Президенту України

Прем’єр-міністру України

Голові Верховної Ради України 

Голові Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики

Міністру Фінансів України

 

Щодо урядових законодавчих ініціатив 

ПЗУ №15110, №15111, №15112 та альтернативних ПЗУ 

 

Шановні представники влади!

Українська Рада Бізнесу (УРБ), яка є об’єднанням бізнес-асоціацій, створеним для консолідації бізнесу та реалізації суспільно важливих реформ для сталого економічного розвитку країни, до складу якої входить 130 бізнес-асоціацій, членами яких є 27 тисяч підприємств різних галузей економіки, – висловлюють Вам свою повагу та звертаються з таким. 

Верховною Радою України 30 березня 2026 року були зареєстровані три законопроекти, ініціатором яких виступив Кабінет Міністрів України на виконання структурних маяків програми з МВФ. Це ПЗУ №15110 щодо справляння військового збору, ПЗУ №15111 щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, ПЗУ №15112 щодо оподаткування операцій електронної торгівлі податком на додану вартість.

Фахівці бізнес-асоціацій детально проаналізували зазначені законопроекти, і зазначають таке:

Щодо законопроєкту №15111, №15111-д

Законопроектом передбачено запровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, шляхом імплементації Модельних правил ОЕСР та Директиви DAC 7 є міжнародним зобов’язанням України відповідно до Меморандуму між Україною та Міжнародним валютним фондом про економічну та фінансову політику (далі – Меморандум з МВФ) та Національної стратегії доходів України, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 № 1218-р (підрозділ 4.2.2(d) «Обмін інформацією для податкових цілей»). 

Запропоновані законопроектом норми пропонують просту та зрозумілу модель оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Під регулювання підпадають сервіси на кшталт Uber, Bolt, Uklon, Glovo чи Kabanchik, де платформа виступає посередником і отримує комісію з операцій. Нове регулювання не поширюється на дошки оголошень, на кшталт Авізо, OLX тощо.

Законопроєкт по суті запроваджує надспощений режим для самозайнятих: замість стандартної ставки 18+5% зараз –  вводиться спеціальний режим – 5% податку на доходи плюс 5% військового збору. Функції податкового агента покладаються на самі платформи, які мають звітувати про доходи користувачів і сплачувати податки за них. Додатково запроваджується міжнародний автоматичний обмін інформацією, що дозволяє контролювати транскордонні доходи. 

Бізнес спільнота підтримує зазначений законопроект та позитивно оцінює його.

Щодо законопроєкту №15112, №15112-1

Законопроектом передбачено удосконалення оподаткування операцій електронної торгівлі та окремих питань адміністрування податку на додану вартість та гармонізація національного податкового законодавства з правом Європейського Союзу. 

ПЗУ спрямований на скасування звільнення від ПДВ для товарів вартістю до 150 евро, які надходять в Україну в міжнародних поштових відправленнях. 

Фахівці УРБ вважають цю ініціативу корисною і закликають народних депутатів невідкладно ухвалити законопроєкт №15112 від 30 березня 2026 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій електронної торгівлі податком на додану вартість» або альтернативний №15112-1. Зазначена законодавча ініціатива не лише вносить податкові зміни, вона  усуває системну дискримінацію українського бізнесу та виробництва, яка триває роками і має масштабні негативні наслідки для економіки.

Діюче законодавство з існуючою пільгою до 150 євро створює низку проблем, зокрема:

– легалізує масове ухилення від оподаткування через дроблення комерційних партій товарів: “сірі” імпортери отримують без податків тисячі товарів на різні паспорти та формують комерційні партії, які потім реалізують через мережу інтернет або соцмережі також без сплати податків.

– викривлює конкуренцію: Українські виробники товарів масового споживання і легальні імпортери – аксесуарів, одягу, взуття, косметики, товарів для дому – включають у ціну 20% ПДВ. Натомість аналогічні товари з Китаю потрапляють до українського споживача через міжнародні відправлення без цього податку.

– стимулює витіснення українських виробників дешевим імпортом без податків, заохочує споживання імпортної продукції замість розвитку внутрішнього виробництва.

• втрати державного бюджету:  За наявними даними Протягом попередніх роки повномасштабного вторгнення бюджет втратив 43,4 млрд грн, а на основі динаміки 2026 року – бюджет втратить ще близько 26 млрд грн за рік. Це значна сума, яка могла б стати вагомою підтримкою українського фронту, натомість спрямовується на підтримку іноземних виробників. 

Враховуючи вищевикладене, закликаємо Вас врахувати позицію бізнес-спільноти, та підтримати законодавчі ініціативи, спрямовані на забезпечення рівних умов конкуренції, зменшення тіньової економіки та приведення українського законодавства у відповідність до правил ЄС.

Крім цих важливих законодавчих ініціатив – необхідним є продовження та прискорення інституційних реформ, які сприятимуть детінізації економіки – перезавантаження вирішальним голосом міжнародних експертів Митниці, Податкової служби, Служби фінмоніторингу.

 

З повагою,

Бізнес-асоціації

Члени Української Ради Бізнесу