Skip links

Представники бізнес-асоціацій обговорили із заступницею Міністра фінансів реалізацію ключових пріоритетів бізнесу

Онлайн-конференція членів коаліції бізнес-асоціацій Української Ради Бізнесу із заступницею Міністра фінансів Світланою Воробей відбулася  у п’ятницю, 10 липня, з ініціативи УРБ. Учасники обговорили пріоритети бізнесу – податок на виведений капітал, зниження навантаження на зарплату, детінізацію оренди сільськогосподарських земель, е-РРО та інші.

Надія Бедричук

Виконавчий директор Асоціації прямого продажу, член Наглядової Ради УРБ Надія Бедричук поставила питання про зависокий рівень оподаткування фонду заробітної плати в Україні: «Тільки для високомаржинального бізнесу це оподаткування не має значення. Для іншого бізнесу, який працює в ризикових  умовах і намагається не йти в тінь – питання дуже болюче. Пропонуємо знижувати поступово, щоб загальне оподаткування фонду зарплати знизилося хоча б до 25%».

Виконавчий директор асоціації додала, що УРБ могла би співпрацювати з Мінфіном у цьому напрямі, пропонуючи свої напрацьовані варіанти компенсаторів для бюджету. «Зараз ми опинилися в ситуації, коли існує велика різниця між легальною зарплатою та іншими можливостями отримувати зароблені гроші. І ця різниця перешкоджає детінізації зарплат», – наголосила Надія Бедричук.

Світлана Воробей

«Справді, в Україні є певне викривлення в оподаткуванні активів і в оподаткуванні праці, – погодилася Світлана Воробей. – База для оподаткування активів неякісна і не відповідає світовим трендам. А без якісного реформування бази оподаткування активів ми не можемо перейти до зниження податкового навантаження на зарплату. Недостатньо просто формально знизити ставку. Є й інші чинники, які впливають на вибілювання зарплати. На сьогодні в бюджеті закладене дофінансування Пенсійного фонду в розмірі 146,8 млрд грн. Тому коли говоримо про зниження навантаження на фонд заробітної плати, треба розуміти, де ми візьмемо ті кошти, щоб компенсувати».

Разом із тим в Уряді погоджуються, що податкове навантаження потрібно переносити на іншу базу – на активи.

Іншим спільним пріоритетом бізнесу є заміна податку на прибуток податком на виведений капітал. Про це зазначили представники бізнес-асоціацій.

Грігол Катамадзе

«Після засідання Національної ради реформ, де Президент заявив про підтримку податку на виведений капітал, незрозуміло, як можна говорити про ще якісь форми податку, крім цієї. Головним каменем спотикання є скорочення надходжень до бюджету. Але 90% підприємств так чи інакше не сплачують податок на прибуток. І зараз, коли прогнозується значне зниження надходжень цього податку, у 2020 році – можливо переконати МВФ запровадити ПнВК, що призведе до пришвидшення зростання ВВП. Для України кожен відсоток приросту в економіці дуже важливий», – підкреслив президент Асоціації платників податків України, член Наглядової Ради УРБ Грігол Катамадзе.

Олександр Громико

«Президент підтримав податок на виведений капітал, але проти виступають наші міжнародні донори. Наскільки вдасться довести, що втрати будуть не настільки суттєвими, особливо після коронакризи? Інвестиції для країни важливіші за кредити, це лакмусовий папірець» – зазначив президент Української асоціації виробників, член Наглядової Ради УРБ Олександр Громико.

Анатолій Долинний

Цю позицію підтримав президент Української федерації індустрії безпеки, член Наглядової Ради УРБ Анатолій Долинний: «Питання, пов’язані з податком на виведений капітал, усі бізнес-об’єднання обговорювали ще торік. Є консенсус українського бізнесу щодо такого кроку. Як умова для реформи – висувалася вимога до бізнесу піти на кроки, які би частково компенсували втрати бюджету. Наша конструктивна позиція не змінилася – ми готові підтримати заходи для компенсації збитків, зокрема і авансові платежі на перший рік реформи. Вважаю, сьогодні вже не можна відступати, ми повинні нарешті зробити цей крок уперед».

Коментуючи це питання, Світлана Воробей чітко окреслила, що міністерство підтримує ідею запровадження податку на виведений капітал, проте не бачить компенсаторів для бюджету. «Ми підтримуємо, проте є невеличке «але». І вартує воно 59 млрд гривень – це вже з тими «плюсами», які ми можемо отримати як надходження ПнВК. Практика свідчить, що зниження сплати податку в перші 2-3 роки обов’язкове, далі – як економіка покаже».

Крім того, додала заступниця міністра, Україна повинна виконувати свої зобов’язання перед МВФ, який рекомендує утриматися від будь-яких кардинальних змін корпоративного оподаткування на час дії програми кредитування: «Ми шукаємо ще якісь варіанти впровадження податку на виведений капітал. І ми, і Комітет. Поки ніхто не запропонував ефективних реальних компенсаторів. І бачимо реакцію МВФ. Будемо шукати варіанти».

«Для такої невеликої країни, як Грузія, впровадження податку на виведений капітал коштувало 260 млн доларів. Проте грузинський уряд не каже, що вони втратили – вони кажуть, що залишили ці гроші в економіці країни. Ми повинні сісти за стіл переговорів, давайте знаходити можливості, щоб запроваджувати ПнВК, особливо враховуючи низькі надходження ПнП у 2020 році. Розрахунки потрібно провести нові, з урахування низької бази цього року», – прокоментував Грігол Катамадзе.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, член Наглядової Ради УРБ Михайло Соколов привітав зусилля уряду й парламенту, спрямовані на виведення аграрної сфери з «тіні», і поставив запитання про законопроєкт № 3131-д: «Ми розуміємо, що законопроєкт, з одного боку, усуває «тінь», з іншого – збільшує надходження до бюджету. Як Міністерство фінансів оцінює таку новацію законопроєкту, згідно з якою всі спрощенці на перші два роки звільняються від мінімального ліміту, а в наступні роки він становить 50% від загального рівня. Чи не створить це нову схему ухиляння від оподаткування? Які заходи вживаються для протидії цьому?»

«Цей законопроєкт – перший крок до вирішення проблем, які знаходяться по один бік.

Але якщо аграрне середовище вбачає ризики прийняття такого законопроєкту, ми будемо відстежувати наслідки цих змін, будувати свою роботу разом із податковою, щоб мінімізувати втрати. Але закон повинен бути прийнятий як перший крок до детінізації сільськогосподарського ринку. Не лише землі, а й продукції. Це шлях до боротьби зі «скрутками». Не адміністративний, а економічний», – зазначила Світлана Воробей.

Ще кілька учасників зустрічі порушили питання впровадження програмного РРО.  

«На останній презентації програмного рішення були виявлені певні технічні недоліки, але до 1 серпня вони, сподіваємось, будуть виправлені. Ми в тісному діалозі з податковою. Впевнені, рішення буде знайдено, і система запрацює. Вважаємо за доцільне розглянути можливість зменшення сплати податкових зобов’язань на суму витрат на фіскалізацію для ризикових груп платників», – повідомив керівник Асоціації валютних ринків Павло Кушніренко.

Софія Арасланова

Для бізнесу е-РРО дуже важливе, оскільки дозволяє забезпечити видачу касового документу за будь-яких способів доставки від різних продавців та різних юридичних осіб, наголосила генеральний директор асоціації Українські імпортери побутової електроніки, член Наглядової Ради УРБ Софія Арасланова. «Все це сприятиме детінізації для тих секторів, які вже мають користуватись РРО, але не завжди можуть це зробити. Експерти відзначають, що найбільшим каналами збуту сірого товару у нашому секторі на цей час є інтернет без ідентифікації продавця».

Президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців Борис Емельдеш застеріг від тотальної фіскалізації, яка, на його думку, недоцільна для більшості дрібних підприємців: «Потрібно враховувати умови, в яких веде свій бізнес малий підприємець».

Президент Асоціації платників податків України, член Наглядової Ради УРБ Грігол Катамадзе зазначив, що спільна позиція всіх бізнес-асоціацій УРБ – це необхідність зміни моделі тотальної фіскалізації на фіскалізацію виключно ризикових категорій платників. Сподіваємось, Міністерство фінансів підтримає проєкт Податкового Комітету та з 2021 року ми змінимо шкідливу фіскалізацію 2 та 3 груп ССО на більш оптимальну модель, при які фіскалізовані будуть ризикові платники за критеріями торгівельної площі і товарного асортименту.

Світлана Воробей погодилась, що необхідно уважно розглянути модель фіскалізації, щоб не постраждали найменші підприємці, та запропонувала провести окрему зустріч, присвячену впровадженню РРО: «Ми повинні поставити питання: які реальні недоліки для малого і середнього бізнесу від фіскалізації? Нам треба вирівнювати конкурентне середовище. Нам треба знижувати тінь, щоб знижувати рівень податкового навантаження».

Заступниця міністра фінансів закликала представників бізнесу ставити і інші питання, які потребують обговорення, та подавати конструктивні пропозиції. За підсумками обговорення домовились продовжити співпрацю у форматі профільних робочих груп Мінфіну, а також про окрему зустріч щодо РРО – за участі бізнесу, ДПС, Мінфіну, експертів.

Залишити коментар

Name*

Website

Коментар