добробуту громадян», - резюмував він.

Наступними кроками УРБ в консультації провідних політичних сил України щодо першочергових реформ економіки планується підписання Меморандуму щодо економічних реформ із лідерами діючих політичних сил, представлених депутатськими фракціями у Верховній Раді України. За допомогою Меморандуму підписанти окреслять ключові економічні реформи, обговорять їх зі стейкхолдерами, сприятимуть фаховій підготовці низки нормативно правових актів за процедурою повного циклу формування державної політики.

Прем'єр Міністру України Гройсману В.Б.

Голові Верховної Ради України Парубію А.В.

Головам депутатських фракцій:

Герасимову А.В.

Бурбаку М.Ю.

Березюку О.Р.

Ляшку О.В.

Тимошенко Ю.В.

Бойко Ю.А.

Вілкулу О.Ю.

Голові Комітету ВРУ з питань соціальної політики Капліну С.М.

 

Щодо пенсійної реформи в Україні

Українська Рада Бізнесу (УРБ), до складу якої входять 68 бізнес-асоціацій, є об'єднанням організацій із широким спектром представництва галузей економіки. Діяльність УРБ спрямована, перш за все, на проведення в Україні реформ, що мають збільшити інвестиції в країну, стимулювати бізнес до детінізації, ліквідувати корупційні можливості для представників органів влади.

УРБ вважає вкрай актуальним питання трансформації пенсійної системи України, перехід від солідарної системи до багаторівневої системи пенсійного забезпечення.

Разом з тим, при запровадженні накопичувальної системи пенсійного забезпечення  мають бути дотримані  такі умови:

  1. Модель накопичувального рівня має бути децентралізованою та конкурентною, вона має передбачати участь виключно приватних пенсійних фондів.
  2. Загальне податкове навантаження має бути зменшено, внески на другий рівень мають бути забезпечені виключно шляхом перерозподілу існуючих внесків, не призводячи до підвищення навантаження на фонд оплати праці для працівників та бізнесу.
  3. Мають бути створені необхідні передумови для впровадження накопичувального рівня - необхідно запровадити професійне та системне державне регулювання цієї сфери.

Представники українських бізнес асоціацій закликають народних депутатів, голів фракцій, голову Парламенту, Кабінет Міністрів врахувати пропозиції бізнесу та експертного співтовариства при запровадженні накопичувальної системи пенсійного забезпечення. Український бізнес вважає неприпустимим прийняття будь-яких законодавчих ініціатив, які передбачають збільшення ставки єдиного соціального внеску або обмеження кола пенсійних фондів, які можуть здійснювати пенсійні накопичення.

Закликаємо авторів проекту закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування” №6677 доопрацювати проект з метою врахування зазначених у листі пропозицій та внести оновлений законопроект на заміну.

У разі винесення проекту закону №6677 на голосування ВРУ без доопрацювання - закликаємо народних депутатів всіх фракцій відхилити проект закону №6677

 

З повагою

Українська Рада Бізнесу

Члени Української Ради Бізнесу провели робочу зустріч із головою фракції Народний Фронт Максимом Бурбаком та депутатом фракції Народний фронт Сергієм Висоцьким. Учасники зустрічі обговорили питання необхідності реформування Державної фіскальної служби України та митниці, першочергової ліквідації податку на прибуток та переходу до оподаткування виведеного капіталу, запровадження заходів з деофшоризації. Серед нагальних реформ, запропонованих активістами УРБ як першочергові - зниження навантаження на фонд оплати праці та зниження видатків бюджету, заходи для зменшення порушень митних правил та контрабанди (tax invoice, кешбек для покупця тощо). Крім питань податкової та митної системи також обговорили питання змін до Виборчого законодавства та запровадження ринку с/г землі.

Члени Українскої Ради Бізнесу, до складу якої входить 68 бізнес-асоціацій, наголосили не необхідності термінових змін до Податкового кодексу, Митного кодексу та інших нормативно правових актів для реалізації цих важливих реформ.

За підсумками зустрічі народні депутати та представники бізнесу прийшли до спільного бачення по всіх обговорених питаннях та домовились про системну співпрацю для реалізації цих завдань протягом року.  

Нагадаємо, що протягом 2018 року члени Ради Бізнесу провели низку консультацій із керівництвом парламентських фракцій та народними депутатами міжфракційних об'єднань, задля синхронізації зусиль щодо реалізації першочергових економічних реформ. Більшість парламентських фракцій підтримали пропозиції бізнесу та спільно працюють над їх реалізацією.

Ми, організатори та учасники круглого столу «Перешкоди офіційного працевлаштування та ведення індивідуального бізнесу в Україні», усвідомлюючи, що система оподаткування праці в Україні є дестимулюючою та обтяжливою для мікро- малого та середнього бізнесу, звертаємо увагу, що без невідкладних змін у податковій сфері, спрямованих на зменшення навантаження на фонд оплати праці, економічний розвиток України неможливий.

Наша мета – прискорення реформ, які спрямовані на покращення умов ведення бізнесу, припинення відтоку кадрів з України, та створення конкурентних умов на ринку праці шляхом  консолідації зусиль бізнес-об’єднань, експертного середовища та представників органів влади.

Згідно з висновками останніх досліджень навантаження на фонд оплати праці все ще залишається надвисоким. Зниження ЄСВ у 2016 році призвело до суттєвих позитивних ефектів (дало можливість піднімати заробітні плати більш ніж на 25% щороку) та не призвело до втрат бюджету (сукупно ЄСВ та ПДФО).

Слід зазначити, що останніми роками спостерігаються загрозливі тенденції щодо зменшення ринку праці в Україні, за офіційними даними ДФС відбулось суттєве скорочення кількості офіційно працевлаштованих осіб за 2015-2017 роки (зменшення на 1.1 млн осіб за останні два роки).

Для досягнення поставлених цілей ми визначаємо такі основні завдання на 2019 - 2020 роки:

  1. Подальше зниження податкового навантаження на фонд оплати праці із цільовим показником у 20% (сумарно ЄСВ+ПДФО) протягом кількох років, із компенсацією за рахунок зниження неефективних видатків бюджету, зокрема реформування Фондів соціального страхування, скорочення їх функцій та витрат, проведення верифікації соціальних виплат та пенсій, скорочення неефективних видатків бюджету, модифікованого податку на нерухоме майно.
  2. Перехід до сучасної моделі оподаткування нерухомого майна, виходячи з його квазіринкової вартості, зменшення дискреційності податку на майно, збільшення його частки у доходах місцевих бюджетів.
  3. Проведення комплексної бюджетної реформи, а саме впровадження фіскальної політики, спрямованої на зниження частки державних видатків у ВВП, які перерозподіляються через публічні фінанси - до цільового показника 37 %, перегляд статей бюджетних видатків для оптимізації структури та розміру видатків бюджету.

У зв’язку з вищезазначеним, пропонуємо Міністерству фінансів України протягом найближчих двох тижнів створити робочу групу із залученням всіх зацікавлених стейкхолдерів та напрацювати необхідні зміни.

 

З повагою,

Українська Рада Бізнесу

5 жовтня 2018 р. відбулися збори Координаційної Ради Української Ради Бізнесу, на яких представники бізнес-асоціацій – членів УРБ заслухали звіти координаторів проектних груп УРБ та попрацювали над стратегічними питаннями розвитку на 2019-20 роки.

Проект Стратегії УРБ на 2019-20 роки був представлений робочою групою, яка працювала відповідно рішення літньої стратегічної сесії членів Ради. За результатами обговорення, документ буде доопрацьований і, після затвердження, оприлюднений на веб-порталі УРБ.

Насиченими виявились звіти кураторів проектних груп, бо зроблено за півроку багато. Так, група із запровадження податку на виведений капітал підготувала пропозиції щодо компенсаторів, декілька заяв від бізнес-об’єднання Асоціацій УРБ, планує проведення прес-конференції. Робоча група зі зниження навантаження на фонд оплати праці працювала над питаннями компенсаторів для реалізації цих змін: є бачення бізнесу щодо поетапного зниження загального навантаження ЄСВ плюс ПДФО до  цільового показника 20%.

Приємні новини щодо запровадження РРО 3-го покоління та лібералізації ринку РРО озвучив Андрій Панасюк, як учасник робочої групи при Мінфіні. Він розповів про те, що ДФС наразі тестує інформаційну систему E-Receipt, що розробляється службою в рамках реалізації експериментального проекту, розпочатого Мінфіном відповідно до постанови Кабміну щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій. А головне - Міністерством юстиції затверджено наказ Мінфіну № 547, який передбачає автоматизацію процесу реєстрації касового апарату; реєстрацію РРО за однією заявою; скасування ведення книги для тих платників податків, хто здійснює розрахункові операції виключно через РРО; скасування вимоги підклеювання звітів в книгу. Цей наказ суттєво спростить та здешевить реєстрацію та експлуатацію РРО!

Проектна група  щодо механізму «Cash-back для споживача» також значно просунувся вперед у роз'яснювальній роботі щодо законопроекту. Після зауважень Державної Регуляторної Служби документ було доопрацьовано, проект проходить повторний розгляд у ДРС України.

Юрій Пероганич розповів, що питання Інституційної реформи ДФС та митниці також постійно розглядаються на відповідному Комітеті УРБ. Хоча схема «Піджаки» перекрита, ДФС продовжує впроваджувати електронний обмін з прикордонною службою, але залишається ще багато невирішених проблем, на яких варто зосередитися УРБ.

Новостворена проектна група УРБ щодо кадрових ресурсів для зростаючої економіки, за словами Анатолія Долинного, звертає увагу, перш за все, як на оподаткування праці, так і на освітню складову та інновації. Наразі проходить підготовка тез, якою бізнес бачить державну політику в цих питаннях.

Цікавим завершенням засідання Координаційної Ради УРБ став виступ парнера УРБ Катерини Жук щодо діяльності Charity Tuner- незалежної громадської моніторингової організації, яка перевіряє діяльність українських неприбуткових організацій. На її думку, сьогодні, при тій великій кількості створених в Україні громадських та благодійних організацій, як ніколи постає питання прозорості та порядності їх діяльності. Щоб зняти кризу довіри до НДО, Charity Tuner запропонувала систему сертифікації неприбуткового сектору та запросила Асоціації УРБ до співпраці.

Конфліктів у споживчій сфері уникнути неможливо. Зростає поінформованість споживачів про свої права і бажання захищати свою позицію. Однак, є перепони – бюрократія, час, недосконалість законодавства, відсутність напрацьованих практик.

Одним з альтернативних способів урегулювання спорів є медіація. За участі незалежної третьої сторони відбувається вирішення конфліктних ситуацій на етапі досудового розгляду.

Медіація широко застосовується в країнах з висококонкурентною економікою і починає завойовувати свої позиції в Україні. Гучні історії та найцікавіші приклади були представлені учасникам круглого столу «Застосування медіації у споживчих спорах». Організатором дискусій виступили Українська асоціація прямого продажу, яка входить до Української ради бізнесу, Центр медіації при Києво-Могилянській бізнес школі, а також Commercial Mediation Group та юридична компанія Evris.

До переваг досудового вирішення спорів належить економія часу та коштів, конфіденційність, зниження емоційної віддачі з боку споживача, адже не завжди предмет суперечки співставний з витратами на судову тяганину. Томаш Мурас, Голова Ради директорів Української асоціації прямого продажу, навів приклад своєї індустрії, в яку залучені близько одного мільйона дистриб’юторів в Україні і в якій розроблені чіткі процедури розгляду конфліктних ситуацій. За міжнародною статистикою, 90% скарг від кінцевих споживачів вирішуються шляхом переговорів та медіації, решта 10% - в судах.

У спільній резолюції за результатами круглого столу учасники обговорення запропонували проводити регулярні консультації на рівні «споживач – бізнес – органи влади – медіатори» з метою відстеження тенденцій у розгляді споживчих спорів. Також запропоновано видати методичні рекомендації для інспекторів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів і Національної комісії з фінансових послуг, в яких пропонувати бізнесу досудові варіанти розгляду споживчих спорів. Положення щодо медіації заплановано внести до Закону про захист прав споживачів.

         Учасники дискусії звернули увагу на те, що необхідно вирішити питання оплати праці медіаторів, залучених з боку споживачів. Це можна зробити з коштів, що надходять до бюджету за наслідками реального виконання угоди.

Доцільним є апробація моделі на пілотних проектах, насамперед у місті Києві та Київській області, з подальшим впровадженням її по всій Україні. Поширенню медіації також буде сприяти інформаційно-просвітницька компанія для споживачів і бізнесу.

Розкажіть про своє бачення

НАПИШІТЬ НАМ