Бізнес не бачить поетапного плану виходу з кризи, який би озвучив Уряд, і ця невизначеність не дозволяє підприємцям планувати свою діяльність хоча би на півроку наперед. Про це заявила виконавчий директор Української асоціації прямого продажу, член Наглядової Ради Української Ради Бізнесу Надія Бедричук під час онлайн-конференції «Як вистояти малому та середньому бізнесу під час карантину та що робити після?» Конференція пройшла в рамках марафону публічних zoom-конференцій «Економічний тиждень», організованого Київською школою економіки.
Участь у дискусії взяли також Олег Гетман, Економічна експертна платформа, Олексій Дорогань, BRDO, народний депутат Юлія Клименко, партія «Голос», і почесний президент Київської школи економіки Тимофій Милованов.
«Бізнес не бачить поетапного плану виходу з кризи. При якому рівні завантаженості медичної системи чи рівні захворюваності можливе відкриття того чи іншого бізнесу? Ми не можемо планувати, робити подальші кроки, в тому числі непопулярні. Фактично в уряду немає альтернативи, щоб економіку потроху відкривати. Є галузі, які можуть гарантувати не менший рівень безпеки і санітарно-гігієнічних умов, ніж ті бізнеси, які зараз працюють», – підкреслила Надія Бедричук.
Економіст, фахівець Економічної експертної платформи Олег Гетман нагадав про те, що аналітичні центри підготували обґрунтування переходу від жорсткого карантину до ефективного ризико-орієнтованого і передали його Уряду. Такі кроки передбачають широке тестування населення, сувору ізоляцію носіїв вірусу і обмеження та допомогу людям із груп ризику, контроль за дотриманням режиму самоізоляції та обсервації. Але бізнес, чия діяльність не становить епідемічної загрози, повинен працювати – інакше втрати будуть більшими, ніж від вірусу.
«Те що зроблено парламентом, – це важливо, чудово. Надано можливості, щоб відтермінувати сплату податків, тимчасово не сплачувати ЄСВ самозайнятим тощо. Але все це може допомогти бізнесу, якщо жорстка модель карантину буде до кінця квітня. Якщо довше, то вже ніяке звільнення від податків та відтермінування не допоможуть бізнесу. Він буде просто закриватися та звільняти працівників», – зазначив Олег Гетман.
За словами експерта, і аналітичні центри, і бізнес готові долучитися до організації заходів ризико-орієнтованого карантину: наприклад, розгорнути пункти тестування чи доставляти продукти літнім людям. «Якщо держава не має спроможності – бізнес готовий своїми ресурсами допомогти. Але коли чверть бізнесу закрито штучно і 3,5 млн громадян сидять удома – це штучна криза. Це призведе до катастрофічних наслідків для країни».
«Головна проста річ – це чесна комунікація. Уряд має сказати, скільки триватимуть обмеження, щоб бізнес і українці могли приймати правильні рішення: чи скорочувати людей, чи розривати договір оренди. Ці рішення впливають на те, як швидко ми адаптуємося до карантинних умов і як швидко вийдемо», – зазначив Олексій Дорогань, фахівець BRDO.
Народний депутат України Юлія Клименко підтримала ідею гнучкого карантину: «Всі, хто може, залишаються вдома і працюють дистанційно. Хто не може – має виходити на роботу і працювати у відповідності із умовами безпеки. Щоб підприємства запустити – потрібен не один день. Це не станеться в один момент. Як мінімум, уряд повинен попередити людей за тиждень», – вважає парламентарій.
Тимофій Милованов закликав підприємців «розраховувати на себе» і оцінити власний запас міцності, оскільки у держави немає можливості підтримувати малий і середній бізнес так, як це роблять уряди інших країн. Також Тимофій зазначив, що у складних випадках бізнес завжди знаходить можливості для існування, навіть переходячи тимчасово до неформального сектору.