Skip links

Запуск багаторівневої пенсійної системи має відбуватись без збільшення навантаження на «білий» бізнес

Члени Української Ради Бізнесу взяли участь к круглому столі на тему «Належне та ефективне державне регулювання трьох колон пенсійного забезпечення громадян», який відбувся в Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Сьогодні в країні 11,3 мільйона пенсіонерів та 13,1 мільйона осіб, які сплачують єдиний соціальний внесок. До 2050 року, за прогнозами Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, кількість пенсіонерів зросте до 11,7 мільйона, а кількість платників ЄСВ – скоротиться до 9,7 мільйона. Таким чином, відрахування до Пенсійного фонду зменшуватимуться, навантаження на державний бюджет збільшуватиметься, а підвищення пенсій стане неможливим.

Вихід фахівці вбачають у розвитку другого та третього рівнів пенсійної системи (обов’язкові та добровільні накопичення). Учасники круглого столу переглянули презентацію, підготовлену фахівцями Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку.

Голова Комітету Галина Третьякова зазначила, що Комітет хоче у поточному році прийняти всі законодавчі акти, які б дозволили виконати програмні зобов’язання Президента України щодо того, що в Україні має з’явитися друга пенсія. Це питання – в центрі уваги вищого керівництва держави.

“За 28 років ми так і не зробили кроків для запровадження другого рівня, а третій рівень, який ми запровадили більш як десять років, – він не призвів до вагомих результатів для того, щоб вважати, що у цьому рівні ми маємо достатню суму, яка може додатково до державного забезпечення забезпечувати наших пенсіонерів», – підкреслила Голова Комітету.

Але нові відрахування для накопичень не мають збільшувати навантаження на фонд оплати праці, зауважують члени Української Ради Бізнесу. В концепції ТОП-10 пріоритетів УРБ на 2020 рік міститься вимога «зниження навантаження на фонд оплати праці протягом трьох років до цільового показника (встановлення єдиної ставки) 20%, із компенсацією за рахунок зниження неефективних видатків бюджету та модифікації наявного податку на землю та нерухоме майно».

Попереднє зниження ЄСВ та сукупне зменшення навантаження на заробітну плату до 41.5% (номінал) призвело до початку детінізації ринку праці, до суттєвого пришвидшення зростання рівня заробітних плат тощо.

«Підвищення податків для запуску пенсійної накопичувальної системи призведе до додаткових витрат для бізнесу, який працює транспарентно і сплачує «білі» зарплати. А тіньовий сектор як не сплачував податки, так і не робитиме відрахувань на накопичувальну систему. По суті, це ще більше посилить нерівність умов для «білих» та «тіньових». Це з одного боку. А з іншого – для того бізнесу, який хотів би вийти з тіні, ще більше підвищиться поріг, адже податкове навантаження сягне 50% з зарплати. Можемо отримати зворотню реакцію, коли «білий» бізнес переходитиме в тінь, а не навпаки», – підкреслила виконавчий директор Української асоціації прямого продажу, член Наглядової Ради Української Ради Бізнесу Надія Бедричук.

Рівень перерозподілу через публічні фінанси в Україні залишається вкрай високим: цей показник досягає 40-41% від ВВП, при оптимальному рівні у 35-37%. Необхідно терміново знизити загальнодержавні видатки на 5-6% від ВВП, що дасть можливість скоротити найбільш шкідливі податки, зазначають експерти Економічної експертної платформи.

Згідно з дослідженнями Організації економічної кооперації і розвитку (OECD), найбільш шкідливими є прямі податки (та псевдоподатки): для збільшення темпів зростання ВВП їх необхідно знижувати насамперед. Тому зниження навантаження на фонд оплати праці економісти називають першочерговим.

Із матеріалів круглого столу випливає, що навіть значна кількість багатих країн OECD мають навантаження нижче, ніж в Україні. А якщо порівнювати із країнами, схожими на Україну за рівнем соціально-економічного розвитку, то середнє навантаження виявляється значно нижчим у переважній більшості випадків.

Експерти сподіваються, що пропозиції бізнесу щодо радикального зниження навантаження на фонд оплати праці буде враховано під час реалізації пенсійної реформи, яку варто розглядати виключно в комплексі з податковою реформою в Україні.

Залишити коментар

Name*

Website

Коментар