До такого висновку прийшли співзасновники та експерти Українського інституту майбутнього та представники Української Ради Бізнесу під час робочої зустрічі, яка відбулася 19 липня у приміщенні Інституту. Було розглянуто питання контрабанди, митної політики держави та податкової системи.
“Є стратегія маленьких перемог, а є стратегія майбутнього. Я – прихильник фундаментального підходу, — говорить директор програми “Економіка” Інституту майбутнього Анатолій Амелін. — Щоб будувати будинок, потрібно мати повний проект. Із радянських часів нам дісталася така собі хрущовка. Від того, що ми її шпаклюємо і штукатуримо, загальний устрій не зміниться. Можна робити безліч подібних реформ з модернізації, але результатом роботи не буде енергоефективний, скляний хмарочос. Тому наша ідея – створення єдиного проекту майбутнього розвитку української економіки до 2030-го року – фундаменту, в рамках якого будуть організовуватися зміни. Країни, в яких відсутня така стратегія, є ресурсом для тих, які її мають. На сьогодні половина української економіки – це експорт, 80 % якої – сировина”.
Інший не менш важливий фактор для розвитку економіки — система чітких правил, яка однаково важлива для добробуту держави і приватного бізнесу. Президент “Української асоціації виробників”, член Української ради бізнесу Олександр Громико зазначив, що найважливішим є навіть не розмір податків, а те, щоб їх сплачував не тільки він, але і його конкурент.
“Ми виступаємо за податок на виведений капітал. Ця реформа підтримана всіма 67-а асоціаціями, які входять до Ради Бізнесу. Зараз на світовому ринку Україна конкурує з низкою країн. Серед них — Польща та Китай. Намагаємося витіснити китайців на ринках країн Східної Європи, вже використовуємо вільну економічну зону. Для цього терміново потрібен податок на виведений капітал”, — говорить підприємець.
За його словами, на сьогодні митні органи викривають лише 20 відсотків правопорушень. Тому варто акцентувати увагу на системній роботі у боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил. Інформація повинна бути доступною, що зменшить зловживання та долучати до моніторингу порушень громадян. Дієвими інструментами можуть стати механізм кешбек та відкриття знеособленої інформації з митних баз.
Співзасновник Інституту майбутнього та народний депутат Антон Геращенко підтримав ініціативу підприємців та зазначив, що важливий проект щодо відкриття інформації спробує реалізувати на рівні Кабміну.
“Буде відкрита база даних з інформацією: хто, які товари і за якою ціною завозить до країни. Кожен підприємець зможе контролювати іншого. Для збереження комерційної таємниці інформація про те, хто продавець, хто — завізник буде прихована”, – говорить він.
Генеральний директор Асоціації “Українські Імпортери побутової електроніки” UICE Association Софія Арасланова в свою чергу наголосила, що економіка не може працювати без інклюзивних інститутів (такі, що “включають” в економічні та політичні процеси якомога більшу частину суспільства).
“Ми протягом року взяли участь у роботі кількох міжвідомчих робочих груп та спільно з Мінфіном, експертами ЕБА, АСС працювали над рядом проектів та стратегічних планів з реформування ключових органів влади — інституційна реформа Державної фіскальної служби та митниці, а також щодо ліквідації Податкової міліції і створення єдиного органу по розслідуванню фінансових злочинів. Важливий законопроект про кешбек, який розробили минулого року у робочій групі Мінфіну, змінює філософію відносин між покупцем продавцем та фіскальною службою. Кожен покупець, по суті, стає контролером”, — пояснила вона.
Наприкінці зустрічі Антон Геращенко зазначив, що Інститут шукає однодумців, щоб спільними зусиллями робити країну краще. Відповідно висловив готовність співпрацювати зі всіма розумними людьми, які прагнуть того ж.