УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

Новини

Super User

Super User

Українська Рада Бізнесу (УРБ), що об’єднує 68 бізнес-асоціацій виступила співорганізатором круглого столу «Перешкоди офіційного працевлаштування та ведення індивідуального бізнесу в Україні», що відбувся 21 вересня за участі Міністерства фінансів, Державної регуляторної служби, економічних експертів, представників бізнесу та громадських організацій.

Організаторами круглого столу виступили також Інститут соціально-економічної трансформації, Аналітичний центр CASE-Ukraine, Представництво Данської Ради у справах біженців в Україні, Українська асоціація прямого продажу, Українська федерація індустрії безпеки, Реанімаційний Пакет Реформ.

У своєму вітальному слові учасниця УРБ Надія Бедричук (Українська асоціація прямого продажу) зазначила, що «Система оподаткування праці в Україні є негнучкою, нестимулюючою та обтяжливою для малого і середнього бізнесу. Результатом стала висока доля зарплат «в тіні» і падіння інтересу до офіційно зареєстрованого індивідуального підприємництва. Вирішення цієї проблеми репресивними методами не приносить результатів. Тільки через зниження ЄСВ та ПДФО, яке має супроводжуватися пошуком бюджетних компенсаторів, Україна зможе вивести ринок праці та сферу діяльності самозайнятих осіб із тіні».

Володимир Дубровський, старший економіст CASE-Ukraine, експерт РПР, представив порівняльний аналіз податкового навантаження на працю у 20 країнах світу та провів співставлення з відсотком перерозподілу ВВП через бюджет. На думку експерта, сьогодні Україна належить до тих держав, де високе оподаткування поєднується з низьким рівнем державних послуг, визначеного відповідно до індикаторів Світового банку. Оптимальним навантаженням на зарплати було названо 25% сумарно ЄСВ та ПДФО (замість 41,5% нинішніх), а компенсатором пропонується скорочення неефективних витрат бюджету та модернізація непрямих податків, які вважаються найменш «шкідливими» для економіки: податки на нерухомість, землю тощо. Зниження податків на працю на кожен 1% уже дають зростання виробництва на 0,15% та підвищує рівень зайнятості на 0,2% вже у перший рік реформи.

Заступник Міністра фінансів України Сергій Верланов зазначив, що у Міністерстві є повне розуміння того, що скорочення податків на фонд оплати праці стоїть серед першочергових завдань. Він вважає, що насамперед зниження потребує податок на доходи фізичних осіб, що відчують на собі всі громадяни. Водночас він послався на те, що високі бюджетні витрати на покриття дефіциту Пенсійного фонду та обслуговування зовнішнього боргу не дозволяють провести цю реформу прискореними темпами. Під час останнього зниження ЄСВ у 2015 році знадобилося приблизно 3 роки, щоб повернутися до колишнього рівня зборів соціального внеску. Тобто, зазначив С. Верланов, на аналогічну реформу також знадобиться близько трьох років.

Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації, експерт УРБ, зазначив, що завдяки зниженню ЄСВ у 2016 році підприємці змогли суттєво підвищити заробінту плату, останніми роками вона зростає на більш ніж на 20% на рік. Це зниження навантаження дуже позитивно вплинуло на  малий та середній бізнес, призвело до суттєвої детінізації ринку праці. При цьому сукупні надходження до бюджету від податків на працю (ЄСВ+ПДФО) навіть збільшились на кілька млрд гривень у рік впровадження реформи.

Учасникам круглого столу були представлені дослідження, які свідчать про негативні тенденції в розвитку малого та середнього бізнесу. Ситуація для фізичних осіб-підприємців, які працюють офіційно, значно погіршилася з початку 2017 року після запровадження обов’язкової щомісячної сплати єдиного соціального внеску незалежно від фактичного провадження підприємницької діяльності та отримання доходу (зараз – 819 грн., з наступного року – 919 грн.). Близько 400 тисяч підприємців з 2 мільйонів зареєстрованих закрили свій бізнес – зупинили діяльність або перейшли в «тінь». Тягар податкового навантаження щодо сплати ПДФО та ЄСВ за найманих працівників безпосередньо збільшується для мікро- та малого бізнесу.  Так, у середньому, близько 80% представників мікро-підприємців вважають ставки ПДФО  та ЄСВ  високими для ведення бізнесу.

Також експерти зазначили, що, згідно опитувань Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, зменшення ставки ЄСВ посідає перше місце серед найочікуваніших реформ у 2018 році серед представників малого бізнесу (43,1 %).

Не чекаючи змін, підприємці та наймані працівники «голосують ногами», виїжджаючи за кордон. Про це учасники дискутували, зокрема, з огляду на представлені результати «Глобального дослідження про підприємництво» – AGER, яке проводиться щорічно з 2011 року. Результати за 2018 рік ілюструють підприємницькі настрої у 44 країнах світу і показують, що українці займають останнє місце в світі за індексом бажання, готовності та стійкості намірів відкривати і вести власний бізнес. Причому різке падіння цього індексу відбулося саме в останній рік. Про це повідомив Томаш Мурас, Голова Ради директорів Української асоціації прямого продажу, представляючи результати Дослідження AGER. “Розчарування – це нинішній настрій потенційних підприємців», - зазначив Т. Мурас. Бажання починати свій бізнес у світі мають 49 % опитуваних, в ЄС – 41%, в Україні – тільки 21%.

Павло Полікарчук, керівник проекту «Рейтинг. Вісник», підтвердив, що нинішня система оподаткування праці стимулює тіньову зайнятість. «Аналіз статистичних даних держорганів засвідчує, що середньостатистичне «живе» підприємство в Україні сплачує 43 тисячі гривень податків, але має в штаті в середньому 23 працівника, - зазначає П.Полікарчук. – Це неможлива ситуація, яка свідчить про ухилення від оподаткування. На додачу, бачимо, що середній бізнес останніми роками практично відсутній і працює «в нуль», без прибутку».

Учасники круглого столу наголосили на необхідності терміново врегулювати питання надвисокого навантаження на фонд оплати праці, зокрема і для мікро- та малого бізнесу. Це питання є одним з головних пріоритетів в «білому списку» УРБ. З метою усунення суттєвого викривлення умов роботи індивідуальних підприємців, необхідно прибрати обов’язкову сплату ЄСВ для «сплячих» ФОПів, для ФОПів сумісників (уже соціально застрахованих як штатні працівники), надати можливість підприємцям сплачувати ЄСВ за робітників у відповідності до робочих годин та інші термінові заходи.

У підсумку заходу представники бізнес об’єднань, експерти, представники громадських організації звернулись до представників Міністерства фінансів із проханням якнайшвидше створити робочу групу у Міністерстві фінансів з метою опрацювати надані пропозиції та підготувати необхідні зміни до законодавства.

12 вересня Українська рада бізнесу обговорила старт спільної інформаційної кампанії УРБ та "Рrozorro.Продажі" щодо популяризації малої приватизації на транспарентних умовах для всіх регіонів України.

Керівник проекту «Електоронні аукціони» Аліна Близнюк презентувала пілотний проект малої приватизації, що реалізується в електронній торговій системі https://prozorro.sale/aim, створеної за ініціативи Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Transparency International Україна, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного Банку України та українських електронних майданчиків.

«Система побудована за принципами та цінностями сім'ї Рrozorro, але орієнтована не на зниження ціни, як це відбувається в державних закупівлях, а на підвищення ставок за придбання або оренду державного майна, - розповіла Аліна Близнюк. - З 2016 року на цьому майданчику було реалізовано активів на 10 млрд грн – насамперед, активів ліквідованих банків, комунального та державного майна. З липня 2018 року розпочалося розміщення об’єктів малої приватизації, і ми активно просуваємо можливості "Рrozorro.Продажі" серед підприємців України».

Активісти УРБ схвалили рішення щодо надання інформаційної підтримки "Рrozorro.Продажі" та проактивного просування можливостей майданчика серед асоціацій Української Ради бізнесу та членів цих асоціації в регіонах. На сьогодні держава володіє значними активами, які представляють інтерес для бізнесу, і важливо, що ці активи відтепер реалізуються на прозорих умовах, що виключає ризики можливого оскарження прав власності чи подальшого рейдерського захоплення майна. Умови "Рrozorro.Продажі" передбачають, що учасники торгів не мають інформації про кількість пропозицій від інших учасників та про їх розмір. Це дозволяє реалізовувати майно за найвигіднішою ціною для держави і за справедливими правилами для всіх. Водночас "Рrozorro.Продажі" підтримують гнучкий підхід до залучення покупців, і в разі відсутності пропозицій, об’єкт переоцінюється і виставляється на наступні торги вже з 50% знижкою. Відповідно, потенційні власники можуть придбати активи за вигідною ціною.

Члени Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 68 вітчизняних бізнес-асоціацій із широким спектром представництва галузей економіки, проаналізували проект Бюджету-2019 та звертають увагу представників влади на те, що, на думку бізнес-об’єднань та експертного середовища, проектом має бути передбачено перехід до оподаткування лише виведеного капіталу на заміну оподаткування прибутку підприємств з 01.01.2019 року.

Фахівці УРБ зазначали раніше у своєму зверненні, що прийняття законопроекту №8557 сприятиме спрощенню ведення бізнесу в Україні, суттєво спрощує податкове адміністрування, зменшує дискрецію, нівелює можливості для виведення капіталів до “офшорів” та створює умови для детінізації економіки та появи стимулів до нарощування інвестиційної активності.

Слід зазначити, що розрахована сума, яку недоотримає державний бюджет у 2019 році, залишається в межах похибки розрахунків бюджету кожного року та буде  компенсованою за рахунок заходів з детінізації та боротьби з контрабандою, які вже здійснюються Кабінетом Міністрів України та вітчизняним Парламентом.

Крім того, відповідальний бізнес готовий підтримати  встановлення мінімального гарантованого платежу з податку на виведений капітал протягом двох років у сумі не менше ніж 50% від платежу з податку на прибуток за попередній рік. Це дасть можливість прогнозовано рахувати майбутні надходження до бюджету та зменшить втрати бюджету до незначних розмірів.

Представники українських бізнес-асоціацій закликають народних депутатів, голів фракцій, голову Парламенту врахувати позицію бізнесу та якнайшвидше прийняти за основу та в цілому законопроект №8557, внести зміни до проекту Бюджету 2019 з урахуванням ефектів, пов’язаних з ліквідацією податку на прибуток і запровадженням моделі податку на виведений капітал та прийняти з відповідними змінами Бюджет Розвитку України!

Наслідки можливого відкладення цієї давно очікуваної підприємцями і обіцяної владою реформи можуть бути вкрай негативними і неминуче вплинуть на інвестиційну привабливість України, темпи зростання економіки та загальні настрої населення щодо політичних сил, що взяли на себе відповідальність за країну після Революції гідності.

   

З повагою,

Члени Української Ради Бізнесу

12 вересня Андрій Панасюк, голова Асоціації «Українські технології товарно-грошового обігу», член Української Ради бізнесу був гостем програми «Новий ранок» на Радіо НВ. Разом із ведучими Павлом Новіковим та Олегом Білецьким обговорили реформи у передвиборчий рік та з’ясували, чи є в Україні консолідована позиція українського бізнесу.

Докладніше ефір Андрія Панасюка можна послухати тут: частина 1 та частина 2

10 вересня у Національній Спілці журналістів України відбувся круглий стіл за участі членів Української Ради Бізнесу та народних депутатів України.

У заході взяли участь народний депутат України 7 та 8 скликання, заступник голови комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, учасник президентських перегонів-2019 Віктор Чумак, народний депутат України 8 скликання Голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення діяльності Президента України, КМУ, міністерств, ЦОВВ та статусу і діяльності політичних партій, громадських об'єднань Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя Наталія Новак та народний депутат України 7-го скликання Сергій Аверченко.

Зустріч була присвячена обговоренню економічних та інституційних реформ, які знаходяться у білому списку широкого об’єднання бізнес-асоціацій УРБ, й також є пріоритетними для народних депутатів.

Було обговорено питання ліквідації податкової міліції та створення єдиного аналітичного органу з розслідування фінансових злочинів, реформи Державної фіскальної служби та реформа митниці, ліквідації податку на прибуток та перехід до податку на виведений капітал, зниження навантаження на фонд оплати праці та зниження видатків бюджету, реформи виборчого законодавства - прийняття нового виборчого кодексу та інші важливі інституційні реформи.

Григол Катамадзе, президент Асоціації платників податків України, зазначив, що важливим є ще у цьому році перейти до моделі оподаткування виведеного капіталу, ця реформа перезріла та не може чекати ще кілька років. Григол запитав у народних депутатів щодо підтримки проекту цієї осені.

Актуальні для страхового сектору питання підняла Галина Третьякова, генеральний директор Української федерації страхування  - реформу системи оплата праці, питання оподаткування додаткових благ, запровадження системи спліт, що має реформувати фінансовий ринок.

Світлана Підлісна, президент Міжнародної бізнес Асоціації  зауважила щодо необхідності співпраці бізнес-асоціацій України із Європейським економічним сенатом (EES)​, що є неурядовим представництвом європейських бізнес-громад у ЄС, та запитала  у Віктора Чумака, чому сьогодні нинішній владі не цікаве така синергія.

Віктор Чумак, відповідаючи на питання, зазначив, що не бачить спроможності у нинішньої влади прийняти більшість з цих реформ, тому що вони загрожують багатьом особистим інтересам певних олігархічних груп та організаторам корупційних схем, тому вважає за потрібне вирішувати всі питання комплексно, разом із зміною політичних еліт та обмеженням монополістичних та олігархічних впливів. Але ці важливі питання, якщо вони будуть виноситись на розгляд Парламенту цієї осені, зокрема і податок на виведений капітал – народні депутати, учасники зустрічі, готові підтримати.

За підсумками обговорення народні депутати висловили підтримку запропонованим реформам та запропонували працювати разом над  реалізацією цих та інших важливих інституційних реформ.

27 липня відбулася стратегічна сесія членів УРБ, в якій взяли участь представники Асоціацій-членів Української Ради Бізнесу.

Активними учасниками сесії, на якій розроблялося бачення розвитку УРБ в найближчій перспективі, стали Андрій Панасюк, Асоціація "Українські технології товарно-грошового обігу", Софія Арасланова, Асоціація "Українські Імпортери Побутової Електроніки", Володимир Руденко, Аптечна професійна асоціація України, Юрій Пероганич, Асоціація підприємств інформаційних технологій України, Олександр Бричко, Асоціація українських виробників лакофарбової продукції, Михайло Соколов, Всеукраїнська Аграрна Рада, Анатолій Долинний, Українська Федерація Індустрії Безпеки, Борис Платкевич, Український союз пожежної та техногенної безпеки, Надія Бедричук (Українська асоціація прямого продажу), Григол Катамадзе, Асоціація платників податків України та Олена Хотенко, голова Ради ГО «Інститут податкових реформ», Андрій Кривонос (Асоціація франчайзингу), Анна Стрикун (Національна організація роздрібної торгівлі) та інші активісти УРБ.

Учасники УРБ   обговорили поточний стан УРБ в спільноті українських реформаторів економіки, сильні та слабкі  сторони УРБ, точки росту та загрози.

- Сильна сторона УРБ – її унікальність, адже це вперше в Україні створено об’єднання українських галузевих асоціацій задля керування змінами в економіці України заради реалізації першочергових реформ, - зауважив Анатолій Долинний, Українська Федерація Індустрії Безпеки. – Стратегічна сесія показала зацікавленість членів УРБ у виробленні стратегії та подальшому вдосконаленню тактики роботи УРБ. Активісти вирішили винести напрацьовані рішення на координаційну раду УРБ, що планується в серпні.

- Cьогодні, на мій суб’єктивний погляд, було продемонстровано новий рівень взаємовідносин у рамках УРБ, більше того, стратегічна сесія стала новим етапом в процесі розвитку УРБ, - зауважив Григол Катамадзе, голова Асоціації платників податків України.

Під час стратегічної сесії учасники обговорили також можливі критерії прийняття та виключення членів УРБ, можливість застосування асоціативного членства та інше. Крім того, створено робочу групу, яка закінчить роботу стратегічної сесії,  узагальнить всі напрацювання, які зможуть посилити вже існуючи переваги та здобутки та зменшить загрози для УРБ. Підготовлений документ буде винесено на обговорення всієї Української Рад Бізнесу на Координаційній раді УРБ, яка запланована на серпень поточного року.

loader

Facebook

Розкажіть про своє бачення

НАПИШІТЬ НАМ