Український бізнес та прифронтові громади об’єдналися для захисту економіки воєнного часу
У столиці відбулася конференція «Бізнес на лінії фронту: податкова політика, стійкість і відновлення прифронтової економіки», організована Українською Радою Різнесу та Асоціацією прифронтових міст та громад. Захід зібрав понад 30 представників провідних бізнес-асоціацій країни, керівників прифронтових міст та підприємців для обговорення критичних питань виживання економіки на лінії фронту.
Центральною подією конференції стало підписання Меморандуму про співпрацю між Українською Радою Бізнесу, яка об’єднує 126 бізнес-асоціацій з 27 тисячами підприємствами-членами, та Асоціацією прифронтових міст та громад, до якої приєдналися понад 300 прифронтових громад.
Ігор Терехов, міський голова Харкова та голова Асоціації прифронтових міст та громад, відкрив конференцію, наголосивши на критичній ситуації для економіки прифронтових територій. Він повідомив, що в Харкові сьогодні працює 127 тисяч підприємців – більше, ніж до війни, що свідчить про незламність міста. Пан Терехов зазначив про потребу більш ефективного кредитування бізнесу прифронтових регіонів за програмою 5-7-9, по якій прифронтові регіони наразі отримали лише 13% від загального обсягу кредитів. Міський голова розповів про стимули для роботи бізнесу, які діють у прифронтовому Харкові – зокрема, скасування місцевих податків та зборів у Харкові. Відповідне рішення продовжили на перший квартал 2026 року.
Для бізнесу, який виїхав з прифронтових територій, голова АПМГ запропонував механізм розподілу податків 50/50 між громадою, звідки релокувався бізнес, та громадою, куди він переїхав.

Григол Катамадзе, президент Асоціації платників податків України та член Наглядової ради Української Ради Бізнесу – розкритикував ініціативу запровадження ПДВ для ФОПів.
«Я не розумію, хто автори цього законопроекту, де вони живуть, як вони вигадують такі ідеї. Зараз 90% ФОПів – це цілком самозайняті люди, які не зловживають», – заявив Григол Катамадзе.
Він наголосив, що підписання меморандуму з Асоціацією прифронтових міст стане одним із найважливіших за 10 років існування Української Ради Бізнесу, оскільки прифронтові території захищають усю країну. Пан Катамадзе також закликав проводити міжнародні інвестиційні форуми про відновлення України безпосередньо в прифронтових містах, щоб інвестори відчули реальні умови життя та бізнесу.

Олександр Чумак, президент Асоціації приватних роботодавців, представив попередній аналіз наслідків запровадження ПДВ для ФОПів Харкова. За його розрахунками, місто може недорахуватися близько одного мільярда гривень надходжень до місцевого бюджету через тінізацію та релокацію бізнесу.
«За 10 місяців 2025 року місто отримало 3,2 мільярди податкових надходжень у вигляді єдиного податку, що складає 26% податкових надходжень. У разі запровадження ПДВ для ФОПів місто може втратити третину цієї суми», – зазначив президент Асоціації приватних роботодавців та запросив представників Мінфіну відвідати Харків, щоб особисто ознайомитися, як працюють підприємці у прифронтовому місті.
Він передав офіційне звернення до Харківської міської ради з проханням ініціювати розгляд на сесії питання щодо недопустимості запровадження ПДВ для ФОПів, особливо в умовах воєнного стану.

Борис Емельдеш, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців, запропонував альтернативні шляхи наповнення бюджету. Він навів дані, що детінізація ринків тютюну (19% тіні, 25 млрд грн втрат на рік), алкоголю (16,2% тіні, 8 млрд грн втрат на рік) та палива (19% тіні, 10 млрд грн втрат на рік) може принести близько 45 мільярдів гривень щорічно – більше, ніж очікувані надходження від ПДВ для ФОПів. Пан Емельдеш наголосив, що адміністрування ПДВ коштуватиме близько 100 тисяч гривень на рік для одного підприємства, що є непосильним тягарем для малого бізнесу. Разом на всіх підприємців – це 100-120 млрд грн на рік непродуктивних втрат. Він запропонував запровадити критерії для боротьби з дробленням бізнесу замість загального оподаткування всіх ФОПів.

Євген Катрич, член наглядової ради Харківського ІТ-кластеру та засновник компанії WebSpark, звернув увагу на ситуацію на ринку праці IT-сектору. За даними порталу Djinni, на 9 тисяч вакансій припадає 81 тисяча кандидатів – майже в 10 разів більше.
«Ці всі люди працюють як фрілансери, самозайняті, і вони як ФОПи платять податки. Але якщо ввести ПДВ, це буде нерентабельно, люди просто підуть у тінь», – попередив експерт.
Він також наголосив на важливості підтримки не лише експортної діяльності IT-компаній, але й роботи на внутрішньому ринку, зокрема з українськими підприємствами.
Едуард Голодницький, президент International Advisers Association, закликав до імплементації європейського досвіду у податковій сфері. Він зазначив, що в ЄС поріг для реєстрації платників ПДВ становить від 40 до 85 тисяч євро, а не 1 мільйон гривень, як пропонується в Україні. Пан Голодницький наголосив на необхідності спрощення адміністрування ПДВ за європейською моделлю, де будь-який документ з 10 реквізитами може вважатися ПДВ-інвойсом, а звітність складається лише з чотирьох полів. Водночас Едуард зазначив, що в більшості європейських країн немає війни, тому потрібна корекція директив з урахуванням українських реалій.

Тетяна Думенкова, заступниця голови Асоціації паливно-енергетичного бізнесу, розповіла про критичну ситуацію паливної інфраструктури в прифронтових зонах. Авансовий внесок від 30 до 60 тисяч гривень з кожної роздрібної точки продажу пального не враховує безпекову ситуацію та географічне розташування.
«В Чугуївському районі залишилось 800 мешканців. Продається тисяча літрів пального в день, якщо це вже велике досягнення. Прибутку немає, податок сплачується з обігових коштів або власних заощаджень», – описала заступниця голови Асоціації паливно-енергетичного бізнесу.
Вона наголосила, що підприємці продовжують працювати виключно через громадську позицію, не маючи морального права залишити мешканців та військових без палива, фактично дотуючи бізнес власними коштами.

Костянтин Іванов, президент Чернігівської торгово-промислової палати, представив об’єктивні аргументи для запровадження спеціальних економічних режимів у прифронтових регіонах. Після березня 2022 року в Чернігівській області 506 підприємств різних форм власності зазнали безпосереднього вогнєвого впливу, і ця цифра продовжує зростати. За його підрахунками, понад 70% годин повітряних тривог в Україні припадають на прифронтовий пояс від Чернігова до Одеси.
«Третина тривог – це робочий час підприємств, які працюють в одну зміну. Тривоги забирають у нас економічну складову – час, яким ми можемо працювати», – зазначив Іванов.
Він також навів тривожну статистику: за дев’ять місяців 2024 року з України виїхало і не повернулося 166 тисяч осіб, а лише за півтора місяця (з жовтня до початку грудня) – ще 128 тисяч.
Мирослав Лаба, фахівець Економічної експертної платформи, звернув увагу на технічні аспекти переїзду бізнесу. Він пояснив, що чинний Податковий кодекс передбачає зміну місця сплати податків лише в кінці року, тому для реалізації ідеї розподілу податків 50/50 необхідно внести зміни, щоб дозволити бізнесу міняти алокацію протягом року. Фахівець також запропонував використати досвід Львівської області з ініціативою «Пліч-о-пліч», де громади оцінюються за показником допомоги прифронтовим територіям, та закликав до діалогу між фінансово спроможними громадами, куди релокується бізнес, та прифронтовими громадами, які потребують підтримки.

Олександр Попов, голова Харківської обласної організації роботодавців оборонно-промислового комплексу, окреслив подвійні виклики для підприємств ВПК у прифронтових регіонах. Ці підприємства не лише стикаються з типовими проблемами прифронтового бізнесу, але й є цілями для агресора.
«СБУ надсилає інформацію, що до підприємства скоро прилетить, а потім приходять МНС і дивляться, де гідранти. Настрій співробітників такий собі, але Харків працює», – іронічно зауважив Попов.
Він різко розкритикував закон про Defense City, який вимагає від підприємств ОПК для отримання пільг бути розташованими у Закарпатті, вважаючи це несправедливим щодо підприємств, які продовжують працювати безпосередньо в прифронтових містах.
Пан Попов запропонував низку конкретних заходів:
- запровадження 100% державних гарантій для підприємств у прифронтових регіонах з державними замовленнями;
- скасування вимоги Нацбанку щодо гарантій третьої особи для прифронтових територій;
- розширення державних гарантій на відновлення приміщень, а не лише на купівлю обладнання;
- скасування обмеження на п’ять юридичних осіб у грантонабувача для прифронтових регіонів.
- спростити вимоги фінмоніторингу, оскільки в Харкові масово блокуються карти підприємців, та запровадити мораторії на перевірки і присвоєння статусу ризиковості підприємствам у прифронтових зонах.
Олексій Радченко, співзасновник IT-компанії Raccoon Gang та директор компанії Prozori Solutions, порушив критичне питання роботи вищих навчальних закладів у прифронтових регіонах. Він попередив, що постанови Кабміну фактично призводять до скорочення технічних ВНЗ, на які завжди розраховував бізнес. За його словами, IT-компанії, зареєстровані в Харкові, пріоритетно продовжують шукати кадри з регіону, оскільки роками вибудовували стосунки з місцевими вишами. Радченко також наголосив на важливості збереження квоти 100% бронювання для прифронтових територій як магніту для повернення співробітників.
За підсумками конференції учасники сформулювали низку конкретних пропозицій:
Щодо ПДВ для ФОПів: недопущення запровадження такого регулювання до завершення воєнного стану; якщо запровадження неминуче – підняття порогу до рівня, не нижчого за європейські стандарти (85-100 тисяч євро, або близько 5 мільйонів гривень на рік).
Спеціальний статус для прифронтових територій: запровадження преференційних умов кредитування за програмою 5-7-9 (зниження ставок до 1-3%); нульове мито та ПДВ на імпорт основних засобів для виробничих потреб; фіксовані тарифи на розподіл газу та електроенергії; перегляд нормативної грошової оцінки землі з урахуванням безпекової ситуації.
Підтримка релокованого бізнесу: внесення змін до Податкового кодексу для можливості зміни місця сплати податків протягом року; механізм розподілу податкових надходжень 50/50 між громадою походження та громадою релокації.
Для підприємств ОПК: 100% державні гарантії за кредитами для підприємств у прифронтових регіонах з державними замовленнями; скасування вимоги щодо гарантій третьої особи; розширення Defense City на підприємства, розташовані у прифронтових регіонах.
Людський капітал: збереження квоти 100% бронювання для прифронтових територій; можливість роботи вузів в офлайн-режимі з відповідною інфраструктурою безпеки; державні субвенції для бізнесу на придбання укриттів.
Адміністративне спрощення: мораторій на перевірки в прифронтових регіонах; спрощення вимог фінмоніторингу; скасування автоматичного присвоєння статусу «ризикове підприємство».
Ігор Терехов підсумував: «Від того, як ми будемо відстоювати інтереси бізнесу у прифронтових містах і громадах та по всій Україні, залежить економіка держави і наше з вами майбутнє. Збитки від війни сягають від 600 мільярдів до 1 трильйона доларів США, і ніякі репарації не покриють таких коштів. Якщо ми не створимо умови, щоб бізнес працював прозоро, чесно, без зайвого податкового та адміністративного навантаження – нічого не буде».
Меморандум про співпрацю між Асоціацією прифронтових міст та громад і Українською Радою Бізнесу створює інституційну основу для системного лобіювання інтересів бізнесу та територій, що знаходяться на передовій економічної війни.

