УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

Новини

Super User

Super User

Так званий “сірий імпорт” або товарна контрабанда набуває характеру економічної загрози національного масштабу. Ця проблема все більше і більше вводить у тінь внутрішній ринок майже в усіх галузях. Як наслідок - це явище негативно впливає на приплив інвестицій в Україну та вбиває  вітчизняне виробництво.

Фактично наші миловаренні заводи не можуть конкурувати, бо їхня чи мала частка в структурі продаж – це внутрішній ринок. І як би завтра митниця була закрита, і були б рівні правила для всіх, завтра би  на полицях українських магазинів стояв насамперед український продукт. Це давало би можливість збільшувати робочі місця, сплачувати у місцеві бюджети  ПДВ, в пенсійні фонди робити соціальний внесок ітд., - говорить Роман Семенуха, коментуючи ситуацію в галузі миловаріння. В якій за його словами 70% це чорний або сірий імпорт.  

В Україні кожна друга банка кави в нашій державі із топових брендів, які сьогодні представлені в рітейлі, є контрафактною, - додає Роман, - Як це обраховують сьогодні представники виробників і імпортерів в Україні. Вони беруть країну, де відносно контрабанда поборена і беруть відсоток споживання на душу населення і вираховують які це втрати в Україні. От тільки за рахунок неотримання митних платежів втрачає тільки на трьох брендах кави приблизно 3 – 10 млрд. грн щороку, - описує депутат масштаби проблеми.

"Ми не будемо мати нелегального ввезення, якщо підприємці будуть знати, що всередині країни неможливо реалізувати незаконно ввезений товар. Якщо я сьогодні приходжу до будь-якої мережі і там купляю товар, на якому написано, що він не призначений для розповсюдження на території України, це значить він офіційно митний кордон України не перетинав», говорить народна депутатка Тетяна Острікова.  Та додає, що сьогодні в магазині можуть видати чек на якому лише стоїть штампик з брендом магазину, – Це означає, що я цей товар не поверну. Це означає, що цей товар має ознаки контрабандного - сірого ввезення. І якщо сьогодні його можна спокійно реалізувати будь-де, навіть в центрі Києва, це означає, що контрабанда буде комусь вигідна. На цьому будуть наживатися, і посадові особи митниць, і посадові особи силових органів", - коментує депутатка.

Дієвий механізм боротьби з реалізацією товару з якого не сплачені податки  в середині країни озвучив член Української Ради Бізнесу, директор Української асоціації виробників Сергій Шевченко:  - У багатьох країнах вже ефективно діє механізм так званої стимуляції покупців. Всі кажуть, що на це немає коштів з бюджету. А не потрібно коштів з бюджету виділяти. Адже система працює наступним чином: покупець купує товар, видається фіскальний чек, він перевіряється по базі ДФС. Якщо фіскального чеку немає зареєстрованого, то дається заявка до ДФС, яка обробляється. І якщо виявляється, що цей фіскальний чек не зареєстрований, податкова перевіряє цього продавця та у випадку підтвердження порушення - на продавця накладається штраф. І частина цього штрафу йде покупцю. Ось цей механізм суттєво вплине на те, щоб контрабанду зупинити як на кордоні, так і всередині країни.

Ситуація яка є наразі з безмитним ввезенням товару виглядає дуже сумно. Влучно окреслила проблему Тетяна Острікова,  навівши яскравий приклад однієї зі схем на митниці у Волинській області

2018 рік, Волинська область. Заїжджає бус з мобільними телефонами на 20 млн грн.. При чому вони декларуються не як телефони, а як посилки для громадян. Хтось із правоохоронців, зараз не пам’ятаю, хто, ГПУ чи СБУ, ну хтось, з ким не поділилися, проводять його огляд цього буса. І виявляють, що там не посилки громадян, а звичайна комерційна партія мобільних телефонів. Журналісти дали широкий розголос цій історії. Проходить півроку. І що ви думаєте наша Феміда? Виявляється, що китайська фірма - відправник телефонів, насправді хотіла відправити посилки громадянам. Але ось так “помилилась” і “випадково” запхала у той бус мобільних телефонів на 20 мільйонів. Але ж це - “помилка”, і один з районних судів Волинської області,  виносить рішення, що це - “помилка китайської сторони”. Тому увесь цей бус арештований з телефонами треба повернути назад. І це рішення набуває чинності. Адже далі воно підтверджується Апеляційним судом Волинської області. Насправді цим створюється небезпечний прецедент. Адже за таких умов сторона, яка перевозила контрабанду товарів, факт якої був виявлений правоохоронними органами, може сказати за погодженням із своїм ручним іноземним контрагентом: “Помилочка сталася. Переплутали. Просто хотіли завантажити посилочки громадянам, а завантажили мобільні телефони. Просимо повернути, більше не будемо помилятись”. Це відкриває таку собі “чорну діру”. І жоден Верховний Суд, жодна Кваліфікаційна дисциплінарна комісія чи які там ще є органи правосуддя у нас, на це не реагують, - розповіла народна депутатка.

Поштову схему, яку застосовують для ухилення від сплати податків  вже проаналізували експерти. Вони зазначають, що такий канал без регулювання в найближчий час тільки буде збільшуватись – нічого не заважає подрібнювати партій товарів під неоподаткований мінімум  у 150, чи 100 євро з 1 червня. Заниження вартості є глобальною проблему. - Іноді товари декларують за ціною, нижчою від вартості упаковки, у якій вони знаходяться. Буває таке, що товари декларують по вартості  в 1 цент, - говорить Сергій Шевченко.

Що ж можна зробити для вирішення цієї проблеми?  Сергій пропонує відкрити доступ до митних баз для аналізу цін та іншої інформації про товари. Адже на сьогодні ця інформація під грифом "ДСК", а держава просто не справляється з функцією обробки таких масивів інформації.  - Суспільство, експерти, громадські організації зможуть у відкритих митних базах знаходити відповідну інформацію, а при виявленні порушень, повідомляти про них до відповідних органів. Бо у нас буває таке, що товар з порушеннями завезли 2 роки назад, а виявили його тільки зараз, коментує Сергій.

Представники УРБ зазначають, що за такого розвитку подій, пройде ще зовсім небагато часу і «білий» бізнес залишиться у меншості, що відразу відіб’ється на гаманцях всіх, хто залежить від наповненості держбюджету. В умовах безкарності та фактичної бездіяльності уповноважених державних інституцій контрабандисти та пов'язаний з ними тіньовий внутрішній ринок тільки нарощують обсяги.

Нелегальне ввезення можна припинити за два тижні вважає Тетяна Острікова – Як би я завтра стала генпрокурором, ось я вас запевняю, що найбільші схеми, які існують сьогодні, головні оператори контрабандного ринку товарів широкого вжитку перекрились би протягом двох тижнів.

За словами Народного депутата при зміні влади, «бізнесмени» починають бігати і шукати з ким домовитись, кому «заносити». – І коли заносити нікому,  вони розуміють, що вони вже 2 тижні стоять, товар їх вже закінчується на українських полицях. Вони розуміють - заносити більше нікому – все! Що вони роблять? Їм нічого не залишається, як просто виконувати митний кодекс, розмитнювати згідно встановленої законодавством процедури. Все!», - додає Тетяна.

Боротьба з контрабандою потрібна - рішуча, швидка але системна.

Зносячи старі корумповані моделі відносин, потрібно будувати нові – якісні. Вони повинні базуватись на кваліфікованих кадрах з гідною оплатою праці, на технологічних системах контролю та моніторингу, на налагоджених взаємовідносинах з країнами експортерами та мати орієнтацію на контроль реалізації та превенцію всередині країни.  

І на системність повинні бути зосереджені народні депутати, Президент, Кабмін та судова система з усіма антикорупційними органами.

За лінком повна версія програми «Влада&Бізнес» (відео), де ще більше думок експертів  щодо проблематики та гострої потреби діяти “тут і зараз”.

5 липня 2019 року в Одесі відбудеться форум FinCamp'19 "Фінанси для ЗЕД: Відкриваємо вікно можливостей".

 

У заході візьмуть участь 200+ CEO, CFO, директорів з зовнішньоекономічній діяльності та корпоративних фінансів, директорів з розвитку, а також провідних аналітиків. Проблематика Форуму викликає значний інтерес і тому компанії лідери направляють для участі цілі делегації профільних фахівців. Участь буде корисною керівникам компаній - учасникам ЗЕД, а також тим, хто наразі розглядає можливість виходу на закордонні ринки. З програмою Форуму та умовами участі можна ознайомитися на сайті www.cfo.ua.

 

  • Організатор: FA Service (www.cfo.ua)

  • Золотий фінансовий партнер - Банк Південний

  • За участю - PWC Ukraine

  • Освітній Партнер: ACCA

  • Інформаційний Партнер : Українська Рада Бізнесу

Для членів та партнерів Української Ради Бізнесу передбачена знижка 15%. Промо-код для отримання знижки: URB при реєстрації на сайті.

CPD одиниці: взявши участь у форумі, члени АССА можуть зарахувати 8 CPD одиниць.

Для участі у Форумі необхідно зареєструватися за цим посиланням.

Зовнішньоекономічний бізнес ставить безліч складних запитань. Учасники Форуму зможуть ознайомитися з досвідом колег в побудові експортних стратегій, інстументів підвищення прибутковості експортно-імпортних транзакцій, досвідом перевірки зарубіжних контрагентів, структуровання міжнародних угод, залучення фінансування, управління дебіторською заборгованістю в міжнародній торгівлі. В ході обговорення цих актуальних питань виступатимуть відомі експерти :

 

  • Громико Олександр, Президент, KTD Group (Saturn)
  • Січка Андрій, Керуючий партнер Credit Engineering (Швейцарія)
  • Пінчук Юрій, FP&A, Private Equity
  • Матюшенко Олександр, Директор департаменту корпоративного бізнесу, банк Південний
  • Петриченко Олександр, Трейдер по операціях з фіксованою дохідністю та валюті, Kernel
  • Тарасенко Юрій, Фінансовий директор, Корпорація БОГДАН
  • Бай Олена, Комерційний директор, Запорізький Завод Феросплавів
  • Снітівкер Ігор, Директор зі стратегічного розвитку, Кайдзен Інститут Україна
  • Ніколайко Анна, Старший менеджер практики Трансфертного ціноутворення, PwC Україна
  • Шум Станіслав, CEO, Top Lead

Програма Форуму доступна ТУТ.

 

Українська Рада Бізнесу об'єднує 75 бізнес-асоціації, до складу яких входять близько 35 тис. підприємств та підприємців, що забезпечують робочими місцями понад 1,2 млн. громадян.

Розуміючи необхідність впровадження в життя інституційних економічних реформ, детінізації, демонополізації та деофшоризації економіки, українськими бізнес асоціаціями сформовано перелік пріоритетів в економічній політиці.

Для їх імплементації, та прискорення економічного зростання Українська Рада Бізнесу делегує до парламенту 10 представників, які були відібрані в ході відкритого рейтингового голосування у спільноті УРБ за принципами праймеріз. Це найкращі фахівці у своїх галузях, з  багаторічним досвідом роботи над економічними стратегіями та законодавчим регулюванням.

Обрані представники УРБ готові доєднатися до професійних команд, що беруть участь у виборах, та готові підтримати ТОП-10 пріоритетів бізнесу Національної бізнес-коаліції. Наші кандидати користуються довірою підприємницького середовища та мають авторитет серед експертів.

Окремо підкреслюємо, що при формуванні групи представників від УРБ оцінювалася професійність та фаховість кандидатів у своїй галузі, без врахування індивідуальних політичних поглядів або вподобань.

Українська Рада Бізнесу на сьогодні не виступає на підтримку конкретних політичних сил, але співпрацює з усіма, хто прагне економічного зміцнення країни, створення сприятливих і рівних умов для сумлінного вітчизняного бізнесу та іноземних інвесторів, виведення України в лідери економічного зростання.

Кандидатів у можливі депутати відбирали за кількома критеріями. Серед яких: успішний досвід розробки або адвокації законопроектів чи реалізації реформ, досвід успішної громадської роботи, наявність експертизи у сфері регулювання або розвитку однієї з галузей економіки.

Разом з тим, у разі включення кандидатів до партійних списків однієї з політсил та їх проходження у Верховну Раду, УРБ ставить перед своїми делегатами ряд жорстких вимог до роботи. Найперше – неухильно домагатись реалізації ТОП-10 пріоритетів бізнесу, розроблених українським бізнесом. Задля цього потрібно подавати відповідні законопроекти, а також голосувати за інші законопроекти, спрямовані на реалізацію ТОП-10 пріоритетів бізнесу, вести активну роботу серед депутатів та керівництва фракцій задля підтримки необхідних законопроектів. У разі проходження кандидатів

у Верховну Раду вони зобов’язуються припинити членство у Раді Бізнесу та звільнити посади у відповідних асоціаціях

Перед делегатами також ставиться завдання чесно і відповідально виконувати обов'язки народного депутата: відвідувати всі пленарні засідання ВРУ і профільного комітету, не залишати сесійну залу ВРУ, брати участь у всіх голосуваннях. Разом з тим, делегатам від УРБ забороняється «кнопкодавство» та участь у засіданнях ВРУ чи профільного комітету, призначених з порушенням регламенту.

За результатами голосування до ТОП-10 кандидатів від УРБ ввійшли:

Грігол Катамадзе, Президент Асоціації платників податків України, Надзвичайний і Повноважний Посол;

Ярослав Романчук, Керуючий партнер Юридичної групи EUCON, експерт з питань податкового та корпоративного права, Президент Асоціація українського бізнесу в Польщі;

Михайло Соколов, заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада»;

Юрій Пероганич, Генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій;

Андрій Саварець, експерт з правових питань Центру соціально-економічних досліджень CASE-Україна;

Андрій Бірюков, керівник громадської спілки  "Хай Тек Офіс Україна";

Черкашин Вячеслав, експерт Інституту соціально-економічної трансформації, експерт РПР;

Софія Арасланова, керівник асоціації "Українські Імпортери Побутової Електроніки";

Андрій Кривонос, керівник Асоціації франчайзингу України;

Сергій Шевченко, керівник Української асоціації виробників електротехніки.

Представники Української Ради Бізнесу, зокрема Михайло Соколов та Олена Хотенко, взяли участь у зустрічі із фахівцями місії МВФ на чолі із Роном ван Роденом та представниками Економічної експертної платформи щодо питання запровадження податку на виведений капітал.

Представники УРБ та українських аналітичних центрів зазначили, що у першу чергу запровадження ПнВК є у першу чергу важливим для зменшення дискреції та спрощення адміністрування, що стане потужним антикорупційних заходом в умовах корумпованих перевіряючих органів.

Крім того, нова модель має ще низку переваг:
1. Зникає необхідність суцільного податкового контролю фінансового результату (відміна контролю доходів та витрат, платежи між платниками ПнВК не котролюються), спрощення адміністрування
2. Перспектива зростання - зростає капіталізація компаній, що збільшує можливості для отримання зовнішнього кредитування та інвестицій
3. Податок на виведений капітал є більш гнучким та комфортним (у порівнянні із ПнП) для бізнесу у період кризи
4. Фіскальна перспектива - рівень податкових надходжень до бюджету буде поновлений та, можливо, навіть збільшений  в середньостроковому періоді (3-4 роки)
5. Протекціонізм інвестицій та вирішення питання офшорів - інвестиції у країни не оподатковуються, у той час як інвестиції за кордон підлягають оподаткуванню ПнВК
6. ПнВК - стимул для іноваційного переоснащення та оновлення основних засобів компаній, поштовх для розвитку бізнесу та відновлення економіки
7. Втручання держави у економіку підприємств стане меньшим, зростатиме рівень довіри між державою та платником

Представників місії МВФ цікавили можливі втрати бюджету на перші роки від такої зміни, а також компенсатори, які можуть бути використані при запровадженні моделі ПнвК.

Фахівці МВФ почули аргументи учасників дискусії та готові продовжити дискусію щодо цього питання, після парламентських виборів та формування нового Кабміну.

22 травня учасники Української Ради Бізнесу взяли участь у ІІ всеукраїнському форумі «Захищений споживач – конкурентноспроможний бізнес – європейський вибір України», який відбувся у Клубі Кабінету Міністрів України під головуванням Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України – Степана Кубіва. УРБ на заході представляли: генеральний директор Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки», член Наглядової Ради УРБ – Софія Арасланова, Виконавчий директор Української асоціації прямого продажу – Надія Бедричук, голова фіскального комітету та комітету з правового забезпечення Нафтогазової асоціації України – Сергій Деревцов.

Метою заходу було обговорення поточної ситуації у національній системі захисту прав споживачів, актуальних проблем зі сторони споживачів, бізнесу та держави, а також ідей та ініціатив для їх вирішення.

Під час відкриття форуму Степан Кубів наголосив на важливості теми захисту прав споживачів у становленні сучасної та міцної держави, а також необхідності створення нових цифрових рішень для комунікації із споживачем і боротьби із контрабандною та небезпечною продукцією, таких як мобільний додаток «Купуй Безпечно».  

                «Досвід сучасного споживача починається не з входу в магазин або «вивіски на сайті» онлайн-магазину, а із вивчення інформації, рекомендацій, порівняння вартості, і цей шлях значно довшій ніж саме придбання або навіть післяпродажне обслуговування..

Сьогодні бути партнером покупця по суті означає, що сучасна бізнес модель відштовхується від інтересів покупця, пропонує швидкі та зручні рішення. Клієнтський досвід- це майбутнє. Компанії міряють свій NPS та вивчають як управління клієнтським досвідом впливає на оборот і прибуток компаній. Всі про це говорять, але не всі стають на цей шлях.

На практиці наша галузь рясніє прикладами невидачі фіскальних чеків продавцями складних побутових приладів, в результаті такого продавця неможливо ідентифікувати. Це свідоме позбавлення покупця його законних прав, гарантія такого продавця може бути істотно скороченою від офіційної гарантії виробника, а то і зовсім покупець її позбавлений.

Тому як учасник команди з розробки мобільного додатку «Купуй Безпечне» пропоную  надати споживачам вікно в інший клієнтський досвід, місце,  де держава стане ближче. Відкрий додаток, поскаржся в «один клік», дізнайся про власні права та за якими критеріями обирати безпечну та легальну продукцію, перевір чек онлайн», - висловила своє бачення щодо ситуації Софія Арасланова – генеральний директор Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки», член Наглядової Ради УРБ.

                За словами Надії Бедричук – виконавчого директора Української асоціації прямого продажу, компанії у сфері прямого продажу також постійно зустрічаються із проблемами продажу фальсифікованої або контрабандної продукції, що говорить про непоодинокість проблем у різних сферах. «Ми постійно вивчаємо міжнародний досвід, та прийшли до висновку, що важливо інформувати споживача про правила вибору продукції та можливості захисту власних прав».

                Також важливо, щоб бізнес саморегулювався, чітко розділяючи білий та тіньовий сектори, на прикладі підписання відповідних кодексів етики.

                Базуючись на Литовському досвіді при продажі підакцизних товарів, напрацювання у сфері захисту прав споживачів представив Сергій Деревцов – голова фіскального комітету та комітету з правового забезпечення Нафтогазової асоціації України. Асоціація створила для споживачів інтерактивну карту АЗС, легальність яких викликає сумніви. Ґрунтуючись на таких простих ознаках, як невидача фіскального чеку, близьке розташування з житловими і адміністративними будівлями, відсутність куточка споживача і засобів пожежогасіння на АЗС. Кожен споживач може внести свій вклад у формування карти -  покупець може залишити заявку про підозрілу заправку, а модератор платформи проаналізувавши інформацію, приймає рішення щодо позначення її на карті.

За словами Сергія Деревцова небезпека нелегальних АЗС полягає не тільки у втратах для бюджету країни і порушення конкурентного середовища на ринку АЗС, ф й в тому що такі заправки  працюють з порушеннями норм будівництва, експлуатації та вибухо-пожежобезпеки  та несуть серйозну загрозу для життя і здоров'я оточуючих людей і, безпосередньо, співробітників таких станцій.

СЕО однієї з найбільших в Україні торгових мереж взуття Intertop – Сергій Бадрітдінов кожного місяця перевіряє скарги своїх клієнтів, та вважає що покупець особисто є суб’єктом, і держава повинна не захищати його, а створювати умови для взаємовідносин між бізнесом та покупцем. «Сьогодні держава приходить до білих торговців, до таких як ми і детально перевіряє. На питання чому, відповідь одна –  ви багато платите, тому ви у в червоній ризиковій зоні і вас перевіряють. При цьому не враховується, що 60% продавців знаходиться у тіні, їх продукція реалізовується без фіскальних чеків, відповідно таких продавців не перевіряють та відповідальності за порушення немає - зростає кількість контрабанди. Тому потрібно змінювати саму систему захисту прав споживачів, і перш за все, починати з фіскалізації».

                У підсумках діалогу у рамках Форуму Міністерством економічного розвитку і торгівлі України було презентовано проект мобільного додатку «Купуй Безпечне», який покликаний надати споживачу та бізнесу необхідні інструменти для навчання, вибору безпечної та легальної продукції.

Андрій Бірюков, виконавчий директор Хай Тек Офіс Україна, член Української Ради Бізнесу, взяв участь у форумі “Відповідальність, довіра, інклюзивність: бачення реформ завтрашнього дня. Пропозиції громадянського суспільства”. Захід пройшов у форматі двух панельних дискусій під час яких обговорили:
- проект “Принципів Торонто” – візійний документ громадянського суспільства щодо ключових пріоритетів реформ в Україні;
- використання можливостей, побудова довіри та підтримка реформ в умовах політичних змін: бачення, команди, партнерства.

Представники Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 74 асоціації малого та середнього бізнесу, надали свої пропозиції щодо пріоритетів у економічному секторі, зокрема:

- Проведення інституційної реформи Податкової та Митної служби, перенабір співробітників на відкритих конкурсах за участі громадскості, встановлення конкурентних заробітних плат, впровадження персональної відповідальності, автоматизація процесів тощо;
- Зниження частки загальнодержавних видатків до 37% від ВВП, запровадження фіскальних правила які б обмежували частку перерозподілу ВВП через публічні фінанси

Подія відбулася у рамках підготовки до третьої Конференції з питань реформ в Україні, яка відбудеться 2-4 липня 2019 у Торонто (Канада).

25 квітня 2019 р. відбувся круглий стіл за участі членів Української Ради Бізнесу, найбільшого на сьогодні об’єднання представників українського бізнесу, та фахівців провідних аналітичних центрів. Учасники круглого столу обговорили та ухвалили звернення до новообраного Президента та політичних сил щодо ключових пріоритетів економічних реформ в Україні.

Ми, представники Української Ради Бізнесу, яка об'єднує 73 бізнес асоціації МСБ, та Експертної платформи «Економічні реформи», учасниками якої є провідні аналітичні центри та фахівці з економічних питань, усвідомлюючи спільну відповідальність за збереження та сталий розвиток економіки України, пропонуємо першочергові пріоритети для новообраного Президента України.

Вважаємо, що для подолання ключових загроз, які зараз стоять перед Україною, якнайшвидше необхідно реалізувати такі завдання:

  1. Терміново визначити ключові загрози економічній безпеці України, у діалозі із представниками бізнесу та профільними фахівцями; забезпечити реалізацію заходів по їх нівелюванню шляхом прийняття Доктрини економічної безпеки України та внесення змін до відповідних нормативно-правових актів.
  2. Забезпечити незалежність судової системи та органів прокуратури, зокрема шляхом зміни складу органів суддівського врядування та прокуратури задля ефективного очищення й оновлення корпусу, забезпечення підзвітності суспільству, реалізація повноцінної участі громадян у судочинстві, вдосконалення досудового розслідування, зокрема законодавче врегулювання питання приватної детективної діяльності.
  3. Сприяти прийняттю Нового виборчого кодексу (з моделлю пропорційної виборчої системи із відкритими списками)
  4. Забезпечити ухвалення нового Податкового кодексу Розвитку, який міститиме норми щодо заміни податку на прибуток податком на виведений капітал для всіх підприємств, зниження податкового навантаження на фонд оплати праці, збереження спрощеної системи оподаткування та мінімізації зловживань, сприяння легальному мікро- і малому підприємництву, модернізації СМКОР задля запобігання блокування господарської діяльності добросовісних платників податків, ліквідації акцизного збору на транспортні засоби, запровадження механізму податкової субсидії на фінансування громадських організацій і політичних партій. Введення нових норм компенсується за рахунок детінізації економіки та зниження неефективних видатків держбюджету (зниження загальнодержавних видатків з поточних 43 % від ВВП до 35% від ВВП). Забезпечити ухвалення нового Митного кодексу.
  5. Сприяти детінізації економіки, зокрема ринку оренди землі та сільгосппродукції. Сприяти запровадженню єдиного податкового електронного документа для контролю ланцюжка постачання ризикових категорій товарів та стимулювання покупця отримувати фіскальний чек при їх покупці.
  6. Сприяти проведенню інституційної реформи перевіряючих та контролюючих органів, зокрема податкової та митної служб: запровадження персональної відповідальності співробітників, ризик-орієнтованого підходу до перевірок, проведення відкритих конкурсів на керівні посади, встановлення конкурентних заробітних плат співробітникам. Забезпечити створення єдиного органу з розслідування економічних злочинів та ліквідацію податкової міліції та інших економічних підрозділів правоохоронних органів.
  7. Забезпечити незалежну, ефективну і професійну роботу всіх антикорупційних інституцій  (НАЗК, НАБУ, САП, ВАС, АРМА). Зокрема забезпечити перезапуск Національного агентства із запобігання корупції шляхом ухвалення необхідних законодавчих змін, що передбачатимуть незалежне обрання та діяльність членів НАЗК, ефективну модель управління, повернення статті щодо покарання за незаконне збагачення.
  8. Визначення кросс-галузевих монополій на ринку вугілля та електроенергії і умов їх примусового поділу, забезпечення вільного обміну електроенергією з країнами Європейського союзу з метою обмеження монополії на ринку електроенергії, прийняття законодавчих змін необхідних для відкриття імпорту електроенергії та стимулювання експорту. Гармонійний розвиток власного виробництва енергії з ВДЕ, фокусування на розвитку розподілених ресурсів. Забезпечення екологічності енергетичної галузі.
  9. Забезпечити запровадження сучасного трудового права, заснованого на свободі трудового договору, спрощення формальностей та зменшення штрафних санкцій за порушення трудового законодавства.
  10. Розробити та внести на розгляд парламенту як першочергові пакет законопроектів для успішного завершення реформи децентралізації влади.

Закликаємо новообраного Президента України та представників всіх політичних сил підтримати пріоритети, напрацьовані представниками бізнес об’єднань на основі низки досліджень у консультаціях з експертами та якнайшвидше забезпечити ухвалення необхідних нормативно правових актів.

Пропонуємо створити постійно діючий орган за участі представників українських бізнес об’єднань для обговорення ініціатив від бізнесу та розробки на їх основі відповідних законопроектів, що забезпечать реалізацію економічних реформ.

 

Довідково: до складу Експертної платформи «Економічні реформи» входять провідні аналітичні центри та експерти, зокрема: Інститут соціально-економічної трансформації, ФінПульс, Інститут громадянських свобод, CASE-Ukraine, Асоціація енергоефективних міст України, Палата податкових консультантів, експерти групи Податкова реформа РПР, групи Фін сектор РПР, Всеукраїнська агенція інвестицій та сталого розвитку, Інститут податкових реформ тощо.

 

11 квітня 2019 року учасники Української Ради Бізнесу взяли  участь у демо-дні присвяченому презентації пілотних проектів команд, розроблених у рамках програми  EU Association Lab. Активісти УРБ у рамках роботи з детінізації економіки долучилися до розробки мобільного додатку «Купуй Безпечне» для захисту прав споживачів та вирівнювання умов ведення бізнесу в Україні. Захід відбувся за підтримки Представництва ЄС в Україні, Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ, Open Data Incubator 1991, Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції та інших міжнародних партнерів.

Протягом  півроку команди працювали над розробкою 5 пілотних проектів, відібраних представниками ЕС та української сторони з понад 120 конкурсних заявок. У фінал вийшли проекти Електронна система «Нецінові критерії Prozorro», ресурс  «До100%Вірно», онлайн-платформа «Культурна спадщина», портал GoodFin та мобільний додаток «Купуй безпечне».

Додаток для гаджетів, у сфері непродовольчих товарів, розробляла команда, до складу якої увійшли представники Української Ради Бізнесу, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та споживчих організацій України. Головною особливістю мобільного додатку «Купуй безпечне»  є об’єднання в рамках єдиного інструменту 3 головних учасників процесу, а саме – держави, бізнесу та споживачів, що в свою чергу дозволить очистити ринок від небезпечних та контрабандних товарів, а також стати інструментом споживача для захисту його  прав.  Головними функціями мобільного додатку передбачено, зокрема: інформування про небезпечну продукцію та методи її виявлення, навчання – як захистити власні права та що робити у разі їх порушення, онлайн подача скарг до відповідних органів ринкового нагляду, онлайн перевірка чеків тощо. Додаток буде доступний для користувачів смартфонів на базі Android та IOS, а також матиме веб-інтерфейс.

Відповідно до планів команди, запуск повноцінної базової версії мобільного додатку передбачається до кінця 2019 року.

Також за участі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Української Ради Бізнесу, бізнес асоціацій та споживчих організацій впроваджується ще один інноваційний інструмент – національна платформа для споживачів «SMART споживач», метою якого є навчання та інформування вітчизняного споживача про свої права, надання рекомендацій щодо вибору різноманітних товарів або послуг, а також демонстрація порушень прав на прикладі різних історій. Для кожного споживача платформа стане єдиним місцем, де він зможе знайти необхідну інформацію та інструменти для захисту власних прав.

Під час заходу з боку поважних гостей та аудиторії був виявлений великий інтерес до презентованих проектів, так як презентовані рішення є дуже важливими та актуальними з точки зору європейських цінностей та прагнень.

УРБ підписала Меморандум про співпрацю та взаємну підтримку проектів документів, які мають визначити засади економічної політики в Україні на найближчу перспективу

12 квітня в ІА «Укрінформ» представники Української ради бізнесу,  Фонду підтримки економічної безпеки, платформи взаємодії бізнесу Бізнес100 представили своє бачення ключових загроз для україньскої економіки та напрямки державної політики для їх подолання. Український бізнес підготував ще одну консолідовану позицію щодо негайних реформ, які незабаром будуть передані Президенту України та парламентським фракціям й групам.

Проекти Доктрини та інших нормативно-правових актів розроблені провідними незалежними експертними інститутами України, рівновіддаленими від усіх політичних сил. «Сьогоднішнє наше об’єднання та підписання Меморандуму - це тільки початок і ми запрошуємо до підписання інші бізнес-об’єднання, - зазначив Віталій Антонов, голова Наглядової Ради «Концерну Галнафтогаз», голова Наглядової ради «Фонду підтримки економічної безпеки України». - Ми всі говоримо про одне й те саме, і ми розуміємо як нам захищати Україну. Мета цього Меморандуму – це спільне розуміння, куди ми йдемо та що ми робимо».

- Це консолідована позиція українського бізнесу, оскільки сумарно всі підписанти Меорандуму представляють  підприємства малого, середнього та великого бізнесу із сумарним оборотом у 650 млрд грн на рік та є роботодавцями для 1,2 млн осіб, - говорить Надія Бедричук - директор Української асоціації прямого продажу,  член наглядової ради УРБ. – Свої вимоги вітчизняний бізнес оформив у вигляді проекту Доктрини економічної безпеки України та топ 10 пріоритетів  бізнесу. А між собою Фонд, Бізнес100 та УРБ підписали Меморандум про співпрацю.

На думку Анатолія Долинного - президента Української федерації індустрії безпеки, члена наглядової ради УРБ, «відбулася надзвичайно важлива подія. Це ознаки сталого процесу розвитку, характеристикою якого є інклюзивність та формування пропозицій за повним циклом формування державної політики. І це дасть законотворчому процесу якість».

Олександр Громико, власник Saturn, член «Фонду підтримки економічної безпеки України», член наглядової ради УРБ, зазначив: «Доктрина - це рамковий документ, але він нам надзвичайно потрібен. У ній прописуються всі загрози нашій економіці, прописуються заходи для попередження цих загроз та всі перспективи розвитку економіки. Такий проект має бути прийнятий як державний документ та реалізований якнайшвидше».

«Залишилось небагато, щоб країна перемогла. Дуже дивно, що за ці роки не було Доктрини економічної безпеки України, - наголосив Григол Катамадзе, Президент ВГО «Асоціація платників податків України», член наглядової ради УРБ. - Це є засадничий документ, який мусить бути в кожній країні. Ми вже зробили перші кроки, тепер залишилось, щоб політичні сили, які прийдуть у цьому році у Парламент, взяли на себе зобов’язання прийняти всю необхідну законодавчу базу для запобігання ключовим загрозам економічної безпеки України».

Володимир Чеповий, співзасновник платформи «БІЗНЕС100», шеф-редактор журналу «БІЗНЕС», зауважив, що: «Бізнес турбується реальною перспективою економіки країни. Це в наших силах – зробити цей білий, прозорий бізнес-суб’єкт. Суб’єкт який стане на противагу олігархії, тому що ми прозорі, ми публічні».

«Якщо ми не зробимо цього зараз – ми втратимо країну. Далі буде точка вибору для тих людей, кому будуть представлені проекти нормативно-правових актів», - зауважив В‘ячеслав Лисенко – власник Укр-Китай Коммунікейшин, член «Фонду підтримки економічної безпеки України».

«Малому бізнесу дуже важко домовитися і об’єднатися, набагато важче ніж середньому та великому, - вважає Надія Бедричук - директор Української асоціації прямого продажу,  член наглядової ради УРБ. - Але немає країни, де малий бізнес себе почуває погано, а середній та великий добре. Ми підтримуємо УРБ, тому що нам не потрібно воювати. У нас єдині вороги – це люди, які роблять бізнес навколо бюджетних коштів, які роблять бізнес зі своєї посади, які створюють перепони тому, щоб в Україні було економічне зростання. Ми за те, щоб розвивати легальне поле».

Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради, член наглядової ради  УРБ, сказав: «Те, що ми зараз робимо, на мою думку, є дуже актуальним. Цей документ, який ми з вами будемо сьогодні підписувати, оснований на принципах відкритої економіки. Це правильний шлях».

Після виборів проекти документів будуть передані Президенту України та політичним силам, представленим у парламенті, для їх обговорення, погодження та прийняття у формі нормативно-правових актів держави.

За підсумками обговорення сторони погодили спільне звернення до  громадян України, кандидатів у Президенти України, іноземних партнерів та всіх політичних сил.

loader

Facebook

Розкажіть про своє бачення

НАПИШІТЬ НАМ