УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

Новини

Super User

Super User

14 грудня у Києві відбувся перший український «Форум медіа громад», мета якого  об'єднати лідерів громадського та експертного середовища, а також представників державних, неурядових та міжнародних організацій, що працюють у напрямку розвитку громадських медіа в Україні.

Організаторами та партнерами заходу виступили: моніторингові організації Charity Tuner та DZI (Німеччина), Рада Європи (у рамках реалізації проекту «Партнерство заради належного урядування», що втілюється Радою Європи за підтримки Європейського Союзу), Інтерньюз Україна та Незалежна Асоціація Мовників, що в свою чергу свідчить про важливість питання для всього українського медіа середовища.

Під час заходу обговорювалися питання щодо унікальності медіа громад з точки зору глобального досвіду, головних викликів сьогодення, законодавчого регулювання, розвитку на прикладі польського досвіду, роздержавлення ЗМІ, а також міжнародних стандартів прозорості та порядності.

Зокрема на одній з експертних панелей заходу, Софія Арасланова, генеральний директор Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки», учасник Української Ради Бізнесу висловила експертне бачення щодо питання співпраці бізнес спільноти з громадськими медіа: «У нас з форумом медіа громад спільні цінності: прозорість, інклюзивність, прагнення до справжніх реформ, а не імітацій. На цьому грунті спільними зусиллями ми досягнемо успіху в  комунікації з аудиторіями різного плану й, по-справжньому, керуватимемо змінами в нашій країні.

Також в процесі утворення ефективного громадського медіа середовища важливо чути та бути почутим. Для Української Ради Бізнесу, як найширшого об'єднання бізнес асоціацій дуже важливо доносити до керівництва всіх парламентських фракцій, органів виконавчої влади та суспільства найважливіші пріоритети об'єднаного бізнесу, які покращать рівень життя всіх українців. Тому саме громадські медіа можуть стати таким собі «містком» між консолідованою бізнес спільнотою і цільовою аудиторією реформ та сприяти ефективним перетворенням у державі.

11 грудня представники провідних українських бізнес-асоціацій організували спільну зустріч для обговорення умов і принципів створення національної об’єднаної бізнес-коаліції. У формуванні національної адвокасі-кампанії бізнесу взяли участь понад 50 бізнес-асоціацій, які представляють підприємства з усіх регіонів України. Деякі з учасників зустрічі уже мають досвід позитивної адвокасі-кампанії з місцевими органами влади, однак проведення системних інституційних реформ інтересів підприємців бачать можливим лише за умови об’єднання усіх бізнес-організацій.

Головне завдання національної бізнес-коаліції – створення об’єднаного порядку денного від бізнесу, якій буде представлено усім кандидатам в Президенти та політичним силам під час парламентських виборів. Коаліція має стати  єдиним голосом українського бізнесу та сфокусувати увагу усіх політичних сил на пріоритетних ініціативах, які сприятимуть створенню прозорих та рівних умов ведення бізнесу для усіх підприємців, детінізації та зростанню української економіки.

Ініціаторами створення Коаліції виступили Спілка українських підприємців (СУП) та учасники Української Ради Бізнесу (УРБ), які разом об’єднують 28 000 підприємств з усієї України. Партнером проекту виступила Національна платформа малого бізнесу, а незалежним фасилітатором процесу об`єднання – Центр міжнародного приватного підприємництва (СІРЕ). Основою для порядку денного від бізнесу стали вимоги СУП та УРБ до влади, спрямовані на покращення бізнес-клімату в країні, які протягом зустрічі було доповнено ще низкою важливих пріоритетів.

«Ми не придумуємо щось нове – ми просто правильно імплементуємо міжнародну практику і досвід в створенні бізнес-коаліцій країн, які змогли об’єднати бізнес навколо єдиної адженди і сфокусуватися саме на цих питаннях», - сказала під час зустрічі  Тетяна Паламарчук, співголова Комітету з розвитку підприємництва СУП.

На початку осені Фонд «Демократичні ініціативи», провів дослідження[1], згідно якому 69,6% представників приватного сектору вважають, що не мають жодного впливу на процес прийняття рішень у державі.  «Саме зараз найкращий момент для того, щоб змінити цю статистику, і СІРЕ наголошує на тому, що для активної участі в реформуванні країни бізнес-асоціаціям та підприємцям необхідно об’єднуватися», - резюмувала Оксана Олійникова, директор київського офісу СІРЕ.

СУП та асоціації УРБ представили учасникам зустрічі пропозиції щодо перших топ-6 ініціатив, які за підсумками зустрічі одноголосно підтримали всі бізнес об’єднання, учасники зустрічі. А саме:

  1. Заміна податку на прибуток податком на виведений капітал для всіх компаній;
  2. Зниження податкового навантаження на фонд оплати праці;
  3. Створення єдиного органу з розслідування економічних злочинів, ліквідація податкової міліції та інших економічних підрозділів правоохоронних органів;
  4. Запровадження безпаперових технологій: заборона державним органам вимагати інформацію, яка міститься у державних базах даних;
  5. Демонополізація ринків тепло- та енергопостачання, забезпечення рівності доступу учасників суміжних ринків до товарів та послуг природних монополій, зокрема електромереж та приватної тяги;
  6. Інституційна реформа перевіряючих та контролюючих органів: запровадження персональної відповідальності, ризик-орієнтованого підходу до перевірок, проведення відкритих конкурсів на керівні посади.

«Наше об’єднання і консолідація топ-6 пріоритетних ініціатив свідчить про те, що український бізнес не тільки має спільні проблеми, а й демонструє свою зрілість шляхом об’єднання навколо такої важливої ідеї», - зазначила Софія Арасланова, генеральний директор Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки», учасник УРБ.

Озвучений список не є остаточним і має бути розширений з урахуванням пропозицій нових учасників коаліції. Приєднатися до коалції можуть будь-які бізнес-об'єднання, що мають статус офіційно зареєстрованих в Україні та не пов'язані з олігархічним та політичним капіталом.

Як зауважила Анастасія Баклан, фахівець CIPE, детальніше ознайомитися з новинами ініціативи, висловити свою підтримку та поділитися ідеями реформ можна через онлайн платформу businessvoice.in.ua : «Є дві можливості для приєднання: «Долучитися як бізнес-асоціація» для членських об’єднань або «Долучитися як підприємець» для субєктів господарювання. Через ці форми можна залишити свої пропозиції для внесення їх в загальний порядок денний».

Коаліція збиратиме ініціативи до 10 січня, після чого буде сформовано фінальний перелік пріорітетів та за участі тих, хто приєднався до коаліції, затверджено єдину бізнес-адженду. А у лютому відбудеться презентація документу всій бізнес-спільноті та учасникам президентських перегонів.

 


[1] Опитування проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова  з 16 по 22 серпня 2018 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2019 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Українська Рада бізнесу разом з Європейською бізнес асоціацію виступили співорганізторами круглого столу з широким колом учасників щодо законопроекту  Мінфіну «Щодо внесення змін до Податкового кодексу та Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (Кешбеки)».

Під час круглого столу представники Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, Держпродспоживслужби, Державної фіскальної служби, Державної регуляторної служби,  бізнесу та експерти обговорили як вплине на конкуренцію та детінізацію торгівлі законопроект.

Суть законопроекту в тому, щоб в першу чергу запровадити механізм стимулювання покупців допомагати виявляти несумлінних користувачів касових апаратів, які можуть при реалізації товару або не видавати фіскальні чеки взагалі, або ж видавати фальшивки.

За словами Ольги Добровольської, представника Міністерства фінансів України, механізм кешбека передбачає, що покупець, який виявив таке порушення, має право подати скаргу на продавця, і якщо вона підтвердиться, то покупець отримує право на компенсацію повної вартості товару. А щоб Державна фіскальна служба не потонула у валі дрібних претензій з боку покупців, законопроект передбачає ліміт - покупка повинна бути на суму не менше 850 гривень. За невикористання касового апарату в тих випадках, де це обов'язково, законопроект передбачає штраф в розмірі 200% від вартості товару, при цьому 100% вартості покупки буде отримувати покупець, а ще 100% вартості покупки буде надходити в бюджет у вигляді штрафу.

«Законопроект дозволить покарати великі компанії-порушників, які зловживають преференціями, наданими державою для малого бізнесу впевнений Олексій Колесніков, юрисконсульт  Асоціації «Українські  імпортери побутової електроніки», учасник  Української Ради Бізнесу.

"Завдання законопроекту  - сепарація доброчесних від недоброчесних. Великий бізнес, який  зловживає спрощеною системою, дискредитує її і "підставляє" малий бізнес, для якого спрощена система є свого роду інкубатором, необхідним для того, щоб вирости і зміцнитися", - сказав він. "Український білий бізнес підтримує законопроект, тому що він є ліками м'якої дії, і працюватиме точково -там, де це треба", - додав Олексій.

Вікторія Куликова, менеджер комітету побутової електроніки Європейської Бізнес Асоціації, відмітила, що компанії, які входять в комітет,  дуже часто скаржаться на проблему нелегального імпорту техніки в Україну.

"За нашими оцінками, наприклад, до 60 % телевізорів великої діагоналі ввозяться в Україну нелегально. Іноді в прайс-агрегатор можна забити марку побутової електроніки, і побачити у продажу 6 її моделей. Але при цьому ми точно знаємо, що 4 з цих 6 моделей ніколи офіційно в Україну не завозилися", - сказала Вікторія Куликова, менеджер комітету побутової електроніки Європейської Бізнес Асоціації.

Вікторія Куликова вважає, що законопроект буде тим засобом, який допоможе поліпшити ситуацію, але при цьому вона запропонувала передбачити в законопроекті чіткі санкції для компаній, які на сайтах не розміщує дані, що дозволяють її ідентифікувати. Це треба для усунення існуючої проблеми, коли на сайтах інтернет-магазинів не вказуються ніяких даних про компанію, що здійснює продаж, і тому її іноді просто неможливо ідентифікувати, щоб пред’явити претензії.

Міністерство фінансів впевнене, що легальний бізнес від введення механізму «кешбек для споживача» не постраждає. «Легальному бізнесу тут боятися нічого», - сказала представник Міністерства фінансів України Ольга Добровольська.

Олександр Васильчук, начальник відділу державної політики в сфері захисту прав споживачів Міністерства економічного розвитку і торгівлі, зазначив, що міністерство бачить великий плюс в тому, що для захисту своїх прав буде залучено саме населення.

«Це є величезним мотиваційним для споживача кроком вперед, оскільки він буде розуміти, що саме цю продукцію, саме цей суб'єкт господарювання повинен продати з певним документом - фіскальним чеком, і якщо він отримає натомість якийсь інший документ, він допоможе фіскального органу зрозуміти , який саме суб'єкт господарювання порушує закон », - сказав він. На його думку, цей законопроект навчить споживача захищати свої права, і дасть йому механізм захисту цих прав.

 «Це - метод батога і пряника, виграє споживач, який зможе захистити свої права, з іншого боку - виграє держава, тому що вона також від цього отримає гроші до державного бюджету», - сказала Ніни Кільдій, представник Консьюмерской асамблеї України та Центру споживчих експертиз «Тест».

Ніна Кільдій розповіла, що учасники Форуму Консьюмерской асамблеї підтримали розроблений Мінфіном законопроект, та навела данні дослідження GFK, які свідчать про те, що 69% споживачів оцінюють кешбек, як дієвий метод боротьби за свої права.

Натомість Державна регуляторна служба вбачає у даному законопроекті ризики, в тому числі для малого бізнесу, по розширенню кількості перевірок.   «Державна регуляторна служба наполягає на тому, що якщо суб'єкт підприємництва буде перевірятися, то перевірятися він повинен тільки по тих моментах, які вказані в скарзі на нього. А сьогодні проект закону передбачає проведення фактичної перевірки суб'єкта господарювання за всіма напрямками його діяльності - зі сплати податку, наявності патентів і ліцензій за останні 3 роки», - сказала Інни Запоровська, начальника економічної експертизи проектів регуляторних актів Державної регуляторної служби.

За результатом круглого столу,  Мінфін як розробник законопроекту, ініціює створення робочої групи для узгодження та корегування всіх спірних питань, аби механізм був дієвим інструментом для детінізації торгівлі та захисту прав споживача.

У Києві відбувся третій щорічний міжнародний форум UKRAINE LEVEL UP 2018, організований Асоціацією платників податків України та компанією «Делойт» в Україні.

Темою цьогорічного форуму стала «Трансформація бізнесу». 750 учасників, серед яких представники бізнесу та державні діячі України та світу, ключові гравці ринку трансформацій, інвестори, регулятори та експерти обговорювали структурні зміни в українських компаніях та майбутнє бізнесу, який якісно змінюється, основні тенденції та зміни в українському законодавстві та бізнесі.

Президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе, член Української Ради Бізнесу, презентував проект концепції Податкового Кодексу Розвитку, який був прокомунікований по всім регіонам країни та був погоджений Українською Радою Бізнесу, до якої входять 68 бізнес-асоціацій. Вперше в Україні така кількість асоціацій різних галузей економіки об’єднались у потужну коаліцію і погодили спільний порядок денний.

Серед головних засад проекту Кодексу – спрощення адміністрування податків; заміна податку на прибуток податком на виведений капітал; скасування військового збору; зниження податкового навантаження на фонд оплати праці з 41,5% до цільового показника 20%; впровадження нових форм оподаткування фізичних осіб - підприємців, що дозволить спростити реєстрацію, облік, оподаткування, звітність і припинення підприємницької діяльності фізичними особами; докорінне реформування Державної фіскальної служби, перебудова її в ефективну, якісну і прозору сервісну службу; створення єдиного дата-центру, що консолідує всі державні ресурси та бази даних контролюючих органів, під адмініструванням Міністерства фінансів України.

У системі органів Кабінету Міністрів України має бути створений єдиний державний орган по розслідуванню економічних злочинів, який займатиметься питання фінансової та економічної безпеки України - з керівником та співробітниками, відібраними за процедурами, аналогічними обранням членів НАБУ, із суттєвим підвищенням їх посадових окладів та усуненням дублювання функцій.

«Ми багато спілкуємось із бізнесом, те, що бізнес не хоче сплачувати податки – це не є правдою. На наше переконання – бізнес хоче сплачувати податки, необхідно лише створити умови для цього» - зазначив Грігол наприкінці виступу.

27 листопада Спілка українських підприємців (СУП), асоціації-учасники Української Ради Бізнесу (УРБ) прийняли рішення щодо необхідності об’єднання для створення спільного порядку денного бізнесу.

Предметом зустрічі стали запропоновані СУП та УРБ пропозиції для влади щодо покращення бізнес-клімату в країні.

Михайло Соколов, учасник Української Ради Бізнесу, представник ВАР зазначив, що ідея широких об’єднань виглядає як єдина можлива для країни. Українська Рада Бізнесу, до складу якої входять 68 бізнес-асоціацій, сформувала спільні пріоритети та протягом року прокомунікувала їх керівництву всіх парламентських фракцій. «Ми бачимо важливим створити найширшу національну платформу, на якій буде сформовано єдині пріоритети українського бізнесу», – зазначив Михайло.

«Саме бізнес, який сплачує податки до держбюджету, створює робочі місця в країні, повинен формувати порядок денний для влади. Щоб бути почутим, бізнес повинен звучати об’єднано і виступати з єдиними пріоритетами. Оскільки більшість проблем підприємців у країні та рецепти їхнього вирішення подібні, ми вирішили ініціювати створення національної бізнес-коаліції. У квітні члени СУП затвердили топ-10 вимог до влади, які лягли в основу спільного порядку денного бізнесу в рамках коаліції», - розповіла про ідею і мету створення коаліції виконавчий директор СУП Катерина Глазкова.

У результаті зустрічі проект переліку ініціатив коаліції підтримали представники СУП та Асоціації «Української Ради Бізнесу» - лідери Національної організації з роздрібної торгівлі,  Української асоціації виробників, Асоціації приватних роботодавців, Асоціації Українські імпортери побутової електроніки, Української федерації індустрії безпеки, Всеукраїнської аграрної ради. До переліку увійшли найбільш очікувані бізнесом законодавчі ініціативи, що регулюють податкову політику, трудове право, забезпечують рівність доступу учасників суміжних ринків до товарів і послуг приватних монополій, знижують навантаження на фонд оплати праці, запроваджують безпаперові технології та реалізують інституційну реформу перевіряючих та контролюючих органів. 

Ініціатори Коаліції презентують спільні вимоги кандидатам у Президенти та політичним силам під час публічних зустрічей у період передвиборчих кампаній. Головне завдання бізнес-коаліції – домогтися включення пропозицій бізнесу у передвиборну програму кандидатів.

Консолідовані пропозиції бізнесу мають стати «дорожньою картою» для українських законодавців. Імплементація цих пропозицій принесе помітний позитивний ефект для економіки країни – детінізацію, прозорі та рівні умови ведення бізнесу для усіх підприємців.

Лише за таких умов можливо створювати нові підприємства, розширювати наявні потужності, а головне – припинити відтік громадян з України, забезпечивши їх конкурентними заробітними платами, збільшити надходження до бюджету.

Партнером та медіатором процесу об’єднання навколо ініціативи виступив Центр міжнародного приватного підприємництва (CIPE) «Ми всі прагнемо, щоб бізнес-спільнота стала союзником і рівноправним партнером влади, тому CIPE вітає і підтримує процес формування єдиного порядку денного бізнесу до кандидатів», - зазначила Оксана Олійникова, директор київського офісу СІРЕ.

Національна коаліція бізнесу відкрита для широкого кола бізнес-об’єднань – регіональних, всеукраїнських, професійних, галузевих. Ініціатори мають на меті об’єднати якомога більше асоціацій українських підприємців та закликають долучатися до реалізації адвокасі-компанії об’єднаного бізнесу на платформі Коаліції business.voice.in.ua. На цій платформі бізнес-асоціації також можуть вносити свої пропозиції для розширення списку пріоритетних ініціатив.

Крім того, ініціатори запрошують керівників бізнес-об’єднань, які готові підтримати ідею Коаліції, долучитися до обговорення пріоритетних ініціатив бізнесу 11 грудня.

28 листопада в рамках проведення «Днів європейської торгівлі в Україні» для студентів Київського торговельно-економічного Університету відбулася надзвичайно цікава та пізнавальна лекція на тему моніторингу фіскальних чеків за допомогою нещодавно запущеного Державною фіскальною службою відповідного онлайн сервісу.

Зокрема,  Андрій Панасюк – експерт з економічних питань, голова Асоціації товарно-грошового обігу, член Української Ради Бізнесу, та Ольга Фреюк - активіст Всеукраїнського руху «Молодь за права споживачів», учасник Консумерської Асамблеї України, розповіли студентам про найбільш розповсюджені схеми обману споживачів та про те, як протидіяти незаконним діям. Студенти КНТЕУ ставили багато різноманітних запитань щодо чеків, особливостей продажу товарів та взагалі захисту прав споживачів, що в свою чергу, свідчить про серйозну зацікавленість в зазначеній темі.

Загалом кожен споживач має змогу перевірити якість виданого йому фіскального чеку. Для цього необхідно перейти за посиланням нижче та заповнити відповідні дані.

https://cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check

Ми, члени Української Ради Бізнесу, яка об'єднала 68 бізнес асоціацій навколо ідеї захисту легального бізнесу і виведення економіки з тіні, негативно оцінюємо проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо справедливого механізму нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та зазначаємо наступне:

Ініціатива Міністерства соціальної політики є згубною для національної економіки - вона не тільки не вирішує проблем, що накопичилися, але лише посилює їх: знижує конкурентоспроможність українського бізнесу по відношенню як до тіньового сектору, так іноземних компаній, стимулює збільшення трудової міграції з України, збільшення імпорту і падіння національного виробництва. Для розвитку національної економіки і, перш за все, трудомістких галузей необхідно не збільшувати, а знижувати податкове навантаження на фонд оплати праці, який в Україні є одним з найвищих серед усіх країн з економікою, що розвивається, до яких належить Україна.

Скасування верхньої межі для нарахування ЄСВ поглиблює нерівні умови, які склалися в Україні для легального бізнесу і того бізнесу, що працює в тіні. Для підприємців, які видають заробітні плати «в конвертах», немає жодної різниці, який розмір податків не сплачувати. Натомість для «білого» бізнесу рівень оподаткування суттєво зросте. По суті, чесний бізнес вкотре заплатить за «тіньовий». В результаті замість задекларованого Міністерством соцполітики ефекту детінізації ринку праці   навпаки відбудеться тінізація частини легального бізнесу. Підприємства, які сплачують легальні заробітні плати, зазнають додаткового фіскального тиску, що ще більше спотворить умови конкуренції на ринку і призведе до закриття підприємств або до їх переходу у тіньовий сектор економіки. Такі процеси відбуваються завжди, коли підвищуються податки.

Отримання додаткових надходжень до Пенсійного фонду розміром у 10 мільярдів гривень є надзвичайно оптимістичним прогнозом,, який не включає оцінку негативного впливу на бізнес у середньостроковій і довгостроковій перспективі. Найбільш відчутними зміни стануть для підприємств, які мають високу частку праці у собівартості продукції, зокрема, - у сфері послуг, сучасних підприємствах IT-сектору, будівництва, машинобудування тощо. Відповідно, компанії, що працюють у цих галузях, отримають додатковий стимул для перенесення свого бізнесу у країни з більш сприятливими та передбачуваними фіскальними умовами.

Ініціатива уряду ставить під загрозу тенденцію, яка намітилася останнім часом у зростанні легальних заробітних плат в Україні.

Ми, представники українського бізнесу, закликаємо Парламент не ухвалювати зміни, які погіршують інвестиційний клімат в Україні та умови ведення бізнесу у трудомістких галузях економіки. Неефективність податкової системи в Україні Уряд намагається компенсувати репресивними заходами та додатковими поборами замість того, щоб запровадити стимулюючі податкові механізми. Вчергове наполягаємо на системних змінах податкового законодавства та реформі пенсійної системи, зокрема шляхом прийняття нового Податкового Кодексу Розвитку та послідовного реформування пенсійної системи для виконання державою своїх зобов’язань.

 

Українська Рада Бізнесу

Українська Рада Бізнесу вітає намагання Міністерства фінансів України, Комітету з податкових та митних питань Верховної Ради України, Народних депутатів слідувати світовим практикам у врегулюванні питання неоподаткованого імпорту поштових, експрес-відправлень та запобігання загроз, які несе безконтрольний імпорт товарів.

Європейський союз, Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD), Всесвітня Митна Організація (WCO) у своїх останніх доповідях окремо наголошують на суттєвих ризиках зростаючої транскордонної електронної комерції, якщо вона не контролюється.

По-перше, неконтрольований безподатковий імпорт товарів призводить до маніпулювання ціною товарів, подрібнення комерційних партій товарів на малі поштові відправлення, заниження митної вартості. Як наслідок – фінансові втрати для бюджету країн.

По-друге, при значному рості транскордонної торгівлі та збільшенні кількості посилок до безподаткового ліміту, митні та податкові адміністрації країн не справляються з адмініструванням. Якщо контроль електронної комерції з боку держави відсутній - виникають критичні безпекові ризики - до країни потрапляють заборонені предмети та речовини, зброя та наркотики, контрафакт, порушуються права інтелектуальної власності.

По-трете, зловживання та маніпуляції безподатковими лімітами, коли комерційні партії товарів потрапляють в країну під виглядом безподаткових поштових та експрес-відправлень, викривлюють конкуренцію між імпортерами та створюють нерівні умови ведення бізнесу. Невирішення ситуації, що склалася надалі поглиблюватиме нерівні умови, які склалися в Україні для легального бізнесу і того бізнесу, що працює в тіні. Як результат -  знижується інвестиційна привабливість країни, зменшуються відрахування до державного бюджету, все більший відсоток бізнесу виштовхується в тінь, корумпуються органи влади та контролю.

По-четверте, безподатковий імпорт викривлює конкуренцію між вітчизняними та іноземними виробниками через відшкодування останнім ПДВ при експорті. Таке викривлення конкурентних умов створює цінову преференцію для іноземних товарів, стримує інвестиції у виробництво, призводить до закриття підприємств, безробіття, трудової еміграції, негативного торгового балансу та призводить до росту інфляції.

Усі ці ризики особливо актуальні для України, де про невикорінені «поштові» схеми свідчить низка гучних затримань комерційних партій товару під виглядом безподаткових поштових відправлень. Не менш гучними стали викриття окремих поштових операторів, які зазначені схеми обслуговують або ж були створені як їх частина. Натомість ДФС заявляє про неможливість повного контролю та адміністрування поштових та експрес-відправлень з боку держави.

У зв’язку з цим Українська Рада Бізнесу вітає прагнення Міністерства фінансів України, Комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради України та Народних депутатів зменшити ризики використання у схемах безподаткового імпорту, що є зворотною стороною стрімко зростаючої міжнародної електронної комерції.

Наголошуємо на підтримці перших кроків щодо:

- врегулювання безподаткових лімітів. За результатами дослідження, проведеного компанією «GfK» середня вартість посилки, яку отримує українець складає 1291 грн. Таким чином запропоновані в законопроекті зміни не зчинять негативного впливу на пересічних отримувачів поштових та експрес-відправлень;

- запровадження електронних реєстрів поштових та експрес-відправлень, що дасть можливість контролюючим органам проводити ризик-орієнтовані перевірки;

- надання поштовим та експрес-операторам можливості виступати податковими агентами, що значно спростить та прискорить оформлення відправлень для громадян.

Також наголошуємо, що важливим є і передбачити наступні кроки по зменшенню обсягів неоподаткованого поштового імпорту, який використовується у комерційних цілях, зокрема запровадження з 2020 року обмеження кількості посилок, які не оподатковуються, до кількох на місяць, що, з одного боку, не призведе до негативного впливу на звичайних отримувачів, а з іншого – суттєво обмежить «схеми».

Бізнес-спільнота підкреслює, що врегулювання питань безподаткового імпорту стане значним кроком на шляху поновлення конкуренції на ринках та покращенню бізнес-клімату загалом, тому важливим є комплексний підхід та внесення  відповідних змін до Митного кодексу України та перегляду діючих Актів державних органів щодо регулювання відповідної сфери.

 

Українська Рада Бізнесу

loader

Facebook

Розкажіть про своє бачення

НАПИШІТЬ НАМ