УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

Новини

Super User

Super User

23 травня 2018 року у конференц-залі Міжнародного інституту менеджменту відбувся круглий стіл щодо економічних та інституційних реформ в Україні за участі керівників бізнес-асоціацій, членів Української Ради Бізнесу та представників фракції «Об’єднання «Самопоміч»: головою фракції Олегом Березюком та народними депутатами Тетяною Остріковою, Вікторією Войціцькою, Андрієм Журжієм, Русланом Сидоровичем та Іваном Мірошніченко.

У ході зустрічі було обговорено низку пріоритетних питань для бізнесу: ліквідація податку на прибуток та перехід до податку на виведений капітал, створення єдиного аналітичного органу з розслідувань фінансових злочинів, підпорядкованого Кабміну, радикальна реформа фіскальної служби та митниці, лібералізація системи реєстрації розрахункових операцій, деофшоризація, підключення до електромереж. Крім того, учасники обговорили нагальність інституційних реформ, які є необхідними для створення інклюзивних економічних та політичних інститутів: нове виборче законодавство, незалежний Антикорупційний суд тощо.

Анатолій Долинний, президент Української федерації індустрії безпеки, наголосив, що бізнес втомився роками чекати на обіцяну реформу фіскальної служби та митниці, необхідно терміново розпочати цей процес та за кілька років отримати оновлені органи.

Тетяна Острікова, народний депутат України, зазначила, що фракція повністю підтримує таку ініціативу, але, на її думку, Уряд не робить суттєвих кроків у цьому напрямку, зокрема, у поданій бюджетній резолюції не передбачено нічого для реалізації цих реформ. Тетяна запропонувала бізнесу звертатись до представників Уряду, зокрема до Прем’єра-міністра, який нещодавно інформував про те, що бізнес задоволений роботою ДФС.

Олег Березюк, голова фракції Самопоміч, наголосив, що це Уряд має залежати від бізнесу, а не навпаки. Він закликав бізнес-асоціації сформувати консолідовані вимоги до влади та послідовно відстоювати їх.

Михайло Соколов, представник Всеукраїнської Аграрної Ради, повідомив, що переважна більшість білого бізнесу підтримують запровадження нової моделі податку на виведений капітал та запитав у народних депутатів щодо одностайності позиції їх фракції.

Президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе також акцентував увагу на важливості імплементації в життя законопроекту про податок на виведений капітал. Він зазначив, що АППУ послідовна у своїх діях, податку на виведений капітал присвячено окремий розділ Ліберального податкового кодексу, розробленого Асоціацією спільно з українським бізнесом. «Ми обговорили ці пропозиції з представниками бізнесу під час круглих столів у 17-ти областях України, і скрізь підприємці підтримали заміну податку на прибуток податком на виведений капітал», - наголосив Президент АППУ.

Народні депутати у свою чергу заявили про готовність усією фракцією віддати голоси за даний законопроект. Вони повідомили, що спілкувались з МВФ щодо цього податку. Фахівці МВФ, проаналізувавши надані матеріали та розрахунки, висловили позицію:  вони не проти податку на виведений капітал, їх цікавить виключно збалансований бюджет. Щодо компенсаторів – депутати повідомили, що втрати бюджету за останніми розрахунками МВФ можуть становити не більш ніж 1-1.5% від ВВП, тому ці незначні цифри втрат без проблем можуть бути компенсовані за рахунок нормальної роботи митниці та ТЦО.

Софія Арасланова, генеральний директор Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки” повідомила, що ситуація на митниці жахлива, що контрабандні товари безперешкодно потрапляють до України і легко реалізуються. На думку Софії не слід очікувати великої реформи, необхідно вимагати її, але при цьому необхідно і реалізовувати  точкові кроки. Одними з таких успішних точкових змін члени Ради Бізнесу вважають прийняті норми щодо «піджаків» та «посилок», бізнес закликає народних депутатів не допустити відновлення цих схем (й не підтримувати проект №7484, що повертає на кордон корупційні схеми безмитного ввезення імпорту)

Народні депутати погодились, що радикальна реформа митних органів та перекриття окремих схем з мінімізації податків на митниці -  це паралельний процес, який має йти одночасно, та підтримали позицію бізнесу щодо неможливості підтримки шкідливого законопроекту №7484.

Олексій Колесников, представник Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки” повідомив, що бізнес сформував свої вимоги до національного бюро фінансових розслідувань та надіслав звернення всім головам фракцій Парламенту. Бізнес вимагає створення єдиного аналітичного органу з розслідування фінансових злочинів, підпорядкованого Кабміну, з обмеженням на входження у штат колишніх та нинішніх співробітників правоохоронних органів, що здійснюють діяльність у сфері економічної злочинності.

Тетяна Острікова зазначила, що проекти авторства депутатів фракції Самопоміч саме і передбачають такі принципи. На думку Тетяни, найбільш ймовірно, що всі три проекти, щодо боротьби з економічними злочинами будуть відправлені на доопрацювання до профільного Комітету ВРУ і вже у Комітеті за участі експертів та бізнесу буде сформована єдина версія законопроекту.

Надія Бердичук, виконавчий директор Асоціації прямого продажу, зазначила, що згідно останніх досліджень Інституту економічних досліджень найбільш очікувана бізнесом зміна – це зниження навантаження на фонд оплати праці. Україна має один з найвищих показників навантаження серед країн, схожих за рівнем соціально економічного розвитку, що негативно впливає на її рівень конкурентоздатності на ринку праці. Необхідно терміново скорочувати найбільш шкідливі для економіки прямі податки - єдиний соціальний внесок та податок на доходи фізичних осіб, компенсувавши таке зниження радикальним скороченням неефективних видатків бюджету, знизивши перерозподіл через публічні фінанси до рівня 35-37% від ВВП.

Андрій Журжій, народний депутат України, повідомив, що погоджується з такими тезами, вважає за необхідне скорочувати видатки держави та скорочувати навантаження на фонд заробітної плати, проте не вірить, що це можливо зробити у найближчій перспективі. Але депутати фракції “Самопоміч” не втрачають надію та готові спільно працювати над реалізацією цих завдань.

Вікторія Войцицька, народний депутат України, повідомила, що бізнес має не виступати поодинці із різними пропозиціями, а сформувати спільні очікування та вимоги до нового Парламенту. Щодо питання неефективних державних видатків Вікторія наголосила – що їх неймовірно багато, щоб їх скоротити - необхідні реєстри пільг, субсидій та пенсій, проведення верифікації соціальних виплат, потрібна оптимізація процесів та функції органів влади.

Відповідаючи на питання про новий Виборчий Кодекс із моделлю виборів за відкритими списками, Олег Березюк зазначив, що такий Кодекс вкрай потрібен, але для цього не вистачає ще трохи голосів, необхідно комунікувати з народними депутатами та доносити їм позицію громадян України.

Роман Сидорович, народний депутат України, запропонував налагодити постійну співпрацю між членами Української Ради Бізнесу та народними депутатами, продумати оптимальний формат взаємодії.

Сергій Овсієнко, керівник Асоціації імпортерів та дистриб’юторів автокомпонентів, також закликав до діалогу та запропонував проводити регулярні зустрічі між бізнесом та народними депутатами з метою погодження спільних пріоритетів у економічних реформах.

Наприкінці заходу учасники зустрічі домовились про обмін документами із баченням пріоритетних завдань та про подальші постійні комунікації та співпрацю.

Щодо голосування по законопроекту №7484 на засіданні Комітету податкової та митної політики ВР 17 травня 2018 року

З початку 2018 року, згідно з Законом України № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», почали діяти нові правила оподаткування при ввезенні товарів в Україну для власного вжитку. Так, правом безмитного ввезення товару (крім підакцизних товарів та особистих речей) у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі може  скористатись фізична особа,  якщо сумарна фактурна вартість товару не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага  не перевищує 50кг, та особа була відсутня в Україні більше ніж 24 години, та в'їжджає в Україну не частіше одного разу впродовж 72 годин через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України.

У травні 2018 року економічні експерти відзначили ефективність нововведень: обсяг товарів, що ввозяться громадянами у вигляді ручної поклажі без оподаткування зменшився майже вдвічі, а трафік товарів по безмитному ввезенню на кордоні з Польщею скоротився в 2 рази за даними Міністерства фінансів Республіки Польща з 2 млрд. 645 млн. грн. - до 1 млрд. 406млн. грн., чим зменшив обсяги схеми на 1 млрд 239 млн грн. тільки за січень 2018 року.
Незважаючи на це, у Парламенті було зареєстровано законопроект №7484 авторства народного депутата, члена депутатської фракції Партії «Блок Петра Порошенка» Андрія Антонищака, яким пропонується відмінити норму про перебування за межами країни 24 години для отримання можливості на ввезення товарів без оподаткування. На підтримку цього проекту так звані «піджаки» тричі перекривали дорогу перед кордоном на пішохідних пунктах пропуску, а Львівська облрада під головуванням народного депутата, члена депутатської фракції Партії «Блок Петра Порошенка» Олександра Ганущика публічно звернулася до Парламенту с проханням підтримати законопроект №7484. Основними аргументами звернення стали, зокрема, -— «через таке обмеження громадяни вимушені нести додатковий фінансово-матеріальний тягар або на території країни тимчасового перебування, або через податкове навантаження при перетині кордону нашої країни, що опосередковано порушує право, закріплене статтею 33 Конституції України». При цьому замовчується той факт, що сплачувати податки є обов’язком громадян, згідно з Конституцією України, 67 стаття якої  покладає на громадян України обов'язок «сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом».
Висновок до законопроекту №7484 надав і Кабінет Міністрів України, за підписом Віце-прем’єр-міністра України Степана Кубіва: «Проект Закону України про внесення змін до підпунктів 191.23 та 196.1.18 податкового кодексу України (щодо виключення часових обмежень), ініційований народним депутатом А. Антонищаком не підтримується Кабінетом Міністрів <…> Норма не обмежує прав громадян щодо строку перебування за кордоном та в’їзду в Україну, а застосовується лише для визначення бази оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення цими громадянами товарів».
Не зважаючи на зазначене, 17 травня 2018 року Комітет Верховної Ради з питань податкової та митної політики, із порушенням регламенту, своїм рішенням підтримав Законопроект, передавши його на голосування в зал ВР України. Інформація про це засідання не була опублікована на офіційному сайті, а у публічному доступі станом на 21 травня відсутні протокол та стенограми засідання.

Представники Української Ради Бізнесу наголошують, що такі дії порушують  статті 43, 44 та 51 Закону України «Про комітети Верховної Ради України». На нашу думку, за  такою процедурою проведення засідань та прийняттям рішень можуть вбачатись особисті інтереси окремих депутатів,  які переважають національні інтереси держави.

Ми, представники законослухняного українського бізнесу, виступаємо за відкритий та прозорий процес прийняття рішень та закликаємо представників Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики:
 - опублікувати протокол та стенограму засідання Комітету 17 травня, вказати інформацію про персональне голосування народних депутатів, та у майбутньому не допускати порушення регламенту;
- вимагаємо припинити відкочування прогресивних рішень щодо реформування системи оподаткування імпорту при перетині державного кордону;
 - закликаємо не виносити на голосування Парламенту законопроект №7484 як такий, що підриває норми чесної ринкової економіки та сприяє поновленню контрабандних схем на кордонах з Україною.

      

Члени Української Ради Бізнесу



Ми, організатори та учасники економічного форуму, усвідомлюючи всю складність ситуації, в якій опинилась економіка України, заявляємо: без невідкладних реформ у податковій, бюджетній та фінансовій сферах неможливий сталий економічний розвиток України.

Наша мета – консолідація зусиль бізнес-об’єднань, експертного середовища та представників органів влади для прискорення інституціональних реформ, які призведуть до економічної свободи громадян та бізнесу, внаслідок чого відбудеться детінізація економіки України, покращення інвестиційного клімату, зростання ВВП та підвищення якості життя українців.

Для досягнення поставлених цілей ми визначаємо основні завдання на 2018 - 2019 роки:

Інституційна реформа ДФС та митниці: перенабір співробітників на відкритих конкурсах із суттєвим збільшенням розміру зарплати та  запровадження їх персональної відповідальності. Удосконалення законодавства з метою спрощення та гармонізації національних митних правил і процедур, автоматизація процесів,  створення дієвих механізмів для запобігання та подолання вкрай небезпечного суспільного явища як корупція, зміна концептуальних підходів, спрямованих на боротьбу з контрабандою на митниці.

Остаточна ліквідація податкової міліції, економічних служб Нацполіції і відповідного економічного підрозділу СБУ та створення єдиного органу з функцією аналітики та розслідування, з чітко визначеними повноваженнями щодо розслідування злочинів у економічній, фінансовій і податковій сферах, який буде центральним органом виконавчої влади, підпорядкованим Кабінету Міністрів України, в якому буде усунено дублювання функцій та запроваджена персональна матеріальна і дисциплінарна відповідальність за зловживання та нанесення збитків платникам податків. Співробітники нової служби повинні обиратись за прозорим конкурсом та мати гідні посадові оклади.

Реформування бюджетного процесу, зокрема: впровадження фіскальної політики, спрямованої на зниження частки державних видатків у ВВП, які перерозподіляються через публічні фінанси - до 37 %, перегляд статей бюджетних видатків для оптимізації структури та розміру видатків бюджету.

Ліквідація дискреційного податку на прибуток підприємств та перехід до моделі оподаткування виведеного капіталу, що дозволить значно спростити адміністрування, показувати реальний прибуток, зупинить відтік капіталу, оздоровить економіку та покращить інвестиційну привабливість України. Посилення контролю за деякими видами зовнішньоекономічних відносин (зокрема, трансфертним ціноутворенням, інвестуванням, кредитуванням із застосуванням тонкої капіталізації) і впровадженням рекомендацій ОЕСР з урахуванням особливостей України.

Створення сприятливих економічних умов для ведення бізнесу  в умовах чесної конкуренції та рівних шансів -  простеження реалізації ризикованих видів товарів через запровадження єдиного податкового документу (tax invoice), а також використання електронної онлайн системи контролю переміщення товарів.

Збереження спрощеної системи оподаткування. Стимулювання розвитку малого бізнесу, самозайнятості населення і підприємницької ініціативи, які сприятимуть розвитку та підтримці малого і середнього підприємництва, як основи стабільності суспільства.

Подальше зниження податкового навантаження на фонд оплати праці шляхом об’єднання податку на доходи фізичних осіб і єдиного соціального внеску в один податок, зокрема за рахунок реформування Фондів соціального страхування, скорочення їх функцій та витрат, проведення верифікації соціальних виплат та пенсій, скорочення неефективних видатків бюджету.

Перехід до європейської  моделі оподаткування майна, виходячи з його ринкової вартості, зменшення дискреційності податку на майно, покриття потенційного фіскального розриву від запровадження податку на виведений капітал та поступового зменшення фіскального навантаження на фонд оплати праці.

Підвищення контролю ланцюжка продажу товарів до кінцевого споживача, заохочення добровільного використання реєстраторів розрахункових операцій та можливість за отриманим фіскальним чеком перевірити реєстрацію касового апарату в органах ДФС. Демонополізація ринку РРО, використання новітніх технологій та удосконалення електронних сервісів через розширення спектру послуг для платників податків з метою зменшення фізичних контактів бізнес-середовища з представниками органів ДФС. Вибір користування класичними або інноваційними РРО залишити за самими підприємцями.

Законодавчо передбачити, що  платник податків-покупець не повинен нести відповідальність за невиконання постачальником його зобов'язань. Право платника податку на бюджетне відшкодування не може бути поставлене в залежність від проведення або не проведення перевірок контрагентів до кінцевого продавця товарів (послуг).

Скасування необґрунтованих регуляторних обмежень, удосконалення впровадження принципу «єдиного вікна» при проведенні митного контролю, зменшення часу для проходження вантажем, створення ефективної системи контролю за правильністю застосування податкових пільг при імпорті товарів.

Впровадження заходів щодо сприяння створення ефективних  ринків суміжних з природними монополіями та забезпечення рівності доступу учасників суміжних ринків до товарів або послуг природних монополій. 

Розуміючи невідкладність та терміновість впровадження зазначених у проекті резолюції завдань, учасники Форуму домовились про всебічну підтримку та сприяння їх реалізації. Пріоритетним напрямком співпраці є втілення зазначених реформ у законодавство України та супроводження їх реалізації. Учасники Форуму домовились про створення міжвідомчих робочих груп, які проаналізують ключові схеми та напрацюють проекти рішень щодо їх мінімізації.

Ми, учасники Форуму розуміємо, що подолання складної кризи, в якій знаходиться економіка України, неможливе без спільних зусиль усіх гілок влади, громадянського суспільства та бізнесу. Напередодні передвиборчої компанії, на думку бізнес-об’єднань, проведення цих важливих реформ – це один з найважливіших індикаторів успіху для діючої влади.

Мета у нас єдина - відновлення поступу реформ, економічного зростання та побудова сучасної, стійкої, відкритої й конкурентоздатної у світовому масштабі економіки.

18 травня 2018 року  відбувся III Open Economic Forum: «Економічне зростання та створення робочих місць: порядок денний для України», в якому взли участь представники влади, експерти, представники бізнесу.

Форум назвав першочергові реформи для внутрішньої модернізації підприємств, інвестиційної привабливості, детінізації і, як наслідок - збільшення зарплати на українців в реальному секторі економіки. Адже 4 роки триває реформування країни, але рівних умов ведення для бізнесу немає, реальні масштабні інвестиції країною не залучаються, у малого та середнього бізнесу відсутнє поле для створення продукції з високою доданою вартістю. У результаті, зростання економіки уповільнюється, українці массово виїжджають за кордон на розвиток чужих держав. Дослідження, оприлюднене на початку 2018 року Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення ZN.ua, показує: 45% - готові виїхати за кордон в пошуках більш високого заробітку й утримати їх від цього зможе лише ряд першочергових реформ. “ Останнім часом топ-темою спілкування між підприємціями є обмін сумним досвідом, хто і скільки втратив кваліфікованих кадрів, як відновити дієздатність колективів в таких умовах, як справитись зі зростаючим попитом на вітчизняні продукцію і послуги в цих умовах, якими системними кроками на рівні держави можна було б зупинити процеси знелюднення країни”, - констатував у своєму виступі на форумі Анатолій Долинний, президент Української Федерації Індустрії Безпеки, член УРБ.

- Без участі бізнесу, без його консолідованої позиції економічні перевтілення в правильному напрямку в стислі терміни неможливі, - підкреслила представник Української Ради Бізнесу, генеральний директор Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки” Софія Арасланова.

Форум назвав причинно-наслідкові зв’язки для вирівнювання умов ведення бізнесу та полегшення фіскального тиску. Першим кроком мають стати інституційні реформи - проведення ефективної інституційної реформи фіскальних та митних органів та впровадження з 2019 року податку на виведений капітал замість податку на прибуток, що стане потужним стимулом до економічного зростання, створить інвестиційну привабливість Україні. По друге - потрібен справжній (а не декларативний) контроль ланцюжка поставок товару, що виведе з тіні торгові операції з імпортом-експортом в усіх секторах ринку. По третє – зменшення найбільш шкідливих податків: радикальне зниження навантаження на фонд оплати праці аж до повної ліквідації податків на працю, та зниження податку на доходи громадян - надасть можливість для швидкого розвитку підприємств, стимулює інвестиції та надасть ресурс для збільшення заробітні плати. Цього реально досягти за рахунок зменшення неефективних видатків бюджету та обов’язкових «соціальних фондів»  - адже Україна перерозподіляє через публічні фінанси 44.5% від ВВП, на рівні Німеччини, ), при тому, що деякі дослідження вказують на оптимальний рівень у 35-37% від ВВП, а для того, аби відповідати поточній якості державного управління він має бути менший 30%.  Привабливого для робітників та інвесторів балансу можна досягти за рахунок одночасного зниження рівня перерозподілу (в тому числі, при зростанні деяких витрат в абсолютних цифрах - завдяки випереджаючому зростанню економіки).

У першій секції Форуму учасники закликали владу терміново провести радикальну реформу ДФС та митниці. За даними Інституту соціально-економічної трансформації (ІСЕТ), які оголосив експерт РПР Ілля Несходовський, сумарна цифра збитків, які щорічно несе державний бюджет внаслідок нереформованої ДФС та митниці (через схеми по мінімізації податків через конвертаційні центри, «скрутки», «сірий імпорт», схеми із низькоподатковими юрисдикціями тощо), - більше 130 млрд.грн. Якщо розрахувати через показник тіньової економіки (35% від ВВП за офіційними даними МЕРТ та 42-43% від ВВП за розрахунками міжнародних організацій), порівнявши його із більш менш розвиненими країнами Європи (12-15% від ВВП) – також отримуємо більш ніж 150 млрд гривень на рік втрат бюджету через нереформовані фіскальні органи.

Яна Бугрімова, директор департаменту податкової політики, наголосила, що Мінфін повність підтримує необхідність реформи ДФС, потрібні як інституційні зміни так і зміна філософії роботи служби. Це не легкий шлях, на це піде не менше ніж три роки. Також Яна Бугрімова зазначила, що підтримує перехід від податку на прибуток до оподаткування виведеного капіталу.

Тетяна Острікова, народний депутат України, зазначила, що два тижні тому вона із делегацією відвідала США та спілкувались з МВФ щодо реформи корпоративного податку в Україні. Вона повідомила, що за підсумками цієї зустрічі було чітко зрозуміло, що МВФ не за і не проти ліквідації податку на прибуток та запровадження замість нього податку на виведений капітал, представники фонду наголошують лише на необхідності збалансувати держбюджет.

Президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе звернувся до учасників Форуму із закликом встановити чіткий дедлайн - до кінця року мають бути прийняті всі необхідні закони для реформування ДФС та митниці, розмежовання ДФС на сервісну і поліцейську служби. «Давайте разом звернемося до Верховної Ради України з тим, щоб вона незважаючи на передвиборчу турбулентність, прийняла ті закони, які потрібні бізнесу» - наголосив Григол.

Учасники Форуму запропонували представникам Мінфіну протягом місяця подати до Кабміну стратегічний план реформування ДФС та митниці на 3 роки, розроблений за участі бізнеса та експертів, а також сприяти впровадженню податку на виведений капітал вже з початку 2019 року.

Шляхи подолання прогалин в оподаткуванні імпорту від кордону до розрахункового апарату в місці продажу цього товару учасники Форуму шукали під час панельної дискусії “Створення рівних умов ведення бізнесу та виведення з тіні торгових операцій”. Аналітична робота “Щодо оцінки переваг і недоліків варіантів зменшення можливостей для ухилення від оподаткування при імпорті та продажі товарів” (авторства І. Несходовського та В. Черкашина) продемонструвала, що найбільш оптимальним варіантом контролю ланцюжка, на основі аналізу міжнародного досвіду, є запровадження єдиного податкового документу (tax invoice), а також грузинський досвід використання електронної онлайн системи контролю переміщення товарів. До того ж, дієвим механізмом контролю торгових операцій має бути “кешбек для покупця”, нещодавно представлений до обговорення Мінфіном. Він сприятиме створенню стимулів для добровільного використання РРО, а також сприятиме виявленню махінацій, насамперед «псевдо-фіскальних» апаратів, без збільшення тиску на дрібний бізнес. “При низькій інституційній спроможності сучасних контролюючих органів механізм є вкрай важливим: його можливо швидко впровадити, просто адмініструвати й він зможе замотивувати покупця вимагати передбачений законом розрахунковий документ у продавця”, - зауважив Олег Іваненко, директор Української асоціації виробників електротехніки.

Повну невідповідність рівня держвидатків та якості державного управління показало макроекономічне дослідження: «Порівняльний аналіз оподаткування фонду заробітних плат та видатків бюджету у окремих країнах - СНД, ЄС, Азії, Латинської Америки» (автори В. Дубровський та В. Черкашин): “Необхідно терміново скорочувати , перерозподіл через публічні фінанси, принаймні до рівня 35-37% від ВВП, також насамперед заради  зменшення найбільш шкідливих для економіки прямих податків, зокрема ліквідувати податок на прибуток, замінивши його податком на виведений капітал, а також радикально скоротити ЄСВ та ПДФО” – наголосив Володимир Дубровський, старший економіст CASE-Ukraine.

Павло Кухта, заступник голови Стратегічної групи радників з підтримки реформ в Україні, повідомив, що фахівці групи підтримують необхідність скорочення державних видатків та вважають доцільним знизити навантаження на фонд оплати праці.

Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень, зазначив, що проблема високого фіскального навантаження на бізнес, зокрема на працю ще кілька років тому, згідно опитувань ІЕД – була на п’ятому місці, а у останньому опитуванні ця проблема вже на другому місці серед ключових проблем бізнесу.

Проект Резолюція Форуму розміщено на сайті Української Ради Бізнесу,  оргкомітет чекає на проактивність учасників форуму у фіналізації проекту документу. По закінченні обговорення протягом 2 тижнів текст буде фіналізовано та Резолюція буде відправлена очільникам усіх гілок влади в Україні.

Голові Верховної Ради України Парубію А. В.

Головам детутатських фракцій:

Герасимову А.В.

Бурбаку М.Ю.

Березюку О.Р.

Ляшку О.В.

Тимошенко Ю.В.

Бойко Ю.А.

Вілкулу О.Ю.

Щодо нового Виборчого кодексу

з пропорційною системою із відкритими списками

 

Члени Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 65 бізнес-асоціацій, усвідомлюють важливість реформування виборчого законодавства та підтримують прийняття нового виборчого кодексу за пропорційною системою з відкритими регіональними списками та визначили це питання пріоритетним  - внесли його до "білого списку" УРБ.

Варто зазначити, що  реформування виборчої системи України, було погоджено політичними силами ще у 2014 році та знайшло відображення у Коаліційній угоді. Було зафіксовано зобов’язання “відмовитися від змішаної (пропорційно-мажоритарної) виборчої системи та запровадити пропорційну виборчу систему виборів до Верховної Ради України, за якої виборці матимуть можливість голосувати за конкретних кандидатів у багатомандатних виборчих округах (пропорційна система з відкритими списками)”.

Також хочемо звернути увагу на те, що у 2010 році Парламентська асамблея Ради Європи у своїй резолюції рекомендувала Україні пропорційну виборчу систему, яка “ґрунтується на відкритих виборчих списках і регіональних виборчих округах”.

Вважаємо, що модель виборчої системи з відкритими списками створить умови для:
- розвитку внутрішньопартійної демократії;
- запуску механізмів внутрішньопартійної конкуренції;
- запобігання надмірній фракційній роздробленості в парламенті.

Закликаємо народних депутатів та керівників фракцій виконати обіцянки, прописані у Угоді про Коаліцію депутатських фракцій від 2014 року та до осені 2018 року прийняти новий Виборчий кодекс з моделлю пропорційної виборчої системи з відкритими партійними списками.

 

З повагою,

Члени Української Ради Бізнесу

Голові Верховної Ради України Парубію А. В.

Головам детутатських фракцій:

Герасимову А.В.

Бурбаку М.Ю.

Березюку О.Р.

Ляшку О.В.

Тимошенко Ю.В.

Бойко Ю.А.

Вілкулу О.Ю.




Щодо проектів Закону України

Про створення нового органу з розслідування фінансових злочинів

 

Українська Рада Бізнесу - об’єднання бізнес-асоціацій із широким спектром представництва галузей економіки, які, розуміючи важливість змін у країні, беруть постійну участь у роботі над реформами у економічному секторі.

Учасники Української Ради Бізнесу проаналізували проекти законів, що передбачають створення нового органу по розслідуванню фінансових злочинів на заміну Податковій міліції - №8157, №8157-1, №8157-2.

Користуючись нагодою, висловлюємо запевнення у високій повазі всім авторам проектів та дякуємо за зусилля, які прикладаються для впровадження вкрай необхідних реформ для України.

Просимо врахувати наші пропозиції щодо принципів роботи нового органу, які, на нашу думку, є критично важливими для майбутньої ефективності у розслідуванні фінансових злочинів:

- новий орган з розслідування фінансових злочинів має бути центральним органом виконавчої влади, підпорядкованим Кабміну;

- проект закону має передбачати процедури, які забезпечать гарантії прозорого відбору та призначення керівництва, високу роль громадських організацій, експертного середовища та Парламенту у процесах відбору кадрів до новоствореного органу;

- проектом має бути передбачено обмеження на входження у штат колишніх та нинішніх співробітників правоохоронних органів, що здійснюють діяльність у сфері економічної злочинності (співробітників податкової міліції, органів внутрішніх справ, прокуратури, СБУ тощо);

- новий орган має бути єдиним органом, який буде розслідувати фінансові злочини. Ліквідація всіх інших органів та підрозділів має бути
передбачена проектом закону.

Представники українських бізнес асоціацій закликають народних депутатів, голів фракцій, голову Парламенту врахувати пропозиції бізнесу та прийняти за основу збалансований документ, з урахуванням пропозицій бізнесу, викладених вище, вимог Меморандуму МВФ та пропозицій G7.

 

З повагою,

Члени Української Ради Бізнесу

Очільники бізнес-асоціацій Ради стали учасниками дискусії та спікерами першого в незалежній Україні діалогу бізнесу, влади та громадськості про реформування системи захисту прав споживача за європейськими стандартами

 

20 квітня у Києві відбувся Всеукраїнський форум «Захищений Споживач – Конкурентоспроможний Бізнес – Європейський вибір України».

Організатор форуму - Міністерство економічного розвитку й торгівлі України  при партнерстві FORBIZ, BRDO та за підтримки Української Ради Бізнесу.

На Форумі в якості спікерів працювали  активісти Української Ради Бізнесу - виконавчий директор Української асоціації прямого продажи Надія Бедричук, директор  Української асоціації виробників Олег Іваненко.

Форум відкрив Степан Кубів – перший віце-прем’єр-міністр України, міністр економічного розвитку і торгівлі України. Він закликав зосередити увагу на вирішенні трьох важливих завдань: по-перше, забезпечити права споживача таким чином, щоб не постраждав сумлінний бізнес, по-друге, підвищити суспільну свідомість та роль споживачів у самозахисті своїх прав та інтересів, та, по-третє, оптимально врегулювати законодавство та адаптувати українську систему захисту прав споживача до європейської.

Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Клімпуш-Цинцадзе, вітаючи учасників форуму, зауважила, що не можна зволікати зі змінами, бо маємо відповідальність перед громадянами, які хочуть споживати безпечні та якісні продукти, та перед добросовісним бізнесом, який виробляє товари із позначкою "Зроблено в Україні”.

Доброчесний бізнес був представлений на форумі низкою провідних профільних асоціацій – Європейською бізнес Асоціацією, широким об’єднанням вітчизняних бізнес-асоціацій Українською Радою Бізнесу, позацеховими асоціаціями виробників товарів, страхового ринку, ринку автоперевезень, б’юті індустрії, галузі пожежної і техногенної індустрії тощо.

Тему небезпеки пірамідальних схем, яку актуалізує розвиток інтернет технології на тлі несумлінних підприємницьких практик, розкрила виконавчий директор Української асоціації прямого продажи Надія Бедричук. «Для боротьби з несумлінними підприємницькими практиками та ошукуванням споживачів потрібні не тільки законодавчі кроки, але також:

- підвищення обізнаності споживачів та саморегуляція на споживчому ринку (створення галузевих кодексів етики, стандартів ведення сумлінного бізнесу).

Тему підвищення обізнаності споживачів держава має вивести в пріоритет,  - були одностайними представники бізнесу. Олег Іваненко, директор Асоціації українських виробників, член Української Ради Бізнесу  від імені 64 українських бізнес-асоціацій висловив підтримку законопроекту Міністерства фінансів України про кешбек для споживача фіскалізованих товарів. «Існуюча система реєстраторів розрахункових операцій (РРО) не забезпечує належного контролю: продавці не зацікавлені у фіскалізації, а механізм кешбека спонукатиме отримувати фіскальний чек покупця, який у разі виявлення фальшивого чеку залишиться власником товару й буде мати премію у 100% його вартості за рахунок порушника законодавства», - акцентував Олег Іваненко.

Матіас Хальдер, керівник проекту FORBIZ та його колеги представили на форумі систему саморегулювання захисту прав споживачів в Україні, наголосивши, що в центрі системи - свідомий споживач та добросовісний бізнес, й це стане запорукою успіху її роботи.

- Ми підтримуємо уряд України, тісно співпрацюємо з Мінекономрозвитку, адже наша програма є саме тим європейським мотором, що сприяє розбудові малого та середнього бізнесу із врахуванням захисту прав споживача, - сказав Матіас Хальдер.

«Тезу щодо побудови системи саморегулювання захисту прав споживачів в Україні варто взяти до порядку денного УРБ як окрему ініціативу», - запропонував по результатах форуму голова Української федерації інформаційної безпеки Анатолій Долинний, член Української Ради Бізнесу. – Ми будемо готові приєднатися».

 

   

 Прем’єр-міністру України Гройсману В.Б.

Міністру фінансів України Данилюку О. О.

Голові Верховної Ради України Парубію А. В.

Голові Комітету Верховної Ради України з

питань податкової та митної політики Южаніній Н.П.

Вих. №17-1

від 17 квітня 2018 року

 

Шановні представники влади!

Користуючись нагодою, ми, представники Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 64-и бізнес-асоціації, висловлюємо Вам запевнення у високій повазі та дякуємо за зусилля, які Ви прикладаєте по впровадженню вкрай необхідних реформ для України.

Фахівці ряду асоціацій Української Ради Бізнесу проаналізували законопроекти №№4835, 4836, 4837,  які знаходяться на розгляді Верховної Ради України та дійшли наступних висновків:

Законопроект № 4836 (зміни до Податкового кодексу):

Законопроектом № 4836 встановлюється система ставок податку за виробництво й імпорт упаковки та товарів в упаковці. Крім того, передбачається включення цього податку до екологічного податку.

Концептуальні проблеми:

Подібний податковий підхід в принципі суперечить принципу розширеної відповідальності виробника (впровадженого в 27-и з 28-и країн ЄС), згідно з яким саме виробники (а не держава, яка розпоряджається зібраними з виробників податками) несуть відповідальність аж до моменту утилізації чи переробки як безпосередньо продукту, так і відходів упаковки. У той же час, при сплаті податку моментом виконання зобов’язань є момент сплати податку, а не утилізації чи переробки відходів упаковки.

1) По факту даний податок платитиметься в якості плати за послуги організацій, що здійснюють утилізацію відходів, органи ж влади не здійснюють функції утилізації відходів, а лише регулюють дану сферу правовідносин.

Водночас, плата за послуги базується на вартості надання таких послуг і має встановлюватись на основі договору між надавачем та отримувачем послуги. Підміна такої плати податком фактично означає антиконкурентні дії з боку держави, призведе до корупції під час вибору підприємств, серед яких розподілятиметься податок, а також призведе до неврахування реальної вартості послуг з утилізації і подорожчання товарів для кінцевого споживача, але не вирішить порушену проблему.

Крім того вбачається проблематичним визначити  базу оподаткування (підпункт 242.6), виміряти вагу упаковки, що виробляється або імплантується, буде важко. Акцентуємо увагу, що в законопроекті відсутні механізми контролю, а значить складнощі із базою оподаткування виникнуть як у суб’єктів споживання, так і у фіскальних органів.

2) Законопроект, де-факто, блокує створення системи розширеної відповідальності виробника (РВВ). Так, для підприємств, котрі обрали дану модель (РВВ) та вирішили самостійно або через організації РВВ самостійно виконувати свої зобов'язання, а не платити податок, норма утилізації встановлюється на рівні 100%. Такий показник не є можливим для виконання навіть для найбільш розвинених в даному питанні країн. Фактично, ця  вимога носить заборонний характер з точки зору імплементації РВВ.

3) У законопроекті передбачено (пункт 246.6), що за розміщення не утилізованих побутових відходів ставка податку збільшується у 6 разів. Таким чином, за логікою авторів проекту, платник податків навіть уклавши із відповідною організацією договір про утилізацію своїх побутових відходів і сплативши податок все одно несе відповідальність перед державою за подальше поводження з цими відходами, що фактично перекладає на виробників упаковки відповідальність за дії інших осіб, які він не може контролювати, оскільки дані особи є монополістами і зможуть диктувати умови укладення відповідних договорів.  

4) Також законопроектом 4836 передбачено оподаткування екологічним податком виробника за випущену ним упаковку, а потім сплату екологічного податку за розміщення цієї ж упаковки (не її виробниками) у спеціально відведених для цього місцях, що нівелює значення першого податку і призводить до подвійного оподаткування.

5) Згідно з законопроектом, встановлені ставки податку індексуються щорічно на індекс споживчих цін. При цьому вже наступного року після запровадження цього податку, його ставки, визначені у Податковому кодексі, стануть неактуальними. Тому зміна ставок відповідного податку потребуватиме внесення змін до Податкового Кодексу через тривалу та складну процедуру розгляду Верховною Радою відповідного законопроекту. За такої ситуації в умовах високої інфляції функціонування системи поводження з відходами за рахунок податку може зупинитися внаслідок того, що існуючі ставки податку не покриватимуть витрат на утилізацію відходів, але відповідний податок продовжуватиме стягуватися.

Законопроект № 4837 (зміни до Бюджетного кодексу):

Згідно законопроекту № 4837, зібрані суми податку (відповідно до проекту 4836) перераховуватимуться певним суб'єктам господарювання, що здійснюють переробку або утилізацію відходів, а також рекультивацію полігонів, звалищ побутових відходів.

Концептуальні проблеми:

1) Проект 4837 передбачає спрямування податку за виробництво й імпорт упаковки та товарів в упаковці на компенсацію послуги з утилізації будь-яких побутових відходів організації, визначеній органом місцевого самоврядування на позаконкурсній основі, а не лише відходів упаковки. Це, по суті, є прихованим фінансуванням утилізації всіх побутових відходів за рахунок коштів виробників упаковки. У той час, як упаковка складає лише близько 35% всіх побутових відходів.

2) Законопроектом передбачено отримання платниками екологічного податку за розміщення відходів в частині розміщення малонебезпечних побутових відходів коштів субвенції на заходи з рекультивації полігонів, звалищ побутових відходів. При цьому слід зазначити, що рекультивацію полігонів здійснюють не платники екологічного податку, які, власне, й створюють відходи, а суб'єкти, які здійснюють заходи поводження з відходами на відповідних полігонах.

Таким чином, держава знову (як  у випадку з сумнозвісною постановою Кабінету Міністрів від 26 липня 2001 р. N 915 «Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини) безпідставно виступає «посередником» між суб'єктами, що продукують відходи, та суб'єктами, що утилізують відходи. При цьому необхідність такого посередництва не визначена та веде до корупційних ризиків.

Більше того, все вищезазначене суперечить самому визначенню податку, й відсутні підстави для включення системи фінансування утилізації відходів до Державного бюджету України.

Законопроект № 4835:

Законопроект 4835 передбачає в тому числі внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, що не узгоджується з його назвою, яка передбачає внесення змін лише до законів України, а не до законодавчих актів.

Крім того, санкції, запропоновані у законопроекті, мають характер фінансових санкцій, що застосовуються до юридичних осіб, а не відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень фізичними особами. Зазначене обумовлюється тим, що штрафи за відповідні порушення у законопроекті визначено у розмірі відсотків чистого  доходу від  реалізації  продукції   (товарів, робіт, послуг). Тому зазначене не є предметом регулювання  Кодексу України про адміністративні правопорушення, а має бути врегульовано у профільному законі як відповідальність юридичних осіб.

Також санкції, передбачені у законопроекті, жодним чином не співвідносяться з порушеннями, за вчинення яких вони накладаються. Так, невчасне надання  інформації щодо обсягів повторного використання або матеріальної утилізації відходів упаковки має наслідком штраф у розмірі десяти  відсотків чистого  доходу від  реалізації  продукції (товарів, робіт, послуг). А, наприклад, надання недостовірної інформації щодо обсягів повторного використання та/або матеріальної утилізації відходів упаковки тягне за собою накладення штрафу у розмірі п’ятдесяти  відсотків чистого  доходу від  реалізації  продукції (товарів, робіт, послуг). Причому недостовірність інформації може полягати й у заниженні обсягу перероблених відходів, тобто суб'єкт внаслідок допущення помилки вказав менший обсяг перероблених відходів, ніж переробив насправді. Така помилка не має жодної суспільної небезпечності, оскільки суб'єкт, насправді утилізувавши більший обсяг відходів, виконав свої зобов'язання.

Виходячи з викладеного вище представники бізнес асоціацій дійшли до висновку, що прийняття даних законопроектів не тільки не вирішить, але й навпаки – посилить наявні в Україні проблеми з переробкою побутових відходів, відходів упаковки та роздільним збором. Крім того, їх реалізація призведе до порушення прийнятих на себе Україною зобов'язань в рамках Угоди про Асоціацію з ЄС, призведе до подорожчання продуктів харчування, розквіту корупції і збагачення вузького кола власників підприємств, які отримають монопольний статус.

Закликаємо представників влади детально розглянути можливі наслідки, до яких призведе реалізація таких проектів та посприяти прийняттю рішення щодо повернення проектів 4835, 4836, 4837 авторам на доопрацювання.

 

З повагою,

ряд асоціацій, членів Української Ради Бізнесу

Розкажіть про своє бачення

НАПИШІТЬ НАМ