УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

Новини

Super User

Super User

28 березня відбулася робоча зустріч членів Української Ради бізнесу з Держсекретарем Міністерства фінансів України Євгенієм Капінусом. 
На зустрічі обговорили питання щодо реформи Державної фіскальної служби та митниці, стан імплементації прийнятого законодавства щодо протидії схемам ухилення від сплати податків та важливі питання, що стосуються лібералізації ринку РРО (кешбек, реєстр чеків, цифрові РРО, спрощення процедур (наказ № 547 та постанова КМУ № 601), та зниження навантаження на фонд оплати праці разом зі зниженням неефективних видатків бюджету.
Підсумовуючи результати зустрічі, Євгеній Капінус наголосив на тому, що Міністерство надалі буде продовжувати конструктивно працювати на результат.

Українська Рада Бізнесу (далі – УРБ), членами якої є 65 бізнес-асоціацій запрошує членів депутатських Фракцій Верховної Ради України та позафракційних депутатів до діалогу щодо нагальних реформ в економічній сфері для покращення бізнес-клімату та інвестиційної привабливості країни. Пропонуємо у відкритій дискусії обговорити з представниками українського бізнесу першочергові кроки на шляху реалізації економічних та інституційних реформ в Україні, а також погодити спільне бачення щодо переліку пріоритетних заходів для прискорення реалізації цих реформ.

Нижче надаємо список пріоритетних завдань УРБ, щодо яких у нас є конкретне бачення та пропозиції:   

1. Інституційні реформи:

  • Ліквідація податкової міліції та створення єдиного аналітичного органу з  розслідування фінансових злочинів
  • Реформа Державної фіскальної служби 

Реформа митниці (зокрема, вирішення питання зі схемами щодо мінімізації податків та зборів на митниці)

2. Реформа податкової системи:

  • Ліквідація податку на прибуток та перехід до податку на виведений капітал
  • Лібералізація системи реєстрації розрахункових операцій (РРО третього покоління (смартфони та планшети у якості РРО), спрощення процедур, "кешбеки")
  • Запровадження заходів щодо деофшоризації 

3. Реформа фінансового сектору: 

  • Повернення неприбутковості Недержавним пенсійним фондам

4. Реформа виборчого законодавства:

  • Прийняття нового виборчого кодексу (відкриті партійні списки)

Українська Рада Бізнесу як об’єднання асоціацій із широким спектром представництва галузей економіки, розуміє важливість реформаторських процесів в країні та системно бере у них активну участь.

Учасники Української Ради Бізнесу з великим піднесенням сприйняли новину щодо розробки стратегічно важливого проекту Закону України «Про Національне Бюро Фінансової Безпеки України», який стане остаточним етапом ліквідації податкової міліції.

Протягом тривалого часу чи не найактуальнішим завданням української влади є створення нового державного органу, який буде покликаний ефективно протидіяти економічній злочинності та користуватиметься беззаперечною підтримкою та довірою бізнесу й суспільства.

Вивчивши запропонований Комітетом Верховної Ради України з питань податкової та митної політики проект Закону України «Про Національне Бюро Фінансової Безпеки України», Українська Рада Бізнесу звертає увагу на відсутність в ньому засад, суттєвих для його ефективної роботи.

На нашу думку, критично важливими факторами майбутньої ефективності та успішності НБФБ є:

  • наявність ефективного механізму самоочищення від старих каральних практик переслідування бізнесу на кшталт явних або неявних обмежень чи квот на прийом колишніх співробітників правоохоронних органів (податкових міліціонерів, поліцейських, прокурорів, співробітників СБУ тощо);
  • забезпечення прозорості процедури відбору кадрів, адже виходячи із запропонованого тексту, основну масу членів комісій з відбору складатимуть особи, фактично обрані директором НБФБ. Тому, на наш погляд, є необхідним посилити роль громадських організацій, експертного середовища та парламенту як представника народу України у зазначених процесах;
  • призначення та звільнення керівника НБФБ саме Кабінетом міністрів України;
  • забезпечення прозорості відбору кандидатів на посаду керівника НБФБ. Наразі більшість складу конкурсної комісії за певних умов може призначити Президент України, що з урахуванням його прав на призначення, звільнення та контроль діяльності керівника бюро створює надто велику залежність від одного з інститутів влади;
  • Надважливим є усунення дублювання функцій правоохоронних органів з контролю економіки, тобто відсторонення СБУ, Нацполіції та прокуратури від розслідування економічних злочинів.

Крім цього, ряд положень запропонованого проекту Закону України «Про Національне Бюро Фінансової Безпеки України» викликає обґрунтовані питання. Зокрема:

  • внесення змін до ст.ст. 36 та 40 КПК України, які передбачають надання слідчим повноваження призначати за погодженням з прокурором перевірки та ревізії;
  • фактичне збільшення з 24 до 72 годин строку для внесення відомостей в ЄРДР по злочинам, підслідним НБФБ;
  • в законопроекті використовується значна кількість термінів, які на даний момент не визначені законодавчо («шкода публічним фінансам», «аналіз структурованих та неструктурованих даних» тощо), але відсутній розділ «визначення термінів». Таким чином, неможливим є визначення меж повноважень НБФБ та способів їх реалізації;
  • виникає нова підстава для оперативно розшукової діяльності, у ході якої можуть порушуватись гарантовані Конституцією України права громадян – «наявність аналітичного продукту НБФБ». Фактично синтезований інформаційний документ буде підставою для заведення оперативно-розшукової справи.

Розраховуємо, що створення НБФБ стане реально відчутним для бізнес-середовища маркером проведення реформ в державі.

Водночас, вважаємо, що до моменту вирішення зазначених проблемних питань прийняття запропонованого проекту Закону України «Про Національне Бюро Фінансової Безпеки України» є передчасним, бо не призведе до очікуваного від нього позитивного ефекту.

Представники українських бізнес-асоціацій запрошують представників Адміністрації Президента та народних депутатів Комітету з питань податкової та митної політики якнашвидше провести експертне обговорення проекту та погодити окреслені вище питання.

 

З повагою,

Українська Рада Бізнесу

Ми, представники Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 65 бізнес-асоціацій, закликаємо Президента України та Прем'єр-міністра України продовжити роботу над однією з найважливіших для економіки реформ — ліквідацією дискреційного податку на прибуток та заміну його сучасною моделлю – податком на виведений капітал (система оподаткування розподіленого прибутку підприємств).

Ми, представники бізнесу, працювали над ідеями спрощення адміністрування податків і брали участь у роботі над проектом про податок на розподілений прибуток підприємств протягом 2015-2017 років. Відповідний проект закону було напрацьовано протягом 2017 року у інклюзивному процесі за участі Міністерства фінансів, Міністерства економічного розвитку та торгівлі, народних депутатів, експертів та представників бізнесу. Було опрацьовано та враховано всі конструктивні пропозиції зацікавлених сторін, проект одноголосно було підтримано Кабміном восени 2017 року. Сьогодні ми відчуваємо спільну відповідальність із владою за знаходження ефективних шляхів відновлення динамічного зростання економіки і зупинення обезлюднення країни, для чого нам терміново потрібно значно підняти рівень її інвестиційної привабливості.

Ми не цураємось публічного та відкритого діалогу з тими, хто має сумніви в ефективності запропонованих змін. Сьогодні ми продовжуємо висловлювати свою готовність допомагати Уряду, Парламенту та Президенту у практичній реалізації цієї реформи з чітким контролем критеріїв її оцінки. Крім цього, ми висловлюємо бажання долучитись до процесу пошуку неефективних видатків бюджету для компенсації потенційних втрат у 23-30 млрд. грн. від запровадження даного податку на перший рік реформи. Ми переконані, що оцінки таких втрат, зроблені представниками МЕРТ та Мінфіну разом із експертами Реанімаційного пакету реформ та Інституту майбутнього, є фаховими та такими, що не викликають жодних сумнівів.

Ми віримо, що повернути в Україну великі інвестиції неможливо без відновлення довіри серед малих та середніх інвесторів, тому ми підтримуємо кардинальне оновлення держави та її політики по відношенню до підприємництва, в першу чергу - малого та середнього, як основних генераторів інновацій та нових робочих місць.

Ми, представники бізнес-асоціацій, що входять до Української Ради Бізнесу, віримо в наш спільний успіх і перемогу здорового глузду над політичними амбіціями. Ми за жодних обставин не відступимо від ідеї запровадження сучасного податку на виведений капітал та не зупинимось на шляху відбудови української економіки.

Закликаємо Президента України якнайшвидше погодити нову модель із міжнародними інвесторами та до кінця березня внести його до Парламенту як невідкладний.

 

З повагою

 

Члени Ради Бізнесу

12 березня Президент та Прем’єр Міністр України провели зустріч з бізнес-спільнотою, щоб обговорити ключові економічні реформи та плани для покращення інвестиційного клімату. На зустрічі були присутні також Міністри, очільники відомств та представники депутатського корпусу.

У своїй промові Президент Петро Порошенко окреслив ряд пріоритетних напрямків роботи, зокрема  проект Закону щодо податку на виведений капітал. Було вказано, що робота над проектом на завершальній стадії, але потрібна ще окрема дискусія з іноземними партнерами та перерахунок від Міністерства фінансів  фіскального ефекту від запровадження такого податку.

Особливу увагу під час зустрічі було приділено  проекту Закону «Про Національне бюро фінансової безпеки», який оприлюднили для публічного обговорення. Президент підкреслив, що наразі ведеться обговорення тексту з бізнес-спільнотою, пропозиції Комітет примає до кінця цього тижня. «Головне у проекті - має бути заборонено іншим відомствам розслідувати фінансові злочини та втручатись у економічну діяльність підприємств».  Учасники зустрічі поділились думками щодо вказаного питання, висловили низку зауважень та пропозицій, а також домовились зібрати коментарі від бізнесу до тексту проекту у найкоротші строки.   

Окрім цього, Президент також подав до Верховної Ради проект Закону щодо лібералізації валютного регулювання, відповідно до положень якого не буде потрібно ліцензій на відкриття рахунків закордоном, а також не передбачатиметься таке покарання як припинення дозволу на зовнішньо-економічну діяльність, натомість всі валютні операції, які прямо не заборонені, будуть дозволені.

Прем’єр-Міністр Володимир Гройсман у своєму виступі підкреслив важливість прискорення темпів зростання економіки (5-6% в рік), необхідність забезпечення легкості ведення бізнесу та захисту інвестицій, яка може бути, зокрема, досягнута шляхом прийняття в поточному році  пакету з 35 законопроектів, які підготував та підтримує Уряд. 

На зустрічі було також висловлено позиції бізнес-асоціацій щодо ключових реформ. Зокрема, Григол Катамадзе, Президент Асоціації платників податків України, член Української Ради Бізнесу повідомив, що минулого року асоціацією було проведено 17 круглих столів з представниками бізнесу у різних регіонах країни і можна впевнено говорити, що абсолютна більшість представників бізнесу підтримують податок на виведени капітал. Вважаємо необхідним його якнайшвидше внесення до Парламенту та прийняття до 1 липня.

В умовах складних економічних та політичних процесів всередині держави, на жаль, ми вимушені констатувати, що інституційна спроможність фіскальних органів все ще залишається на низькому рівні.

Протягом останніх років неодноразово було задекларовано перехід від каральних до сервісних принципів роботи Державної фіскальної служби (далі – ДФС), що дуже вітається і підтримується представниками бізнесу. Разом з тим, процес такого переходу йде досить повільно. Це, в свою чергу, має негативний вплив на інвестиційну привабливість країни (як для існуючих, так і для потенційних інвесторів).

Запит на реформу ДФС вже давно сформований як суспільством і бізнес-спільнотою, так і на найвищому рівні стратегічних планів розвитку економіки. Саме тому члени Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 65 українських бізнес-асоціацій, закликають Президента, Уряд та Парламент розпочати процес інституційної реформи ДФС та митниці.

Ми переконані, що має бути остаточно ліквідовано податкову міліцію, а функції планування перевірок та їх проведення мають бути розділені. Крім того, вважаємо, що має відбутись посилення особистої відповідальності працівників (керівників підрозділів, виконавців) ДФС. Ключовим кадровим питанням є також залучення до роботи у ДФС висококваліфікованих фахівців. Вважаємо, що проведення відкритих конкурсів на заміщення позиції голови ДФС (на постійній основі) та керівників регіональних органів цієї служби (з залученням до складу комісій представників громадських організацій задля забезпечення прозорості та неупередженості конкурсу) має відбутись найближчим часом.

Одним з найважливіших факторів реформи ДФС є також переведення  процесу комунікацій між представниками ДФС та бізнесу у дистанційну он-лайн форму. Це сприятиме повноцінному включенню ДФС в загальносвітові процеси податкової та митної прозорості.

Підсумовуючи, хочемо сказати, що якнайшвидше проведення системної реформи ДФС є одним з головних пріоритетів для українського бізнесу. Перезавантаження ДФС та митниці має відбуватись із запровадженням гідної оплати праці співробітникам, посиленням персональної відповідальності, автоматизацією ключових процесів, що забезпечить безперервну, прозору взаємодію ДФС з бізнесом.

Ми закликаємо Президента, Прем’єр-міністра та депутатів Верховної Ради України консолідувати зусилля для проведення однієї з найважливіших для держави реформи, час якої давно настав.

6 березня відбулася зустріч керівника Стратегічної групи радників Прем’єр-міністра України Івана Міклоша із членами Української Ради бізнесу, керівниками бізнес асоціацій.

Софія Арасланова, генеральный директор Асоціації "Українські імпортери побутової електроніки", член УРБ, вітаючи гостя, презентувала Івану Міклошу широке горизонтальне об’єднання  65 українських бізнес-асоціацій (УРБ): «Ми об’єдналися навколо ініціатив, що прискорять реформи, адже наш голос - це загальна позиція не просто окремого бізнесу, а десятків бізнес-асоціацій по знакових для економіки країни питаннях: деофшоризації, інституціональних реформах ДФС та митниці, запровадженню податку на виведений капітал, лібералізації ринку РРО, дерегуляції ведення бізнесу тощо».

«Надзвичайно важливо, що УРБ має спільний голос та спільні позиції щодо прискорення реформ на основі зміцнення економічної свободи, - розпочав розмову із представниками бізнесу Іван Міклош. -  У вас сьогодні є один шлях – це реформи на зміцнення економічної свободи, побудову ефективної держави та залучення інвестицій». Керівник стратегічної групи радників Прем’єр-міністра України назвав 7 проблем, які бачить найбільш актуальними для продовження економічного поступу України: низький рівень захисту прав власності та захисту верховенства права, ризик втрати програми співпраці України із МВФ, зовнішні загрози нестабільності ринків та загроза протекціонізму, загроза перемоги антиреформаторів в Україні. «Україні потрібні як повітря імплементація тих законів та реформ, що вже були прийняті та розпочаті (пенсійна, медична, реформа з приватизації державних підприємств), створення антикорупційного суду, початок реальної дерегуляції, створення аналітичного органу розслідування зловживань із податками, прийняття закону щодо  бізнес-омбудсмена, - перелічував потреби України Іван Міклош. – Але за рік до виборів усе це надзвичайно чутливо й хитко, але іншого виходу нема й реалізовувати зміни треба швидко».

Учасники зустрічі обговорили висловлені пропозиції та надали свої питання: На питання Анатолія Долинного, голови Української федерації інформаційної безпеки щодо необхідності впровадження  податку на виведений капітал Іван Міклош був стриманим: «Є ризик, що вона не запрацює при нереформованій податковій службі, але нею будуть зловживати у політичних цілях». Не вірить Іван Міклош й у прийняття до виборів нового ліберального кодексу, автор якого Григол Катамадзе, голова Асоціації платників податків, напряму запитав його про перепективи півторарічної праці його експертів та соратників. «Немає шансів, що новий податковий кодекс може бути прийнятий цього року – й причина політична», - сказав він, навівши цифри, що у Уряду Яценюка були усі підстави для ефектиновсті подібних ініціатив та  дієва правляча Коаліція, але з пакету усіх напрацьованих законодавчих ініціатив було прийнято лише 37%. Натомість сьогодні немає ні сприятливих обставин, ні дієвої правлячої коаліції, то й прийняття чутливої реформи найближчим часом не відбудеться.

Учасники зустрічі розповіли про ті реформи, які одноголосно погоджені Радою Бізнесу як пріоритетні: перш за все це  гостре для бізнесу питання інституціональної реформи ДФС та митниці, відповідльності цих органів за свої вчинки чи бездіяльність, перенабір співробітників на відкритих конкурсах. Також це важлива реформа органу по розслідуванню фінансових злочинів – на думку бізнесу Податкова міліція має бути остаточно ліквідована та створений аналітичний орган по розслідуванню цих зловинів.

«Служба фінансових розслідувань – це пріоритет УРБ, але законопроект «Про національне бюро фінансової безпеки», який презентувала нещодавно голова профільного комітету ВРУ, ставить під сумнів рівновіддаленість Нацбюро від всіх гілок влади, не прибирає дублювання контролюючих функціях збоку СБУ та Нацполії й збільшує ризики  та можливості для тиску на бізнес з боку такого органу. В проекті відсутня також антиквота на колишніх співробітників правоохоронних органів, що створює загрозу корумпування НБФБ та зумовить нульовий рівень довіри з боку бізнесу та суспільства до Нацбюро», - наголошено членами Ради Бізнесу.

Під час зустрічі було обговорено ряд не менш цікавих ініціатив бізнесу щодо реформи митниці (перші результати імплементації закону про обмеження неоподаткованого імпорту начебто «для себе», але комерційними партіями). Олег Іваненко, директор УАВ, поставив питання перспективи упорядкування спрощеної процедури оподаткування в прив’язці до обсягу торгової площі. Йшлося про перспективи законопроекту про кешбеки як запоруки захисту прав споживачів та інструментом детінізації ринків, що вже підлягають фіскалізації. Цю ініціативу І.Міклош гаряче привітав: «Цікавий досвід, прошу надати письмово ваші напрацювання, ми опрацюємо їх із членами групи».

«А що Україні робити із відтоком людського  капіталу? – запитав Ярослав Романчук, керівник Асоціації українського бізнесу в Польщі. – У нас є польська ліга українських студентів, то внутрішнє опитування показало, що лише 10% готові повернутися в Україну, а 45%  поставили умову для повернення: успішне проведення реформ в Україні».

«Відток робітників за кордон пережила й Словакія, але тільки успішні реформи змогли відновити економіку, й студенти самі повернулися», - повідомив Іван Міклош.

Зустріч членів Української Ради Бізнесу із Головою групи радників прем’єра закінчилася спільними планами щодо підтримки більшості обговорених ініціатив щодо ключових питань. Крім того, УРБ, як ініціатор  ІІІ Економічного Форуму з метою консолідації зусиль підприємців, суспільства і влади для реалізації у 2018 р. ключових інституційних реформ  запросили до участі у заході Івана Міклоша.

1 березня в Посольстві Федеративної Республіки Німеччина в Києві відбулася зустріч представників Української Ради бізнесу (УРБ), до складу якої входять 64 бізнес асоціації  з Георгом Мільбрадтом — професором публічних фінансів, спеціальним посланником уряду Німеччини з питань реформи децентралізації та структурних реформ в Україні.

Від Української Ради Бізнесу участь взяли Надія Бедричук,  виконавчий директор Української асоціації прямого продажу, Дмитро Михайленко, Торгово промислова палата, Юрій Пероганич, директор АПІТУ, Олексій Колесніков, представник Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки, Олександр Громико, президент Української асоціації виробників, Андрій Кривонос, голова директората Асоціації франчайзінга,  Олександр Гвяздовський, Нафтогазова асоціація України, Олег Іваненко директор УАВ,  Андрій Панасюк,  член правління Асоціації підприємств інформаційних технологій України.  У зустрічі також взяли участь Андреас Отто — перший секретар, радник з питань економічного співробітництва та розвитку Посольства ФРН у Києві, Бенедікт Герман (Benedikt Herrmann) — представник місії ЄС в Україні, Олег Гетман, економіст, експерт ІСЕТ.

Уряд Німеччини, визнаючи важливість структурних реформ та реформи децентралізації, призначив спеціального представника з питань цієї реформи – пана Мільбрадта. Спільно з міжнародними донорами, асоціаціями та новими громадами, урядом України та комітетом Верховної Ради з питань регіональної політики, було напрацьовано низку важливих законопроектів з цього питання, які Верховна Рада має ухвалити у 2018 році.

У своєму виступі пан Мільбрадт зокрема відзначив, що у 2014 році Україна розпочала амбітну реформу децентралізації, яка передбачає реорганізацію адміністративно-територіального устрою країни. Першим важливим кроком реформи стало стимулювання сіл та невеликих міст до утворення нових, більших за розмірами одиниць місцевого самоврядування, здатних виконувати завдання, які раніше належали до компетенції районних і обласних державних адміністрацій, а також центральних органів влади.

Цей процес об’єднання стимулюється значним фінансовим ресурсом: після об’єднання новостворені територіальні громади отримують 60% податку на доходи фізичних осіб, зібраного на їх території. Такий стимул призвів до неочікувано швидкого об’єднання громад. Всупереч усім очікуванням більшості міжнародних експертів, понад 30% сіл та невеликих міст вже об’єдналися у нові громади. На сьогодні в Україні утворено понад 700 нових громад.

Новостворені громади стають осередками комфортного бізнес-клімату та економічного зростання: голови нових громад швидко зрозуміли, що місцевий бізнес є найнадійнішим джерелом надходжень до місцевих бюджетів і стають затятими захисниками місцевого бізнесу.  Малий та середній бізнес в інших країнах, де податок на доходи фізичних осіб йде до місцевих бюджетів (наприклад, у країнах Скандинавії та Балтії, Швейцарії, Німеччині, Австрії та Словенії), користується цією персональною підтримкою та захистом з боку мерів та керівництва муніципалітетів.

Отже, реформа децентралізації у тому вигляді, в якому вона запланована в Україні, є потужною реформою зі значним впливом на український малий та середній бізнес.

Щоб реформа децентралізації просувалася якомога швидше: утворювались нові громади з орієнтацією на справжній розвиток свого середовища та місцевого бізнесу  потрібні відповідні  законопроекти, які на це час застрягли у Парламенті України.

Українській Раді Бізнесу було запропоновано  розглянути можливість підтримки законопроектів з децентралізації. На думку пана Мільбрадтом підтримка цих законопроектів з боку Української Ради Бізнесу, зокрема комунікаційна, могла б пришвидшити їх приняття, що було б корисним для малого та середнього бізнесу України.

Члени Ради Бізнесу зазначили, що вони підтримують тренд на децентралізацію, вони ознайомляться з проектами та погодять їх до «білого списку» згідно процедур УРБ, разом з тим вони наполягають, що реформа децентралізації, щоб бути ефективною, має відбуватись разом з реформами ключових інституцій, зокрема з радикальною реформою ДФС та митниці, ліквідацією Податкової міліції та створенням аналтічної служби по розслідуванню фінансових злочинів, судовою реформою тощо.

Георг погодився з необхідністю інституційних реформ та обіцяв висвітлити відповідну проблематику німецькому Уряду.

Наприкінці зустрічі учасники визначили необхідність постійної комунікації щодо ситуації з реформами в Україні та домовились про наступну зустріч після повернення Георга до України наприкінці березня.

Довідково:

Георг Мільбрадт вивчав у Мюнстері економічну теорію, право і математику. У 1973 році йому було присуджено перший науковий ступінь, а у 1980 році він захистив дисертацію у галузі економіки, зокрема у галузі публічних фінансів. У листопаді 1990 року його призначено міністром фінансів Республіки Саксонія. На цій посаді після возз'єднання Німеччини пан Мільбрадт відповідав за реорганізацію управління фінансами, будівництвом і нерухомістю цієї федеральної землі, а також формував процес трансформації від соціалістичного планового господарства до устрою на засадах ринкової економіки. У 2002–2008 — прем'єр-міністр Республіки Саксонія. Під час своєї роботи у саксонському уряді він був також членом Бундесрату і завдяки цьому був залучений до законодавчої діяльності федерації. З 1995 він є професором публічних фінансів і викладає у Технічному університеті Дрездена.

На Загальних Зборах Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 64 бізнес-асоціації, учасники погодили приєднання до співорганізаторів великого Економічного Форуму з метою консолідації зусиль підприємців, суспільства і влади для реалізації у 2018 р. ключових інституційних реформ

 

22 лютого на Координаційній Раді Української Ради Бізнесу (УРБ) представники бізнес-асоціацій спланували діяльність на 2018 рік. Серед пріоритетних задач – чіткий акцент на спільній роботі і вимогах щодо реалізації тих реформ, які є найбільш нагальними задля прискорення поступу країни на шляху економічного розвитку. У 2017 році ряд асоціацій вже приймали участь та були співорганізаторами двох економічних форумів. Учасники Загальних Зборів УРБ погодились продовжити традицію спілкування бізнес-об’єднань із владою та експертами й розпочати підготовку до 3-го відкритого Економічного Форуму на теми пріоритетів бізнесу у 2018 р.

До весняного Форуму планують долучися не лише асоціації-члени УРБ, а й асоціації міжнародних компаній – Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) та Американська Торгова Палата (АТП). Співорганізатори працюватимуть над тим, щоб серед ключових учасників заходу були Володимир Гройсман, Олександр Данилюк, Ніна Южаніна, Мирослав Продан, Тетяна Острікова тощо.

Підтримка в організації Форуму очікується від стратегічних партнерів УРБ – громадської коаліції «Реанімаційний Пакет Реформ», Інституту соціально-економічної трансформації, CASE-Ukraine тощо. «Тільки разом ми можемо ефективно впливати на зміст і якість реформ, а також темпи інноваційного розвитку країни», - підкреслив, презентуючи цифрову стратегію України-2020, прийняту в січні поточного року Кабміном, та громадську спілку "ХАЙ-ТЕК ОФІС УКРАЇНА", яка стала платформою для розроблення цього амбітного плану, Андрій Бірюков, виконавчий директор цього бізнес-об’єднання, що подало заяву на вступ до Ради Бізнесу.

Наразі проводяться консультації щодо формату, назви форуму, напрацьовуються тематичні панелі та запрошуються спікери. Долучитися до організації заходу можна, надіславши запит до секретаріату УРБ.

22 лютого відбулися збори Координаційної Ради Української Ради Бізнесу (Загальні Збори), де представники бізнес-асоціацій працювали над ревізією поточних планів, корегуванням задач та планувнням діяльності  на 2018 рік.
Важливу увагу участники Зборів приділили питанню експертизи поточних законодавчих ініціатив, які мають пожвавити реформи. УРБ має «білий список» законопроектів до підтримки, до якого участники об’єднання пропонують нові ініціативи та актуалізують пріоритети.

«Практично у кожного учасника Ради є ідеї щодо реформ, - заявив Анатолій Долинний, президент Української Федерації Індустрії Безпеки, - але ми маємо готувати якісні ініціативи, які підтримуватимуться законодавцем”. Для цього він нагадав учасникам існуючу процедуру внесення проектів до «білого списоку» УРБ. Згідно з нею дві та більше асоціації ініціюють проект, незалежні аналітичні центри-партнери УРБ дають оцінку проекту, і секретаріат розсилає на усіх членів УРБ документи ініціативи включно з аналітикою та пропонує обговорення. Після цього ініціатива голосується згідно процедур Ради Бізнесу.

Обговорюючи питання по суті, Олександр Громико, голова Української асоціації виробників, ініціатор поданння до «білого списку» УРБ законопроекту 3112-1 (Новий Виборчий кодекс), що був прийнятий ВРУ у першому читанні, запропонував підтримати його ініціативу та внести проект до «білого списку УРБ». Андрій Панасюк, Асоціація «Українські технології товарно-грошового обігу» відзначив, що це важливі зміни, що дадуть нову якість майбутній владі, з якою УРБ буде співпрацювати за півтора роки, тому важливо уважно розглянути новий законопроект та підтримати концептуально. Ярослав Романчук, керівник Асоціації українського бізнесу в Польщі, запропонував обмежитись підтримкою ідеі прийняття нового Виборчого кодексу (створити нове виборче законодавство). У підсумку учасники дискусії вирішили  визначити проект як позитивний та рекомендувати погодити його до «білого списку» УРБ згідно процедури електронного голосування.

Галина Трет’якова (Українська Федерація Убезпечення), запропонувала членам УРБ об’єднати зусилля в проектній групі щодо пенсійної реформи та оподаткування фізичних осіб. А Надія Бедричук (Українська Асоціація Прямого Продажу) ініціювала розпочати роботу над проектом щодо зниження оподаткування оплати плаці. У підсумку обговорення домовились визначити ці проекти переспективними та сформувати проектні команди для їх реалізації.

Також члени УРБ обговорили формат роботи Проектних команд, які працюють над пріоритетами УРБ, та узгодили координацію новостворених  проектних команд з секретаріатом Ради. Олексій Колесников (Асоціація «Українські Імпортери Побутової Електроніки”) нагадав, що проектні команди вже сформовані, є їх загальний перелік й для ефективніості роботи  запропонував командам обрати координаторів, які будуть  відслідковувати зміни/нововведення з даної тематики,  інформувати членів УРБ, щодо ставлення до новацій, виходити на публічні заходи із презентацією узгодженої позиції УРБ.

Олег Лиховид (ТПП) запропонував дати більше свободи учасникам, аби Проектні команди самі формували свою активність без додаткового контролю. Тут же учасники зборів ініціювали перші активності з цього питання: Анатолій Долинний повідомив, що його організація готова виступити координатором проектної команди з підтримки запровадження податку на виведений капітал (ПнВК), сконтактувати з асоціаціями, хто записаний до цієї проектної команди, та забезпечити координацію дій.

Після обговорення вирішили, що учасники проектних команд  самостійно визначаться з координаторами, зручним форматом та планами роботи.

Серед організаційних питань, внесених у порядок денний, також були розглянуті думки щодо логотипу УРБ, розширення пулу партнерів УРБ шляхом співпраці з Міжнародним Інститутом Менеджменту (МІМ), обговорення змін до Положення про Раду Бізнесу у частині прийняття нових членів.

Так, учасники Координаційної Ради УРБ розглянули питання прийняття до УРБ Громадської організації "Хай тек офіс Україна", яку представив Андрій Бірюков, виконавчий директор ГС  "ХАЙ-ТЕК ОФІС УКРАЇНА". Питання співпраці члени УРБ оцінили як надзвичайно конструктивне, вирішили погодити питання приєднання найближчим часом згідно процедур Ради Бізнесу.

loader

Facebook

Розкажіть про своє бачення

НАПИШІТЬ НАМ