УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

Новини

Super User

Super User

2 листопада розпочався процес підписання ряду Меморандумів між представниками УРБ та провідними політичними партіями, що претендують на електоральні симпатії українських виборців у 2019 році.

Першими Меморандум із Українською Радою Бізнесу «Країна рівних можливостей з потужною економікою» підписала  Громадянська позиція. Документ став результатом кількамісячної роботи фахівців, в ході якої були викристалізувані ключові принципи, за якими має рухатися Україна, аби здобути економічну незалежність і стати повноправним гравцем на світовій арені. Документ містить також конкретний план дій щодо реалізації цих принципів на практиці.

Але це – лише початок серйозної роботи.

У своєму вступному слові лідер «Громадянської позиції» Анатолій Гриценко зазначив, що на черзі - спільна підготовка проекту нового податкового кодексу – «Кодексу Розвитку», глибинні зміни до митного кодексу та якісні зміни до всіх державних процедур, що впливають на підприємництво. «Всі підприємці мають право працювати в рівних умовах, без монополій та диктату з боку влади. Влада ж повинна  працювати чесно. Лише тоді у нас буде потужна економіка та держава», - підкреслив Гриценко.

Член Української Ради Бізнесу Андрій Панасюк, Асоціація товаро-грошового обігу,  наголосив на важливості для розвитку бізнесу принципів, зазначених у Меморандумі, серед яких непорушність права власності та протидія рейдерству, захист економічних прав громадян в Україні та за її межами, деофшоризація, виведення економіки з тіні, децентралізація влади і економічне зміцнення громад на місцях, демонополізація, ефективне та прозоре державне управління, підтримка експортного потенціалу, енергозбереження та розвиток альтернативної енергетики, деполітизація правоохоронних органів та судової системи і протидія корупції шляхом дієвих стимулів та невідворотності покарання.

Михайло Соколов, Всеукраїнська аграрна рада, запитав про ставлення лідера «Громадянської позиції» щодо законопроекту про податок на виведений капітал. Також Михайло запропонував обговорити ініціативу бізнесу, згідно якої кожне підприємство або фізична особа зможуть за своїм бажанням частину свого податку на прибуток або ПДФО – сплачувати на рахунок громадської організації або політичної партії.

Анатолій Гриценко підтвердив зафіксовану у Меморандумі позицію у підтримку законопроекту про податок на виведений капітал, зазначивши, що детальніше обговорювати цей проект доцільно лише після отримання детальних розрахунків вже після ухвалення бюджету.

Щодо нової моделі фінансування НГО або партій – Анатолій зазначив що вцілому позитивно відноситься до такої моделі, але необхідно детально її опрацювати, щоб унеможливити зловживання з боку платників.

Юрій Пероганич, директор АПІТУ запитав, які плани у А.Гриценко щодо питання дискримінації вітчизняних виробників через існування безподаткового імпорту в Україну.

«Коли ми говоримо про рівні умови і рівні можливості, де одні із ключових принципів - демонополізація і деолігархізація, то перейти від преференцій одним до преференцій іншим – це абсолютно не має логіки. Рівні - значить рівні! Наш виробник зараз явно не в рівних умовах», - підкреслив лідер «Громадянської позиції», принагідно запросивши Ю.Пероганича до участі у подальшій роботі над новими податковим та митним кодексами. 

До того ж, на думку Гриценка, лише нове законодавство проблему не вирішить – паралельно слід займатися дієвою боротьбою з контрабандою і корупцією, що нині набули загрозливих масштабів. І у президента є повноваження для зміни ситуації.

В’ячеслав Черкашин, експерт РПР з питань податкової політики зазначив, що на його думку найпростішою з точки зору обсягів необхідних законодавчих та нормативних змін є комплексна реформа фіскальних органів. У її ході має бути перезавантажено ДФС та митницю, ліквідовано податкову міліцію, а її функції виконуватиме новостворена аналітична служба по боротьбі із фінансовими злочинами.   

«Зараз за оцінками наших та німецьких експертів тільки через схеми та корупцію на митниці держава недотримує близько 4 мільярди доларів на рік. Це необхідно зупинити. Тому внутрішні ресурси, які мають бути задіяні - будуть задіяні! По іншому не буде. При тому чітко заявляю: - від мене ніхто не прийде до бізнесу із вимогою «перепиши на мене, віддай бізнес». Ніхто не буде від мене на митниці сидіти і «стригти купини». Це принципово важливо і я на цьому завжди наголошував. І з такою мотивацією ми проломимо цю ситуацію. Ти більше що є вже суспільний тиск, є тиск від 68 бізнес асоціацій» - зазначив А.Гриценко, відповідаючи на питання.

Надія Бедричук, виконавчий директор Асоціації прямого продажу запитала, як швидко А.Гриценко планує почати втілювати ці важливі напрацювання у життя – і яких змін українці можуть очікувати вже наступного року.

Лідер «Громадянської позиції» зізнався: не всі заплановані реформи вдасться реалізувати вже впродовж наступного року, особливо враховуючи, що бюджетний процес стартуватиме ще до парламентських виборів. Однак Гриценко запевнив: зміни розпочнуться з першого дня – насамперед ті, де президент не залежатиме від парламенту. Інші – із виборами нового парламенту. Кандидат також припускає, що деякі з кроків документально оформити у вигляді змін до законодавства доведеться вже по факту. До того ж планує опиратися на новопризначених чесних посадовців та принцип невідворотності покарання.

«Керівництво силових структур дуже швидко зрозуміє: треба діяти в рамках принципів, які реалізовує президент, якому висловили свою довіру українці. Практика буде змінена з першого дня мого приходу на посаду. Посадки будуть, про це я детально розповідав і раніше, нехай корупціонери не сподіваються, що Гриценко проявить слабкість у боротьбі з цим головним злом України», - підкреслив лідер «Громадянської позиції».

Директор ІСЕТ, стратегічного партнера УРБ, Ілля Несходовський поцікавився планом щодо обмеження виведення капіталів з України у офшори, що провалила діюча влада. Гриценко вбачає вирішення проблеми поєднанням двох підходів: стимулювання і покарання. Заводити інвестиції в Україну має бути вигідно. Для бізнесу, не пов’язаного зі злочинами, буде проведена «червона лінія» - і він зможе безперешкодно і без жодних ризиків повернути виведені гроші в українську економіку. «Але це може йти в пакеті тільки з довірою до влади й з відновленням довіри до банківської сфери. Є механізми як це робити - будемо реалізовувати», - резюмував Гриценко.

Підсумовуючи дискусію Андрій Панасюк, зазначив, що роботи попереду буде дуже багато: деталізація завдань Меморандуму та спільна робота над новим Податковим кодексом Розвитку, Митним кодексом. «Реалізація завдань, сформульованих у Меморандумі, забезпечить створення рівних можливостей введення бізнесу, збільшення інвестицій в Україну та покращення добробуту громадян», - резюмував він.

Наступними кроками УРБ в консультації провідних політичних сил України щодо першочергових реформ економіки планується підписання Меморандуму щодо економічних реформ із лідерами діючих політичних сил, представлених депутатськими фракціями у Верховній Раді України. За допомогою Меморандуму підписанти окреслять ключові економічні реформи, обговорять їх зі стейкхолдерами, сприятимуть фаховій підготовці низки нормативно правових актів за процедурою повного циклу формування державної політики.

Прем'єр Міністру України Гройсману В.Б.

Голові Верховної Ради України Парубію А.В.

Головам депутатських фракцій:

Герасимову А.В.

Бурбаку М.Ю.

Березюку О.Р.

Ляшку О.В.

Тимошенко Ю.В.

Бойко Ю.А.

Вілкулу О.Ю.

Голові Комітету ВРУ з питань соціальної політики Капліну С.М.

 

Щодо пенсійної реформи в Україні

Українська Рада Бізнесу (УРБ), до складу якої входять 68 бізнес-асоціацій, є об'єднанням організацій із широким спектром представництва галузей економіки. Діяльність УРБ спрямована, перш за все, на проведення в Україні реформ, що мають збільшити інвестиції в країну, стимулювати бізнес до детінізації, ліквідувати корупційні можливості для представників органів влади.

УРБ вважає вкрай актуальним питання трансформації пенсійної системи України, перехід від солідарної системи до багаторівневої системи пенсійного забезпечення.

Разом з тим, при запровадженні накопичувальної системи пенсійного забезпечення  мають бути дотримані  такі умови:

  1. Модель накопичувального рівня має бути децентралізованою та конкурентною, вона має передбачати участь виключно приватних пенсійних фондів.
  2. Загальне податкове навантаження має бути зменшено, внески на другий рівень мають бути забезпечені виключно шляхом перерозподілу існуючих внесків, не призводячи до підвищення навантаження на фонд оплати праці для працівників та бізнесу.
  3. Мають бути створені необхідні передумови для впровадження накопичувального рівня - необхідно запровадити професійне та системне державне регулювання цієї сфери.

Представники українських бізнес асоціацій закликають народних депутатів, голів фракцій, голову Парламенту, Кабінет Міністрів врахувати пропозиції бізнесу та експертного співтовариства при запровадженні накопичувальної системи пенсійного забезпечення. Український бізнес вважає неприпустимим прийняття будь-яких законодавчих ініціатив, які передбачають збільшення ставки єдиного соціального внеску або обмеження кола пенсійних фондів, які можуть здійснювати пенсійні накопичення.

Закликаємо авторів проекту закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування” №6677 доопрацювати проект з метою врахування зазначених у листі пропозицій та внести оновлений законопроект на заміну.

У разі винесення проекту закону №6677 на голосування ВРУ без доопрацювання - закликаємо народних депутатів всіх фракцій відхилити проект закону №6677

 

З повагою

Українська Рада Бізнесу

Члени Української Ради Бізнесу провели робочу зустріч із головою фракції Народний Фронт Максимом Бурбаком та депутатом фракції Народний фронт Сергієм Висоцьким. Учасники зустрічі обговорили питання необхідності реформування Державної фіскальної служби України та митниці, першочергової ліквідації податку на прибуток та переходу до оподаткування виведеного капіталу, запровадження заходів з деофшоризації. Серед нагальних реформ, запропонованих активістами УРБ як першочергові - зниження навантаження на фонд оплати праці та зниження видатків бюджету, заходи для зменшення порушень митних правил та контрабанди (tax invoice, кешбек для покупця тощо). Крім питань податкової та митної системи також обговорили питання змін до Виборчого законодавства та запровадження ринку с/г землі.

Члени Українскої Ради Бізнесу, до складу якої входить 68 бізнес-асоціацій, наголосили не необхідності термінових змін до Податкового кодексу, Митного кодексу та інших нормативно правових актів для реалізації цих важливих реформ.

За підсумками зустрічі народні депутати та представники бізнесу прийшли до спільного бачення по всіх обговорених питаннях та домовились про системну співпрацю для реалізації цих завдань протягом року.  

Нагадаємо, що протягом 2018 року члени Ради Бізнесу провели низку консультацій із керівництвом парламентських фракцій та народними депутатами міжфракційних об'єднань, задля синхронізації зусиль щодо реалізації першочергових економічних реформ. Більшість парламентських фракцій підтримали пропозиції бізнесу та спільно працюють над їх реалізацією.

Ми, організатори та учасники круглого столу «Перешкоди офіційного працевлаштування та ведення індивідуального бізнесу в Україні», усвідомлюючи, що система оподаткування праці в Україні є дестимулюючою та обтяжливою для мікро- малого та середнього бізнесу, звертаємо увагу, що без невідкладних змін у податковій сфері, спрямованих на зменшення навантаження на фонд оплати праці, економічний розвиток України неможливий.

Наша мета – прискорення реформ, які спрямовані на покращення умов ведення бізнесу, припинення відтоку кадрів з України, та створення конкурентних умов на ринку праці шляхом  консолідації зусиль бізнес-об’єднань, експертного середовища та представників органів влади.

Згідно з висновками останніх досліджень навантаження на фонд оплати праці все ще залишається надвисоким. Зниження ЄСВ у 2016 році призвело до суттєвих позитивних ефектів (дало можливість піднімати заробітні плати більш ніж на 25% щороку) та не призвело до втрат бюджету (сукупно ЄСВ та ПДФО).

Слід зазначити, що останніми роками спостерігаються загрозливі тенденції щодо зменшення ринку праці в Україні, за офіційними даними ДФС відбулось суттєве скорочення кількості офіційно працевлаштованих осіб за 2015-2017 роки (зменшення на 1.1 млн осіб за останні два роки).

Для досягнення поставлених цілей ми визначаємо такі основні завдання на 2019 - 2020 роки:

  1. Подальше зниження податкового навантаження на фонд оплати праці із цільовим показником у 20% (сумарно ЄСВ+ПДФО) протягом кількох років, із компенсацією за рахунок зниження неефективних видатків бюджету, зокрема реформування Фондів соціального страхування, скорочення їх функцій та витрат, проведення верифікації соціальних виплат та пенсій, скорочення неефективних видатків бюджету, модифікованого податку на нерухоме майно.
  2. Перехід до сучасної моделі оподаткування нерухомого майна, виходячи з його квазіринкової вартості, зменшення дискреційності податку на майно, збільшення його частки у доходах місцевих бюджетів.
  3. Проведення комплексної бюджетної реформи, а саме впровадження фіскальної політики, спрямованої на зниження частки державних видатків у ВВП, які перерозподіляються через публічні фінанси - до цільового показника 37 %, перегляд статей бюджетних видатків для оптимізації структури та розміру видатків бюджету.

У зв’язку з вищезазначеним, пропонуємо Міністерству фінансів України протягом найближчих двох тижнів створити робочу групу із залученням всіх зацікавлених стейкхолдерів та напрацювати необхідні зміни.

 

З повагою,

Українська Рада Бізнесу

5 жовтня 2018 р. відбулися збори Координаційної Ради Української Ради Бізнесу, на яких представники бізнес-асоціацій – членів УРБ заслухали звіти координаторів проектних груп УРБ та попрацювали над стратегічними питаннями розвитку на 2019-20 роки.

Проект Стратегії УРБ на 2019-20 роки був представлений робочою групою, яка працювала відповідно рішення літньої стратегічної сесії членів Ради. За результатами обговорення, документ буде доопрацьований і, після затвердження, оприлюднений на веб-порталі УРБ.

Насиченими виявились звіти кураторів проектних груп, бо зроблено за півроку багато. Так, група із запровадження податку на виведений капітал підготувала пропозиції щодо компенсаторів, декілька заяв від бізнес-об’єднання Асоціацій УРБ, планує проведення прес-конференції. Робоча група зі зниження навантаження на фонд оплати праці працювала над питаннями компенсаторів для реалізації цих змін: є бачення бізнесу щодо поетапного зниження загального навантаження ЄСВ плюс ПДФО до  цільового показника 20%.

Приємні новини щодо запровадження РРО 3-го покоління та лібералізації ринку РРО озвучив Андрій Панасюк, як учасник робочої групи при Мінфіні. Він розповів про те, що ДФС наразі тестує інформаційну систему E-Receipt, що розробляється службою в рамках реалізації експериментального проекту, розпочатого Мінфіном відповідно до постанови Кабміну щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій. А головне - Міністерством юстиції затверджено наказ Мінфіну № 547, який передбачає автоматизацію процесу реєстрації касового апарату; реєстрацію РРО за однією заявою; скасування ведення книги для тих платників податків, хто здійснює розрахункові операції виключно через РРО; скасування вимоги підклеювання звітів в книгу. Цей наказ суттєво спростить та здешевить реєстрацію та експлуатацію РРО!

Проектна група  щодо механізму «Cash-back для споживача» також значно просунувся вперед у роз'яснювальній роботі щодо законопроекту. Після зауважень Державної Регуляторної Служби документ було доопрацьовано, проект проходить повторний розгляд у ДРС України.

Юрій Пероганич розповів, що питання Інституційної реформи ДФС та митниці також постійно розглядаються на відповідному Комітеті УРБ. Хоча схема «Піджаки» перекрита, ДФС продовжує впроваджувати електронний обмін з прикордонною службою, але залишається ще багато невирішених проблем, на яких варто зосередитися УРБ.

Новостворена проектна група УРБ щодо кадрових ресурсів для зростаючої економіки, за словами Анатолія Долинного, звертає увагу, перш за все, як на оподаткування праці, так і на освітню складову та інновації. Наразі проходить підготовка тез, якою бізнес бачить державну політику в цих питаннях.

Цікавим завершенням засідання Координаційної Ради УРБ став виступ парнера УРБ Катерини Жук щодо діяльності Charity Tuner- незалежної громадської моніторингової організації, яка перевіряє діяльність українських неприбуткових організацій. На її думку, сьогодні, при тій великій кількості створених в Україні громадських та благодійних організацій, як ніколи постає питання прозорості та порядності їх діяльності. Щоб зняти кризу довіри до НДО, Charity Tuner запропонувала систему сертифікації неприбуткового сектору та запросила Асоціації УРБ до співпраці.

Конфліктів у споживчій сфері уникнути неможливо. Зростає поінформованість споживачів про свої права і бажання захищати свою позицію. Однак, є перепони – бюрократія, час, недосконалість законодавства, відсутність напрацьованих практик.

Одним з альтернативних способів урегулювання спорів є медіація. За участі незалежної третьої сторони відбувається вирішення конфліктних ситуацій на етапі досудового розгляду.

Медіація широко застосовується в країнах з висококонкурентною економікою і починає завойовувати свої позиції в Україні. Гучні історії та найцікавіші приклади були представлені учасникам круглого столу «Застосування медіації у споживчих спорах». Організатором дискусій виступили Українська асоціація прямого продажу, яка входить до Української ради бізнесу, Центр медіації при Києво-Могилянській бізнес школі, а також Commercial Mediation Group та юридична компанія Evris.

До переваг досудового вирішення спорів належить економія часу та коштів, конфіденційність, зниження емоційної віддачі з боку споживача, адже не завжди предмет суперечки співставний з витратами на судову тяганину. Томаш Мурас, Голова Ради директорів Української асоціації прямого продажу, навів приклад своєї індустрії, в яку залучені близько одного мільйона дистриб’юторів в Україні і в якій розроблені чіткі процедури розгляду конфліктних ситуацій. За міжнародною статистикою, 90% скарг від кінцевих споживачів вирішуються шляхом переговорів та медіації, решта 10% - в судах.

У спільній резолюції за результатами круглого столу учасники обговорення запропонували проводити регулярні консультації на рівні «споживач – бізнес – органи влади – медіатори» з метою відстеження тенденцій у розгляді споживчих спорів. Також запропоновано видати методичні рекомендації для інспекторів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів і Національної комісії з фінансових послуг, в яких пропонувати бізнесу досудові варіанти розгляду споживчих спорів. Положення щодо медіації заплановано внести до Закону про захист прав споживачів.

         Учасники дискусії звернули увагу на те, що необхідно вирішити питання оплати праці медіаторів, залучених з боку споживачів. Це можна зробити з коштів, що надходять до бюджету за наслідками реального виконання угоди.

Доцільним є апробація моделі на пілотних проектах, насамперед у місті Києві та Київській області, з подальшим впровадженням її по всій Україні. Поширенню медіації також буде сприяти інформаційно-просвітницька компанія для споживачів і бізнесу.

Українська Рада Бізнесу (УРБ), що об’єднує 68 бізнес-асоціацій виступила співорганізатором круглого столу «Перешкоди офіційного працевлаштування та ведення індивідуального бізнесу в Україні», що відбувся 21 вересня за участі Міністерства фінансів, Державної регуляторної служби, економічних експертів, представників бізнесу та громадських організацій.

Організаторами круглого столу виступили також Інститут соціально-економічної трансформації, Аналітичний центр CASE-Ukraine, Представництво Данської Ради у справах біженців в Україні, Українська асоціація прямого продажу, Українська федерація індустрії безпеки, Реанімаційний Пакет Реформ.

У своєму вітальному слові учасниця УРБ Надія Бедричук (Українська асоціація прямого продажу) зазначила, що «Система оподаткування праці в Україні є негнучкою, нестимулюючою та обтяжливою для малого і середнього бізнесу. Результатом стала висока доля зарплат «в тіні» і падіння інтересу до офіційно зареєстрованого індивідуального підприємництва. Вирішення цієї проблеми репресивними методами не приносить результатів. Тільки через зниження ЄСВ та ПДФО, яке має супроводжуватися пошуком бюджетних компенсаторів, Україна зможе вивести ринок праці та сферу діяльності самозайнятих осіб із тіні».

Володимир Дубровський, старший економіст CASE-Ukraine, експерт РПР, представив порівняльний аналіз податкового навантаження на працю у 20 країнах світу та провів співставлення з відсотком перерозподілу ВВП через бюджет. На думку експерта, сьогодні Україна належить до тих держав, де високе оподаткування поєднується з низьким рівнем державних послуг, визначеного відповідно до індикаторів Світового банку. Оптимальним навантаженням на зарплати було названо 25% сумарно ЄСВ та ПДФО (замість 41,5% нинішніх), а компенсатором пропонується скорочення неефективних витрат бюджету та модернізація непрямих податків, які вважаються найменш «шкідливими» для економіки: податки на нерухомість, землю тощо. Зниження податків на працю на кожен 1% уже дають зростання виробництва на 0,15% та підвищує рівень зайнятості на 0,2% вже у перший рік реформи.

Заступник Міністра фінансів України Сергій Верланов зазначив, що у Міністерстві є повне розуміння того, що скорочення податків на фонд оплати праці стоїть серед першочергових завдань. Він вважає, що насамперед зниження потребує податок на доходи фізичних осіб, що відчують на собі всі громадяни. Водночас він послався на те, що високі бюджетні витрати на покриття дефіциту Пенсійного фонду та обслуговування зовнішнього боргу не дозволяють провести цю реформу прискореними темпами. Під час останнього зниження ЄСВ у 2015 році знадобилося приблизно 3 роки, щоб повернутися до колишнього рівня зборів соціального внеску. Тобто, зазначив С. Верланов, на аналогічну реформу також знадобиться близько трьох років.

Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації, експерт УРБ, зазначив, що завдяки зниженню ЄСВ у 2016 році підприємці змогли суттєво підвищити заробінту плату, останніми роками вона зростає на більш ніж на 20% на рік. Це зниження навантаження дуже позитивно вплинуло на  малий та середній бізнес, призвело до суттєвої детінізації ринку праці. При цьому сукупні надходження до бюджету від податків на працю (ЄСВ+ПДФО) навіть збільшились на кілька млрд гривень у рік впровадження реформи.

Учасникам круглого столу були представлені дослідження, які свідчать про негативні тенденції в розвитку малого та середнього бізнесу. Ситуація для фізичних осіб-підприємців, які працюють офіційно, значно погіршилася з початку 2017 року після запровадження обов’язкової щомісячної сплати єдиного соціального внеску незалежно від фактичного провадження підприємницької діяльності та отримання доходу (зараз – 819 грн., з наступного року – 919 грн.). Близько 400 тисяч підприємців з 2 мільйонів зареєстрованих закрили свій бізнес – зупинили діяльність або перейшли в «тінь». Тягар податкового навантаження щодо сплати ПДФО та ЄСВ за найманих працівників безпосередньо збільшується для мікро- та малого бізнесу.  Так, у середньому, близько 80% представників мікро-підприємців вважають ставки ПДФО  та ЄСВ  високими для ведення бізнесу.

Також експерти зазначили, що, згідно опитувань Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, зменшення ставки ЄСВ посідає перше місце серед найочікуваніших реформ у 2018 році серед представників малого бізнесу (43,1 %).

Не чекаючи змін, підприємці та наймані працівники «голосують ногами», виїжджаючи за кордон. Про це учасники дискутували, зокрема, з огляду на представлені результати «Глобального дослідження про підприємництво» – AGER, яке проводиться щорічно з 2011 року. Результати за 2018 рік ілюструють підприємницькі настрої у 44 країнах світу і показують, що українці займають останнє місце в світі за індексом бажання, готовності та стійкості намірів відкривати і вести власний бізнес. Причому різке падіння цього індексу відбулося саме в останній рік. Про це повідомив Томаш Мурас, Голова Ради директорів Української асоціації прямого продажу, представляючи результати Дослідження AGER. “Розчарування – це нинішній настрій потенційних підприємців», - зазначив Т. Мурас. Бажання починати свій бізнес у світі мають 49 % опитуваних, в ЄС – 41%, в Україні – тільки 21%.

Павло Полікарчук, керівник проекту «Рейтинг. Вісник», підтвердив, що нинішня система оподаткування праці стимулює тіньову зайнятість. «Аналіз статистичних даних держорганів засвідчує, що середньостатистичне «живе» підприємство в Україні сплачує 43 тисячі гривень податків, але має в штаті в середньому 23 працівника, - зазначає П.Полікарчук. – Це неможлива ситуація, яка свідчить про ухилення від оподаткування. На додачу, бачимо, що середній бізнес останніми роками практично відсутній і працює «в нуль», без прибутку».

Учасники круглого столу наголосили на необхідності терміново врегулювати питання надвисокого навантаження на фонд оплати праці, зокрема і для мікро- та малого бізнесу. Це питання є одним з головних пріоритетів в «білому списку» УРБ. З метою усунення суттєвого викривлення умов роботи індивідуальних підприємців, необхідно прибрати обов’язкову сплату ЄСВ для «сплячих» ФОПів, для ФОПів сумісників (уже соціально застрахованих як штатні працівники), надати можливість підприємцям сплачувати ЄСВ за робітників у відповідності до робочих годин та інші термінові заходи.

У підсумку заходу представники бізнес об’єднань, експерти, представники громадських організації звернулись до представників Міністерства фінансів із проханням якнайшвидше створити робочу групу у Міністерстві фінансів з метою опрацювати надані пропозиції та підготувати необхідні зміни до законодавства.

Розкажіть про своє бачення

НАПИШІТЬ НАМ