Представники бізнес-асоціацій МСБ – членів Української Ради Бізнесу – зустрілися із заступником Міністра фінансів України Світланою Воробей для обговорення питань застосування програмних РРО. Цього місяця це вже друга зустріч із заступницею міністра: під час першої зустрічі обговорювалися податок на виведений капітал, зниження навантаження на зарплату, детінізація оренди сільськогосподарських земель тощо.
Застосування е-РРО викликає складну дискусію у бізнес-середовищі, предметом дискусії є сфера застосування таких реєстраторів, а також економічна доцільність впровадження фіскалізації 2-ї та 3-ї груп платників єдиного податку. Членам Коаліції УРБ, до складу якої входять 89 бізнес-асоціацій різних галузей економіки, вдалося дійти спільної думки, яка ґрунтується на економічних розрахунках: фіскалізації повинні підлягати лише ризикові групи товарів, а також підприємці, які ведуть діяльність на великих торгівельних площах.
Експерт Інституту соціально-економічної трансформації Андрій Панасюк представив розрахунки експертів аналітичних центрів ІСЕТ та CASE, за висновками яких фіскалізація 2-ї та 3-ї груп спрощеної системи оподаткування призводить до негативного економічного ефекту, тоді як інші альтернативи (фіскалізація окремих ризикових категорій платників) – до позитивного.
«Звичайно, на спрощеній системі існують суб’єкти підприємницької діяльності, схильні до порушень, до ухиляння від оподаткування. Однак на нашу думку, їхнє абсолютне значення і потенційна шкода порівняно невеликі. Більшість перебуває у більш-менш легальній зоні, хоча певна кількість підприємців ухиляється від реєстрації операцій, коли підходить до граничних сум. Оскільки граничні ліміти у 2020 році вже підвищено, то кількість тих, хто ухиляється, зменшуватиметься. Розширення фіскалізації на всіх підприємців 2 і 3 групи є недоцільним. За нашими розрахунками, витрат буде більше, ніж отримає бюджет», – повідомив Андрій Панасюк.
В Україні на спрощеній системі працюють майже 1,5 мільйона платників, повідомила Світлана Воробей. «В наших спільних інтересах – зробити так, щоб ті, хто хоче працювати «по-білому», могли мати доходи і нормально жити. Ми прагнемо, щоб були однакові правила для всіх», – наголосила заступник міністра.
Голова Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак звернувся з проханням надати розрахунки економічної доцільності, які використовували автори законів № 128 і 129: «У нас уже є приклад впровадження РРО на прикладі складної побутової техніки, підакзицних товарів і медичних товарів. Давайте проаналізуємо, які обсяги були здійснені, а потім будемо вирішувати – чи доцільне подальше розширення».
Представниця Асоціації платників податків України Катерина Гривнак наголосила на необгрунтованості фіскалізації 2-ї та 3-ї груп. «Є ті види діяльності, які ніяк не зможуть досягнути обсягу, встановленого законодавством. Наприклад, перукарні, косметичні салони та інші. Пропонуємо зупинитися на фіскалізації ризикових груп платників, визначених на основі повноцінного аналізу витрат-вигід», – зазначила представниця асоціації.
Заступник міністра повідомила, що на своєму засіданні минулого тижня Кабінет міністрів затвердив останні нормативні акти для реалізації законів № 128 і 129, в тому числі – оновлений варіант постанови № 1336, де визначаються категорії платників єдиного податку, які не потрапляють під фіскалізацію. Перша група як не підпадала під фіскалізацію, так і не підпадає. Новою редакцією постанови №1336 передбачається позбавлення РРО тих, хто має виручку менше, ніж 1 млн гривень на рік. А ризикові категорії вже враховані в законі і будуть частково фіскалізовані з 1 січня 2021 року.
«Перша група платників єдиного податку може працювати виключно на ринках. Але в Одесі лише один ринок має такий статус, решта працюють за документами торгівельних центрів. Ті критерії, які розроблялися ще в 90-ті роки, не відповідають умовам, у яких працює малий бізнес сьогодні, – зазначив президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців Борис Емельдеш. – Закони, про які йдеться, накладають фіскальне навантаження на легальний бізнес. Вони ніяк не мотивують той бізнес, який перебуває в «тіні». Навпаки, витискають «білий» бізнес у «тінь».
Голова Української таксомоторної асоціації Андрій Антонюк порушив питання фіскалізації в сфері таксомоторних перевезень: «В Україні 200 тисяч таксистів і менше 1000 диспетчерських служб таксі. Ці служби і мають бути обмеженими податковими агентами, тож можна забезпечити контроль за сектором із мінімальними витратами. Ми не проти фіскалізації, але вона повинна бути розумною. Щоб не таксисти купувати і ставили РРО, що неможливо реалізувати, а саме диспетчерські служби фіскалізували операції. Для цього потрібні збалансовані зміни до законодавства».
Генеральний директор Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки» Софія Арасланова назвала прогресивними для сфери торгівлі побутовою технікою норми законів щодо програмних РРО та стимулювання покупця отримувати фіскальний чек: «В нашій галузі з 22 мільярдів «сірого» імпорту на рік – приблизно 80% реалізується через спрощену систему оподаткування або взагалі фізичними особами без реєстрації. Наша галузь фіскалізована з 2017 року, і вже є суттєві позитивні зрушення: частка «білих» підприємців зростає. Вперше бачу таку підтримку з боку державних органів у впровадженні прогресивних новацій – добровільних програмних РРО нового покоління, і це дає нам надію».
«Якщо ми хочемо контролювати ліміти і пороги, то чому Мінфін категорично виступає проти, коли підприємці хочуть взагалі відмовитися від РРО, від готівки – і отримувати гроші виключно на свій рахунок? Бізнесу, який не хоче мати додаткове адміністративне навантаження і ризики штрафів, все одно потрібно встановлювати РРО. І друге питання. З 1 серпня фактично запроваджується РРО для замовлень і оплати товарів, послуг із використанням мережі інтернет. Фактично фіскалізується інтернет-торгівля. Чому ж представники влади стверджуєють, нібито ніякого розширення РРО з 1 серпня не настає?» – звернула увагу на проблему виконавчий директор Української асоціації прямого продажу Надія Бедричук.
Коментуючи запитання, поставлені представниками бізнес-асоціацій, Світлана Воробей зазначила: «Поєднання відсутності фіскалізації й обліку створює величезну «дірку», яка не дає можливості зменшити податкове навантаження, відділити мікробізнес від великого бізнесу тощо».
За словами заступниці міністра, в Мінфіні вважають прогресивною фіскалізацію таксистів виключно через диспетчерські служби та готові обговорювати це питання. Також Світлана Воробей запевнила, що з 1 серпня не розширюється сфера застосування РРО, а лише запроваджуються нові добровільні програмні РРО. Це дозволить підготуватися, проаналізувати вузькі місця, з 1 січня 2021 – фіскалізувати ризикові категорії товарів, а фіскалізація 2 та 3 груп ССО передбачена законодавством тільки з квітня 2021 року. При цьому профільний парламентський Комітет готовий проаналізувати практику фіскалізації і внести необхідні зміни до законодавства.
«Потрібно, щоб чесному, прозорому бізнесу не було обтяжливо застосовувати програмне РРО, а тим, хто хоче ухилятися, – було незручно», – підсумувала Світлана Воробей.
У зустрічі взяли участь представники Державної податкової служби України, які докладно відповіли на запитання учасників, які виникли після тестування безкоштовного РРО. Були обговорені питання щодо можливості роботи е-РРО від ДПС на операційній системі iOS, робота е-РРО із різними типами змішаних оплат, зберігання даних на пристроях тощо.
За підсумками обговорення учасників дискусії досягли домовленості про необхідність детально проаналізувати розрахунки експертів аналітичних центрів, МЕРТ, Мінфіну та погодити спільну позицію щодо оптимальної сфери застосування РРО з 2021 року, напрацювати спільну оптимальну концепцію.