УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

Новини

Super User

Super User

Президент України Петро Порошенко і прем'єр-міністр Володимир Гройсман 1 грудня провели зустріч з бізнес-асоціаціями з метою звірити годинники – констатувати реалізовані речі та погодити нові плани.  

У зустрічі взяли участь представники Української Ради Бізнесу, Європейської бізнес асоціації, Американської торгової палати та Спілки Українських Підприємців.

Це вже друга така зустріч, попередня розмова пройшла у середині вересня 2017 р.

Головним питанням вересневої зустрічі були «наїзди силовиків», що значно почастішали. Як результат роботи останніх місяців Голова держави проголосований Верховною радою закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування» (проект №7275) підписав просто на конференції 1 грудня.

Бізнес вже прозвав цей закон — «Маски-шоу стоп». Згідно з ним стає обов'язковою відеофіксація обшуку, яка  буде невід'ємним додатком до протоколу обшуку, допуск адвоката на будь якій стадії обшуку, стороні захисту дозволили самостійно  записувати дії правоохоронців.  Важливою складовою проекту стала заборона на тимчасове вилучення комп'ютерної техніки.

А от вересневі обговоренння щодо створення Служби фінансових розслідувань (СФР) так і залишились досі лише розмовами, хоча законопроект Міністерством фінансів вже розробленийта погоджений Кабінетом Міністрів.

У п’ятницю анонсували вже новий орган - Бюро фінансової безпеки, розробкою якого займається Голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна.

 «Зараз ми шліфуємо інший законопроект — про Бюро фінансової безпеки. Не будуть більше стояти у черзі представники шести правоохоронних органів для того, щоби перевірити бізнес. Бюро відлучить від впливу на економіку та на бізнес і Генеральну прокуратуру, і Нацполіцію, і НАБУ, і МВС, і СБУ. Немає там що їм робити. Ніяких масок-шоу, ніяких виїздів не потрібно. Бюро має стати не спецназом, не прослушкою, не штурмовиками, а інтелектуальним центром, робота якого базуватиметься на використанні сучасних ризик-орієнтованих методів кримінального аналізу. Бо саме це виявляє реальні та потенційні правопорушення в економічній сфері. Бізнес побоюється народження монстроподібної мегаструктури з надзвичайними можливостями впливу. Підстав для цих хвилювань абсолютно немає. Відповідні запобіжники передбачені... Ніна Петрівна Южаніна презентує президентську концепцію нового органу. Я налаштований подати його у Парламент у найближчі кілька днів. Може, тижнів», — сказав Петро Порошенко.

Ще одна обіцянка, яка перенесена, -  закон про запровадження податку на виведений капітал замість податку на прибуток.

Його вирішили відкласти на рік. Хоча  раніше впровадження податку на виведений капітал планувалося зробити у 2018 році, то тепер його обіцяють з 1 січня 2019 року.

Петро Порошенко наголошував, що економіка зростає дуже повільно, необхідні нестандартні кроки. Податок на виведений капітал, на заміну податку на прибуток - це спрощення адміністрування, інвестиційна привабливість, стимул для зростання економіки. Це потужна ін’єкція для того, щоб стимулювати економіку. Але  ін’єкцію економічного росту перенесли на рік під президентські та парламентські вибори.

 

Президенту України Порошенко П. О.

Прем’єр-міністру України Гройсману В. Б.

Голові Верховної Ради України Парубію А. В.

 

 

Від імені Української Ради Бізнесу (УРБ), до складу якої увійшли 63 бізнес-асоціації, звертаємось до Вас з проханням встановити чіткі та однозначні правила оподаткування без надмірного контролю та втручання з боку держави задля рівності всіх перед податковим законом. Для досягнення цієї мети закликаємо терміново ліквідувати дискреційний по своїй суті податок на прибуток підприємств та перейти до інноваційної моделі оподаткування - розподіленого прибутку (податку на виведений капітал).

 

Принципи, на яких має бути побудована така модель:

  • момент сплати податку наступає тоді, коли власник виводить кошти у вигляді дивідендів або прирівняних платежів;
  • мінімізація дискреції, зокрема всі питання щодо застосування закону, мають бути прописані у самому законі без необхідності додаткових роз’яснень з боку ДФС;
  • контроль за сплатою цього податку має бути виключно зовнішнім, без необхідності перевірки бухгалтерського обліку підприємств;
  • з метою зменшення обсягу роботи ДФС та задля концентрації на більш великомасштабних та ризикових операціях документарним перевіркам підлягають виключно операції, пов’язані з зовнішньоекономічною діяльністю;
  • ставка має бути не більше 15%, аби зменшити доцільність ухилення від сплати податку на території України;
  • первинно вкладений капітал має виводитись без будь-якого оподаткування.

Вважаємо, що компенсувати можливі тимчасові втрати бюджету від реалізації моделі податку на виведений капітал цілком реально за рахунок: 1) скорочення неефективних витрат Держбюджету 2) верифікації соціальних виплат та пенсій 3) звуження коридорів для нарахування податку на землю із із зарахуванням податку на нерухоме майно у податок на виведений капітал і в усі інші прямі податки (ПДФО, єдиний податок).

           

Закликаємо найближчим часом розглянути погоджений Кабінетом Міністрів законопроект на Нацраді реформ, зареєструвати проект у Парламенті та прийняти його у якості закону із дотриманням викладених вище принципів.

 

 

З повагою

 

Члени Української Ради бізнесу

Як побороти тіньовий бізнес? Як ліквідувати старі і запобігти новим схемам, які спустошують бюджет, вбивають конкуренцію і унеможливлюють приплив інвестицій в країну? Про це говорили учасники II Open Economic Forum «Масштаби та схеми тіньової економіки», який пройшов в Києві 3 листопада.

На Форумі також було анонсовано створення Української Ради Бізнесу (УРБ), як відповідь на  зростаючий запит українського суспільства та бізнесу на пришвидшення економічних та інституціональних реформ. Метою УРБ є забезпечення сталого економічного розвитку країни, єдиних для всіх правил гри, інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності вітчизняної економіки. До складу об’єднання увійшло 63 бізнес-асоціації, членами яких є 27 тисяч підприємств з більш ніж 20 різних секторів економіки.

 


 

Больше прозрачности – меньше контрабанды

Миллиардные убытки для бюджета, коррумпированность проверяющих органов, вовлечение в преступный бизнес тысяч людей. Это только частичный вред, который наносит Украине незаконный ввоз товаров в страну. О контрабанде, борьбе со схемами по нелегальному ввозу говорили участники II Open Economic Forum «Масштабы и схемы теневой экономики» - https://economic-forum.com.ua/, который прошел в Киеве 3 ноября.

Так, по словам эксперта Центра социально-экономических исследований «CASE Украина» Андрея Саварца, с этим явлением борются таможенные администрации всего мира. Украинская – справляется плохо.

«Если говорить об институциональной способности таможенной администрации предотвратить контрабанду, то нужно констатировать: сегодня способность нашей фискальной службы достаточно низкая. Плюс отсутствие комплексных мер по противодействию коррупции. Плюс слабая управленческая вертикаль. Это создает ситуацию, когда отсутствует центр принятия решений по таможенным вопросам – и по нормотворчеству, и урегулированию определенных процессов», - заявил эксперт.

Также Андрей Саварец обратил внимание на плохую коммуникацию украинских таможенников с коллегами из других стран.

«Нам нужно очень быстро реагировать на разные вызовы, трансграничную торговлю, увеличение объемов торговли. У нас нет единого центра, нет генерирования таможенной политики. Нет обмена информации с таможенными организациями других стран», - отметил Саварец.

По его словам, в Украине достаточно комфортные условия для контрабандного товара, поскольку его можно продать в стране без каких- либо документов. Эта проблема, считает эксперт, разрешается просто: фискализация процесса товарной цепочки с последующей выдачей конечному потребителю товарно-фискального чека. Иначе борьба с контрабандой будет длиться вечно.

В свою очередь, ректор Университета государственной фискальной службы Украины Павел Пашко призвал к продуманному реформированию фискальной сферы.

«Мы слышим призывы: давайте ликвидируем налоговую милицию. Очень хорошо. А кто ее функцию будет выполнять – прямо сейчас? - отметил ректор. По его словам, перед тем как что-то ликвидировать или заменять другой службой, необходимо создать централизованные базы данных, в которых информация доступна как таможенникам, так и пограничникам и налоговикам.

О необходимости внедрения единых информационных баз – в частности, на таможне и госпогранслужбе, - говорила и народный депутат, глава подкомитета по вопросам таможни Налогового комитета Верховной Рады Татьяна Острикова.

«Люди, которые пересекают границу с товаром, свободным от пошлин, - это только инструмент. Не зря их называют «пиджаками», «муравьями» или еще как-то. Это инструмент для затягивания в страну контрабандного товара, используя норму о беспошлинном ввозе для физлиц. Но они это делают не для себя, а для неких заказчиков – грузополучателей. Это средние или большие предприниматели, всем известные интернет-площадки, которые являются спонсорами всех центральных телеканалов. Поэтому необходимо бороться со спросом – чтобы заказчикам было невыгодно этим заниматься», - заявила Острикова.

По мнению парламентария, необходимо создать орган финансовых расследований. Который бы, в частности, проанализировал торговые обороты в Украине и в смежных странах. Что задекларировано, что продается или вывозится у нас и что – в Польше или в Венгрии. И сравнить показатели.

При этом Татьяна Острикова считает, что законодательные инициативы по блокированию контрабандных схем должны исходить от Кабмина. В Верховной Раде зарегистрировано несколько альтернативных законопроектов, однако учитывая традиционный популизм народных избранников, а также их желание попасть в следующий созыв, их законопроекты ориентированы на общественное мнение, а не на реальную борьбу с контрабандой.

Напомним, организаторами ІІ форума стали коалиция «За детенизацию экономики», платформа «Налоги для экономической свободы», коалиция «За либеральную налоговую реформу», Всеукраинского Аграрного Совета. Партнеры форума - Американская торговая палата, Eвропейская бизнес ассоциация, Украинская торгово-промышленная палата. І экономический форум «Экономические реформы: повестка дня, приоритеты бизнеса» состоялся 10 марта 2017 года в Киеве.

 

            21 листопада учасники новоствореної Української Ради Бізнесу, яка складається з 63 бізнес асоціацій, провели зустріч з представниками Міністерства фінансів України.

-          Ми об’єднались у горизонтальну структуру, аби консолідувати зусилля для реформування країни, для будування нових, системних взаємовідносин між владою та бізнесом. Ми об’єднались навколо принципів, які задекларували у Меморандумі, а не навколо якоїсь структури, - сказав на зустрічі Олег Лиховид, представник Торгово промислової Палати, учасник Української Ради Бізнесу.

З боку Міністерства на зустрічі були присутні: Олександр Данилюк, міністр фінансів України, Євгеній Капінус, держсекретар  МФУ, Яна Бугрімова, керівник офісу реформ МФУ, представники профільних департаментів.

Бізнес асоціації зауважили, що вкрай важливі для країни питання до сьогодні залишаються не вирішеними, бо розглядаються не в світі державної необхідності, а  політичної доцільності.

            Так питання, які дуже турбують бізнес:  перехід від дискреційного податку на прибуток до податку на виведений капітал, створення Служби фінансових розслідувань замість дискредитованої податкової міліції, реалізація напрацьованого Плану дій щодо реформування митниці – все це  наразі залишається  у невизначеному стані.

            На зустрічі обговорили також перспективи інституційної реформи ДФС, яка досі залишається без керівника, що суттєво відображається на її роботі.  Розглянули статус напрацювань міжвідомчої робочої групи при Мінфіні, щодо лібералізації системи РРО та стимулювання покупців отримувати фіскальний чек.

            Галина Третьякова, генеральний директор Україньскої федерації убезпечення ініціювала створення робочої групи при Мінфіні з вирішення питань у фінсекторі

-          Ми завжди відкриті до спілкування з  профільними бізнес-об’єднаннями заради конструктивної роботи, - наголосив міністр фінансів Олександр Данилюк. - Результатом нашої співпраці повинні стати реальні справи.

            Наприкінці зустрічі домовились про продовження спільної  роботи та систематичних зустрічей для обговорення ходу реформ.

 

Прем’єр-міністру України Гройсману В. Б.

 

Міністру фінансів України Данилюку О. О.

 

Голові Верховної Ради України Парубію А. В.

 

Голові Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Южаніній Н. П.

 

 

Відповідаючи на зростаючий запит українського суспільства та бізнесу на пришвидшення економічних та інституціональних реформ, 13 листопада 2017 року представники десятків бізнес-асоціацій країни утворили спільне об’єднання – Українську Раду Бізнесу (УРБ) – метою якого є забезпечення сталого економічного розвитку країни, єдиних для всіх правил гри, інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності вітчизняної економіки. До складу об’єднання увійшло 63 бізнес-асоціації, членами яких є 27 тисяч підприємств з більш ніж 20 різних секторів економіки.

 

Основними пріоритетами діяльності Української Ради Бізнесу було визначено сприяння інституційній реформі фіскальних органів, зокрема остаточну ліквідацію податкової міліції та створення незалежного аналітичного органу для розслідування фінансових злочинів; сприяння реформі ДФС та митниці спільно з представниками Кабінету Міністрів, народними депутатами, представниками експертного та бізнес-середовища.

 

Крім цього, учасники УРБ наголосили на необхідності створення рівних умов для всіх імпортерів, мінімізації впливу схем ухилення від податків та зборів при перетині товарами кордону України, а також на необхідності лібералізації та спрощення системи реєстрації розрахункових операцій. Представники бізнес-асоціацій підтримали законодавчі ініціативи щодо ліквідації неефективного податку на прибуток підприємств та впровадження оподаткування розподіленого прибутку, як кроку, що здатен у короткостроковій перспективі залучити додаткові інвестиційні ресурси у розвиток економіки.

 

Незважаючи на конкуренцію у різних секторах економіки, представники українського бізнесу домовились боротись за спільні інтереси – сильну, незалежну та успішну Україну. До цього ми закликаємо також і представників різних гілок української влади. Просимо вас утриматися від політичного протистояння, яке суттєво ускладнює реалізацію ключових реформ, унеможливлює оперативне вирішення проблем, що виникають у платників податків, та вцілому знижує довіру суспільства до влади та її ініціатив. Закликаємо всі гілки влади негайно перейти до спільної конструктивної роботи заради розвитку країни.

 

Представники УРБ готові долучитись до плідної співпраці з представниками української влади у питаннях запровадження ключових економічних реформ та надати будь-яку допомогу для проведення таких реформ. Відкладання давно назрілих змін щодня коштує країні нових робочих місць, призводить до втрати можливостей розвитку соціальної сфери та інфраструктури. Зволікання з економічними реформами наразі є неприйнятним, тому ми, як представники об’єднаного українського бізнесу, готові об’єднати свої зусилля з представниками виконавчої та законодавчої влади задля досягнення спільної мети – побудови успішної України.

 

Повний список завдань наведено у Меморандумі Української Ради Бізнесу.

Детальніше про погоджені пріоритети Ради - за посиланням.

 

 

З повагою

 

Члени Української Ради Бізнесу

Про це оголосили під час масштабного бізнес-форуму Level Up Ukraine-2017

15 листопада Грігол Катамадзе, президент Асоціації платників податків України, співорганізатор Форуму Level Up Ukraine-2017 повідомив учасникам масштабного форуму, що 63 профільні бізнес-асоціації України об’єдналися в Українську Раду бізнесу:

- Уповноважений анонсувати створення Української Ради бізнесу, - наголосив Грігол Катамадзе у вступному слові перед приблизно 800 учасниками Форуму «Level Up Ukraine 2017. Інвестиції. Інновації. Податки» - https://www.youtube.com/watch?v=YGqLgMt7fdg. - Два дні тому відбулися Установчі Збори ради, де представники 63 галузевих асоціацій малого та середнього бізнесу України об’єдналися в одну Коаліцію. Мета – спільними зусиллями добиватися прийняття вкрай важливих для економіки реформ, визначених у Меморандумі Ради. Наша Асоціація платників податків стала учасником Ради бізнесу, і ми підтримали ключові пріоритети: створення нової Служби фінансових розслідувань, лібералізація податкового законодавства тощо. Вітаю українську бізнес-спільноту із появою дієвого незалежного бізнес-об’єднання, яке сприятиме реальним бізнес-реформам в Україні.

Levelup

У роботі Форуму взяли участь представники Української Ради бізнесу, які відзначили важливість анонсування створення Ради у діловому колі форумчан. Делегати від УРБ відзначили цікаві персоналії та виступи спікерів, серед яких були Дмитро Олійник - голова Ради Федерації роботодавців України, Ніна Южаніна - голова комітету Верховної Ради з питань податкової і митної політики, Майкл Єгер - Генеральний секретар Європейської асоціації платників податків, Артуро Бріс, професор IMD business school, Валерій Омельченко, власник HUB 4.0, віце-президент АППУ, глава комітету IT-технологій АППУ, Гіві Топчішвілі, засновник і президент 9.8 Group та інші.

На Форумі Грігол Катамадзе, голова Асоціації платників податків України представив розроблений його командою оновлений Ліберальний податковий кодекс, який з часу першої презентації рік тому на цьому ж форумі пройшов доопрацювання у колі реальних підприємців, регіональних еліт, експертів і змінився майже на 80%, тож може вважатися узгодженим із бізнесом.

       Ми підтримуємо ентузіазм та віру в невідворотність реформ лідера Григола Катамадзе та розробників нового ліберального кодексу, - зазначила учасниця Форуму Level Up Ukraine 2017, виконавчий директор асоціації прямих продажів, член Української Ради бізнесу Надія Бедричук. - Й готові долучитися до подальшого удосконалення податкового законодавства.

 

Довідка: 13 листопада 2017 року відбулися установчі збори Української Ради Бізнесу (УРБ) - широкого об’єднання асоціацій малого та середнього бізнесу, до складу якої увійшли 62 бізнес-об’єднання різних галузей економіки - http://www.urb.org.ua/index.php/layout/2017-11-01-14-44-20, членами яких є близько 27 тисяч підприємств України. 14 листопада ще одна асоціація подала заявку на вступ, заявка розглядається секретаріатом Ради. Головні пріоритети УРБ - https://day.kyiv.ua/uk/news/141117-ukrayinska-rada-biznesu-nazvala-bilyy-ta-chornyy-perelik-zakonodavchyh-iniciatyv

Домовленість щодо створення Української Ради бізнесу була озвучена 3 листопада 2017 року на II економічний форуму "Масштаби та схеми тіньової економіки" у Києві - https://dt.ua/ECONOMICS/diyte-forum-proti-tini-v-ekonomici-visunuv-vimogi-do-vladi-259374_.html

 13 листопада відбулися установчі збори Української Ради Бізнесу (УРБ) - широкого об’єднання асоціацій малого та середнього бізнесу, до складу якого увійшли 62 бізнес-об’єднання різних галузей економіки, членами яких є близько 27 тисяч підприємств України.

- Ми об’єдналися, аби спільними зусиллями добиватися прийняття вкрай важливих для економіки реформ, визначених у меморандумі Ради, - сказав, вітаючи однодумців, представник ТПП Олег Лиховид. – Це об’єднання горизонтальної структури, консолідація галузевих бізнес-асоціацій для вироблення спільного бачення та рішень, як мають реалізовуватися реформи та  задля тиску на владні органи, що гальмуюь чи не поспішають  з реформами.

Учасники установчих зборів Української Ради Бізнесу проголосували за організаційні процедури вступу до неформального об’єднання та виключення з нього, визначили структуру УРБ, сформували бачення роботи через створення проектних комітетів та співпраці з  незалежними аналітичними центрами, а також  окреслили пріоритети у економічних реформах країни. У першу чергу, одноголосно підтримали ініціативу вимагати інституціональних реформ, найважливіших для створення передумов сталого економічного розвитку.

- Вважаємо  першочерговим завданням створення Служби фінансових розслідувань як аналітичного органу замість податкової міліції, - сказав президент Української федерації індустрії безпеки Анатолій Долинний. – Наша галузь стикалась з проблемами, коли силовики ставали інструментом комерційної та політичної боротьби. Тому є потреба, аби бізнес-асоціації вимагали термінового внесення в зал Верховної ради законопроекту, напрацьованого Мінфіном та погодженого Кабінетом Міністрів та його прийняття з певними коригуваннями або прийняти за основу проект, підготовлений народними депутатами (№4228), де також йдеться про демілітаризацію майбутньої служби та її аналітичний характер.

Ця пропозиція біла підтримана консенсусом учасників Зборів.

- Григол Катамадзе, президент Асоціації Платників Податків України, наголосив, що вважає необхідним проведення інституційних реформ в Україні та подальшу лібералізацію Податкового кодексу України. Також зазначив, що бачить великий потенціал у створеному широкому об'єднанні бізнесу та планує приймати активну участь у роботі Ради Бізнесу.

Також учасники установчих зборів  УРБ одноголосно підтримали концепцію реформи Державної фіскальної служби та реформу митниці (на рівні напрацьованого Міністерством фінансів Плану заходів, розробленого спільно з експертами та представниками бізнес-асоціацій, за виключенням пункту щодо структурних реформ, що залишається дискусійним.

Крім того, учасники установчих зборів УРБ внесли до «білого списку ініціатив» законопроекти щодо мінімізації податків через транскордонну торгівлю: було підтримано (з основу, з необхідністю доопрацювання) законопроекти № 6755 и № 6756, що можуть виправити викривлені конкурентні умови ведення бізнесу на внутрішніх галузевих ринках.

- Соцопитування GFK та дослідження Інституту економічних досліджень довели, що є необхідність прийняти заходи для зменшення зловживань за допомогою «піджаків» та «посилок», але не за рахунок звичайних громадян та не за рахунок зниження граничної вартості, а обмежуючи лише кількість на місяць або на рік. Такий підхід не вплине на звичайних отримувачів, але суттєво зменшить тіньові схеми. - повідомила Софія Арасланова, генеральний директор асоціації «Українські імпортери побутової електроніки». До «білого» списку реформаторських ініціатив учасники установчих зборів занесли також законопроект про ліквідацію податку на прибуток та перехід до податку на виведений капітал (законопроект, одноголосно підтриманий Кабінетом Міністрів), проекти щодо лібералізації системи реєстрації розрахункових операцій (зокрема проект №4117) та заходи щодо деофшоризації, зокрема чотири пункти плану BEPS. «Давайте вимагати від влади винести ці законопроекти на голосування, бо маємо вдосталь експертних досліджень та статистики, що, у першу чергу, через офшори та контрабанду українська економіка перебуває в тіні», - сказала генеральний директор асоціації прямих продажів Надія Бедричук, посилаючись на дослідження Інституту соціально-економічної трансформації.

Також було розглянуто кілька шкідливих законопроектів, зокрема 4835-д, 4836, 4837, 6602, які не мають жодного економічного обгрунтування та погіршують умови ведення бізнесу в Україні – ці проекти одноголосно внесено до «чорного списку» УРБ та рекомендовано народним депутатам відхилити.

Наприкінці зустрічі Михайло Соколов, представник Всеукраїнської аграрної ради, запропонував створити постійно діючі Комітети на основі аналітичних центрів - стратегічних партнерев Ради Бізнесу, задля незалежної оцінки проектів та ініціатив, відносно яких члени УРБ пропонують сформувати спільну позіцію та внести до чорного або білого списку проектів.

Учасники установчих зборів УРБ погодили подальші кроки щодо реалізації узгоджених пріоритетів та домовились про регулярні зустрічі для погодження нових завдань.

Розмір тіньової економіки за час від І форуму кардинально не змінився, представники тіньової економіки чинять негласний опір реформам з детінізації, й практично не реалізовано більшість напрацювань Міністерства фінансів України, уряду або парламенту, які б сприяли детінізації економіки. «Які за таких умов можуть бути іноземні інвестиції? Тут би своїх легальних підприємців не розгубити», - зауважив в анонсі форуму Геннадій Чижиков, голова Української торгово-промислової палати, на якому зібралися близько півтисячі представників профільних бізнес-асоціацій країни, експертів, представників влади.

Співорганізатори Форуму – експерти Інституту соціально-економічної трансформації, аналітичного центру CASE-Ukraine, більш ніж 60 бізнес-асоціацій, які увійшли до Української Ради Бізнесу ще раз голосно заявили владі про необхідність діяти, аби забезпечити невідворотність реформ для досягнення економічних свобод в Україні. У визначенні схем спікери форуму спиралися на дослідження експертів РПР, експертів CASE та ІСЕТ В. Дубровського/В.Черкашина «Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухилення/уникнення оподаткування в Україні» та Андрія Саварця «Основні схеми незаконного ввезення товарів в Україну: причини та умови, шляхи подолання». Цікавим був моніторинг Світового Банку «Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах», де обсяги тіньової оренди землі  виміряли за допомогою аерокосмічної зйомки. Всі матеріали Форуму за посиланням.

Учасники Форуму назвали основні способи «вирощування» тіні в Україні - переміщення прибутку до «податкових гаваней» («офшорів»), контрабанда (маніпуляції з митною вартістю товарів, перерваний транзит, «посилки»/«піджаки» тощо), розкрадання ПДВ (незаконне відшкодування з бюджету при експорті, фіктивне підприємництво, зокрема карусельні схеми та викривлення бази оподаткування (приховування обсягів продажу), контрафакт, схеми по мінімізації податків на нерухомісь та землю, неофіційне підприємництво та індивідуальна економічна діяльність без реєстрації.

«Основні зловживання з ухиленням від сплати податків та мінімізацією податкових зобов’язань припадають на великомасштабні зовнішньоекономічні операції за участі великих “олігархічних” підприємств. Але боротьбу з ними ускладнює великий політичний вплив їхніх власників» - зауважив Володмир Дубровський, старший економіст CASE-Ukraine, експерт РПР.

- Контролюючі органи  продовжують шукати там, де світло, а не там, де втратили - сказав заступник голову Всеукраїнської аграрної Ради Михайло Соколов. -  Зрозуміло, що легко стягнути гроші з легальних платників, чиї активи на виду, і важко зловити тих, хто реально ухиляється від оподаткування й працює у тіні. Потрібно повністю реформувати і ДФС, для того, щоб змінити ситуацію.

Як повідомив на Форумі міністр фінансів України Олександр Данилюк, Міністерство фінансівпродовжує роботу над комплексною реформою ДФС, реформою митниці, створенням Служби фінансових розслідувань, імплементацією плану BEPS та приєднанням до багатосторонньої угоди MLI (щодо внесення змін до конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. «Зараз принципове питання - коли буде створена Служба фінансових розслідувань, для цього треба приймати законопроект, і я сподіваюсь, що це буде зроблено найближчим часом.», - сказав Міністр.

Також він зазначив, що метою проекту по реформуванню ДФС є повна заміна її складу, тобто, щоб всі конкурси пройшли прозоро, і щоб до податкової прийшли нові люди, які вибудували б новий рівень довіри між громадянами та Урядом.

«Боротьба з тінню – це продовження Майдану, - наголосив експерт РПР, директор  Інституту соціально-економічних досліджень Ілля Несходовський. – Ті, хто хочуть працювати у тіні та не платити податки – викривляють конкуренцію та вбивають економіку України».   

Олександр Пасхавер, радник президента України попередив, що тінь буде вести «оборонні дії»: «Вони будуть, допоки ми системно не змінимо цінності (адже верховенство права – це стан громадян) та інститути в державі. Нам прийдеться робити одні й ті ж реформи багато раз, й нам знадобляться настирливість та терпіння». 

Закриваючи II економічний форум, координатор платформи «Податки для економічної свободи», член Української Ради Бізнесу Олег Лиховід, як співорганізатор Форуму, запросив долучитися до спільного доопрацювання проекту резолюції Форуму на сайті: https://economic-forum.com.ua/rishennya-forumu та анонсував, що наразі досягнуто домовленість про створення найширшого об’єднання українського бізнесу - Української Ради Бізнесу, в якій вже близько 60 учасників-асоціацій, до складу яких входять 27тис. підприємств, представників близько 20 галузей економіки: “Аби не втрачати темпу і тиску, з метою проведення реформ, на державні органи влади, ми запрошуємо представників асоціацій долучатися до участі в Українській Раді Бізнесу”, - закликав Олег Лиховид.

 

chepowyj danyluk
sawarecostrikowa sokolow
uchasnykyforumu zal1

Розкажіть про своє бачення

НАПИШІТЬ НАМ