21 квітня відбулася онлайн-зустріч провідних бізнес-асоціацій з головою комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим і представниками ДПС України. Зокрема, Українську Раду Бізнесу представляли Асоціація платників податків України (АППУ) та Торгово-промислова палата України (ТПП).
Учасники заходу в форматі питання-відповідь порушили проблемні питання, з якими стикається бізнес у взаємовідносинах з податковою – некоректною роботою СМКОР та безпідставним блокуванням накладних, невиконання експортерами-імпортерами в умовах війни договірних зобов’язань, відшкодування ПДВ тощо.
Президент АППУ Грігол Катамадзе, відкриваючи дискусію, наголосив на необхідності зменшити навантаження на фонд оплати праці та запровадити податок на виведений капітал. Запропонував уже зараз, не чекаючи завершення війни, розглянути напрацьований відповідний законопроект, і прийняти його – із вступом у дію – по завершенню воєнного стану.
«Давайте в умовах війни приймемо цей закон, а у перехідними положеннями передбачимо його впровадження після війни. Треба, щоб бізнес не виїжджав з країни, а знав, що після війни будуть добрі умови для підприємництва, і для працівників. Тоді будуть і залишатися, і повертатися додому», – зазначив Грігол Катамадзе.
Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що підтримує ініціативу зменшення навантаження на фонд оплати праці, але в нинішніх умовах немає можливості знижувати податки. Він також повідомив що в рамках реформування податкової у відповідності до моделі оподаткування в ЄС, планується зменшення навантаження на зарплатний фонд.
«Відповідно до меморандуму з МВФ, у поточному році маємо підготувати стратегію доходів до 2030 року на рівні Кабінету Міністрів. Ми всі будемо долучені до цього процесу. І в цій стратегії йтиметься про податкову реформу, яка має знайти баланс між надходженням до державного бюджету та стимулюванням розвитку економіки після війни. І я маю надію, що такі конструктивні ідеї, як зменшення навантаження на фонд оплати праці, що мають і логіку, і компенсатори – будуть враховані. Буду робити усе можливе, аби зміни, які стосуються навантаження на фонд оплати праці, були відображені у стратегії на післявоєнний період», – сказав Данило Гетманцев, додавши що його законопроектна ініціатива готова – зниження навантаження на фонд оплати праці з нинішніх до 25% (ефективна ставка).
Порушуючи питання роботи СМКОР (система моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків), Грігол Катамадзе запропонував податківцям оприлюднювати повну статистику судових рішень щодо ризикових компаній, аби можна було оцінити ефективність роботи системи – скільки у судах виграє ДПС, а скільки програє.
Представники ДПС заявили, що на наразі вони оприлюднюють лише кількість рішень суду, які знаходяться на виконанні чи виконані, і запевнили, що будуть розширювати цю статистику.
Загалом у березні частка блокування податкових накладних становила 0,79%, що менше, ніж у вересні 2022 року, до зміни алгоритму роботи СМОКР, а у квітні показник впав вже до 0.69%.
«Ми чекаємо з дня на день другої черги змін до урядової постанови №1165, як були розроблені разом з експертами та бізнесом. І це повинно також істотно вплинути на кількість блокувань податкових накладних. Ми не плануємо відмовитися від блокування ПН, але ми плануємо інтелектуально покращити роботу системи блокувань, аби сконцентруватися виключно на ризикових підприємствах, щоб система не торкалась законослухняних підприємців», – повідомив Данило Гетманцев.
Перший віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран прокоментував ситуацію щодо видачі підприємцям сертифікатів про форс-мажорні обставини.
Він заявив, що раніше пропонував запровадити відповідний механізм з валютного контролю, але цю ініціативу не підтримали, тому на сьогодні зіштовхнулися з проблемою
«У нас тисячі експортерів, які мали угоди до 24 лютого 2022 року, потрапили в важку ситуацію несплати платежів, неможливості здійснити доставку товару, в умовах, коли заблоковані порти, порушена логістика. Настав термін валютного контролю. Якщо з рф більш-менш зрозуміла ситуація – там діє пряма заборона на здійснення будь-яких операцій, – то щодо Білорусі ситуація складніша: не існує жодного нормативного акту, який би забороняв бізнесові відносини між Україною та Білоруссю. Але при цьому митні переходи та пости не працюють. Є рішення НБУ про заборону розрахунків в російських та білоруських рублях. Платежів не приймають і іншій валюті. Але оскільки немає заборони на проведення господарських операцій, ті, хто працював з Білоруссю, не можуть отримати сертифікат про форс-мажор. І навіть коли український експортер хоче подати в суд, на сьогодні він цього не може зробити. Тому я пропоную: Кабміну ухвалити постанову, якою заборонити господарські операції (як по росії), і це нам буде підставою для видачі сертифікату; або ініціювати повернення термінів отримання виручки по контрактах до 24 лютого 2022 року ще на півроку або на рік», – висловив свою позицію Михайло Непран.
Данило Гетманцев запропонував ТПП спільно з Федерацією роботодавців України доопрацювати пропозиції і надати до Комітету.
За підсумками дискусії учасники дійшли спільної думки по всіх питаннях та домовились разом опрацювати відповідні проєкти.