УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

Новини

Super User

Super User

27 листопада Спілка українських підприємців (СУП), асоціації-учасники Української Ради Бізнесу (УРБ) прийняли рішення щодо необхідності об’єднання для створення спільного порядку денного бізнесу.

Предметом зустрічі стали запропоновані СУП та УРБ пропозиції для влади щодо покращення бізнес-клімату в країні.

Михайло Соколов, учасник Української Ради Бізнесу, представник ВАР зазначив, що ідея широких об’єднань виглядає як єдина можлива для країни. Українська Рада Бізнесу, до складу якої входять 68 бізнес-асоціацій, сформувала спільні пріоритети та протягом року прокомунікувала їх керівництву всіх парламентських фракцій. «Ми бачимо важливим створити найширшу національну платформу, на якій буде сформовано єдині пріоритети українського бізнесу», – зазначив Михайло.

«Саме бізнес, який сплачує податки до держбюджету, створює робочі місця в країні, повинен формувати порядок денний для влади. Щоб бути почутим, бізнес повинен звучати об’єднано і виступати з єдиними пріоритетами. Оскільки більшість проблем підприємців у країні та рецепти їхнього вирішення подібні, ми вирішили ініціювати створення національної бізнес-коаліції. У квітні члени СУП затвердили топ-10 вимог до влади, які лягли в основу спільного порядку денного бізнесу в рамках коаліції», - розповіла про ідею і мету створення коаліції виконавчий директор СУП Катерина Глазкова.

У результаті зустрічі проект переліку ініціатив коаліції підтримали представники СУП та Асоціації «Української Ради Бізнесу» - лідери Національної організації з роздрібної торгівлі,  Української асоціації виробників, Асоціації приватних роботодавців, Асоціації Українські імпортери побутової електроніки, Української федерації індустрії безпеки, Всеукраїнської аграрної ради. До переліку увійшли найбільш очікувані бізнесом законодавчі ініціативи, що регулюють податкову політику, трудове право, забезпечують рівність доступу учасників суміжних ринків до товарів і послуг приватних монополій, знижують навантаження на фонд оплати праці, запроваджують безпаперові технології та реалізують інституційну реформу перевіряючих та контролюючих органів. 

Ініціатори Коаліції презентують спільні вимоги кандидатам у Президенти та політичним силам під час публічних зустрічей у період передвиборчих кампаній. Головне завдання бізнес-коаліції – домогтися включення пропозицій бізнесу у передвиборну програму кандидатів.

Консолідовані пропозиції бізнесу мають стати «дорожньою картою» для українських законодавців. Імплементація цих пропозицій принесе помітний позитивний ефект для економіки країни – детінізацію, прозорі та рівні умови ведення бізнесу для усіх підприємців.

Лише за таких умов можливо створювати нові підприємства, розширювати наявні потужності, а головне – припинити відтік громадян з України, забезпечивши їх конкурентними заробітними платами, збільшити надходження до бюджету.

Партнером та медіатором процесу об’єднання навколо ініціативи виступив Центр міжнародного приватного підприємництва (CIPE) «Ми всі прагнемо, щоб бізнес-спільнота стала союзником і рівноправним партнером влади, тому CIPE вітає і підтримує процес формування єдиного порядку денного бізнесу до кандидатів», - зазначила Оксана Олійникова, директор київського офісу СІРЕ.

Національна коаліція бізнесу відкрита для широкого кола бізнес-об’єднань – регіональних, всеукраїнських, професійних, галузевих. Ініціатори мають на меті об’єднати якомога більше асоціацій українських підприємців та закликають долучатися до реалізації адвокасі-компанії об’єднаного бізнесу на платформі Коаліції business.voice.in.ua. На цій платформі бізнес-асоціації також можуть вносити свої пропозиції для розширення списку пріоритетних ініціатив.

Крім того, ініціатори запрошують керівників бізнес-об’єднань, які готові підтримати ідею Коаліції, долучитися до обговорення пріоритетних ініціатив бізнесу 11 грудня.

28 листопада в рамках проведення «Днів європейської торгівлі в Україні» для студентів Київського торговельно-економічного Університету відбулася надзвичайно цікава та пізнавальна лекція на тему моніторингу фіскальних чеків за допомогою нещодавно запущеного Державною фіскальною службою відповідного онлайн сервісу.

Зокрема,  Андрій Панасюк – експерт з економічних питань, голова Асоціації товарно-грошового обігу, член Української Ради Бізнесу, та Ольга Фреюк - активіст Всеукраїнського руху «Молодь за права споживачів», учасник Консумерської Асамблеї України, розповіли студентам про найбільш розповсюджені схеми обману споживачів та про те, як протидіяти незаконним діям. Студенти КНТЕУ ставили багато різноманітних запитань щодо чеків, особливостей продажу товарів та взагалі захисту прав споживачів, що в свою чергу, свідчить про серйозну зацікавленість в зазначеній темі.

Загалом кожен споживач має змогу перевірити якість виданого йому фіскального чеку. Для цього необхідно перейти за посиланням нижче та заповнити відповідні дані.

https://cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check

Ми, члени Української Ради Бізнесу, яка об'єднала 68 бізнес асоціацій навколо ідеї захисту легального бізнесу і виведення економіки з тіні, негативно оцінюємо проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо справедливого механізму нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та зазначаємо наступне:

Ініціатива Міністерства соціальної політики є згубною для національної економіки - вона не тільки не вирішує проблем, що накопичилися, але лише посилює їх: знижує конкурентоспроможність українського бізнесу по відношенню як до тіньового сектору, так іноземних компаній, стимулює збільшення трудової міграції з України, збільшення імпорту і падіння національного виробництва. Для розвитку національної економіки і, перш за все, трудомістких галузей необхідно не збільшувати, а знижувати податкове навантаження на фонд оплати праці, який в Україні є одним з найвищих серед усіх країн з економікою, що розвивається, до яких належить Україна.

Скасування верхньої межі для нарахування ЄСВ поглиблює нерівні умови, які склалися в Україні для легального бізнесу і того бізнесу, що працює в тіні. Для підприємців, які видають заробітні плати «в конвертах», немає жодної різниці, який розмір податків не сплачувати. Натомість для «білого» бізнесу рівень оподаткування суттєво зросте. По суті, чесний бізнес вкотре заплатить за «тіньовий». В результаті замість задекларованого Міністерством соцполітики ефекту детінізації ринку праці   навпаки відбудеться тінізація частини легального бізнесу. Підприємства, які сплачують легальні заробітні плати, зазнають додаткового фіскального тиску, що ще більше спотворить умови конкуренції на ринку і призведе до закриття підприємств або до їх переходу у тіньовий сектор економіки. Такі процеси відбуваються завжди, коли підвищуються податки.

Отримання додаткових надходжень до Пенсійного фонду розміром у 10 мільярдів гривень є надзвичайно оптимістичним прогнозом,, який не включає оцінку негативного впливу на бізнес у середньостроковій і довгостроковій перспективі. Найбільш відчутними зміни стануть для підприємств, які мають високу частку праці у собівартості продукції, зокрема, - у сфері послуг, сучасних підприємствах IT-сектору, будівництва, машинобудування тощо. Відповідно, компанії, що працюють у цих галузях, отримають додатковий стимул для перенесення свого бізнесу у країни з більш сприятливими та передбачуваними фіскальними умовами.

Ініціатива уряду ставить під загрозу тенденцію, яка намітилася останнім часом у зростанні легальних заробітних плат в Україні.

Ми, представники українського бізнесу, закликаємо Парламент не ухвалювати зміни, які погіршують інвестиційний клімат в Україні та умови ведення бізнесу у трудомістких галузях економіки. Неефективність податкової системи в Україні Уряд намагається компенсувати репресивними заходами та додатковими поборами замість того, щоб запровадити стимулюючі податкові механізми. Вчергове наполягаємо на системних змінах податкового законодавства та реформі пенсійної системи, зокрема шляхом прийняття нового Податкового Кодексу Розвитку та послідовного реформування пенсійної системи для виконання державою своїх зобов’язань.

 

Українська Рада Бізнесу

Українська Рада Бізнесу вітає намагання Міністерства фінансів України, Комітету з податкових та митних питань Верховної Ради України, Народних депутатів слідувати світовим практикам у врегулюванні питання неоподаткованого імпорту поштових, експрес-відправлень та запобігання загроз, які несе безконтрольний імпорт товарів.

Європейський союз, Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD), Всесвітня Митна Організація (WCO) у своїх останніх доповідях окремо наголошують на суттєвих ризиках зростаючої транскордонної електронної комерції, якщо вона не контролюється.

По-перше, неконтрольований безподатковий імпорт товарів призводить до маніпулювання ціною товарів, подрібнення комерційних партій товарів на малі поштові відправлення, заниження митної вартості. Як наслідок – фінансові втрати для бюджету країн.

По-друге, при значному рості транскордонної торгівлі та збільшенні кількості посилок до безподаткового ліміту, митні та податкові адміністрації країн не справляються з адмініструванням. Якщо контроль електронної комерції з боку держави відсутній - виникають критичні безпекові ризики - до країни потрапляють заборонені предмети та речовини, зброя та наркотики, контрафакт, порушуються права інтелектуальної власності.

По-трете, зловживання та маніпуляції безподатковими лімітами, коли комерційні партії товарів потрапляють в країну під виглядом безподаткових поштових та експрес-відправлень, викривлюють конкуренцію між імпортерами та створюють нерівні умови ведення бізнесу. Невирішення ситуації, що склалася надалі поглиблюватиме нерівні умови, які склалися в Україні для легального бізнесу і того бізнесу, що працює в тіні. Як результат -  знижується інвестиційна привабливість країни, зменшуються відрахування до державного бюджету, все більший відсоток бізнесу виштовхується в тінь, корумпуються органи влади та контролю.

По-четверте, безподатковий імпорт викривлює конкуренцію між вітчизняними та іноземними виробниками через відшкодування останнім ПДВ при експорті. Таке викривлення конкурентних умов створює цінову преференцію для іноземних товарів, стримує інвестиції у виробництво, призводить до закриття підприємств, безробіття, трудової еміграції, негативного торгового балансу та призводить до росту інфляції.

Усі ці ризики особливо актуальні для України, де про невикорінені «поштові» схеми свідчить низка гучних затримань комерційних партій товару під виглядом безподаткових поштових відправлень. Не менш гучними стали викриття окремих поштових операторів, які зазначені схеми обслуговують або ж були створені як їх частина. Натомість ДФС заявляє про неможливість повного контролю та адміністрування поштових та експрес-відправлень з боку держави.

У зв’язку з цим Українська Рада Бізнесу вітає прагнення Міністерства фінансів України, Комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради України та Народних депутатів зменшити ризики використання у схемах безподаткового імпорту, що є зворотною стороною стрімко зростаючої міжнародної електронної комерції.

Наголошуємо на підтримці перших кроків щодо:

- врегулювання безподаткових лімітів. За результатами дослідження, проведеного компанією «GfK» середня вартість посилки, яку отримує українець складає 1291 грн. Таким чином запропоновані в законопроекті зміни не зчинять негативного впливу на пересічних отримувачів поштових та експрес-відправлень;

- запровадження електронних реєстрів поштових та експрес-відправлень, що дасть можливість контролюючим органам проводити ризик-орієнтовані перевірки;

- надання поштовим та експрес-операторам можливості виступати податковими агентами, що значно спростить та прискорить оформлення відправлень для громадян.

Також наголошуємо, що важливим є і передбачити наступні кроки по зменшенню обсягів неоподаткованого поштового імпорту, який використовується у комерційних цілях, зокрема запровадження з 2020 року обмеження кількості посилок, які не оподатковуються, до кількох на місяць, що, з одного боку, не призведе до негативного впливу на звичайних отримувачів, а з іншого – суттєво обмежить «схеми».

Бізнес-спільнота підкреслює, що врегулювання питань безподаткового імпорту стане значним кроком на шляху поновлення конкуренції на ринках та покращенню бізнес-клімату загалом, тому важливим є комплексний підхід та внесення  відповідних змін до Митного кодексу України та перегляду діючих Актів державних органів щодо регулювання відповідної сфери.

 

Українська Рада Бізнесу

Члени Української Ради Бізнесу взяли участь у нараді 16 листопада за участі представників Міністерства фінансів, експертів, ДФС, ДРС, представників ЄБА, АСС, РПР, ТПП.

Протягом наради обговорили питання стимулювання покупців отримувати фіскальний чек, законопроект, який вирішує це питання («Кешбек для покупця»), був розроблений робочою групою Мінфіну та на цей час знаходиться на розгляді у ДРС. Учасники наради погодили подальші дії для впровадження проекту, зокрема проведення окремої зустрічі із керівництвом ДРС для погодженя позицій.

Також обговорили питання поштового імпорту та необхідності його врегулювання та питання щодо пілотного проекту з метою переходу до РРО третього покоління (смартфони та планшети у якості РРО). Представники бізнесу окреслили проблематику щодо цих питань та учасники дискусії  погодили наступні спільні кроки щодо їх вирішення.

6 листопада відбулась акція представників українського бізнесу перед  Комітетом ВРУ з питань податкової та митної політики на підтримку запровадження податку на виведений капітал.

Українська Рада Бізнесу, до складу якої входять 68 бізнес-асоціацій малого та середнього бізнесу, а також члени об'єднання "Бізнес за майбутнє" та інші бізнес-спільноти наголосили, що цей законопроект є першочерговим пріоритетом для підприємців, його реалізація суттєво спростить адміністрування податків та перекриє офшорні схеми. Учасники акції закликали народних депутатів підтримати законопроект №8557 на профільному Комітеті та забезпечити якнайшвидше голосування його у Парламенті.

Анатолій Долинний, президент Української федерації індустрії безпеки, член УРБ повідомив, що проект ПнВК є пріоритетом всіх 68-и асоціацій, які входять до складу Ради Бізнесу. Зволікання із його прийняттям нашкодить українському бізнесу, який і так потерпає від відтоку кадрів за кордон та несприятливих умов ведення бізнесу. Пропозиції «пакетних голосувань» із фіксалізацією - є неприйнятними, це зашкодить бізнес-клімату країни.

Олександр Громико, президент Української асоціації виробників електротехніки, член Української Ради Бізнесу зазначив, що український бізнес вже втомився чекати на покращення умов ведення бізнесу, тиск на підприємців тільки збільшується останніми роками. Тому цей проект, разом із інституційною реформою ДФС та митницею – є ключовими для збільшення економічних свобод, детінізації та деофшоризації економіки. 

Економіст  Олег Гетман зауважив, що видатки бюджету, які перерозподіляються через публічні фінанси, на цей час надвисокі, складають більш ніж 44% від ВВП (при рекомендованому економістами оптимальному рівні у 37%). Тому експертне співтовариство вважає проект №8857, який знижує найбільш шкідливі для економіки прямі податки та примушує владу скоротити неефективні видатки – позитивним.

Нагадаємо, що Законопроект №8557 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на виведений капітал” був розроблений за участі фахівців Мінфіну, МЕРТ, народних депутатів, експертів та представників бізнесу. Проект затверджений Кабінетом Міністрів і три місяці тому внесений Президентом до Парламенту як невідкладний.

Кілька тижнів тому Голова Комітету ВРУ, на розгляді якого знаходиться проект, наголосила, що проект вже прорахований, під нього знайдено необхідні компенсатори та він матиме нейтральний вплив на бюджет.

На сьогодні існують великі ризики неприйняття законопроекту, або поширення його дії лише на малий та середній бізнес,  що є не прийнятним.

2 листопада розпочався процес підписання ряду Меморандумів між представниками УРБ та провідними політичними партіями, що претендують на електоральні симпатії українських виборців у 2019 році.

Першими Меморандум із Українською Радою Бізнесу «Країна рівних можливостей з потужною економікою» підписала  Громадянська позиція. Документ став результатом кількамісячної роботи фахівців, в ході якої були викристалізувані ключові принципи, за якими має рухатися Україна, аби здобути економічну незалежність і стати повноправним гравцем на світовій арені. Документ містить також конкретний план дій щодо реалізації цих принципів на практиці.

Але це – лише початок серйозної роботи.

У своєму вступному слові лідер «Громадянської позиції» Анатолій Гриценко зазначив, що на черзі - спільна підготовка проекту нового податкового кодексу – «Кодексу Розвитку», глибинні зміни до митного кодексу та якісні зміни до всіх державних процедур, що впливають на підприємництво. «Всі підприємці мають право працювати в рівних умовах, без монополій та диктату з боку влади. Влада ж повинна  працювати чесно. Лише тоді у нас буде потужна економіка та держава», - підкреслив Гриценко.

Член Української Ради Бізнесу Андрій Панасюк, Асоціація товаро-грошового обігу,  наголосив на важливості для розвитку бізнесу принципів, зазначених у Меморандумі, серед яких непорушність права власності та протидія рейдерству, захист економічних прав громадян в Україні та за її межами, деофшоризація, виведення економіки з тіні, децентралізація влади і економічне зміцнення громад на місцях, демонополізація, ефективне та прозоре державне управління, підтримка експортного потенціалу, енергозбереження та розвиток альтернативної енергетики, деполітизація правоохоронних органів та судової системи і протидія корупції шляхом дієвих стимулів та невідворотності покарання.

Михайло Соколов, Всеукраїнська аграрна рада, запитав про ставлення лідера «Громадянської позиції» щодо законопроекту про податок на виведений капітал. Також Михайло запропонував обговорити ініціативу бізнесу, згідно якої кожне підприємство або фізична особа зможуть за своїм бажанням частину свого податку на прибуток або ПДФО – сплачувати на рахунок громадської організації або політичної партії.

Анатолій Гриценко підтвердив зафіксовану у Меморандумі позицію у підтримку законопроекту про податок на виведений капітал, зазначивши, що детальніше обговорювати цей проект доцільно лише після отримання детальних розрахунків вже після ухвалення бюджету.

Щодо нової моделі фінансування НГО або партій – Анатолій зазначив що вцілому позитивно відноситься до такої моделі, але необхідно детально її опрацювати, щоб унеможливити зловживання з боку платників.

Юрій Пероганич, директор АПІТУ запитав, які плани у А.Гриценко щодо питання дискримінації вітчизняних виробників через існування безподаткового імпорту в Україну.

«Коли ми говоримо про рівні умови і рівні можливості, де одні із ключових принципів - демонополізація і деолігархізація, то перейти від преференцій одним до преференцій іншим – це абсолютно не має логіки. Рівні - значить рівні! Наш виробник зараз явно не в рівних умовах», - підкреслив лідер «Громадянської позиції», принагідно запросивши Ю.Пероганича до участі у подальшій роботі над новими податковим та митним кодексами. 

До того ж, на думку Гриценка, лише нове законодавство проблему не вирішить – паралельно слід займатися дієвою боротьбою з контрабандою і корупцією, що нині набули загрозливих масштабів. І у президента є повноваження для зміни ситуації.

В’ячеслав Черкашин, експерт РПР з питань податкової політики зазначив, що на його думку найпростішою з точки зору обсягів необхідних законодавчих та нормативних змін є комплексна реформа фіскальних органів. У її ході має бути перезавантажено ДФС та митницю, ліквідовано податкову міліцію, а її функції виконуватиме новостворена аналітична служба по боротьбі із фінансовими злочинами.   

«Зараз за оцінками наших та німецьких експертів тільки через схеми та корупцію на митниці держава недотримує близько 4 мільярди доларів на рік. Це необхідно зупинити. Тому внутрішні ресурси, які мають бути задіяні - будуть задіяні! По іншому не буде. При тому чітко заявляю: - від мене ніхто не прийде до бізнесу із вимогою «перепиши на мене, віддай бізнес». Ніхто не буде від мене на митниці сидіти і «стригти купини». Це принципово важливо і я на цьому завжди наголошував. І з такою мотивацією ми проломимо цю ситуацію. Ти більше що є вже суспільний тиск, є тиск від 68 бізнес асоціацій» - зазначив А.Гриценко, відповідаючи на питання.

Надія Бедричук, виконавчий директор Асоціації прямого продажу запитала, як швидко А.Гриценко планує почати втілювати ці важливі напрацювання у життя – і яких змін українці можуть очікувати вже наступного року.

Лідер «Громадянської позиції» зізнався: не всі заплановані реформи вдасться реалізувати вже впродовж наступного року, особливо враховуючи, що бюджетний процес стартуватиме ще до парламентських виборів. Однак Гриценко запевнив: зміни розпочнуться з першого дня – насамперед ті, де президент не залежатиме від парламенту. Інші – із виборами нового парламенту. Кандидат також припускає, що деякі з кроків документально оформити у вигляді змін до законодавства доведеться вже по факту. До того ж планує опиратися на новопризначених чесних посадовців та принцип невідворотності покарання.

«Керівництво силових структур дуже швидко зрозуміє: треба діяти в рамках принципів, які реалізовує президент, якому висловили свою довіру українці. Практика буде змінена з першого дня мого приходу на посаду. Посадки будуть, про це я детально розповідав і раніше, нехай корупціонери не сподіваються, що Гриценко проявить слабкість у боротьбі з цим головним злом України», - підкреслив лідер «Громадянської позиції».

Директор ІСЕТ, стратегічного партнера УРБ, Ілля Несходовський поцікавився планом щодо обмеження виведення капіталів з України у офшори, що провалила діюча влада. Гриценко вбачає вирішення проблеми поєднанням двох підходів: стимулювання і покарання. Заводити інвестиції в Україну має бути вигідно. Для бізнесу, не пов’язаного зі злочинами, буде проведена «червона лінія» - і він зможе безперешкодно і без жодних ризиків повернути виведені гроші в українську економіку. «Але це може йти в пакеті тільки з довірою до влади й з відновленням довіри до банківської сфери. Є механізми як це робити - будемо реалізовувати», - резюмував Гриценко.

Підсумовуючи дискусію Андрій Панасюк, зазначив, що роботи попереду буде дуже багато: деталізація завдань Меморандуму та спільна робота над новим Податковим кодексом Розвитку, Митним кодексом. «Реалізація завдань, сформульованих у Меморандумі, забезпечить створення рівних можливостей введення бізнесу, збільшення інвестицій в Україну та покращення добробуту громадян», - резюмував він.

Наступними кроками УРБ в консультації провідних політичних сил України щодо першочергових реформ економіки планується підписання Меморандуму щодо економічних реформ із лідерами діючих політичних сил, представлених депутатськими фракціями у Верховній Раді України. За допомогою Меморандуму підписанти окреслять ключові економічні реформи, обговорять їх зі стейкхолдерами, сприятимуть фаховій підготовці низки нормативно правових актів за процедурою повного циклу формування державної політики.

Прем'єр Міністру України Гройсману В.Б.

Голові Верховної Ради України Парубію А.В.

Головам депутатських фракцій:

Герасимову А.В.

Бурбаку М.Ю.

Березюку О.Р.

Ляшку О.В.

Тимошенко Ю.В.

Бойко Ю.А.

Вілкулу О.Ю.

Голові Комітету ВРУ з питань соціальної політики Капліну С.М.

 

Щодо пенсійної реформи в Україні

Українська Рада Бізнесу (УРБ), до складу якої входять 68 бізнес-асоціацій, є об'єднанням організацій із широким спектром представництва галузей економіки. Діяльність УРБ спрямована, перш за все, на проведення в Україні реформ, що мають збільшити інвестиції в країну, стимулювати бізнес до детінізації, ліквідувати корупційні можливості для представників органів влади.

УРБ вважає вкрай актуальним питання трансформації пенсійної системи України, перехід від солідарної системи до багаторівневої системи пенсійного забезпечення.

Разом з тим, при запровадженні накопичувальної системи пенсійного забезпечення  мають бути дотримані  такі умови:

  1. Модель накопичувального рівня має бути децентралізованою та конкурентною, вона має передбачати участь виключно приватних пенсійних фондів.
  2. Загальне податкове навантаження має бути зменшено, внески на другий рівень мають бути забезпечені виключно шляхом перерозподілу існуючих внесків, не призводячи до підвищення навантаження на фонд оплати праці для працівників та бізнесу.
  3. Мають бути створені необхідні передумови для впровадження накопичувального рівня - необхідно запровадити професійне та системне державне регулювання цієї сфери.

Представники українських бізнес асоціацій закликають народних депутатів, голів фракцій, голову Парламенту, Кабінет Міністрів врахувати пропозиції бізнесу та експертного співтовариства при запровадженні накопичувальної системи пенсійного забезпечення. Український бізнес вважає неприпустимим прийняття будь-яких законодавчих ініціатив, які передбачають збільшення ставки єдиного соціального внеску або обмеження кола пенсійних фондів, які можуть здійснювати пенсійні накопичення.

Закликаємо авторів проекту закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування” №6677 доопрацювати проект з метою врахування зазначених у листі пропозицій та внести оновлений законопроект на заміну.

У разі винесення проекту закону №6677 на голосування ВРУ без доопрацювання - закликаємо народних депутатів всіх фракцій відхилити проект закону №6677

 

З повагою

Українська Рада Бізнесу

loader

Facebook

Розкажіть про своє бачення

НАПИШІТЬ НАМ