Члени Української Ради Бізнесу, до складу якої входить 107 бізнес-асоціацій різних галузей економіки, проаналізували проєкт закону №6490-д, прийнятий Парламентом за основу, який передбачає перезавантаження Державної митної служби, та зазначають таке:
Представники бізнесу багато років чекають на радикальну реформу Митниці, всі ці роки Митниця працює неефективно, щороку держава втрачає від контрабанди та “сірого” імпорту від 80 до 140 млрд гривень, також нелегальний імпорт шкодить законослухняному бізнесу через викривлення конкуренції.
За підсумками нещодавно проведеного серед членів УРБ репрезентативного опитування, тільки 10% опитаних вважають, що робота Митниці добра та не потребує змін, в той час як 52% опитаних вважають, що ДМС потребує перезавантаження, обрання керівника ДМС на прозорих конкурсах, переатестацію всіх співробітників. Ще 31% взагалі вважають, що Митницю необхідно віддати на “аутсорс”, доручити функції ДМС фахівцям країн G7.
Законопроєкт №6490-д враховує більшість пропозицій українського бізнесу, він передбачає зокрема:
– Прозорий конкурс на посаду голови Держмитслужби за прикладом кращих практик НАБУ, САП, НАЗК – із залученням міжнародних експертів.
– Чіткий алгоритм ухвалення рішень конкурсною комісією, яка вносить подання Прем’єр-міністру України на одну кандидатуру – переможця конкурсу.
– Новому очільнику установи надається право формувати кадровий потенціал митних органів, у тому числі шляхом призначення заступників виключно за погодженням з головою
– Безпосередньо в законі визначаються розміри окладів посадових осіб Митниці, які будуть наближеними до ринкових
В той же час ми переконані, що реформа Митниці не буде повноцінною, якщо разом із перезавантаженням служби не мінімізувати дискрецію та корупційні ризики. Пропонуємо розглянути пропозиції членів УРБ та внести необхідні зміни до законодавства, а саме:
- оснащення всіх митних пунктів пропуску автомобільного та річкового/морського сполучення – повним набором сучасних засобів контролю (сканери, вагові комплекси, інтелектуальне фото та відео спостереження);
- розробка та впровадження об’єктивних показників ефективності Митниці, створення дашборду для регулярної публікації КРІ
- налагодження автоматичного обміну інформацією щодо митної статистики та обміну інформацією щодо митної вартості товарів із ключовими країнами-партнерами. Формально ці угоди існують, але у практичному аспекті – фактично не застосовуються. Причина – закладені механізми практичної реалізації угод не є ефективними та потребують аналізу ефективності, модифікації та вдосконалення. Таке вдосконалення та модифікація неможлива без налагодження механізмів постійних контактів між Держмитслужбою України та митними адміністраціями країн-партнерів. Одним із дієвих механізмів є запровадження на постійній основі посад митних аташе при постійному дипломатичному представництві України в країнах-партнерах. Є нагальним питання введення постійних посад митних аташе в дипломатичних представництвах України за кордоном, з яким Україна має або спільний кордон (крім російської федерації та республіки білорусь), або має (планує мати) значний за обсягом об’єм міжнародної торгівлі товарами та послугами. Це дозволить суттєво підвищити ефективність вже підписаних міжвідомчих міжнародних угод в сфері митної справи.
- популяризація використання українськими підприємствами режиму спільного транзиту (NCTS), який на цей час має позитивну динаміку в цілому. Для прискорення застосування необхідно: а) надання можливості застосування механізмів спільного транзиту при здійснення перевезення товарів під митним контролем в режимі внутрішнього транзиту; б) отримання суб’єктами практичного досвіду щодо підготовки документів для отримання спеціальних спрощень в рамках Конвенції про спільну транзитну процедуру; в) набуття суб’єктами ЗЕД достатнього досвіду застосування Конвенції про спільну транзитну процедуру; г) розширення переліку організацій та установ, що надають гарантії в рамках Конвенції про спільну транзитну процедуру процесі всього маршруту (періоду) здійснення транзитної операції.
- мінімізувати дискрецію на Митниці – забезпечення наявності єдиних індикативних цін для всіх митниць, які регулярно оновлюються даними від трьох провідних експертних установ – Держзовнішінформ, Укрпромзовнішекспертиза, ТПП, а також даними провідних галузевих асоціацій, які об’єднують більше 50% галузі.
Українська Рада Бізнесу закликає народних депутатів якнайшвидше прийняти проєкт №6490-д в цілому у травні, а також розглянути супутні пропозиції, надані бізнес-асоціаціями та внести необхідні для мінімізації корупції зміни до інших НПА.
З повагою,
Бізнес-асоціації
Члени Української Ради Бізнесу