Відновлення України – це складний, але виключно важливий процес, який потребує консолідації зусиль влади, громадянського суспільства та міжнародних партнерів. З метою пошуку найефективніших стратегій відбудови та розвитку країни 27 листопада 2024 року в Києві відбулася конференція «Які проекти є ключовими для відновлення України».

Під час проведення конференції учасники обговорили проєкти, які були б корисними для успішного відродження України.

У заході взяли участь представники міжнародних організацій:

• Олександр Новиков, голова представництва Help – Hilfe zur Selbsthilfe Ukraine в Україні
• Наталія Жугай, керівниця проектів та програм Центру міжнародного приватного підприємництва CIPE
• Юлія Голованова, спеціалістка з адвокації та державно-приватного діалогу проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» UNDP
• Анастасія Баклан, керівник проектів і партнерств Helvetas

Олександр Новіков розповів про діяльність Help – Hilfe zur Selbsthilfe в Україні. Організація займається наданням гуманітарної допомоги, відновленням інфраструктури й житлових будівель і підтримкою мікро- та малого бізнесу. 

“Ми любимо мікробізнеси, адже це потенціал у відновленні економіки, це податки, створення нових робочих місць.”

У планах Help на 2025 рік —  наставництво та інформаційна підтримка бізнесу.  Консультаційна допомога з забезпечення підприємств юридичною, фінансовою, податковою підтримкою спрямована на зниження адміністративних бар’єрів і підвищення прозорості діяльності компаній.

Публічні заходи для бізнесу,  моніторинг законодавства, комунікаційні та адвокаційні заходи, грантова підтримка мікробізнесу, усунення викривлень у законодавстві щодо нерівних умов праці чоловіків та жінок — все це сприятиме розвитку підприємництва та економіки в Україні.

Наталія Жугай розповіла про діяльність CIPE, зокрема про проєкти з посилення спроможності членських бізнес-об’єднань, про важливість спільного голосу українського бізнесу при донесенні представникам влади проблематики та пріоритетів МСБ. Наталія поділилась досвідом створення у 2019 році горизонтальної коаліції – Національної бізнес-коаліція, до складу якої увійшли більше 80 бізнес-асоціацій МСБ з усіх регіонів України, сформували ТОП10 пріоритетів та провели успішну адвокаційну кампанію щодо їх реалізації. У планах на 2025 рік – продовження підтримки адвокаційних зусиль коаліцій приватного сектору, а також регіональинх ініціатив об’єднань бізнесу, спрямованих на розробку стратегій стійкості.

Юлія Голованова зазначила про важливість об’єднання підприємців у асоціації, а також об’єднання асоціацій – у широкі коаліції бізнес-об’єднань, щоб реалізовувати ключові для відновлення країни та розвитку економіки проєкти. ПРООН в Україні сприяє цим процесам, підтримує посилення асоціацій, проведення досліджень на різні теми, які допомагають краще зрозуміти поточну проблематику та необхідні реформи. У листопаді 2024 р. ПРООН запустила Платформу стійкого бізнесу та планує надавати гранти для підтримки ММСП.

Анастасія Баклан, керівник проєктів і партнерств «Helvetas Ukraine» розповіла про діяльність та плани Helvetas і презентувала дослідження ринку праці в Україні.  Нестача кваліфікованої робочої сили на фоні збільшення кількості посад, постійна розбіжність між вакансіями та наявними навичками у населенні та активне працевлаштування жінок — головні тренди сьогодення. Helvetas продовжує впровадження проектів, спрямованих на економічний розвиток, зокрема через підтримку професійно-технічної освіти та гранти на відновлення для малого бізнесу. 

Олександр Чумак, президент Асоціації приватних роботодавців розповів про проблеми ведення бізнесу в Харківській області. Основною перешкодою є відтік бізнесу в регіони релокацій, навіть попри заповненість екологічної місткості тих регіонів. Підприємства Харківської області втрачають змогу конкурувати, стикаються з труднощами на всіх етапах функціонування: від пошуку приміщень для оренди, до отримання державних програм допомоги. Також критичною проблемою для бізнес-середовища залишається дефіцит кадрів, спричинений позаплановою мобілізацією співробітників.

Харківський бізнес потребує підтримки, заохочення залишитись на рідних землях. Розв’язанням проблеми може стати грантова допомога, адже жодне кредитування на прифронтових територіях не діє через воєнні ризики.

Юлія Чумак, представниця Української Ради Бізнесу презентувала глобальний просвітницький проєкт для бізнес-спільноти — міжнародний конгрес щодо інклюзивних інституцій для відновлення України, за участі Джеймса Робінсона, Дарона Аджемоглу, Саймона Джонсона – лауреатів премії Нобеля з економіки 2024.

2024-го на законодавчому рівні почалось перезавантаження важливих державних служб, таких як Бюро економічної безпеки та Державна митна служба. Це відбулося завдяки сприянню міжнародних партнерів, активної діяльності бізнес-асоціацій, аналітичних центрів, прогресивних представників парламенту та урядових інституцій. Процес трансформації запущено, але потребує контролю в частині його імплементації, а також поширення успішних практик на інші корумповані органи.

Єфрем Лащук, фахівець з питань правової політики Економічної експертної платформи запропонував регулярно проводити дослідження стану ефективності реформ і діяльності ДБР, Нацполу, БЕБ, ГПУ за чіткими вимірюваними критеріями. Щоквартальний моніторинг та його публікації, обговорення – посилять громадський контроль за цими органами. 

Борис Емельдеш, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців зазначив, що започаткована рік тому практика проведення Комітетських слухань з питань ММБ – принесла позитивні результати, тож важливим є запланувати проведення щорічних Комітетських слухань. Також Борис звернув увагу на виклики, які потребують термінових дій, наприклад, необхідність створення особливого стимулюючого режиму для економічного розвитку на прифронтових та деокупованих територіях, а також законодавче визначення ознак трудових відносин.

Андрій Саварець, координатор Української асоціації гуманітарного розмінування та відновлення висунув пропозиції щодо розмінувань українських земель. Потенційно 142 тисячі квадратних кілометрів забруднено вибухонебезпечними пристроями та предметами, проте площа може збільшуватись з огляду на те, що збройний конфлікт триває. Асоціація наполягає на важливості роботизації та автоматизації процесу розмінування шляхом сканування територій за допомогою різноманітних датчиків на предмет виявлення потенційних вибухонебезпечних предметів. Таке рішення пришвидшить “очищення” земної поверхні та убезпечить саперів від зайвих професійних ризиків.

Ярослав Романчук, представник Асоціації українського бізнесу в Польщі розповів про проблеми з якими стикаються підприємці у Польщі. Підприємці активно отримують гранти, або кошти, що не вимагають повернення для розвитку власної справи. Проте, з часом бізнесмени стикнулися з проблемою браку знань стосовно роботи з поворотними грошима, кредитними ресурсами, партнерськими інвестиціями. Ефективним розв’язанням таких труднощів можуть стати навчальні програми, курси та тренінги.

Василь Васкобойник, голова Всеукраїнської асоціації кампаній з міжнародного працевлаштування також розповів про ситуацію на ринку праці. За даними організації, в найближчі 5-10 років Україна може втратити близько 8-8,5 млн людей через міграцію та демографічні чинники. Це не тільки робочі руки, а й платники податків, в тому числі споживачі товарів та послуг, що надає український бізнес. 

Україна потребує можливостей “імпортувати” працівників з закордону. Сьогодні міграційна політика держави не відповідає вимогам часу і необхідне проведення інформаційної компанії, аби донести проблематику як до суспільства, так і до можновладців. Також важливо залучати та інтегрувати в суспільство внутрішньопереміщених осіб.

Анатолій Долинний, президент Української федерації індустрії безпеки, вніс пропозиції щодо підтримки планування і проєктування інноваційного розвитку громад, подготовлені низкою кластерів та асоціацій сфери інженерних систем. Він запропонував доповнити програми комплексного відновлення громад проєктами з будівництва нових промислових виробництв і житла для ВПО та працівників, розробити та впровадити системну модель розвитку інноваційної екосистеми України з фокусом на мікро, малий і середній бізнес, а також розбудовувати мережу регіональних центрів інновацій та їх філій в усіх громадах. Центри інновацій мають доповнити створювану наразі за підтримки ЄС мережу Європейських цифрових хабів в Україні.

Конференція відбулася в форматі конструктивного, відкритого діалогу та обміну думками щодо виявлення, подолання  ключових викликів для малого, середнього  бізнесу та сприяння щодо реалізації  важливих змін для бізнесу. За підсумками дискусії представники міжнародних організацій та провідних бізнес асоціацій домовились про подальшу співпрацю та реалізацію важливих для відновлення проєктів.