У Києві відбувся круглий стіл «Узгодження підходів до оподаткування міжнародних посилок і цифрових платформ. Спільне бачення влади та бізнесу», організований Українською Радою Бізнесу, Європейською Бізнес Асоціацією, Американською торговою палатою та CIPE. У заході взяли участь представники Верховної Ради, Міністерства фінансів, Державної податкової та митної служб, бізнес-асоціацій, міжнародних платформ, ритейлу та аналітичних центрів.

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначив, що питання оподаткування міжнародних посилок уже давно «поза дискусією» у більшості розвинених країн. За його словами, нинішня модель фактично створює преференції для іноземних виробників, тоді як український бізнес працює у гірших умовах.

Він наголосив, що ключовою проблемою є слабка комунікація з суспільством: «Ми не чуємо виробників. Люди не бачать реальних життєвих історій українського бізнесу». Окремо Данило Гетманцев висловив упевненість у високих шансах ухвалення законопроєкту щодо цифрових платформ уже найближчим часом.

Міністр фінансів України Сергій Марченко підтримав позицію про необхідність скасування податкових преференцій для імпортних товарів із-за кордону. Він наголосив, що Європейський Союз ще у 2021 році запровадив ПДВ на всі імпортні посилки та за 2021–2024 роки отримав близько 88 млрд євро надходжень. Міністр підкреслив, що Україна повинна підтримувати власне виробництво, а не стимулювати імпорт: «Фінальні версії законопроєктів були доопрацьовані з урахуванням пропозицій легального ринку, адже наша мета – створити справедливі та рівні умови гри для всіх учасників. Крім того, це важливий сигнал для міжнародних партнерів про те, що Україна здатна мобілізувати власні внутрішні ресурси задля фінансової стабільності». 

Представниця Єврокомісії Марія-Тереза Сьютіч розповіла європейський досвід реформи VAT e-commerce package та системи Import One Stop Shop (IOSS). Вона пояснила, що реформа забезпечила справедливе оподаткування для бізнесу як усередині ЄС, так і поза його межами, спростила адміністрування ПДВ та зробила систему більш прозорою для споживачів. 

За її словами, маркетплейси в ЄС уже несуть відповідальність за збір ПДВ із покупців та перерахування коштів до бюджету, а сама система довела свою ефективність уже через 18 місяців після запуску.

Президент Асоціації платників податків України, член Наглядової Ради УРБ Григол Катамадзе наголосив, що Асоціація платників податків України дотримується послідовної позиції в наданні оцінки того чи іншого Законопроєкту і у випадку,  коли розглядалися Законопроєкти за №12429 та №12430, ми пропонували відкласти реалізацію Законопроєктів до завершення війни, а  також погоджувались  на зниження порогу сумарної фактурної вартості товарів, митна вартість яких не є об’єктом оподаткування ПДВ з 150 євро до 45 євро. Наразі, коли економіка потребує стимулювання додатковими надходженнями, ми підтримуємо прийняття Законопроєкту № 15112-1 за основу та в цілому, яким передбачено саме зниження порогу до 45 євро. Це той мінімум, яким зможуть користуватися українці для особистих потреб. Далі член Наглядової Ради УРБ Григол Катамадзе зазначив, що між державою та бізнесом вдалося знайти спільну позицію щодо законодавчих змін.

Заступниця виконавчого директора Європейської Бізнес Асоціації Світлана Михайловська наголосила, що це питання вже давно не є виключно податковим. Це питання економічної справедливості, виживання українського бізнесу, наповнення державного бюджету та фінансування оборони країни. Водночас це і питання виконання Україною своїх зобов’язань у межах євроінтеграції та наближення податкового і митного законодавства до норм Європейського Союзу.

Саме тому Європейська Бізнес Асоціація послідовно підтримує необхідність скасування пільги з ПДВ для міжнародних поштових та експрес-відправлень вартістю до 150 євро та зверталась до народних депутатів України із закликом прийняти відповідний доопрацьований з поштовими операторами законопроєкт.

Перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України Михайло Непран заявив, що бізнес-асоціації вже кілька місяців активно працюють над публічним поясненням необхідності змін. На його думку, противники законопроєкту свідомо маніпулювали страхами громадян, особливо пенсіонерів та малозабезпечених людей. Він закликав перейти від дискусій до конкретних дій та масштабної інформаційної кампанії: «Чи готові українці й надалі спонсорувати китайську економіку? Не всі усвідомлюють, що сьогодні економлять 500 гривень на посилці, а завтра втратять 5 тисяч пенсії, яку платять з податків українського виробника, а не китайського».

Непран також публічно привітав позицію Укрпошти щодо підтримки оптимального законопроєкту №15112д.

Заступниця керівника департаменту стратегічного розвитку з питань європейської інтеграції Американської торгової палати Оксана Швець підтвердила підтримку законопроєкту з боку бізнес-спільноти та наголосила, що Україна вже технічно готова до його впровадження. За її словами, нині 100% міжнародних поштових відправлень обробляються у paperless-режимі, а електронна інтеграція між поштовими операторами та митницею фактично завершена.

Представниця Укрпошти Юлія Павленко, директорка міжнародних операцій компанії, заявила, що Укрпошта підтримує законопроєкт №15112-д і вважає його технічно реалістичним для впровадження. Вона наголосила, що ще кілька років тому реалізувати таку модель було неможливо через відсутність цифрової інтеграції, однак сьогодні інфраструктура вже готова.

Заступник Голови Державної митної служби Владислав Суворов спростував побоювання щодо можливого «колапсу митниці». Він повідомив, що система електронного обміну даними між митницею, поштовими операторами та експрес-перевізниками працює ще з квітня 2023 року. За словами Суворова, за підсумками перших чотирьох місяців 2026 року митниця вже фіксує майже половину річного обсягу посилок минулого року по вартості, а зростання може сягнути 35–40%.

Фахівець Економічної експертної платформи Мирослав Лаба зазначив, що цей законопроєкт (відміна пільг з ПДВ) слід розглядати не з фіскальної точки зору, а власне з економічної. Він наголосив, що держава одночасно підтримує українських виробників через програму «Національний кешбек» і паралельно створила податкові преференції для іноземних виробників. Так, за даними Державної митної служби України, обсяги неоподатковуваного імпорту у міжнародних відправленнях щорічно зростають на 50%, і за умови збереження цих темпів, можуть досягти у 2026 році 130 млрд грн, що потенційно є втратами української економіки та доходів бюджету (розрахунково біля  27 млрд грн).

Голова Комітету роздрібної торгівлі ЕВА Сергій Бадрітдінов виступив від імені ритейл-спільноти та заявив, що український бізнес уже проходив схожі дискусії під час впровадження фіскалізації. Він наголосив, що нині всередині бізнес-середовища фактично немає дискусії щодо необхідності змін щодо міжнародних посилок, а головним завданням залишається політична підтримка законопроєкту у парламенті.

Керівник урядових відносин у Східній Європі та Центральній Азії компанії Glovo Тарас Шевченко заявив, що міжнародні платформи вже мають досвід імплементації DAC7 та готові технічно реалізувати українську модель за кілька місяців.

Він наголосив, що цифрові платформи здатні забезпечити прозоре адміністрування податків та верифікацію користувачів, а нова система дозволить легалізувати доходи десятків тисяч кур’єрів і водіїв. За його словами, нині Glovo не може обробити до 20% замовлень через дефіцит кур’єрів, які не готові відкривати ФОП.

Голова Всеукраїнської таксомоторної асоціації Андрій Антонюк підтримав законопроєкт №15111д щодо цифрових платформ і назвав його «надспрощеною моделлю» оподаткування. Він наголосив, що для таксистів ключовим є просте та прозоре адміністрування без складної бюрократії: «10% — це не такий великий податок за те, щоб працювати прозоро». На його думку, легалізація дозволить водіям отримати повноцінну кредитну історію та вийти з тіні.

Старший економіст CASE Ukraine Володимир Дубровський загалом підтримав законопроєкт, однак висловив застереження щодо рівня податкового навантаження для окремих категорій самозайнятих. Він зазначив, що для торгівлі 10% із обороту може бути надмірним навантаженням і закликав до більш гнучкої моделі після завершення воєнного стану.

Заступник директора Департаменту міжнародного оподаткування  – начальник відділу міжнародних податкових угод та обміну інформацією Мінфіну Леся Кучмук повідомила, що законопроєкт №15111-д був суттєво доопрацьований у діалозі з бізнесом. За її словами, передбачено створення державної послуги верифікації користувачів платформ, що дозволить мінімізувати ризики помилкових даних та спростити адміністрування. Щодо забезпечення виконання вимог іноземними операторами платформ, вона зазначила, що законопроєктом передбачено механізм обмеження доступу до цифрової платформи у разі невиконання оператором вимог закону. Вона також підкреслила, що законопроєкт формує рівні та прозорі умови для бізнесу: як для резидентів, так і для нерезидентів.

Заступник Голови ДПС Сергій Лисеюк заявив, що податкова служба вже має успішний досвід міжнародного обміну фінансовою інформацією та буде готова до адміністрування нової системи обміну даними цифрових платформ.

Максим Нефьодов, голова аналітичного центру Технології прогресу поділився з учасниками заходу аналітичними даними та розрахунками впливу проєкту 15112д на держбюджет, зазначив що більшість пропозиції аналітиків врахована у доопрацьованій редакції. Проте вкрай важливим є передбачити необхідний ресурс для Митниці на створення ІТ-системи та її адміністрування.

Президент International Advisers Association Едуард Голодницький наголосив, що Україна повинна максимально швидко імплементувати директиви DAC7 та інші європейські норми обміну податковою інформацією. На його думку, дискусія навколо цифрових платформ надто затягнулася через спроби поєднати європейську модель із окремими локальними концепціями самозайнятості.

За підсумками заходу учасники дійшли згоди по всіх обговорених питаннях та наголосили, що ухвалення законопроєктів 15111д та 15112д щодо міжнародних посилок і цифрових платформ – є не лише вимогою євроінтеграції та меморандуму з МВФ, а й питанням конкурентоспроможності української економіки, підтримки внутрішнього виробника та детінізації галузей.