fbpx

Skip links

Бізнес-асоціації і представники ДПС обговорили сферу застосування РРО, кешбек та податок на виведений капітал

Застосування програмних РРО, «кешбек для покупця» з 2021 року та запровадження податку на виведений капітал члени Української Ради Бізнесу обговорили під час робочої онлайн-зустрічі з керівниками департаментів Державної податкової служби України. Домовленість про такі консультації було досягнуто під час зустрічі представників бізнес-асоціацій – членів Української Ради Бізнесу – із Головою Державної податкової служби України Олексієм Любченком, Першим заступником Голови ДПС Наталією Рубан, заступником Голови ДПС Наталією Калєніченко у серпні цього року.

Представники ДПС відзначили успіхи у впровадженні з 1 серпня програмних РРО: зокрема, на їх використання повністю перейшла сфера переказу коштів. На сьогодні програмні РРО вирішують питання передачі електронного розрахункового документа – електронного чека. Отримання його можливе на будь-який гаджет: ноутбук, мобільний телефон, – відзначили в ДПС.

Консолідована позиція бізнес-асоціацій – членів УРБ – полягає в тому, що тотальна фіскалізація 2-ї і 3-ї груп платників єдиного податку недоцільна та шкідлива. Більшість із цих підприємців не зможуть перейти ліміт у 5 або 7 мільйонів гривень на рік. Натомість Українська Рада Бізнесу пропонує фіскалізувати виключно ризикові групи товарів та платників. Це автозапчастини, ювелірні вироби, побутова техніка, електроніка, медичні вироби, готелі, ресторани, а також інформаційні платформи та диспетчерські служби.

Парламентський комітет із питань фінансів, податкової та митної політики підтримує ідею фіскалізації лише ризикових груп, а також встановлення критерію торгівельної площі як однієї з ознак. Що думають про ці пропозиції в Державній податковій службі?

Представники служби повідомили, що отримували листи-звернення від бізнес-асоціацій та окремих суб’єктів господарювання з пропозиціями, які частково збігаються з пропозиціями парламентського комітету. Проте цілісного обговорення пропозицій не було. Податкова служба готова до такого обговорення, запевнили представники служби. У свою чергу, Українська Рада Бізнесу надасть свої письмові пропозиції з цього питання.

Виконавчий директор Української асоціації прямого продажу Надія Бедричук окреслила побоювання підприємців, які реалізують свої товари виключно за безготівковою оплатою. Такі підприємці хочуть не мати справи з готівкою, а також не ставити РРО – оскільки не хочуть зайвого адміністрування, побоюються помилок, перевірок і штрафів. 

«Для цих підприємців існує тільки така пропозиція: будь ласка, пропонуйте вашим клієнтам, щоб вони оплачували з рахунку на рахунок. Це дуже несучасно і не сприяє розвитку безготівкових розрахунків. Для підприємців, які лякаються штрафів і застосування цього РРО, вихід – тільки тікати в тінь, відкривати свої інтернет-магазини за кордоном, працювати у соціальних мережах. Ми пропонуємо звільнити від РРО випадки, коли здійснюється оплата на рахунок юридичної особи або на розрахунковий рахунок ФОП. Де все контрольовано і де рахунки підлягають перевірці. У податкової є великі можливості, щоб контролювати ймовірні порушення. Давайте працювати над ефективністю перевірок, системою ризиків – замість того, щоб зробити заручниками ситуації всіх», – звернулася із пропозицією Надія Бедричук.

За словами представника Державної податкової служби України, обсяги інтернет-торгівлі значною мірою залишаються «тіньовими» для контролю, тому використання програмних РРО в цій сфері податківці вважають виправданим. Виходом може стати спрощення доступу податкової служби до рахунків платників податків під час перевірки: для цього потрібно внести зміни до законодавства. Але вже сьогодні, після фіскалізації сфери переказу коштів, продавцю, який отримує оплату на свій рахунок через ПТКС, не потрібно видавати фіскальний чек. Покупець повинен отримувати чек з пункту технічного комплексного самообслуговування. «Якщо умовно всі 100% ПТКС будуть фіскалізовані, тому, хто поставляє товар, видавати чек необов’язково. Оскільки підконтрольна операція відбулася на рівні покупця і надавача послуг із переказу коштів», – запевнив представник податкової служби.

Голова правління Української таксомоторної асоціації Андрій Антонюк наголосив на необхідності фіскалізувати не окремих водіїв, а диспетчерські служби таксі: «Ми за РРО і за те, щоб усі гроші були пораховані. На ринку таксі їх треба рахувати через диспетчерські, а не намагатись контролювати сотні тисяч водіїв. Якщо держава не візьме під контроль диспетчерські служби, які володіють інформацією про кожне замовлення, – ви 50 млрд гривень на ринку таксі ніколи не фіскалізуєте».

Крім того, очільник асоціації звернув увагу на розроблений Міністерством інфраструктури законопроєкт, який передбачає придбання таксистами патенту, що звільняє від сплати будь-яких інших податків та не буде ефективним заходом для контролю над сектором. У податковій службі пообіцяли детальніше вивчити проєкт закону і надати свої висновки. Щодо фіскалізації диспетчерських служб таксі – то в ДПС запевнили, що підтримують ідею і мають усі технічні можливості для реалізації такого кроку.

Голова Асоціації імпортерів та дистриб’юторів автокомпонентів Вікторія Черкач зазначила, що для досягнення поставленої мети – перекриття схем тіньового імпорту, не потрібно фіскалізувати усі сфери діяльності, достатньо лише ризикові, до яких і належить сфера торгівлі деталями та приладдям для транспортних засобів. При цьому, необхідно виключити в таких сферах будь-яку можливість реалізації товарів, ввезених з порушенням митних правил. Чинний закон передбачає фіскалізацію 2-4 групи платників єдиного податку, тоді як платники 1-ї групи (торгівля на ринках ризиковими групами) залишаються поза фіскалізацією.

«За підрахунками нашої асоціації, на ринках продається близько 30-40% всіх автокомпонентів. Рівень контрабанди там досягає 80%. Більша частина – це товари, завезені поза митним контролем. І якщо ця сфера 1-ї групи не буде фіскалізована, обсяг реалізації через ринки – зокрема, автокомпонентів, – збільшиться. Гадаю, в інших сферах теж будуть зловживання. Ми подавали пропозицію до парламентського комітету  і підтримуємо фіскалізацію лише ризикових груп товарів, але наскрізну – 1-4 групи платників єдиного податку. Без будь-яких можливостей якось уникати цієї норми», – підкреслила Вікторія Черкач.

Цю позицію підтримав генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України Юрій Пероганич: «Стосовно ризикових операцій – зокрема, і технічно складних виробів, – ми наполягаємо на тому, щоб залишилася фіскалізація для всіх груп, для всіх підприємців, незалежно від обсягів торгівлі, незалежно від того на якій площі вони торгують».

У Державній податковій службі готові розглянути пропозицію і не мають заперечень проти фіскалізації всіх ризикових груп товарів для всіх платників єдиного податку.

Другим питанням, яке обговорювали учасники зустрічі, стала законодавча новація, що набуває чинності з 1 січня 2021 року, – «кешбек для покупця». В цілому Українська Рада Бізнесу цю модель підтримує, проте є кілька ризиків. Представники бізнесу поцікавилися у податківців, як буде реалізовуватися ця норма. Чи не буде підставою для накладання штрафних санкцій сам факт скарги і наявність чеку, не зареєстрованого в системі? Чи штрафні санкції накладатимуться лише після повноцінної перевірки суб’єкта господарювання? Такі питання важливі для «білого» бізнесу, який не повинен постраждати від необгрунтованих звинувачень.

Коментуючи цю тему, представники ДПС  зазначили, що не вбачають необхідності розробки будь-яких нормативно-правових актів стосовно функціонування системи «кешбек», – оскільки в Податковому кодексі і законі № 265 покрокова процедура чітко виписана.

«Зараз на узгодженні в Мінюсті перебуває наш наказ про порядок повернення надмірно сплачених коштів, де ми дуже органічно вмонтували всю фінансову частину процедури «кешбеку» – аж до виплати коштів органами Держказначейства. Розробляється заявка в тому числі форми скарги, яку суб’єкт господарювання у формі платника мав оформити і відправити нам на перевірку. Готові розглядати будь-які пропозиції від асоціацій чи громадських організацій», – запевняють у податковій службі.

Представники бізнес-асоціацій вважають, що важливо проводити більш широку роз’яснювальну роботу зі споживачами, які сьогодні погано обізнані про те, що з 1 січня наступного року матимуть право повернути гроші за товар (чек від 850 гривень), якщо  отримають підроблений фіскальний чек, якого не має у базі ДПС. «Щоб знизити ймовірність масового екстремізму споживачів, доцільно паралельно роз’яснювати наслідки підробки фіскального чека. Це підробка документу, за що настає кримінальна відповідальність. У споживача буде розуміння, що за підробку він нестиме таку відповідальність», – наголосила Вікторія Черкач.

Представники Державної податкової служби погодилися з пропозицією активізувати роз’яснювальну роботу і пообіцяли розробити відповідні роз’яснювальні матеріали.

Третім питанням, винесеним на обговорення, стала ідея запровадження податку на виведений капітал, що є одним із ТОП-10 пріоритетів діяльності Української Ради Бізнесу. Бізнес наполягає на скасуванні дискреційного податку на прибуток та заміні його сучасною моделлю податку на виведений капітал. Ідея була схвалена на засіданні Національної ради реформ під головуванням Президента України Володимира Зеленського, яке відбулося 30 червня.

За інформацією Державної служби статистики, із початку 2020 року надходження податку на прибуток суттєво знизилися – у 7,5 разу, порівняно з 2019 роком. Яка точка зору Державної податкової служби на цю ситуацію, як оцінюють податківці перспективу запровадження податку на виведений капітал?

Як пояснили представники ДПС, відомство давало свої оцінки обом законопроєктам про податок на виведений капітал, зареєстрованим у парламенті. Розрахунки робилися на дату надходження документів, хоча зараз, звичайно, ситуація змінюється щодня.

«Коли погіршується фінансовий результат внаслідок кризи, коронавірусу, інших негативних явищ, – це становить загрозу надходженням класичного податку на прибуток. Але це симетрично негативно впливає і на надходження податку на виведений капітал. Хоч моделі і різні, але базуються на тому, який буде прибуток у компанії. Якщо його немає, то не буде чого й розподіляти», – переконані в ДПС.

У Державній податковій службі уважно вивчають досвід Польщі, яка з 1 січня наступного року запроваджує податок на виведений капітал. Щоправда, не для всіх підприємців, а лише для тих, чий річний дохід не перевищує 50 млн польських злотих та які відповідають певним критеріям. Польщу й Україну цілком можна порівнювати як країни, схожі за територією і кількістю населення. Проте є і застереження щодо застосування такої практики в Україні, кажуть у ДПС:

«Є певний негатив, коли в країні одночасно існуватимуть і податок на прибуток, і податок на виведений капітал. Плюс у нас ще залишатиметься спрощена система оподаткування. Тобто будуть три різні системи оподаткування, які використовуватимуться одночасно. По-перше, є ризики адміністрування всіх процесів. По-друге, будуть ризики в операціях між цими платниками. Чи будуть якісь запобіжники, чи буде заборона таких операцій, чи будуть вони оподатковуватися? Всі ці питання потребують опрацювання і відповідей на них».

Також представників ДПС хвилюють питання адміністрування податку на виведений капітал, попередження можливих зловживань та ухилянь, а також реальність виконання бюджетних розрахунків.

Представник Асоціації платників податків України Катерина Гривнак розповіла, що бізнес готовий до компромісів – наприклад, розглянути питання щодо компенсації недонадходження від запровадження податку на виведений капітал, – через сплату авансового внеску у перший рік його впровадження у розмірі 50% від суми податку на прибуток за попередній рік. В Асоціації також вважають, що доцільно запроваджувати податок на виведений капітал одразу для всіх – оскільки в разі запровадження податку для частини компаній можуть виникати ризики, які наперед важко передбачити законодавчо.  

За підсумками зустрічі сторони домовилися, що члени Української Ради Бізнесу нададуть письмові пропозиції та експертні оцінки за всіма обговореними питаннями. Учасники зустрічі запланували продовжити консультації для обговорення питань реалізації окремих аспектів податкової політики та для аналізу законодавчих ініціатив.

Залишити коментар

Name*

Website

Коментар