Skip links

Керівництво фракції «Слуга Народу» та представники бізнесу обговорили економічні пріоритети

13 жовтня відбулася конференція “Економічні пріоритети 2020-2021” за участі представників провідних бізнес-асоціацій та Голови парламентської фракції “Слуга народу” Давида Арахамії.

Під час зустрічі було обговорено позитивні зміни, реалізовані за рік роботи Парламенту, зокрема: відкрито ринок сільськогосподарської землі,  прийнято норми для деофшоризації економіки, реалізовано заходи з детінізації економіки – запроваджено добровільні програмні РРО та стимулювання покупця отримувати фіскальний чек,  прийнято важливі зміни у банківському секторі та багато інших змін. Представники бізнесу відзначають ці важливі зміни та вдячні парламентській Коаліції за їх швидку реалізацію.

В той же час ще не реалізовано такі важливі зміни, на які підприємці та суспільство очікують уже багато років:

  • реформа Державної податкової служби та Державної митної служби, створення єдиного органу по розслідуванню економічних злочинів та ліквідація економічної складової всіх інших органів;
  • інституційна реформа судової системи (перезавантаження Вищої Ради правосуддя, створення незалежної Вищої кваліфікаційної комісії суддів, ліквідація Окружного адміністративного суду Києва);
  • детінізація ринку оренди сільськогосподарської землі;
  • зміна моделі фіскалізації з тотальної на фіскалізацію ризикових груп платників;
  • лібералізація трудового законодавства.

Давид Арахамія зазначив, що значну кількість реформ, необхідних для створення сприятливих умов ведення бізнесу, Парламент планує реалізувати ще цього року – зокрема, створити Бюро економічної безпеки, яке єдине буде займатись економічними злочинами, що позбавить бізнес візиту багатьох різних органів; прийняти необхідне законодавство для реалізації реформи судової системи, заходи з детінізації економіки тощо.

Фракція Слуга народу відкрита до співпраці і завжди є партнером для відповідального бізнесу.

Президент Асоціації Платників податків України Грігол Катамадзе наголосив, що створення Бюро економічної безпеки бізнес чекає вже багато років. Важливо створити саме єдиний орган для розслідування економічних злочинів, щоб до бізнесу не приходили всі органи по черзі та не знищували бізнес. Важливо цього року прийняти проєкт 3087-д, обов’язково їз визначеною аналітичною складовою для Бюро, в той же час важливо не допустити прийняття проєкту №3959-1 (пов’язані з БЕБ зміни до КПК), який зруйнує саму ідею єдиного органу.

Анатолій Долинний, президент Української федерації індустрії безпеки, зазначив, що реформа судової системи – це базова для бізнесу реформа. Терміново необхідне повне перезавантаження Вищої ради правосуддя, важливу роль при призначенні нових кадрів якої мають відіграти у тому числі міжнародні експерти. Меморандум з МВФ та угода з ЄС передбачають оптимальну модель, за якої міжнародники входять до складу конкурсної комісії, що здійснює попередній добір кандидатів та рекомендує суб’єктам призначення найкращі кандидатури.

Формування нового складу Вищої кваліфікаційної комісії має відбуватися на конкурсних засадах поза будь-яким контролем ВРП.

ОАСК і Київський окружний адміністративний суд мають бути реорганізовані в один окружний суд з конкурсною процедурою його формування. А теперішня компетенція цього суду могла би бути передана новому Вищому адміністративному суду. Повністю дискредитований ОАСК має бути терміново ліквідований законодавцем.

Генеральний директор Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки» Софія Арасланова відзначила позитивні зміни у напрямку детінізації економіки: прийнято закон та вже запрацювали  електронні реєстратори розрахункових операцій, що здешевило та спростило роботу бізнесу, а також з 2021 року запрацює потужний механізм стимулювання покупця отримувати фіскальний чек,  важливим є запуск механізму «кешбек для покупця», про що зазначено у спільному Меморандумі партії “Слуга народу” та Української Ради Бізнесу. Ці норми важливо зберегти законодавчо.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов зазначив, що для бізнесу є дуже важливим прийняття законопроєкту «Про залізничний транспорт». У тому числі, що стосується приватної тяги та питання єдиного тарифу: ситуація, коли одні платять вдвічі менше за інших, є неприпустимою.

Також Михайло Соколов запропонував почати зниження навантаження на фонд оплати праці зі встановлення максимальної суми для нарахування ЄСВ – наприклад, у розмірі 4 мінімальних зарплат. Це не призведе до значних втрат доходної частини бюджету, в той же час дозволить детінізувати заробітні плати креативному сектору.

За словами представника Асоціації «Укроліяпром» Станіслава Таршина, для бізнесу вкрай важливими є заміна корупційного податку на прибуток на інноваційний податок на виведений капітал та зниження надвисокого навантаження на фонд оплати праці.  Щодо ПнВК – є модель, яка передбачає авансові внески і яка дає можливість запровадити ПнВК для всіх компаній із нульовими втратами держбюджету. Пропонується детально розглянути її.

За словами президента Асоціації виробників електротехніки Олександра Громико, у роботі податкової служби відзначаються позитивні зміни: покращилися показники збирання податків, посилилася боротьба зі “скрутками” та конвертаційними центрами. В той же час митна служба демонструє погіршення роботи, реформа не відбувається.

Важливо на цей час надати оновленій податковій службі ефективні механізми контролю за ризиковими категоріями товарів – забезпечити контроль за ланцюжком переміщення товарів.

Олег Гетман, економіст, фахівець Економічної експертної платформи, розповів про висновки нового дослідження щодо найбільших схем із мінімізації податків: вже другий рік поспіль «рекордсменами» зі знаком мінус є контрабанда та сірий імпорт (втрати бюджету складають від 68 до 96 млрд гривень на рік); зарплати у конвертах (від 24 до 94 млрд гривень втрат на рік), а також офшорні схеми (від 23 до 40 млрд гривень втрат на рік).

На думку експертів, саме пріоритети, що містяться у Меморандумі та обговорюються сьогодні, дозволять мінімізувати більшість схем. Зокрема, важливо провести інституційну реформу ДПС та ДМС, створити єдиний орган з розслідування економічних злочинів, знизити навантаження на фонд оплати праці, компенсуючи це зменшенням неефективних видатків бюджету тощо.

Давід Арахамія, Голова депутатської фракції “Слуга народу», зазначив, що значна кількість проєктів, прийнятих Парламентом за рік, спрямована саме на боротьбу з тіньовими схемами. Це і норми закону №466 щодо деофшоризації економіки, і прийняті проєкти щодо запуску реформи податкової та митної служби, і відкриття ринку сільськогосподарської землі тощо.

Решта питань, які було обговорено, – у порядку денному Парламенту. Цього та наступного року триватиме робота щодо реформи податкової системи, буде прийнято вже готовий проєкт зі створення Бюро економічної безпеки –  єдиного органу з боротьби з економічними злочинами; фіскалізацію 2-ї та 3-ї груп спрощенців буде замінено на фіскалізацію виключно ризикових груп товарів; буде розглянуте питання щодо оптимальної моделі запровадження податку на виведений капітал тощо. Парламент працює над створенням рівних та привабливих умов ведення бізнесу в Україні.

За підсумками обговорення учасники дискусії дійшли спільної думки щодо всіх питань та домовилися про співпрацю для реалізації проєктів, які призведуть до створення інклюзивних економічних інституцій. Також домовилися, що представники бізнес-асоціацій надішлють додаткові пропозиції щодо мінімізації тіньових схем, а фахівці фракції “Слуга народу” проаналізують їх, нададуть своє бачення щодо можливості реалізації.

Залишити коментар

Name*

Website

Коментар