УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

Новини

Super User

Super User

12 березня у рамках ХІ Консумерського фестивалю «Час діяти!» на базі Київського національного торговельно-економічного університету відбувся круглий стіл «СМАРТ-ТЕХНОЛОГІЇ НА ЗАХИСТІ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ», приурочений до всесвітнього дня прав споживачів. Активісти консумерського руху України (Всеукраїнська Федерація Споживачів «ПУЛЬС», Всеукраїнський рух «Молодь за права споживачів»), експерти та представники реального сектору економіки (профільні бізнес-асоціації-члени УРБ) обговорили особливості інноваційних інструментів (смарт-технологій) для ефективного захисту прав споживачів. У повістці дня стояли питання цифровізації в торгівлі та ризики для споживачів, смарт-технологій для споживачів (із презентацією результатів моніторингу фіскальних чеків через Е-реєстр), обговорені приклади порушень прав споживачів у галузях торгівлі паливом, електронікою, проблеми запровадження «е-квитка» на громадському транспорті в містах України.

Особливу зацікавленість викликала доповідь учасників робочої групи при міністерстві фінансів України щодо розроблення інноваційного інструменту захисту права споживачів на інформацію – електронного реєстру фіскальних чеків (е-реєстру). Сервіс знаходиться у відкритій частині  Електронного кабінету, доступ до якої здійснюється в режимі реального часу (24/7/365) без ідентифікації особи за посиланням: cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check.

«Можливість використання е-реєстру існувала в країні з 2013 року, але вона не використовувалась. А в 2018 році ми підтримали створення такого продукту, задля того щоб цей сервіс використовувати, наприклад, аби мотивувати споживачів отримувати фіскальні чеки в галузях, які підпадають під фіскалізацію, - розповів член робочої групи при міністерстві фінансів України,  голова Асоціації товарно-грошового обігу, член Української Ради Бізнесу Андрій Панасюк. - Тобто фіскальний чек використовується тепер не лише в податкових цілях, він стане гарантією виданого розрахункового документу встановленого зразка, за яким легко ідентифікувати продавця та вимагати від нього сумлінного ставлення до прав споживача».

Як наразі працює е-реєстр та які фіскальні чеки видають продавці сьогодні розповіла Ольга Фреюк, активіст Всеукраїнського руху «Молодь за права споживачів»,  презентувавши результати моніторингу 300 фіскальних чеків, зібраних молоддю та небайдужиими споживачами з листопада 2018 року по лютий 2019 року. Студенти КНТЕУ через кабінет платника податків на сайті ДФС перевірили фіскальні чеки, видані оф-лайн-продавцями Києва, Київської області, Черкаської, Чернівецької, Полтавської, Житомирської, Донецької , Одеської областей. Загальний масив розрахункових документів був  розподілений на 7 груп: бензин, ліки, алкоголь, тютюн, продовольчі (все крім алкоголю), техніка, гаджети, непродовольчі (одяг, меблі – все крім техніки та гаджетів). Особливу увагу приділено товарам, які підлягають обов’язковій фіскалізації за законодавством України (паливо, складна техніка, тютюн, ліки). Експертами було виявлено «відсутність зареєстрованого чеку» або відсутність інформації по документам:

У групи паливних матеріалів (бензин, газ) до 26,3 %.

Тютюнові вироби - до 40%.

Алкогольні товари – 10 %. 

Техніка та електроніка – 12,5 %, ще 12,5% видали товарні чеки, незважаючи на те, що складна техніка із гарантійним талоном з 2017 року підлягає фіскалізації й єдиний законний документ при її продажі – фіскальний чек.

Лікарські засоби – 3 %.

На думку учасників круглого столу, інструмент має ряд недоліків, проте застосування його для виявлення «фейкових» фіскальних розрахункових документів необхідне.

Арасланова Софія, генеральний директор Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки», учасник Української Ради Бізнесу, зауважила: «Нам здається, що механізм подальшої роботи із нефіскалізованим розрахунковим документом недопрацьований - варто додати «кнопку» написання скарги на продавця, що видав такий незареєстрований на сервері ДФС фіскальний чек».

Учасники круглого столу зійшлися на думці, що подібні смарт-інструменти сприятимуть детінізації економіки України, адже стейкхолдером процесу становиться споживач, чиєю лояльністю дуже дорожать продавці. З цією метою представники Нафтогазової асоціації України в особі заступника президента асоціації  Зубченок Олега, Аліни Горюнової та Деревцова Сергія продемонстрували онлайн-карту заправних станцій з ознаками порушення чинного законодавства, зокрема таких, які не видають розрахункові документи, їх тепер можна відслідковувати в режимі реального часу. «За нашими даними, до 40% ринку палива знаходиться в тіні на газовому ринку, - сказав Олег Зубченок, заступник президента Нафтогазової Асоціації України, члена Української ради бізнесу. - І це несе набагато більше ризиків ніж просто ухилення від податків – річ йде про рівень безпеки споживача й держави. Адже через це країна втрачає, за нашими підрахунками, близько 10 мільярдів гривень в рік».

Анатолій Долинний, ТОВ «КС-МЕХАТРОНІКС», член корпорації «Укрелектротранс» та ВГО «Українська федерація індустрії безпеки» (обидві ГО - учасники УРБ), звернув увагу на те, що в процесі автоматизації управління громадським транспортом набувають поширення масові порушення законодавства у сфері обліку розрахункових операцій. У низці обласних центрів це відбувається при впровадженні комунальними підприємствами громадського транспорту систем «е-квиток». «Нам варто, - сказав він, - звернути увагу на те, що при впровадженні автоматизованих систем оплати проїзду під виглядом «смарт-технологій» може застосовуватись незареєстроване належним чином обладнання замість передбачених законодавством РРО або квитків з нанесеним друкарським способом серією, номером та номінальною вартістю.

Це відбувається, наприклад, у Житомирі, Тернополі, Чернігові та деяких інших містах, де видаються псевдоквитки, надруковані мобільними терміналами на звичайній термострічці, що створює загрози маніпулювання значними обсягами готівкових коштів в порушення не лише законів України та правил конкуренції, а й прав пасажирів на якісну послугу з належним чином забезпеченою ідентифікацією надавача та факту надання послуги».

Ще один новий смарт-інструмент із захисту прав споживачів - мобільний додаток «Я – інспектор» презентував начальник відділу державної політики у сфері внутрішньої торгівлі та захисту прав споживачів департаменту розвитку підприємництва та регуляторної політики МЕРТ Олександр Васильчук: «Це мобільний додаток, який буде у кожного в кишені й розтлумачить, які вимоги до конкретного товару з боку ринкового нагляду щодо інформації про продукт відповідно до нормативно-правових актів. Є необхідність допомогти споживачу розібратися з тією чи іншою продукцією та підказати на що звернути увагу, окрім фіскального чеку. Ми розробляємо функцію швидкої подачі звернення споживача до відповідного органу контролю в разі порушення його споживчих прав. Я – інспектор планується до запуску восени 2019 року, сервіс із перевірки фіскального чеку на реєстрацію на сайті ДФС буде підключено на наступних етапах вдосконалення програми.

Учасники круглого столу, члени-асоціації УРБ підтримали презентовані ідеї смарт-захисту споживача та детінізації, висловивши намір популяризації та розповсюдження смарт-інстурментів як важливого кроку для створення державою ефективної системи захисту прав споживачів та умов для чесної економічної конкуренції в Україні.

Національна бізнес-коаліція обговорила з кандидатами у Президенти топ-10 пріоритетів бізнесу та отримала публічну підтримку більшості із запропонованих ініціатив.

73 бізнес-асоціації та 35 тис. підприємств об’єдналися та визначили єдиний порядок денний бізнесу, спрямований на покращення бізнес-клімату в країні, детінізацію і зростання економіки, створення прозорих та рівних умов ведення бізнесу. 

«Що сприятливіший бізнес-клімат в країні, то активніше розвивається сам бізнес і держава. Адже бізнес приносить прибуток не лише власникам, але і доходи державі. Сформовані ТОП-10 пріоритетів - це той порядок, над реалізацією якої бізнес спільнота працює останні 3 роки. Сьогодні ми її обговорили і пропонуємо пріоритети тих, хто платить податки і формує державний бюджет, зробити економічними пріоритетами Президента і всіх політичних партій. І далі разом працювати над їх реалізацією в Уряді і Парламенті», - зазначила генеральний директор Асоціації "Українські імпортери побутової електроніки", член Наглядової Ради Української Ради Бізнесу (УРБ) Софія Арасланова.

Кандидати на пост президента України та їх уповноважені представники підтвердили свою підтримку ТОП-10 пріоритетів бізнесу і вже внесли деякі пункти повністю, а деякі частково - до своїх передвиборчих програм.

«Бізнес спільнота має набути суб’єктності у визначенні порядку денного економічної політики країни. Жодна ініціатива, яка була висунута, не залишилася поза увагою. Найбільшим кроком для бізнесу стало зменшення податкового навантаження на фонд заробітної плати. Зменшення ставки з 44% до 22% - дало можливість бізнесу, який може вийти з тіні в межах своєї рентабельності, працювати прозоро. Такі кроки треба робити і з загальним навантаженням на фонд заробітної плати. Щоб і ЄСВ, і податки на доходи фізосіб складали не більше 25%. Також пріоритетним є запровадження податку на виведений капітал. Зокрема, ми продовжимо переговори з МВФ щодо розгляду узгодженого тексту законопроекту про податок на виведений капітал. Проект вже зареєстрований і визначений, як невідкладний», - зазначила уповноважений представник кандидата в Президента України Петра Порошенка Ніна Южаніна.

Представник партії «Батьківщина», Віталій Ломакович підкреслив, що Юлія Тимошенко публічно підтримала заміну податку на прибуток податком на виведений капітал. Пріоритетним напрямком визначена також підтримка  спрощеної системи оподаткування.

«В нашій програмі вже закладена  відміна 37 квазі-податків, які створюють додатковий тиск на середній та малий бізнес і при цьому приносять в бюджет менше 0,5% ВВП. Також має бути спрощена й оптимізована система адміністрування податків.  Важливим напрямком є зниження тиску на бізнес перевірками, обшуками і вилученнями документів. Якщо реформувати лише цей сегмент, тобто забрати функції в п’яти силових відомств і створити  одну нову чи делегувати цю функцію одному з п’яти структур, то бізнес однозначно відчує реальне полегшення», - переконаний Віталій Ломакович.

«Ліквідація податкової міліції та інших економічних підрозділів правоохоронних органів відображена в політичній програмі, як одна з пріоритетних і буде виконана. Функцій розслідування економічних злочинів проти держави мають бути позбавленні, як Служба безпеки України, так  і Національна поліція», -  підкреслив уповноважений кандидат в Президенти України Володимира Зеленського Олександр Данилюк.

За словами Андрія Садового, важливим напрямком реформування є розділення митної та податкової служб.

«Не повинно бути бермудського трикутника на кордоні. Однозначно потрібно ліквідувати всі ті підрозділи, які тиснуть на  бізнес. Має бути одна фіскальна служба, яка буде оперувати податками. Має бути політична воля дати лад цій ситуації. Сьогодні податкова, як і поліція та СБУ й прокуратура – це репресивні органи, які заганяють бізнес», - відзначив Садовий.

Кандидат в Президенти Анатолій Гриценко підкреслив важливість визначених ТОП-10 пріоритетів бізнесу і  звернув особливу увагу на необхідність проведення реформи трудового права, заснованого на свободі трудового договору, спрощення формальностей і зменшення штрафних санкцій.

«Я за те, щоб трудові відносини були внормовані згідно з сучасними реаліями, приведені до рівня світових тенденцій, зі збереженням базових прав людини. Ми повинні відкрити можливості для бізнесу і для людей. Реформа трудового права буде. Ми вже затрималися з нею на 20 років, якщо не більше», - заявив Гриценко.

Представники бізнес-спільноти переконані, що визначені пріоритети порядку денного бізнесу дадуть поштовх розвитку економіки і повинні стати основою для роботи майбутнього Президента і нового парламенту.

«Ключове завдання у тому, щоб політики реально почали підтримувати більшість з цих ініціатив і були готові з нами співпрацювати й прислухатися до наших зауважень. Бізнес об’єднався і готовий йти на діалог з владою. Зокрема, вже 11 кандидатів в президенти підтримують податок на виведений капітал. У 4-х кандидатів вже є пункт у програмі про зниження податкового навантаження на фонд оплати праці. Лідери рейтингів сьогодні теж висловилися про підтримку майже усіх пріоритетів. Тож ми  працюватимемо над тим, щоб ці ініціативи були втілені в життя під час каденції нової влади», - підкреслила в.о. виконавчого директора Спілки українських підприємців (СУП) Тетяна Паламарчук.

Форум "Відповідальний діалог бізнесу і політиків" ініційований Національною бізнес-коаліцією, яка об'єднала 73 бізнес-асоціації та 35 тисяч підприємств з різних галузей. Мета коаліції - створити порядок денний для кандидатів на посаду президента України і для всіх політичних сил, які братимуть участь в наступних парламентських виборах. Ініціатори коаліції - Українська рада бізнесу та Спілка українських підприємців. Партнер - Національна платформа МСБ.

01 березня відбулась зустріч членів Української Ради Бізнесу з заступником лідера Радикальної партії Олега Ляшка, Головою Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва Віктором Галасюком.

На зустрічі обговорювали пріоритети УРБ та РПЛ, шукали точки дотику для подальшої роботи над розбудовою економічно сильної та успішної України, обговорили пріоритети економічних реформ, сформовані бізнес-об’єднаннями України напередодні виборів-2019, зокрема:

  • Інституційна реформа перевіряючих та контролюючих органів: запровадження персональної відповідальності, ризик-орієнтованого підходу до перевірок, проведення відкритих конкурсів на керівні посади;
  • Створення єдиного аналітичного органу з розслідування економічних злочинів, ліквідація податкової міліції та інших економічних підрозділів правоохоронних органів;
  • Зниження податкового навантаження на фонд оплати праці до 25% (сумарно ЄСВ та ПДФО), із компенсацією втрат бюджету за рахунок модифікованого податку на землю та скорочення неефективних видатків бюджету;
  • Ухвалення нового Податкового кодексу Розвитку та Митного кодексу, які будуть містити норми з деофшоризації та детінізації економіки, зокрема: радикальне зменшення розміру шкідливих прямих податків, заміна податку на прибуток податком на виведений капітал для всіх компаній, модифікації податку на землю, запровадження єдиного податкового документа для покращення контролю ланцюжка постачання ризикових категорій товарів на території України, стимулювання покупця отримувати фіскальний чек (кешбек, лотерея) тощо;
  • Зниження видатків бюджету, які перерозподіляються через публічні фінанси, до цільового показника 35% від ВВП;
  • Запровадження сучасного трудового права, заснованого на свободі трудового договору, зменшення штрафних санкцій за порушення трудового законодавства;
  • Збереження поточної спрощеної системи оподаткування. Сприяння легальному мікро- і малому підприємництву, яке формує середній клас в Україні. Створення стимулюючої податкової системи для фізичних осіб-підприємців.

Протягом зустрічі учасники дискусії прийшли до спільного бачення по більшості пунктів, дискусійними залишилися лише два питання, які будуть окремо обговорюватися представниками Ради Бізнесу та Головою Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва Віктором Галасюком:
- заміна податку на прибуток податком на виведений капітал для всіх компаній;
- запровадження сучасного трудового права, заснованого на свободі трудового договору.

За підсумками зустрічі сторони домовились про формування всіх обговорених спільних завдань у вигляді Меморандуму та протягом місяця погодити і підписати відповідний документ між Радою Бізнесу та Радикальною партією Олега Ляшка.

28 лютого відбулась зустріч представників Української Ради Бізнесу із радником Президента України, заслуженим економістом України Олександром Пасхавером та інституційним економістом, старшим економістом CASE-Ukraine Володимиром Дубровським.

Економісти презентували своє бачення впливу інституцій на економіку країн, яке грунтується на останніх провідних світових дослідженнях.

Протягом дискусії обговорили причини бідності українського народу та негативного відношення суспільства до держави як до інституту, цінності виживання та цінності розвитку та їхній вплив на політичну ситуацію в державі. Розмова йшла щодо  недоліків та переваг парламентського устрою країни, про те, що знищення копупції не є самоціллю, потрібно змінювати стан суспільства і взаємовідносини в суспільстві.

Економісти зазначили, що час змінює суспільство і євроінтеграційний напрямок є прискорюючим чинником для таких змін. Українці 500 років не мали своєї держави, тому у суспільстві виробилися цінності виживання. Коли у суспільстві починають превалювати цінності розвитку, то у державі відбуваються протести та зміна влади. В Україні яскравим прикладом цього став Майдан. На сьогодні українській правовій системі характерна формальна «гармонізація», коли закони протирічать практиці.

У підсумку дискусії учасники домовились щодо подальшої співпраці у питаннях економічних реформ в Україні

Три Президенти України високо оцінили зусилля Української Ради Бізнесу та партнерів у формуванні порядку денного реформ для майбутнього голови держави

21-го лютого відбувся Економічний форум «Влада та бізнес: новий суспільний договір». Організаторами дискусії виступили Українська Рада Бізнесу та Міжнародний центр балтійсько-чорноморських досліджень і консенсусних практик. Центр політичного діалогу.

У рамках форуму  обговорили дійсний стан речей в країні,  ключові  економічні та безпекові  загрози для України і що з цим робити бізнесу.

"Я звертаюсь до вас з великим проханням: зробіть спробу говорити правду, говорити те що є, а не те, що треба. Вся проблема в тому, що більшість говорить те, що треба, але одні - із знаком плюс, а одні – із знаком мінус, кому як вигідно. Друге, звертайтеся до влади з реальними пропозиціями, влада не все може, війна, дійсно, складні умови. Ми повинні ставити реальні завдання. І третє, я високо ціную вашу роботу і абсолютно переконаний, що цієї роботи, яку ви робите сьогодні, нікому передати не можливо, нехлюйськи ставитися до бізнесу – це не просто непорозуміння, а прикре непорозуміння", - сказав Леонід Кравчук відкриваючи форум.

Леонід Кучма наголосив, що перед майбутнім Президентом та депутатами бізнес вже зараз має поставити умови та спитати, як вони будуть виходити з ситуації, що склалась в країні, чого очікувати бізнесу.

Грігол Катамадзе, член Наглядової ради Української Ради Бізнесу розповів, що такий перелік першочергових реформ бізнесом вже складений в рамках Національної бізнес коаліції (консолідована позиція УРБ, СУП та ряду бізнес-асоціацій України). Бізнес спільнота визначила ТОП -10 серед яких впровадження ПнВК, зниження податкового навантаження на фонд оплати праці, створення єдиного органу з розслідування економічних злочинів,  інституційна реформа перевіряючих та контролюючих органів, ухвалення нового Податкового кодексу Розвитку та Митного кодексу, детінізація економіки, впровадження контролю ланцюжка постачання ризикових категорій товарів.

Олександр Громико, член Наглядової ради Української ради бізнесу, власник KTD  group, у виступі акцентував на те, що виробляти товари в Україні сьогодні дійсно вигідно, але контрабанда суттєво викривляє конкурентні умови, потрібні рівні умови для ведення бізнесу, які дадуть можливість прогнозувати та розвиватись вітчизняному бізнесу, дадуть поштовх для іноземних інвестицій.

По завершенню форума Президенти оголосили спільне звернення до суспільства. В якому акцентували на тому, що влада повинна  підтримати бізнес, дати можливість усім, хто готовий працювати чесно,  жити по Закону, створювати робочі місця, сплачувати податки.
А бізнес-спільноті потрібно бути активною та чесною.

Єдиний порядок денний бізнесу, спрямований на покращення бізнес-клімату в країні, детінізацію та зростання економіки, створення прозорих та рівних умов ведення бізнесу, сформувала коаліція із понад 70-ти бізнес-асоціацій з різних регіонів країни.

Основою для ТОП-10 стали пріоритети бізнесу до влади СУП та Української ради бізнесу.

 «Як засвідчує практика, 90% проблем бізнесу – спільні. Тому ми з СУП об’єдналися, об’єднали наші бізнес-адженди, до нас приєдналися регіональні асоціації, асоціації малого та середнього бізнесу і ми консолідували ТОП-10», - зазначила  член Наглядової Ради Української Ради Бізнесу (УРБ) Софія Арасланова.

За її словами, порівняння пріоритетів усіх зацікавлених сторін визначило 6 спільних ініціатив. Це заміна податку на прибуток податком на виведений капітал, зниження податкового навантаження на фонд оплати праці, створення єдиного органу з розслідування економічних злочинів, ліквідація податкової міліції та  економічних підрозділів інших  правоохоронних органів, запровадження безпаперових технологій, демонополізація ринків  тепло- і енергопостачання, спрощення підключення до електромереж, інституційна реформа та реформа контролюючих органів.

Наступні 4 пріоритети, за словами Софії Арасланової, були визначені  всіма учасниками коаліції, шляхом рейтингового голосування з-понад 20-ти пріоритетів, які для себе окреслив бізнес.

 «Ми переконані, що бізнес є найкращим радником для політичної еліти при формуванні економічної стратегії країни», - заявила в.о. виконавчого директора Спілки українських підприємців (СУП) Тетяна Паламарчук. За її словами, мета   по-перше, виступити у 2019 році єдиним голосом об’єднаного бізнесу з чіткими пріоритетами і по-друге -  донести до загалу фокус уваги бізнесу.

«Завдання, які ми перед собою поставили – це сприяти підтримці кандидатами у Президенти наших пріоритетів, а також – включення нашої адженди до програм політичних сил. Ми розуміємо, що те, наскільки швидко будуть запроваджені ці ініціативи, залежить від законодавчої влади, тому дуже важлива підтримка всією політичною елітою наших пріоритетів та ініціатив, які спрямовані на економічне зростання», - підкреслила Тетяна Паламарчук.

Серед проблем, що хвилюють сьогодні бізнес найбільше, Софія Арасланова на одне із перших місць поставила тягар перевірок. За її словами, досі не відбулася реформа фіскальної та митної служб, а дії контролюючих органів – яких зараз більше 20-ти -  часто мають каральний характер, перевірки скоріше кількісні, ніж якісні.

 «Немає особистої відповідальності працівників, що не дозволяє в судовому порядку підприємцям компенсувати завдану шкоду від неправомірних дій перевіряльників. Тож, в основу таких органів, на нашу думку, має лягти аналіз, планування і зміна ідеології з кількості перевірок на їх якість», - прокоментувала один із ТОП-10 пріоритетів Софія Арасланова.

При цьому, вона відзначила необхідність детінізації економіки. Адже нині частка "тіні", за різними підрахунками сягає 42%. Для бізнесу це означає неможливість конкурувати в умовах, коли кожен третій підприємець не платить податків. Це також говорить про те, що створювати виробництво в Україні недоцільно, тому що вироблена продукція не зможе конкурувати з продукцією компаній , які не платять податки та безподатковим імпортом..

 «Серед інструментів боротьби з тінню ми пропонуємо, в першу чергу, деофшоризацію бізнесу, боротьбу з безподатковим імпортом, з махінаціями з ПДВ та захистом спрощеної системи оподаткування від зловживань з боку великого бізнесу і – це те, що в центрі нашої уваги.», - підкреслила Софія Арасланова.

Виконавчий директор Української асоціації прямого продажу, член Наглядової Ради УРБ Надія Бедричук  акцентувала на необхідності зменшення навантаження на фонд оплати праці, що вкрай актуально для малого й середнього бізнесу:

 «Зараз, якщо скласти всі відсотки, які беруться з заробітної плати працівників – це 41,5%. Ми вважаємо, що загалом це має бути до 25%. Тому що при рівні 41,5% детінізації заробітних плат, на жаль, не станеться. І ми знову зберігаємо ситуацію, коли найбільше навантаження буде на «білий» бізнес. Зараз лунають пропозиції збільшення ЄСВ, оподаткування, але вони фактично стосуватимуться лише невеликої групи компаній, які виплачують зарплату легально і платять всі податки.  Тоді й компанії опиняються у невигідній позиції  порівняно з тіньовими – вони втрачають свої конкурентні переваги і не можуть розширити можливості щодо виплати зарплати своїм працівникам», - пояснила Надія Бедричук.

Серед пропозицій бізнесу владі – і зменшення штрафних санкції за незареєстрованих працівників, які нині становлять від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів.

 «Ми пропонуємо – від 1 до 10. І ми вважаємо, що штрафні санкції мають стимулювати виправляти порушення, а не вбивати бізнес і не провокувати порушення. , Якщо встановлений дуже великий штраф, це провокує інспекторів, які приходять з перевірками, на те, щоб брати хабарі. Тобто, фактично, ми зараз не виправляємо ситуацію, а вводимо додатковий кримінал», - констатувала виконавчий директор Української асоціації прямого продажу, член Наглядової Ради УРБ.

Заступник Голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), член Наглядової Ради УРБ Михайло Соколов наголосив на тому, що ТОП-10 пропозицій допоможе вивести бізнес з тіні за рахунок чіткого обліку та покарань за виявлені маніпуляції:

 «Наші пропозиції спрямовані на те, щоб маніпулювати з ПДВ, перебувати в тіні – щоб це було дорого. Давайте робити те, що робить весь цивілізований світ – давайте запроваджувати електронні податкові накладні, але не в тому вигляді, як вони у нас є, а в тому вигляді, коли ведеться облік саме  фізичного обсягу поставки. Так, давайте робити це не для всіх товарів, а лише для тих, за групами яких, згідно з даними самої фіскальної служби, відбуваються основні крадіжки», - заявив Михайло Соколов.

Процес обговорення ТОП-10 пріоритетів, які бізнес рекомендуватиме в якості економічної стратегії триває. Як зазначила Софія Арасланова, вони планують системно просувати консолідовану  адженду бізнесу: 

"4 березня ми плануємо у Прем’єр-Палаці діалог на увесь день з ТОП-10 кандидатів у Президенти України, яких визначать результати трьох незалежних рейтингів", - анонсувала обговорення Софія Арасланова.

Топ 10 пропозицій бізнесу

  1. Заміна податку на прибуток податком на виведений капітал для всіх компаній. 
  2. Зниження податкового навантаження на фонд оплати праці. 
  3. Створення єдиного органу з розслідування економічних злочинів, ліквідація податкової міліції та інших економічних підрозділів правоохоронних органів.
  4. Запровадження без паперових технологій: заборона державним органам вимагати інформацію, яка міститься у державних базах даних.
  5. Демонополізація ринків тепло та енергопостачання, забезпечення рівності доступу учасників суміжних ринків до товарів та послуг, природних монополій, зокрема, електромереж та приватної тяги.
  6. Інституційна реформа перевіряючих та контролюючих органів: запровадження персональної відповідальності, ризико-орієнтованого підходу до перевірок, проведення відкритих конкурсів на керівні посади.
  7. Ухвалення нового Податкового Кодексу Розвитку та Митного кодексу ( деофшоризація економіки, радикальне зменшення розміру шкідливих прямих податків, модифікації податку на землю та інше), а також зниження державних видатків до 35% від ВВП.
  8. Запровадження сучасного трудового права, заснованого на свободі трудового договору, спрощення формальностей та зменшення штрафних санкцій. 
  9. Збереження спрощеної системи оподаткування. Сприяння легальному мікро- і малому підприємництву.
  10. Детінізація економіки, зокрема, ринку оренди землі та сільгосппродукції. Запровадження єдиного податкового електронного документа задля контролю ланцюжка постачання ризикових категорій товарів та стимулювання покупця отримувати фіскальний чек при їх покупці.

Розкажіть про своє бачення

НАПИШІТЬ НАМ