Skip links

Податок на виведений капітал сприятиме економічному зростанню країни

У середу, 1 вересня, відбулося експертне обговорення на тему “Як забезпечити швидке економічне зростання України?” за участі Голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитра Наталухи, фахівців Офісу простих рішень, представників провідних бізнес-асоціацій, фахівців аналітичних центрів «Економічна експерта платформа», Український інститут майбутнього, Інститут соціально-економічної трансформації. Участь у зустрічі взяли члени Української Ради Бізнесу.

Одним із ключових питань обговорення стало запровадження податку на виведений капітал на заміну поточного податку на прибуток.

Учасники дискусії обговорили вплив цієї реформи на економіку, зокрема розглянули оцінки Міністерства економки, яке раніше робило комплексну «Оцінку впливу запровадження податку на виведений капітал на основні макропоказники економічного і соціального розвитку».

«Запровадження податку на виведений капітал, як і більшість заходів, спрямованих на зменшення податкового навантаження, матиме різноспрямований вплив на економічну систему.

Так, негативний вплив від зазначеної податкової ініціативи очікується в частині недоотримання податкових надходжень бюджетної системи в результаті суттєвого зменшення бази оподаткування, зниження окремих ставок оподаткування, а також за рахунок скасування податку на репатріацію та відмови від оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором отриманих дивідендів.

Поряд з цим, зниження податкового навантаження на прибуток підприємств суттєво зменшує мотивацію суб’єктів господарювання до приховування частини прибутку та застосування схем мінімізації  оподаткування.

Вивільнені кошти для суб’єктів господарювання слугуватимуть додатковим ресурсом для активного проведення модернізаційних процесів в період високого попиту економічних агентів на інвестиції (з урахуванням необхідності підвищення конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника в період виходу на ринки країн-членів ЄС та значного ступеня зносу основних фондів вітчизняної економіки).

Підвищення ліквідності підприємств внаслідок отримання додаткових ресурсів дозволить покращити статус частини підприємств у якості позичальника перед фінансовими установами, що частково полегшить доступ підприємств до кредитного ринку і дозволить економічним агентам отримати частину фінансового ресурсу у випадку нестачі коштів на реалізацію інвестиційних проектів.

Зазначені позитивні процеси в господарській діяльності підприємств підтримуватимуться покращенням загального інвестиційного клімату, як через зниження вартості виведення прибутку з вкладених коштів у вигляді дивідендів, так і через зниження витрат на ведення податкового обліку та відповідно вартості ведення господарської діяльності в Україні.

Розрахунки побудовані на базі використання регресійної залежності із застосуванням поліному розподілених лагів у програмному середовищі Eviews – дають такі результати:

Вплив запровадження податку на виведений капітал на основні макропоказники економічного і соціального розвитку (з урахуванням зниження видаткової частини бюджету):

Пришвидшення зростання ВВП:

  • У перший рік реформи: +0.8% ВВП
  • У другий рік реформи: +1.7% ВВП
  • У третій рік реформи: +1.6% ВВП

Результати економетричного моделювання свідчать про те, що у короткостроковому періоді від запровадження податку на виведений капітал очікується помірний ефект для економіки, який посилюватиметься у середньостроковій перспективі за рахунок мультиплікативного ефекту від інвестиційної активності підприємств, але фіскальні втрати залишатимуться.

Крім того, додатково вивільнені кошти вітчизняних підприємств, певним чином, посилять стійкість української економіки до можливих макроекономічних дисбалансів та підвищать рівень конкурентоспроможності виробників», – аналізує Міністерство економіки.

Ярослав Романчук, головний економіст Офісу простих рішень, зазначив, що жодна країна не може швидко розвиватись із перерозподілом через публічні фінанси на рівні 45% від ВВП. Країни, які дійсно швидко зростали – по 7-10% ВВП на рік, – мали рівень загальнодержавних видатків у межах 15-20% від ВВП. Тож скорочення неефективних держвидатків має бути головним пріоритетом для країни.

Анатолій Амелин, керівник економічних програм Українського інституту майбутнього, повідомив, що фахівці Інституту досліджували досвід низки країн, які вже запровадили ПнВК. Країн надто мало, щоб говорити про репрезентативну вибірку, але результати трьох країн, які вже кілька років тому замінили податок на прибуток податком на виведений капітал, – позитивні. Так, для прикладу, зростання ВВП Латвії після впровадження ПнВК пришвидшилось на 2%, зростання ВВП Грузії – на 1.5%. Узагальнені дані УІМ опублікує за кілька днів на своїх публічних ресурсах.

Олег Гетман, фахівець Економічної експертної платформи, зазначив, що реалізація такої реформи суттєво спрощує умови ведення бізнесу, покращує адміністрування податків. Це можна побачити на тому самому міжнародному досвіді: країни, які запровадили ПнВК, посідають у рейтингу Doing Business місця у першій двадцятці серед усіх країн світу – як у загальному рейтингу, так і окремо за показником “Оподаткування”.

Щодо втрат бюджету: по-перше, – норма щодо авансового внеску мінімізує потенційні втрати бюджету до лише 10-20 млрд гривень у рік впровадження реформи, а по-друге, на цей час в Україні неймовірно завищені загальнодержавні видатки, і скорочення неефективних видатків – це позитив для економіки.

Дмитро Наталуха, Голова Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, коментуючи пропозиції експертів, зазначив, що ніколи неможливо абсолютно точно передбачити наслідки будь-яких змін у податковій системі. Ситуація нагадує старт власного бізнесу. Можна точно знати, скільки коштів з родинного бюджету знадобиться, мати чудовий бізнес-план та досконало вивчити ринок. Всі розуміють, що доходи від бізнесу принесуть у рази більше грошей, але ніхто не дасть гарантій, що він виявиться успішним. Так само і з ПнВК: можна розрахувати, скільки на перших стадіях недоотримає державний бюджет, але оцінити позитивний вплив податку на економіку набагато важче. ПнВК здатен принести у перспективі набагато більше грошей до бюджету – про це нам чітко говорить економічна теорія. Але точного прогнозу не здатен дати ніхто: ані прихильники, ані противники.

Втім, неможливо досягти значного економічного зростання без скорочення перерозподілу через публічні фінанси та без широкої детінізації, без подолання схем, які викривляють конкуренцію, вважає голова комітету. Потрібно реалізувати комплекс заходів для пришвидшення зростання ВВП та сталого економічного розвитку, і запровадження податку на виведений капітал для всіх компаній на заміну податку на прибуток – це один із ключових елементів комплексу. Враховуючи те, що «попит» серед громадян на послаблення податкового навантаження є, у такої реформи більше шансів на успіх, ніж навпаки.

Марія Барабаш, виконавчий директор ОФісу простих рішень, зазначила, що на цей час фахівці ОПРР працюють також над потужним проєктом, який сприятиме розвитку економіки – Актом економічної свободи. Концепція підтримана Нацрадою реформ, і на цей час готуються відповідні законопроєкти, які передбачатимуть сутєву дерегуляцію та дебюрократизацію економіки.

Михайло Непран, перший віце-президент Торгово-промислової палати, наголосив, що на впровадження ПнВК Україна чекає вже кілька років, за цей час втрачено багато можливостей для зростання. Законопроєкт необхідно якнайшвидше реєструвати та приймати.

Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, зазначив, що в аграрній галузі, по суті, ПнВК працює вже багато років: для підприємств на єдиному податку 4 групи оподатковується тільки виведення капіталу. Ця модель позитивно себе зарекомендувала: аграрний сектор зростає значно швидше, ніж економіка в цілому.

За підсумками експертної дискусії учасники дійшли спільної думки щодо позитивного впливу запровадження ПнВК на пришвидшення виходу з кризи та зростання економіки країни і домовились про подальшу спільну роботу з реалізації цієї важливої реформи.

Залишити коментар

Name*

Website

Коментар