УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

Новини

Super User

Super User

22 лютого відбулися збори Координаційної Ради Української Ради Бізнесу (Загальні Збори), де представники бізнес-асоціацій працювали над ревізією поточних планів, корегуванням задач та планувнням діяльності  на 2018 рік.
Важливу увагу участники Зборів приділили питанню експертизи поточних законодавчих ініціатив, які мають пожвавити реформи. УРБ має «білий список» законопроектів до підтримки, до якого участники об’єднання пропонують нові ініціативи та актуалізують пріоритети.

«Практично у кожного учасника Ради є ідеї щодо реформ, - заявив Анатолій Долинний, президент Української Федерації Індустрії Безпеки, - але ми маємо готувати якісні ініціативи, які підтримуватимуться законодавцем”. Для цього він нагадав учасникам існуючу процедуру внесення проектів до «білого списоку» УРБ. Згідно з нею дві та більше асоціації ініціюють проект, незалежні аналітичні центри-партнери УРБ дають оцінку проекту, і секретаріат розсилає на усіх членів УРБ документи ініціативи включно з аналітикою та пропонує обговорення. Після цього ініціатива голосується згідно процедур Ради Бізнесу.

Обговорюючи питання по суті, Олександр Громико, голова Української асоціації виробників, ініціатор поданння до «білого списку» УРБ законопроекту 3112-1 (Новий Виборчий кодекс), що був прийнятий ВРУ у першому читанні, запропонував підтримати його ініціативу та внести проект до «білого списку УРБ». Андрій Панасюк, Асоціація «Українські технології товарно-грошового обігу» відзначив, що це важливі зміни, що дадуть нову якість майбутній владі, з якою УРБ буде співпрацювати за півтора роки, тому важливо уважно розглянути новий законопроект та підтримати концептуально. Ярослав Романчук, керівник Асоціації українського бізнесу в Польщі, запропонував обмежитись підтримкою ідеі прийняття нового Виборчого кодексу (створити нове виборче законодавство). У підсумку учасники дискусії вирішили  визначити проект як позитивний та рекомендувати погодити його до «білого списку» УРБ згідно процедури електронного голосування.

Галина Трет’якова (Українська Федерація Убезпечення), запропонувала членам УРБ об’єднати зусилля в проектній групі щодо пенсійної реформи та оподаткування фізичних осіб. А Надія Бедричук (Українська Асоціація Прямого Продажу) ініціювала розпочати роботу над проектом щодо зниження оподаткування оплати плаці. У підсумку обговорення домовились визначити ці проекти переспективними та сформувати проектні команди для їх реалізації.

Також члени УРБ обговорили формат роботи Проектних команд, які працюють над пріоритетами УРБ, та узгодили координацію новостворених  проектних команд з секретаріатом Ради. Олексій Колесников (Асоціація «Українські Імпортери Побутової Електроніки”) нагадав, що проектні команди вже сформовані, є їх загальний перелік й для ефективніості роботи  запропонував командам обрати координаторів, які будуть  відслідковувати зміни/нововведення з даної тематики,  інформувати членів УРБ, щодо ставлення до новацій, виходити на публічні заходи із презентацією узгодженої позиції УРБ.

Олег Лиховид (ТПП) запропонував дати більше свободи учасникам, аби Проектні команди самі формували свою активність без додаткового контролю. Тут же учасники зборів ініціювали перші активності з цього питання: Анатолій Долинний повідомив, що його організація готова виступити координатором проектної команди з підтримки запровадження податку на виведений капітал (ПнВК), сконтактувати з асоціаціями, хто записаний до цієї проектної команди, та забезпечити координацію дій.

Після обговорення вирішили, що учасники проектних команд  самостійно визначаться з координаторами, зручним форматом та планами роботи.

Серед організаційних питань, внесених у порядок денний, також були розглянуті думки щодо логотипу УРБ, розширення пулу партнерів УРБ шляхом співпраці з Міжнародним Інститутом Менеджменту (МІМ), обговорення змін до Положення про Раду Бізнесу у частині прийняття нових членів.

Так, учасники Координаційної Ради УРБ розглянули питання прийняття до УРБ Громадської організації "Хай тек офіс Україна", яку представив Андрій Бірюков, виконавчий директор ГС  "ХАЙ-ТЕК ОФІС УКРАЇНА". Питання співпраці члени УРБ оцінили як надзвичайно конструктивне, вирішили погодити питання приєднання найближчим часом згідно процедур Ради Бізнесу.

Зустріч розпочав Анатолій Долинний, президент Української Федерації Індустрії Безпеки, перелічивши ключові питання, які представники бізнесу бачать своїми пріоритетами на 2018 рік. «Серед пріоритетів – інституційна реформа Державної фіскальної служби та митниці, створення аналітичного органу з розслідування фінансових оборудок, лібералізація системи реєстрації ринкових операцій, спрощення процедур ведення бізнесу,  деофшоризація тощо», - нагадав Анатолій Долинний. Він зазначив, що члени Ради Бізнесу планують активно працювати над реалізацією цих завдань, а також над іншими важливими для країни завданнями, які будуть погоджені коаліцією протягом сьогоднішньої зустрічі.

Заступник Міністра інфраструктури України з питань європейської інтеграції  Віктор Довгий зупинився на необхідності змін транспортного законодавства та агрологістики: «Очікуємо, що транспортне законодавство зміниться, адже сьогодні напрацьовано 5 блоків законопроектів: про залізничний транспорт, автотранспорт (його допуск до ринку, компенсацію та технічну складову); про внутрішні перевезення (а саме річкові, днопоглиблення верхньої частини Дніпра тощо). Й останній блок законів - про безпечне перевезення вантажів. «Жорстокіше будемо карати за перевантаження: 64 вагові комплекси вже є в усіх областях. З початком сезону почнуть працювати», - зауважив заступник міністра.

Яна Бугримова, радник міністра фінансів України, керівник офісу реформ Мінфіну, пояснила ситуацію із реформою ДФС. Реформа складається з кількох елементів: зміна бачення та філософії ДФС, налаштування нових процесів роботи, робота з кадровим потенціалом. Мінфін минулого року визначив план дій з реформи ДФС, що складається з 19 пунктів, дорожню карту та потрібні бізнес-процеси. Наразі план майже готовий та планується до затвердження Кабміном. «Ми спробували зібрати донорську підтримку,  домовилися з донорами ЄС та Канадою, аби були профінансовані тимчасові команди, - пояснила радник міністра. - Операційна частина – важлива для цієї реформи».  Яна Бугрімова повідомила також, що Мінфін готує проект змін Митного кодексу України для його приведення у відповідність з Митним кодексом ЄС.

Ольга Трофімцева, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції розповіла членам Української Ради Бізнесу про розвиток агросектору, пріоритети та плани Міністерства. Вона повідомила, що  18 млрд доларів аграрний сектор України заробив минулого року на експорті. «Найперша наша увага  – розвитку сільських територій, формуванню політики щодо створення робочих місць, - зауважила заступник міністра. - Другий крок – реформа держпідтримки, так 1% від агро ВВП буде йти на підтримку аграріїв. Це має буде сфокусована підтримка тваринництва, садівництва, придбання вітчизняної техніки. Третій крок – реформа лісового господарства, запобігання контрабанді. Й обов’язково – євроінтеграція, вступ в силу закону 2042 (наразі доопрацьовуємо підзаконні акти). Сподіваюся що він дасть імпульс в правильному напрямку. Міністерство відкрито до пропозиції та ми готові до спільної роботи з бізнес об’єднаннями.

У розмові взяв участь представник організації Центр UA, Микола Виговський, який розповів про особливості реформи виборчої системи України, про проект нового виборчого Кодексу, який прийнято у першому читанні та реалізація якого дозволить проводити вибори за відкритими списками. Він запропонував бізнес спільноті проаналізувати відповідні нормативно правові акти та сприяти прийняттю цього важливого проекту у цьому році.

Учасники зустрічі привітали нового, 64-ого учасника Української Ради Бізнесу – Всеукраїнську асоціацію імпортерів м’яса та м’ясопродуктів, яка приєдналась до коаліції бізнес-об’єднань «Україньска рада бізнесу» в січні 2018 року.

Протягом двогодинної дискусії представники бізнесу та влади обговорили висловлені пропозиції та домовились про співпрацю та регулярні зустрічі протягом 2018 року.

1 2
3 4

Прем’єр-міністру України

Гройсману В. Б.

 

Міністру фінансів України 

Данилюку О. О.

 

Голові Комітету Верховної Ради України

з питань податкової та митної політики

Южаніній Н.П.

 

В.о. Голови Державної фіскальної служби України

Продану М. В.

 

 

Шановні представники влади!

 

Користуючись нагодою, ми, представники Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 63-и бізнес-асоціації, висловлюємо Вам запевнення у високій повазі та дякуємо за зусилля, які Ви прикладаєте по впровадженню вкрай необхідних реформ для України, спрямовуєте роботу відповідних відомств на усунення таких негативних явищ, як мінімізація податкових платежів через формування «фіктивного» податкового кредиту з подальшим перекладанням відповідальності за несплату податків на сумлінних контрагентів.

Слід зазначитичлени наших асоціацій підтверджують, що в даний час відшкодування ПДВ здійснюється автоматично у встановлені термінипрозоро, відкрито, рівноправно для всього бізнесуіз можливістю відслідковувати весь процес, що є безперечним досягненням Уряду та Парламенту.

Система СМКОР (далі – Система), яка працювала з липня по грудень 2017 року, мала ряд суттєвих недоліків, зокрема, не враховувала специфіку окремих галузей економіки та наявність передплат, не передбачала ефективного механізму розблокування податкових накладних, а в окремих випадках - «паралізовувала» ведення повноцінної господарської діяльності підприємств або спричиняла повне її припинення.

Ми переконані, що порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування стосується всіх платників податку на додану вартість, а проект такого порядку безпосередньо зачіпає права та обов’язки громадян та безперечно має суспільне значення.

Відповідно до п. 7 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 07.12.2017 р. № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» Кабінет Міністрів України до 1 березня 2018 року повинен визначити порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України

У зв’язку з цим ми наполягаємо, щоб підготовка акту Кабінету Міністрів України щодо порядку зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України відбувалась прозоро, відкрито, з залученням громадськості, експертів та представників бізнес-спільноти.

На нашу думку необхідно змінити концепцію роботи Системи, доопрацьовавши Критерії оцінки ступеня ризиків достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що дасть можливість звести до мінімуму блокування податкових накладних реального бізнесу.

Критерії визначення ризиковості операцій згідно з новою редакцією Постанови повинні забезпечити безперешкодну реєстрацію податкових накладних чесному бізнесу та блокування схемного кредиту, а головне в жодному разі не повинно бути можливості «ручного втручання» в Систему.

Для цього пропонуємо:

- створити інклюзивну робочу групу, до якої залучити представників усіх бізнес-асоціацій;

- зобов'язати ДФС України невідкладно відібрати окремо в кожній галузі по декілька конкретних підприємств по категоріях платників податків (малі, середні, великі), яким Система постійно блокувала податкові накладні (реальному бізнесу) та доручити робочій групі розглянути і проаналізувати проблему кожної галузі з урахуванням категорії платників;

- проводити відкриті засідання робочої групи не рідше як два рази на місяць за участю ЗМІ для обговорення напрацювань проекту Порядку реєстрації податкових накладних.

Також необхідно вирішити питання щодо тих накладних, які були заблоковані у період до 01.01.2018 року та на цей час не розблоковані. Для цього, на нашу думку, необхідно терміново застосувати процедуру повторного розгляду документів цих компаній Комісією та у найкоротші терміни розблокувати накладні законослухняного бізнесу.

Ми вважаємо, що вирішення проблеми можливе лише за конструктивної співпраці представників Міністерства фінансів України, ДФС України, народних депутатів, провідних бізнес-асоціацій.

Поліпшення підприємницького клімату в Україні та надійні партнерські відносини між владою і бізнесом можливі за умови, що кожна із сторін усвідомить наявність відповідальності за вчинені порушення: платник податку за невиконання свого обов’язку із сплати податків, а контролюючі органи - за вчинені неправомірні дії. 

Ми, як представники громадянського суспільства та реального сектору економіки, заявляємо про свою готовність до конструктивної співпраці та участі у роботі.

 

З повагою

Члени Української Ради Бізнесу

Фахівці Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 63 бізнес-асоціації, проаналізували зміни у оподаткуванні товарів, що ввозяться фізичними особами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через автомобільні та залізничні пункти пропуску, які почали діяти з 1 січня 2018 року.

Представники бізнес-спільноти підтримують запровадження нових правил, які передбачають  ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні більше ніж 24 години та яка в’їжджає в Україну не частіше одного разу протягом 72 годин. Якщо людина була відсутня в Україні менше ніж 24 години або  в’їжджає в Україну частіше одного разу протягом 72 годин, то неоподаткований мінімум становить 50 євро.

Фахівці УРБ дійшли висновку, що данні нововведення дозволять зменшити схеми «сірого імпорту», при яких норми передбачені для фізичних осіб використовувались для отримання неконкурентної переваги за рахунок уникнення оподаткування,  будуть сприяти вирівнюванню умов конкуренції між вітчизняними виробниками (у ціні на продукцію яких закладений ПДВ) і іноземними виробниками, які отримують у своїх країнах відшкодування ПДВ при експорті. Також зміни зменшать черги на кордонах та збільшать надходження до державного бюджету.

Експерти наголошують, що прийняті зміни є необхідними, враховуючи те, що за даними дослідження Інституту соціально-економічної трансформації в наслідок порушення митних правил, контрабанди та «сірого імпорту» держава щороку втрачає від 25 до 70 млрд. грн на рік, що майже дорівнює оборонному бюджету України у 2017 році (64млрд. грн). У той же час результат від запровадження нових правил буде залежати від  якості імплементації, політичної волі та  спільної роботи митної та прикордонної служб.

30 листопада представники Української ради бізнесу взяли участь у зустрічі-семінарі для регіональних журналістів на тему створення Служби фінансових розслідувань.

Протягом зустрічі було обговорено та надано вичерпні обґрунтування щодо необхідності створення нового органу та базові засади, на яких має будуватися його робота.

Представникам ЗМІ було наведено ряд живих прикладів, які ілюструють всю широту арсеналу засобів неправомірного тиску з боку правоохоронних органів на законослухняний бізнес та руйнівних наслідків такого тиску. Зрозумілою постає необхідність концентрації компетенцій в сфері економічної злочинності в руках нового єдиного правоохоронного органу, аполітизованого та укомплектованого за прозорими процедурами.

Спілкування бізнесу та мас-медіа виявилося невимушеним та продуктивним. Всіх присутніх об’єднувало розуміння, що без співпраці, реформи в країні не можливі, потрібна тісна взаємодія. Саме тому, представники бізнес-спільноти закликали представників ЗМІ до реформаторської журналістики –  глибоко «занурюватись» у питання, які висвітлюються, пропонувати рішення, ставати гучним голосом регіонів. Бізнес-асоціація пообіцяли регулярно приходити на такі зустрічі та надсилати регіональним журналістам інформацію про діяльність Української Ради бізнесу.

Президент України Петро Порошенко і прем'єр-міністр Володимир Гройсман 1 грудня провели зустріч з бізнес-асоціаціями з метою звірити годинники – констатувати реалізовані речі та погодити нові плани.  

У зустрічі взяли участь представники Української Ради Бізнесу, Європейської бізнес асоціації, Американської торгової палати та Спілки Українських Підприємців.

Це вже друга така зустріч, попередня розмова пройшла у середині вересня 2017 р.

Головним питанням вересневої зустрічі були «наїзди силовиків», що значно почастішали. Як результат роботи останніх місяців Голова держави проголосований Верховною радою закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування» (проект №7275) підписав просто на конференції 1 грудня.

Бізнес вже прозвав цей закон — «Маски-шоу стоп». Згідно з ним стає обов'язковою відеофіксація обшуку, яка  буде невід'ємним додатком до протоколу обшуку, допуск адвоката на будь якій стадії обшуку, стороні захисту дозволили самостійно  записувати дії правоохоронців.  Важливою складовою проекту стала заборона на тимчасове вилучення комп'ютерної техніки.

А от вересневі обговоренння щодо створення Служби фінансових розслідувань (СФР) так і залишились досі лише розмовами, хоча законопроект Міністерством фінансів вже розробленийта погоджений Кабінетом Міністрів.

У п’ятницю анонсували вже новий орган - Бюро фінансової безпеки, розробкою якого займається Голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна.

 «Зараз ми шліфуємо інший законопроект — про Бюро фінансової безпеки. Не будуть більше стояти у черзі представники шести правоохоронних органів для того, щоби перевірити бізнес. Бюро відлучить від впливу на економіку та на бізнес і Генеральну прокуратуру, і Нацполіцію, і НАБУ, і МВС, і СБУ. Немає там що їм робити. Ніяких масок-шоу, ніяких виїздів не потрібно. Бюро має стати не спецназом, не прослушкою, не штурмовиками, а інтелектуальним центром, робота якого базуватиметься на використанні сучасних ризик-орієнтованих методів кримінального аналізу. Бо саме це виявляє реальні та потенційні правопорушення в економічній сфері. Бізнес побоюється народження монстроподібної мегаструктури з надзвичайними можливостями впливу. Підстав для цих хвилювань абсолютно немає. Відповідні запобіжники передбачені... Ніна Петрівна Южаніна презентує президентську концепцію нового органу. Я налаштований подати його у Парламент у найближчі кілька днів. Може, тижнів», — сказав Петро Порошенко.

Ще одна обіцянка, яка перенесена, -  закон про запровадження податку на виведений капітал замість податку на прибуток.

Його вирішили відкласти на рік. Хоча  раніше впровадження податку на виведений капітал планувалося зробити у 2018 році, то тепер його обіцяють з 1 січня 2019 року.

Петро Порошенко наголошував, що економіка зростає дуже повільно, необхідні нестандартні кроки. Податок на виведений капітал, на заміну податку на прибуток - це спрощення адміністрування, інвестиційна привабливість, стимул для зростання економіки. Це потужна ін’єкція для того, щоб стимулювати економіку. Але  ін’єкцію економічного росту перенесли на рік під президентські та парламентські вибори.

 

Президенту України Порошенко П. О.

Прем’єр-міністру України Гройсману В. Б.

Голові Верховної Ради України Парубію А. В.

 

 

Від імені Української Ради Бізнесу (УРБ), до складу якої увійшли 63 бізнес-асоціації, звертаємось до Вас з проханням встановити чіткі та однозначні правила оподаткування без надмірного контролю та втручання з боку держави задля рівності всіх перед податковим законом. Для досягнення цієї мети закликаємо терміново ліквідувати дискреційний по своїй суті податок на прибуток підприємств та перейти до інноваційної моделі оподаткування - розподіленого прибутку (податку на виведений капітал).

 

Принципи, на яких має бути побудована така модель:

  • момент сплати податку наступає тоді, коли власник виводить кошти у вигляді дивідендів або прирівняних платежів;
  • мінімізація дискреції, зокрема всі питання щодо застосування закону, мають бути прописані у самому законі без необхідності додаткових роз’яснень з боку ДФС;
  • контроль за сплатою цього податку має бути виключно зовнішнім, без необхідності перевірки бухгалтерського обліку підприємств;
  • з метою зменшення обсягу роботи ДФС та задля концентрації на більш великомасштабних та ризикових операціях документарним перевіркам підлягають виключно операції, пов’язані з зовнішньоекономічною діяльністю;
  • ставка має бути не більше 15%, аби зменшити доцільність ухилення від сплати податку на території України;
  • первинно вкладений капітал має виводитись без будь-якого оподаткування.

Вважаємо, що компенсувати можливі тимчасові втрати бюджету від реалізації моделі податку на виведений капітал цілком реально за рахунок: 1) скорочення неефективних витрат Держбюджету 2) верифікації соціальних виплат та пенсій 3) звуження коридорів для нарахування податку на землю із із зарахуванням податку на нерухоме майно у податок на виведений капітал і в усі інші прямі податки (ПДФО, єдиний податок).

           

Закликаємо найближчим часом розглянути погоджений Кабінетом Міністрів законопроект на Нацраді реформ, зареєструвати проект у Парламенті та прийняти його у якості закону із дотриманням викладених вище принципів.

 

 

З повагою

 

Члени Української Ради бізнесу

Розкажіть про своє бачення

НАПИШІТЬ НАМ