Skip links

Бізнес-асоціації обговорили з Головою ДПС та його заступниками низку питань податкової політики

Практичні аспекти реалізації податкової політики та ініціативи, спрямовані на стимулювання «білого» бізнесу і скорочення тіньового сектору, були в центрі обговорення під час зустрічі представників бізнес-асоціацій – членів Української Ради Бізнесу із Головою Державної податкової служби України Олексієм Любченком, Першим заступником Голови ДПС Наталією Рубан, заступником Голови ДПС Наталією Калєніченко. 

Перші питання, порушені під час обговорення, ініціювала Всеукраїнська аграрна рада: робота системи моніторингу ризиків, необхідність її модифікації і доцільність віднесення платників до ризикових через листи правоохоронних органів. «Таке втручання в автоматичну систему вбачається надмірним, кількість таких фактів все зростає, потрібно вирішувати цю проблему», – вважає Олег Гетман, фахівець Економічної експертної платформи. 

«Такі листи стають засобом конкурентної боротьби», – зазначив Ярослав Романчук, президент Асоціації українського бізнесу в Польщі

Ярослав Романчук

Крім того, бізнес пропонує запровадити електронні товарно-транспортні накладні для певних груп товарів – наприклад таких, як аграрна продукція. Це дозволить спростити документообіг та надасть можливість ефективно контролювати переміщення товарів. 

Коментуючи цю пропозицію, Голова ДПС Олексій Любченко розповів, що у відомстві вже вивчали досвід кількох країн.

«Якщо ми змогли створити таку систему моніторингу ризиків то і простіші зробимо без проблем. Почати потрібно, звісно – з акцизної групи. Це прямі кошти держави, це питання маркування тощо. А коли буде необхідно – звичайно залучимо експертне середовище для опрацювання цих питань. Не бачу в створенні такої системи нічого складного, можемо самі зробити», – підкреслив Голова ДПС. 

Олексій Любченко

Керівник ДПС зазначив, що розпочата боротьба зі «скрутками» дала свої результати: «Ми бачимо, збільшуються залишки зерна. Обороти виробники нагнали, весь податковий кредит уже використаний на паливно-мастильні матеріали. Наступна поставка – треба вже платити податки. На тих, хто скаржиться, дуже уважно дивимося. Зерно на залишку збільшується, а платити немає бажання. Напружена ситуація. Але нічого без нічого не буває. У серпні вже йде тенденція збільшення обсягу ПДВ на 40%, порівняно з серпнем минулого року. І в цілому за 7 місяців 2020 – на 40% більше, ніж за такий період минулого року». 

Грігол Катамадзе, Надія Бедричук

Президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе порушив питання щодо моделі фіскалізації з 2021 року: «Спільна думка асоціацій – членів Української Ради Бізнесу, – яка грунтується на дослідженні міжнародного досвіду та розрахунках затрат-вигід, полягає в тому, що з 2021 року мають бути фіскалізовані виключно ризикові групи товарів та послуг. Фіскалізація всієї 2 та 3 груп ССО є шкідливою для країни. 

Члени УРБ позитивно ставляться до нового законопроєкту податкового Комітету Верховної Ради України, де фіскалізація передбачена для ризикових товарів та великих торговельних площ, щоправда проєкт потребує певного доопрацювання. Чи можливо розраховувати на підтримку ДПС цього проєкту?» 

Наталія Рубан

Представники Державної податкової служби України в цілому підтримують ідею встановлення межі торгівельної площі в 100 квадратних метрів, більше якої має бути застосовано РРО, а якщо менше – то не потрібно, в той же час зазначили, що проєкт потрібно обговорити та доопрацювати.  

Генеральний директор Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки» Софія Арасланова зазначила, що ідея вивести на ринок ще один вид РРО – сучасні програмні РРО третього покоління – була у «білому» списку ініціатив Української Ради Бізнесу три роки. «І ми почуваємося причетними до результату. Це забезпечує більш просунуту торгівлю, це вільно, зручно, як того вимагає час і покупець. Радію, коли бачу статистику, що добровільно реєструються тисячі нових ПРРО. Це був складний період, останній рік – який податкова служба пройшла гідно і реалізувала цей проєкт у визначений термін». 

Олег Гетман, Софія Арасланова, Ярослав Романчук, Грігол Катамадзе, Надія Бедричук

Наступним етапом має стати «кешбек для покупця», який працюватиме для дорогих товарів – підкреслила Софія Арасланова. Від успішної реалізації цієї ідея виграють усі сторони: покупці, «білий бізнес» і держава. Проте виникає чимало запитань, які необхідно вирішити до 2021 року, підготувати якісну підзаконку. 

«Державна податкова служба має можливість змінити свій імідж на імідж такого «соціального адвоката». Бізнес теж зацікавлений у цьому. Критерій для перевірок відкритий, і покупець також залучається», – додала генеральний директор асоціації. 

За словами Олексія Любченка, керівництво ДПС уже тісно співпрацює з Міністерством фінансів України для реалізації цього положення закону. Водночас в податковій службі оцінюють наявні ресурси і можливості для відпрацювання відповідних звернень у разі масового подання скарг.  

Виконавчий директор Української асоціації прямого продажу Надія Бедричук порушила питання, яке хвилює підприємців, що ведуть виключно дистанційну торгівлю і приймають платежі лише безготівкою. «Оплата картками та через платіжні термінали на розрахунковий рахунок продавця при дистанційній торгівлі – повністю контрольований для держави платіж, усі кошти потрапляють на розрахунковий рахунок продавця. Ці підприємці хочуть уникнути адміністрування, зайвого навантаження на персонал. Вони нічого не ховають, працюють «по-білому», але з боку держави їм нічого не пропонують. Наша пропозиція: якщо підприємець отримує оплату виключно безготівково, при дистанційній торгівлі – він не повинен ставити касовий апарат. Розумію, ви бачите певні ризики, маєте побоювання – давайте їх обговоримо». 

Коментуючи це питання, представники Державної податкової служби України послалися на чинне законодавство, яке передбачає видачу чека як факт підтвердження покупки. Крім того, факт проплати на розрахунковий рахунок видно банку, але не податковій службі. 

«Компромісне рішення є, його вже готують. Якщо податкова отримає доступ до інформації про обіг коштів на рахунках платників податків, тоді питання фіскалізації дистанційної торгівлі буде вирішене по суті. Але це рішення лежить у законодавчій площині», – зазначила Перший заступник Голови ДПС Наталія Рубан.

Президент Української федерації індустрії безпеки Анатолій Долинний звернув увагу на те, що Законом України № 466-ІХ передбачено право підрядникам та субпідрядникам застосування касового методу визначення податкових зобов‘язань за операціями з виконання підрядних будівельних робіт. «Яким чином підрядник або субпідрядник може вже розпочати або припинити застосування касового методу, і як має бути поінформованим про це контролюючий орган?» 

Представники Державної податкової служби України повідомили, що відповідне роз‘яснення вже підготовлене і буде оприлюднене цього тижня. 

Голова Ради Software Асоціації, засновник Intecracy Group Юрій Сивицький запропонував створити стимули для дострокової сплати податків бізнесом. «У Сполучених Штатах податкова повертає рібейти за вчасно сплачені податки. Було би чудово, якби в Україні податкова придумала сервіси, які би стимулювали бізнес сплачувати податки заздалегідь». 

Також Юрій Сивицький вважає вкрай своєчасною ідею запровадження податку на виведений капітал замість податку на прибуток для спрощення умов ведення бізнесу та збільшення інвестиційної привабливості України. 

Учасники відзначили конструктивність проведеної зустрічі та домовилися спільно працювати у різних форматах над реалізацією обговорених проблем. 


Залишити коментар

Name*

Website

Коментар