УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

Новини

Super User

Super User

Єдиний порядок денний бізнесу, спрямований на покращення бізнес-клімату в країні, детінізацію та зростання економіки, створення прозорих та рівних умов ведення бізнесу, сформувала коаліція із понад 70-ти бізнес-асоціацій з різних регіонів країни.

Основою для ТОП-10 стали пріоритети бізнесу до влади СУП та Української ради бізнесу.

 «Як засвідчує практика, 90% проблем бізнесу – спільні. Тому ми з СУП об’єдналися, об’єднали наші бізнес-адженди, до нас приєдналися регіональні асоціації, асоціації малого та середнього бізнесу і ми консолідували ТОП-10», - зазначила  член Наглядової Ради Української Ради Бізнесу (УРБ) Софія Арасланова.

За її словами, порівняння пріоритетів усіх зацікавлених сторін визначило 6 спільних ініціатив. Це заміна податку на прибуток податком на виведений капітал, зниження податкового навантаження на фонд оплати праці, створення єдиного органу з розслідування економічних злочинів, ліквідація податкової міліції та  економічних підрозділів інших  правоохоронних органів, запровадження безпаперових технологій, демонополізація ринків  тепло- і енергопостачання, спрощення підключення до електромереж, інституційна реформа та реформа контролюючих органів.

Наступні 4 пріоритети, за словами Софії Арасланової, були визначені  всіма учасниками коаліції, шляхом рейтингового голосування з-понад 20-ти пріоритетів, які для себе окреслив бізнес.

 «Ми переконані, що бізнес є найкращим радником для політичної еліти при формуванні економічної стратегії країни», - заявила в.о. виконавчого директора Спілки українських підприємців (СУП) Тетяна Паламарчук. За її словами, мета   по-перше, виступити у 2019 році єдиним голосом об’єднаного бізнесу з чіткими пріоритетами і по-друге -  донести до загалу фокус уваги бізнесу.

«Завдання, які ми перед собою поставили – це сприяти підтримці кандидатами у Президенти наших пріоритетів, а також – включення нашої адженди до програм політичних сил. Ми розуміємо, що те, наскільки швидко будуть запроваджені ці ініціативи, залежить від законодавчої влади, тому дуже важлива підтримка всією політичною елітою наших пріоритетів та ініціатив, які спрямовані на економічне зростання», - підкреслила Тетяна Паламарчук.

Серед проблем, що хвилюють сьогодні бізнес найбільше, Софія Арасланова на одне із перших місць поставила тягар перевірок. За її словами, досі не відбулася реформа фіскальної та митної служб, а дії контролюючих органів – яких зараз більше 20-ти -  часто мають каральний характер, перевірки скоріше кількісні, ніж якісні.

 «Немає особистої відповідальності працівників, що не дозволяє в судовому порядку підприємцям компенсувати завдану шкоду від неправомірних дій перевіряльників. Тож, в основу таких органів, на нашу думку, має лягти аналіз, планування і зміна ідеології з кількості перевірок на їх якість», - прокоментувала один із ТОП-10 пріоритетів Софія Арасланова.

При цьому, вона відзначила необхідність детінізації економіки. Адже нині частка "тіні", за різними підрахунками сягає 42%. Для бізнесу це означає неможливість конкурувати в умовах, коли кожен третій підприємець не платить податків. Це також говорить про те, що створювати виробництво в Україні недоцільно, тому що вироблена продукція не зможе конкурувати з продукцією компаній , які не платять податки та безподатковим імпортом..

 «Серед інструментів боротьби з тінню ми пропонуємо, в першу чергу, деофшоризацію бізнесу, боротьбу з безподатковим імпортом, з махінаціями з ПДВ та захистом спрощеної системи оподаткування від зловживань з боку великого бізнесу і – це те, що в центрі нашої уваги.», - підкреслила Софія Арасланова.

Виконавчий директор Української асоціації прямого продажу, член Наглядової Ради УРБ Надія Бедричук  акцентувала на необхідності зменшення навантаження на фонд оплати праці, що вкрай актуально для малого й середнього бізнесу:

 «Зараз, якщо скласти всі відсотки, які беруться з заробітної плати працівників – це 41,5%. Ми вважаємо, що загалом це має бути до 25%. Тому що при рівні 41,5% детінізації заробітних плат, на жаль, не станеться. І ми знову зберігаємо ситуацію, коли найбільше навантаження буде на «білий» бізнес. Зараз лунають пропозиції збільшення ЄСВ, оподаткування, але вони фактично стосуватимуться лише невеликої групи компаній, які виплачують зарплату легально і платять всі податки.  Тоді й компанії опиняються у невигідній позиції  порівняно з тіньовими – вони втрачають свої конкурентні переваги і не можуть розширити можливості щодо виплати зарплати своїм працівникам», - пояснила Надія Бедричук.

Серед пропозицій бізнесу владі – і зменшення штрафних санкції за незареєстрованих працівників, які нині становлять від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів.

 «Ми пропонуємо – від 1 до 10. І ми вважаємо, що штрафні санкції мають стимулювати виправляти порушення, а не вбивати бізнес і не провокувати порушення. , Якщо встановлений дуже великий штраф, це провокує інспекторів, які приходять з перевірками, на те, щоб брати хабарі. Тобто, фактично, ми зараз не виправляємо ситуацію, а вводимо додатковий кримінал», - констатувала виконавчий директор Української асоціації прямого продажу, член Наглядової Ради УРБ.

Заступник Голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), член Наглядової Ради УРБ Михайло Соколов наголосив на тому, що ТОП-10 пропозицій допоможе вивести бізнес з тіні за рахунок чіткого обліку та покарань за виявлені маніпуляції:

 «Наші пропозиції спрямовані на те, щоб маніпулювати з ПДВ, перебувати в тіні – щоб це було дорого. Давайте робити те, що робить весь цивілізований світ – давайте запроваджувати електронні податкові накладні, але не в тому вигляді, як вони у нас є, а в тому вигляді, коли ведеться облік саме  фізичного обсягу поставки. Так, давайте робити це не для всіх товарів, а лише для тих, за групами яких, згідно з даними самої фіскальної служби, відбуваються основні крадіжки», - заявив Михайло Соколов.

Процес обговорення ТОП-10 пріоритетів, які бізнес рекомендуватиме в якості економічної стратегії триває. Як зазначила Софія Арасланова, вони планують системно просувати консолідовану  адженду бізнесу: 

"4 березня ми плануємо у Прем’єр-Палаці діалог на увесь день з ТОП-10 кандидатів у Президенти України, яких визначать результати трьох незалежних рейтингів", - анонсувала обговорення Софія Арасланова.

Топ 10 пропозицій бізнесу

  1. Заміна податку на прибуток податком на виведений капітал для всіх компаній. 
  2. Зниження податкового навантаження на фонд оплати праці. 
  3. Створення єдиного органу з розслідування економічних злочинів, ліквідація податкової міліції та інших економічних підрозділів правоохоронних органів.
  4. Запровадження без паперових технологій: заборона державним органам вимагати інформацію, яка міститься у державних базах даних.
  5. Демонополізація ринків тепло та енергопостачання, забезпечення рівності доступу учасників суміжних ринків до товарів та послуг, природних монополій, зокрема, електромереж та приватної тяги.
  6. Інституційна реформа перевіряючих та контролюючих органів: запровадження персональної відповідальності, ризико-орієнтованого підходу до перевірок, проведення відкритих конкурсів на керівні посади.
  7. Ухвалення нового Податкового Кодексу Розвитку та Митного кодексу ( деофшоризація економіки, радикальне зменшення розміру шкідливих прямих податків, модифікації податку на землю та інше), а також зниження державних видатків до 35% від ВВП.
  8. Запровадження сучасного трудового права, заснованого на свободі трудового договору, спрощення формальностей та зменшення штрафних санкцій. 
  9. Збереження спрощеної системи оподаткування. Сприяння легальному мікро- і малому підприємництву.
  10. Детінізація економіки, зокрема, ринку оренди землі та сільгосппродукції. Запровадження єдиного податкового електронного документа задля контролю ланцюжка постачання ризикових категорій товарів та стимулювання покупця отримувати фіскальний чек при їх покупці.

1 лютого відбувся круглий стіл Української Ради Бізнесу з лідером «Самопомочі» та кандидатом у президенти України – Андрієм Садовим.

Зустріч розпочала Софія Арасланова, генеральний директор Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки», член Наглядової Ради УРБ: «Необхідна справжня реформа податкової та митної служб. У митному блоці, у першу чергу, потрібна автоматизація митних процедур, європейська транзитна система та розширений митний контроль. Що стосується податкового блоку – необхідні нові підходи до роботи, цифрова революція та повний цифровий аудит, контроль за трансферним ціноутворенням, повний зовнішній технічний аудит роботи СЕА ПДВ із неможливістю втручання посадових осіб ДФС у її роботу, зниження кількості перевірок за рахунок якості аналітики, зміна ідеології ДФС з покарання на дотримання чинного законодавства платниками податків.

Андрій Садовий погодився та зазначив: «Я вас розумію. Ми говоримо однією мовою, тому що я все це проходив у своєму житті, ми всі починали з власного бізнесу. Якби митниця працювала нормально, то й податки поступали б у державу. Нам треба робити неординарні речі, щоб уникнути маніпуляцій в податковій».

Це питання прокоментувала Тетяна Острікова, голова підкомітету з питань митної справи та удосконалення митного кодексу України комітету ВРУ з питань податкової та митної політики: «Я з Вами погоджуюсь, що постанова є, а в реальності дій немає. Для того, щоб розділити податкову та митницю, не треба закону. Щодо аудиту баз даних ДФС, то він досі не готовий. Конвенція щодо процедури спільного транзиту, як проект, заготовлений Мінфіном, але є дуже великі ризики, що ми втратимо великі гроші. Щоб нас взяли до процедури, необхідне програмне забезпечення, яке ми думаємо придбати до травня. Попрацюємо рік-два і тоді розробимо своє. Є питання, але робота ведеться. З приводу органу фінансових розслідувань, то він був викладений у нашому законопроекті ще у 2015 році. Але  Ви думаєте, що при цій владі він буде реально функціонувати? Я не вірю».

«У нас однакові цілі. Необхідно мінімізувати схеми по уникненню від сплати податків, зокрема ПДВ – «скрутки», ресурс, який звільниться - варто направити на зниження набільш шкідливих прямих податків, зокрема навантаження на фонд заробітної плати. Ми розуміємо, що це, скоріш за все, не в цьому скликанні Парламенту, але нам необхідно створити критичну масу напрацьованих ініціатив до наступоного Парламенту й ми розраховуємо на вашу підтримку у цьому питанні» - зазначив Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради.

Підтримав тему податків Юрій Пероганич, генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України: «48,3% податків – це надходження з митниці, і це дуже значна цифра! Доки в нашій країні є можливість вільно продавати нелегальні товари легально – контрабанду подолати майже неможливо. Тому підхід до мінімізації контрабанди та порушень митних правил має бути системним – має бути ефективний контроль по всьому ланцюжку постачання товарів».

Ще одну важливу тему підняв Дмитро Овчаренко, віце-президент з правових питань Асоціації "ІТ України": «Я хотів би сказати про зловживання різними правохоронними структурами при перевірках підприємств, зокрема про «паралізування» роботи великих іноваційних компаній шляхом вилучення обладнання. Це неприпустимо. Великою робочою групою напрацьовано та зареєстровано законопроект «Маски-шоу стоп-3».  Його ідеєю є заборона вилучення серверів та ноутбуків. Окрім того, він покликаний захищати бізнес від несанкціонованих обшуків і перевищення повноважень правоохоронців при таких діях. Сподіваємось на повну підтримку такого проекту народними депутатами».

Круглий стіл  між активістами УРБ та лідерами «Самопомочі» показав спільне бачення та проактивну позицію представників вітчизняних бізнес-асоціацій, об’єднаних в УРБ, та парламентської фракції, що прийшла у владу під гаслом «Візьми та зроби!».

Українська Рада Бізнесу та політична партія «Об’єднання «САМОПОМІЧ»  1 лютого підписали економічний меморандум, в якому сторони сформулювали та погодили кроки, які покращать бізнес-середовище в Україні та дадуть поштовх для розвитку економіки.

Головна мета співпраці між УРБ та політичною партією «Об’єднання САМОПОМІЧ» - через підписання Меморандуму створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні збільшиться кількість робочих місць і зростання ВВП істотно прискориться. Меморандум передбачає ухвалення реформ, які істотно покращать інвестиційний клімат, стимулюватимуть бізнес виходити з тіні та мінімізують корупцію.

Під час підписання Меморандуму були обговорені основні теми, що хвилюють підприємців і є важливими для економічного розвитку України, зокрема це:

  • лібералізація податкового законодавства – відміна корупційного податку на прибуток та перехід до податку на виведений капітал;
  • створення сильної митної адміністрації європейського зразка, окремої від ДФС;
  • ліквідація податкової міліції та економічних підрозділів у силових структурах, аби запобігти тиску на бізнес;
  • створення натомість єдиного аналітичного органу з розслідування економічних злочинів;
  • покращення інфраструктури – від розвитку транзитних коридорів і логістичних хабів, до будівництва портів та аеропортів;
  • створення ефективної комплексної системи контролю за ланцюжком постачання ризикових категорій товарів, запровадження ефективних стимулів для покупця отримувати фіскальний чек;
  • ефективна приватизація державних підприємств, окрім об’єктів критичної інфраструктури;
  • цифровізація економіки та базових сфер життєдіяльності, передусім освіти і медицини.

- Обговорюючи Меморандум, ми акцентували увагу на те, що реорганізація  ДФС і Митної служби, які наразі відбуваються, чогось нового та революційного нам не обіцяють, - підкреслила голова Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки», член наглядової ради УРБ Софія Арасланова. – Наразі передбачається поточний кадровий склад розділяти на два напрямки - митний і податковий, причому зі збереженням податкової міліції. Наразі конкурсним відбором будуть призначені тільки керівники новостворених служб, бізнесу ж актуально спрощення ведення ЗЕД-діяльності. Ми пропонуємо звернути увагу на автоматизацію процесів, розвиток інституту управління ризиками, збільшити існуючої ролі митного постаудиту, мінімізувати чи взагалі прибрати особисті контакти між інспектором и підприємцем, впровадити особисту відповідальність митника и податківця за прийняті рішення та завдання підприємцю ймовірних збитків, а також збільшити розмір зарплатні митника. Необхідно розкрити деперсоніфіковану інформацію з митної бази.

Представники бізнесу наголошують щодо податкових питань, що перспективи детінізації - в розвитку інституту контролю за трансферним ціноутворенням, повний зовнішній технічний аудит роботи СЕА ПДВ з неможливістю втручання посадових осіб ДФС в його роботу, зниження кількості перевірок за рахунок якості аналітики, зміна ідеології ДФС з покарання на дотримання чинного законодавства платниками податків.

- «Об’єднання «Самопоміч» підтримує реформи, запропоновані Українською Радою Бізнесу, і готове реалізувати ці зміни через свої законодавчі ініціативи. Ми з вами говоримо однією мовою, тому що я вже все, що турбує зараз УРБ, проходив у своєму житті і в політику прийшов із бізнеса, - наголосив лідер партії «Об’єднання «Самопоміч», кандидат у Президенти України Андрій Садовий. - Я закликаю успішних підприємців з УРБ йти у владу. Для одних влада – це високе служіння народу, а для інших – просто корито. Я впевнений, що майже кожен з успішних підприємців був би успішним і у владі, і, навпаки, більшість з тих, хто керує державою, не змогли б досягти успіху у бізнесі.  Якщо коротко, то моя програма – це програма здорового глузду, і це саме те, до чого закликають у пунктах Меморандуму 70 асоціацій Української Ради Бізнеса.

- З дискусії я бачу, що сторони вирішили об’єднати зусилля з метою забезпечення сталого економічного розвитку країни, побудови суспільства «з відкритим доступом» та працювати над завданнями, які призведуть до створення інклюзивних економічних та політичних інститутів, - зазначила виконавчий директор Української асоціації прямого продажу, член УРБ, Надія Бедричук. – Ми сподіваємось, що спільними зусиллями нам вдастся реалізувати ці вкрай важливі реформи протягом 1-2 років.   

Від «Об’єднання «Самопоміч» Меморандум підписав лідер партії, кандидат у Президенти Андрій Садовий.

Від Української Ради бізнесу Меморандум завізували Андрій Дикун (голова «Всеукраїнської аграрної ради» та Галина Третякова, голова Української федерації убезпечення, члени Української Ради Бізнесу.

24 січня відбулась зустріч Національної Бізнес-Коалації (НБК), співорганізатором якої є Українська Рада Бізнесу. Метою зустрічі було формування спільного порядку денного – ТОП10 для подальшої комунікації з кандидатами у президенти України.

НБК об’єднує в собі вже 70 бізнес-асоціацій, які напрацювали й одностайно ухвалили топ-6 пропозицій на спільній зустрічі 11 грудня 2018 року. У 2019 році відбулося голосуванні за додаткові 4 пропозиції для формування ТОП-10.

«Після цієї зустрічі та фіналізації національного голосування Топ-10 пропозицій будуть незмінні, але всі бажаючі бізнес-об’єднання зможуть приєднатись до коаліції», - зазначила на початку зустрічі Оксана Олійникова, директорка CIPE, неурядової громадської організації, що є фасилітатором синергії УРБ та СУП у реформаторській діяльності.

Коаліція має стати  єдиним голосом українського бізнесу та сфокусувати увагу усіх політичних сил на пріоритетних ініціативах, які сприятимуть створенню прозорих та рівних умов ведення бізнесу для усіх підприємців, детінізації та зростанню української економіки.

«Важливо було погодити консенсусом перші 6 спільних пріоритетів і рухатися далі», - зазначила Катерина Глазкова, виконавчий директор СУП.

Перед завершенням голосування та оголошенням результатів відбувся виступ Софії Арасланової, Генерального директора Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки» та учасниці УРБ, яка зауважила: «Ми не можемо зупинитися, тому що є комплекс проблем, який шкодить українському бізнесу. Тому ми пропонуємо разом це зробити. Нам необхідно мати спільний голос. Ми з вами з різних галузей економіки, у нас різні проблеми, але у переважній більшості вони співпадають». Після чого відбулося обговорення учасниками зустрічі першочергових реформ.

«Такого хвилювання я вже давно не відчував… Ми вже давно говоримо про одне і те ж, давайте постараємось підвести підсумки, погодити спільні топ 10 - щоби політики зрозуміли чого ми хочемо» - зазначив Президент ВГО АППУ Грігол Катамадзе, учасник Української Ради Бізнесу.

За підсусмками голосування  був прийнятий та сформований список Топ-10 пропозицій представників бізнес-асоціацій до кандидатів у Президенти України. Їх список учасники НБК оголосять 7-го лютого об 11:00 на презентації Топ-10 пріоритетів бізнесу кандидатам у Президенти за участю представників коаліції та ЗМІ в прес-центрі Українські новини.

Нагадаємо, ініціаторами створення Коаліції виступили учасники Української Ради Бізнесу та Спілка українських підприємців. Партнерами проекту є Національна платформа малого та середнього бізнесу, а незалежним фасилітатором процесу – Центр міжнародного приватного підприємництва (CIPE).

24 січня відбулася Координаційна Рада Української ради бізнесу, де зібралися представники бізнес-асоціацій для вирішення актуальних програмних та організаційних питань, зокрема – підведення підсумків 2018 року, обговорення та затвердження плану діяльності УРБ на 2019 рік, формування Наглядової ради УРБ, як органу, що веде операційну роботу та нагляд за поточними проектами.

Серед реформаторських надбань, до яких долучилися активісти УРБ в 2018 році, учасники Коордради назвали прийняття постанови Мінфіну №472 (запуск пілотного проекту по цифровим РРО), прийняття наказів № 547 та 601 (щодо спрощення адіністрування РРО та необов’язковості використання КОРО), закон України № 9260 щодо повернення недержавним пенсійним фондам статусу неприбуткових.

Серед першочергових планів УРБ на 2019 рік учасники Коордради одностайно підтримали продовження фахових комунікацій між УРБ та провідними політичними партіями, що претендують на електоральні симпатії українських виборців у 2019 році. Також на 2019 рік заплановано систематичні зустрічі бізнс-асоціацій УРБ із очільниками профільних міністерств Кабміну та комітетів Верховної ради України.

Високо оцінили учасники Координаційної ради заплановану на 2019 рік адвокасі-кампанію щодо 10 пріоритетних реформ українського бізнесу, ініційовану бізнес-асоціаціями УРБ, підприємствами СУП (Спілка уркаїнських підприємців), Платформою МСБ за модерації CIPE (неурядової організації, що виступає фасилітатором комунікацій бізнесу та влади):

- Дякую усім активістам-учасникам адвокаційної кампанії за ту роботу, що привела до створення консолідованої позиції українського бізнесу, - сказала генеральний директор Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки» Софія Арасланова, член УРБ. – Ми наповнили змістом «дорожню мапу» необхідних реформ для влади на 2019 рік.

Серед організаційних питань Коордради УРБ – прийнято рішення про створення Наглядової ради, як колегіального органу, що буде здійснювати операційну роботу, контролювати виконання рішень Коордради та роботу над поточними проектами УРБ.

Про роботу з напрацювання основних положень Податкового Кодексу Розвитку, що об’єднає всі пріоритети Української Ради Бізнесу розповів Президент Асоціації платників податків України Григол Катамадзе. Було обговорено пропозиції щодо спільної адвокації системного документу та можливі шляхи реалізації важливих для бізнесу змін.

Анатолій  Долинний, президент Української федерації індустрії безпеки, член УРБ підкреслив, що УРБ рухається в вірному напрямку, інституційно зміцнюється та приростає новими учасниками.

Учасники Координаційної Ради УРБ розглянули кандидатуру нового кандидата до УРБ –ГО «Всеукраїнське об’єднання спеціалістів безпеки», про діяльність якої розгорнуто розповів Голова правління обєднання Олег Лощилін.

17 січня відбувся круглий стіл «Оптимальна система оподаткування» в рамках Платформи для обговорення проекту Нового економічного курсу – Стратегії інноваційного розвитку  України за участі провідних бізнес асоціацій, представників аналітичних центрів, експертів з питань податкової політики.

Представниками Української Ради Бізнесу було презентовано концепцію Податкового Кодексу Розвитку, який було напрацьовано за участі представників 68-и асоціацій малого та середнього бізнесу, які є членами УРБ, а також провідними аналітичними центрами країни.

Григол Катамадзе, Президент Асоціації платників податків України, член Української Ради Бізнесу, зазначив, що цей документ об’єднав представників зовсім різних секторів економіки, різних за розмірами та проблемами, протягом року було напрацьовано спільну концепцію, яка надає рішення ключових проблем економіки України.

Концепція є фіскально-нейтральною, впливи на бюджет було прораховано економістами та документ містить розрахунки новацій на держбюджет.

Гетман Олег, економіст, зазначив, що за оцінками експертів ключова проблематика податкової системи України є такою:

  1. Відсутність комплексної реформи ДФС та митниці (у т. ч. високий рівень корупції цих органів за даними опитувань), відмова від ліквідації Податкової міліції, каральна спрямованість політики цього органу, силовий та адміністративний тиск на бізнес, велика чисельність співробітників з неконкурентними заробітними платами.
  2. Наявність великої кількості податкових пільг, вилучень з-під оподаткування окремих складових об’єкта оподаткування та преференційних режимів, що значно викривлюють податковий «ландшафт» та спотворюють конкуренцію.
  3. Високий рівень податкового навантаження, зокрема, на фонд оплати праці, пов’язаний з надмірним та не оптимальним за рівнем розвитку держави перерозподілом валового внутрішнього продукту через публічні фінанси.
  4. Суттєві прогалини у діючому податковому законодавстві, які дозволяють великому бізнесу користуватись численними схемами по ухиленню від сплати податків за допомогою «офшорних інструментів».
  5. Обтяжливе адміністрування – порушення принципу стабільності, відсутність своєчасного методичного, консультаційного та технічного забезпечення

Гетман Олег зазначив, що рішення, запропоновані концепцією Податкового Кодексу Розвитку – вирішують переважну частину окресленої проблематики. Для вирішення іншої частини питань необхідні зміни до Митного кодексу та ще до низки нормативно правових актів.

Було проведено фахове обговорення концепції та за підсумками обговорення учасники дискусії домовились про подальшу спільну роботу над концепцією та розрахунками впливу на бюджет.

loader

Facebook

Розкажіть про своє бачення

НАПИШІТЬ НАМ