Негативні наслідки для економіки від тривалих повітряних тривог, блокування польсько-українського кордону для українських перевізників, відновлення людського капіталу, запровадження спеціального режиму оподаткування для самозайнятих – ці та інші питання обговорили учасники конференції «Відновлення України – ключові пріоритети бізнесу 2024». Участь у конференції взяли голова партії «Слуга народу», Голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк; голова Комітету ВРУ з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха; голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Олексій Устенко, представники провідних бізнес-асоціацій та аналітичних центрів. Організатори: Українська Рада Бізнесу, Національна бізнес-коаліція.
До обговорення долучилися Грігол Катамадзе – президент Асоціації платників податків України, член Наглядової Ради УРБ; Михайло Непран – перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України; Василь Воскобойник – президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування; Борис Емельдеш – президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців; Анатолій Долинний – президент Української федерації індустрії безпеки, член Наглядової Ради УРБ; Юрій Пероганич – генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України, член Наглядової Ради УРБ, Олена Хотенко – віцепрезидент Асоціації платників податків України та інші керівники бізнес асоціацій.
Президент Асоціації платників податків України, член Наглядової Ради Української Ради Бізнесу Грігол Катамадзе порушив питання про негативний вплив тривалих повітряних тривог на бізнес, який змушений зупиняти роботу тощо.
«Розумію, що в цьому питанні є дуже тонка межа, але може, щоб не зупиняти бізнес, економіку та країну загалом – буде правильніше користуватися інформацією, що надають акредитовані міжнародні організації та представництва посольств? Може, звернемося до них, щоб можна було отримувати більш точну інформацію, в першу чергу, громадянам України – і ранжувати тривоги? Наша економіка знаходиться у важкому стані і без цього», – сказав Грігол Катамадзе.
Учасники дискусії дійшли спільної думки про важливість ранжування тривог, домовились про створення робочої групи із залученням фахівців з питань нацбезпеки для напрацювання та реалізації оптимальної моделі. Голова парламентського комітету Дмитро Наталуха також вважає, що суб’єкти господарювання повинні розробити внутрішні протоколи дій під час оголошення повітряної тривоги, щоб уникнути великого скупчення людей.
Учасники зустрічі обговорили альтернативні шляхи вирішення проблеми блокування польського кордону: заведення міжнародних контейнерних ліній в порти Одеси для розвантаження західного кордону, страхування державою воєнних ризиків контейнеровозів.
Голова парламентського Комітету Олена Шуляк відзначила це питання як вкрай актуальне та пообіцяла обговорити з Урядом можливість його реалізації найближчим часом.
Грігол Катамадзе наголосив на важливості ще одного законопроєкту: «Ми багато говоримо про те, що будемо відновлювати країну, будувати нову ефективну систему управління. Зараз на розгляді в парламенті, в Антико
Коментуючи порушене бізнесом питання демонополізації створення електронних сервісів лише державою, мінімізації кількості та впровадження корпоративного управління для комунальних підприємств (зокрема, проєкт №5593-д), Дмитро Наталуха зазначив: законопроєкт має бути ухвалений до кінця року. Текст документу узгоджений із усіма міжнародними партнерами і не підлягає зміні, але цей закон – лише перший крок. Народний депутат запропонував напрацювати новий законопроєкт, щодо комунальних підприємств, до якого внести необхідні пропозиції. В рамках обговорення цього питання домовилися створити спільну робочу групу та напрацювати оптимальні рішення.
Законопроєкт із осучаснення державно-приватного партнерства (№7508), на жаль, поки що не рухається, навколо нього тривають дискусії, розповіли народні депутати. Можливий варіант, коли законопроєкт необхідно буде розділити на кілька частин, щоб низка важливих для бізнесу норм була прийнята швидко, а всі суперечливі норми увійшли до окремого документу.
Низка питань стосувалася сприянню працевлаштуванню внутрішньо переміщених осіб. Представники бізнес-асоціацій запропонували позбавити на певний термін оподаткування заробітної плати для ВПО і переналаштувати модель соціальної допомоги на стимулювання зайнятості ВПО.
Голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Олексій Устенко зазначив, що питання працевлаштування ВПО є вкрай важливим, запропонував опрацювати у робочій групі ці пропозиції та напрацювати спільний проєкт закону.
Також Олексій наголосив, що надважливий законопроєкт 10088-1 про перезавантаження Бюро економічної безпеки – має бути проголосований ближчим часом у Парламенті.
Відновлення людського капіталу України (законопроєкт №9585 щодо іноземців у ЗСУ та ТРО), запровадження інвестиційних та бізнес-віз, радикальне спрощення міграційного законодавства, стимулювання підприємців залучати до роботи соціально вразливі верстви населення) має стати частиною ширшої стратегії держави з відновлення країни, наголосили учасники зустрічі.
Також представники бізнес-асоціацій порушили питання осучаснення процедури відряджень за кордон у воєнний час: для цього можна було би використати досвід Ізраїлю. Парламентарі виявили готовність прокомунікувати з Кабміном спільну позицію українського бізнесу.
Борис Емельдеш, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців підняв питання важливості уніфікації та збільшення прозорості діяльності підприємців, які ведуть бізнес в тимчасових спорудах.
Голова парламентського Комітету Олена Шуляк зазначила, що відповідний законопроєкт доопрацьовується різними Комітетами і зараз готується до реєстрації. Ключове побажання бізнесу – передбачити проєктом необхідність відшкодування інвестицій підприємців, які вкладали кошти у будівництво споруд – буде обговорено депутатами до реєстрації законопроєкту.
Ще одним питанням, яке обговорювалося під час конференції, стало запровадження спеціального режиму оподаткування доходів для фізичних осіб (законопроєкт №10166). Представники Української Ради Бізнесу вважають цей проєкт позитивним, а до другого читання пропонують передбачити можливість для певних категорій самозайнятих оплати певної фіксованої суми на місяць без застосування пРРО. Додаткові консультації з цих пропозицій пройдуть за участі депутатів Податкового комітету.
У грудні 2023 року мають відбутися Комітетські слухання щодо питань малого й середнього бізнесу, на яких ми зможемо обговорити та прийняти рішення по більшості піднятих питань – повідомив Дмитро Наталуха.
Михайло Непран, перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України наголосив, що поточні Плани Уряду не дають відповіді на питання: куди буде рухатись країна, як відновлюватись? Необхідно підняти це питання на найвищий рівень і у інклюзивному діалозі за участі ключових представників влади, бізнесу, аналітичних центрів – визначити та зафіксувати ключові напрямки руху.
Учасники дискусії домовились, що для напрацювання спільної Стратегії потрібен окремий майданчик, який об’єднає представників влади, бізнесу, науковців, аналітичні центри.
За підсумками дискусії учасники дійшли спільної думки по всіх обговорених питаннях і домовились спільно працювати над їх реалізацією.