УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

Новини

Super User

Super User

24 січня відбулась зустріч Національної Бізнес-Коалації (НБК), співорганізатором якої є Українська Рада Бізнесу. Метою зустрічі було формування спільного порядку денного – ТОП10 для подальшої комунікації з кандидатами у президенти України.

НБК об’єднує в собі вже 70 бізнес-асоціацій, які напрацювали й одностайно ухвалили топ-6 пропозицій на спільній зустрічі 11 грудня 2018 року. У 2019 році відбулося голосуванні за додаткові 4 пропозиції для формування ТОП-10.

«Після цієї зустрічі та фіналізації національного голосування Топ-10 пропозицій будуть незмінні, але всі бажаючі бізнес-об’єднання зможуть приєднатись до коаліції», - зазначила на початку зустрічі Оксана Олійникова, директорка CIPE, неурядової громадської організації, що є фасилітатором синергії УРБ та СУП у реформаторській діяльності.

Коаліція має стати  єдиним голосом українського бізнесу та сфокусувати увагу усіх політичних сил на пріоритетних ініціативах, які сприятимуть створенню прозорих та рівних умов ведення бізнесу для усіх підприємців, детінізації та зростанню української економіки.

«Важливо було погодити консенсусом перші 6 спільних пріоритетів і рухатися далі», - зазначила Катерина Глазкова, виконавчий директор СУП.

Перед завершенням голосування та оголошенням результатів відбувся виступ Софії Арасланової, Генерального директора Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки» та учасниці УРБ, яка зауважила: «Ми не можемо зупинитися, тому що є комплекс проблем, який шкодить українському бізнесу. Тому ми пропонуємо разом це зробити. Нам необхідно мати спільний голос. Ми з вами з різних галузей економіки, у нас різні проблеми, але у переважній більшості вони співпадають». Після чого відбулося обговорення учасниками зустрічі першочергових реформ.

«Такого хвилювання я вже давно не відчував… Ми вже давно говоримо про одне і те ж, давайте постараємось підвести підсумки, погодити спільні топ 10 - щоби політики зрозуміли чого ми хочемо» - зазначив Президент ВГО АППУ Грігол Катамадзе, учасник Української Ради Бізнесу.

За підсусмками голосування  був прийнятий та сформований список Топ-10 пропозицій представників бізнес-асоціацій до кандидатів у Президенти України. Їх список учасники НБК оголосять 7-го лютого об 11:00 на презентації Топ-10 пріоритетів бізнесу кандидатам у Президенти за участю представників коаліції та ЗМІ в прес-центрі Українські новини.

Нагадаємо, ініціаторами створення Коаліції виступили учасники Української Ради Бізнесу та Спілка українських підприємців. Партнерами проекту є Національна платформа малого та середнього бізнесу, а незалежним фасилітатором процесу – Центр міжнародного приватного підприємництва (CIPE).

24 січня відбулася Координаційна Рада Української ради бізнесу, де зібралися представники бізнес-асоціацій для вирішення актуальних програмних та організаційних питань, зокрема – підведення підсумків 2018 року, обговорення та затвердження плану діяльності УРБ на 2019 рік, формування Наглядової ради УРБ, як органу, що веде операційну роботу та нагляд за поточними проектами.

Серед реформаторських надбань, до яких долучилися активісти УРБ в 2018 році, учасники Коордради назвали прийняття постанови Мінфіну №472 (запуск пілотного проекту по цифровим РРО), прийняття наказів № 547 та 601 (щодо спрощення адіністрування РРО та необов’язковості використання КОРО), закон України № 9260 щодо повернення недержавним пенсійним фондам статусу неприбуткових.

Серед першочергових планів УРБ на 2019 рік учасники Коордради одностайно підтримали продовження фахових комунікацій між УРБ та провідними політичними партіями, що претендують на електоральні симпатії українських виборців у 2019 році. Також на 2019 рік заплановано систематичні зустрічі бізнс-асоціацій УРБ із очільниками профільних міністерств Кабміну та комітетів Верховної ради України.

Високо оцінили учасники Координаційної ради заплановану на 2019 рік адвокасі-кампанію щодо 10 пріоритетних реформ українського бізнесу, ініційовану бізнес-асоціаціями УРБ, підприємствами СУП (Спілка уркаїнських підприємців), Платформою МСБ за модерації CIPE (неурядової організації, що виступає фасилітатором комунікацій бізнесу та влади):

- Дякую усім активістам-учасникам адвокаційної кампанії за ту роботу, що привела до створення консолідованої позиції українського бізнесу, - сказала генеральний директор Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки» Софія Арасланова, член УРБ. – Ми наповнили змістом «дорожню мапу» необхідних реформ для влади на 2019 рік.

Серед організаційних питань Коордради УРБ – прийнято рішення про створення Наглядової ради, як колегіального органу, що буде здійснювати операційну роботу, контролювати виконання рішень Коордради та роботу над поточними проектами УРБ.

Про роботу з напрацювання основних положень Податкового Кодексу Розвитку, що об’єднає всі пріоритети Української Ради Бізнесу розповів Президент Асоціації платників податків України Григол Катамадзе. Було обговорено пропозиції щодо спільної адвокації системного документу та можливі шляхи реалізації важливих для бізнесу змін.

Анатолій  Долинний, президент Української федерації індустрії безпеки, член УРБ підкреслив, що УРБ рухається в вірному напрямку, інституційно зміцнюється та приростає новими учасниками.

Учасники Координаційної Ради УРБ розглянули кандидатуру нового кандидата до УРБ –ГО «Всеукраїнське об’єднання спеціалістів безпеки», про діяльність якої розгорнуто розповів Голова правління обєднання Олег Лощилін.

17 січня відбувся круглий стіл «Оптимальна система оподаткування» в рамках Платформи для обговорення проекту Нового економічного курсу – Стратегії інноваційного розвитку  України за участі провідних бізнес асоціацій, представників аналітичних центрів, експертів з питань податкової політики.

Представниками Української Ради Бізнесу було презентовано концепцію Податкового Кодексу Розвитку, який було напрацьовано за участі представників 68-и асоціацій малого та середнього бізнесу, які є членами УРБ, а також провідними аналітичними центрами країни.

Григол Катамадзе, Президент Асоціації платників податків України, член Української Ради Бізнесу, зазначив, що цей документ об’єднав представників зовсім різних секторів економіки, різних за розмірами та проблемами, протягом року було напрацьовано спільну концепцію, яка надає рішення ключових проблем економіки України.

Концепція є фіскально-нейтральною, впливи на бюджет було прораховано економістами та документ містить розрахунки новацій на держбюджет.

Гетман Олег, економіст, зазначив, що за оцінками експертів ключова проблематика податкової системи України є такою:

  1. Відсутність комплексної реформи ДФС та митниці (у т. ч. високий рівень корупції цих органів за даними опитувань), відмова від ліквідації Податкової міліції, каральна спрямованість політики цього органу, силовий та адміністративний тиск на бізнес, велика чисельність співробітників з неконкурентними заробітними платами.
  2. Наявність великої кількості податкових пільг, вилучень з-під оподаткування окремих складових об’єкта оподаткування та преференційних режимів, що значно викривлюють податковий «ландшафт» та спотворюють конкуренцію.
  3. Високий рівень податкового навантаження, зокрема, на фонд оплати праці, пов’язаний з надмірним та не оптимальним за рівнем розвитку держави перерозподілом валового внутрішнього продукту через публічні фінанси.
  4. Суттєві прогалини у діючому податковому законодавстві, які дозволяють великому бізнесу користуватись численними схемами по ухиленню від сплати податків за допомогою «офшорних інструментів».
  5. Обтяжливе адміністрування – порушення принципу стабільності, відсутність своєчасного методичного, консультаційного та технічного забезпечення

Гетман Олег зазначив, що рішення, запропоновані концепцією Податкового Кодексу Розвитку – вирішують переважну частину окресленої проблематики. Для вирішення іншої частини питань необхідні зміни до Митного кодексу та ще до низки нормативно правових актів.

Було проведено фахове обговорення концепції та за підсумками обговорення учасники дискусії домовились про подальшу спільну роботу над концепцією та розрахунками впливу на бюджет.

14 грудня у Києві відбувся перший український «Форум медіа громад», мета якого  об'єднати лідерів громадського та експертного середовища, а також представників державних, неурядових та міжнародних організацій, що працюють у напрямку розвитку громадських медіа в Україні.

Організаторами та партнерами заходу виступили: моніторингові організації Charity Tuner та DZI (Німеччина), Рада Європи (у рамках реалізації проекту «Партнерство заради належного урядування», що втілюється Радою Європи за підтримки Європейського Союзу), Інтерньюз Україна та Незалежна Асоціація Мовників, що в свою чергу свідчить про важливість питання для всього українського медіа середовища.

Під час заходу обговорювалися питання щодо унікальності медіа громад з точки зору глобального досвіду, головних викликів сьогодення, законодавчого регулювання, розвитку на прикладі польського досвіду, роздержавлення ЗМІ, а також міжнародних стандартів прозорості та порядності.

Зокрема на одній з експертних панелей заходу, Софія Арасланова, генеральний директор Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки», учасник Української Ради Бізнесу висловила експертне бачення щодо питання співпраці бізнес спільноти з громадськими медіа: «У нас з форумом медіа громад спільні цінності: прозорість, інклюзивність, прагнення до справжніх реформ, а не імітацій. На цьому грунті спільними зусиллями ми досягнемо успіху в  комунікації з аудиторіями різного плану й, по-справжньому, керуватимемо змінами в нашій країні.

Також в процесі утворення ефективного громадського медіа середовища важливо чути та бути почутим. Для Української Ради Бізнесу, як найширшого об'єднання бізнес асоціацій дуже важливо доносити до керівництва всіх парламентських фракцій, органів виконавчої влади та суспільства найважливіші пріоритети об'єднаного бізнесу, які покращать рівень життя всіх українців. Тому саме громадські медіа можуть стати таким собі «містком» між консолідованою бізнес спільнотою і цільовою аудиторією реформ та сприяти ефективним перетворенням у державі.

11 грудня представники провідних українських бізнес-асоціацій організували спільну зустріч для обговорення умов і принципів створення національної об’єднаної бізнес-коаліції. У формуванні національної адвокасі-кампанії бізнесу взяли участь понад 50 бізнес-асоціацій, які представляють підприємства з усіх регіонів України. Деякі з учасників зустрічі уже мають досвід позитивної адвокасі-кампанії з місцевими органами влади, однак проведення системних інституційних реформ інтересів підприємців бачать можливим лише за умови об’єднання усіх бізнес-організацій.

Головне завдання національної бізнес-коаліції – створення об’єднаного порядку денного від бізнесу, якій буде представлено усім кандидатам в Президенти та політичним силам під час парламентських виборів. Коаліція має стати  єдиним голосом українського бізнесу та сфокусувати увагу усіх політичних сил на пріоритетних ініціативах, які сприятимуть створенню прозорих та рівних умов ведення бізнесу для усіх підприємців, детінізації та зростанню української економіки.

Ініціаторами створення Коаліції виступили Спілка українських підприємців (СУП) та учасники Української Ради Бізнесу (УРБ), які разом об’єднують 28 000 підприємств з усієї України. Партнером проекту виступила Національна платформа малого бізнесу, а незалежним фасилітатором процесу об`єднання – Центр міжнародного приватного підприємництва (СІРЕ). Основою для порядку денного від бізнесу стали вимоги СУП та УРБ до влади, спрямовані на покращення бізнес-клімату в країні, які протягом зустрічі було доповнено ще низкою важливих пріоритетів.

«Ми не придумуємо щось нове – ми просто правильно імплементуємо міжнародну практику і досвід в створенні бізнес-коаліцій країн, які змогли об’єднати бізнес навколо єдиної адженди і сфокусуватися саме на цих питаннях», - сказала під час зустрічі  Тетяна Паламарчук, співголова Комітету з розвитку підприємництва СУП.

На початку осені Фонд «Демократичні ініціативи», провів дослідження[1], згідно якому 69,6% представників приватного сектору вважають, що не мають жодного впливу на процес прийняття рішень у державі.  «Саме зараз найкращий момент для того, щоб змінити цю статистику, і СІРЕ наголошує на тому, що для активної участі в реформуванні країни бізнес-асоціаціям та підприємцям необхідно об’єднуватися», - резюмувала Оксана Олійникова, директор київського офісу СІРЕ.

СУП та асоціації УРБ представили учасникам зустрічі пропозиції щодо перших топ-6 ініціатив, які за підсумками зустрічі одноголосно підтримали всі бізнес об’єднання, учасники зустрічі. А саме:

  1. Заміна податку на прибуток податком на виведений капітал для всіх компаній;
  2. Зниження податкового навантаження на фонд оплати праці;
  3. Створення єдиного органу з розслідування економічних злочинів, ліквідація податкової міліції та інших економічних підрозділів правоохоронних органів;
  4. Запровадження безпаперових технологій: заборона державним органам вимагати інформацію, яка міститься у державних базах даних;
  5. Демонополізація ринків тепло- та енергопостачання, забезпечення рівності доступу учасників суміжних ринків до товарів та послуг природних монополій, зокрема електромереж та приватної тяги;
  6. Інституційна реформа перевіряючих та контролюючих органів: запровадження персональної відповідальності, ризик-орієнтованого підходу до перевірок, проведення відкритих конкурсів на керівні посади.

«Наше об’єднання і консолідація топ-6 пріоритетних ініціатив свідчить про те, що український бізнес не тільки має спільні проблеми, а й демонструє свою зрілість шляхом об’єднання навколо такої важливої ідеї», - зазначила Софія Арасланова, генеральний директор Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки», учасник УРБ.

Озвучений список не є остаточним і має бути розширений з урахуванням пропозицій нових учасників коаліції. Приєднатися до коалції можуть будь-які бізнес-об'єднання, що мають статус офіційно зареєстрованих в Україні та не пов'язані з олігархічним та політичним капіталом.

Як зауважила Анастасія Баклан, фахівець CIPE, детальніше ознайомитися з новинами ініціативи, висловити свою підтримку та поділитися ідеями реформ можна через онлайн платформу businessvoice.in.ua : «Є дві можливості для приєднання: «Долучитися як бізнес-асоціація» для членських об’єднань або «Долучитися як підприємець» для субєктів господарювання. Через ці форми можна залишити свої пропозиції для внесення їх в загальний порядок денний».

Коаліція збиратиме ініціативи до 10 січня, після чого буде сформовано фінальний перелік пріорітетів та за участі тих, хто приєднався до коаліції, затверджено єдину бізнес-адженду. А у лютому відбудеться презентація документу всій бізнес-спільноті та учасникам президентських перегонів.

 


[1] Опитування проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова  з 16 по 22 серпня 2018 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2019 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Українська Рада бізнесу разом з Європейською бізнес асоціацію виступили співорганізторами круглого столу з широким колом учасників щодо законопроекту  Мінфіну «Щодо внесення змін до Податкового кодексу та Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (Кешбеки)».

Під час круглого столу представники Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, Держпродспоживслужби, Державної фіскальної служби, Державної регуляторної служби,  бізнесу та експерти обговорили як вплине на конкуренцію та детінізацію торгівлі законопроект.

Суть законопроекту в тому, щоб в першу чергу запровадити механізм стимулювання покупців допомагати виявляти несумлінних користувачів касових апаратів, які можуть при реалізації товару або не видавати фіскальні чеки взагалі, або ж видавати фальшивки.

За словами Ольги Добровольської, представника Міністерства фінансів України, механізм кешбека передбачає, що покупець, який виявив таке порушення, має право подати скаргу на продавця, і якщо вона підтвердиться, то покупець отримує право на компенсацію повної вартості товару. А щоб Державна фіскальна служба не потонула у валі дрібних претензій з боку покупців, законопроект передбачає ліміт - покупка повинна бути на суму не менше 850 гривень. За невикористання касового апарату в тих випадках, де це обов'язково, законопроект передбачає штраф в розмірі 200% від вартості товару, при цьому 100% вартості покупки буде отримувати покупець, а ще 100% вартості покупки буде надходити в бюджет у вигляді штрафу.

«Законопроект дозволить покарати великі компанії-порушників, які зловживають преференціями, наданими державою для малого бізнесу впевнений Олексій Колесніков, юрисконсульт  Асоціації «Українські  імпортери побутової електроніки», учасник  Української Ради Бізнесу.

"Завдання законопроекту  - сепарація доброчесних від недоброчесних. Великий бізнес, який  зловживає спрощеною системою, дискредитує її і "підставляє" малий бізнес, для якого спрощена система є свого роду інкубатором, необхідним для того, щоб вирости і зміцнитися", - сказав він. "Український білий бізнес підтримує законопроект, тому що він є ліками м'якої дії, і працюватиме точково -там, де це треба", - додав Олексій.

Вікторія Куликова, менеджер комітету побутової електроніки Європейської Бізнес Асоціації, відмітила, що компанії, які входять в комітет,  дуже часто скаржаться на проблему нелегального імпорту техніки в Україну.

"За нашими оцінками, наприклад, до 60 % телевізорів великої діагоналі ввозяться в Україну нелегально. Іноді в прайс-агрегатор можна забити марку побутової електроніки, і побачити у продажу 6 її моделей. Але при цьому ми точно знаємо, що 4 з цих 6 моделей ніколи офіційно в Україну не завозилися", - сказала Вікторія Куликова, менеджер комітету побутової електроніки Європейської Бізнес Асоціації.

Вікторія Куликова вважає, що законопроект буде тим засобом, який допоможе поліпшити ситуацію, але при цьому вона запропонувала передбачити в законопроекті чіткі санкції для компаній, які на сайтах не розміщує дані, що дозволяють її ідентифікувати. Це треба для усунення існуючої проблеми, коли на сайтах інтернет-магазинів не вказуються ніяких даних про компанію, що здійснює продаж, і тому її іноді просто неможливо ідентифікувати, щоб пред’явити претензії.

Міністерство фінансів впевнене, що легальний бізнес від введення механізму «кешбек для споживача» не постраждає. «Легальному бізнесу тут боятися нічого», - сказала представник Міністерства фінансів України Ольга Добровольська.

Олександр Васильчук, начальник відділу державної політики в сфері захисту прав споживачів Міністерства економічного розвитку і торгівлі, зазначив, що міністерство бачить великий плюс в тому, що для захисту своїх прав буде залучено саме населення.

«Це є величезним мотиваційним для споживача кроком вперед, оскільки він буде розуміти, що саме цю продукцію, саме цей суб'єкт господарювання повинен продати з певним документом - фіскальним чеком, і якщо він отримає натомість якийсь інший документ, він допоможе фіскального органу зрозуміти , який саме суб'єкт господарювання порушує закон », - сказав він. На його думку, цей законопроект навчить споживача захищати свої права, і дасть йому механізм захисту цих прав.

 «Це - метод батога і пряника, виграє споживач, який зможе захистити свої права, з іншого боку - виграє держава, тому що вона також від цього отримає гроші до державного бюджету», - сказала Ніни Кільдій, представник Консьюмерской асамблеї України та Центру споживчих експертиз «Тест».

Ніна Кільдій розповіла, що учасники Форуму Консьюмерской асамблеї підтримали розроблений Мінфіном законопроект, та навела данні дослідження GFK, які свідчать про те, що 69% споживачів оцінюють кешбек, як дієвий метод боротьби за свої права.

Натомість Державна регуляторна служба вбачає у даному законопроекті ризики, в тому числі для малого бізнесу, по розширенню кількості перевірок.   «Державна регуляторна служба наполягає на тому, що якщо суб'єкт підприємництва буде перевірятися, то перевірятися він повинен тільки по тих моментах, які вказані в скарзі на нього. А сьогодні проект закону передбачає проведення фактичної перевірки суб'єкта господарювання за всіма напрямками його діяльності - зі сплати податку, наявності патентів і ліцензій за останні 3 роки», - сказала Інни Запоровська, начальника економічної експертизи проектів регуляторних актів Державної регуляторної служби.

За результатом круглого столу,  Мінфін як розробник законопроекту, ініціює створення робочої групи для узгодження та корегування всіх спірних питань, аби механізм був дієвим інструментом для детінізації торгівлі та захисту прав споживача.

У Києві відбувся третій щорічний міжнародний форум UKRAINE LEVEL UP 2018, організований Асоціацією платників податків України та компанією «Делойт» в Україні.

Темою цьогорічного форуму стала «Трансформація бізнесу». 750 учасників, серед яких представники бізнесу та державні діячі України та світу, ключові гравці ринку трансформацій, інвестори, регулятори та експерти обговорювали структурні зміни в українських компаніях та майбутнє бізнесу, який якісно змінюється, основні тенденції та зміни в українському законодавстві та бізнесі.

Президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе, член Української Ради Бізнесу, презентував проект концепції Податкового Кодексу Розвитку, який був прокомунікований по всім регіонам країни та був погоджений Українською Радою Бізнесу, до якої входять 68 бізнес-асоціацій. Вперше в Україні така кількість асоціацій різних галузей економіки об’єднались у потужну коаліцію і погодили спільний порядок денний.

Серед головних засад проекту Кодексу – спрощення адміністрування податків; заміна податку на прибуток податком на виведений капітал; скасування військового збору; зниження податкового навантаження на фонд оплати праці з 41,5% до цільового показника 20%; впровадження нових форм оподаткування фізичних осіб - підприємців, що дозволить спростити реєстрацію, облік, оподаткування, звітність і припинення підприємницької діяльності фізичними особами; докорінне реформування Державної фіскальної служби, перебудова її в ефективну, якісну і прозору сервісну службу; створення єдиного дата-центру, що консолідує всі державні ресурси та бази даних контролюючих органів, під адмініструванням Міністерства фінансів України.

У системі органів Кабінету Міністрів України має бути створений єдиний державний орган по розслідуванню економічних злочинів, який займатиметься питання фінансової та економічної безпеки України - з керівником та співробітниками, відібраними за процедурами, аналогічними обранням членів НАБУ, із суттєвим підвищенням їх посадових окладів та усуненням дублювання функцій.

«Ми багато спілкуємось із бізнесом, те, що бізнес не хоче сплачувати податки – це не є правдою. На наше переконання – бізнес хоче сплачувати податки, необхідно лише створити умови для цього» - зазначив Грігол наприкінці виступу.

loader

Facebook

Розкажіть про своє бачення

НАПИШІТЬ НАМ