УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

Новини

Super User

Super User

Очільники бізнес-асоціацій Ради стали учасниками дискусії та спікерами першого в незалежній Україні діалогу бізнесу, влади та громадськості про реформування системи захисту прав споживача за європейськими стандартами

 

20 квітня у Києві відбувся Всеукраїнський форум «Захищений Споживач – Конкурентоспроможний Бізнес – Європейський вибір України».

Організатор форуму - Міністерство економічного розвитку й торгівлі України  при партнерстві FORBIZ, BRDO та за підтримки Української Ради Бізнесу.

На Форумі в якості спікерів працювали  активісти Української Ради Бізнесу - виконавчий директор Української асоціації прямого продажи Надія Бедричук, директор  Української асоціації виробників Олег Іваненко.

Форум відкрив Степан Кубів – перший віце-прем’єр-міністр України, міністр економічного розвитку і торгівлі України. Він закликав зосередити увагу на вирішенні трьох важливих завдань: по-перше, забезпечити права споживача таким чином, щоб не постраждав сумлінний бізнес, по-друге, підвищити суспільну свідомість та роль споживачів у самозахисті своїх прав та інтересів, та, по-третє, оптимально врегулювати законодавство та адаптувати українську систему захисту прав споживача до європейської.

Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Клімпуш-Цинцадзе, вітаючи учасників форуму, зауважила, що не можна зволікати зі змінами, бо маємо відповідальність перед громадянами, які хочуть споживати безпечні та якісні продукти, та перед добросовісним бізнесом, який виробляє товари із позначкою "Зроблено в Україні”.

Доброчесний бізнес був представлений на форумі низкою провідних профільних асоціацій – Європейською бізнес Асоціацією, широким об’єднанням вітчизняних бізнес-асоціацій Українською Радою Бізнесу, позацеховими асоціаціями виробників товарів, страхового ринку, ринку автоперевезень, б’юті індустрії, галузі пожежної і техногенної індустрії тощо.

Тему небезпеки пірамідальних схем, яку актуалізує розвиток інтернет технології на тлі несумлінних підприємницьких практик, розкрила виконавчий директор Української асоціації прямого продажи Надія Бедричук. «Для боротьби з несумлінними підприємницькими практиками та ошукуванням споживачів потрібні не тільки законодавчі кроки, але також:

- підвищення обізнаності споживачів та саморегуляція на споживчому ринку (створення галузевих кодексів етики, стандартів ведення сумлінного бізнесу).

Тему підвищення обізнаності споживачів держава має вивести в пріоритет,  - були одностайними представники бізнесу. Олег Іваненко, директор Асоціації українських виробників, член Української Ради Бізнесу  від імені 64 українських бізнес-асоціацій висловив підтримку законопроекту Міністерства фінансів України про кешбек для споживача фіскалізованих товарів. «Існуюча система реєстраторів розрахункових операцій (РРО) не забезпечує належного контролю: продавці не зацікавлені у фіскалізації, а механізм кешбека спонукатиме отримувати фіскальний чек покупця, який у разі виявлення фальшивого чеку залишиться власником товару й буде мати премію у 100% його вартості за рахунок порушника законодавства», - акцентував Олег Іваненко.

Матіас Хальдер, керівник проекту FORBIZ та його колеги представили на форумі систему саморегулювання захисту прав споживачів в Україні, наголосивши, що в центрі системи - свідомий споживач та добросовісний бізнес, й це стане запорукою успіху її роботи.

- Ми підтримуємо уряд України, тісно співпрацюємо з Мінекономрозвитку, адже наша програма є саме тим європейським мотором, що сприяє розбудові малого та середнього бізнесу із врахуванням захисту прав споживача, - сказав Матіас Хальдер.

«Тезу щодо побудови системи саморегулювання захисту прав споживачів в Україні варто взяти до порядку денного УРБ як окрему ініціативу», - запропонував по результатах форуму голова Української федерації інформаційної безпеки Анатолій Долинний, член Української Ради Бізнесу. – Ми будемо готові приєднатися».

 

   

 Прем’єр-міністру України Гройсману В.Б.

Міністру фінансів України Данилюку О. О.

Голові Верховної Ради України Парубію А. В.

Голові Комітету Верховної Ради України з

питань податкової та митної політики Южаніній Н.П.

Вих. №17-1

від 17 квітня 2018 року

 

Шановні представники влади!

Користуючись нагодою, ми, представники Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 64-и бізнес-асоціації, висловлюємо Вам запевнення у високій повазі та дякуємо за зусилля, які Ви прикладаєте по впровадженню вкрай необхідних реформ для України.

Фахівці ряду асоціацій Української Ради Бізнесу проаналізували законопроекти №№4835, 4836, 4837,  які знаходяться на розгляді Верховної Ради України та дійшли наступних висновків:

Законопроект № 4836 (зміни до Податкового кодексу):

Законопроектом № 4836 встановлюється система ставок податку за виробництво й імпорт упаковки та товарів в упаковці. Крім того, передбачається включення цього податку до екологічного податку.

Концептуальні проблеми:

Подібний податковий підхід в принципі суперечить принципу розширеної відповідальності виробника (впровадженого в 27-и з 28-и країн ЄС), згідно з яким саме виробники (а не держава, яка розпоряджається зібраними з виробників податками) несуть відповідальність аж до моменту утилізації чи переробки як безпосередньо продукту, так і відходів упаковки. У той же час, при сплаті податку моментом виконання зобов’язань є момент сплати податку, а не утилізації чи переробки відходів упаковки.

1) По факту даний податок платитиметься в якості плати за послуги організацій, що здійснюють утилізацію відходів, органи ж влади не здійснюють функції утилізації відходів, а лише регулюють дану сферу правовідносин.

Водночас, плата за послуги базується на вартості надання таких послуг і має встановлюватись на основі договору між надавачем та отримувачем послуги. Підміна такої плати податком фактично означає антиконкурентні дії з боку держави, призведе до корупції під час вибору підприємств, серед яких розподілятиметься податок, а також призведе до неврахування реальної вартості послуг з утилізації і подорожчання товарів для кінцевого споживача, але не вирішить порушену проблему.

Крім того вбачається проблематичним визначити  базу оподаткування (підпункт 242.6), виміряти вагу упаковки, що виробляється або імплантується, буде важко. Акцентуємо увагу, що в законопроекті відсутні механізми контролю, а значить складнощі із базою оподаткування виникнуть як у суб’єктів споживання, так і у фіскальних органів.

2) Законопроект, де-факто, блокує створення системи розширеної відповідальності виробника (РВВ). Так, для підприємств, котрі обрали дану модель (РВВ) та вирішили самостійно або через організації РВВ самостійно виконувати свої зобов'язання, а не платити податок, норма утилізації встановлюється на рівні 100%. Такий показник не є можливим для виконання навіть для найбільш розвинених в даному питанні країн. Фактично, ця  вимога носить заборонний характер з точки зору імплементації РВВ.

3) У законопроекті передбачено (пункт 246.6), що за розміщення не утилізованих побутових відходів ставка податку збільшується у 6 разів. Таким чином, за логікою авторів проекту, платник податків навіть уклавши із відповідною організацією договір про утилізацію своїх побутових відходів і сплативши податок все одно несе відповідальність перед державою за подальше поводження з цими відходами, що фактично перекладає на виробників упаковки відповідальність за дії інших осіб, які він не може контролювати, оскільки дані особи є монополістами і зможуть диктувати умови укладення відповідних договорів.  

4) Також законопроектом 4836 передбачено оподаткування екологічним податком виробника за випущену ним упаковку, а потім сплату екологічного податку за розміщення цієї ж упаковки (не її виробниками) у спеціально відведених для цього місцях, що нівелює значення першого податку і призводить до подвійного оподаткування.

5) Згідно з законопроектом, встановлені ставки податку індексуються щорічно на індекс споживчих цін. При цьому вже наступного року після запровадження цього податку, його ставки, визначені у Податковому кодексі, стануть неактуальними. Тому зміна ставок відповідного податку потребуватиме внесення змін до Податкового Кодексу через тривалу та складну процедуру розгляду Верховною Радою відповідного законопроекту. За такої ситуації в умовах високої інфляції функціонування системи поводження з відходами за рахунок податку може зупинитися внаслідок того, що існуючі ставки податку не покриватимуть витрат на утилізацію відходів, але відповідний податок продовжуватиме стягуватися.

Законопроект № 4837 (зміни до Бюджетного кодексу):

Згідно законопроекту № 4837, зібрані суми податку (відповідно до проекту 4836) перераховуватимуться певним суб'єктам господарювання, що здійснюють переробку або утилізацію відходів, а також рекультивацію полігонів, звалищ побутових відходів.

Концептуальні проблеми:

1) Проект 4837 передбачає спрямування податку за виробництво й імпорт упаковки та товарів в упаковці на компенсацію послуги з утилізації будь-яких побутових відходів організації, визначеній органом місцевого самоврядування на позаконкурсній основі, а не лише відходів упаковки. Це, по суті, є прихованим фінансуванням утилізації всіх побутових відходів за рахунок коштів виробників упаковки. У той час, як упаковка складає лише близько 35% всіх побутових відходів.

2) Законопроектом передбачено отримання платниками екологічного податку за розміщення відходів в частині розміщення малонебезпечних побутових відходів коштів субвенції на заходи з рекультивації полігонів, звалищ побутових відходів. При цьому слід зазначити, що рекультивацію полігонів здійснюють не платники екологічного податку, які, власне, й створюють відходи, а суб'єкти, які здійснюють заходи поводження з відходами на відповідних полігонах.

Таким чином, держава знову (як  у випадку з сумнозвісною постановою Кабінету Міністрів від 26 липня 2001 р. N 915 «Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини) безпідставно виступає «посередником» між суб'єктами, що продукують відходи, та суб'єктами, що утилізують відходи. При цьому необхідність такого посередництва не визначена та веде до корупційних ризиків.

Більше того, все вищезазначене суперечить самому визначенню податку, й відсутні підстави для включення системи фінансування утилізації відходів до Державного бюджету України.

Законопроект № 4835:

Законопроект 4835 передбачає в тому числі внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, що не узгоджується з його назвою, яка передбачає внесення змін лише до законів України, а не до законодавчих актів.

Крім того, санкції, запропоновані у законопроекті, мають характер фінансових санкцій, що застосовуються до юридичних осіб, а не відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень фізичними особами. Зазначене обумовлюється тим, що штрафи за відповідні порушення у законопроекті визначено у розмірі відсотків чистого  доходу від  реалізації  продукції   (товарів, робіт, послуг). Тому зазначене не є предметом регулювання  Кодексу України про адміністративні правопорушення, а має бути врегульовано у профільному законі як відповідальність юридичних осіб.

Також санкції, передбачені у законопроекті, жодним чином не співвідносяться з порушеннями, за вчинення яких вони накладаються. Так, невчасне надання  інформації щодо обсягів повторного використання або матеріальної утилізації відходів упаковки має наслідком штраф у розмірі десяти  відсотків чистого  доходу від  реалізації  продукції (товарів, робіт, послуг). А, наприклад, надання недостовірної інформації щодо обсягів повторного використання та/або матеріальної утилізації відходів упаковки тягне за собою накладення штрафу у розмірі п’ятдесяти  відсотків чистого  доходу від  реалізації  продукції (товарів, робіт, послуг). Причому недостовірність інформації може полягати й у заниженні обсягу перероблених відходів, тобто суб'єкт внаслідок допущення помилки вказав менший обсяг перероблених відходів, ніж переробив насправді. Така помилка не має жодної суспільної небезпечності, оскільки суб'єкт, насправді утилізувавши більший обсяг відходів, виконав свої зобов'язання.

Виходячи з викладеного вище представники бізнес асоціацій дійшли до висновку, що прийняття даних законопроектів не тільки не вирішить, але й навпаки – посилить наявні в Україні проблеми з переробкою побутових відходів, відходів упаковки та роздільним збором. Крім того, їх реалізація призведе до порушення прийнятих на себе Україною зобов'язань в рамках Угоди про Асоціацію з ЄС, призведе до подорожчання продуктів харчування, розквіту корупції і збагачення вузького кола власників підприємств, які отримають монопольний статус.

Закликаємо представників влади детально розглянути можливі наслідки, до яких призведе реалізація таких проектів та посприяти прийняттю рішення щодо повернення проектів 4835, 4836, 4837 авторам на доопрацювання.

 

З повагою,

ряд асоціацій, членів Української Ради Бізнесу

Тренди конкурентного регулювання та правозастосування, сфери особливої уваги: держдопомога і держзакупівлі, конкуренція в епоху глобалізації, недобросовісна конкуренція, українські реалії захисту бізнесу, - про це говоримо на IV Ukrainian Antitrust Forum, який відбудеться 30 травня 2018 року  в готелі «Прем’єр Палац», м. Київ.

Детальна програма та реєстрація доступні за посиланням: pravo.ua/events/antitrust2018

Ми, представники Української Ради Бізнесу, до складу якої увійшли 64 бізнес-асоціації з різних секторів економіки, позитивно оцінюємо та вітаємо відкриття в 2015 році чотирирічної програми EFF для України загальним обсягом 17,25 млрд доларів.

Бізнес добре усвідомлює, що для отримання фінансування в рамках відкритої з боку МВФ програми Україна взяла на себе зобов’язання щодо проведення низки інституційних реформ. Українська бізнес-спільнота і громадянське суспільство в цілому уважно слідкують за реалізацією усіх реформ і супроводжують їх або беруть безпосередню участь у них – як тих, що передбачені відповідними меморандумами з МВФ, так і рештою новацій, які здійснюються в країні;

Звертаємо увагу на те, що однією з найвайжливіших для нас реформ є податкова реформа, яка передбачає одну з найбажаніших новацій – ліквідацію дискреційного податку на прибуток та заміну його сучасною моделлю – податком на виведений капітал.

Ми, представники українського бізнесу, працювали над ідеями спрощення адміністрування податків і брали участь у роботі над проектом про податок на розподілений прибуток підприємств протягом 2015-2017 років. Відповідний проект закону було напрацьовано протягом 2017 року у інклюзивному процесі за участі Міністерства фінансів, Міністерства економічного розвитку та торгівлі, народних депутатів, експертів та представників бізнесу. Було опрацьовано та враховано всі конструктивні пропозиції зацікавлених сторін. Проект було одноголосно підтримано Кабміном восени 2017 року. Ми переконані, що оцінки втрат бюджету у перший рік впровадження податку на виведений капітал (замість податку на прибуток) на рівні від 23 до 30 млрд гривень, зроблені представниками МЕРТ та Мінфіну разом із експертами ІСЕТ, Реанімаційного пакету реформ та Інституту майбутнього, є фаховими та такими, що не викликають жодних сумнівів.

Крім того, окрім прогнозів щодо втрат бюджету варто враховувати фактор досить ефективно здійснюваної роботи з детінізації економіки, яку активно підтримує соціально відповідальний бізнес. Зокрема, у 2017 р. загальний фонд держбюджету за доходами отримав 699,221 млрд грн, що на 24,5% більше, ніж у 2016 р., у т.ч. - податкові надходження в 2017 році зросли на 84,829 млрд грн порівняно з показником 2016 року (+ 23%) і становили 448,941 млрд грн, митні надходження збільшилися на 71 млрд грн (+ 30,8%) до 2016 року, досягнувши 303,305 млрд грн.

Сьогодні ми відчуваємо спільну відповідальність із владою за знаходження ефективних шляхів відновлення динамічного зростання економіки і зупинення збезлюднення країни, для чого нам терміново потрібно значно підняти рівень її інвестиційної привабливості.

Ми завжди готові до публічного та відкритого діалогу з тими, хто має сумніви в ефективності запропонованих змін. Зокрема, ми ознайомились із застереженнями, що містяться у листі представників МВФ, та наводимо аргументи у відповідь:

-       … the DDBCT would incentivize shareholders to defer profit distribution or to find ways to disguise these through overpayments of other transactions, thereby avoiding taxation altogether since dividends are distributed at the discretion of shareholders.

Щодо цього питання хочемо звернути вашу увагу на те, що надходження від податку на прибуток складаються, більшою мірою, з платежів компаній з іноземними інвестиціями та державних компаній. Оскільки їхня поведінка є прогнозованою, то, відповідно, загальна сума втрат бюджету теж є прогнозованою, з чим Уряду, вочевидь, і потрібно працювати.  

-       … there is no evidence of a corporate liquidity crunch to justify what would be in essence an interest-free public financing program amounting to some 2 percent of GDP annually.

Представники бізнес-спільноти вважають, що доступ до фінансових ресурсів є одним з найважливіших чинників розвитку малого та середнього бізнесу, а запровадження ПнВК стане швидким і ефективним інструментом вирішення цієї проблеми. До того ж обсяги цих ресурсів, за оцінками вітчизняних експертів, приблизно вдвічі менші, і тому не матимуть того ступеню негативного впливу, на який вказується.

-       … as a more general point, in our discussions with businesses, the corporate income tax rate does not get mentioned as a factor in deterring investment. Instead, a lack of the application of the rule of law and a lack of secure property rights are considered to be key factors in holding back investment.»

Звертаємо увагу на дискрецію як джерело корупції та юридичних непорозумінь, які потребують залучення ще «недореформованої» судової системи. Одна з головних цілей запровадження ПнВК – зменшення дискреції та контактів між податківцями і підприємцями.

На цей час ми продовжуємо висловлювати свою готовність допомагати Уряду, Парламенту та Президенту у практичній реалізації цієї реформи з чітким контролем критеріїв її оцінки. Крім цього, ми висловлюємо бажання долучитись до процесу пошуку неефективних видатків бюджету для компенсації потенційних втрат бюджету. Ми переконані, що у видатках, які перерозподіляються через публічні фінанси (а цей показник досягнув неймовірних 44.5% від ВВП у 2017 році), міститься велика кількість неефективних статей. На нашу думку необхідно терміново провести верифікацію соціальних та пенсійних виплат, переглянути функціонал багатьох Міністерств, провести приватизацію неефективних державних підприємств тощо. Це дасть можливість зменшити держвидатки на десятки мільярдів гривень, що призведе до пришвидшення економічного зростання України.

Ми, представники 64-х бізнес-асоціацій, запрошуємо фахівців Міжнародного валютного фонду до діалогу, пропонуємо більш детально обговорити питання запровадження податку на виведений капітал та скорочення державних видатків на експертному обговоренні за участі представників МВФ, українських експертів з податкового законодавства, представників бізнесу.

 

З повагою

Члени Ради Бізнесу

28 березня відбулася робоча зустріч членів Української Ради бізнесу з Держсекретарем Міністерства фінансів України Євгенієм Капінусом. 
На зустрічі обговорили питання щодо реформи Державної фіскальної служби та митниці, стан імплементації прийнятого законодавства щодо протидії схемам ухилення від сплати податків та важливі питання, що стосуються лібералізації ринку РРО (кешбек, реєстр чеків, цифрові РРО, спрощення процедур (наказ № 547 та постанова КМУ № 601), та зниження навантаження на фонд оплати праці разом зі зниженням неефективних видатків бюджету.
Підсумовуючи результати зустрічі, Євгеній Капінус наголосив на тому, що Міністерство надалі буде продовжувати конструктивно працювати на результат.

Українська Рада Бізнесу (далі – УРБ), членами якої є 65 бізнес-асоціацій запрошує членів депутатських Фракцій Верховної Ради України та позафракційних депутатів до діалогу щодо нагальних реформ в економічній сфері для покращення бізнес-клімату та інвестиційної привабливості країни. Пропонуємо у відкритій дискусії обговорити з представниками українського бізнесу першочергові кроки на шляху реалізації економічних та інституційних реформ в Україні, а також погодити спільне бачення щодо переліку пріоритетних заходів для прискорення реалізації цих реформ.

Нижче надаємо список пріоритетних завдань УРБ, щодо яких у нас є конкретне бачення та пропозиції:   

1. Інституційні реформи:

  • Ліквідація податкової міліції та створення єдиного аналітичного органу з  розслідування фінансових злочинів
  • Реформа Державної фіскальної служби 

Реформа митниці (зокрема, вирішення питання зі схемами щодо мінімізації податків та зборів на митниці)

2. Реформа податкової системи:

  • Ліквідація податку на прибуток та перехід до податку на виведений капітал
  • Лібералізація системи реєстрації розрахункових операцій (РРО третього покоління (смартфони та планшети у якості РРО), спрощення процедур, "кешбеки")
  • Запровадження заходів щодо деофшоризації 

3. Реформа фінансового сектору: 

  • Повернення неприбутковості Недержавним пенсійним фондам

4. Реформа виборчого законодавства:

  • Прийняття нового виборчого кодексу (відкриті партійні списки)

Українська Рада Бізнесу як об’єднання асоціацій із широким спектром представництва галузей економіки, розуміє важливість реформаторських процесів в країні та системно бере у них активну участь.

Учасники Української Ради Бізнесу з великим піднесенням сприйняли новину щодо розробки стратегічно важливого проекту Закону України «Про Національне Бюро Фінансової Безпеки України», який стане остаточним етапом ліквідації податкової міліції.

Протягом тривалого часу чи не найактуальнішим завданням української влади є створення нового державного органу, який буде покликаний ефективно протидіяти економічній злочинності та користуватиметься беззаперечною підтримкою та довірою бізнесу й суспільства.

Вивчивши запропонований Комітетом Верховної Ради України з питань податкової та митної політики проект Закону України «Про Національне Бюро Фінансової Безпеки України», Українська Рада Бізнесу звертає увагу на відсутність в ньому засад, суттєвих для його ефективної роботи.

На нашу думку, критично важливими факторами майбутньої ефективності та успішності НБФБ є:

  • наявність ефективного механізму самоочищення від старих каральних практик переслідування бізнесу на кшталт явних або неявних обмежень чи квот на прийом колишніх співробітників правоохоронних органів (податкових міліціонерів, поліцейських, прокурорів, співробітників СБУ тощо);
  • забезпечення прозорості процедури відбору кадрів, адже виходячи із запропонованого тексту, основну масу членів комісій з відбору складатимуть особи, фактично обрані директором НБФБ. Тому, на наш погляд, є необхідним посилити роль громадських організацій, експертного середовища та парламенту як представника народу України у зазначених процесах;
  • призначення та звільнення керівника НБФБ саме Кабінетом міністрів України;
  • забезпечення прозорості відбору кандидатів на посаду керівника НБФБ. Наразі більшість складу конкурсної комісії за певних умов може призначити Президент України, що з урахуванням його прав на призначення, звільнення та контроль діяльності керівника бюро створює надто велику залежність від одного з інститутів влади;
  • Надважливим є усунення дублювання функцій правоохоронних органів з контролю економіки, тобто відсторонення СБУ, Нацполіції та прокуратури від розслідування економічних злочинів.

Крім цього, ряд положень запропонованого проекту Закону України «Про Національне Бюро Фінансової Безпеки України» викликає обґрунтовані питання. Зокрема:

  • внесення змін до ст.ст. 36 та 40 КПК України, які передбачають надання слідчим повноваження призначати за погодженням з прокурором перевірки та ревізії;
  • фактичне збільшення з 24 до 72 годин строку для внесення відомостей в ЄРДР по злочинам, підслідним НБФБ;
  • в законопроекті використовується значна кількість термінів, які на даний момент не визначені законодавчо («шкода публічним фінансам», «аналіз структурованих та неструктурованих даних» тощо), але відсутній розділ «визначення термінів». Таким чином, неможливим є визначення меж повноважень НБФБ та способів їх реалізації;
  • виникає нова підстава для оперативно розшукової діяльності, у ході якої можуть порушуватись гарантовані Конституцією України права громадян – «наявність аналітичного продукту НБФБ». Фактично синтезований інформаційний документ буде підставою для заведення оперативно-розшукової справи.

Розраховуємо, що створення НБФБ стане реально відчутним для бізнес-середовища маркером проведення реформ в державі.

Водночас, вважаємо, що до моменту вирішення зазначених проблемних питань прийняття запропонованого проекту Закону України «Про Національне Бюро Фінансової Безпеки України» є передчасним, бо не призведе до очікуваного від нього позитивного ефекту.

Представники українських бізнес-асоціацій запрошують представників Адміністрації Президента та народних депутатів Комітету з питань податкової та митної політики якнашвидше провести експертне обговорення проекту та погодити окреслені вище питання.

 

З повагою,

Українська Рада Бізнесу

Ми, представники Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 65 бізнес-асоціацій, закликаємо Президента України та Прем'єр-міністра України продовжити роботу над однією з найважливіших для економіки реформ — ліквідацією дискреційного податку на прибуток та заміну його сучасною моделлю – податком на виведений капітал (система оподаткування розподіленого прибутку підприємств).

Ми, представники бізнесу, працювали над ідеями спрощення адміністрування податків і брали участь у роботі над проектом про податок на розподілений прибуток підприємств протягом 2015-2017 років. Відповідний проект закону було напрацьовано протягом 2017 року у інклюзивному процесі за участі Міністерства фінансів, Міністерства економічного розвитку та торгівлі, народних депутатів, експертів та представників бізнесу. Було опрацьовано та враховано всі конструктивні пропозиції зацікавлених сторін, проект одноголосно було підтримано Кабміном восени 2017 року. Сьогодні ми відчуваємо спільну відповідальність із владою за знаходження ефективних шляхів відновлення динамічного зростання економіки і зупинення обезлюднення країни, для чого нам терміново потрібно значно підняти рівень її інвестиційної привабливості.

Ми не цураємось публічного та відкритого діалогу з тими, хто має сумніви в ефективності запропонованих змін. Сьогодні ми продовжуємо висловлювати свою готовність допомагати Уряду, Парламенту та Президенту у практичній реалізації цієї реформи з чітким контролем критеріїв її оцінки. Крім цього, ми висловлюємо бажання долучитись до процесу пошуку неефективних видатків бюджету для компенсації потенційних втрат у 23-30 млрд. грн. від запровадження даного податку на перший рік реформи. Ми переконані, що оцінки таких втрат, зроблені представниками МЕРТ та Мінфіну разом із експертами Реанімаційного пакету реформ та Інституту майбутнього, є фаховими та такими, що не викликають жодних сумнівів.

Ми віримо, що повернути в Україну великі інвестиції неможливо без відновлення довіри серед малих та середніх інвесторів, тому ми підтримуємо кардинальне оновлення держави та її політики по відношенню до підприємництва, в першу чергу - малого та середнього, як основних генераторів інновацій та нових робочих місць.

Ми, представники бізнес-асоціацій, що входять до Української Ради Бізнесу, віримо в наш спільний успіх і перемогу здорового глузду над політичними амбіціями. Ми за жодних обставин не відступимо від ідеї запровадження сучасного податку на виведений капітал та не зупинимось на шляху відбудови української економіки.

Закликаємо Президента України якнайшвидше погодити нову модель із міжнародними інвесторами та до кінця березня внести його до Парламенту як невідкладний.

 

З повагою

 

Члени Ради Бізнесу

12 березня Президент та Прем’єр Міністр України провели зустріч з бізнес-спільнотою, щоб обговорити ключові економічні реформи та плани для покращення інвестиційного клімату. На зустрічі були присутні також Міністри, очільники відомств та представники депутатського корпусу.

У своїй промові Президент Петро Порошенко окреслив ряд пріоритетних напрямків роботи, зокрема  проект Закону щодо податку на виведений капітал. Було вказано, що робота над проектом на завершальній стадії, але потрібна ще окрема дискусія з іноземними партнерами та перерахунок від Міністерства фінансів  фіскального ефекту від запровадження такого податку.

Особливу увагу під час зустрічі було приділено  проекту Закону «Про Національне бюро фінансової безпеки», який оприлюднили для публічного обговорення. Президент підкреслив, що наразі ведеться обговорення тексту з бізнес-спільнотою, пропозиції Комітет примає до кінця цього тижня. «Головне у проекті - має бути заборонено іншим відомствам розслідувати фінансові злочини та втручатись у економічну діяльність підприємств».  Учасники зустрічі поділились думками щодо вказаного питання, висловили низку зауважень та пропозицій, а також домовились зібрати коментарі від бізнесу до тексту проекту у найкоротші строки.   

Окрім цього, Президент також подав до Верховної Ради проект Закону щодо лібералізації валютного регулювання, відповідно до положень якого не буде потрібно ліцензій на відкриття рахунків закордоном, а також не передбачатиметься таке покарання як припинення дозволу на зовнішньо-економічну діяльність, натомість всі валютні операції, які прямо не заборонені, будуть дозволені.

Прем’єр-Міністр Володимир Гройсман у своєму виступі підкреслив важливість прискорення темпів зростання економіки (5-6% в рік), необхідність забезпечення легкості ведення бізнесу та захисту інвестицій, яка може бути, зокрема, досягнута шляхом прийняття в поточному році  пакету з 35 законопроектів, які підготував та підтримує Уряд. 

На зустрічі було також висловлено позиції бізнес-асоціацій щодо ключових реформ. Зокрема, Григол Катамадзе, Президент Асоціації платників податків України, член Української Ради Бізнесу повідомив, що минулого року асоціацією було проведено 17 круглих столів з представниками бізнесу у різних регіонах країни і можна впевнено говорити, що абсолютна більшість представників бізнесу підтримують податок на виведени капітал. Вважаємо необхідним його якнайшвидше внесення до Парламенту та прийняття до 1 липня.

В умовах складних економічних та політичних процесів всередині держави, на жаль, ми вимушені констатувати, що інституційна спроможність фіскальних органів все ще залишається на низькому рівні.

Протягом останніх років неодноразово було задекларовано перехід від каральних до сервісних принципів роботи Державної фіскальної служби (далі – ДФС), що дуже вітається і підтримується представниками бізнесу. Разом з тим, процес такого переходу йде досить повільно. Це, в свою чергу, має негативний вплив на інвестиційну привабливість країни (як для існуючих, так і для потенційних інвесторів).

Запит на реформу ДФС вже давно сформований як суспільством і бізнес-спільнотою, так і на найвищому рівні стратегічних планів розвитку економіки. Саме тому члени Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 65 українських бізнес-асоціацій, закликають Президента, Уряд та Парламент розпочати процес інституційної реформи ДФС та митниці.

Ми переконані, що має бути остаточно ліквідовано податкову міліцію, а функції планування перевірок та їх проведення мають бути розділені. Крім того, вважаємо, що має відбутись посилення особистої відповідальності працівників (керівників підрозділів, виконавців) ДФС. Ключовим кадровим питанням є також залучення до роботи у ДФС висококваліфікованих фахівців. Вважаємо, що проведення відкритих конкурсів на заміщення позиції голови ДФС (на постійній основі) та керівників регіональних органів цієї служби (з залученням до складу комісій представників громадських організацій задля забезпечення прозорості та неупередженості конкурсу) має відбутись найближчим часом.

Одним з найважливіших факторів реформи ДФС є також переведення  процесу комунікацій між представниками ДФС та бізнесу у дистанційну он-лайн форму. Це сприятиме повноцінному включенню ДФС в загальносвітові процеси податкової та митної прозорості.

Підсумовуючи, хочемо сказати, що якнайшвидше проведення системної реформи ДФС є одним з головних пріоритетів для українського бізнесу. Перезавантаження ДФС та митниці має відбуватись із запровадженням гідної оплати праці співробітникам, посиленням персональної відповідальності, автоматизацією ключових процесів, що забезпечить безперервну, прозору взаємодію ДФС з бізнесом.

Ми закликаємо Президента, Прем’єр-міністра та депутатів Верховної Ради України консолідувати зусилля для проведення однієї з найважливіших для держави реформи, час якої давно настав.

loader

Facebook

Розкажіть про своє бачення

НАПИШІТЬ НАМ