УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

Новини

Super User

Super User

12 вересня Українська рада бізнесу обговорила старт спільної інформаційної кампанії УРБ та "Рrozorro.Продажі" щодо популяризації малої приватизації на транспарентних умовах для всіх регіонів України.

Керівник проекту «Електоронні аукціони» Аліна Близнюк презентувала пілотний проект малої приватизації, що реалізується в електронній торговій системі https://prozorro.sale/aim, створеної за ініціативи Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Transparency International Україна, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного Банку України та українських електронних майданчиків.

«Система побудована за принципами та цінностями сім'ї Рrozorro, але орієнтована не на зниження ціни, як це відбувається в державних закупівлях, а на підвищення ставок за придбання або оренду державного майна, - розповіла Аліна Близнюк. - З 2016 року на цьому майданчику було реалізовано активів на 10 млрд грн – насамперед, активів ліквідованих банків, комунального та державного майна. З липня 2018 року розпочалося розміщення об’єктів малої приватизації, і ми активно просуваємо можливості "Рrozorro.Продажі" серед підприємців України».

Активісти УРБ схвалили рішення щодо надання інформаційної підтримки "Рrozorro.Продажі" та проактивного просування можливостей майданчика серед асоціацій Української Ради бізнесу та членів цих асоціації в регіонах. На сьогодні держава володіє значними активами, які представляють інтерес для бізнесу, і важливо, що ці активи відтепер реалізуються на прозорих умовах, що виключає ризики можливого оскарження прав власності чи подальшого рейдерського захоплення майна. Умови "Рrozorro.Продажі" передбачають, що учасники торгів не мають інформації про кількість пропозицій від інших учасників та про їх розмір. Це дозволяє реалізовувати майно за найвигіднішою ціною для держави і за справедливими правилами для всіх. Водночас "Рrozorro.Продажі" підтримують гнучкий підхід до залучення покупців, і в разі відсутності пропозицій, об’єкт переоцінюється і виставляється на наступні торги вже з 50% знижкою. Відповідно, потенційні власники можуть придбати активи за вигідною ціною.

Члени Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 68 вітчизняних бізнес-асоціацій із широким спектром представництва галузей економіки, проаналізували проект Бюджету-2019 та звертають увагу представників влади на те, що, на думку бізнес-об’єднань та експертного середовища, проектом має бути передбачено перехід до оподаткування лише виведеного капіталу на заміну оподаткування прибутку підприємств з 01.01.2019 року.

Фахівці УРБ зазначали раніше у своєму зверненні, що прийняття законопроекту №8557 сприятиме спрощенню ведення бізнесу в Україні, суттєво спрощує податкове адміністрування, зменшує дискрецію, нівелює можливості для виведення капіталів до “офшорів” та створює умови для детінізації економіки та появи стимулів до нарощування інвестиційної активності.

Слід зазначити, що розрахована сума, яку недоотримає державний бюджет у 2019 році, залишається в межах похибки розрахунків бюджету кожного року та буде  компенсованою за рахунок заходів з детінізації та боротьби з контрабандою, які вже здійснюються Кабінетом Міністрів України та вітчизняним Парламентом.

Крім того, відповідальний бізнес готовий підтримати  встановлення мінімального гарантованого платежу з податку на виведений капітал протягом двох років у сумі не менше ніж 50% від платежу з податку на прибуток за попередній рік. Це дасть можливість прогнозовано рахувати майбутні надходження до бюджету та зменшить втрати бюджету до незначних розмірів.

Представники українських бізнес-асоціацій закликають народних депутатів, голів фракцій, голову Парламенту врахувати позицію бізнесу та якнайшвидше прийняти за основу та в цілому законопроект №8557, внести зміни до проекту Бюджету 2019 з урахуванням ефектів, пов’язаних з ліквідацією податку на прибуток і запровадженням моделі податку на виведений капітал та прийняти з відповідними змінами Бюджет Розвитку України!

Наслідки можливого відкладення цієї давно очікуваної підприємцями і обіцяної владою реформи можуть бути вкрай негативними і неминуче вплинуть на інвестиційну привабливість України, темпи зростання економіки та загальні настрої населення щодо політичних сил, що взяли на себе відповідальність за країну після Революції гідності.

   

З повагою,

Члени Української Ради Бізнесу

12 вересня Андрій Панасюк, голова Асоціації «Українські технології товарно-грошового обігу», член Української Ради бізнесу був гостем програми «Новий ранок» на Радіо НВ. Разом із ведучими Павлом Новіковим та Олегом Білецьким обговорили реформи у передвиборчий рік та з’ясували, чи є в Україні консолідована позиція українського бізнесу.

Докладніше ефір Андрія Панасюка можна послухати тут: частина 1 та частина 2

10 вересня у Національній Спілці журналістів України відбувся круглий стіл за участі членів Української Ради Бізнесу та народних депутатів України.

У заході взяли участь народний депутат України 7 та 8 скликання, заступник голови комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, учасник президентських перегонів-2019 Віктор Чумак, народний депутат України 8 скликання Голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення діяльності Президента України, КМУ, міністерств, ЦОВВ та статусу і діяльності політичних партій, громадських об'єднань Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя Наталія Новак та народний депутат України 7-го скликання Сергій Аверченко.

Зустріч була присвячена обговоренню економічних та інституційних реформ, які знаходяться у білому списку широкого об’єднання бізнес-асоціацій УРБ, й також є пріоритетними для народних депутатів.

Було обговорено питання ліквідації податкової міліції та створення єдиного аналітичного органу з розслідування фінансових злочинів, реформи Державної фіскальної служби та реформа митниці, ліквідації податку на прибуток та перехід до податку на виведений капітал, зниження навантаження на фонд оплати праці та зниження видатків бюджету, реформи виборчого законодавства - прийняття нового виборчого кодексу та інші важливі інституційні реформи.

Григол Катамадзе, президент Асоціації платників податків України, зазначив, що важливим є ще у цьому році перейти до моделі оподаткування виведеного капіталу, ця реформа перезріла та не може чекати ще кілька років. Григол запитав у народних депутатів щодо підтримки проекту цієї осені.

Актуальні для страхового сектору питання підняла Галина Третьякова, генеральний директор Української федерації страхування  - реформу системи оплата праці, питання оподаткування додаткових благ, запровадження системи спліт, що має реформувати фінансовий ринок.

Світлана Підлісна, президент Міжнародної бізнес Асоціації  зауважила щодо необхідності співпраці бізнес-асоціацій України із Європейським економічним сенатом (EES)​, що є неурядовим представництвом європейських бізнес-громад у ЄС, та запитала  у Віктора Чумака, чому сьогодні нинішній владі не цікаве така синергія.

Віктор Чумак, відповідаючи на питання, зазначив, що не бачить спроможності у нинішньої влади прийняти більшість з цих реформ, тому що вони загрожують багатьом особистим інтересам певних олігархічних груп та організаторам корупційних схем, тому вважає за потрібне вирішувати всі питання комплексно, разом із зміною політичних еліт та обмеженням монополістичних та олігархічних впливів. Але ці важливі питання, якщо вони будуть виноситись на розгляд Парламенту цієї осені, зокрема і податок на виведений капітал – народні депутати, учасники зустрічі, готові підтримати.

За підсумками обговорення народні депутати висловили підтримку запропонованим реформам та запропонували працювати разом над  реалізацією цих та інших важливих інституційних реформ.

27 липня відбулася стратегічна сесія членів УРБ, в якій взяли участь представники Асоціацій-членів Української Ради Бізнесу.

Активними учасниками сесії, на якій розроблялося бачення розвитку УРБ в найближчій перспективі, стали Андрій Панасюк, Асоціація "Українські технології товарно-грошового обігу", Софія Арасланова, Асоціація "Українські Імпортери Побутової Електроніки", Володимир Руденко, Аптечна професійна асоціація України, Юрій Пероганич, Асоціація підприємств інформаційних технологій України, Олександр Бричко, Асоціація українських виробників лакофарбової продукції, Михайло Соколов, Всеукраїнська Аграрна Рада, Анатолій Долинний, Українська Федерація Індустрії Безпеки, Борис Платкевич, Український союз пожежної та техногенної безпеки, Надія Бедричук (Українська асоціація прямого продажу), Григол Катамадзе, Асоціація платників податків України та Олена Хотенко, голова Ради ГО «Інститут податкових реформ», Андрій Кривонос (Асоціація франчайзингу), Анна Стрикун (Національна організація роздрібної торгівлі) та інші активісти УРБ.

Учасники УРБ   обговорили поточний стан УРБ в спільноті українських реформаторів економіки, сильні та слабкі  сторони УРБ, точки росту та загрози.

- Сильна сторона УРБ – її унікальність, адже це вперше в Україні створено об’єднання українських галузевих асоціацій задля керування змінами в економіці України заради реалізації першочергових реформ, - зауважив Анатолій Долинний, Українська Федерація Індустрії Безпеки. – Стратегічна сесія показала зацікавленість членів УРБ у виробленні стратегії та подальшому вдосконаленню тактики роботи УРБ. Активісти вирішили винести напрацьовані рішення на координаційну раду УРБ, що планується в серпні.

- Cьогодні, на мій суб’єктивний погляд, було продемонстровано новий рівень взаємовідносин у рамках УРБ, більше того, стратегічна сесія стала новим етапом в процесі розвитку УРБ, - зауважив Григол Катамадзе, голова Асоціації платників податків України.

Під час стратегічної сесії учасники обговорили також можливі критерії прийняття та виключення членів УРБ, можливість застосування асоціативного членства та інше. Крім того, створено робочу групу, яка закінчить роботу стратегічної сесії,  узагальнить всі напрацювання, які зможуть посилити вже існуючи переваги та здобутки та зменшить загрози для УРБ. Підготовлений документ буде винесено на обговорення всієї Української Рад Бізнесу на Координаційній раді УРБ, яка запланована на серпень поточного року.

24 липня напередодні Дня працівників торгівлі на базі Київського національного торгово-економічного університету відбувся Форум Консумерської Асамблеї України «Українська торгівля по-європейськи: доброчесний продавець – проактивний споживач».

Представники споживчих об’єднань, експертного середовища, бізнес-асоціацій, освітяни та науковці працювали разом для вирішення нагальних проблем,  які стоять на шляху реалізації європейського вектору розвитку країни.

Працювати є над чим – наразі ми маємо складну ситуацію з реалізацією споживчих прав в Україні, пов’язану з недосконалістю законодавства та чинної системи державного захисту прав споживачів, наявності значного обсягу «чорного» та «сірого» ринку, засилля нелегально імпортованої та контрафактної продукції та низькою обізнаністю споживача про механізми та можливості захисту та відстоювання своїх прав.

Були цікаві доповіді, результати моніторингу наявних інструментів у сфері захисту прав споживачів, аналіз законодавчих ініціатив та сучасних міжнародних практик у цій сфері.

Форум відбувся за підтримки Української Ради Бізнесу.

Надія Бедричук, член УРБ,  виконавчий директор Української асоціації прямих продажів, розповіла про Кодекс доброчесної практики як індикатор якості торгівлі. "В Україні розвиваються різні форми торгівлі, і права споживача повинні бути захищені однаково у кожній з них. На сьогодні електронна торгівля пов’язана з високими ризиками обману покупця, реалізації контрафактної, контрабандної або простроченої продукції. Насамперед, йдеться про маркет-плейси, на території яких дотримання прав споживачів – винятково добра воля продавця, а не обов’язок по закону, - сказала, виступаючи, Надія Бедричук. - У той же час, законодавство змінюється повільно, не описує всі можливі ситуації та не завжди ефективно захищає від недоброчесних підприємницьких практик. Саморегулювання, а саме -  створення галузевих кодексів доброчесної практики - доповнює законодавство".​

Ольга Фреюк, Всеукраїнський рух «Молодь за  права споживачів» презентувала невтішні  результати моніторингу інтернет сайтів які реалізують одяг, косметику та побутову техніку на предмет дотримання вимог законодавства щодо наявності обов’язкових даних на сайті: контакти, термін гарантії на продукцію, умов та термінів повернення товару та інше.  

Ніна Кільдій, керівник відділу тестувань «Науково-дослідного Центру Незалежних Споживчих Експертиз «ТЕСТ», розповіла про закупку  мобільних телефонів у 20-ти найвідоміших інтернет магазинах України і її результати. Обов’язковий фіскальний чек (смартфон відноситься до складної побутової техніки, а вона згідно законодавства повинна реалізовуватись виключно  через реєстратор розрахункових операцій, тобто з фіскальним чеком) видали лише 7 магазинів, інші 13 надали або видаткову накладну або товарний чек, що є порушенням.

Віктор Овчаренко, в.о. директора департаменту податкової політики Міністерства фінансів України презентував законопроект Міністерства фінансів «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо створення умов для дистанційної торгівлі та детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», так званий «кешбек», який передбачає створення нового механізму взаємодії між державою, споживачем та бізнесом.

Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації розділив усіх продавців на 4 групи від доброчесного «білого» до чорного та зробив аналіз запропонованого Мінфіном механізму «кешбек».

Олег Цильвік, заступник Голови правління Союзу споживачів України, розповів про низьку якість роботи органів, що відповідають за захист прав споживачів в Україні та на реальних  прикладах (офіційні відповіді Держпродспожив служби) продемонстрував некомпетентність працівник даного відомства, що прямо впливає на якість задоволення скарг споживачів.

Форум завершив роботу підписанням Резолюції з конкретним планом дій щодо реформування системи захисту прав споживачів в Україні за європейськими стандартами, формування у суспільстві свідомості проактивного споживача, забезпечення системи захисту з боку держави та створення умов для доброчесного бізнесу. Свої підписи під Резолюцією поставили 14 громадських асоціацій та рухів за права споживачів в Україні.

До такого висновку прийшли співзасновники та експерти Українського інституту майбутнього та представники Української Ради Бізнесу під час робочої зустрічі, яка відбулася 19 липня у приміщенні Інституту. Було розглянуто питання контрабанди, митної політики держави та податкової системи.

"Є стратегія маленьких перемог, а є стратегія майбутнього. Я – прихильник фундаментального підходу, — говорить директор програми "Економіка" Інституту майбутнього Анатолій Амелін. — Щоб будувати будинок, потрібно мати повний проект. Із радянських часів нам дісталася така собі хрущовка. Від того, що ми її шпаклюємо і штукатуримо, загальний устрій не зміниться. Можна робити безліч подібних реформ з модернізації, але результатом роботи не буде енергоефективний, скляний хмарочос. Тому наша ідея – створення єдиного проекту майбутнього розвитку української економіки до 2030-го року – фундаменту, в рамках якого будуть організовуватися зміни. Країни, в яких відсутня така стратегія, є ресурсом для тих, які її мають. На сьогодні половина української економіки – це експорт, 80 % якої – сировина".

Інший не менш важливий фактор для розвитку економіки — система чітких правил, яка однаково важлива для добробуту держави і приватного бізнесу. Президент "Української асоціації виробників", член Української ради бізнесу Олександр Громико зазначив, що найважливішим є навіть не розмір податків, а те, щоб їх сплачував не тільки він, але і його конкурент.

"Ми виступаємо за податок на виведений капітал. Ця реформа підтримана всіма 67-а асоціаціями, які входять до Ради Бізнесу. Зараз на світовому ринку Україна конкурує з низкою країн. Серед них — Польща та Китай. Намагаємося витіснити китайців на ринках країн Східної Європи, вже використовуємо вільну економічну зону. Для цього терміново потрібен податок на виведений капітал", — говорить підприємець.

За його словами, на сьогодні митні органи викривають лише 20 відсотків правопорушень. Тому варто акцентувати увагу на системній роботі у боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил. Інформація повинна бути доступною, що зменшить зловживання та долучати до моніторингу порушень громадян. Дієвими інструментами можуть стати механізм кешбек та відкриття знеособленої інформації з митних баз.

Співзасновник Інституту майбутнього та народний депутат Антон Геращенко підтримав ініціативу підприємців та зазначив, що важливий проект щодо відкриття інформації спробує реалізувати на рівні Кабміну.

"Буде відкрита база даних з інформацією: хто, які товари і за якою ціною завозить до країни. Кожен підприємець зможе контролювати іншого. Для збереження комерційної таємниці інформація про те, хто продавець, хто — завізник буде прихована", - говорить він.

Генеральний директор Асоціації “Українські Імпортери побутової електроніки” UICE Association Софія Арасланова в свою чергу наголосила, що економіка не може працювати без інклюзивних інститутів (такі, що "включають" в економічні та політичні процеси якомога більшу частину суспільства).

"Ми протягом року взяли участь у роботі кількох міжвідомчих робочих груп та спільно з Мінфіном, експертами ЕБА, АСС працювали над рядом проектів та стратегічних планів з реформування ключових органів влади — інституційна реформа Державної фіскальної служби та митниці, а також щодо ліквідації Податкової міліції і створення єдиного органу по розслідуванню фінансових злочинів. Важливий законопроект про кешбек, який розробили минулого року у робочій групі Мінфіну, змінює філософію відносин між покупцем продавцем та фіскальною службою. Кожен покупець, по суті, стає контролером", — пояснила вона.

Наприкінці зустрічі Антон Геращенко зазначив, що Інститут шукає однодумців, щоб спільними зусиллями робити країну краще. Відповідно висловив готовність співпрацювати зі всіма розумними людьми, які прагнуть того ж.

Розкажіть про своє бачення

НАПИШІТЬ НАМ