Звернення Української Ради Бізнесу до голів депутатських фракцій і голови Комітету Верховної Ради України

Народному депутату України, Голові депутатської фракції політичної партії «Слуга Народу» Арахамії Д. Г.

Народному депутату України, Голові Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Гетманцеву Д. О.

Народному депутату України, Співголові депутатської фракції політичної партії «Європейська Солідарність» Герасимову А. В. 

Народному депутату України, Співголові депутатської фракції політичної партії «Європейська Солідарність» Геращенко І. В.

Народному депутату України, Голові депутатської фракції політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» Тимошенко Ю. В. 

Народному депутату України, Голові депутатської фракції політичної партії «Голос» Устіновій О. Ю.

Щодо законопроектів №16051-1 та №15460

 

Шановні пані та панове!

Українська Рада Бізнесу, що об’єднує 132 провідні бізнес-асоціації,  звертається до народних депутатів України із закликом невідкладно прийняти законопроєкти №16051-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з дистанційного продажу товарів, які переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях» та №15460 «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо особливостей здійснення митних формальностей щодо товарів, які переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях» (далі разом – законопроєкти).

Невідкладне прийняття запропонованих законопроєктами змін є не лише технічним або податковим питанням – це питання забезпечення рівних умов ведення бізнесу, економічної справедливості, можливості подальшого розвитку українського бізнесу та фінансування оборони України через податкові надходження до Державного бюджету.

Ми закликаємо народних депутатів України:

• Прийняти законопроєкти №16051-1 та №15460 за основу та в цілому якнайшвидше.
• Припинити практику фактичного державного субсидування іноземного імпорту за рахунок українського бізнесу.
• Забезпечити рівні умови конкуренції для всіх учасників ринку – незалежно від країни походження.

У чому проблема?

Сьогодні в Україні діє норма, яка звільняє від ПДВ товари в міжнародних поштових та експрес відправленнях вартістю до 150 євро. Зазначена пільга насправді є механізмом, що системно підриває легальний ринок як виробництва, так і імпорту, водночас надаючи преференції іноземним онлайн-платформам роздрібної торгівлі на українському ринку.

Що відбувається через зазначену пільгу:

• Організатори «сірих схем» масово дроблять товарні партії на дрібні відправлення, щоб уникнути ПДВ, отримують тисячі безподаткових іноземних товарів щодня, на різних фізичних осіб, реалізуючи ці товари також без сплати податків через мережу Інтернет. 
• Легальний український бізнес, що сплачує всі податки, наявною пільгою поставлений державою в антиконкурентне становище,змушений конкурувати із товарами, що надходять без жодного оподаткування.
• Окрім звільнення від оподаткування, іноземні товари в посилковому імпорті перебувають у повному регуляторному вакуумі: продавці не несуть відповідальності за якість, не надають гарантійного обслуговування, не дотримуються технічних регламентів, і водночас мають цінову перевагу за рахунок несплати ПДВ.
• Обсяги міжнародних безподаткових поштових та експрес-відправлень зростають щороку на +50%. За 2025 рік обсяги склали 93 млрд грн, за 6 місяців 2026 року 49 млрд грн.

Скільки це «коштує» Україні?

Цифри говорять самі за себе:

• Понад 56% міжнародних відправлень у 2025 році не оподатковувалися — це 92,9 млрд грн товарів поза фіскальним обліком. Вартість таких товарів, що надійшла за перше півріччя 2026 року перевищила аналогічні обсяги у 2025 році і становить 48,2 млрд грн.
• Прямі втрати бюджету – щонайменше 18,6 млрд грн лише за один рік.
• Сукупні втрати з початку повномасштабної війни могли перевищити 43 млрд грн.
• З урахуванням поточної динаміки зростання неоподаткованих поштових та експрес-відправлень, у 2026 році Державний бюджет недоотримає 27 млрд грн.

Що пропонується законопроєктами?

Законопроєкти пропонують просте й справедливе рішення – таке саме, яке ЄС запровадив ще у 2021 році:

• ПДВ на імпортні посилки нараховується з 0 євро – без жодних пільгових порогів для комерційного імпорту.
• Некомерційні подарунки між приватними особами вартістю до 45 євро залишаються звільненими від ПДВ – захист звичайних покупців збережено. 
• ПДВ автоматично включається у ціну на етапі покупки – жодних додаткових процедур для покупця, жодних черг на митниці.  
• Відповідальність за сплату ПДВ несе оператор онлайн-платформи (Temu, AliExpress тощо) – саме вони перераховуватимуть кошти до Державного бюджету України.

Чому це важливо саме зараз?

По-перше, це вимога євроінтеграції. ЄС скасував аналогічні пільги у 2021 році, визнавши їх джерелом фіскальних втрат і ринкових викривлень. Україна не може декларувати курс на ЄС і водночас зберігати норми, що прямо суперечать європейській моделі.

По-друге, це підтримка українського бізнесу. У середньостроковій перспективі – розвиток українського виробництва, зменшення залежності від імпорту, потенційне зростання кількості робочих місць та заробітних плат українців. 

По-третє, аргумент про «дешевизну для споживача» хибний. У короткостроковій перспективі пільга дає ілюзію дешевизни. У середньостроковій – призводить до знищення місцевого виробництва, зростання залежності від імпорту і зменшення реальної конкуренції. У підсумку «програє» і споживач.

По-четверте, запровадження нового регулювання мінімізує «сірі схеми» – поштова «контрабанда» стане економічно невигідною. 

Бізнес-асоціації готові до подальшого конструктивного діалогу та співпраці, щоб разом створювати сприятливі умови для розвитку справедливого і прозорого ринку в Україні.

 

З повагою

Члени Української Ради Бізнесу