УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

Новини

Super User

Super User

Ми, організатори та учасники круглого столу «Перешкоди офіційного працевлаштування та ведення індивідуального бізнесу в Україні», усвідомлюючи, що система оподаткування праці в Україні є дестимулюючою та обтяжливою для мікро- малого та середнього бізнесу, звертаємо увагу, що без невідкладних змін у податковій сфері, спрямованих на зменшення навантаження на фонд оплати праці, економічний розвиток України неможливий.

Наша мета – прискорення реформ, які спрямовані на покращення умов ведення бізнесу, припинення відтоку кадрів з України, та створення конкурентних умов на ринку праці шляхом  консолідації зусиль бізнес-об’єднань, експертного середовища та представників органів влади.

Згідно з висновками останніх досліджень навантаження на фонд оплати праці все ще залишається надвисоким. Зниження ЄСВ у 2016 році призвело до суттєвих позитивних ефектів (дало можливість піднімати заробітні плати більш ніж на 25% щороку) та не призвело до втрат бюджету (сукупно ЄСВ та ПДФО).

Слід зазначити, що останніми роками спостерігаються загрозливі тенденції щодо зменшення ринку праці в Україні, за офіційними даними ДФС відбулось суттєве скорочення кількості офіційно працевлаштованих осіб за 2015-2017 роки (зменшення на 1.1 млн осіб за останні два роки).

Для досягнення поставлених цілей ми визначаємо такі основні завдання на 2019 - 2020 роки:

  1. Подальше зниження податкового навантаження на фонд оплати праці із цільовим показником у 20% (сумарно ЄСВ+ПДФО) протягом кількох років, із компенсацією за рахунок зниження неефективних видатків бюджету, зокрема реформування Фондів соціального страхування, скорочення їх функцій та витрат, проведення верифікації соціальних виплат та пенсій, скорочення неефективних видатків бюджету, модифікованого податку на нерухоме майно.
  2. Перехід до сучасної моделі оподаткування нерухомого майна, виходячи з його квазіринкової вартості, зменшення дискреційності податку на майно, збільшення його частки у доходах місцевих бюджетів.
  3. Проведення комплексної бюджетної реформи, а саме впровадження фіскальної політики, спрямованої на зниження частки державних видатків у ВВП, які перерозподіляються через публічні фінанси - до цільового показника 37 %, перегляд статей бюджетних видатків для оптимізації структури та розміру видатків бюджету.

У зв’язку з вищезазначеним, пропонуємо Міністерству фінансів України протягом найближчих двох тижнів створити робочу групу із залученням всіх зацікавлених стейкхолдерів та напрацювати необхідні зміни.

 

З повагою,

Українська Рада Бізнесу

5 жовтня 2018 р. відбулися збори Координаційної Ради Української Ради Бізнесу, на яких представники бізнес-асоціацій – членів УРБ заслухали звіти координаторів проектних груп УРБ та попрацювали над стратегічними питаннями розвитку на 2019-20 роки.

Проект Стратегії УРБ на 2019-20 роки був представлений робочою групою, яка працювала відповідно рішення літньої стратегічної сесії членів Ради. За результатами обговорення, документ буде доопрацьований і, після затвердження, оприлюднений на веб-порталі УРБ.

Насиченими виявились звіти кураторів проектних груп, бо зроблено за півроку багато. Так, група із запровадження податку на виведений капітал підготувала пропозиції щодо компенсаторів, декілька заяв від бізнес-об’єднання Асоціацій УРБ, планує проведення прес-конференції. Робоча група зі зниження навантаження на фонд оплати праці працювала над питаннями компенсаторів для реалізації цих змін: є бачення бізнесу щодо поетапного зниження загального навантаження ЄСВ плюс ПДФО до  цільового показника 20%.

Приємні новини щодо запровадження РРО 3-го покоління та лібералізації ринку РРО озвучив Андрій Панасюк, як учасник робочої групи при Мінфіні. Він розповів про те, що ДФС наразі тестує інформаційну систему E-Receipt, що розробляється службою в рамках реалізації експериментального проекту, розпочатого Мінфіном відповідно до постанови Кабміну щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій. А головне - Міністерством юстиції затверджено наказ Мінфіну № 547, який передбачає автоматизацію процесу реєстрації касового апарату; реєстрацію РРО за однією заявою; скасування ведення книги для тих платників податків, хто здійснює розрахункові операції виключно через РРО; скасування вимоги підклеювання звітів в книгу. Цей наказ суттєво спростить та здешевить реєстрацію та експлуатацію РРО!

Проектна група  щодо механізму «Cash-back для споживача» також значно просунувся вперед у роз'яснювальній роботі щодо законопроекту. Після зауважень Державної Регуляторної Служби документ було доопрацьовано, проект проходить повторний розгляд у ДРС України.

Юрій Пероганич розповів, що питання Інституційної реформи ДФС та митниці також постійно розглядаються на відповідному Комітеті УРБ. Хоча схема «Піджаки» перекрита, ДФС продовжує впроваджувати електронний обмін з прикордонною службою, але залишається ще багато невирішених проблем, на яких варто зосередитися УРБ.

Новостворена проектна група УРБ щодо кадрових ресурсів для зростаючої економіки, за словами Анатолія Долинного, звертає увагу, перш за все, як на оподаткування праці, так і на освітню складову та інновації. Наразі проходить підготовка тез, якою бізнес бачить державну політику в цих питаннях.

Цікавим завершенням засідання Координаційної Ради УРБ став виступ парнера УРБ Катерини Жук щодо діяльності Charity Tuner- незалежної громадської моніторингової організації, яка перевіряє діяльність українських неприбуткових організацій. На її думку, сьогодні, при тій великій кількості створених в Україні громадських та благодійних організацій, як ніколи постає питання прозорості та порядності їх діяльності. Щоб зняти кризу довіри до НДО, Charity Tuner запропонувала систему сертифікації неприбуткового сектору та запросила Асоціації УРБ до співпраці.

Конфліктів у споживчій сфері уникнути неможливо. Зростає поінформованість споживачів про свої права і бажання захищати свою позицію. Однак, є перепони – бюрократія, час, недосконалість законодавства, відсутність напрацьованих практик.

Одним з альтернативних способів урегулювання спорів є медіація. За участі незалежної третьої сторони відбувається вирішення конфліктних ситуацій на етапі досудового розгляду.

Медіація широко застосовується в країнах з висококонкурентною економікою і починає завойовувати свої позиції в Україні. Гучні історії та найцікавіші приклади були представлені учасникам круглого столу «Застосування медіації у споживчих спорах». Організатором дискусій виступили Українська асоціація прямого продажу, яка входить до Української ради бізнесу, Центр медіації при Києво-Могилянській бізнес школі, а також Commercial Mediation Group та юридична компанія Evris.

До переваг досудового вирішення спорів належить економія часу та коштів, конфіденційність, зниження емоційної віддачі з боку споживача, адже не завжди предмет суперечки співставний з витратами на судову тяганину. Томаш Мурас, Голова Ради директорів Української асоціації прямого продажу, навів приклад своєї індустрії, в яку залучені близько одного мільйона дистриб’юторів в Україні і в якій розроблені чіткі процедури розгляду конфліктних ситуацій. За міжнародною статистикою, 90% скарг від кінцевих споживачів вирішуються шляхом переговорів та медіації, решта 10% - в судах.

У спільній резолюції за результатами круглого столу учасники обговорення запропонували проводити регулярні консультації на рівні «споживач – бізнес – органи влади – медіатори» з метою відстеження тенденцій у розгляді споживчих спорів. Також запропоновано видати методичні рекомендації для інспекторів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів і Національної комісії з фінансових послуг, в яких пропонувати бізнесу досудові варіанти розгляду споживчих спорів. Положення щодо медіації заплановано внести до Закону про захист прав споживачів.

         Учасники дискусії звернули увагу на те, що необхідно вирішити питання оплати праці медіаторів, залучених з боку споживачів. Це можна зробити з коштів, що надходять до бюджету за наслідками реального виконання угоди.

Доцільним є апробація моделі на пілотних проектах, насамперед у місті Києві та Київській області, з подальшим впровадженням її по всій Україні. Поширенню медіації також буде сприяти інформаційно-просвітницька компанія для споживачів і бізнесу.

Українська Рада Бізнесу (УРБ), що об’єднує 68 бізнес-асоціацій виступила співорганізатором круглого столу «Перешкоди офіційного працевлаштування та ведення індивідуального бізнесу в Україні», що відбувся 21 вересня за участі Міністерства фінансів, Державної регуляторної служби, економічних експертів, представників бізнесу та громадських організацій.

Організаторами круглого столу виступили також Інститут соціально-економічної трансформації, Аналітичний центр CASE-Ukraine, Представництво Данської Ради у справах біженців в Україні, Українська асоціація прямого продажу, Українська федерація індустрії безпеки, Реанімаційний Пакет Реформ.

У своєму вітальному слові учасниця УРБ Надія Бедричук (Українська асоціація прямого продажу) зазначила, що «Система оподаткування праці в Україні є негнучкою, нестимулюючою та обтяжливою для малого і середнього бізнесу. Результатом стала висока доля зарплат «в тіні» і падіння інтересу до офіційно зареєстрованого індивідуального підприємництва. Вирішення цієї проблеми репресивними методами не приносить результатів. Тільки через зниження ЄСВ та ПДФО, яке має супроводжуватися пошуком бюджетних компенсаторів, Україна зможе вивести ринок праці та сферу діяльності самозайнятих осіб із тіні».

Володимир Дубровський, старший економіст CASE-Ukraine, експерт РПР, представив порівняльний аналіз податкового навантаження на працю у 20 країнах світу та провів співставлення з відсотком перерозподілу ВВП через бюджет. На думку експерта, сьогодні Україна належить до тих держав, де високе оподаткування поєднується з низьким рівнем державних послуг, визначеного відповідно до індикаторів Світового банку. Оптимальним навантаженням на зарплати було названо 25% сумарно ЄСВ та ПДФО (замість 41,5% нинішніх), а компенсатором пропонується скорочення неефективних витрат бюджету та модернізація непрямих податків, які вважаються найменш «шкідливими» для економіки: податки на нерухомість, землю тощо. Зниження податків на працю на кожен 1% уже дають зростання виробництва на 0,15% та підвищує рівень зайнятості на 0,2% вже у перший рік реформи.

Заступник Міністра фінансів України Сергій Верланов зазначив, що у Міністерстві є повне розуміння того, що скорочення податків на фонд оплати праці стоїть серед першочергових завдань. Він вважає, що насамперед зниження потребує податок на доходи фізичних осіб, що відчують на собі всі громадяни. Водночас він послався на те, що високі бюджетні витрати на покриття дефіциту Пенсійного фонду та обслуговування зовнішнього боргу не дозволяють провести цю реформу прискореними темпами. Під час останнього зниження ЄСВ у 2015 році знадобилося приблизно 3 роки, щоб повернутися до колишнього рівня зборів соціального внеску. Тобто, зазначив С. Верланов, на аналогічну реформу також знадобиться близько трьох років.

Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації, експерт УРБ, зазначив, що завдяки зниженню ЄСВ у 2016 році підприємці змогли суттєво підвищити заробінту плату, останніми роками вона зростає на більш ніж на 20% на рік. Це зниження навантаження дуже позитивно вплинуло на  малий та середній бізнес, призвело до суттєвої детінізації ринку праці. При цьому сукупні надходження до бюджету від податків на працю (ЄСВ+ПДФО) навіть збільшились на кілька млрд гривень у рік впровадження реформи.

Учасникам круглого столу були представлені дослідження, які свідчать про негативні тенденції в розвитку малого та середнього бізнесу. Ситуація для фізичних осіб-підприємців, які працюють офіційно, значно погіршилася з початку 2017 року після запровадження обов’язкової щомісячної сплати єдиного соціального внеску незалежно від фактичного провадження підприємницької діяльності та отримання доходу (зараз – 819 грн., з наступного року – 919 грн.). Близько 400 тисяч підприємців з 2 мільйонів зареєстрованих закрили свій бізнес – зупинили діяльність або перейшли в «тінь». Тягар податкового навантаження щодо сплати ПДФО та ЄСВ за найманих працівників безпосередньо збільшується для мікро- та малого бізнесу.  Так, у середньому, близько 80% представників мікро-підприємців вважають ставки ПДФО  та ЄСВ  високими для ведення бізнесу.

Також експерти зазначили, що, згідно опитувань Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, зменшення ставки ЄСВ посідає перше місце серед найочікуваніших реформ у 2018 році серед представників малого бізнесу (43,1 %).

Не чекаючи змін, підприємці та наймані працівники «голосують ногами», виїжджаючи за кордон. Про це учасники дискутували, зокрема, з огляду на представлені результати «Глобального дослідження про підприємництво» – AGER, яке проводиться щорічно з 2011 року. Результати за 2018 рік ілюструють підприємницькі настрої у 44 країнах світу і показують, що українці займають останнє місце в світі за індексом бажання, готовності та стійкості намірів відкривати і вести власний бізнес. Причому різке падіння цього індексу відбулося саме в останній рік. Про це повідомив Томаш Мурас, Голова Ради директорів Української асоціації прямого продажу, представляючи результати Дослідження AGER. “Розчарування – це нинішній настрій потенційних підприємців», - зазначив Т. Мурас. Бажання починати свій бізнес у світі мають 49 % опитуваних, в ЄС – 41%, в Україні – тільки 21%.

Павло Полікарчук, керівник проекту «Рейтинг. Вісник», підтвердив, що нинішня система оподаткування праці стимулює тіньову зайнятість. «Аналіз статистичних даних держорганів засвідчує, що середньостатистичне «живе» підприємство в Україні сплачує 43 тисячі гривень податків, але має в штаті в середньому 23 працівника, - зазначає П.Полікарчук. – Це неможлива ситуація, яка свідчить про ухилення від оподаткування. На додачу, бачимо, що середній бізнес останніми роками практично відсутній і працює «в нуль», без прибутку».

Учасники круглого столу наголосили на необхідності терміново врегулювати питання надвисокого навантаження на фонд оплати праці, зокрема і для мікро- та малого бізнесу. Це питання є одним з головних пріоритетів в «білому списку» УРБ. З метою усунення суттєвого викривлення умов роботи індивідуальних підприємців, необхідно прибрати обов’язкову сплату ЄСВ для «сплячих» ФОПів, для ФОПів сумісників (уже соціально застрахованих як штатні працівники), надати можливість підприємцям сплачувати ЄСВ за робітників у відповідності до робочих годин та інші термінові заходи.

У підсумку заходу представники бізнес об’єднань, експерти, представники громадських організації звернулись до представників Міністерства фінансів із проханням якнайшвидше створити робочу групу у Міністерстві фінансів з метою опрацювати надані пропозиції та підготувати необхідні зміни до законодавства.

12 вересня Українська рада бізнесу обговорила старт спільної інформаційної кампанії УРБ та "Рrozorro.Продажі" щодо популяризації малої приватизації на транспарентних умовах для всіх регіонів України.

Керівник проекту «Електоронні аукціони» Аліна Близнюк презентувала пілотний проект малої приватизації, що реалізується в електронній торговій системі https://prozorro.sale/aim, створеної за ініціативи Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Transparency International Україна, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного Банку України та українських електронних майданчиків.

«Система побудована за принципами та цінностями сім'ї Рrozorro, але орієнтована не на зниження ціни, як це відбувається в державних закупівлях, а на підвищення ставок за придбання або оренду державного майна, - розповіла Аліна Близнюк. - З 2016 року на цьому майданчику було реалізовано активів на 10 млрд грн – насамперед, активів ліквідованих банків, комунального та державного майна. З липня 2018 року розпочалося розміщення об’єктів малої приватизації, і ми активно просуваємо можливості "Рrozorro.Продажі" серед підприємців України».

Активісти УРБ схвалили рішення щодо надання інформаційної підтримки "Рrozorro.Продажі" та проактивного просування можливостей майданчика серед асоціацій Української Ради бізнесу та членів цих асоціації в регіонах. На сьогодні держава володіє значними активами, які представляють інтерес для бізнесу, і важливо, що ці активи відтепер реалізуються на прозорих умовах, що виключає ризики можливого оскарження прав власності чи подальшого рейдерського захоплення майна. Умови "Рrozorro.Продажі" передбачають, що учасники торгів не мають інформації про кількість пропозицій від інших учасників та про їх розмір. Це дозволяє реалізовувати майно за найвигіднішою ціною для держави і за справедливими правилами для всіх. Водночас "Рrozorro.Продажі" підтримують гнучкий підхід до залучення покупців, і в разі відсутності пропозицій, об’єкт переоцінюється і виставляється на наступні торги вже з 50% знижкою. Відповідно, потенційні власники можуть придбати активи за вигідною ціною.

Члени Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 68 вітчизняних бізнес-асоціацій із широким спектром представництва галузей економіки, проаналізували проект Бюджету-2019 та звертають увагу представників влади на те, що, на думку бізнес-об’єднань та експертного середовища, проектом має бути передбачено перехід до оподаткування лише виведеного капіталу на заміну оподаткування прибутку підприємств з 01.01.2019 року.

Фахівці УРБ зазначали раніше у своєму зверненні, що прийняття законопроекту №8557 сприятиме спрощенню ведення бізнесу в Україні, суттєво спрощує податкове адміністрування, зменшує дискрецію, нівелює можливості для виведення капіталів до “офшорів” та створює умови для детінізації економіки та появи стимулів до нарощування інвестиційної активності.

Слід зазначити, що розрахована сума, яку недоотримає державний бюджет у 2019 році, залишається в межах похибки розрахунків бюджету кожного року та буде  компенсованою за рахунок заходів з детінізації та боротьби з контрабандою, які вже здійснюються Кабінетом Міністрів України та вітчизняним Парламентом.

Крім того, відповідальний бізнес готовий підтримати  встановлення мінімального гарантованого платежу з податку на виведений капітал протягом двох років у сумі не менше ніж 50% від платежу з податку на прибуток за попередній рік. Це дасть можливість прогнозовано рахувати майбутні надходження до бюджету та зменшить втрати бюджету до незначних розмірів.

Представники українських бізнес-асоціацій закликають народних депутатів, голів фракцій, голову Парламенту врахувати позицію бізнесу та якнайшвидше прийняти за основу та в цілому законопроект №8557, внести зміни до проекту Бюджету 2019 з урахуванням ефектів, пов’язаних з ліквідацією податку на прибуток і запровадженням моделі податку на виведений капітал та прийняти з відповідними змінами Бюджет Розвитку України!

Наслідки можливого відкладення цієї давно очікуваної підприємцями і обіцяної владою реформи можуть бути вкрай негативними і неминуче вплинуть на інвестиційну привабливість України, темпи зростання економіки та загальні настрої населення щодо політичних сил, що взяли на себе відповідальність за країну після Революції гідності.

   

З повагою,

Члени Української Ради Бізнесу

12 вересня Андрій Панасюк, голова Асоціації «Українські технології товарно-грошового обігу», член Української Ради бізнесу був гостем програми «Новий ранок» на Радіо НВ. Разом із ведучими Павлом Новіковим та Олегом Білецьким обговорили реформи у передвиборчий рік та з’ясували, чи є в Україні консолідована позиція українського бізнесу.

Докладніше ефір Андрія Панасюка можна послухати тут: частина 1 та частина 2

Розкажіть про своє бачення

НАПИШІТЬ НАМ