Представники УРБ взяли участь у круглому столі: «Легкість переміщення товарів через кордон: національний та регіональний виміри». На заході Оксана Кузяків, виконавчий директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та Ірина Федець, старша наукова співробітниця ІЕД презентували аналітичний звіт за результатами третьої хвилі опитування українських імпортерів та експортерів «Спрощення процедур торгівлі в Україні: оцінки та очікування бізнесу 2017/2018», проведеного Інститут економічних досліджень та політичних консультацій в рамках проекту «Діалог зі сприяння торгівлі».
З висновків:
– Основні проблеми митниці 3 роки поспіль не змінюються: недосконале митне законодавство, корупція і брак прозорості.
– Імпортери/експортери: Основні перешкоди імпортерів – валютне регулювання, експортерів – погана транспортна інфраструктура та бюрократія.
– ➡ Оцінки митниці за областями: Найкраще митницю оцінили у Кіровоградській, Хмельницькій та Чернігівській обл. Внизу списку – м. Київ, Дніпропетровська та Волинська обл. що замикає список.
– Час vs гроші: У 2017 підприємці витрачали менше часу, проте більше коштів на проходження митниці.
– Більшість (54%) підприємств, не враховуючи тих, хто працює через брокерів, проходили митницю через «єдине вікно» – це на 12 в.п більше, ніж у 2016 році. При цьому, лише половина підприємств підтвердили, що завершили усі процедури за 4 чи менше годин.
– Лише одне з чотирьох підприємств веде діалог з владою щодо спрощення процедур торгівлі. Цей діалог переважно відбувається через бізнес-асоціації та ТПП.
У 2017 році поглибилася проблема застарілості технічного оснащення митниці. Підприємці стали витрачати менше часу, проте більше коштів на проходження митних процедур. Кожне п’яте підприємство має досвід судового оскарження дій митниці. Для більшості з них воно закінчилося успішно. «Абсолютна більшість підприємств чекає на зміни. Опитування свідчить про потребу реформування митних органів у відповідності до зобов’язань України в Угоді про асоціацію з ЄС», – підсумувала Оксана Кузяків, виконавчий директор ІЕД.
Загалом, кількість експортерів та імпортерів, які стикалися з перешкодами у 2017 році знизилася, порівняно з 2016 роком: з 27% до 19% та з 35% до 29% відповідно. Вони по-різному визначають перешкоди своїй діяльності. Якщо імпортери пов’язують свої проблеми насамперед з валютним регулюванням, то експортери вказують на погану транспортну інфраструктуру та бюрократію. Акценти дещо змінилися за рік – тоді більшість імпортерів пов’язували свої проблеми з діями митниці, а експортери скаржилися на непередбачуваність торговельної політики України.
– “Інституційна реформа ДФС та митних органів займає одне з головних місць в пріоритетах УРБ. Але, на жаль, такі реформи існують в кращому випадку, у вигляді незатверджених планів, хоча Уряд і не може нескінченно відтягувати її початок. Нам не важливо авторство реформи. УРБ, сформувала ряд критеріїв, яким така реформа повинна відповідати. Результати презентованого сьогодні дослідження додатково підтверджують їх правильність, – прокоментувала результати звіту Арасланова Софія, учасник Української Ради Бізнесу, та додала, – Також потрібен відповідний механізм контролю руху товарів у середині країни. УРБ бачить його як комплексну систему контролю по ланцюжку поставки товарів від імпортера / виробника до кінцевого споживача. Її реалізація можлива шляхом впровадження «Tax Invoice» та електронних товарно-транспортних накладних. Це з одного боку дозволить мінімізувати контакти між ДФС і бізнесом, а з іншого – зменшить можливості ухилення від сплати податків і ускладнить легалізацію контрабанди і контрафакту. ”
Повний Аналітичний звіт http://bit.ly/2Mnhbc3