В Офісі простих рішень та результатів відбулася зустріч із членами Української Ради Бізнесу, під час якої представники Офісу – експерт з питань законотворчості Георгій Цхакая і юридичний консультант Регіна Бондаренко – презентували «Акт про свободу підприємництва». Це напрацьований Офісом законопроєкт «Про основні засади формування сприятливих умов для підприємницької діяльності в Україні», схвалений на засіданні Національної ради реформ у липні цього року.
Документ визначає принципи співпраці держави та бізнесу, формує чіткі та справедливі правила регулювання підприємництва та гарантує свободу ведення бізнесу в Україні. Основна ідея законопроєкту полягає в тому, що держава має нарешті стати партнером бізнесу – замість того, щоб бути контролером, який створює проблеми, а не допомагає їх вирішенню.
Сьогодні в Україні діють 882 контролюючих органи та 77 сфер державного контролю. На дотримання базових регулювань підприємець витрачає в середньому 45 годин на рік. Наприклад, для відкриття ресторану потрібно отримати 18 різних дозволів.
Разом із тим бізнес є основним платником податків та основним виконавцем законодавства в сфері підприємництва. Тому адміністрування повинне бути ефективним, надання адміністративних послуг – зручним, а кожна зміна законодавства в сфері підприємництва – обговорюватися з самими підприємцями, наголосили в Офісі простих рішень та результатів.
Акт про свободу підприємництва визначає основні напрями для покращення ситуації в Україні: держава як партнер; передбачуваний контроль; новий стандарт регулювання; обмеження бюрократії; сучасна відкрита економіка; делегування функцій держави.
Зокрема, автори законопроєкту пропонують полегшити ведення бізнесу шляхом мінімізації контактів із чиновниками та суттєвого скорочення переліку документів, які вимагаються. Передбачена автоматизація контролю та зменшення адміністративних витрат для бізнесу, який працює з безготівкою та займається e-комерцією. Якщо оплата за товар надійшла на банківський рахунок, підприємець уже не повинен звітувати перед податковою.
Виконавчий директор Асоціації прямого продажу, член Наглядової Ради Української Ради Бізнесу Надія Бедричук висловила побоювання, що запровадження такого правила призведе до того, що податкова отримає доступ до рахунків підприємців та приватних осіб, оскільки понад половину безготівкових операцій в Україні становлять перекази P2P.
Коментуючи це питання, Георгій Цхакая зазначив: якщо підприємець працює за безготівковою оплатою, то інформація про його операції у держави вже є. Банки наділені функцією фінансового моніторингу, і Акт про свободу підприємництва передбачає, що декларувати кошти, якщо оплата пройшла через банк, бізнес не повинен. Якщо ж податкова чи інші державні органи мають інформацію про те, що підприємець порушує закон, – вони повинні надати аргументи до суду. Лише суд може встановити факт порушення і санкції, зазначають в Офісі простих рішень. Позапланові перевірки, зупинення бізнесу, ліцензій і дозволів, арешт коштів і майна – лише за рішенням суду.
Надія Бедричук також поцікавилася, як буде застосовуватися запропонована норма альтернативного контролю ризиків у вигляді страхування. В законопроєкті передбачено, що діяльність бізнесу з ризиками для майна, здоров’я людей, природи контролюють страхові компанії. І лише бізнес із ризиками для життя і національної безпеки контролює держава.
«Це поширені в світі види контролю, – наголосила Регіна Бондаренко – Якщо якийсь ризик застрахований, то страхувальна компанія бере це на себе. Контроль, аудит можуть робити треті особи, в тому числі – саморегулівні органи».
Директор Асоціації Software Ukraine Віктор Валєєв звернув увагу на тому, що держава повинна делегувати більшість функцій бізнесу: «Будь-який не критичний для оборони чи національної сфери сервіс: від дороги до електронних цифрових послуг, – повинен передаватися у форматі державно-приватного партнерства. Бюджетні ресурси обмежені, необхідно забезпечити безконтактну взаємодію держави і громадян, і в цьому IT-сектор міг би бути корисним. Хотілося би більше просування в цьому питанні, від закріплення цих норм у законі до інших нормативно-правових актів. Пропоную провести таку дискусію за участі першого віце-прем’єр-міністра, міністра економіки, профільного парламентського комітету».
Відповідаючи на це запитання, зазначила Регіна Бондаренко, що Акт про свободу підприємництва закріплює принцип, за яким окремі функції контролю й надання публічних послуг делегуються акредитованим приватним компаніям, експертам, оцінювачам, нотаріусм та іншим кваліфікованим третім особам.
«Цей принцип – один із флагманів, і такий підхід ми вже практикуємо в законопроєкті про архітектурно-будівельний контроль. Після цього доопрацюємо інші закони, щоб закріпити цей принцип».
Також важливими для підприємців є такі норми законопроєкту, як безпаперова взаємодія з чиновниками, заборона запитувати документи, які вже надавалися бізнесом раніше, обов’язок чиновників надавати індивідуальні консультації підприємцям, персональна відповідальність чиновників за рішення, які завдали шкоди бізнесу.
