Українська Рада Бізнесу як об’єднання асоціацій із широким спектром представництва галузей економіки, розуміє важливість реформаторських процесів в країні та системно бере у них активну участь.
Учасники Української Ради Бізнесу з великим піднесенням сприйняли новину щодо розробки стратегічно важливого проекту Закону України «Про Національне Бюро Фінансової Безпеки України», який стане остаточним етапом ліквідації податкової міліції.
Протягом тривалого часу чи не найактуальнішим завданням української влади є створення нового державного органу, який буде покликаний ефективно протидіяти економічній злочинності та користуватиметься беззаперечною підтримкою та довірою бізнесу й суспільства.
Вивчивши запропонований Комітетом Верховної Ради України з питань податкової та митної політики проект Закону України «Про Національне Бюро Фінансової Безпеки України», Українська Рада Бізнесу звертає увагу на відсутність в ньому засад, суттєвих для його ефективної роботи.
На нашу думку, критично важливими факторами майбутньої ефективності та успішності НБФБ є:
- наявність ефективного механізму самоочищення від старих каральних практик переслідування бізнесу на кшталт явних або неявних обмежень чи квот на прийом колишніх співробітників правоохоронних органів (податкових міліціонерів, поліцейських, прокурорів, співробітників СБУ тощо);
- забезпечення прозорості процедури відбору кадрів, адже виходячи із запропонованого тексту, основну масу членів комісій з відбору складатимуть особи, фактично обрані директором НБФБ. Тому, на наш погляд, є необхідним посилити роль громадських організацій, експертного середовища та парламенту як представника народу України у зазначених процесах;
- призначення та звільнення керівника НБФБ саме Кабінетом міністрів України;
- забезпечення прозорості відбору кандидатів на посаду керівника НБФБ. Наразі більшість складу конкурсної комісії за певних умов може призначити Президент України, що з урахуванням його прав на призначення, звільнення та контроль діяльності керівника бюро створює надто велику залежність від одного з інститутів влади;
- Надважливим є усунення дублювання функцій правоохоронних органів з контролю економіки, тобто відсторонення СБУ, Нацполіції та прокуратури від розслідування економічних злочинів.
Крім цього, ряд положень запропонованого проекту Закону України «Про Національне Бюро Фінансової Безпеки України» викликає обґрунтовані питання. Зокрема:
- внесення змін до ст.ст. 36 та 40 КПК України, які передбачають надання слідчим повноваження призначати за погодженням з прокурором перевірки та ревізії;
- фактичне збільшення з 24 до 72 годин строку для внесення відомостей в ЄРДР по злочинам, підслідним НБФБ;
- в законопроекті використовується значна кількість термінів, які на даний момент не визначені законодавчо («шкода публічним фінансам», «аналіз структурованих та неструктурованих даних» тощо), але відсутній розділ «визначення термінів». Таким чином, неможливим є визначення меж повноважень НБФБ та способів їх реалізації;
- виникає нова підстава для оперативно розшукової діяльності, у ході якої можуть порушуватись гарантовані Конституцією України права громадян – «наявність аналітичного продукту НБФБ». Фактично синтезований інформаційний документ буде підставою для заведення оперативно-розшукової справи.
Розраховуємо, що створення НБФБ стане реально відчутним для бізнес-середовища маркером проведення реформ в державі.
Водночас, вважаємо, що до моменту вирішення зазначених проблемних питань прийняття запропонованого проекту Закону України «Про Національне Бюро Фінансової Безпеки України» є передчасним, бо не призведе до очікуваного від нього позитивного ефекту.
Представники українських бізнес-асоціацій запрошують представників Адміністрації Президента та народних депутатів Комітету з питань податкової та митної політики якнашвидше провести експертне обговорення проекту та погодити окреслені вище питання.
З повагою,