Skip links

Партнерство

Українська Рада Бізнесу відкрита для партнерства та співпраці із різноманітними організаціями та структурами у відповідності до пріоритетів Ради та інстересів її учасників. Ми готові співпрацювати у напрямках розрбоки нормативно-правової документації, впровадження нових ініціатив та реалізації різноманітних проектів, направлених на покращення бізнес середовища, створення нових робочіх місць та покращення економічної ситуації у державі.

Офіційні документи

Меморандум «Країна рівних можливостей з потужною економікою», погоджений УРБ та «Громадянською Позицією»

Українська Рада Бізнесу, до складу якої входять 68 бізнес-асоціацій України, та політична партія «Громадянська позиція» вирішили укласти цей Меморандум, виходячи з нашого спільного бачення необхідності та шляхів прискореного економічного розвитку України.

Метою наших спільних дій є проведення ефективних реформ, спрямованих на усунення будь-яких перешкод на шляху створення рівних, ефективних і відкритих можливостей для розвитку підприємництва, створення державою сприятливих умов для ведення бізнесу (значне покращення позиції у рейтингу Doing Business), що призведе до:

  1. Зміцнення економіки як основи демократії, добробуту і соціальних стандартів.
  2. Збільшення капіталізації країни, залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій.
  3. Виведення економіки на високі темпи росту із дотриманням екологічних стандартів.

В результаті запровадження ефективних реформ ми отримаємо:

  1. Вільного громадянина і підприємця, законні права, свободи і власність яких будуть надійно захищені.
  2. Потужний середній клас і активне громадянське суспільство.
  3. Економічно міцні громади і на їх основі – економічно стійку незалежну Україну.

Ефективні реформи базуватимуться на десяти ключових принципах:

  1. Непорушність права власності, рішуча протидія рейдерству.
  2. Захист економічних прав і свобод громадян, як в Україні, так і за її межами.
  3. Демонополізація економіки, створення рівних умов для чесної конкуренції.
  4. Деофшоризація і детінізація економіки, стимулювання безготівкового обігу.
  5. Децентралізація державної влади, зміцнення економічної бази місцевих громад.
  6. Ефективне і прозоре державне управління, підзвітність влади суспільству.
  7. Державна підтримка розвитку експортного потенціалу та скорочення безподаткового імпорту споживчих товарів.
  8. Енергозбереження, енергоефективність, розвиток альтернативної енергетики.
  9. Деполітизація і декомерціалізація правоохоронних і судових органів.
  10. Рішуча протидія корупції, на основі дієвих стимулів і невідворотності покарання.

Пріоритетними практичними кроками на шляху реформ ми вважаємо:

  • Створення інфраструктури для прискореного розгортання нових виробництв, зокрема готових ділянок з підключеними комунікаціями і доступом до мереж, демонополізація ж/д перевезень.
  • Спрощення процедур адміністрування податків; зниження оподаткування заробітної плати; блокування офшорних схем; скорочення обсягів тіньового ринку оренди земель та сільгосппродукції; впровадження заходів спрямованих на забезпечення контролю ланцюжка продажів від виробника або імпортера до кінцевого продажу, забезпечення детінізації розрахунків та захист прав споживачів через прийняття та імплементацію законодавства, спрямованого на стимулювання покупців вимагати фіскальні розрахункові документи при купівлі товарів; запровадження концепції єдиного рахунку для сплати податків і зборів; запровадження персональної фінансової відповідальності чиновника за блокування роботи підприємства.
  • Вдосконалення бюджетного процесу, з метою запровадження середньострокового бюджетування, обмеження частки держави у перерозподілі ВВП через бюджет, скорочення неефективних видатків, ліквідації корупційних схем у системі державних закупівель, приватизаційних процесах і у роботі державних підприємств.
  • Забезпечення рівних умов доступу і прозорих конкурентних процедур приватизації державних підприємств і державного майна.
  • Поліпшення бізнесклімату і зниження ризиків країни, з метою забезпечення вітчизняним виробникам можливості отримувати доступні кредитні ресурси.
  • Запровадження компенсаційних (офсетних) схем і вимог локалізації під час масштабних державних закупівель товарів і послуг за кордоном.
  • Забезпечення стійкого розвитку аграрного виробництва та соціальної сфери українського села, унормування земельних відносин шляхом 100% наповнення Державного земельного кадастру та його повної інтеграції з Реєстром майнових прав, переорієнтація бюджетної підтримки від надприбуткових агрохолдингів – на стимулювання розвитку середніх і малих с/г виробництв із високою доданою вартістю та високою часткою праці в собівартості кінцевої продукції (м’ясо-молочна, овочева, плодово-ягідна галузі, бджільництво).
  • Інституційна реформа Державної фіскальної служби України, запровадження відкритих конкурсів для працівників ДФС і митниці,  забезпечення максимальної прозорості їх діяльності у поєднанні з автоматизацією процесів
  • Остаточна ліквідація податкової міліції, позбавлення СБУ, МВС та органів прокуратури невластивих їм функцій і важелів силового втручання в економічні процеси, утворення єдиної цивільної (несилової) служби фінансових розслідувань.

Ми спільно готуємо нову редакцію Податкового кодексу України  (Кодексу розвитку, включно із детальними розрахунками щодо податку на виведений капітал ) та пропозиції щодо глибокої модернізації Митного кодексу України, які мають бути прийняті новообраним парламентом.

Ми виступаємо за проведення політичних реформ, що сприятимуть оновленню влади та підвищенню її відповідальності перед суспільством і громадянами, насамперед – це прийняття закону про імпічмент Президента України, обмеження депутатської недоторканності, запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими списками.

Розуміючи важливість і невідкладність проведення ефективних реформ, ми домовилися про їх всебічну підтримку в ході реалізації.

Спільними зусиллями ми забезпечимо максимальну комунікацію змісту Меморандуму і його розміщення на доступних публічних ресурсах.

Меморандум набирає чинності з дати його підписання і діє доки його виконання не буде припинене за нашою спільною згодою.

Зміни і доповнення до Меморандуму вносяться за нашою спільною згодою.

Українська Рада Бізнесу           Політична партія «Громадянська позиція»

Декларація про наміри
«Економічний розвиток україни»

Ми, члени Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 69 бізнес-асоціацій, з одного боку, та політична партія “Об’єднання “САМОПОМІЧ”, з іншого боку (далі – Сторони), усвідомлюючи спільну відповідальність за консолідацію зусиль бізнесу та держави для розвитку конкурентоспроможної економіки на засадах цивілізованих ринкових відносин, вирішили об’єднати зусилля з метою забезпечення сталого економічного розвитку країни, побудови суспільства «з відкритим доступом» та роботи над завданнями, які призведуть до створення інклюзивних економічних та політичних інститутів.

Модернізація України в усіх сферах суспільного життя, має базуватися на ключових принципах:

  1. деолігархізація економіки; децентралізація державної влади; демонополізація економіки;
  2. дебюрократизація;
  3. дерегуляція;
  4. податкова лібералізація;
  5. детiнізація.

Ключові завдання для реформування країни:

  1. Суттєве оновлення та лібералізація податкового законодавства
    • Ліквідація податку на прибуток підприємств та перехід до моделі оподаткування виведеного капіталу.
    • Зниження навантаження на фонд оплати праці з із компенсацією за рахунок скорочення неефективних видатків бюджету та заходів з детінізації економіки.
    • Збереження спрощеної системи оподаткування для розвитку малого бізнесу. Підтримка підприємницької ініціативи, самозайнятості і зміцнення середнього класу, як основи стабільності суспільства.

Ці завдання можуть бути реалізовані шляхом прийняття Податкового кодексу, який запустить інвестиційний режим розвитку економіки України.

  1. Інституційна реформа Державної фіскальної служби (далі – ДФС), створення сильної митної адміністрації європейського зразка, окремої від ДФС, а також реформа органів правопорядку та судової системи, конкурсний добір керівників та співробітників цих органів, суттєвим збільшенням розміру зарплати та  запровадження їх персональної відповідальності за збитки, спричинені їх діями.
  1. Ліквідація податкової міліції, економічних підрозділів Нацполіції, СБУ, прокуратури та створення єдиного аналітичного, не репресивного органу фінансових розслідувань (фінансової поліції або служби фінансових розслідувань), з посиленою аналітичною функцією детективів і з чітко визначеними повноваженнями по розслідуванню злочинів проти публічних фінансів держави та місцевого самоврядування, який буде центральним органом виконавчої влади, діяльність якого координується Міністром фінансів України.
  1. Реформування бюджетного процесу, зокрема: впровадження фіскальної політики, спрямованої на суттєве зниження частки державних видатків у ВВП, які перерозподіляються через публічні фінанси, перегляд статей бюджетних видатків для оптимізації структури та розміру видатків бюджету, проведення верифікації соціальних виплат та пенсій, скорочення неефективних видатків бюджету.  Проведення відповідальної бюджетної політики, забезпечення незалежності центробанку.
  1. Створення ефективної комплексної системи контролю за ланцюжком постачання та реалізації товарів від кордону до кінцевого споживача, запровадження ефективних стимулів для покупця отримувати фіскальний чек, зокрема «кешбек для покупця».
  1. Скорочення обсягів тіньового ринку оренди сільгоспземель та сільгосппродукції, підвищення доходів органів місцевого самоврядування, шляхом вирівнювання ефективної податкового навантаження на гектар товарних сільгоспземель у легально працюючих і тіньових сільгосптоваровиробників, за допомогою скорочення розриву  між ставками податку на землю і єдиного податку четвертої групи до 0,2%, а також встановлення мінімальної бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб в залежності від кількості та нормативної грошової оцінки товарної землі, що знаходиться в користуванні фізичної особи або юридичної особи, що є податковим агентом зі сплати ПДФО за орендодавців і працівників.
  1. Розробка і реалізація комплексу заходів, які створюють необхідні передумови для запуску ринку землі, які встановлені в Меморандумі про співпрацю між Політичною партією «Об’єднання «САМОПОМІЧ» та асоціаціями аграрного сектору щодо проведення реформ у сільському господарстві та забезпеченні розвитку сільських територій. В тому числі, але не виключно повне наповнення державного земельного кадастру та його інтеграція з реєстром майнових прав, унеможливлення махінацій і фальсифікацій при реєстрації прав володіння та користування земельними ділянками, забезпечення доступу малих та середніх фермерів до дешевого іпотечного кредитуванню. За фактом реалізації названих заходів, створення вільного ринку землі, учасниками якого будуть як громадяни України, так і засновані ними юридичні особи – сільгосптоваровиробники.
  1. Внесення змін в законодавство щодо спрощення та здешевлення використання суб’єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО),створення законодавчої можливості для використання онлайн (електронних) РРО, зокрема програмного забезпечення, яке можна встановлювати на будь-яких матеріальних носіях (ѓаджетах) та яке передаватиме дані про здійснену розрахункову операцію на відповідний сервер ДФС.. Використання новітніх технологій та удосконалення електронних сервісів через розширення спектру послуг для платників податків з метою зменшення фізичних контактів бізнес-середовища з представниками органів ДФС. Запровадження ризик-орієнтованого підходу при плануванні перевірок.
  1. Прийняття законодавчих ініціатив для радикального покращення позиції України у рейтингу Doing Business:
    • запровадження ринку підключень та встановлення єдиної процедури приєднання до електромереж із збереженням діючих тарифів зеленої енергетики з плавним зниженням до 2030 року;
    • реформа пайового внеску у будівництві;
    • внесення змін в Митний кодекс України для запровадження дієвого митного пост-аудит контролю, а після початку його повномасштабної роботи – імплементація розробленої Всесвітньою митною організацією концепціі уповноваженого (авторизованого) економічного оператора для покращення контролю за безпекою ланцюга поставки товарів. Підприємство, яке демонструє високий рівень дотримання законодавства у своїй роботі, відповідає визначеним критеріям, надає митному органу доступ до своєї бухгалтерії та систем обліку та отримало статус авторизованого економічного оператора, отримує низку спрощень під час митного оформлення;
    • створення законодавчих передумов для розвитку та сприяння міжнародній торгівлі, зокрема скорочення часових строків експорту та імпорту товарів у 2 рази;
    • створення законодавчих передумов для зменшення часових витрат платників податків на їх сплату та зменшення загального фіскального навантаження на бізнес;
    • єдиний рахунок для сплати податків та зборів;
    • відміна цінового регулювання на послуги нотаріусів;
    • Paper free – відмова від паперових атавізмів (трудові книжки, Книги ОРО, інше) та перехід на електронний документообіг (електронна ТТН та інше).
  1. Недопущення прийняття органами влади законів та інших нормативно-правових актів, які обмежують права суб`єктів господарювання на ведення господарської діяльності, встановлення бар`єрів та висування вимог до підприємців, що можуть бути причиною припинення ведення бізнесу.
  1. Реформа інфраструктури, розвиток сучасних транзитних коридорів, логістичних хабів, стимулювання приходу приватних інвесторів у дорожнє будівництво, створення конкуренції на ринку залізничних перевезень, зокрема, допуск приватної тяги, скасування пільг окремим галузям, а також припинення перехресного субсидування пасажирських перевезень за рахунок вантажних; будівництво аеропортів, портів у форматі державно-приватного партнерства.
  1. Подальший розвиток національної експортної стратегії, створення умов для ефективної діяльності національного експортно-кредитної агенції та надання можливості вітчизняним експортерам отримувати доступні кредитні ресурси. Спрощення процедури введення антидемпінгових мит на товари, які масово виробляються в Україні.
  1. Проведення великої приватизації більшості державних підприємств, крім об’єктів критичної інфраструктури, а також розробка і реалізація комплексу заходів, які створюють необхідні передумови для запуску ринку землі.
  1. Зміна виборчої системи на пропорційну систему із відкритими партійними списками.
  1. Масштабна цифровізація всіх галузей економіки та базових сфер життєдіяльності, передусім освіти і медицини. Саме цифрова економіка є акселератором соціально-економічного життя суспільства у сучасному світі, саме вона здатна стрімко підвищити ВВП країни. Розвиток цифрової економіки повинен стати пріоритетом і для України. Ми зобов’язані здійснити цифрову трансформацію старих галузей і створити умови для появи нових. Розвиток цифрової інфраструктури як основи цифрової економіки. Цифровізація базових сфер життєдіяльності, у тому числі через цифрову трансформацію середньої школи та розвиток STEM-освіти, запровадження eHealth та е-безпеки, концепції “розумні міста”. А також обов’язкове впровадження електронної акцизної марки.

Розуміючи невідкладність та терміновість впровадження зазначених у Декларації завдань, підписанти домовились про всебічну підтримку та сприяння їх реалізації. Пріоритетним напрямком співпраці є втілення зазначених реформ у законодавство України та супровід їх імплементації.

СТРОК ДІЇ ДЕКЛАРАЦІЇ ПРО НАМІРИ

Ця Декларація про наміри набирає чинності з дати її підписання Сторонами і діє доки її дія не буде припинена обопільною згодою Сторін.

Будь-які зміни і доповнення до цієї Декларації про наміри вносяться за письмовою згодою Сторін і стають її невід’ємною частиною.

Будь-які спірні питання щодо тлумачення або застосування положень цієї Декларації про наміри вирішуються Сторонами на дружній основі шляхом проведення консультацій та переговорів.

Ця Декларація про наміри складено у двох автентичних примірниках українською мовою по одному для кожної Сторони.

Українська Рада Бізнесу               Політична партія «Об’єднання «САМОПОМІЧ»

Меморандум про співпрацю

Щодо проведення реформ в Україні

Ми, члени Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 75 бізнес-асоціації, представники Фонду підтримки економічної безпеки, представники аналітичних центрів та політична партія Голос (далі – Сторони), усвідомлюючи спільну відповідальність за консолідацію зусиль бізнесу, експертного середовища та держави для розвитку конкурентоспроможної економіки на засадах цивілізованих ринкових відносин, вирішили об’єднати зусилля з метою забезпечення сталого економічного розвитку країни, побудови суспільства «з відкритим доступом» та роботи над завданнями, які призведуть до створення інклюзивних економічних та політичних інститутів.

Модернізація України в усіх сферах суспільного життя, має базуватися на ключових принципах:

  1. деолігархізація економіки;
  2. децентралізація владних повноважень;
  3. демонополізація економіки;
  4. дерегуляція;
  5. податкова лібералізація;
  6. детiнізація економіки;
  7. демократія участі та е-урядування

Ключові завдання для реформування країни:

Інституційні реформи:

  1. Створення незалежної судової системи та органів прокуратури, зокрема шляхом зміни складу органів суддівського врядування та прокуратури задля ефективного очищення й оновлення корпусу, забезпечення повноцінної участі громадян у судочинстві, вдосконалення досудового розслідування, зокрема законодавче врегулювання питання приватної детективної діяльності.
  2. Зміна виборчої системи на пропорційну систему із відкритими партійними списками.
  3. Інституційна реформа Державної фіскальної служби та митниці, а також реформа органів правопорядку та судової системи, конкурсний добір (із залученням експертів громадянського суспільства та бізнес-спільноти) керівників та співробітників цих органів, суттєвим збільшенням розміру зарплати, забезпечення соціального захисту та  запровадження їх персональної відповідальності за збитки, спричинені їх діями.
  4. Ліквідація податкової міліції, економічних підрозділів Нацполіції,СБУ, прокуратури та створення шляхом прозорого конкурсного відбору із залученням громадськості єдиного аналітичного органу фінансових розслідувань (фінансової поліції або служби фінансових розслідувань), з посиленою аналітичною функцією детективів і з чітко визначеними повноваженнями по розслідуванню злочинів проти публічних фінансів держави та місцевого самоврядування, в системі органів Кабінету Міністрів, або максимально незалежного та рівновіддаленого від гілок влади.
  5. Забезпечення незалежної, ефективної і професійної роботи всіх антикорупційних інституцій (НАЗК, НАБУ, САП, ВАС, АРМА). Зокрема перезапуск Національного агентства із запобігання корупції шляхом ухвалення необхідних законодавчих змін, що передбачатимуть незалежне обрання та діяльність членів НАЗК, ефективну модель управління ним, повернення статті щодо покарання за незаконне збагачення.
  6. Запровадження ефективних механізмів оцінки впливу та контролю законодавчих ініціатив, зокрема запровадження ефективних механізмів участі громадянського суспільства (зокрема бізнес асоціацій) у формуванні і реалізації державної політики.
  7. Законодавче забезпечення завершення другого та третього етапів реформи децентралізації влади.

Податкова та бюджетна політика:

  1. Суттєве оновлення та лібералізація податкового законодавства
    • Зниження навантаження на фонд оплати праці із компенсацією за рахунок скорочення неефективних видатків бюджету та заходів з детінізації економіки.
    • Заміна дискреційного податку на прибуток підприємств інноваційною моделлю оподаткування виведеного капіталу таким чином, аби не привести до розбалансування державного бюджету.
    • Збереження спрощеної системи оподаткування для розвитку малого бізнесу (із ефективною боротьбою проти схем із зловживаннями за допомогою ССО). Підтримка підприємницької ініціативи, самозайнятості і зміцнення середнього класу, як основи стабільності суспільства/
    • доповнення податкового законодавства обов’язком з боку ДФС враховувати під час адміністративного оскарження правові висновки щодо конкретного спору, визначені офісом бізнес-омбудсмена (це може бути й інша законодавчо визначена незалежна від держави спільнота спеціалістів у сфері права). У разі незгоди, повинен бути визначений конкретний мотив, а у разі його відсутності це може бути самостійною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення. Наразі такі висновки часто ігноруються;
    • акумуляція та регулярне (щоквартальне) оприлюднення Міністерством фінансів України правових позицій Верховного Суду України з питань оподаткування.

Ці завдання мають бути реалізовані шляхом прийняття Податкового кодексу, який забезпечить умови для сталого розвитку економіки України.

2. Запровадження єдиного податкового електронного документа задля контролю ланцюжка постачання ризикових категорій товарів та стимулювання покупця отримувати фіскальний чек при їх покупці(кешбек для покупця, фіскальні лотереї)

3. Реформування бюджетного процесу, зокрема: впровадження фіскальної політики, спрямованої на суттєве зниження частки державних видатків у ВВП, що перерозподіляються через публічні фінанси, перегляд статей бюджетних видатків для оптимізації структури та розміру видатків бюджету, проведення верифікації соціальних виплат та пенсій, скорочення неефективних видатків загальнодержавного бюджету до цільового показника 37% від ВВП.

Економічна політика:

  1. Визначення ключових загроз економічній безпеці України та плану заходів для їх нівелювання, забезпечення реалізації відповідних заходів шляхом прийняття Доктрини економічної безпеки України та інших нормативно-правових актів
  2. Проведення швидкої та прозорої приватизації більшості державних підприємств, крім об’єктів критичної інфраструктури
  3. Скорочення обсягів тіньового ринку оренди сільгоспземель та сільгосппродукції, підвищення доходів органів місцевого самоврядування. Вирівнювання ефективного податкового навантаження на гектар сільгоспземель у легально працюючих і тіньових сільгосптоваровиробників, за допомогою скорочення розриву між ставками податку на землю і єдиного податку четвертої групи, а також суттєве зменшення можливостей для приховування від оподаткування ПДФО доходів від обробки сільгоспземель та створення стимулів для його сплати.
  4. Реформа інфраструктури, розвиток сучасних транзитних коридорів, логістичних хабів, стимулювання приходу приватних інвесторів у дорожнє будівництво (концесія), створення конкуренції на ринку ж/д перевезень, зокрема, допуск приватної тяги, скасування пільг окремим галузям, а також припинення перехресного субсидування пасажирських перевезень за рахунок вантажних; будівництво аеропортів, портів у форматі державно-приватного партнерства.
  5. Розробка і реалізація комплексу заходів, які створюють необхідні передумови для запуску ринку землі, зокрема повне наповнення державного земельного кадастру та його інтеграція з реєстром майнових прав, унеможливлення махінацій і фальсифікацій при реєстрації прав володіння та користування земельними ділянками, забезпечення доступу малих та середніх фермеров до дешевого кредитування із залученням міжнародних донорів. За фактом реалізації названих заходів – створення вільного ринку землі, учасниками якого будуть як громадяни України, так і засновані ними юридичні особи – сільгосптоваровиробники.
  6. Подальший розвиток національної експортної стратегії, забезпечення умов для ефективної та прозорої діяльності національної експортно-кредитної агенції та стимулювання експорту. Спрощення процедури введення антидемпінгових мит.

Адміністрування:

  1. Внесення змін в законодавство щодо спрощення та здешевлення використання суб’єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), створення законодавчої можливості для використання онлайн (електронних) РРО, зокрема програмного забезпечення, яке можна встановлювати на будь-яких матеріальних носіях (гаджетах) та яке передаватиме дані про здійснену розрахункову операцію на відповідний сервер ДФС.
  2. Використання новітніх технологій та удосконалення електронних сервісів через розширення спектру послуг для платників податків з метою зменшення фізичних контактів бізнес-середовища з представниками органів ДФС. Запровадження ризик-орієнтованого підходу при плануванні перевірок.
  3. Прийняття законодавчих ініціатив для радикального покращення ділового клімату в Україні:
  • створення єдиного кодексу підключень до електромереж
  • реформа пайового внеску у будівництві
  • створення законодавчих передумов для розвитку та сприяння міжнародній торгівлі, зокрема скорочення часових строків експорту та імпорту товарів;
  • створення законодавчих передумов для зменшення часових витрат платників податків на їх сплату та зменшення загального фіскального навантаження на бізнес.
  • єдиний рахунок для сплати податків та зборів
  • Paper free – відмова від паперових атавізмів та перехід на електронний документообіг (електронна ТТН та інше).
  1. Підвищення експертності при аналізі регуляторного впливу нормативних актів та забезпечення максимальної участі зацікавлених сторін на етапі формування регуляторного акту. Недопущення прийняття тих, що вводять необгрунтовані бар’єри для ведення бізнесу, або створюють нерівні умови для учасників ринку.

Фінансовий сектор:

  1. Реформування фінансової системи України, зокрема шляхом подальшої лібералізації валютного регулювання і розвитку прийнятого закону про валютне регулювання, залучення приватних фінансових інституцій до соціальної політики, , створення умов для розвитку ринків акціонерного та боргового ринків капіталу.
  2. Забезпечення переходу від солідарної до багаторівневої накопичувальної пенсійної системи

Демонополізація та реформа енергетичного сектору:

  1. Визначення кросс-галузевих монополій на ринку вугілля та електроенергії і умов їх примусового поділу, стимулювання видобутку газу та спрощення доступу у сфері газовидобутку.
  2. Термінове проектування та будівництво вставок постійного струму з метою забезпечення вільного обміну електроенергією з країнами Європейського союзу та обмеження монополії на ринку електроенергії. Прийняття законодавчих змін необхідних для відкриття імпорту електроенергії, стимулювання експорту. Публічне звітування Міністерством енергетики та вугільної промисловості України статусу впровадження заходів із синхронізації електромережі.
  3. Забезпечення екологічності енергетичної галузі шляхом створення системи публічного моніторингу викидів великих спалювальних установок, розробки та втілення квот, плану зменшення викидів, введення значного екологічного податку на викиди.
  4. Забезпечення постійного доступного та достатнього фінансового ресурсу для реалізації енергоефективних проектів в індивідуальних та багатоквартирних будинках. Забезпечення диференціації проектів ВДЕ за різними критеріями (зокрема – потужності). Фокусування на розвитку розподілених енергетичних ресурсів.

Демократія участі та е-урядування:

  1. Розвиток в країні взаємної довіри та діалогу між національною та місцевою владою, активною, згуртованою частиною громадян, консолідованого бізнесу шляхом розвитку інструментів е-демократії, культури демократії участі через організацію та розвиток незалежної від органів влади та зарубіжних донорів платформи інструментів е-демократії (е-звернень, е-петицій, е-голосувань, е-плебісцитів, громадських бюджетів (участі), е-конкурсів, е-обрання дорадчих-робочих органів, дебатів, медіації й т.ін.). Моніторингу народного порядку денного та адвокації до завершення реалізації тих питань, які співпадають з поглядами Сторін Меморандуму.
  2. Прискорення та підвищення ефективності е-розвитку країни на національному та місцевому рівні шляхом консолідації експертного середовища ІТ-сектору, відповідних бізнес-аналітиків, експертів з органів влади, міжнародних експертів, а також розвитку Національного банку ІТ-рішень для е-уряду та е-демократії, розвитку й популяризації рейтингів ІТ-рішень, вендорів, користувачів серед органів влади, формування коаліцій користувачів та культури спільного користування кращими рішеннями у своїй сфері, формування національних стандартів, прозорості та ефективності ринку civic & gov-tech.
  3. Розвиток демократії, зокрема – запровадження механізму самостійного визначення кожним громадянином напряму витрачання частини своїх податків на посилення фінансової незалежності партій і громадських організацій, із розробкою ефективних запобіжників щодо можливих зловживань.
  4. Он-лайн контроль та участь громадськості й консолідованого бізнесу у плануванні та витрачені бюджетних коштів, роботи ДП, КП.
  5. Розвиток культури демократії, демократії участі та самоврядування, а також е/смарт-розвитку на всіх рівнях, зокрема шляхом – формування у партнерстві з бізнесом мережі експертних осередків е-розвитку (смарт-розвитку) на місцевому та національному рівнях, всередині органів влади. Розвиток відповідної освіти, статистики та інформаційно-просвітницьких кампаній.
  6. Розвиток інструменту Всеукраїнського Громадського Бюджету з урахуванням п.п. 1-5 та інструменту е-Кабінет громадянина, який стане єдиним вікном доступу до всіх е-сервісів від органів влади та системи та взаємної взаємодії. Також інформування про запити щодо всіх запитів до персональних даних.

Розуміючи невідкладність та терміновість впровадження зазначених у Декларації завдань, підписанти домовились про всебічну підтримку та сприяння їх реалізації. Пріоритетним напрямом співпраці є втілення зазначених реформ у законодавство України та супровід їх імплементації.

СТРОК ДІЇ ДЕКЛАРАЦІЇ ПРО НАМІРИ

Ця Декларація про наміри набирає чинності з дати її підписання Сторонами і діє доки її дія не буде припинена обопільною згодою Сторін.

Будь-які зміни і доповнення до цієї Декларації про наміри вносяться за письмовою згодою Сторін і стають її невід’ємною частиною.

Будь-які спірні питання щодо тлумачення або застосування положень цієї Декларації про наміри вирішуються Сторонами на дружній основі шляхом проведення консультацій та переговорів.

Ця Декларація про наміри складена у п’яти автентичних примірниках українською мовою по одному для кожної Сторони.

Сторони:

Бізнес об’єднання:

Українська Рада Бізнесу

Фонд підтримки економічної безпеки

Політична партія

Голос

Аналітичні центри:

Ілля Несходовський, представник Економічної експертної платформи
Сергій Лобойко, керівник ЦРІ, спів-організатор Коаліції Електронна Держава

Декларація про наміри

Щодо проведення реформ в Україні

Ми, члени Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 75 бізнес-асоціацій, представники Фонду підтримки економічної безпеки, представники аналітичних центрів та політична партія Слуга народу (далі – Сторони), усвідомлюючи спільну відповідальність за консолідацію зусиль бізнесу, експертного середовища та держави для розвитку конкурентоспроможної економіки на засадах цивілізованих ринкових відносин, вирішили об’єднати зусилля з метою забезпечення сталого економічного розвитку країни, побудови суспільства «з відкритим доступом» та роботи над завданнями, які призведуть до створення інклюзивних економічних та політичних інститутів.

Модернізація України в усіх сферах суспільного життя має базуватися на ключових принципах:

  1. деолігархізація економіки;
  2. децентралізація владних повноважень;
  3. демонополізація економіки;
  4. дерегуляція;
  5. податкова лібералізація;
  6. детiнізація економіки;
  7. демократія участі та е-урядування

Ключові завдання для реформування країни:

Інституційні реформи:

  1. Створення незалежної судової системи та ефективних правоохоронних органів, зокрема, шляхом перезавантаження Вищої ради правосуддя задля очищення й оновлення суддівського корпусу, забезпечення справедливої участі громадян у судочинстві, вдосконалення досудового розслідування (в тому числі законодавче врегулювання питання приватної детективної діяльності), повноцінне і своєчасне виконання судових рішень.
  2. Інституційна реформа податкових органів та митниці, а також реформа органів правопорядку та судової системи, конкурсний добір (із залученням експертів громадянського суспільства та бізнес-спільноти) керівників та співробітників цих органів,  забезпечення суттєвого збільшенням розміру їх зарплати,  а також посилення відповідальності за збитки, спричинені діями посадових  осіб  цих  органів.
  3. Ліквідація податкової міліції, економічних підрозділів Нацполіції, СБУ, прокуратури та створення шляхом прозорого конкурсного відбору із залученням громадськості єдиного аналітичного органу фінансових розслідувань (фінансової поліції або служби фінансових розслідувань), з посиленою аналітичною функцією детективів і з чітко визначеними повноваженнями з розслідування злочинів проти публічних фінансів держави та місцевого самоврядування, в системі органів Кабінету Міністрів, або максимально незалежного та рівновіддаленого від гілок влади.
  4. Забезпечення незалежної, ефективної і професійної роботи всіх антикорупційних інституцій (НАЗК, НАБУ, САП, ВАС, АРМА). Зокрема, перезапуск Національного агентства із запобігання корупції шляхом ухвалення необхідних законодавчих змін, що передбачатимуть незалежне обрання та діяльність членів НАЗК, ефективну модель управління ним, повернення статті щодо покарання за незаконне збагачення.
  5. Законодавче забезпечення завершення другого та третього етапів реформи децентралізації влади.

Податкова та бюджетна політика:

  1. Суттєве оновлення та лібералізація податкового законодавства:
    • Поступове зниження навантаження на фонд оплати праці із компенсацією за рахунок скорочення неефективних видатків бюджету та заходів з детінізації економіки.
    • Заміна дискреційного податку на прибуток підприємств інноваційною моделлю оподаткування виведеного капіталу.
    • Збереження спрощеної системи оподаткування для розвитку малого бізнесу (із ефективною боротьбою проти схем зі зловживаннями за допомогою спрощеної системи оподаткування). Підтримка підприємницької ініціативи, самозайнятості і зміцнення середнього класу, як основи стабільності суспільства.
  • Подальше внесення змін до Податкового кодексу України щодо реформи процедури адміністративного оскарження, а саме: перегляду скарг платників податків на рівні Мінфіну за участі представників Мінфіну, Державної податкової служби та офісу бізнес-омбудсмена.
  1. 2. Запровадження електронної ТТН та e-receipt задля контролю ланцюжка постачання ризикових категорій товарів та стимулювання покупця отримувати фіскальний чек при їх покупці(кешбек для покупця, фіскальні лотереї)
  2. 3. Реформування бюджетного процесу, зокрема: впровадження фіскальної політики, спрямованої на суттєве зниження частки державних видатків у ВВП, що перерозподіляються через публічні фінанси, перегляд статей бюджетних видатків для оптимізації структури та розміру видатків бюджету, проведення верифікації соціальних виплат та пенсій, скорочення неефективних видатків загальнодержавного бюджету до цільового показника 37% від ВВП.

Економічна політика:

  1. Визначення ключових загроз економічній безпеці України та плану заходів для їх нівелювання
  2. Проведення швидкої та прозорої приватизації більшості державних підприємств, крім об’єктів критичної інфраструктури.
  3. Скорочення обсягів тіньового ринку оренди сільгоспземель та сільгосппродукції, підвищення доходів органів місцевого самоврядування. Вирівнювання ефективного податкового навантаження на гектар сільгоспземель у легально працюючих і тіньових сільгосптоваровиробників, за допомогою скорочення розриву між ставками податку на землю і єдиного податку четвертої групи, а також суттєве зменшення можливостей для приховування від оподаткування ПДФО доходів від обробки сільгоспземель та створення стимулів для його сплати.
  4. Реформа інфраструктури, розвиток сучасних транзитних коридорів, логістичних хабів, стимулювання приходу приватних інвесторів у дорожнє будівництво (концесія), створення конкуренції на ринку ж/д перевезень, зокрема, допуск приватної тяги, скасування пільг окремим галузям, а також припинення перехресного субсидування пасажирських перевезень за рахунок вантажних; будівництво та реконструкція аеропортів, портів у форматі державно-приватного партнерства.
  5. Розробка і реалізація комплексу заходів, які створюють необхідні передумови для запуску ринку землі, зокрема повне наповнення державного земельного кадастру та його інтеграція з реєстром майнових прав, унеможливлення махінацій і фальсифікацій при реєстрації прав володіння та користування земельними ділянками, забезпечення доступу малих та середніх фермеров до дешевого кредитування із залученням міжнародних донорів. За фактом реалізації названих заходів – створення вільного ринку землі, учасниками якого будуть як громадяни України, так і засновані ними юридичні особи – сільгосптоваровиробники.
  6. Подальший розвиток національної експортної стратегії, забезпечення умов для ефективної та прозорої діяльності національної експортно-кредитної агенції та стимулювання експорту. Спрощення процедури введення антидемпінгових мит.

Адміністрування:

  1. Внесення змін в законодавство щодо спрощення та здешевлення використання суб’єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), створення законодавчої можливості для використання онлайн (електронних) РРО, зокрема програмного забезпечення, яке можна встановлювати на будь-яких матеріальних носіях (гаджетах) та яке передаватиме дані про здійснену розрахункову операцію на відповідний сервер Державної податкової служби.
  2. Використання новітніх технологій та удосконалення електронних сервісів через розширення спектру послуг для платників податків з метою зменшення фізичних контактів бізнес-середовища з представниками органів Державної податкової служби. Запровадження ризик-орієнтованого підходу при плануванні перевірок.
  3. Прийняття законодавчих ініціатив для радикального покращення ділового клімату в Україні:
  • створення єдиного кодексу підключень до електромереж,
  • реформа пайового внеску у будівництві,
  • створення законодавчих передумов для розвитку та сприяння міжнародній торгівлі, зокрема скорочення часових строків експорту та імпорту товарів;
  • створення законодавчих передумов для зменшення часових витрат платників податків на сплату публічних платежів  та зменшення загального фіскального навантаження на бізнес.
  • єдиний рахунок для сплати податків та зборів,
  • Paper free – відмова від паперових атавізмів та перехід на електронний документообіг (електронна ТТН та інше).
  1. 4. Підвищення експертності при аналізі регуляторного впливу нормативних актів та забезпечення максимальної участі зацікавлених сторін на етапі формування регуляторного акту. Недопущення прийняття тих, що вводять необґрунтовані бар’єри для ведення бізнесу, або створюють нерівні умови для учасників ринку.
  2. 5. Надання платнику податків права  на направлення 1% його податкового   зобов’язання з ПДФО на фінансування визначених ним громадських організацій.

Фінансовий сектор:

  1. Реформування фінансової системи України, зокрема шляхом подальшої лібералізації валютного регулювання і розвитку прийнятого закону про валютне регулювання, роздержавленням фонду соціального страхування та залучення приватних фінансових інституцій до соціальної політики, унормування вексельного обігу в Україні згідно європейського вексельного права для забезпечення доступу МСБ до фінансів з меншою вартістю відносно кредитів шляхом активізації вексельних розрахунків, створення умов для розвитку ринків акціонерного та боргового капіталу.
  2. Забезпечення переходу від солідарної до багаторівневої накопичувальної пенсійної системи
  3. Запровадження страхової медицини.

Демонополізація та реформа енергетичного сектору:

  1. Визначення кросс-галузевих монополій на ринку вугілля та електроенергії і умов їх примусового поділу, стимулювання видобутку газу та спрощення доступу у сфері газовидобутку.
  2. Термінове проектування та будівництво вставок постійного струму з метою забезпечення вільного обміну електроенергією з країнами Європейського союзу та обмеження монополії на ринку електроенергії. Прийняття законодавчих змін необхідних для відкриття імпорту електроенергії, стимулювання експорту. Публічне звітування Міністерством енергетики та вугільної промисловості України статусу впровадження заходів із синхронізації електромережі.
  3. Забезпечення екологічності енергетичної галузі шляхом створення системи публічного моніторингу викидів великих спалювальних установок, розробки та втілення квот, плану зменшення викидів, введення значного екологічного податку на викиди.
  4. Забезпечення постійного доступного та достатнього фінансового ресурсу для реалізації енергоефективних проектів в індивідуальних та багатоквартирних будинках. Забезпечення диференціації проектів ВДЕ за різними критеріями (зокрема – потужності). Фокусування на розвитку розподілених енергетичних ресурсів.

Демократія участі та е-урядування:

  1. Розвиток в країні взаємної довіри та діалогу між національною та місцевою владою, активною, згуртованою частиною громадян, консолідованого бізнесу шляхом розвитку інструментів е-демократії, культури демократії участі через організацію та розвиток незалежної від органів влади та зарубіжних донорів платформи інструментів е-демократії (е-звернень, е-петицій, е-голосувань, е-плебісцитів, громадських бюджетів (участі), е-конкурсів, е-обрання дорадчих-робочих органів, дебатів, медіації й т.ін.). Моніторингу народного порядку денного та адвокації до завершення реалізації тих питань, які співпадають з поглядами Сторін Декларації.
  2. Прискорення та підвищення ефективності е-розвитку країни на національному та місцевому рівні шляхом консолідації експертного середовища ІТ-сектору, відповідних бізнес-аналітиків, експертів з органів влади, міжнародних експертів, а також розвитку Національного банку ІТ-рішень для е-уряду та е-демократії, розвитку й популяризації рейтингів ІТ-рішень, вендорів, користувачів серед органів влади, формування коаліцій користувачів та культури спільного користування кращими рішеннями у своїй сфері, формування національних стандартів, прозорості та ефективності ринку civic & gov-tech.
  3. Он-лайн контроль та участь громадськості й консолідованого бізнесу у плануванні та витрачанні бюджетних коштів, роботи ДП, КП. Зокрема через можливість провести перевірку реалізації обраних статей, програм, проектів бюджету; через можливість перевірити – для консолідованого бізнесу, чи громадськості, які беруть участь у підтримці проектів ГБ – діяльність будь-яких головних розпорядників бюджетних коштів, ефективність та справедливість нарахування й адміністрування податків і зборів тощо.
  4. 4. Розвиток культури демократії, демократії участі та самоврядування, а також е/смарт-розвитку на всіх рівнях, зокрема шляхом – формування у партнерстві з бізнесом мережі експертних осередків е-розвитку (смарт-розвитку) на місцевому та національному рівнях, всередині органів влади. Розвиток відповідної освіти, статистики та інформаційно-просвітницьких кампаній.

Розуміючи невідкладність та терміновість впровадження зазначених у Декларації завдань, підписанти домовились про всебічну підтримку та сприяння їх реалізації. Пріоритетним напрямом співпраці є втілення зазначених реформ у законодавство України та супровід їх імплементації.

 

СТРОК ДІЇ ДЕКЛАРАЦІЇ ПРО НАМІРИ

Ця Декларація про наміри набирає чинності з дати її підписання Сторонами і діє доки її дія не буде припинена обопільною згодою Сторін.

Будь-які зміни і доповнення до цієї Декларації про наміри вносяться за письмовою згодою Сторін і стають її невід’ємною частиною.

Будь-які спірні питання щодо тлумачення або застосування положень цієї Декларації про наміри вирішуються Сторонами на дружній основі шляхом проведення консультацій та переговорів.

Цю Декларацію про наміри складено у п’яти автентичних примірниках українською мовою по одному для кожної Сторони.

 

Сторони:

Бізнес об’єднання:

Українська Рада Бізнесу

Григол Катамадзе,

Президент ВГО АППУ,

Член наглядової ради

 

Фонд підтримки економічної безпеки України

Віктор Іванчик

СЕО «Астарта-Київ»,

Член наглядової ради


Політична партія

СЛУГА НАРОДУ

Дмитро Разумков,

Голова політичної партії


Аналітичні центри:

 

Економічна експертна платформа

Ілля Несходовський,

Директор Інституту соціально-економічної
трансформації

 

Співорганізатор Коаліції Електронна Держава, директор Центру розвитку  іновацій

Сергій Лобойко