Skip links

Сотні мільярдів компенсаторів – зокрема, і для зниження навантаження на фонд оплати праці, – лежать у соціальній системі, яку необхідно розвантажити

Онлайн-конференція бізнес-асоціацій, членів Української Ради Бізнесу, профспілок із головою Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галиною Третьяковою відбулася у понеділок, 20 липня. Учасники обговорили пріоритети соціальної політики 2020 та їх законодавче забезпечення. Зокрема, йшлося про законопроекти, спрямовані на осучаснення профспілок, про новий Трудовий кодекс та про зниження навантаження на фонд заробітної плати.

Україні потрібне реформування системи соціального страхування і осучаснення профспілок. З цією метою підготовлено сім законопроєктів, які врегульовують різні аспекти цієї сфери. Цього місяця Українська Рада Бізнесу прийняла заяву, в якій підтримала проєкти законів №2275, №2681, №2743, закликала Парламент розглянути їх у першому читанні і після певного доопрацювання до 2 читання – прийняти їх у вигляді законів.

«Фонд соціального страхування сьогодні не керується державою, там жодного разу не проводився аудит. Ми зробили аналіз, скільки з 2014 року було надходжень і витрат. Дотації з бюджету становили від 29 до 51%, в залежності від року. Кабінет міністрів штучно занижував збитковість. Насправді дотується вся система соціального страхування», – наголосила Галина Третьякова.

Галина Третьякова

Очолюваний нею Комітет запропонував об’єднати всі соціальні фонди та забезпечити контроль із боку держави за їхньою діяльністю. «Якщо фонд дотується із бюджету, держава повинна мати там контрольний пакет», – переконана Голова парламентського комітету.

Інфографіка надана Комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики

Також Галина Третьякова докладно зупинилася на обґрунтуванні законопроєкту № 2681, яким передбачено повернення до державної власності майна, що перебувало у користування профспілок до 1991 року. Це понад  2000 об’єктів загальною вартістю близько 2 мільярди доларів.

«З цим майном протягом років відбувалися метаморфози: з одного боку, ці об’єкти було привласнено акціонерними товариствами «Укрпрофоздоровниця» і «Укрпрофтур», а потім продано, і неодноразово. І через те, що ланцюжок цієї власності переривався, документація десь збережена, десь – ні, – Фонд держмайна і Генеральна прокуратура запропонували зробити це через закон. Зробити реституцію майна, повернути у власність державного бюджету. Жодної копійки від оренди чи від продажу цього майна до державного бюджету не надходило», – підкреслила голова комітету.

Крім того, в Комітеті розглядають законопроєкт про надання можливості не великим профспілкам брати участь в укладанні колективних договорів, а також законопроєкт про страйки. Ці документи в разі прийняття спрямують діяльність профспілок на захист прав працівників.

Представники профспілок, які взяли участь в обговоренні, внесли свої пропозиції до законопроєктів.

Веніамін Тимошенко

«Із бізнесу і з працівників справляються величезні податки. Для чого? Давайте відкриємо електронні декларації чиновників. І давайте нарешті усвідомимо, що зараз «танцювати» треба не від «хотєлок» бюджету, а від зарплати найманого працівника. Наприклад, знизити Єдиний соціальний внесок до 10%, а також ПДФО до 10%. В такому випадку не буде сенсу платити зарплати в «конвертах». Можна легалізувати зарплати. Зараз ухвалений у першому читанні законопроект про медіацію. Давайте зробимо процедуру медіації між нормальними профспілками і представниками бізнесу і влади. Люди побачать, що є діалог. Давайте залучимо найкращих медіаторів та економістів та реалізуємо всі важливі проєкти», – запропонував голова об’єднання незалежних профспілок авіапрацівників Веніамін Тимошенко.

Ігор Токовенко

Кошти фонду соціального страхування повинні прирівнюватися до коштів державного бюджету і жорстко контролюватися через міжнародні стандарти звітності і Рахункову палату, заявив голова бюро профспілки гірничо-металургійного комплексу Ігор Токовенко. «Щодо майна профспілок, то в 1991 воно вже було націоналізоване законом, тобто юридично вже є державним. Фактично – внесене до статутних фондів товариств, які контролюються федерацією профспілок, а насправді – приватними особами. Ідея реституції правильна. Але ми не погоджуємось із тим, щоб це майно одразу продавати. Воно має бути повернене державі, але залишатися у розпорядженні всіх профспілок. І вони повинні забезпечити, щоб це майно працювало не на приватних осіб, а щоб кожен член профспілки мав право на рекреацію, на оздоровлення в цьому великому комплексі», – підкреслив профспілковий лідер.

Також Ігор Токовенко заявив про підтримку ідеї зменшення навантаження на фонд заробітної плати. Лідер профспілки вважає за необхідне запровадити прогресивну систему оподаткування, а також не оподатковувати доходи в межах мінімальної заробітної плати. «Знизити навантаження на малий і середній бізнес – для бізнесу це важливіше, ніж лібералізація трудового законодавства».

Асоціація платників податків України разом із представниками бізнесу напрацювала концепцію зниження податкового навантаження на фонд заробітної плати у кілька етапів, розповіла Ірина Білотіл, представник Асоціації платників податків України. Перший етап передбачає зниження максимальної величини бази нарахування ЄСВ до 5 мінімальних зарплат, що здешевлює легалізацію зарплати і стимулює її детінізацію. Також забезпечити збільшення податкових соціальних пільг для заробітних плат, розмір яких не перевищує 2 мінімальні зарплати». Наступним етапом має бути зниження навантаження на фонд оплати праці для всіх, до цільового показника у 25% (ЄСВ та ПДФО сумарно) – пояснила представник Асоціації.

Ірина Білотіл переконана в актуальності перегляду податкових соціальних пільг, передбачених Податковим кодексом: не всі працюючі мають можливість отримувати ці пільги. Зменшення навантаження на фонд заробітної плати може іти і шляхом механізму соціальних пільг, які будуть відчутними як для працюючого, так і для його родини, додала представник Асоціації.

Коментуючи тему соціальних та податкових пільг, Галина Третьякова відзначила: «Соціальна пільга має надаватися не фізичній особі, а домогосподарству. Нам потрібно в Податковому кодексі навести лад. Є годувальник, і якщо він утримує певну кількість осіб, то має право на повернення податків. І податки повертаються домогосподарству. Я є прихильником, щоб надати домогосподарствам пільги для енергоефективних технологій. Наблизити оподаткування домогосподарства до оподаткування юридичної особи – в розумних межах. Це потребує моделювання державного бюджету на інших засадах. У тому числі – на засадах нашої регіональної реформи».

Відповідаючи на запитання про проєкт нового Трудового кодексу, голова Комітету підкреслила: кодекс повинен бути збалансований. «Це документ, який дає можливість роботодавцю посилити другий рівень пенсійного забезпечення і водночас спростити процедуру відкриття і закриття робочого місця».

Віталій Смердов

Віталій Смердов, представник Торгово-промислової палати, нагадав про пропозицію організації послабити податкове навантаження на фонд оплати праці для тих компаній, які зберігають робочі місця під час кризи. Свої пропозиції фахівці надішлють письмово.

Катерина Гривнак, представник Асоціації платників податків України, зазначила  кілька пропозицій до проєкту нового Трудового кодексу: «Необхідно чітко розмежувати трудові відносини і відносини за цивільно-правовими договорами, визначити чіткі і вичерпні ознаки трудових відносин, і ці ознаки мають застосовуватися виключно в сукупності. Необхідно визначити повноваження державних інспекторів праці. Сподіваюся, вийде єдиний текст законопроєкту, який задовольнятиме і роботодавців, і працівників».

За підсумками онлайн-зустрічі учасники домовилися продовжити співпрацю в форматі робочої групи за участі представників бізнесу, роботодавців і профспілок для погодження спільного бачення вирішення проблем та розробки спільних проєктів.

Залишити коментар

Name*

Website

Коментар