Українська Рада бізнесу разом з Європейською бізнес асоціацію виступили співорганізторами круглого столу з широким колом учасників щодо законопроекту Мінфіну «Щодо внесення змін до Податкового кодексу та Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (Кешбеки)».
Під час круглого столу представники Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, Держпродспоживслужби, Державної фіскальної служби, Державної регуляторної служби, бізнесу та експерти обговорили як вплине на конкуренцію та детінізацію торгівлі законопроект.
Суть законопроекту в тому, щоб в першу чергу запровадити механізм стимулювання покупців допомагати виявляти несумлінних користувачів касових апаратів, які можуть при реалізації товару або не видавати фіскальні чеки взагалі, або ж видавати фальшивки.
За словами Ольги Добровольської, представника Міністерства фінансів України, механізм кешбека передбачає, що покупець, який виявив таке порушення, має право подати скаргу на продавця, і якщо вона підтвердиться, то покупець отримує право на компенсацію повної вартості товару. А щоб Державна фіскальна служба не потонула у валі дрібних претензій з боку покупців, законопроект передбачає ліміт – покупка повинна бути на суму не менше 850 гривень. За невикористання касового апарату в тих випадках, де це обов’язково, законопроект передбачає штраф в розмірі 200% від вартості товару, при цьому 100% вартості покупки буде отримувати покупець, а ще 100% вартості покупки буде надходити в бюджет у вигляді штрафу.
«Законопроект дозволить покарати великі компанії-порушників, які зловживають преференціями, наданими державою для малого бізнесу впевнений Олексій Колесніков, юрисконсульт Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки», учасник Української Ради Бізнесу.
“Завдання законопроекту – сепарація доброчесних від недоброчесних. Великий бізнес, який зловживає спрощеною системою, дискредитує її і “підставляє” малий бізнес, для якого спрощена система є свого роду інкубатором, необхідним для того, щоб вирости і зміцнитися”, – сказав він. “Український білий бізнес підтримує законопроект, тому що він є ліками м’якої дії, і працюватиме точково -там, де це треба”, – додав Олексій.
Вікторія Куликова, менеджер комітету побутової електроніки Європейської Бізнес Асоціації, відмітила, що компанії, які входять в комітет, дуже часто скаржаться на проблему нелегального імпорту техніки в Україну.
“За нашими оцінками, наприклад, до 60 % телевізорів великої діагоналі ввозяться в Україну нелегально. Іноді в прайс-агрегатор можна забити марку побутової електроніки, і побачити у продажу 6 її моделей. Але при цьому ми точно знаємо, що 4 з цих 6 моделей ніколи офіційно в Україну не завозилися”, – сказала Вікторія Куликова, менеджер комітету побутової електроніки Європейської Бізнес Асоціації.
Вікторія Куликова вважає, що законопроект буде тим засобом, який допоможе поліпшити ситуацію, але при цьому вона запропонувала передбачити в законопроекті чіткі санкції для компаній, які на сайтах не розміщує дані, що дозволяють її ідентифікувати. Це треба для усунення існуючої проблеми, коли на сайтах інтернет-магазинів не вказуються ніяких даних про компанію, що здійснює продаж, і тому її іноді просто неможливо ідентифікувати, щоб пред’явити претензії.
Міністерство фінансів впевнене, що легальний бізнес від введення механізму «кешбек для споживача» не постраждає. «Легальному бізнесу тут боятися нічого», – сказала представник Міністерства фінансів України Ольга Добровольська.
Олександр Васильчук, начальник відділу державної політики в сфері захисту прав споживачів Міністерства економічного розвитку і торгівлі, зазначив, що міністерство бачить великий плюс в тому, що для захисту своїх прав буде залучено саме населення.
«Це є величезним мотиваційним для споживача кроком вперед, оскільки він буде розуміти, що саме цю продукцію, саме цей суб’єкт господарювання повинен продати з певним документом – фіскальним чеком, і якщо він отримає натомість якийсь інший документ, він допоможе фіскального органу зрозуміти , який саме суб’єкт господарювання порушує закон », – сказав він. На його думку, цей законопроект навчить споживача захищати свої права, і дасть йому механізм захисту цих прав.
«Це – метод батога і пряника, виграє споживач, який зможе захистити свої права, з іншого боку – виграє держава, тому що вона також від цього отримає гроші до державного бюджету», – сказала Ніни Кільдій, представник Консьюмерской асамблеї України та Центру споживчих експертиз «Тест».
Ніна Кільдій розповіла, що учасники Форуму Консьюмерской асамблеї підтримали розроблений Мінфіном законопроект, та навела данні дослідження GFK, які свідчать про те, що 69% споживачів оцінюють кешбек, як дієвий метод боротьби за свої права.
Натомість Державна регуляторна служба вбачає у даному законопроекті ризики, в тому числі для малого бізнесу, по розширенню кількості перевірок. «Державна регуляторна служба наполягає на тому, що якщо суб’єкт підприємництва буде перевірятися, то перевірятися він повинен тільки по тих моментах, які вказані в скарзі на нього. А сьогодні проект закону передбачає проведення фактичної перевірки суб’єкта господарювання за всіма напрямками його діяльності – зі сплати податку, наявності патентів і ліцензій за останні 3 роки», – сказала Інни Запоровська, начальника економічної експертизи проектів регуляторних актів Державної регуляторної служби.
За результатом круглого столу, Мінфін як розробник законопроекту, ініціює створення робочої групи для узгодження та корегування всіх спірних питань, аби механізм був дієвим інструментом для детінізації торгівлі та захисту прав споживача.