УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

Новини

Super User

Super User

13 червня було прийнято дві Постанови Кабінету Міністрів, у розробці яких брали участь члени Української Ради Різнесу як експерти від реального сектору економіки та профільні експерти.

Постанови "Про реалізацію експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій" та "Про внесення змін до Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій" розпочинається впровадження системи реєстрації розрахункових операцій третього покоління (смартфони та планшети у якості РРО), а також суттєво спрощується
поточне використання реєстраторів розрахункових операцій (ліквідовано паперові книги КОРО, спрощено сервісне обслуговування тощо).

У своєму виступі на Кабміні прем’єр-міністр України зазначив, що нова система дає можливість повністю відмовлятися від касових апаратів і щомісячних внесків на їх обслуговування, чим бізнес заощадить близько двох мільярдів гривень. "Це не бізнес - продавати касові апарати, це була монополія, щоб усіх "посадити на голку..." Можна сказати що цей проект - це звільнення від касовоапаратівського рабства", - зазначив Гройсман.

Члени Української Ради Бізнесу вітають цей крок Уряду, як один з перших із серії кроків, які необхідні для суттєвого зменшення тіньового сектору економіки.

Представники УРБ взяли участь у круглому столі: «Легкість переміщення товарів через кордон: національний та регіональний виміри». На заході Оксана Кузяків, виконавчий директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та Ірина Федець, старша наукова співробітниця ІЕД презентували аналітичний звіт за результатами третьої хвилі опитування українських імпортерів та експортерів «Спрощення процедур торгівлі в Україні: оцінки та очікування бізнесу 2017/2018», проведеного Інститут економічних досліджень та політичних консультацій в рамках проекту «Діалог зі сприяння торгівлі».

З висновків: 
- Основні проблеми митниці 3 роки поспіль не змінюються: недосконале митне законодавство, корупція і брак прозорості. 

-  Імпортери/експортери: Основні перешкоди імпортерів - валютне регулювання, експортерів - погана транспортна інфраструктура та бюрократія. 

- ➡ Оцінки митниці за областями: Найкраще митницю оцінили у Кіровоградській, Хмельницькій та Чернігівській обл. Внизу списку – м. Київ, Дніпропетровська та Волинська обл. що замикає список. 

- Час vs гроші: У 2017 підприємці витрачали менше часу, проте більше коштів на проходження митниці.

- Більшість (54%) підприємств, не враховуючи тих, хто працює через брокерів, проходили митницю через «єдине вікно» - це на 12 в.п більше, ніж у 2016 році. При цьому, лише половина підприємств підтвердили, що завершили усі процедури за 4 чи менше годин.

- Лише одне з чотирьох підприємств веде діалог з владою щодо спрощення процедур торгівлі. Цей діалог переважно відбувається через бізнес-асоціації та ТПП.

У 2017 році поглибилася проблема застарілості технічного оснащення митниці. Підприємці стали витрачати менше часу, проте більше коштів на проходження митних процедур. Кожне п’яте підприємство має досвід судового оскарження дій митниці. Для більшості з них воно закінчилося успішно. «Абсолютна більшість підприємств чекає на зміни. Опитування свідчить про потребу реформування митних органів у відповідності до зобов’язань України в Угоді про асоціацію з ЄС», - підсумувала Оксана Кузяків, виконавчий директор ІЕД.

Загалом, кількість експортерів та імпортерів, які стикалися з перешкодами у 2017 році знизилася, порівняно з 2016 роком: з 27% до 19% та з 35% до 29% відповідно. Вони по-різному визначають перешкоди своїй діяльності. Якщо імпортери пов’язують свої проблеми насамперед з валютним регулюванням, то експортери вказують на погану транспортну інфраструктуру та бюрократію. Акценти дещо змінилися за рік – тоді більшість імпортерів пов’язували свої проблеми з діями митниці, а експортери скаржилися на непередбачуваність торговельної політики України.

- "Інституційна реформа ДФС та митних органів займає одне з головних місць в пріоритетах УРБ. Але, на жаль, такі реформи існують в кращому випадку, у вигляді незатверджених планів, хоча Уряд і не може нескінченно відтягувати її початок. Нам не важливо авторство реформи. УРБ, сформувала ряд критеріїв, яким така реформа повинна відповідати. Результати презентованого сьогодні дослідження додатково підтверджують їх правильність, - прокоментувала результати звіту Арасланова Софія, учасник Української Ради Бізнесу,  та додала, - Також потрібен відповідний механізм контролю руху товарів у середині країни. УРБ бачить його як комплексну систему контролю по ланцюжку поставки товарів від імпортера / виробника до кінцевого споживача. Її реалізація можлива шляхом впровадження «Tax Invoice» та електронних товарно-транспортних накладних. Це з одного боку дозволить мінімізувати контакти між ДФС і бізнесом, а з іншого - зменшить можливості ухилення від сплати податків і ускладнить легалізацію контрабанди і контрафакту. "

Повний Аналітичний звіт http://bit.ly/2Mnhbc3

На зустрічі бізнесу з прем'єром, Державною фіскальною службою України було презентовано нововведення, у розробці яких брали участь члени Української ради бізнесу та профільні експерти. Нововведення передбачають запровадження інноваційних засобів реєстрації розрахункових операцій та спрощення процесу обліку для підприємців.

У своєму виступі прем’єр-міністр України Володимир Гройсман зазначив:
«Не дивно, що застосовувати РРО в чинних умовах - і дорого, і клопітно. Що пропонуємо ми? Виключно онлайн реєстрація операції через телефон чи планшет, повна інтеграція з системами ДФС та бухгалтерськими програми, QR-код замість паперу, єдиний реєстр кодів, доступний в електронному кабінеті платника податків. Іншими словами – все в онлайні, доступно і покупцю, і продавцю. Прозоро, а головне – безкоштовно і в режимі 24/7/365». 

Прем’єр-міністр України наголосив, що Кабінет Міністрів України виступає за суттєве спрощення застосування РРО, оскільки це дозволить не тільки зняти додаткові фінансові та часові навантаження на бізнес, а й зробити важливий крок в боротьбі з сірим імпортом, контрабандою та нелегальною торгівлею. 

«Ми говорили і про те, що треба боротися з сірим бізнесом і захистити права споживачів. Це (ефективне використання РРО) також боротьба з контрабандою. Принципово важливо, аби в країні був порядок і всі чесно платили податки. Пілотний варіант нової системи можна запустити за три місяці», - наголосив Гройсман.

  - Враховуючи кількість скарг на «сірий імпорт» та контрабанду, які Уряд сьогодні почув від доброчесного бізнесу, пропонуємо боротися з цими явищами в рамках окремої Урядової програми. Ми маємо ряд напрацювань, які можуть лягти в її основу, включаючи створення системи контролю руху товарів від імпортера/виробника до кінцевого споживача, стимулювання покупців вимагати фіскальний чек при купівлі товарів», - зауважила повноважний представник Української Ради Бізнесу Арасланова Софія та додала, що запуск сервісу видачі електронного фіскального чека є важливим для дистанційної торгівлі.

Виконуючий обов'язки Голови Державної фіскальної служби України Мирослав Продан презентував спільну з урядом розробку - інформаційну систему e-Receipt - електронний касовий чек.

Нова пропозиція ДФС і Уряду – повна протилежність чинній системі. Ключова відмінність – он-лайн реєстрація через телефон або планшет, відсутність підтверджуючих документів, відсутність абонентської плати і використання електронного чеку з QR-кодом, який буде автоматично вноситися в реєстр, доступний в електронному кабінеті платника податків. Для обробки даних ДФС планує використовувати два незалежні дата-центри, а програмне забезпечення для них розробити за рахунок економії коштів за іншими проектами завдяки використанню системи ProZorro.

"Не секрет, що діюча система РРО має досить багато недоліків. Складна процедура реєстрації, обслуговування, що потребує витрат, необхідність ведення касової книги, яка взагалі є анахронізмом. Ми пропонуємо бізнесу альтернативу – використовувати в якості фіскальних пристроїв персональні комп’ютери, планшети, смартфони, для яких ДФС запропонує відповідне безкоштовне програмне забезпечення. Підприємцям не потрібно буде подавати до податкової будь-які паперові документи. Касові чеки стають електронними – передача інформації до бази даних ДФС відбуватиметься через інтернет. Усе дуже просто і доступно. Така система працює у багатьох країнах. Вона зручна, тому її почав використовувати не лише малий бізнес",  - зазначив Продан.

Бізнес-асоціації Української Ради Бізнесу провели консультації з питань економічних та інституційних реформ із народними депутатами України об'єднання «Єврооптимісти» та представниками громадських організацій.

11 червня 2018 року у конференс залі Спілки журналістів України відбувся круглий стіл щодо пріоритетних реформ  за участі керівників бізнес-асоціацій, членів Української Ради Бізнесу та представників депутатської групи «Єврооптимістів» - народних депутатів України Сергія Лещенко (член Комітету з питань запобігання і протидії корупції) та Леонідом Ємецем (Першим заступником голови Комітету з питань правової політики та правосуддя).

Учасники обговорили ключові інституційні реформи, які є першочерговими для економіки країни та системи державного устрою, та ставлення вітчизняного бізнесу до цих реформ.

На початку зустрічі Сергій Лещенко дав оцінку недавньому процесу голосування в Верховній Раді України за закон про Антикорупційний суд: «Голосування в залі – це була реакція нардепів на вимогу з боку громадського суспільства щодо невідкладності соціальних змін. Підсилена тиском МВФ, ця вимога й була задоволена через позитивне голосування та прийняття закону про Антикорупційний суд».

«Білий список» реформ УРБ озвучили активісти УРБ. Софія Арасланова, Генеральний директор асоціації «Українські Імпортери Побутової Електроніки»,  презентувала пріоритети «білого списку» УРБ та зупинилась, зокрема, на основних схемах викривлення конкуренції на ринку. 

Анатолій Долинний, президент Української Федерації Індустрії Безпеки, озвучив вимогу УРБ щодо невідкладності інституційної реформи фіскальної служби та митниці. «Я готовий артикулювати проблему активізації поновлення на кордоні схем «човників» та ухилення від оподаткування комерційних партій», - підтвердив Сергій Лещенко після дискусії на тему «Чи обмежує норма про 24 години перебування за кордоном для отримання пільгового розмитнення імпорту».

Надія Бедричук, виконавчий директор Асоціації прямого продажу, розповіла «Єврооптимістам» про нещодавнє дослідження партнерів УРБ – CASE-Україна та ІСЕТ - щодо якості державного управління та державних видатків з бюджету країни. «Неефективні видатки бюджету терміново необхідно скорочувати, Україна знаходиться серед країн з найвищим перерозподілом видатків через публічні фінанси, в той же час серед переліку країн із найгіршою якість державного управіння.», - резюмувала Надія Бедричук й отримала розуміння проблеми збоку народних депутатів.

Усі ідеї, озвучені активістами УРБ, «Європтимісти» підтримали по суті, та зауважили, що більшість з них можна вирішити, тільки змінивши якість влади в Україні через зміну виборчого законодавства.

Леонід Ємець назвав ідею консолідації бізнесу у боротьбі за необхідні реформи своєчасною: «Ви серйозний гравець для будь якої політичної сили, своєю підтримкою можете впливати на зміни, але реформу виборчого законодавства  варто ставити як першочергову».

«Для системних змін у країні нам необхідно змінити виборчі правила, перетворивши систему на виборчу із відкритими партійними списками.Й діяти тут необхідно через громадські об’єднання та МВФ, як й у випадку із Антикорупційним судом – спочатку вимагає громадськість, далі тисне МВФ», - висловив своє бачення дій Олег Рибачук, голова організації Центру UA, закликавши бізнес 18 вересня підтримати всеукраїнську акцію на підтримку реформи виборчого законодавства.

Учасники зустрічі домовилися продовжити співпрацю щодо всіх озвучених ініціатив та організувати найближчим часом обговорення питання реформи виборчої системи із рядовими членами асоціацій, що входять до УРБ.

 

ГО «Черіті Тюнер» запускає в Україні моніторинг неприбуткового сектору за міжнародними стандартами ICFO, а широке об’єднання бізнес-асоціацій має із активістами спільні цінності

7 червня 2018 р. у прес-центрі ЛігаБізнесІнформ відбувся прес-брифінг про початок процедури моніторингу та сертифікації неприбуткового сектору в Україні з метою подолання шахрайства і корупції під виглядом благодійної / громадської діяльності.

Метою організації є розвиток громадянського суспільства в Україні шляхом впровадження міжнародних стандартів Прозорості&Порядності в діяльності неприбуткового сектору. Моніторингова громадська організація “Черіті Тюнер” єдина отримала членство в International Committee on Fundraising Organizations (i cfo.org) від України.

- Сьогодні в Україні існує безліч прикладів, коли фінансова допомога, що надається для вирішення конкретних соціальних проблем (лікування важкохворих дітей або поранених бійців, притулки для вуличних тварин, громадські об'єднання ветеранів та навіть боротьба з корупцією), розкрадається або витрачається вкрай неефективно, - говорить голова правління «Черіті Тюнер» Павло Новіков. – А під виглядом благодійних чи громадських організацій часто працюють виборчі штаби політиків або структури захисту корпоративних інтересів бізнесів. Моніторинг, який ми розпочинаємо, має на меті вгамувати апетити нечесних у намірах “благодійників та активістів", натомість ми будемо всіляко підтримувати чесні організації.

- Ми будемо моніторити добровільну публічну звітність неприбуткових організацій на відповідність їхньої діяльності критеріям суспільної користі, оцінювати наявність конфлікту інтересів, фінансову прозорість та ефективність використання публічних коштів, відстежувати ризики щодо відмивання грошей та фінансування тероризму. В планах також зміни до профільного законодавства про благодійність, адже нинішні його норми не дозволяють притягати до відповідальності навіть відвертих шахраїв, – уточнює критерії моніторингу та плани на майбутнє директорка «Черіті Тюнер» Катерина Жук.

У  брифінгу також взяли участь лідери провідних неприбуткових організацій, які вже пройшли моніторинг “Черіті Тюнер” - Віталій Дейнега (БФ «Повернись живим»), Максим Рябоконь (всеукраїнська волонтерська платформа «People`s Project»), Лариса Лавренюк (БФ «Краб»); Віра Валлє (правник, авторка книг про корупцію), Ганна Кононенко (адвокат), а також представники соціально-відповідального бізнесу.

– Українська Рада Бізнесу об'єднує 66 вітчизняних бізнес-асоціацій, до складу яких входить більше 20 тис. підприємств – це законослухняний бізнес, який об'єднався і бореться за рівні конкурентні умовив країні, де більше ніж третина економіки знаходиться в тіні, - зауважила Софія Арасланова, представник Української Ради БізнесуЗ моніторинговою організацією «Черіті тюнер» у нас спільні цінності – нетерпимість до корупції, відкритість та прозорість ведення соціально-корисної діяльності.Соціально відповідальний український бізнес для реалізації благодійних проектів не повинен розбиратися як працює неприбутковий сектор і хоче бути впевненим, що своїм соціальним партнерам можна довіряти. Ми запропонуємо асоціаціям Української Ради Бізнесу скористатися пропозицією «Черіті тюнер» щодо аудиту їх соціальних партнерів та ініціатив в частині суспільної корисності та фінансової прозорості.

4 червня члени Української Ради Бізнесу (УРБ), до складу якої входять 65 бізнес асоціацій, зустрілись з Головою політичної фракції «Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» Юлією Тимошенко та народними депутатами України Олексієм Рябчином, Олександрою Кужель, Альоною Шкрум та Вадимом Івченком. Бізнес представив своє бачення нагальних проблем у регулюванні податкової, митної, соціальної сфер та обмінявся з народними депутатами можливими варіантами їх вирішення.

Голова Фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко зазначила, що така розмова є надзвичайно важливою для відновлення економіки держави та створення єдиних зрозумілих і передбачуваних правил для бізнес середовища в Україні.  «Батьківщина» готова надати своє бачення стратегії розвитку економіки і разом обговорити конкретні покрокові рішення для вирішення цих питань.

Софія Арасланова, учасник УРБ, генеральний директор асоціації «Українські імпортери побутової електроніки» підкреслила, що бізнес об’єднався навколо питань, які склали білий список УРБ, щодо яких є фактично консенсус у бізнес спільноті. Це, зокрема, інституційна реформа фіскальної та митної сфер, боротьба з контрабандою, ліквідація дискреційного податку на прибуток підприємств і заміна його податком на виведений капітал, реформа виборчого законодавства, контроль ланцюжка постачання товарів, оновлення підходів щодо реєстрації розрахункових операцій, ліквідація податкової міліції та створення єдиного аналітичного органу з розслідування фінансових злочинів, зниження навантаження на фонд оплати праці та зниження неефективних видатків держбюджету.

Останню тему розкрила представниця УРБ – Надія Бедричук, виконавчий директор Української асоціації прямого продажу, яка більш детально розповіла про недавнє дослідження «Порівняльний аналіз оподаткування фонду заробітних плат та видатків бюджету у окремих країнах СНД, ЄС, Азії, Латинської Америки»[1], яке наочно демонструє, що Україна відноситься до групи країн з високими податками та видатками бюджету і низькою якістю державного управління. Галина Третякова, керівник Української Федерації Убезпечення,  звернула увагу на те, що Україна знаходиться на міжнародному ринку праці, де роботодавці конкурують вже не на місцевому, а на міждержавному рівні, і наразі Україна в такій конкуренції часто програє.

Тему податків продовжили також учасники УРБ Олег Іваненко (Українська асоціація виробників) та Грігол Катамадзе (Асоціація платників податків України), наголошуючи на необхідності радикального спрощення та оновлення Податкового Кодексу України, створенні та прийнятті нового комплексного ліберального документу та на можливості відновити таким чином довіру бізнесу до органів державної влади. 

Юлія Тимошенко, відповідаючи на окреслені пропозиції, наголосила, що новий економічний курс та інноваційний розвиток економіки країни можливий, лише  опираючись на незалежні суди, сильне громадянське суспільство та єдині прийняті суспільством правила нового суспільного договору, над яким наразі і працює фракція «Батьківщина». Лідерка фракції підкреслила, що у нової влади після кожних виборів відкривається невелике «вікно можливостей» на півроку-максимум рік часу, коли можливо добитися зміни системи та провести справжні реформи. Саме тому вже зараз у нас мають бути готові стратегії щодо докорінної зміни грошово-кредитної політики у державі, запровадження міжнародних правил кредитування, стабілізації валютного курсу, створенні умов для посилення національної грошової одиниці та зниження рівня інфляції.

Представники фракції «Батьківщина» також висловили підтримку у всіх заходах, які спрямовані на дерегуляцію, боротьбу з контрабандою та удосконалення підходів до оподаткування фонду заробітної плати. 

Під час зустрічі були досягнуті домовленості щодо проведення ряду тематичних зустрічей, зокрема, з важливого питання зміни порядку підключення до електромереж (зняття монополізму) та щодо концепції нової податкової системи України. Учасники зустрічі також домовилися регулярно обмінюватись інформацією для спільної позиції щодо економічних законопроектів та ініціатив.

УРБ вітає діалог із законодавчою гілкою влади і, як представник реального сектору економіки, продовжує надавати свої пропозиції політичним фракціям Парламенту.

[1] http://iset-ua.org/en/doslidzhennya/item/134-porivnialnyi-analiz-fzp-ta-vidatkiv

23 травня 2018 року у конференц-залі Міжнародного інституту менеджменту відбувся круглий стіл щодо економічних та інституційних реформ в Україні за участі керівників бізнес-асоціацій, членів Української Ради Бізнесу та представників фракції «Об’єднання «Самопоміч»: головою фракції Олегом Березюком та народними депутатами Тетяною Остріковою, Вікторією Войціцькою, Андрієм Журжієм, Русланом Сидоровичем та Іваном Мірошніченко.

У ході зустрічі було обговорено низку пріоритетних питань для бізнесу: ліквідація податку на прибуток та перехід до податку на виведений капітал, створення єдиного аналітичного органу з розслідувань фінансових злочинів, підпорядкованого Кабміну, радикальна реформа фіскальної служби та митниці, лібералізація системи реєстрації розрахункових операцій, деофшоризація, підключення до електромереж. Крім того, учасники обговорили нагальність інституційних реформ, які є необхідними для створення інклюзивних економічних та політичних інститутів: нове виборче законодавство, незалежний Антикорупційний суд тощо.

Анатолій Долинний, президент Української федерації індустрії безпеки, наголосив, що бізнес втомився роками чекати на обіцяну реформу фіскальної служби та митниці, необхідно терміново розпочати цей процес та за кілька років отримати оновлені органи.

Тетяна Острікова, народний депутат України, зазначила, що фракція повністю підтримує таку ініціативу, але, на її думку, Уряд не робить суттєвих кроків у цьому напрямку, зокрема, у поданій бюджетній резолюції не передбачено нічого для реалізації цих реформ. Тетяна запропонувала бізнесу звертатись до представників Уряду, зокрема до Прем’єра-міністра, який нещодавно інформував про те, що бізнес задоволений роботою ДФС.

Олег Березюк, голова фракції Самопоміч, наголосив, що це Уряд має залежати від бізнесу, а не навпаки. Він закликав бізнес-асоціації сформувати консолідовані вимоги до влади та послідовно відстоювати їх.

Михайло Соколов, представник Всеукраїнської Аграрної Ради, повідомив, що переважна більшість білого бізнесу підтримують запровадження нової моделі податку на виведений капітал та запитав у народних депутатів щодо одностайності позиції їх фракції.

Президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе також акцентував увагу на важливості імплементації в життя законопроекту про податок на виведений капітал. Він зазначив, що АППУ послідовна у своїх діях, податку на виведений капітал присвячено окремий розділ Ліберального податкового кодексу, розробленого Асоціацією спільно з українським бізнесом. «Ми обговорили ці пропозиції з представниками бізнесу під час круглих столів у 17-ти областях України, і скрізь підприємці підтримали заміну податку на прибуток податком на виведений капітал», - наголосив Президент АППУ.

Народні депутати у свою чергу заявили про готовність усією фракцією віддати голоси за даний законопроект. Вони повідомили, що спілкувались з МВФ щодо цього податку. Фахівці МВФ, проаналізувавши надані матеріали та розрахунки, висловили позицію:  вони не проти податку на виведений капітал, їх цікавить виключно збалансований бюджет. Щодо компенсаторів – депутати повідомили, що втрати бюджету за останніми розрахунками МВФ можуть становити не більш ніж 1-1.5% від ВВП, тому ці незначні цифри втрат без проблем можуть бути компенсовані за рахунок нормальної роботи митниці та ТЦО.

Софія Арасланова, генеральний директор Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки” повідомила, що ситуація на митниці жахлива, що контрабандні товари безперешкодно потрапляють до України і легко реалізуються. На думку Софії не слід очікувати великої реформи, необхідно вимагати її, але при цьому необхідно і реалізовувати  точкові кроки. Одними з таких успішних точкових змін члени Ради Бізнесу вважають прийняті норми щодо «піджаків» та «посилок», бізнес закликає народних депутатів не допустити відновлення цих схем (й не підтримувати проект №7484, що повертає на кордон корупційні схеми безмитного ввезення імпорту)

Народні депутати погодились, що радикальна реформа митних органів та перекриття окремих схем з мінімізації податків на митниці -  це паралельний процес, який має йти одночасно, та підтримали позицію бізнесу щодо неможливості підтримки шкідливого законопроекту №7484.

Олексій Колесников, представник Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки” повідомив, що бізнес сформував свої вимоги до національного бюро фінансових розслідувань та надіслав звернення всім головам фракцій Парламенту. Бізнес вимагає створення єдиного аналітичного органу з розслідування фінансових злочинів, підпорядкованого Кабміну, з обмеженням на входження у штат колишніх та нинішніх співробітників правоохоронних органів, що здійснюють діяльність у сфері економічної злочинності.

Тетяна Острікова зазначила, що проекти авторства депутатів фракції Самопоміч саме і передбачають такі принципи. На думку Тетяни, найбільш ймовірно, що всі три проекти, щодо боротьби з економічними злочинами будуть відправлені на доопрацювання до профільного Комітету ВРУ і вже у Комітеті за участі експертів та бізнесу буде сформована єдина версія законопроекту.

Надія Бердичук, виконавчий директор Асоціації прямого продажу, зазначила, що згідно останніх досліджень Інституту економічних досліджень найбільш очікувана бізнесом зміна – це зниження навантаження на фонд оплати праці. Україна має один з найвищих показників навантаження серед країн, схожих за рівнем соціально економічного розвитку, що негативно впливає на її рівень конкурентоздатності на ринку праці. Необхідно терміново скорочувати найбільш шкідливі для економіки прямі податки - єдиний соціальний внесок та податок на доходи фізичних осіб, компенсувавши таке зниження радикальним скороченням неефективних видатків бюджету, знизивши перерозподіл через публічні фінанси до рівня 35-37% від ВВП.

Андрій Журжій, народний депутат України, повідомив, що погоджується з такими тезами, вважає за необхідне скорочувати видатки держави та скорочувати навантаження на фонд заробітної плати, проте не вірить, що це можливо зробити у найближчій перспективі. Але депутати фракції “Самопоміч” не втрачають надію та готові спільно працювати над реалізацією цих завдань.

Вікторія Войцицька, народний депутат України, повідомила, що бізнес має не виступати поодинці із різними пропозиціями, а сформувати спільні очікування та вимоги до нового Парламенту. Щодо питання неефективних державних видатків Вікторія наголосила – що їх неймовірно багато, щоб їх скоротити - необхідні реєстри пільг, субсидій та пенсій, проведення верифікації соціальних виплат, потрібна оптимізація процесів та функції органів влади.

Відповідаючи на питання про новий Виборчий Кодекс із моделлю виборів за відкритими списками, Олег Березюк зазначив, що такий Кодекс вкрай потрібен, але для цього не вистачає ще трохи голосів, необхідно комунікувати з народними депутатами та доносити їм позицію громадян України.

Роман Сидорович, народний депутат України, запропонував налагодити постійну співпрацю між членами Української Ради Бізнесу та народними депутатами, продумати оптимальний формат взаємодії.

Сергій Овсієнко, керівник Асоціації імпортерів та дистриб’юторів автокомпонентів, також закликав до діалогу та запропонував проводити регулярні зустрічі між бізнесом та народними депутатами з метою погодження спільних пріоритетів у економічних реформах.

Наприкінці заходу учасники зустрічі домовились про обмін документами із баченням пріоритетних завдань та про подальші постійні комунікації та співпрацю.

Щодо голосування по законопроекту №7484 на засіданні Комітету податкової та митної політики ВР 17 травня 2018 року

З початку 2018 року, згідно з Законом України № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», почали діяти нові правила оподаткування при ввезенні товарів в Україну для власного вжитку. Так, правом безмитного ввезення товару (крім підакцизних товарів та особистих речей) у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі може  скористатись фізична особа,  якщо сумарна фактурна вартість товару не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага  не перевищує 50кг, та особа була відсутня в Україні більше ніж 24 години, та в'їжджає в Україну не частіше одного разу впродовж 72 годин через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України.

У травні 2018 року економічні експерти відзначили ефективність нововведень: обсяг товарів, що ввозяться громадянами у вигляді ручної поклажі без оподаткування зменшився майже вдвічі, а трафік товарів по безмитному ввезенню на кордоні з Польщею скоротився в 2 рази за даними Міністерства фінансів Республіки Польща з 2 млрд. 645 млн. грн. - до 1 млрд. 406млн. грн., чим зменшив обсяги схеми на 1 млрд 239 млн грн. тільки за січень 2018 року.
Незважаючи на це, у Парламенті було зареєстровано законопроект №7484 авторства народного депутата, члена депутатської фракції Партії «Блок Петра Порошенка» Андрія Антонищака, яким пропонується відмінити норму про перебування за межами країни 24 години для отримання можливості на ввезення товарів без оподаткування. На підтримку цього проекту так звані «піджаки» тричі перекривали дорогу перед кордоном на пішохідних пунктах пропуску, а Львівська облрада під головуванням народного депутата, члена депутатської фракції Партії «Блок Петра Порошенка» Олександра Ганущика публічно звернулася до Парламенту с проханням підтримати законопроект №7484. Основними аргументами звернення стали, зокрема, -— «через таке обмеження громадяни вимушені нести додатковий фінансово-матеріальний тягар або на території країни тимчасового перебування, або через податкове навантаження при перетині кордону нашої країни, що опосередковано порушує право, закріплене статтею 33 Конституції України». При цьому замовчується той факт, що сплачувати податки є обов’язком громадян, згідно з Конституцією України, 67 стаття якої  покладає на громадян України обов'язок «сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом».
Висновок до законопроекту №7484 надав і Кабінет Міністрів України, за підписом Віце-прем’єр-міністра України Степана Кубіва: «Проект Закону України про внесення змін до підпунктів 191.23 та 196.1.18 податкового кодексу України (щодо виключення часових обмежень), ініційований народним депутатом А. Антонищаком не підтримується Кабінетом Міністрів <…> Норма не обмежує прав громадян щодо строку перебування за кордоном та в’їзду в Україну, а застосовується лише для визначення бази оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення цими громадянами товарів».
Не зважаючи на зазначене, 17 травня 2018 року Комітет Верховної Ради з питань податкової та митної політики, із порушенням регламенту, своїм рішенням підтримав Законопроект, передавши його на голосування в зал ВР України. Інформація про це засідання не була опублікована на офіційному сайті, а у публічному доступі станом на 21 травня відсутні протокол та стенограми засідання.

Представники Української Ради Бізнесу наголошують, що такі дії порушують  статті 43, 44 та 51 Закону України «Про комітети Верховної Ради України». На нашу думку, за  такою процедурою проведення засідань та прийняттям рішень можуть вбачатись особисті інтереси окремих депутатів,  які переважають національні інтереси держави.

Ми, представники законослухняного українського бізнесу, виступаємо за відкритий та прозорий процес прийняття рішень та закликаємо представників Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики:
 - опублікувати протокол та стенограму засідання Комітету 17 травня, вказати інформацію про персональне голосування народних депутатів, та у майбутньому не допускати порушення регламенту;
- вимагаємо припинити відкочування прогресивних рішень щодо реформування системи оподаткування імпорту при перетині державного кордону;
 - закликаємо не виносити на голосування Парламенту законопроект №7484 як такий, що підриває норми чесної ринкової економіки та сприяє поновленню контрабандних схем на кордонах з Україною.

      

Члени Української Ради Бізнесу



Ми, організатори та учасники економічного форуму, усвідомлюючи всю складність ситуації, в якій опинилась економіка України, заявляємо: без невідкладних реформ у податковій, бюджетній та фінансовій сферах неможливий сталий економічний розвиток України.

Наша мета – консолідація зусиль бізнес-об’єднань, експертного середовища та представників органів влади для прискорення інституціональних реформ, які призведуть до економічної свободи громадян та бізнесу, внаслідок чого відбудеться детінізація економіки України, покращення інвестиційного клімату, зростання ВВП та підвищення якості життя українців.

Для досягнення поставлених цілей ми визначаємо основні завдання на 2018 - 2019 роки:

Інституційна реформа ДФС та митниці: перенабір співробітників на відкритих конкурсах із суттєвим збільшенням розміру зарплати та  запровадження їх персональної відповідальності. Удосконалення законодавства з метою спрощення та гармонізації національних митних правил і процедур, автоматизація процесів,  створення дієвих механізмів для запобігання та подолання вкрай небезпечного суспільного явища як корупція, зміна концептуальних підходів, спрямованих на боротьбу з контрабандою на митниці.

Остаточна ліквідація податкової міліції, економічних служб Нацполіції і відповідного економічного підрозділу СБУ та створення єдиного органу з функцією аналітики та розслідування, з чітко визначеними повноваженнями щодо розслідування злочинів у економічній, фінансовій і податковій сферах, який буде центральним органом виконавчої влади, підпорядкованим Кабінету Міністрів України, в якому буде усунено дублювання функцій та запроваджена персональна матеріальна і дисциплінарна відповідальність за зловживання та нанесення збитків платникам податків. Співробітники нової служби повинні обиратись за прозорим конкурсом та мати гідні посадові оклади.

Реформування бюджетного процесу, зокрема: впровадження фіскальної політики, спрямованої на зниження частки державних видатків у ВВП, які перерозподіляються через публічні фінанси - до 37 %, перегляд статей бюджетних видатків для оптимізації структури та розміру видатків бюджету.

Ліквідація дискреційного податку на прибуток підприємств та перехід до моделі оподаткування виведеного капіталу, що дозволить значно спростити адміністрування, показувати реальний прибуток, зупинить відтік капіталу, оздоровить економіку та покращить інвестиційну привабливість України. Посилення контролю за деякими видами зовнішньоекономічних відносин (зокрема, трансфертним ціноутворенням, інвестуванням, кредитуванням із застосуванням тонкої капіталізації) і впровадженням рекомендацій ОЕСР з урахуванням особливостей України.

Створення сприятливих економічних умов для ведення бізнесу  в умовах чесної конкуренції та рівних шансів -  простеження реалізації ризикованих видів товарів через запровадження єдиного податкового документу (tax invoice), а також використання електронної онлайн системи контролю переміщення товарів.

Збереження спрощеної системи оподаткування. Стимулювання розвитку малого бізнесу, самозайнятості населення і підприємницької ініціативи, які сприятимуть розвитку та підтримці малого і середнього підприємництва, як основи стабільності суспільства.

Подальше зниження податкового навантаження на фонд оплати праці шляхом об’єднання податку на доходи фізичних осіб і єдиного соціального внеску в один податок, зокрема за рахунок реформування Фондів соціального страхування, скорочення їх функцій та витрат, проведення верифікації соціальних виплат та пенсій, скорочення неефективних видатків бюджету.

Перехід до європейської  моделі оподаткування майна, виходячи з його ринкової вартості, зменшення дискреційності податку на майно, покриття потенційного фіскального розриву від запровадження податку на виведений капітал та поступового зменшення фіскального навантаження на фонд оплати праці.

Підвищення контролю ланцюжка продажу товарів до кінцевого споживача, заохочення добровільного використання реєстраторів розрахункових операцій та можливість за отриманим фіскальним чеком перевірити реєстрацію касового апарату в органах ДФС. Демонополізація ринку РРО, використання новітніх технологій та удосконалення електронних сервісів через розширення спектру послуг для платників податків з метою зменшення фізичних контактів бізнес-середовища з представниками органів ДФС. Вибір користування класичними або інноваційними РРО залишити за самими підприємцями.

Законодавчо передбачити, що  платник податків-покупець не повинен нести відповідальність за невиконання постачальником його зобов'язань. Право платника податку на бюджетне відшкодування не може бути поставлене в залежність від проведення або не проведення перевірок контрагентів до кінцевого продавця товарів (послуг).

Скасування необґрунтованих регуляторних обмежень, удосконалення впровадження принципу «єдиного вікна» при проведенні митного контролю, зменшення часу для проходження вантажем, створення ефективної системи контролю за правильністю застосування податкових пільг при імпорті товарів.

Впровадження заходів щодо сприяння створення ефективних  ринків суміжних з природними монополіями та забезпечення рівності доступу учасників суміжних ринків до товарів або послуг природних монополій. 

Розуміючи невідкладність та терміновість впровадження зазначених у проекті резолюції завдань, учасники Форуму домовились про всебічну підтримку та сприяння їх реалізації. Пріоритетним напрямком співпраці є втілення зазначених реформ у законодавство України та супроводження їх реалізації. Учасники Форуму домовились про створення міжвідомчих робочих груп, які проаналізують ключові схеми та напрацюють проекти рішень щодо їх мінімізації.

Ми, учасники Форуму розуміємо, що подолання складної кризи, в якій знаходиться економіка України, неможливе без спільних зусиль усіх гілок влади, громадянського суспільства та бізнесу. Напередодні передвиборчої компанії, на думку бізнес-об’єднань, проведення цих важливих реформ – це один з найважливіших індикаторів успіху для діючої влади.

Мета у нас єдина - відновлення поступу реформ, економічного зростання та побудова сучасної, стійкої, відкритої й конкурентоздатної у світовому масштабі економіки.

18 травня 2018 року  відбувся III Open Economic Forum: «Економічне зростання та створення робочих місць: порядок денний для України», в якому взли участь представники влади, експерти, представники бізнесу.

Форум назвав першочергові реформи для внутрішньої модернізації підприємств, інвестиційної привабливості, детінізації і, як наслідок - збільшення зарплати на українців в реальному секторі економіки. Адже 4 роки триває реформування країни, але рівних умов ведення для бізнесу немає, реальні масштабні інвестиції країною не залучаються, у малого та середнього бізнесу відсутнє поле для створення продукції з високою доданою вартістю. У результаті, зростання економіки уповільнюється, українці массово виїжджають за кордон на розвиток чужих держав. Дослідження, оприлюднене на початку 2018 року Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення ZN.ua, показує: 45% - готові виїхати за кордон в пошуках більш високого заробітку й утримати їх від цього зможе лише ряд першочергових реформ. “ Останнім часом топ-темою спілкування між підприємціями є обмін сумним досвідом, хто і скільки втратив кваліфікованих кадрів, як відновити дієздатність колективів в таких умовах, як справитись зі зростаючим попитом на вітчизняні продукцію і послуги в цих умовах, якими системними кроками на рівні держави можна було б зупинити процеси знелюднення країни”, - констатував у своєму виступі на форумі Анатолій Долинний, президент Української Федерації Індустрії Безпеки, член УРБ.

- Без участі бізнесу, без його консолідованої позиції економічні перевтілення в правильному напрямку в стислі терміни неможливі, - підкреслила представник Української Ради Бізнесу, генеральний директор Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки” Софія Арасланова.

Форум назвав причинно-наслідкові зв’язки для вирівнювання умов ведення бізнесу та полегшення фіскального тиску. Першим кроком мають стати інституційні реформи - проведення ефективної інституційної реформи фіскальних та митних органів та впровадження з 2019 року податку на виведений капітал замість податку на прибуток, що стане потужним стимулом до економічного зростання, створить інвестиційну привабливість Україні. По друге - потрібен справжній (а не декларативний) контроль ланцюжка поставок товару, що виведе з тіні торгові операції з імпортом-експортом в усіх секторах ринку. По третє – зменшення найбільш шкідливих податків: радикальне зниження навантаження на фонд оплати праці аж до повної ліквідації податків на працю, та зниження податку на доходи громадян - надасть можливість для швидкого розвитку підприємств, стимулює інвестиції та надасть ресурс для збільшення заробітні плати. Цього реально досягти за рахунок зменшення неефективних видатків бюджету та обов’язкових «соціальних фондів»  - адже Україна перерозподіляє через публічні фінанси 44.5% від ВВП, на рівні Німеччини, ), при тому, що деякі дослідження вказують на оптимальний рівень у 35-37% від ВВП, а для того, аби відповідати поточній якості державного управління він має бути менший 30%.  Привабливого для робітників та інвесторів балансу можна досягти за рахунок одночасного зниження рівня перерозподілу (в тому числі, при зростанні деяких витрат в абсолютних цифрах - завдяки випереджаючому зростанню економіки).

У першій секції Форуму учасники закликали владу терміново провести радикальну реформу ДФС та митниці. За даними Інституту соціально-економічної трансформації (ІСЕТ), які оголосив експерт РПР Ілля Несходовський, сумарна цифра збитків, які щорічно несе державний бюджет внаслідок нереформованої ДФС та митниці (через схеми по мінімізації податків через конвертаційні центри, «скрутки», «сірий імпорт», схеми із низькоподатковими юрисдикціями тощо), - більше 130 млрд.грн. Якщо розрахувати через показник тіньової економіки (35% від ВВП за офіційними даними МЕРТ та 42-43% від ВВП за розрахунками міжнародних організацій), порівнявши його із більш менш розвиненими країнами Європи (12-15% від ВВП) – також отримуємо більш ніж 150 млрд гривень на рік втрат бюджету через нереформовані фіскальні органи.

Яна Бугрімова, директор департаменту податкової політики, наголосила, що Мінфін повність підтримує необхідність реформи ДФС, потрібні як інституційні зміни так і зміна філософії роботи служби. Це не легкий шлях, на це піде не менше ніж три роки. Також Яна Бугрімова зазначила, що підтримує перехід від податку на прибуток до оподаткування виведеного капіталу.

Тетяна Острікова, народний депутат України, зазначила, що два тижні тому вона із делегацією відвідала США та спілкувались з МВФ щодо реформи корпоративного податку в Україні. Вона повідомила, що за підсумками цієї зустрічі було чітко зрозуміло, що МВФ не за і не проти ліквідації податку на прибуток та запровадження замість нього податку на виведений капітал, представники фонду наголошують лише на необхідності збалансувати держбюджет.

Президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе звернувся до учасників Форуму із закликом встановити чіткий дедлайн - до кінця року мають бути прийняті всі необхідні закони для реформування ДФС та митниці, розмежовання ДФС на сервісну і поліцейську служби. «Давайте разом звернемося до Верховної Ради України з тим, щоб вона незважаючи на передвиборчу турбулентність, прийняла ті закони, які потрібні бізнесу» - наголосив Григол.

Учасники Форуму запропонували представникам Мінфіну протягом місяця подати до Кабміну стратегічний план реформування ДФС та митниці на 3 роки, розроблений за участі бізнеса та експертів, а також сприяти впровадженню податку на виведений капітал вже з початку 2019 року.

Шляхи подолання прогалин в оподаткуванні імпорту від кордону до розрахункового апарату в місці продажу цього товару учасники Форуму шукали під час панельної дискусії “Створення рівних умов ведення бізнесу та виведення з тіні торгових операцій”. Аналітична робота “Щодо оцінки переваг і недоліків варіантів зменшення можливостей для ухилення від оподаткування при імпорті та продажі товарів” (авторства І. Несходовського та В. Черкашина) продемонструвала, що найбільш оптимальним варіантом контролю ланцюжка, на основі аналізу міжнародного досвіду, є запровадження єдиного податкового документу (tax invoice), а також грузинський досвід використання електронної онлайн системи контролю переміщення товарів. До того ж, дієвим механізмом контролю торгових операцій має бути “кешбек для покупця”, нещодавно представлений до обговорення Мінфіном. Він сприятиме створенню стимулів для добровільного використання РРО, а також сприятиме виявленню махінацій, насамперед «псевдо-фіскальних» апаратів, без збільшення тиску на дрібний бізнес. “При низькій інституційній спроможності сучасних контролюючих органів механізм є вкрай важливим: його можливо швидко впровадити, просто адмініструвати й він зможе замотивувати покупця вимагати передбачений законом розрахунковий документ у продавця”, - зауважив Олег Іваненко, директор Української асоціації виробників електротехніки.

Повну невідповідність рівня держвидатків та якості державного управління показало макроекономічне дослідження: «Порівняльний аналіз оподаткування фонду заробітних плат та видатків бюджету у окремих країнах - СНД, ЄС, Азії, Латинської Америки» (автори В. Дубровський та В. Черкашин): “Необхідно терміново скорочувати , перерозподіл через публічні фінанси, принаймні до рівня 35-37% від ВВП, також насамперед заради  зменшення найбільш шкідливих для економіки прямих податків, зокрема ліквідувати податок на прибуток, замінивши його податком на виведений капітал, а також радикально скоротити ЄСВ та ПДФО” – наголосив Володимир Дубровський, старший економіст CASE-Ukraine.

Павло Кухта, заступник голови Стратегічної групи радників з підтримки реформ в Україні, повідомив, що фахівці групи підтримують необхідність скорочення державних видатків та вважають доцільним знизити навантаження на фонд оплати праці.

Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень, зазначив, що проблема високого фіскального навантаження на бізнес, зокрема на працю ще кілька років тому, згідно опитувань ІЕД – була на п’ятому місці, а у останньому опитуванні ця проблема вже на другому місці серед ключових проблем бізнесу.

Проект Резолюція Форуму розміщено на сайті Української Ради Бізнесу,  оргкомітет чекає на проактивність учасників форуму у фіналізації проекту документу. По закінченні обговорення протягом 2 тижнів текст буде фіналізовано та Резолюція буде відправлена очільникам усіх гілок влади в Україні.

loader

Facebook

Розкажіть про своє бачення

НАПИШІТЬ НАМ