УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

Новини

Super User

Super User

11 квітня 2019 року учасники Української Ради Бізнесу взяли  участь у демо-дні присвяченому презентації пілотних проектів команд, розроблених у рамках програми  EU Association Lab. Активісти УРБ у рамках роботи з детінізації економіки долучилися до розробки мобільного додатку «Купуй Безпечне» для захисту прав споживачів та вирівнювання умов ведення бізнесу в Україні. Захід відбувся за підтримки Представництва ЄС в Україні, Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ, Open Data Incubator 1991, Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції та інших міжнародних партнерів.

Протягом  півроку команди працювали над розробкою 5 пілотних проектів, відібраних представниками ЕС та української сторони з понад 120 конкурсних заявок. У фінал вийшли проекти Електронна система «Нецінові критерії Prozorro», ресурс  «До100%Вірно», онлайн-платформа «Культурна спадщина», портал GoodFin та мобільний додаток «Купуй безпечне».

Додаток для гаджетів, у сфері непродовольчих товарів, розробляла команда, до складу якої увійшли представники Української Ради Бізнесу, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та споживчих організацій України. Головною особливістю мобільного додатку «Купуй безпечне»  є об’єднання в рамках єдиного інструменту 3 головних учасників процесу, а саме – держави, бізнесу та споживачів, що в свою чергу дозволить очистити ринок від небезпечних та контрабандних товарів, а також стати інструментом споживача для захисту його  прав.  Головними функціями мобільного додатку передбачено, зокрема: інформування про небезпечну продукцію та методи її виявлення, навчання – як захистити власні права та що робити у разі їх порушення, онлайн подача скарг до відповідних органів ринкового нагляду, онлайн перевірка чеків тощо. Додаток буде доступний для користувачів смартфонів на базі Android та IOS, а також матиме веб-інтерфейс.

Відповідно до планів команди, запуск повноцінної базової версії мобільного додатку передбачається до кінця 2019 року.

Також за участі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Української Ради Бізнесу, бізнес асоціацій та споживчих організацій впроваджується ще один інноваційний інструмент – національна платформа для споживачів «SMART споживач», метою якого є навчання та інформування вітчизняного споживача про свої права, надання рекомендацій щодо вибору різноманітних товарів або послуг, а також демонстрація порушень прав на прикладі різних історій. Для кожного споживача платформа стане єдиним місцем, де він зможе знайти необхідну інформацію та інструменти для захисту власних прав.

Під час заходу з боку поважних гостей та аудиторії був виявлений великий інтерес до презентованих проектів, так як презентовані рішення є дуже важливими та актуальними з точки зору європейських цінностей та прагнень.

УРБ підписала Меморандум про співпрацю та взаємну підтримку проектів документів, які мають визначити засади економічної політики в Україні на найближчу перспективу

12 квітня в ІА «Укрінформ» представники Української ради бізнесу,  Фонду підтримки економічної безпеки, платформи взаємодії бізнесу Бізнес100 представили своє бачення ключових загроз для україньскої економіки та напрямки державної політики для їх подолання. Український бізнес підготував ще одну консолідовану позицію щодо негайних реформ, які незабаром будуть передані Президенту України та парламентським фракціям й групам.

Проекти Доктрини та інших нормативно-правових актів розроблені провідними незалежними експертними інститутами України, рівновіддаленими від усіх політичних сил. «Сьогоднішнє наше об’єднання та підписання Меморандуму - це тільки початок і ми запрошуємо до підписання інші бізнес-об’єднання, - зазначив Віталій Антонов, голова Наглядової Ради «Концерну Галнафтогаз», голова Наглядової ради «Фонду підтримки економічної безпеки України». - Ми всі говоримо про одне й те саме, і ми розуміємо як нам захищати Україну. Мета цього Меморандуму – це спільне розуміння, куди ми йдемо та що ми робимо».

- Це консолідована позиція українського бізнесу, оскільки сумарно всі підписанти Меорандуму представляють  підприємства малого, середнього та великого бізнесу із сумарним оборотом у 650 млрд грн на рік та є роботодавцями для 1,2 млн осіб, - говорить Надія Бедричук - директор Української асоціації прямого продажу,  член наглядової ради УРБ. – Свої вимоги вітчизняний бізнес оформив у вигляді проекту Доктрини економічної безпеки України та топ 10 пріоритетів  бізнесу. А між собою Фонд, Бізнес100 та УРБ підписали Меморандум про співпрацю.

На думку Анатолія Долинного - президента Української федерації індустрії безпеки, члена наглядової ради УРБ, «відбулася надзвичайно важлива подія. Це ознаки сталого процесу розвитку, характеристикою якого є інклюзивність та формування пропозицій за повним циклом формування державної політики. І це дасть законотворчому процесу якість».

Олександр Громико, власник Saturn, член «Фонду підтримки економічної безпеки України», член наглядової ради УРБ, зазначив: «Доктрина - це рамковий документ, але він нам надзвичайно потрібен. У ній прописуються всі загрози нашій економіці, прописуються заходи для попередження цих загроз та всі перспективи розвитку економіки. Такий проект має бути прийнятий як державний документ та реалізований якнайшвидше».

«Залишилось небагато, щоб країна перемогла. Дуже дивно, що за ці роки не було Доктрини економічної безпеки України, - наголосив Григол Катамадзе, Президент ВГО «Асоціація платників податків України», член наглядової ради УРБ. - Це є засадничий документ, який мусить бути в кожній країні. Ми вже зробили перші кроки, тепер залишилось, щоб політичні сили, які прийдуть у цьому році у Парламент, взяли на себе зобов’язання прийняти всю необхідну законодавчу базу для запобігання ключовим загрозам економічної безпеки України».

Володимир Чеповий, співзасновник платформи «БІЗНЕС100», шеф-редактор журналу «БІЗНЕС», зауважив, що: «Бізнес турбується реальною перспективою економіки країни. Це в наших силах – зробити цей білий, прозорий бізнес-суб’єкт. Суб’єкт який стане на противагу олігархії, тому що ми прозорі, ми публічні».

«Якщо ми не зробимо цього зараз – ми втратимо країну. Далі буде точка вибору для тих людей, кому будуть представлені проекти нормативно-правових актів», - зауважив В‘ячеслав Лисенко – власник Укр-Китай Коммунікейшин, член «Фонду підтримки економічної безпеки України».

«Малому бізнесу дуже важко домовитися і об’єднатися, набагато важче ніж середньому та великому, - вважає Надія Бедричук - директор Української асоціації прямого продажу,  член наглядової ради УРБ. - Але немає країни, де малий бізнес себе почуває погано, а середній та великий добре. Ми підтримуємо УРБ, тому що нам не потрібно воювати. У нас єдині вороги – це люди, які роблять бізнес навколо бюджетних коштів, які роблять бізнес зі своєї посади, які створюють перепони тому, щоб в Україні було економічне зростання. Ми за те, щоб розвивати легальне поле».

Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради, член наглядової ради  УРБ, сказав: «Те, що ми зараз робимо, на мою думку, є дуже актуальним. Цей документ, який ми з вами будемо сьогодні підписувати, оснований на принципах відкритої економіки. Це правильний шлях».

Після виборів проекти документів будуть передані Президенту України та політичним силам, представленим у парламенті, для їх обговорення, погодження та прийняття у формі нормативно-правових актів держави.

За підсумками обговорення сторони погодили спільне звернення до  громадян України, кандидатів у Президенти України, іноземних партнерів та всіх політичних сил.

Ми, представники Фонду підтримки економічної безпеки України, платформи взаємодії бізнесу Бізнес100, до складу яких входять провідні українські підприємства та члени Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 73 бізнес асоціації, членами яких є 27 тис. підприємств, із сумарним річним оборотом близько 650 млрд грн, в яких працевлаштовано 1,2 млн співробітників, усвідомлюючи спільну відповідальність за збереження та сталий розвиток економіки України, вирішили в цей складний час звернутись до громадян України, кандидатів у Президенти України, іноземних партнерів та всіх політичних сил.

Перед Україною на цей час стоять значні внутрішні та зовнішні виклики, що загрожують національним економічним інтересам.

Ми звертаємось до кандидатів у президенти із закликом - одразу після виборів розглянути на засіданні РНБО і підтримати написаний провідними інститутами України проект «Доктрини економічної безпеки», яка описує ключові загрози економіці України та шляхи їх подолання.

Закликаємо всі політичні сили, Кабінет міністрів, Верховну Раду України -  підтримати пропозиції, сформовані за висновками проекту Доктрини, якнайшвидше погодити та реалізувати спільні завдання та прийняти необхідні закони та підзаконні акти для нівілювання ключових загроз економіці України, головними з яких ми бачимо наступні:

Фінансові, зокрема втеча капіталів за кордон і масове використання офшорних юрисдикцій та податкових гаваней для уникнення від оподаткування всередині країни, критично високий рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет України та соціальні фонди, залежність банківського сектору від політики державних банків тощо

Макроекономічні, зокрема низькі темпи економічного зростання, застрягання у сировинно-промисловій пастці, світова економічна криза, що наближається, монополізація ключових секторів національної економіки, значний рівень тінізації економіки, значний обсяг контрабанди тощо

Інституційні, зокрема неформальні інститути, відносини, та структури, що суперечать формальним та викривлюють їх; невиконувані норми законів, зрощування монополізації окремих секторів економіки з державною владою, недостатня захищеність права власності через недосконалість системи правосуддя, недосконалість системи реєстрації прав на нерухоме майно, обмежені можливості оскарження недійсних правочинів тощо

Енергетичні, зокрема критична залежність від імпорту енергоресурсів, ризики нанесення шкоди українській економіці окремими гравцями сектору, ризик несанкціонованої зупинки підприємств енергетичного сектора тощо

Зовнішньоекономічні, зокрема відсутність чіткої системи  взаємодії державних органів з питань забезпечення зовнішньоторговельної безпеки, нерозвиненість зовнішньоторговельної інфраструктури, втягування України у торгівельні війни та зростання протекціонізму у світі, санкційний вплив на економіку України з боку країни-агресора тощо

Серед ключових напрямків реалізації державної політики в сфері економічної безпеки на нашу думку мають бути:

- Формування позитивного сприйняття громадянами України підприємництва, конкуренції, приватної власності, громадянської активності тощо

- Підвищення прозорості, спрощення процедур та їх автоматизації, утворення інституційних стримувань та противаг, дерегуляції та звуження державного втручання до мінімально необхідних меж, приватизації державних підприємств

- Інституційна реформа перевіряючих та контролюючих органів, зокрема ДФС та митниці: запровадження персональної відповідальності, ризик-орієнтованого підходу до перевірок, проведення відкритих конкурсів на керівні посади, встановлення контурентних заробітних плат співробітникам тощо

- Ліквідація всіх економічних підрозділів правохоронних органів, ліквідація Податкової міліції та створення єдиного аналітичного органі із розслідування економічних злочинів

- Ухвалення нового Митного та Податкового кодексу Розвитку які будуть передбачати норми по деофшоризація економіки, заміна податку на прибуток податком на виведений капітал з потужними компенсаторами з ліквідації контрабандних схем через прозорий електронний контроль, модифікації податку на землю, удосконалення спрощеної системи оподаткування, скорочення кількості різних пільг тощо

- Детінізація економіки, зокрема ринку оренди землі та сільгосппродукції. Запровадження єдиного податкового електронного документа задля контролю ланцюжка постачання ризикових категорій товарів та стимулювання покупця отримувати фіскальний чек при їх покупці (кешбек, лотерея). Відкриття персоніфікованої інформації з митних баз.  

- Публична інвентаризація та аудит видатків та витрат бюджету з метою скорочення видатків загальнодержавного бюджету до цільового показника у 35% від ВВП.

- Демонополізація ринків тепло- та енергопостачання, забезпечення рівності доступу учасників суміжних ринків до товарів та послуг природних монополій, реалізація заходів з енергоефективності та енергозбереження

Відповідальний бізнес прагне побудувати в Україні легальне бізнес-середовище, з єдиними правилами, які зрозумілі усім учасникам економічних відносин.

Ці та багато інших завдань, які випливають із перелічених вище загроз, мають призвести до сталого розвитку країни, прискорення побудови суспільства «з відкритим доступом», збільшення темпів зростання ВВП та зниження рівня тіньової економіки України до рівня розвинених європейських країн.

Закликаємо кандидатів у Президенти України, іноземних партнерів та представників всіх політичних сил до відкритого діалогу із відповідальним українським бізнесом та експертним середовищем.

Сьогодні, 4 квітня 2019 року, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та Українська Рада Бізнесу підписали Меморандум про взаєморозуміння та співпрацю.

Відповідно до умов Меморандуму Мінекономрозвитку та  Українська Рада Бізнесу співпрацюватимуть у напрямку формування конкурентоспроможної економіки, створення сприятливих умов для розвитку підприємницької діяльності, налагодження ефективного діалогу та співпраці держави та бізнесу.

“Формування в Україні комфортного бізнес-середовища, розвиток чесної конкуренції, розширення можливостей для експортерів, підтримка малого та середнього бізнесу є спільними ключовим спільним завданням Президента, Уряду, Верховної Ради України та бізнес-спільноти. Завдяки нашій взаємодії люди матимуть гідні можливості для роботи та розвитку, зростатиме виробництво української продукції, її експорт. Цей Меморандум про співпрацю є інструментом досягнення спільних цілей, сталого розвитку, сильної регіональної політики, економічного зростання в Україні та зростання добробуту українських громадян”, - підкреслив під час підписання Меморандуму Перший віце-прем'єр-міністр- Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів.

«Бізнес спільнота вдячна Уряду та Парламенту за всі зусилля спрямовані на дерегуляцію, лібералізацію економіки та за відкритість у спілкуванні з бізнес спільнотою.  Спільна робота державних інститутів і бізнесу - запорука гарного результату, до якого ми всі прагнемо - економічно розвинена і успішна Україна. На цьому шляху у нас ще багато роботи. Наприклад, у галузі транспорту, поштової та кур'єрської діяльності тінізація збільшилась на 8 в.п.

У боротьбі з тіньовою економікою бізнес очікує чіткої та прозорої роботи митниці, контроль у точках продажу та реформа захисту прав споживачів. У нас є бачення проблеми та шляхів її вирішення, потрібна спільна робота для їх реалізації», - наголосила Софія Арасланова, генеральний директор Асоціації “Українські імпортери побутової електроніки”.

Мінекономрозвитку та УРБ також домовилися співпрацювати у напрямку підтримки малого бізнесу та продовжити формування сприятливих умов його роботи, включаючи вдосконалення ринкового нагляду, застосування стимулюючих інструментів, виведення торгівлі з тіні та посилення захисту прав споживачів.

«Україна має стати країною можливостей для індивідуальних підприємців і малого бізнесу, бо його розвиток - це гарний запобіжник трудової міграції, легкий старт для успішної підприємницької кар’єри і власного добробуту. Сьогодні внесок малого бізнесу в ВВП країни – на рівні 15%, в той час як в інших державах він складає до 60%. Підприємці – це зазвичай проактивні, ініціативні громадяни, і ми, як і Уряд, прагнемо, щоб вони вели свою діяльність саме в Україні. Будемо над цим працювати спільно, - прокоментувала Надія Бедричук, виконавчий директор Української асоціації прямого продажу.

Представники УРБ підкреслили, що виступають за стабільні та однакові правила гри для всіх підприємців, а також за взаємодію з державними органами влади для створення прозорих та рівних умов ведення бізнесу, що стимулюватиме розвиток професійного підприємництва в Україні.

Довідково:

Українська Рада Бізнесу (УРБ) - горизонтальне добровільне  об'єднання,   до складу якого входять більше 70 галузевих бізнес асоціацій. Підписантами Меморандуму від УРБ виступили: Асоціація “Українські імпортери побутової електроніки”, Українська федерація  індустрії безпеки, Українська асоціація прямого продажу, Всеукраїнська Аграрна Рада та Аптечна професійна асоціація України.

 

19 березня генеральним директором Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки», членом Наглядової ради УРБ, Софією Араслановою було прийнято участь у панельному обговоренні на тему «Захист прав споживачів. Український поступ та естонський досвід», який відбувся на базі прес-центру Українського кризового медіа-центру, за участі представників держави, бізнес-асоціацій та споживчих організацій. Метою заходу було обговорення інновацій у сфері захисту прав споживачів у синергії органів влади та громадських організацій, можливостей захисту споживачів зі сторони бізнесу, викликів на шляху європейської інтеграції, донесення ключових месседжів до громадян.

Учасниками заходу були зокрема Олександр Васильчукначальник відділу державної політики у сфері захисту прав споживачів Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Олег Кобельковначальник відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Держпродспоживслужби України, Руслан Ткаченкокерівник експертної групи з питань співробітництва у сферах агарної політики, захисту прав споживачів і технічного регулювання Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, Олег Зубченокзаступник президента нафтогазової асоціації, голова комітету з розвитку конкуренції, учасник Української ради бізнесу, Олег Цільвікзаступник голови правління Союзу споживачів України, Ханнес Руммексперт Естонського центру східного партнерства тощо.

Бачення бізнесу щодо ситуації у сфері захисту прав споживачів висловила Софія Арасланова – генеральний директор Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки», учасник Української ради бізнесу. «Чому це актуально для бізнесу? Тому, що частина продавців працює в білій зоні і платить податки, а частина – близько 30% знаходиться в тіні, коли їх неможливо знайти або ідентифікувати. Більш того, прибуток такого бізнесу складається з несплачених податків, тому для білого бізнесу – це не конкурентні умови, для держави – втрати від несплати податків, а для споживачів – ризики від купівлі небезпечної продукції.

Чи готовий бізнес стояти на захисті прав споживачів – так готовий! Ми бачимо рішення у конкретних змінах, та створенні дієвих інструментів. Одними з таких інструментів є мобільний додаток «Я - інспектор», який розроблюється за участі Мінекономрозвитку України, європейських партнерів, Української Ради Бізнесу та споживчих організацій,  національна платформа «SMART споживач», онлайн реєстр з перевірки фіскальних чеків, на базі кабінета платника податків на сайті ДФС тощо.

Також ми підтримуємо введення законопроекту «Кешбек» і бачимо в ньому серйозні можливості, якщо наш покупець стане певним контролером і матиме можливість легко реалізувати власну скаргу з матеріальною зацікавленістю в цьому. Бізнес вважає, що необхідні системні рішення, такі як контроль ланцюжка створення додаткової вартості імпортних товарів і товарів вироблених в Україні, коли реалізація і зберігання контрабанди стане небезпечним в Україні, а також фіскалізація ризикових груп товарів.

Корисним інструментом можуть бути практичні рішення, засновані на співпраці бізнесу і громадськості. Так, ґрунтуючись на досвіді боротьби з тіньовим ринком підакцизних товарів в Литві, Нафтогазова Асоціація України (НАУ), створила для вітчизняного споживача карту АЗС, легальність яких викликає сумніви. Ґрунтуючись на таких простих ознаках, як невидача фіскального чека, близьке розташування з житловими і адміністративними будівлями, відсутність куточка споживача і засобів пожежогасіння на АЗС, покупець може залишити заявку про підозрілу заправку, а модератор платформи, проаналізувавши інформацію, приймає рішення позначити її на карті, розповідає Олег Зубченок, віце-президент НАУ, голова комітету з розвитку конкуренції.

 «В Україні функціонує приблизно 1500 нелегальних АЗС. За минулий рік через них могли реалізувати до 500 тисяч тон пального, не сплативши до бюджету близько 10 млрд гривень податків », - пояснив віце-президент НАУ. Експерт також зазначив, що небезпека нелегальних АЗС полягає не тільки у втратах для бюджету країни і порушення конкурентного ситуації на ринку, АЗС, що працюють з порушеннями норм будівництва, експлуатації та вибухо-пожежобезпеки несуть серйозну загрозу для життя і здоров'я оточуючих людей і, безпосередньо, співробітників таких станцій. «Нелегальні АЗС не тільки не дають чек покупцеві, але часто не є суб'єктами підприємницької діяльності. У разі виникнення ситуацій, пов'язаних з якістю реалізованої продукції, безпекою життя і здоров'я громадян та іншими порушеннями, споживачеві буде вкрай складно захистити свої законні інтереси», - додав Олег.

Своє бачення щодо системи захисту прав споживачів в Україні висловив і Руслан Ткаченко – керівник експертної групи з питань співробітництва у сферах агарної політики, захисту прав споживачів і технічного регулювання Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції. На сьогодні у світі дуже швидко розвиваються технології та інтернет торгівля, тому проблеми, з якими стикаються споживачі у цій сфері є найгострішими не тільки на території України, а і на території Європейського Союзу. В рамках впровадження в Україні європейських підходів до захисту прав споживачів, дуже пріоритетним є введення механізму досудового вирішення спорів між споживачем і бізнесом. Подібний підхід до вирішення спорів значно спрощує процедуру як для споживачів, оскільки споживач, у якого є претензії до товару, може звернутися спочатку до продавця, а якщо питання не вирішилося - до відповідних державних органів.

Олександр Васильчук – начальник відділу державної політики у сфері захисту прав споживачів Міністерства економічного розвитку і торгівлі України відмітив, що  спеціальний мобільний додаток «Я - Інспектор», над розробкою якого ведеться активна робота, дозволить споживачам обирати безпечну продукцію та звертатися до державних органів у разі виникнення проблем. Об’єднання всіх сторін ринку дозволяє створити максимально ефективний інструмент для виявлення небезпечної продукції та захисту інтересів споживачів, а також відповідати певним нормам та потребам Європейського Союзу.

За словами Олег Кобелькова – начальника відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Держпродспоживслужби України, у 2018 році службою було розглянуто 21 тисячу звернень громадян з приводу придбаних ними товарів і послуг, 45% з яких стосувалися якості непродовольчих товарів, близько 40% – якості робіт і послуг, серед них найчастіше - житлово-комунальних (29%). За результатами розгляду, в 41,5% випадків вимоги задоволені, споживачам повернуто близько 7 мільйонів гривень за неякісні товари, деталізував Олег Кобельков. За його словами, спостерігається тенденція до зростання кількості скарг на товари, придбані в інтернет-магазинах. У 2016 році такі звернення становили 3,2% від загальної кількості, у 2017 році - 4,5%, в 2018 році - 6,3%, тому створення нових, ефективних механізмів дуже актуально для ринку.

Учасники заходу констатували незадовільне функціонування системи захисту прав споживачів в Україні та об’єми сірого ринку, а також висловили необхідність щодо консолідованого єднання зусиль – бізнесу, громадськості та держави у створенні рівних конкурентних умов на ринку та дієвих інструментів для захисту інтересів споживачів тощо.

05 березня генеральним директором Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки», членом Наглядової ради УРБ, Софією Араслановою прийнято участь у круглому столі на тему "Спрощення процедур торгівлі очима підприємців. Чи є відчутні зміни?", який пройшов за підтримки організацій: «Проект фінансування європейським союзом», «Міжнародний фонд відродження», «Діалог за сприяння торгівлі» та «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій».

Учасниками заходу були зокрема Борис Філіпов – Аташе, координатор сектору Розвиток приватного сектору, державні закупівлі і конкуренція, Представництво ЄС в Україні, Дмитро Шульга – Директор Європейської програми МФ «Відродження», Ярослав Грепчак – Заступник бізнес-омбудсмена України, Олександр Москаленко – Директор департаменту митної політики Міністерства фінансів України, Андрій Саварець – експерт, CASE Україна, Сергій Свистіль – Віце-президент ТПП та інші представники влади, бізнес асоціацій та експертного середовища.

Під час заходу було презентовано Аналітичний звіт за результатами четвертої хвилі щорічного опитування українських імпортерів та експортерів, а також обговорено важливі для бізнесу питання щодо реформування митниці та спрощення процедур торгівлі, кодування товарів, визначення митної вартості, моніторингу реформ митниці тощо.

Генеральним директором Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки» Софією Араслановою закцентовано особливу увагу на необхідності постійного діалогу бізнесу та влади. Також наголошено питання незадовільної роботи митниці та обсягу тіньового імпорту, що в свою чергу спричиняє нерівні умови для учасників ринку.

Так, понад 28 % підприємств визначили частку тіньового імпорту у 30-75 відсотків від загалу, причому третина підприємств вважає, що для ефективної боротьби з ним необхідне введення контролю руху товарів від імпорту до кінцевого продажу. Чверть респондентів (23 %) ефективним інструментом вважає посилення протидії правоохоронних органів «карго»-компаніям, які надають послуги системного розмитнення імпорту із заниженням митної вартості.

Експерт CASE Україна Андрій Саварець зазначив, що поза межами цього дослідження залишилася ще одна схема – поштовий імпорт. За словами Генерального секретаря  Всесвітньої митної організації Куніо Мікурії, «електронна комерція є однією з «гарячих точок» незаконної торгівлі на рівні із зонами вільної торгівлі та зонами збройних конфліктів».

На сьогодні ми отримуємо дуже багато інформації щодо зловживань у цій сфері, чим спотворюється конкуренція, на ринок допущені відверті контрабандисти, які під виглядом поштових операторів возять будь-які товари, у тому числі небезпечні». При цьому, на думку експерта, не можна випускати з поля зору протидію схемі «піджаки», яка продовжує існувати, хоч і зменшила свою питому вагу в сірому імпорті. Примітним є той факт, що 34% опитаних підприємств позитивно оцінили норму закону, якою обмежено ввезення товарів без оподаткування особами, які перебували за межами України менше 24 годин і ввозять товари частіше ніж один раз на 72 години. Тут необхідним є удосконалення обміну інформацією між базами даних Держприкордонслужби та ДФС.

Також, на думку Андрія Саварця, актуальним є питання прозорості та відкритості роботи митниці. Відкриття доступу до знеособлених даних митного оформлення дасть змогу громадськості та фахівцям з бізнесу виявляти порушення та дозволить оперативно орієнтувати уповноважені державні органи.

Під час круглого столу обговорювалася низка інших важливих проблем – недосконале законодавство, яке потребує термінового аналізу та вдосконалення, а також відсутність необхідних ресурсів у державних органів.

Одним з основних рефренів, озвучених під час обговорення, стала констатація важливості саме законодавчого закріплення змін у митній сфері. Координатором Представництва ЄС в Україні Борисом Філіповим відмічено приняття законопроекту про УЕО та реєстрацію законопроекту щодо транзитних процедур, але наголошено на необхідності продовження розпочатого вже наступним складом парламенту.

Заступником бізнес-омбудсмена Ярославом Грегірчаком підкреслено, що бізнес швидко відчуває та реагує саме на прогресивні законодавчі зміни в митній сфері.

Тож, необхідною умовою є наявність політичної волі для таких змін. Як було зазначено Головою правління «Інституту економічних досліджень та політичних консультацій» Ігорем Бураковським: «Потрібні зміни, а зміни починаються з відповідних рішень».

Єдиною думкою всіх учасників заходу є те, що вирішити болючі для легального бізнесу проблеми – реально, проте насамперед цьому повинен передувати конструктивний діалог між бізнесом та державою, а також моніторинг на всіх етапах реформ у митній сфері.

Український бізнес активно підтримав нещодавно розпочатий процес проведення комплексної реформи контролюючих органів, включаючи оголошення відкритого та прозорого конкурсу на заміщення вакантних посад керівників новостворених податкової та митної служб.

Однак, анонсовані минулого тижня урядом України оклади керівників найважливіших фіскальних відомств - в розмірі 24 тис. гривень на місяць - викликають подив та  декілька питань:

- чи можливо за такі гроші найняти компетентного фахівця?

- чи буде така компенсація мотивувати нових керівників працювати чесно?

- адекватна така оплата праці реаліям ринку і значущості поставлених державних завдань?

На думку представників бізнесу - очевидною є негативна відповідь на всі три питання.

Для порівняння, посадовий оклад керівника Національного банку України - 241 тис. гривень на місяць, керівника Укрпошти - 744 тис. гривень на місяць тощо.

Також занепокоєння викликають розміри посадових окладів не лише керівного складу, але й всіх працівників новостворених податкової та митної служб. Питання розміру оплати праці далеко не дрібне або незначне. Нерідко правильні реформи, що проводяться без урахування факторів особистого стимулювання топ-менеджменту, оберталися невдачами. І це є у рази небезпечніше на тлі кількох попередніх провальних спроб щодо реформування фіскального блоку. Недарма ще у 1994 році сінгапурська влада впровадила систему, згідно з якою розмір платні міністрів, суддів і вищих державних службовців був прив'язаний до суми доходів, що сплачуються в приватному секторі на аналогічних посадах.

Представники Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 73 асоціації, закликають представників влади переглянути, у бік значного збільшення, параметр посадових окладів керівників податкової і митної служб. Зокрема - внести відповідні зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 р. № 15, якими запровадити окремі коефіцієнти для посадових окладів та надбавок для керівника Державної митної та Державної податкової служби України.

Ця зміна може радикально покращити ситуацію та зробити перші кроки по створенню окремих служб справді реформаторськими.

У понеділок, 25 березня Міжвідомча робоча група під головуванням заступника Міністра фінансів Сергія Верланова, до складу якої входять представники УРБ - практично одноголосно підтримала перелік з восьми  моделей новітніх інноваційних касових апаратів для їх участі у експерементальному проекті. Наступного дня, Міністр фінансів Оксана Маркарова підписала Наказ Мінфіну №121, яким було затверджено даний перелік та передано до ДФС України для доповнення Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у відповідності з рішеннями Уряду щодо лібералізації, спрощення та впровадження інноваційних рішень.

Тепер розпочинається ключовий етап - тестування та практичне впровадження цих інноваційних рішень. Це дозволить довести, що касовий апарат може бути зручним та дешевим.

Варто відзначити – державна розробка, інноваційне рішення E-Receipt від фахівців ДФС України була також підтримана Міжвідомчою робочою групою. На площадці Мінфіну склався унікальний відкритий фаховий діалог з єдиною метою – сприяння розвитку бізнесу. І тепер, в ході тестування та експлуатації цих інноваційних касових апаратів, Міжвідомча робоча група має напрацювати та подати пакет відповідних законодавчих пропозицій.

Сподіваємось на подальшу успішну роботу Міжвідомчої робочої групи.

Вдячні О. Маркаровій, С. Верланову,  командам Мінфіну, ДФС України і всім учасникам робочої групи за фахову та оперативну роботу.

Підприємці та експерти Спілки Українських Підприємців, асоціацій-членів Української Ради Бізнесу та Платформи МСБ, які є учасниками Національної бізнес-коаліції, проаналізували програми 5 кандидатів на посаду Президента України та виступи кандидатів і їх представників на Форумі "Відповідальний діалог бізнесу та політиків", що відбувся 4 березня. 

За підсумками цього аналізу було зроблено узагальнюючі висновки, які викладено у вигляді таблиці:

 

Розкажіть про своє бачення

НАПИШІТЬ НАМ