УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

Новини

Super User

Super User

27 липня відбулася стратегічна сесія членів УРБ, в якій взяли участь представники Асоціацій-членів Української Ради Бізнесу.

Активними учасниками сесії, на якій розроблялося бачення розвитку УРБ в найближчій перспективі, стали Андрій Панасюк, Асоціація "Українські технології товарно-грошового обігу", Софія Арасланова, Асоціація "Українські Імпортери Побутової Електроніки", Володимир Руденко, Аптечна професійна асоціація України, Юрій Пероганич, Асоціація підприємств інформаційних технологій України, Олександр Бричко, Асоціація українських виробників лакофарбової продукції, Михайло Соколов, Всеукраїнська Аграрна Рада, Анатолій Долинний, Українська Федерація Індустрії Безпеки, Борис Платкевич, Український союз пожежної та техногенної безпеки, Надія Бедричук (Українська асоціація прямого продажу), Григол Катамадзе, Асоціація платників податків України та Олена Хотенко, голова Ради ГО «Інститут податкових реформ», Андрій Кривонос (Асоціація франчайзингу), Анна Стрикун (Національна організація роздрібної торгівлі) та інші активісти УРБ.

Учасники УРБ   обговорили поточний стан УРБ в спільноті українських реформаторів економіки, сильні та слабкі  сторони УРБ, точки росту та загрози.

- Сильна сторона УРБ – її унікальність, адже це вперше в Україні створено об’єднання українських галузевих асоціацій задля керування змінами в економіці України заради реалізації першочергових реформ, - зауважив Анатолій Долинний, Українська Федерація Індустрії Безпеки. – Стратегічна сесія показала зацікавленість членів УРБ у виробленні стратегії та подальшому вдосконаленню тактики роботи УРБ. Активісти вирішили винести напрацьовані рішення на координаційну раду УРБ, що планується в серпні.

- Cьогодні, на мій суб’єктивний погляд, було продемонстровано новий рівень взаємовідносин у рамках УРБ, більше того, стратегічна сесія стала новим етапом в процесі розвитку УРБ, - зауважив Григол Катамадзе, голова Асоціації платників податків України.

Під час стратегічної сесії учасники обговорили також можливі критерії прийняття та виключення членів УРБ, можливість застосування асоціативного членства та інше. Крім того, створено робочу групу, яка закінчить роботу стратегічної сесії,  узагальнить всі напрацювання, які зможуть посилити вже існуючи переваги та здобутки та зменшить загрози для УРБ. Підготовлений документ буде винесено на обговорення всієї Української Рад Бізнесу на Координаційній раді УРБ, яка запланована на серпень поточного року.

24 липня напередодні Дня працівників торгівлі на базі Київського національного торгово-економічного університету відбувся Форум Консумерської Асамблеї України «Українська торгівля по-європейськи: доброчесний продавець – проактивний споживач».

Представники споживчих об’єднань, експертного середовища, бізнес-асоціацій, освітяни та науковці працювали разом для вирішення нагальних проблем,  які стоять на шляху реалізації європейського вектору розвитку країни.

Працювати є над чим – наразі ми маємо складну ситуацію з реалізацією споживчих прав в Україні, пов’язану з недосконалістю законодавства та чинної системи державного захисту прав споживачів, наявності значного обсягу «чорного» та «сірого» ринку, засилля нелегально імпортованої та контрафактної продукції та низькою обізнаністю споживача про механізми та можливості захисту та відстоювання своїх прав.

Були цікаві доповіді, результати моніторингу наявних інструментів у сфері захисту прав споживачів, аналіз законодавчих ініціатив та сучасних міжнародних практик у цій сфері.

Форум відбувся за підтримки Української Ради Бізнесу.

Надія Бедричук, член УРБ,  виконавчий директор Української асоціації прямих продажів, розповіла про Кодекс доброчесної практики як індикатор якості торгівлі. "В Україні розвиваються різні форми торгівлі, і права споживача повинні бути захищені однаково у кожній з них. На сьогодні електронна торгівля пов’язана з високими ризиками обману покупця, реалізації контрафактної, контрабандної або простроченої продукції. Насамперед, йдеться про маркет-плейси, на території яких дотримання прав споживачів – винятково добра воля продавця, а не обов’язок по закону, - сказала, виступаючи, Надія Бедричук. - У той же час, законодавство змінюється повільно, не описує всі можливі ситуації та не завжди ефективно захищає від недоброчесних підприємницьких практик. Саморегулювання, а саме -  створення галузевих кодексів доброчесної практики - доповнює законодавство".​

Ольга Фреюк, Всеукраїнський рух «Молодь за  права споживачів» презентувала невтішні  результати моніторингу інтернет сайтів які реалізують одяг, косметику та побутову техніку на предмет дотримання вимог законодавства щодо наявності обов’язкових даних на сайті: контакти, термін гарантії на продукцію, умов та термінів повернення товару та інше.  

Ніна Кільдій, керівник відділу тестувань «Науково-дослідного Центру Незалежних Споживчих Експертиз «ТЕСТ», розповіла про закупку  мобільних телефонів у 20-ти найвідоміших інтернет магазинах України і її результати. Обов’язковий фіскальний чек (смартфон відноситься до складної побутової техніки, а вона згідно законодавства повинна реалізовуватись виключно  через реєстратор розрахункових операцій, тобто з фіскальним чеком) видали лише 7 магазинів, інші 13 надали або видаткову накладну або товарний чек, що є порушенням.

Віктор Овчаренко, в.о. директора департаменту податкової політики Міністерства фінансів України презентував законопроект Міністерства фінансів «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо створення умов для дистанційної торгівлі та детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», так званий «кешбек», який передбачає створення нового механізму взаємодії між державою, споживачем та бізнесом.

Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації розділив усіх продавців на 4 групи від доброчесного «білого» до чорного та зробив аналіз запропонованого Мінфіном механізму «кешбек».

Олег Цильвік, заступник Голови правління Союзу споживачів України, розповів про низьку якість роботи органів, що відповідають за захист прав споживачів в Україні та на реальних  прикладах (офіційні відповіді Держпродспожив служби) продемонстрував некомпетентність працівник даного відомства, що прямо впливає на якість задоволення скарг споживачів.

Форум завершив роботу підписанням Резолюції з конкретним планом дій щодо реформування системи захисту прав споживачів в Україні за європейськими стандартами, формування у суспільстві свідомості проактивного споживача, забезпечення системи захисту з боку держави та створення умов для доброчесного бізнесу. Свої підписи під Резолюцією поставили 14 громадських асоціацій та рухів за права споживачів в Україні.

До такого висновку прийшли співзасновники та експерти Українського інституту майбутнього та представники Української Ради Бізнесу під час робочої зустрічі, яка відбулася 19 липня у приміщенні Інституту. Було розглянуто питання контрабанди, митної політики держави та податкової системи.

"Є стратегія маленьких перемог, а є стратегія майбутнього. Я – прихильник фундаментального підходу, — говорить директор програми "Економіка" Інституту майбутнього Анатолій Амелін. — Щоб будувати будинок, потрібно мати повний проект. Із радянських часів нам дісталася така собі хрущовка. Від того, що ми її шпаклюємо і штукатуримо, загальний устрій не зміниться. Можна робити безліч подібних реформ з модернізації, але результатом роботи не буде енергоефективний, скляний хмарочос. Тому наша ідея – створення єдиного проекту майбутнього розвитку української економіки до 2030-го року – фундаменту, в рамках якого будуть організовуватися зміни. Країни, в яких відсутня така стратегія, є ресурсом для тих, які її мають. На сьогодні половина української економіки – це експорт, 80 % якої – сировина".

Інший не менш важливий фактор для розвитку економіки — система чітких правил, яка однаково важлива для добробуту держави і приватного бізнесу. Президент "Української асоціації виробників", член Української ради бізнесу Олександр Громико зазначив, що найважливішим є навіть не розмір податків, а те, щоб їх сплачував не тільки він, але і його конкурент.

"Ми виступаємо за податок на виведений капітал. Ця реформа підтримана всіма 67-а асоціаціями, які входять до Ради Бізнесу. Зараз на світовому ринку Україна конкурує з низкою країн. Серед них — Польща та Китай. Намагаємося витіснити китайців на ринках країн Східної Європи, вже використовуємо вільну економічну зону. Для цього терміново потрібен податок на виведений капітал", — говорить підприємець.

За його словами, на сьогодні митні органи викривають лише 20 відсотків правопорушень. Тому варто акцентувати увагу на системній роботі у боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил. Інформація повинна бути доступною, що зменшить зловживання та долучати до моніторингу порушень громадян. Дієвими інструментами можуть стати механізм кешбек та відкриття знеособленої інформації з митних баз.

Співзасновник Інституту майбутнього та народний депутат Антон Геращенко підтримав ініціативу підприємців та зазначив, що важливий проект щодо відкриття інформації спробує реалізувати на рівні Кабміну.

"Буде відкрита база даних з інформацією: хто, які товари і за якою ціною завозить до країни. Кожен підприємець зможе контролювати іншого. Для збереження комерційної таємниці інформація про те, хто продавець, хто — завізник буде прихована", - говорить він.

Генеральний директор Асоціації “Українські Імпортери побутової електроніки” UICE Association Софія Арасланова в свою чергу наголосила, що економіка не може працювати без інклюзивних інститутів (такі, що "включають" в економічні та політичні процеси якомога більшу частину суспільства).

"Ми протягом року взяли участь у роботі кількох міжвідомчих робочих груп та спільно з Мінфіном, експертами ЕБА, АСС працювали над рядом проектів та стратегічних планів з реформування ключових органів влади — інституційна реформа Державної фіскальної служби та митниці, а також щодо ліквідації Податкової міліції і створення єдиного органу по розслідуванню фінансових злочинів. Важливий законопроект про кешбек, який розробили минулого року у робочій групі Мінфіну, змінює філософію відносин між покупцем продавцем та фіскальною службою. Кожен покупець, по суті, стає контролером", — пояснила вона.

Наприкінці зустрічі Антон Геращенко зазначив, що Інститут шукає однодумців, щоб спільними зусиллями робити країну краще. Відповідно висловив готовність співпрацювати зі всіма розумними людьми, які прагнуть того ж.

Члени Української Ради Бізнесу, до складу якої входять більше 60 вітчизняних бізнес-асоціацій із широким спектром представництва галузей економіки, проаналізували зміни до Податкового кодексу України щодо податку на виведений капітал (проект №8557), які передбачають ліквідацію податку на прибуток підприємств та запровадження податку на виведений капітал.

Фахівці УРБ дійшли висновку, що прийняття законопроекту у поточній редакції сприятиме спрощенню ведення бізнесу в Україні, суттєво спрощує податкове адміністрування, зменшує дискрецію та створює умови для детінізації економіки і стимулів до нарощування інвестиційної активності.

Серед ключових переваг проекту слід зазначити наступні:

1. Зникає необхідність оптимізувати базу оподаткування (компанії зможуть показувати реальний прибуток).

2. Спрощуються умови ведення податкового обліку (замість суцільного обліку витрат, особливо не пов’язаних з господарською діяльністю, залишається лише облік окремих виплат).

3. Створюються привабливі можливості для інвестування в Україну та її економіку.

4. Зникає необхідність суцільного податкового контролю фінансового результату (відміна контролю доходів та витрат, платежи між платниками ПнВК не контролюються), спрощується адміністрування, знижуються можливості для корупції.

5. З’являються передумови для зростання компаній - підвищується капіталізація компаній, що збільшує можливості для отримання зовнішнього кредитування та інвестицій.

6. Забезпечується протекціонізм інвестицій та вирішення питання офшорів - інвестиції у країни не оподатковуються, у той час як інвестиції за кордон підлягають оподаткуванню ПнВК.

7. ПнВК створює стимул для інноваційного переоснащення та оновлення основних засобів компаній, поштовх для розвитку бізнесу та відновлення економіки.  

8. Втручання держави у економіку підприємств стане меншим, зростатиме рівень довіри між державою та платниками податків. 

Також необхідно зазначити, що необхідність підготовки законопроекту визначено ще на засіданні Національної ради реформ у  2016 році і закріплено Законом України № 1797-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні".

Представники українських бізнес асоціацій у складі УРБ закликають народних депутатів, голів фракцій, голову Парламенту врахувати позицію бізнесу та якнайшвидше прийняти за основу та вцілому законопроект №8557, а Міністерство фінансів просимо врахувати у проекті державного бюджету-2019 відповідні фіскальні ефекти, пов’язані з ліквідацією податку на прибуток та запровадження моделі податку на виведений капітал.

 

З повагою,

Члени Української Ради Бізнесу

25 червня члени Української Ради Бізнесу (УРБ), до складу якої входять 66 бізнес асоціацій, зустрілись з головою «Об’єднання «Самопоміч» Андрієм Садовим та народними депутатами України Тетяною Остріковою та Русланом Сидоровичем. Зустріч відбулась в рамках діалогу УРБ з парламентськими  політичними партіями та позафракційними депутатами.

Бізнес представив своє бачення нагальних проблем у регулюванні податкової, митної, соціальної сфер та обмінявся з народними депутатами шляхами їх вирішення.

Голова «Об’єднання «Самопоміч» Андрій Садовий зазначив, що така розмова є важливою для відновлення економіки держави та створення єдиних правил для бізнес-середовища в Україні. «Самопоміч» надала своє бачення стратегії економічного розвитку і учасники дискусії разом обговорили конкретні дії по вирішенню проблемних питань.

Олег Гетман, фахівець з питань податкової політики, підкреслив, що бізнес об’єднався навколо питань, які склали «білий список» УРБ, щодо яких є фактично консенсус у бізнес-спільноті. Це, зокрема, інституційна реформа фіскальної та митної сфер, боротьба з контрабандою, ліквідація дискреційного податку на прибуток підприємств і заміна його податком на виведений капітал, реформа виборчого законодавства, контроль ланцюжка постачання товарів (електронні ТТН), лібералізація системи реєстрації розрахункових операцій, ліквідація податкової міліції та створення єдиного аналітичного органу з розслідування фінансових злочинів, зниження навантаження на фонд оплати праці та зменшення неефективних видатків держбюджету.

Представник УРБ Галина Третякова, керівник Української Федерації Убезпечення, звернула увагу на те, що Україна знаходиться на міжнародному ринку праці, де роботодавці конкурують вже не на місцевому, а на міждержавному рівні, і наразі Україна в такій конкуренції програє.

Галина зупинилася на питаннях щодо зміни парадигми оплати найманої праці, визначення, що є основною та додатковою зарплатою, що таке мінімальна зарплата та принципи її встановлення, а також що є «додатковим благом», та як вони оподатковуються. Її цікавило, які кроки плануються у регулюванні небанківського фінсектору, чи він і надалі не забезпечуватиме збереження громадян та буде використовуватися шахраями та недоброчесними фірмами, чи, напроти, він стане надійним, піднаглядним сектором, що розвантажить держбюджет, та буде частиною соціальної політики країни.

Тему податків продовжив учасник Грігол Катамадзе (Асоціація платників податків України), наголошуючи на необхідності радикального спрощення та оновлення Податкового Кодексу України, створенні та прийнятті нового комплексного ліберального документу та на можливості відновити таким чином довіру бізнесу до органів державної влади.

Олександр Громико, президент Української асоціації виробників, запитав у представників фракції «Самопоміч» щодо їх планів на майбутні президентські та парламентські вибори.

Андрій Садовий, відповідаючи на окреслені пропозиції, наголосив, що новий економічний курс та інноваційний розвиток економіки країни можливий, лише маючи опору на чесні суди, активне обізнане громадянське суспільство та відсутність корупції як такої в усіх сферах життя. Лідер «Об’єднання «Самопоміч» підкреслив, що підтримує необхідність радикальної реформи ДФС та митниці, посилення відповідальності за контрабанду, також безумовно фракція підтримує перехід до моделі оподаткування виведеного капіталу. Він наголосив, що через революцію наша країна ніколи не досягне успіхів. Тільки через поступові інституційні та конституційні реформи можливі позитивні зміни в Україні.

- Ми знову спостерігаємо розігране перед народом шоу по так званій боротьбі із контрабандою. Відбувається лікування окремих симптомів, а не боротьба з захворюваннями або його профілактикою,- висловилась народна депутатка України Тетяна Острікова. Вона запропонувала проводити спільні інформаційні кампанії з цих питань.

- Свого часу я пропонував запросити на роботу на українській митниці аутсорсингову компанію. На жаль, мене не підтримали. Корупція на митниці є, але я не знаю, чи є політична воля з нею боротися, - висловився Андрій Садовий. Представники фракції «Самопоміч» виказали підтримку УРБ у всіх заходах, які спрямовані на дерегуляцію, боротьбу з контрабандою та удосконалення підходів до оподаткування фонду заробітної плати.

Під час спілкування сторони домовилися про проведення низки тематичних зустрічей щодо концепції нової митної та податкової системи України. Учасники вирішили постійно обмінюватись інформацією для розробки спільної позиції щодо економічних законопроектів та ініціатив.

 

13 червня було прийнято дві Постанови Кабінету Міністрів, у розробці яких брали участь члени Української Ради Різнесу як експерти від реального сектору економіки та профільні експерти.

Постанови "Про реалізацію експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій" та "Про внесення змін до Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій" розпочинається впровадження системи реєстрації розрахункових операцій третього покоління (смартфони та планшети у якості РРО), а також суттєво спрощується
поточне використання реєстраторів розрахункових операцій (ліквідовано паперові книги КОРО, спрощено сервісне обслуговування тощо).

У своєму виступі на Кабміні прем’єр-міністр України зазначив, що нова система дає можливість повністю відмовлятися від касових апаратів і щомісячних внесків на їх обслуговування, чим бізнес заощадить близько двох мільярдів гривень. "Це не бізнес - продавати касові апарати, це була монополія, щоб усіх "посадити на голку..." Можна сказати що цей проект - це звільнення від касовоапаратівського рабства", - зазначив Гройсман.

Члени Української Ради Бізнесу вітають цей крок Уряду, як один з перших із серії кроків, які необхідні для суттєвого зменшення тіньового сектору економіки.

Представники УРБ взяли участь у круглому столі: «Легкість переміщення товарів через кордон: національний та регіональний виміри». На заході Оксана Кузяків, виконавчий директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та Ірина Федець, старша наукова співробітниця ІЕД презентували аналітичний звіт за результатами третьої хвилі опитування українських імпортерів та експортерів «Спрощення процедур торгівлі в Україні: оцінки та очікування бізнесу 2017/2018», проведеного Інститут економічних досліджень та політичних консультацій в рамках проекту «Діалог зі сприяння торгівлі».

З висновків: 
- Основні проблеми митниці 3 роки поспіль не змінюються: недосконале митне законодавство, корупція і брак прозорості. 

-  Імпортери/експортери: Основні перешкоди імпортерів - валютне регулювання, експортерів - погана транспортна інфраструктура та бюрократія. 

- ➡ Оцінки митниці за областями: Найкраще митницю оцінили у Кіровоградській, Хмельницькій та Чернігівській обл. Внизу списку – м. Київ, Дніпропетровська та Волинська обл. що замикає список. 

- Час vs гроші: У 2017 підприємці витрачали менше часу, проте більше коштів на проходження митниці.

- Більшість (54%) підприємств, не враховуючи тих, хто працює через брокерів, проходили митницю через «єдине вікно» - це на 12 в.п більше, ніж у 2016 році. При цьому, лише половина підприємств підтвердили, що завершили усі процедури за 4 чи менше годин.

- Лише одне з чотирьох підприємств веде діалог з владою щодо спрощення процедур торгівлі. Цей діалог переважно відбувається через бізнес-асоціації та ТПП.

У 2017 році поглибилася проблема застарілості технічного оснащення митниці. Підприємці стали витрачати менше часу, проте більше коштів на проходження митних процедур. Кожне п’яте підприємство має досвід судового оскарження дій митниці. Для більшості з них воно закінчилося успішно. «Абсолютна більшість підприємств чекає на зміни. Опитування свідчить про потребу реформування митних органів у відповідності до зобов’язань України в Угоді про асоціацію з ЄС», - підсумувала Оксана Кузяків, виконавчий директор ІЕД.

Загалом, кількість експортерів та імпортерів, які стикалися з перешкодами у 2017 році знизилася, порівняно з 2016 роком: з 27% до 19% та з 35% до 29% відповідно. Вони по-різному визначають перешкоди своїй діяльності. Якщо імпортери пов’язують свої проблеми насамперед з валютним регулюванням, то експортери вказують на погану транспортну інфраструктуру та бюрократію. Акценти дещо змінилися за рік – тоді більшість імпортерів пов’язували свої проблеми з діями митниці, а експортери скаржилися на непередбачуваність торговельної політики України.

- "Інституційна реформа ДФС та митних органів займає одне з головних місць в пріоритетах УРБ. Але, на жаль, такі реформи існують в кращому випадку, у вигляді незатверджених планів, хоча Уряд і не може нескінченно відтягувати її початок. Нам не важливо авторство реформи. УРБ, сформувала ряд критеріїв, яким така реформа повинна відповідати. Результати презентованого сьогодні дослідження додатково підтверджують їх правильність, - прокоментувала результати звіту Арасланова Софія, учасник Української Ради Бізнесу,  та додала, - Також потрібен відповідний механізм контролю руху товарів у середині країни. УРБ бачить його як комплексну систему контролю по ланцюжку поставки товарів від імпортера / виробника до кінцевого споживача. Її реалізація можлива шляхом впровадження «Tax Invoice» та електронних товарно-транспортних накладних. Це з одного боку дозволить мінімізувати контакти між ДФС і бізнесом, а з іншого - зменшить можливості ухилення від сплати податків і ускладнить легалізацію контрабанди і контрафакту. "

Повний Аналітичний звіт http://bit.ly/2Mnhbc3

На зустрічі бізнесу з прем'єром, Державною фіскальною службою України було презентовано нововведення, у розробці яких брали участь члени Української ради бізнесу та профільні експерти. Нововведення передбачають запровадження інноваційних засобів реєстрації розрахункових операцій та спрощення процесу обліку для підприємців.

У своєму виступі прем’єр-міністр України Володимир Гройсман зазначив:
«Не дивно, що застосовувати РРО в чинних умовах - і дорого, і клопітно. Що пропонуємо ми? Виключно онлайн реєстрація операції через телефон чи планшет, повна інтеграція з системами ДФС та бухгалтерськими програми, QR-код замість паперу, єдиний реєстр кодів, доступний в електронному кабінеті платника податків. Іншими словами – все в онлайні, доступно і покупцю, і продавцю. Прозоро, а головне – безкоштовно і в режимі 24/7/365». 

Прем’єр-міністр України наголосив, що Кабінет Міністрів України виступає за суттєве спрощення застосування РРО, оскільки це дозволить не тільки зняти додаткові фінансові та часові навантаження на бізнес, а й зробити важливий крок в боротьбі з сірим імпортом, контрабандою та нелегальною торгівлею. 

«Ми говорили і про те, що треба боротися з сірим бізнесом і захистити права споживачів. Це (ефективне використання РРО) також боротьба з контрабандою. Принципово важливо, аби в країні був порядок і всі чесно платили податки. Пілотний варіант нової системи можна запустити за три місяці», - наголосив Гройсман.

  - Враховуючи кількість скарг на «сірий імпорт» та контрабанду, які Уряд сьогодні почув від доброчесного бізнесу, пропонуємо боротися з цими явищами в рамках окремої Урядової програми. Ми маємо ряд напрацювань, які можуть лягти в її основу, включаючи створення системи контролю руху товарів від імпортера/виробника до кінцевого споживача, стимулювання покупців вимагати фіскальний чек при купівлі товарів», - зауважила повноважний представник Української Ради Бізнесу Арасланова Софія та додала, що запуск сервісу видачі електронного фіскального чека є важливим для дистанційної торгівлі.

Виконуючий обов'язки Голови Державної фіскальної служби України Мирослав Продан презентував спільну з урядом розробку - інформаційну систему e-Receipt - електронний касовий чек.

Нова пропозиція ДФС і Уряду – повна протилежність чинній системі. Ключова відмінність – он-лайн реєстрація через телефон або планшет, відсутність підтверджуючих документів, відсутність абонентської плати і використання електронного чеку з QR-кодом, який буде автоматично вноситися в реєстр, доступний в електронному кабінеті платника податків. Для обробки даних ДФС планує використовувати два незалежні дата-центри, а програмне забезпечення для них розробити за рахунок економії коштів за іншими проектами завдяки використанню системи ProZorro.

"Не секрет, що діюча система РРО має досить багато недоліків. Складна процедура реєстрації, обслуговування, що потребує витрат, необхідність ведення касової книги, яка взагалі є анахронізмом. Ми пропонуємо бізнесу альтернативу – використовувати в якості фіскальних пристроїв персональні комп’ютери, планшети, смартфони, для яких ДФС запропонує відповідне безкоштовне програмне забезпечення. Підприємцям не потрібно буде подавати до податкової будь-які паперові документи. Касові чеки стають електронними – передача інформації до бази даних ДФС відбуватиметься через інтернет. Усе дуже просто і доступно. Така система працює у багатьох країнах. Вона зручна, тому її почав використовувати не лише малий бізнес",  - зазначив Продан.

Бізнес-асоціації Української Ради Бізнесу провели консультації з питань економічних та інституційних реформ із народними депутатами України об'єднання «Єврооптимісти» та представниками громадських організацій.

11 червня 2018 року у конференс залі Спілки журналістів України відбувся круглий стіл щодо пріоритетних реформ  за участі керівників бізнес-асоціацій, членів Української Ради Бізнесу та представників депутатської групи «Єврооптимістів» - народних депутатів України Сергія Лещенко (член Комітету з питань запобігання і протидії корупції) та Леонідом Ємецем (Першим заступником голови Комітету з питань правової політики та правосуддя).

Учасники обговорили ключові інституційні реформи, які є першочерговими для економіки країни та системи державного устрою, та ставлення вітчизняного бізнесу до цих реформ.

На початку зустрічі Сергій Лещенко дав оцінку недавньому процесу голосування в Верховній Раді України за закон про Антикорупційний суд: «Голосування в залі – це була реакція нардепів на вимогу з боку громадського суспільства щодо невідкладності соціальних змін. Підсилена тиском МВФ, ця вимога й була задоволена через позитивне голосування та прийняття закону про Антикорупційний суд».

«Білий список» реформ УРБ озвучили активісти УРБ. Софія Арасланова, Генеральний директор асоціації «Українські Імпортери Побутової Електроніки»,  презентувала пріоритети «білого списку» УРБ та зупинилась, зокрема, на основних схемах викривлення конкуренції на ринку. 

Анатолій Долинний, президент Української Федерації Індустрії Безпеки, озвучив вимогу УРБ щодо невідкладності інституційної реформи фіскальної служби та митниці. «Я готовий артикулювати проблему активізації поновлення на кордоні схем «човників» та ухилення від оподаткування комерційних партій», - підтвердив Сергій Лещенко після дискусії на тему «Чи обмежує норма про 24 години перебування за кордоном для отримання пільгового розмитнення імпорту».

Надія Бедричук, виконавчий директор Асоціації прямого продажу, розповіла «Єврооптимістам» про нещодавнє дослідження партнерів УРБ – CASE-Україна та ІСЕТ - щодо якості державного управління та державних видатків з бюджету країни. «Неефективні видатки бюджету терміново необхідно скорочувати, Україна знаходиться серед країн з найвищим перерозподілом видатків через публічні фінанси, в той же час серед переліку країн із найгіршою якість державного управіння.», - резюмувала Надія Бедричук й отримала розуміння проблеми збоку народних депутатів.

Усі ідеї, озвучені активістами УРБ, «Європтимісти» підтримали по суті, та зауважили, що більшість з них можна вирішити, тільки змінивши якість влади в Україні через зміну виборчого законодавства.

Леонід Ємець назвав ідею консолідації бізнесу у боротьбі за необхідні реформи своєчасною: «Ви серйозний гравець для будь якої політичної сили, своєю підтримкою можете впливати на зміни, але реформу виборчого законодавства  варто ставити як першочергову».

«Для системних змін у країні нам необхідно змінити виборчі правила, перетворивши систему на виборчу із відкритими партійними списками.Й діяти тут необхідно через громадські об’єднання та МВФ, як й у випадку із Антикорупційним судом – спочатку вимагає громадськість, далі тисне МВФ», - висловив своє бачення дій Олег Рибачук, голова організації Центру UA, закликавши бізнес 18 вересня підтримати всеукраїнську акцію на підтримку реформи виборчого законодавства.

Учасники зустрічі домовилися продовжити співпрацю щодо всіх озвучених ініціатив та організувати найближчим часом обговорення питання реформи виборчої системи із рядовими членами асоціацій, що входять до УРБ.

 

ГО «Черіті Тюнер» запускає в Україні моніторинг неприбуткового сектору за міжнародними стандартами ICFO, а широке об’єднання бізнес-асоціацій має із активістами спільні цінності

7 червня 2018 р. у прес-центрі ЛігаБізнесІнформ відбувся прес-брифінг про початок процедури моніторингу та сертифікації неприбуткового сектору в Україні з метою подолання шахрайства і корупції під виглядом благодійної / громадської діяльності.

Метою організації є розвиток громадянського суспільства в Україні шляхом впровадження міжнародних стандартів Прозорості&Порядності в діяльності неприбуткового сектору. Моніторингова громадська організація “Черіті Тюнер” єдина отримала членство в International Committee on Fundraising Organizations (i cfo.org) від України.

- Сьогодні в Україні існує безліч прикладів, коли фінансова допомога, що надається для вирішення конкретних соціальних проблем (лікування важкохворих дітей або поранених бійців, притулки для вуличних тварин, громадські об'єднання ветеранів та навіть боротьба з корупцією), розкрадається або витрачається вкрай неефективно, - говорить голова правління «Черіті Тюнер» Павло Новіков. – А під виглядом благодійних чи громадських організацій часто працюють виборчі штаби політиків або структури захисту корпоративних інтересів бізнесів. Моніторинг, який ми розпочинаємо, має на меті вгамувати апетити нечесних у намірах “благодійників та активістів", натомість ми будемо всіляко підтримувати чесні організації.

- Ми будемо моніторити добровільну публічну звітність неприбуткових організацій на відповідність їхньої діяльності критеріям суспільної користі, оцінювати наявність конфлікту інтересів, фінансову прозорість та ефективність використання публічних коштів, відстежувати ризики щодо відмивання грошей та фінансування тероризму. В планах також зміни до профільного законодавства про благодійність, адже нинішні його норми не дозволяють притягати до відповідальності навіть відвертих шахраїв, – уточнює критерії моніторингу та плани на майбутнє директорка «Черіті Тюнер» Катерина Жук.

У  брифінгу також взяли участь лідери провідних неприбуткових організацій, які вже пройшли моніторинг “Черіті Тюнер” - Віталій Дейнега (БФ «Повернись живим»), Максим Рябоконь (всеукраїнська волонтерська платформа «People`s Project»), Лариса Лавренюк (БФ «Краб»); Віра Валлє (правник, авторка книг про корупцію), Ганна Кононенко (адвокат), а також представники соціально-відповідального бізнесу.

– Українська Рада Бізнесу об'єднує 66 вітчизняних бізнес-асоціацій, до складу яких входить більше 20 тис. підприємств – це законослухняний бізнес, який об'єднався і бореться за рівні конкурентні умовив країні, де більше ніж третина економіки знаходиться в тіні, - зауважила Софія Арасланова, представник Української Ради БізнесуЗ моніторинговою організацією «Черіті тюнер» у нас спільні цінності – нетерпимість до корупції, відкритість та прозорість ведення соціально-корисної діяльності.Соціально відповідальний український бізнес для реалізації благодійних проектів не повинен розбиратися як працює неприбутковий сектор і хоче бути впевненим, що своїм соціальним партнерам можна довіряти. Ми запропонуємо асоціаціям Української Ради Бізнесу скористатися пропозицією «Черіті тюнер» щодо аудиту їх соціальних партнерів та ініціатив в частині суспільної корисності та фінансової прозорості.

loader

Facebook

Розкажіть про своє бачення

НАПИШІТЬ НАМ