3 вересня 2025 року представники Української Ради Бізнесу долучилися до круглого столу Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку на тему «Недобросовісні торговельні практики: імплементація Директиви ЄС 2019/633 в Україні». Захід відбувся в IQ Business Centre за участі народних депутатів, представників провідних бізнес-асоціацій, експертів з питань євроінтеграції.

Дмитро Наталуха, голова Комітету ВРУ з питань економічного розвитку, представив контекст роботи над законопроєктами щодо імплементації Директиви ЄС 2019/633 та розповів про причини тривалості законодавчого процесу. Він зазначив, що робоча група Комітету направила проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту від недобросовісних торгівельних практик у відносинах між сторонами договорів поставки сільськогосподарської продукції та харчових продуктів (Далі-законопроект 6068-Д), як законопроект, що є результатом доопрацювання законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення сприятливих умов для товаровиробників при реалізації харчових продуктів (реєстр. № 6068) та альтернативних до нього, до Офісу віце-прем’єр-міністра з питань європейської інтеграції для отримання експертного висновку. Д.Наталуха підкреслив, що імплементація директиви є неминучою в контексті євроінтеграційних процесів України, і закликав до конструктивної співпраці всіх сторін. 

«У нас є поетапний підхід в напрацюванні робочої групи комітету, способів уникнення цього немає», – зазначив Голова Комітету.

Ганна Лічман, голова підкомітету з питань регуляторної політики Комітету ВРУ з питань економічного розвитку, розповіла про процес та результати співпраці робочої групи, створеної у травні 2022 року. Вона повідомила, що законопроєкт 6068-Д був опублікований на сайті Комітету для публічного обговорення протягом 30 днів, після чого надійшло десятки пропозицій від зацікавлених сторін. Лічман підкреслила складність питання та необхідність відповідального ставлення до регулювання великої частини економіки України. Вона також звернула увагу на нові вимоги законодавства про лобізм, які впливають на процедури взаємодії з бізнес-асоціаціями.

Дмитро Соломчук, народний депутат України, підкреслив важливість підтримки українських виробників та створення можливостей для малих фермерів потрапляти на полиці магазинів. Він зазначив парадоксальність ситуації, коли виробники викидають продукцію через неможливість її реалізувати. Соломчук закликав до знаходження спільної мови між усіма учасниками ринку та швидкого прийняття рішень. 

«Цивілізація не може існувати без фермерів», – підкреслив депутат, наголошуючи на пріоритетності аграрного сектору.

Наталія Петрівська, керівниця Українського фуд-ритейл альянсу, висловила підтримку відкритому діалогу та готовність ритейлу до співпраці. Вона підкреслила важливість збалансованого підходу, який не вплинув би негативно на ціни для споживачів. Петрівська навела статистичні дані про зростання цін на основні харчові продукти від початку великої війни та застерегла від поспішних рішень у регулюванні. 

«Учасники нашої спілки за 2024 рік сплатили близько 30 мільярдів податків і об’єднують понад 100 тисяч працівників», – зазначила керівниця альянсу, підкресливши важливість галузі для економіки.

Олександр Балдинюк, президент Асоціації “Укркондпром”, наголосив на необхідності повної імплементації директиви без винаходу “українського велосипеда”. Він пояснив, що директива регулює відносини B2B на всіх ланках ланцюга постачання та спрямована на усунення нечесних практик, що завдають збитків економіці. Балдинюк навів приклад з кавою, де виробники змушені заморожувати обігові кошти на пів року через тривалі терміни розрахунків. 

«Нам не треба вигадувати інші велосипеди. Ми маємо прибрати всі нечесні практики», – підкреслив президент асоціації.

Дмитро Кохан, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради висловив занепокоєння тривалістю процесу обговорення, назвавши його “найдовшою практикою обговорення законопроєкту на перше читання”. Він закликав до прискорення процесу та зазначив, що всі позиції вже відомі, а конфлікт між виробниками та постачальниками є природним. Кохан запропонував встановити чіткі дедлайни та перейти від обговорень до конкретних дій.

Родіон Рибчинський, голова правління “УкрХарчопром”, підтримав позицію виробничого сектору, яку озвучив Балдинюк. Він підкреслив, що це консолідована думка не лише “УкрХарчопрому”, але й інших асоціацій харчової галузі, які не входять до цієї організації. Рибчинський висловив готовність до співпраці в рамках законодавчого процесу.

Олексій Француз, керівник напряму GR Асоціації ритейлерів України, підтримав євроінтеграційний процес, проте наголосив на необхідності врахування національних особливостей. Він зазначив, що кожна країна ЄС по-своєму імплементувала директиву, враховуючи свої реалії. Француз підкреслив важливість врахування сучасних викликів, включаючи війну та порушення ланцюгів постачання. 

Геннадій Кузнецов, голова правління Ліги виробників харчових продуктів, запропонував використовувати перевірену методологію роботи з європейським законодавством. Він підкреслив, що директива містить лише 9 змістовних статей, і запропонував створити порівняльну таблицю між нормами ЄС та українськими пропозиціями. Кузнецов зазначив, що подібний підхід успішно використовувався при роботі з регламентами, що містили 120-130 статей, і дозволяв досягати консенсусу.

Олег Юхновський, голова аграрного комітету ТПП України, підкреслив ключове значення питання доходів фермерів у візії спільної аграрної політики ЄС до 2030 року. Боротьба з недобросовісними торговельними практиками є одним із головних пріоритетів  європейської аграрної політики.

 Він зазначив, що ТПП має чітку позицію щодо імплементації Директиви ЄС та готова долучатися до роботи з міжнародними експертами. Юхновський застеріг від легковажного ставлення до процесу та закликав до відповідального підходу, враховуючи складність взаємодії в харчовому секторі.

Олександр Тараненко, президент Всеукраїнської асоціації пекарів, підтримав позицію харчовиків щодо необхідності регламентування відносин з ритейлом. Він зазначив, що питання не втрачає актуальності, на відміну від багатьох інших законопроєктів. Тараненко розкритикував приховані націнки у вигляді “бонусів” та порушення термінів розрахунків, зазначивши, що виробники не можуть оприлюднювати конкретні факти через побоювання комерційної помсти.

Богдан Шаповал, керівник Асоціації U-food, запропонував створити об’єктивну систему збору та аналізу економічних даних для уникнення суб’єктивних звинувачень між сторонами. Він підкреслив необхідність роботи на основі конкретних цифр, а не емоцій. Шаповал запропонував створити експертну групу на базі аналітичних центрів для збору big-data про баланс розподілу харчів, інформації про заборгованості тощо. 

«Одна із основних причин тих суперечок – відсутність нормальних, об’єктивних економічних балансів», –  зазначив керівник асоціації.

Едуард Голодницький, президент International Advisers Association, закликав до чіткої імплементації Директиви без додавання зайвих норм, які не стосуються європейського законодавства. Він застеріг від створення “Big Beautiful Act” на тисячі сторінок та запропонував включити лише дві ключові статті до чинного законодавства. Голодницький підкреслив важливість уникнення інфріджментних процедур з боку Єврокомісії та запропонував встановити відкладальну умову набрання чинності оновленого законодавства про торговельні практики.

Учасники дискусії за підсумками обговорення досягли домовленості щодо:

• Подальшого доопрацювання законопроєкту 6068-Д з урахуванням отриманих зауважень від Офісу віце-прем’єр-міністра з питань європейської інтеграції, який має надати їх протягом 30 днів
• Проведення наступного круглого столу в листопаді 2025 року для обговорення доопрацьованої версії
• Розгляду можливості створення системи об’єктивного моніторингу економічних показників галузі

Всі учасники підтвердили готовність до конструктивної співпраці та підтримали необхідність імплементації Директиви ЄС 2019/633 як важливого кроку на шляху євроінтеграції України.