УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

Новини

Super User

Super User

Прем’єр-міністру України

Гройсману В. Б.

 

Міністру фінансів України 

Данилюку О. О.

 

Голові Комітету Верховної Ради України

з питань податкової та митної політики

Южаніній Н.П.

 

В.о. Голови Державної фіскальної служби України

Продану М. В.

 

 

Шановні представники влади!

 

Користуючись нагодою, ми, представники Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 63-и бізнес-асоціації, висловлюємо Вам запевнення у високій повазі та дякуємо за зусилля, які Ви прикладаєте по впровадженню вкрай необхідних реформ для України, спрямовуєте роботу відповідних відомств на усунення таких негативних явищ, як мінімізація податкових платежів через формування «фіктивного» податкового кредиту з подальшим перекладанням відповідальності за несплату податків на сумлінних контрагентів.

Слід зазначитичлени наших асоціацій підтверджують, що в даний час відшкодування ПДВ здійснюється автоматично у встановлені термінипрозоро, відкрито, рівноправно для всього бізнесуіз можливістю відслідковувати весь процес, що є безперечним досягненням Уряду та Парламенту.

Система СМКОР (далі – Система), яка працювала з липня по грудень 2017 року, мала ряд суттєвих недоліків, зокрема, не враховувала специфіку окремих галузей економіки та наявність передплат, не передбачала ефективного механізму розблокування податкових накладних, а в окремих випадках - «паралізовувала» ведення повноцінної господарської діяльності підприємств або спричиняла повне її припинення.

Ми переконані, що порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування стосується всіх платників податку на додану вартість, а проект такого порядку безпосередньо зачіпає права та обов’язки громадян та безперечно має суспільне значення.

Відповідно до п. 7 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 07.12.2017 р. № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» Кабінет Міністрів України до 1 березня 2018 року повинен визначити порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України

У зв’язку з цим ми наполягаємо, щоб підготовка акту Кабінету Міністрів України щодо порядку зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України відбувалась прозоро, відкрито, з залученням громадськості, експертів та представників бізнес-спільноти.

На нашу думку необхідно змінити концепцію роботи Системи, доопрацьовавши Критерії оцінки ступеня ризиків достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що дасть можливість звести до мінімуму блокування податкових накладних реального бізнесу.

Критерії визначення ризиковості операцій згідно з новою редакцією Постанови повинні забезпечити безперешкодну реєстрацію податкових накладних чесному бізнесу та блокування схемного кредиту, а головне в жодному разі не повинно бути можливості «ручного втручання» в Систему.

Для цього пропонуємо:

- створити інклюзивну робочу групу, до якої залучити представників усіх бізнес-асоціацій;

- зобов'язати ДФС України невідкладно відібрати окремо в кожній галузі по декілька конкретних підприємств по категоріях платників податків (малі, середні, великі), яким Система постійно блокувала податкові накладні (реальному бізнесу) та доручити робочій групі розглянути і проаналізувати проблему кожної галузі з урахуванням категорії платників;

- проводити відкриті засідання робочої групи не рідше як два рази на місяць за участю ЗМІ для обговорення напрацювань проекту Порядку реєстрації податкових накладних.

Також необхідно вирішити питання щодо тих накладних, які були заблоковані у період до 01.01.2018 року та на цей час не розблоковані. Для цього, на нашу думку, необхідно терміново застосувати процедуру повторного розгляду документів цих компаній Комісією та у найкоротші терміни розблокувати накладні законослухняного бізнесу.

Ми вважаємо, що вирішення проблеми можливе лише за конструктивної співпраці представників Міністерства фінансів України, ДФС України, народних депутатів, провідних бізнес-асоціацій.

Поліпшення підприємницького клімату в Україні та надійні партнерські відносини між владою і бізнесом можливі за умови, що кожна із сторін усвідомить наявність відповідальності за вчинені порушення: платник податку за невиконання свого обов’язку із сплати податків, а контролюючі органи - за вчинені неправомірні дії. 

Ми, як представники громадянського суспільства та реального сектору економіки, заявляємо про свою готовність до конструктивної співпраці та участі у роботі.

 

З повагою

Члени Української Ради Бізнесу

Фахівці Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 63 бізнес-асоціації, проаналізували зміни у оподаткуванні товарів, що ввозяться фізичними особами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через автомобільні та залізничні пункти пропуску, які почали діяти з 1 січня 2018 року.

Представники бізнес-спільноти підтримують запровадження нових правил, які передбачають  ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні більше ніж 24 години та яка в’їжджає в Україну не частіше одного разу протягом 72 годин. Якщо людина була відсутня в Україні менше ніж 24 години або  в’їжджає в Україну частіше одного разу протягом 72 годин, то неоподаткований мінімум становить 50 євро.

Фахівці УРБ дійшли висновку, що данні нововведення дозволять зменшити схеми «сірого імпорту», при яких норми передбачені для фізичних осіб використовувались для отримання неконкурентної переваги за рахунок уникнення оподаткування,  будуть сприяти вирівнюванню умов конкуренції між вітчизняними виробниками (у ціні на продукцію яких закладений ПДВ) і іноземними виробниками, які отримують у своїх країнах відшкодування ПДВ при експорті. Також зміни зменшать черги на кордонах та збільшать надходження до державного бюджету.

Експерти наголошують, що прийняті зміни є необхідними, враховуючи те, що за даними дослідження Інституту соціально-економічної трансформації в наслідок порушення митних правил, контрабанди та «сірого імпорту» держава щороку втрачає від 25 до 70 млрд. грн на рік, що майже дорівнює оборонному бюджету України у 2017 році (64млрд. грн). У той же час результат від запровадження нових правил буде залежати від  якості імплементації, політичної волі та  спільної роботи митної та прикордонної служб.

30 листопада представники Української ради бізнесу взяли участь у зустрічі-семінарі для регіональних журналістів на тему створення Служби фінансових розслідувань.

Протягом зустрічі було обговорено та надано вичерпні обґрунтування щодо необхідності створення нового органу та базові засади, на яких має будуватися його робота.

Представникам ЗМІ було наведено ряд живих прикладів, які ілюструють всю широту арсеналу засобів неправомірного тиску з боку правоохоронних органів на законослухняний бізнес та руйнівних наслідків такого тиску. Зрозумілою постає необхідність концентрації компетенцій в сфері економічної злочинності в руках нового єдиного правоохоронного органу, аполітизованого та укомплектованого за прозорими процедурами.

Спілкування бізнесу та мас-медіа виявилося невимушеним та продуктивним. Всіх присутніх об’єднувало розуміння, що без співпраці, реформи в країні не можливі, потрібна тісна взаємодія. Саме тому, представники бізнес-спільноти закликали представників ЗМІ до реформаторської журналістики –  глибоко «занурюватись» у питання, які висвітлюються, пропонувати рішення, ставати гучним голосом регіонів. Бізнес-асоціація пообіцяли регулярно приходити на такі зустрічі та надсилати регіональним журналістам інформацію про діяльність Української Ради бізнесу.

Президент України Петро Порошенко і прем'єр-міністр Володимир Гройсман 1 грудня провели зустріч з бізнес-асоціаціями з метою звірити годинники – констатувати реалізовані речі та погодити нові плани.  

У зустрічі взяли участь представники Української Ради Бізнесу, Європейської бізнес асоціації, Американської торгової палати та Спілки Українських Підприємців.

Це вже друга така зустріч, попередня розмова пройшла у середині вересня 2017 р.

Головним питанням вересневої зустрічі були «наїзди силовиків», що значно почастішали. Як результат роботи останніх місяців Голова держави проголосований Верховною радою закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування» (проект №7275) підписав просто на конференції 1 грудня.

Бізнес вже прозвав цей закон — «Маски-шоу стоп». Згідно з ним стає обов'язковою відеофіксація обшуку, яка  буде невід'ємним додатком до протоколу обшуку, допуск адвоката на будь якій стадії обшуку, стороні захисту дозволили самостійно  записувати дії правоохоронців.  Важливою складовою проекту стала заборона на тимчасове вилучення комп'ютерної техніки.

А от вересневі обговоренння щодо створення Служби фінансових розслідувань (СФР) так і залишились досі лише розмовами, хоча законопроект Міністерством фінансів вже розробленийта погоджений Кабінетом Міністрів.

У п’ятницю анонсували вже новий орган - Бюро фінансової безпеки, розробкою якого займається Голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна.

 «Зараз ми шліфуємо інший законопроект — про Бюро фінансової безпеки. Не будуть більше стояти у черзі представники шести правоохоронних органів для того, щоби перевірити бізнес. Бюро відлучить від впливу на економіку та на бізнес і Генеральну прокуратуру, і Нацполіцію, і НАБУ, і МВС, і СБУ. Немає там що їм робити. Ніяких масок-шоу, ніяких виїздів не потрібно. Бюро має стати не спецназом, не прослушкою, не штурмовиками, а інтелектуальним центром, робота якого базуватиметься на використанні сучасних ризик-орієнтованих методів кримінального аналізу. Бо саме це виявляє реальні та потенційні правопорушення в економічній сфері. Бізнес побоюється народження монстроподібної мегаструктури з надзвичайними можливостями впливу. Підстав для цих хвилювань абсолютно немає. Відповідні запобіжники передбачені... Ніна Петрівна Южаніна презентує президентську концепцію нового органу. Я налаштований подати його у Парламент у найближчі кілька днів. Може, тижнів», — сказав Петро Порошенко.

Ще одна обіцянка, яка перенесена, -  закон про запровадження податку на виведений капітал замість податку на прибуток.

Його вирішили відкласти на рік. Хоча  раніше впровадження податку на виведений капітал планувалося зробити у 2018 році, то тепер його обіцяють з 1 січня 2019 року.

Петро Порошенко наголошував, що економіка зростає дуже повільно, необхідні нестандартні кроки. Податок на виведений капітал, на заміну податку на прибуток - це спрощення адміністрування, інвестиційна привабливість, стимул для зростання економіки. Це потужна ін’єкція для того, щоб стимулювати економіку. Але  ін’єкцію економічного росту перенесли на рік під президентські та парламентські вибори.

 

Президенту України Порошенко П. О.

Прем’єр-міністру України Гройсману В. Б.

Голові Верховної Ради України Парубію А. В.

 

 

Від імені Української Ради Бізнесу (УРБ), до складу якої увійшли 63 бізнес-асоціації, звертаємось до Вас з проханням встановити чіткі та однозначні правила оподаткування без надмірного контролю та втручання з боку держави задля рівності всіх перед податковим законом. Для досягнення цієї мети закликаємо терміново ліквідувати дискреційний по своїй суті податок на прибуток підприємств та перейти до інноваційної моделі оподаткування - розподіленого прибутку (податку на виведений капітал).

 

Принципи, на яких має бути побудована така модель:

  • момент сплати податку наступає тоді, коли власник виводить кошти у вигляді дивідендів або прирівняних платежів;
  • мінімізація дискреції, зокрема всі питання щодо застосування закону, мають бути прописані у самому законі без необхідності додаткових роз’яснень з боку ДФС;
  • контроль за сплатою цього податку має бути виключно зовнішнім, без необхідності перевірки бухгалтерського обліку підприємств;
  • з метою зменшення обсягу роботи ДФС та задля концентрації на більш великомасштабних та ризикових операціях документарним перевіркам підлягають виключно операції, пов’язані з зовнішньоекономічною діяльністю;
  • ставка має бути не більше 15%, аби зменшити доцільність ухилення від сплати податку на території України;
  • первинно вкладений капітал має виводитись без будь-якого оподаткування.

Вважаємо, що компенсувати можливі тимчасові втрати бюджету від реалізації моделі податку на виведений капітал цілком реально за рахунок: 1) скорочення неефективних витрат Держбюджету 2) верифікації соціальних виплат та пенсій 3) звуження коридорів для нарахування податку на землю із із зарахуванням податку на нерухоме майно у податок на виведений капітал і в усі інші прямі податки (ПДФО, єдиний податок).

           

Закликаємо найближчим часом розглянути погоджений Кабінетом Міністрів законопроект на Нацраді реформ, зареєструвати проект у Парламенті та прийняти його у якості закону із дотриманням викладених вище принципів.

 

 

З повагою

 

Члени Української Ради бізнесу

Як побороти тіньовий бізнес? Як ліквідувати старі і запобігти новим схемам, які спустошують бюджет, вбивають конкуренцію і унеможливлюють приплив інвестицій в країну? Про це говорили учасники II Open Economic Forum «Масштаби та схеми тіньової економіки», який пройшов в Києві 3 листопада.

На Форумі також було анонсовано створення Української Ради Бізнесу (УРБ), як відповідь на  зростаючий запит українського суспільства та бізнесу на пришвидшення економічних та інституціональних реформ. Метою УРБ є забезпечення сталого економічного розвитку країни, єдиних для всіх правил гри, інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності вітчизняної економіки. До складу об’єднання увійшло 63 бізнес-асоціації, членами яких є 27 тисяч підприємств з більш ніж 20 різних секторів економіки.

 


 

Больше прозрачности – меньше контрабанды

Миллиардные убытки для бюджета, коррумпированность проверяющих органов, вовлечение в преступный бизнес тысяч людей. Это только частичный вред, который наносит Украине незаконный ввоз товаров в страну. О контрабанде, борьбе со схемами по нелегальному ввозу говорили участники II Open Economic Forum «Масштабы и схемы теневой экономики» - https://economic-forum.com.ua/, который прошел в Киеве 3 ноября.

Так, по словам эксперта Центра социально-экономических исследований «CASE Украина» Андрея Саварца, с этим явлением борются таможенные администрации всего мира. Украинская – справляется плохо.

«Если говорить об институциональной способности таможенной администрации предотвратить контрабанду, то нужно констатировать: сегодня способность нашей фискальной службы достаточно низкая. Плюс отсутствие комплексных мер по противодействию коррупции. Плюс слабая управленческая вертикаль. Это создает ситуацию, когда отсутствует центр принятия решений по таможенным вопросам – и по нормотворчеству, и урегулированию определенных процессов», - заявил эксперт.

Также Андрей Саварец обратил внимание на плохую коммуникацию украинских таможенников с коллегами из других стран.

«Нам нужно очень быстро реагировать на разные вызовы, трансграничную торговлю, увеличение объемов торговли. У нас нет единого центра, нет генерирования таможенной политики. Нет обмена информации с таможенными организациями других стран», - отметил Саварец.

По его словам, в Украине достаточно комфортные условия для контрабандного товара, поскольку его можно продать в стране без каких- либо документов. Эта проблема, считает эксперт, разрешается просто: фискализация процесса товарной цепочки с последующей выдачей конечному потребителю товарно-фискального чека. Иначе борьба с контрабандой будет длиться вечно.

В свою очередь, ректор Университета государственной фискальной службы Украины Павел Пашко призвал к продуманному реформированию фискальной сферы.

«Мы слышим призывы: давайте ликвидируем налоговую милицию. Очень хорошо. А кто ее функцию будет выполнять – прямо сейчас? - отметил ректор. По его словам, перед тем как что-то ликвидировать или заменять другой службой, необходимо создать централизованные базы данных, в которых информация доступна как таможенникам, так и пограничникам и налоговикам.

О необходимости внедрения единых информационных баз – в частности, на таможне и госпогранслужбе, - говорила и народный депутат, глава подкомитета по вопросам таможни Налогового комитета Верховной Рады Татьяна Острикова.

«Люди, которые пересекают границу с товаром, свободным от пошлин, - это только инструмент. Не зря их называют «пиджаками», «муравьями» или еще как-то. Это инструмент для затягивания в страну контрабандного товара, используя норму о беспошлинном ввозе для физлиц. Но они это делают не для себя, а для неких заказчиков – грузополучателей. Это средние или большие предприниматели, всем известные интернет-площадки, которые являются спонсорами всех центральных телеканалов. Поэтому необходимо бороться со спросом – чтобы заказчикам было невыгодно этим заниматься», - заявила Острикова.

По мнению парламентария, необходимо создать орган финансовых расследований. Который бы, в частности, проанализировал торговые обороты в Украине и в смежных странах. Что задекларировано, что продается или вывозится у нас и что – в Польше или в Венгрии. И сравнить показатели.

При этом Татьяна Острикова считает, что законодательные инициативы по блокированию контрабандных схем должны исходить от Кабмина. В Верховной Раде зарегистрировано несколько альтернативных законопроектов, однако учитывая традиционный популизм народных избранников, а также их желание попасть в следующий созыв, их законопроекты ориентированы на общественное мнение, а не на реальную борьбу с контрабандой.

Напомним, организаторами ІІ форума стали коалиция «За детенизацию экономики», платформа «Налоги для экономической свободы», коалиция «За либеральную налоговую реформу», Всеукраинского Аграрного Совета. Партнеры форума - Американская торговая палата, Eвропейская бизнес ассоциация, Украинская торгово-промышленная палата. І экономический форум «Экономические реформы: повестка дня, приоритеты бизнеса» состоялся 10 марта 2017 года в Киеве.

 

            21 листопада учасники новоствореної Української Ради Бізнесу, яка складається з 63 бізнес асоціацій, провели зустріч з представниками Міністерства фінансів України.

-          Ми об’єднались у горизонтальну структуру, аби консолідувати зусилля для реформування країни, для будування нових, системних взаємовідносин між владою та бізнесом. Ми об’єднались навколо принципів, які задекларували у Меморандумі, а не навколо якоїсь структури, - сказав на зустрічі Олег Лиховид, представник Торгово промислової Палати, учасник Української Ради Бізнесу.

З боку Міністерства на зустрічі були присутні: Олександр Данилюк, міністр фінансів України, Євгеній Капінус, держсекретар  МФУ, Яна Бугрімова, керівник офісу реформ МФУ, представники профільних департаментів.

Бізнес асоціації зауважили, що вкрай важливі для країни питання до сьогодні залишаються не вирішеними, бо розглядаються не в світі державної необхідності, а  політичної доцільності.

            Так питання, які дуже турбують бізнес:  перехід від дискреційного податку на прибуток до податку на виведений капітал, створення Служби фінансових розслідувань замість дискредитованої податкової міліції, реалізація напрацьованого Плану дій щодо реформування митниці – все це  наразі залишається  у невизначеному стані.

            На зустрічі обговорили також перспективи інституційної реформи ДФС, яка досі залишається без керівника, що суттєво відображається на її роботі.  Розглянули статус напрацювань міжвідомчої робочої групи при Мінфіні, щодо лібералізації системи РРО та стимулювання покупців отримувати фіскальний чек.

            Галина Третьякова, генеральний директор Україньскої федерації убезпечення ініціювала створення робочої групи при Мінфіні з вирішення питань у фінсекторі

-          Ми завжди відкриті до спілкування з  профільними бізнес-об’єднаннями заради конструктивної роботи, - наголосив міністр фінансів Олександр Данилюк. - Результатом нашої співпраці повинні стати реальні справи.

            Наприкінці зустрічі домовились про продовження спільної  роботи та систематичних зустрічей для обговорення ходу реформ.

 

Прем’єр-міністру України Гройсману В. Б.

 

Міністру фінансів України Данилюку О. О.

 

Голові Верховної Ради України Парубію А. В.

 

Голові Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Южаніній Н. П.

 

 

Відповідаючи на зростаючий запит українського суспільства та бізнесу на пришвидшення економічних та інституціональних реформ, 13 листопада 2017 року представники десятків бізнес-асоціацій країни утворили спільне об’єднання – Українську Раду Бізнесу (УРБ) – метою якого є забезпечення сталого економічного розвитку країни, єдиних для всіх правил гри, інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності вітчизняної економіки. До складу об’єднання увійшло 63 бізнес-асоціації, членами яких є 27 тисяч підприємств з більш ніж 20 різних секторів економіки.

 

Основними пріоритетами діяльності Української Ради Бізнесу було визначено сприяння інституційній реформі фіскальних органів, зокрема остаточну ліквідацію податкової міліції та створення незалежного аналітичного органу для розслідування фінансових злочинів; сприяння реформі ДФС та митниці спільно з представниками Кабінету Міністрів, народними депутатами, представниками експертного та бізнес-середовища.

 

Крім цього, учасники УРБ наголосили на необхідності створення рівних умов для всіх імпортерів, мінімізації впливу схем ухилення від податків та зборів при перетині товарами кордону України, а також на необхідності лібералізації та спрощення системи реєстрації розрахункових операцій. Представники бізнес-асоціацій підтримали законодавчі ініціативи щодо ліквідації неефективного податку на прибуток підприємств та впровадження оподаткування розподіленого прибутку, як кроку, що здатен у короткостроковій перспективі залучити додаткові інвестиційні ресурси у розвиток економіки.

 

Незважаючи на конкуренцію у різних секторах економіки, представники українського бізнесу домовились боротись за спільні інтереси – сильну, незалежну та успішну Україну. До цього ми закликаємо також і представників різних гілок української влади. Просимо вас утриматися від політичного протистояння, яке суттєво ускладнює реалізацію ключових реформ, унеможливлює оперативне вирішення проблем, що виникають у платників податків, та вцілому знижує довіру суспільства до влади та її ініціатив. Закликаємо всі гілки влади негайно перейти до спільної конструктивної роботи заради розвитку країни.

 

Представники УРБ готові долучитись до плідної співпраці з представниками української влади у питаннях запровадження ключових економічних реформ та надати будь-яку допомогу для проведення таких реформ. Відкладання давно назрілих змін щодня коштує країні нових робочих місць, призводить до втрати можливостей розвитку соціальної сфери та інфраструктури. Зволікання з економічними реформами наразі є неприйнятним, тому ми, як представники об’єднаного українського бізнесу, готові об’єднати свої зусилля з представниками виконавчої та законодавчої влади задля досягнення спільної мети – побудови успішної України.

 

Повний список завдань наведено у Меморандумі Української Ради Бізнесу.

Детальніше про погоджені пріоритети Ради - за посиланням.

 

 

З повагою

 

Члени Української Ради Бізнесу

Розкажіть про своє бачення

НАПИШІТЬ НАМ