fbpx

Skip links

Мінфін презентував бізнес-асоціаціям варіанти запровадження податку на виведений капітал

25 червня відбулася зустріч Міністра фінансів України Сергія Марченка та його заступників Світлани Воробей і Юрія Драгончука із керівниками провідних бізнес-асоціацій із питань податкової та митної політики. Участь у зустрічі взяли члени Української Ради Бізнесу.

Представники Міністерства фінансів презентували один із можливих варіантів реалізації податку на виведений капітал. За пропозицією Мінфіну, має бути запроваджено спеціальний податок на прибуток (ПнВК) спочатку у 5 областях – Закарпатській, Кіровоградській, Тернопільській, Чернігівській та Чернівецькій, які мають найменші показники сплати податку на прибуток, а потім, якщо пілотний проєкт буде успішним, – впроваджувати у всій країні.

Щодо питання зниження навантаження на фонд оплати праці: пропозиції Міністерства фінансів полягають у тому, щоб розпочати цей напрямок із пілотного проєкту – Дія Сіті (екстериторіальна вільна економічна зона для ІТ-галузі). Резиденти Дія Сіті сплачуватимуть 5% ЄСВ + 5% податку на доходи + ВЗ + ПнВК, за умови експорту, зарплата від 50 тис. грн., ІТ сектор.

Ці два питання прокоментував економіст, фахівець Економічної експертної платформи Олег Гетман. Він зазначив, що вкрай важливим є не намагатись за будь-яку ціну зберегти поточний розмір держвидатків та надходжень, а якщо є бажання Уряду – щоб зростання ВВП прискорилось та становило 7-10% на рік, – необхідно якнайшвидше скорочувати “розмір держави”, щонайменше до 33-35% від ВВП (з поточних понад 40% від ВВП). Необхідно скорочувати всі неефективні видатки бюджету, проводити повноцінну верифікацію соціальних виплат та пенсій, переконаний експерт. Відповідно, вивільниться ресурс для зниження шкідливих прямих податків, серед яких найбільш шкідливими є податок на прибуток та навантаження на фонд оплати праці.

«Надвисоке навантаження на зарплату не дозволяє швидко збільшувати зарплату та бути конкурентними з сусідніми країнами. Навантаження на зарплату має бути радикально і якнайшвидше знижено для всіх платників. А поточний податок на прибуток – це застаріла дискреційна модель, він має бути ліквідований для всіх компаній у всіх областях (не створюючи нерівних конкурентних умов для компаній із різних областей) та замінений на інноваційну модель оподаткування виведеного капіталу», – наголосив експерт.

Міністр фінансів Сергій Марченко зазначив, що зниження держвидатків – важливий напрямок, проте це неможливо зробити швидко, необхідно напрацювати певний пакет пропозицій. Міністр запросив представників асоціацій брати участь у робочій групі та спільно напрацьовувати зміни.  Коментуючи проблему зниження навантаження на фонд оплати праці,  очільник міністерства наголосив: такі зміни мають реалізовуватись у комплексі з пенсійною реформою, переходом від солідарної до багаторівневої системи.

Директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України, член Української Ради Бізнесу Юрій Пероганич повідомив, що реформа митниці є одним із пріоритетів бізнесу, і її необхідно завершити у найкоротші терміни.

Важливо врегулювати питання сірого імпорту за допомогою схем “піджаків” та поштового каналу, також пріоритетним є встановлення заробітних плат митникам на ринковому рівні.

Директор асоціації звернув увагу на загрози законопроєкту № 3562 «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо порядку контролю правильності визначення митної вартості товарів)», яким передбачається внесення змін до Митного кодексу України і розширюються повноваження митних органів щодо витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості, при цьому перелік таких документів визначає митний орган на власний розсуд. Ці дискреційні норми необхідно виправити.

Керівниця Асоціації імпортерів та дистриб’юторів автокомпонентів, член УРБ Вікторія Черкач зазначила, що бізнес чекає на імплементацію загальноєвропейської електронної транзитної системи (NCTS), правил спільної транзитної процедури ЄС/ЄАВТ та інших сучасних технологій контролю за доставкою товарів. Забезпечити повноцінний обмін інформацією з іншими країнами і створення дієвого механізму автоматизованого порівняння відповідних документів та митної вартості зазначених товарів, – це одне з ключових завдань для зменшення “сірого” імпорту. Керівниця асоціації також додала, що дієвим способом протидії схемам незаконного переміщення комерційних партій товарів є зниженнянеоподатковуваних лімітів безмитного ввезення “особистих речей” фізичної особи. Для прикладу, у Республіці Молдова встановлення ліміту безмитного ввезення товарів у розмірі 200 євро та обмеження можливості такого ввезення до 1 разу на 2 тижні дозволило значною мірою подолати схеми тіньового імпорту.

Заступник Міністра фінансів Юрій Драгончук повідомив, що реформа митниці йде згідно з затвердженим планом, заробітні плати митникам будуть суттєво підвищені після їх атестації, імплементація NCTS триває. Щодо схем із поштовим імпортом та “мурахами”, Мінфін готує зміни до законодавства і невдовзі їх представить. Питання часткового зниження  лімітів безмитного імпорту товарів також розглядається. Крім того, за словами Юрія Драгончука, Мінфін ініціював проведення на початку липня розмови з польською стороною для перевірки фактів незаконного переміщення товарів через польський кордон.

Представники бізнес-асоціацій також ставили питання про терміни початку роботи Експертної Ради Міністерства фінансів, узагальнюючі роз’яснення щодо програмних РРО, створення Бюро економічної безпеки та інші.

Член Української Ради Бізнесу Ярослав Романчук повідомив, що 28 квітня 2020 року набув чинності закон  361-IX  «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Прийнятий закон розширив перелік суб’єктів первинного фінансового моніторингу, його дія поширюється на юристів, адвокатів, аудиторів, податкових консультантів. бухгалтерів, нотаріусів, ріелтерів.

Тепер перед тим, як встановити ділові відносини з клієнтом, ці фахівці зобов’язані проводити його ідентифікацію, верифікацію та належну перевірку на предмет доброчесності, легальності доходів, підозрілості фінансових операцій і що клієнт не причетний до фінансування тероризму, а якщо виникне обґрунтована підозра, – то відмовити йому в ділових відносинах та повідомити про це потенційного клієнта і Держфінмоніторинг. Найбільший штраф, який може бути застосований до СПФМ, становить 27 млн гривень.  Ми пропонуємо терміново внести зміни до закону і прибрати дискримінаційні норми та непомірні штрафи, наголосив Ярослав Романчук.

Заступниця Міністра фінансів Світлана Воробей повідомила, що програмні РРО до 1 серпня будуть доопрацьовані та потраплять на ринок. З першого серпня немає жодного розширення сфери застосування РРО, тож буде час потестувати і підготувати необхідні угазальнюючі роз’яснення щодо їх роботи. Також планується освітня програма щодо роботи е-РРО. Склад оновленої Експертної ради вже затверджено, і найближчим часом вона почне роботу. Щодо закону 361-IX – ця проблема відома Міністерству фінансів, і фахівці міністерства готові її вирішувати

За підсумками дискусії учасники домовилися про необхідність системного діалогу і про регулярні зустрічі у такому форматі для обміну пропозиціями.

Залишити коментар

Name*

Website

Коментар