У столиці пройшов представницький форум, присвячений обговоренню актуальних проблем та перспектив розвитку мікро-, малого та середнього бізнесу в умовах воєнного стану. Захід  організовали в межах швейцарсько-українського Проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні», який впроваджується Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні у співпраці з Міністерством економіки України та за фінансової підтримки Швейцарії.

Форум зібрав представників влади, міжнародних партнерів, бізнес-асоціацій та експертного середовища для конструктивного діалогу щодо створення сприятливих умов для розвитку підприємництва в Україні.

Захід організовано Українською Радою Бізнесу – найбільшого горизонтального об’єднання, що налічує 126 всеукраїнських асоціацій, спільно з ПРООН. Метою форуму стало напрацювання конкретних рекомендацій для реалізації Стратегії відновлення України, сталого розвитку та цифрової трансформації малого і середнього підприємництва на період до 2027 року, а також інших пропозицій для відновлення та спрощення ведення бізнесу в Україні. Модератором заходу виступив Дмитро Тузов, ведучий радіо НВ.

Олександр Циборт, заступник Міністра економіки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, відкриваючи форум, наголосив на ключовій ролі малого та середнього бізнесу як основи економіки України, рушійної сили інновацій та створення робочих місць. Водночас визнав численні виклики, з якими стикається сектор: регуляторні бар’єри, обмеження доступу до фінансування, необхідність адаптації до глобальних ринкових тенденцій. Заступник міністра підкреслив важливість цифрових інструментів для полегшення ведення бізнесу та заходів дерегуляції, які вже активно впроваджуються.

Ірен Фрей, заступниця керівника відділу розвитку приватного сектору, Державний секретаріат з економічних питань (SECO), наголосила на довгостроковій підтримці, яку її країна надає Україні з 1990-х років, з особливим фокусом на малому та середньому підприємництві. Ірен Фрей підкреслила важливість публічно-приватного діалогу як конструктивного механізму для створення належного бізнес-середовища. Вона зазначила, що програма вже перебуває на третій фазі реалізації, і ключовим завданням є інституціоналізація державно-приватного партнерства. 

«Тільки на основі довіри та довгострокової комунікації між двома партнерами, коли обидві сторони активно розбудовують довіру, політика стає більш практичною, краще скоординованою та відповідає бізнес-реаліям», – наголосила представниця Швейцарії.

Христофорос Політіс, заступник Постійного представника ПРООН в Україні, підкреслив важливість голосу приватного сектора у формуванні політики підтримки МСП як у Києві, так і по всій Україні. Христофорос Політіс наголосив на філософії проєкту, що полягає у розширенні спроможності бізнес-організацій та створенні платформи для відкритого діалогу з урядом. 

Він звернув увагу на критичну важливість доступу до фінансування та зазначив, що процес вступу України до ЄС повинен супроводжуватись активним діалогом. Саме такий підхід, на його думку, дозволить розбудувати експорт-орієнтований приватний сектор, здатний працювати на ринку ЄС.

Модератор заходу – Дмитро Тузов надав слово Гріголу Катамадзе, який  згадав історію створення УРБ, зауваживши: «…колись декілька асоціацій прийняли рішення об’єднатися з метою збереження своєї суб’єктності, а на сьогодні провідних бізнес-асоціацій, для консолідації бізнесу та реалізації суспільно важливих реформ, в складі УРБ становить 125 об’єднань», – наголосив Грігол Катамадзе. 

Також Грігол Катамадзе подякував іноземних партнерів, які взяли участь у сьогоднішньому заході за ідею створення більш ширшого кола бізнес-об’єднань та економічних аналітичних центрів,  висловивши надію, що за результатами сьогоднішнього заходу  буде винесена Резолюція об’єднаного українського малого та середнього бізнесу ключових пріоритетів для подолання загроз, які на цей час стоять перед Україною, в першу чергу необхідність реалізувати завдання, визначені провідними бізнес-об’єднаннями.

 

Грігол Катамадзе, звертаючись до Олени Шуляк,  акцентував  її увагу, що  він  противник прийняття законів, які «розколюють» суспільство і поставив запитання щодо відновлення відкритих конкурсів на державну службу за участю входження до складу конкурсних комісій тільки українських експертів.

Голова партії Слуга Народу – Олена Шуляк відповіла Гріголу Катамадзе, що ініційований Комітетом, який вона очолює Законопроект № 13478-1 від 16.07.2025 року, передбачає поетапне відновлення конкурсів на державну службу, спочатку на посади категорії “А”, а потім “Б” і “В” та охоплює посади в органах місцевого самоврядування і врегульовує порядок проведення конкурсів для тих, хто був призначений без них під час воєнного стану.

Бізнес-омбудсмен Роман Ващук звернув увагу учасників на важливу проблему: попри користь діалогу влади з бізнесом, держава має й інші інструменти – правоохоронні та фіскальні органи, де спілкування відбувається зовсім інакше. Роман Ващук підкреслив, що поки один діалог не синхронізовано з другим, багато благих намірів не будуть реалізовані. 

Він відзначив певні покращення в роботі Державної податкової служби та Бюро економічної безпеки, проте наголосив на проблемі «вертикалі, яка бажає створювати страх і залежність». 

«Держава, де чиновники працюють під тиском страху, а бізнес тримають на гачку – це система, яку треба стримати. Інакше вона не дозволить реалізувати навіть найконструктивніші ініціативи», – зазначив омбудсмен.

АНАЛІТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КЛЮЧОВІ ВИКЛИКИ

Максим Борода, керівник проєктів ПРООН в Україні, представив результати щорічного дослідження впливу війни на мікро-, малий та середній бізнес, яке ПРООН підтримує третій рік поспіль. За його словами, ситуація з обсягом робіт підприємців «50 на 50»: половина бізнесу стабільно не відчуває скорочення, але для іншої половини все не настільки добре. Тривожним сигналом є те, що частка підприємців зі значним зростанням обсягу робіт скоротилася більш ніж вдвічі – з 21% у 2023 році до 4% у поточному році. Лише 17% підприємців оцінюють фінансово-економічний стан своїх бізнесів як добрий або відмінний. 

Максим Борода назвав найбільші 5 викликів для МСП: 

• складність передбачувати економічну політику держави (56%), 
• доступ до ринків та платоспроможного попиту (54%), 
• непрогнозованість економічної ситуації (53%), 
• доступ до людських ресурсів (52%), 
• доступ до фінансування (40%).

Олександр Циборт доповів про перші результати реалізації Стратегії відновлення МСП до 2027 року. За його словами, на сьогодні з 86 заходів стратегії 18 вже виконано, а 55 перебувають у процесі реалізації. Серед ключових досягнень – суттєве оновлення програми «Власна справа», яка тепер включає мікрогранти в 75 тисяч гривень без вимоги до створення робочих місць, розширений перелік повноважених банків та можливість змінювати цільове призначення. 

«Серед молодих підприємців понад 500 осіб отримали грант, а на прифронтових територіях відкрилось майже 6 тисяч бізнесів, що створило 10 тисяч робочих місць», – повідомив Циборт.

Окрему увагу він приділив новому цифровому інструменту «Пульс», який вже отримав понад 300 тисяч оцінок від бізнесу та 20 тисяч коментарів і звернень, що дозволяє систематизувати проблеми за допомогою штучного інтелекту.

Олег Гетман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи, член Наглядової ради Української Ради Бізнесу, подякував Міністерству економіки за інклюзивний підхід до розробки Стратегії МСБ-2027 із залученням аналітичних центрів та бізнес-асоціацій. 

Водночас він звернув увагу на проблему: переважна більшість надважливих системних пропозицій потрапили в Стратегію, але близько десятка ключових пунктів відсутні в Стратегічному плані, тож невідомо, коли та як вони будуть реалізовуватися. Серед таких пріоритетів: щорічне дослідження бюрократичного навантаження на МСП, реформування системи державного нагляду, детінізація самозайнятих осіб, вдосконалення системи публічних закупівель та зміцнення спроможності інфраструктури підтримки бізнесу. 

Гетман також представив результати агрегованого аналізу кількох досліджень (BRDO, ПРООН, Інститут економічних досліджень), що виявив найбільші  проблеми МСП: 

• дефіцит робочої сили, 
• падіння попиту та втрата клієнтів, 
• недобросовісна конкуренція та тіньова економіка,
• необґрунтовані перевірки і штрафи, 
• логістичні та інфраструктурні складнощі.

Володимир Дубровський, експерт CASE Україна, Економічна експертна платформа, представив результати щойно завершеного дослідження тіньових схем в економіці України, яке виконане за сприяння ПРООН в Україні та фінансової підтримки уряду Швейцарії у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні». За його даними, дві найбільші схеми продовжують домінувати та зростати: зарплати в конвертах (повністю неоформлена зайнятість та МЗП+конверт), а також «сірий імпорт» і контрабанда. Втрати бюджету тільки від цих двох схем становлять близько 400 мільярдів гривень. Якщо взяти всі схеми, які вдалося порахувати, втрати сягають 500-600 мільярдів гривень, а за зваженою оцінкою тіньової економіки (30%) – близько трильйона гривень щорічно.

Ганна Стрикун, Голова Національної платформи МСБ, Амбасадорка Альянсу БО, представила новостворений Альянс членських бізнес-об’єднань, який об’єднав 17 платформ та включає понад 450 членських бізнес-об’єднань по всій Україні. Мета створення Альянсу: сформувати постійний механізм публічно-приватного діалогу та посилити роль бізнес-об’єднань ММСП у формуванні державної політики. Основні функції Альянсу: формування механізму моніторингу за реалізацією стратегії МСП, надання зворотного зв’язку від бізнесу, підготовка регулярних звітів та співпраця в розробці актуальних законодавчих рішень тощо. 

Стрикун наголосила, що об’єднання створене на основі добровільного стандарту діяльності БО, розробленого Національною платформою МСБ, і закликала владу звертати увагу на те, хто представляє бізнес на діалогових заходах. 

Зараз вже є досить очевидним, що умови ведення бізнесу на прифронтових територіях суттєво відрізняються від умов в інших регіонах, тому необхідні особливі інструменти підтримки. 

На форумі  Олександр Чумак, президент “Асоціації приватних роботодавців”, окреслив основні Стратегічні пріоритети підтримки бізнесу на прифронтових територіях:

Стратегічний пріоритет 1. Фінансові інструменти: дешеві (пільгові) кредити; гранти на відновлення та збереження робочих місць; гранти на інфраструктурну стійкість.

Стратегічний пріоритет 2. Страхування воєнних ризиків: компенсація вартості полісів; компенсація прямих збитків (пошкодження, руйнування, знищення); компенсація непрямих збитків (упущена вигода, зарплати на період відновлення, розмінування).

Стратегічний пріоритет 3. Податкові та регуляторні інструменти: податкові преференції (місцеві податки, ПДФО, ЄСВ, ПДВ, податок на прибуток); тотальна дерегуляція; зниження адміністративного навантаження (мораторій на перевірки).

Стратегічний пріоритет 4. Збереження людського капіталу: перекваліфікація/навчання (ветерани, ВПО); компенсація переїзду/житла; 100% бронювання персоналу (включно з ФОПами); компенсація першого робочого місця та стажування.

Серед конкретних рішень які необхідно запровадити:

• Держгарантії та компенсація ставок за кредитами
• Гранти на відновлення і збереження робочих місць (у т.ч. на утримання персоналу на період відновлення постраждалих підприємств).
• Державне страхування воєнних ризиків з покриттям прямих та непрямих збитків.
• Запровадження податкових пільг на місцеві податки.
• Надання грантів «Власна справа: відновлення» на ліквідацію наслідків прильотів для постраждалих мікро- та малих підприємств та збільшення суми грату до 1,5 млн. грн.. 
• Надання компенсації на релокацію робочої сили (переїзд, житло)
• Запровадження 100% бронювання персоналу, у т.ч. для ФОПів.

ПУБЛІЧНЕ ІНТЕРВ’Ю З ГОЛОВОЮ ПОДАТКОВОГО КОМІТЕТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ

Центральною подією форуму стало публічне інтерв’ю з Данилом Гетманцевим. Голова Податкового комітету ВРУ взяв участь у відвертій розмові про найболючіші питання податкової, митної та фінансової політики.

• Про корупцію та тінізацію економіки: Гетманцев категорично заявив, що корупція і тінь – це не два пов’язані явища, а «одне абсолютне явище, яке просто ми розглядаємо з двох сторін». Він спростував ілюзію про існування якогось чудового рішення, яке миттєво подолає ці проблеми. За його словами, в Україні вже є достатньо механізмів і норм для детінізації економіки до рівня європейських країн – не вистачає лише бажання їх застосувати.
• Про реєстр дропів та роботу фінмоніторингу: Данило Гетманцев зазначив, що це лише інструмент, який сам по собі нічого не вирішить. «Мені здається, що на сьогодні вже є достатньо повноважень в правоохоронців і фіскалів, і фінмону найголовніше, для того, аби блокувати такого роду операції.», – підкреслив він. Голова комітету висловив незадоволення роботою Служби фінансового моніторингу та закликав Національний банк бути більш сміливим у правозастосуванні.
• Про цифрові платформи та таксі: Голова податкового комітету пояснив, що податковими агентами будуть лише ті платформи, які виконують за гроші посередницьку функцію, мають відсоток від продажів та інформацію про угоди. Прості дошки оголошень (Facebook, Instagram, OLX дошка оголошень) – такими платниками не є. Він підкреслив, що намагання «подрібнитися» або розвести на різні платформи з метою ухилення від оподаткування – не вдасться, тому «простіше буде просто піти на те, що врешті цей податок 5% плюс 5% буде утриманий одразу і всім буде від цього краще».
• Про зарплати в конвертах: Визнаючи зарплати в конвертах найскладнішою проблемою для протидії, Данило заявив, що комплексне вирішення можливе лише після завершення війни через повне реформування оподаткування фонду зарплат. Наразі заробітна плата нижче середньої по галузі буде ознакою для податкового контролю та підставою для віднесення підприємства до ризикових.
• Про пільги: Голова комітету підтвердив свою послідовну позицію як противника податкових пільг: «Будь-яка пільга – це викривлення і викривлення конкуренції, яке дає перевагу одному бізнесу перед іншим». Він нагадав, що його Податковий Комітет вилучив найбільшу кількість пільг за всю історію – від підприємств людей з інвалідністю до «курятини». Єдиним виправданням для пільг, на його думку, може бути критична необхідність, як у випадку з обладнанням для виробництва зброї або дронів.

ПИТАННЯ ВІД БІЗНЕСУ

Під час форуму представники різних секторів економіки мали можливість поставити свої питання безпосередньо голові податкового комітету. Андрій Антонюк, голова правління Всеукраїнської таксомоторної асоціації, описав ситуацію, коли більшість галузі таксі перебуває в тіні, а легальний бізнес суттєво програє. Він також звернув увагу на проблему комісійної торгівлі автомобілями, де «кожна компанія біля МРЕО має оборот мінімум мільйон євро в день», при цьому в штаті один директор, працівників нуль і оподаткування так само. Данило Гетманцев погодився з проблемою та підкреслив, що саме для галузі таксі законопроект про платформи є компромісним рішенням.

Андрій Хоркавий, представник міжнародних пасажирських перевезень компанії KL Airbus, порушив питання нелегальних перевізників на восьмимісних мікроавтобусах, які створюють нечесну конкуренцію легальному бізнесу. Він запитав про долю законопроекту №11025, який надає додаткові повноваження органам контролю. Д.Гетманцев відповів, що посилення відповідальності не допоможе там, де не працює навіть те, що є зараз, і запропонував окремо обговорити цю проблему для напрацювання системного підходу до відпрацювання галузі.

Олександр Балдинюк, президент Асоціації «Укркондпром», порушив питання документальних перевірок у випадках, коли податкова служба не уточнює, які саме документи не були подані в повному обсязі. Гетманцев відповів, що це питання конкретного правозастосування, яке має вирішуватися через адміністративне скарження або суд у кожному окремому випадку.

Тетяна Потопальська, провідний спеціаліст з питань оподаткування, член Громадської ради при ДПС, поставила питання про перегляд податкових пільг та нову пільгу на електрокари. Гетманцев підтвердив, що залишається противником такого інструменту регулювання економіки, оскільки пільги викривлюють конкуренцію та їх наслідки важко передбачити.

ПІДСУМКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Форум «Діалог влади з бізнесом» продемонстрував зрілість українського бізнес-середовища та готовність конструктивно співпрацювати з владою навіть в умовах воєнного стану. Учасники заходу дійшли консенсусу щодо ключових проблем, які потребують негайного вирішення:

• Детінізація економіки – найбільший виклик, який вимагає не стільки нових норм, скільки системного правозастосування наявних механізмів
• Дефіцит робочої сили – при наявності 4 мільйонів ВПО, більшість яких не працюють
• Бюрократичне навантаження – необхідність проведення щорічних незалежних досліджень та системної дерегуляції
• Доступ до фінансування – попри наявність програм підтримки, механізми їх отримання потребують спрощення
• Інституціоналізація публічно-приватного діалогу – через створення Альянсу бізнес-об’єднань та регулярні платформи для спілкування

За результатами форуму планується підготувати резолюцію з конкретними рекомендаціями для відновлення та розвитку економіки. Як зазначив модератор Дмитро Тузов – найціннішими ресурсами є люди і час, і форум продемонстрував, що українській бізнес готовий ефективно використовувати обидва ці ресурси для розбудови економіки країни навіть у найскладніших умовах.