Члени Української Ради Бізнесу зустрілись з представниками влади задля обговорення нагальних потреб МСБ. Відбудова країни за новими стандартами, відшкодування військових збитків громадянам, економічне бронювання, взаємодія бізнесу та АРМА – зокрема ці теми не залишились непоміченими учасниками дискусії. Конференція відбулась у Києві 27 вересня. Організаторами виступили Українська Рада Бізнесу спільно з Національною бізнес коаліцією. Партнерами заходу виступили  Help – Hilfe zur Selbsthilfe e. V. та  Економічна експертна платформа.

Від представників влади взяли участь: Олена Шуляк, голова партії Слуга народу, голова Комітету ВРУ питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування; Олена Дума, голова АРМА; Сметанко Сергій, директор Департаменту економіки безпеки і оборони; Катамадзе Грігол, заступник Голови АРМА

Бізнес представляли: Михайло Непран, перший віце-президент Торгово-промислової палати; Йосип Бучинський, віце-президент Асоціації платників податків України, Борис Емельдеш, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців; Анатолій Долинний, керівник Української федерації індустрії безпеки; Христина Венгриняк, директор Асоціації Software Ukraine; Надія Бедричук, виконавчий директор Української асоціації прямого продажу тощо.

Зустріч відкрила Олена Шуляк розповівши останні новини діяльності у напрямку відбудови. Ключовими проблемами до вирішення наразі є забезпечення енергоефективності країни, удосконалення стандартів систем цивільного захисту (укриттів) та економічний розвиток громад. Стосовно побудови укриттів голова Комітету ВРУ питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування наголосила на відкритості до пропозицій. Оскільки ворог вдосконалює власну зброю, системи цивільного захисту також мають вдосконалюватися.

“Зараз громади почали дивитися на економічні чинники своїх міст, районів, областей і починають працювати з цифрами. Вони чітко визначають який бізнес закрився, який релокувався, які підприємства можуть зайти в ту чи іншу громаду, але для нього потрібно знайти якийсь новий потенціал. Перед тим, як впроваджувати й взагалі розробляти програму комплексного відновлення, місцева влада ще аналізує такий чинник як демографія, тому що чітко потрібно розуміти: де ці люди будуть працювати, жити, якою мережею публічних послуг вони будуть користуватися, що з садочками, школами, лікарнями та інше.”

Наступне, на чому зупинилася Олена Шуляк було питання публічного обговорення Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України» та майбутнє фінансування програми єВідновдення у 2025-му році в рамках бюджету.

Також величезною проблемою наразі є накопичення будівельного сміття. Оскільки в країні немає компаній для його перероблення, сміття вивозиться на спеціально відведені полігони. Тож влада максимально зацікавлена у заохочуванні бізнесу, що утилізує будматеріали.

Михайло Непран поставив питання, що турбує агро бізнес: чи отримають фермери найближчим часом відшкодування за постраждалий бізнес, втрачені землі тощо?

Олена Шуляк зазначила, що наразі держбюджет не дозволяє зробити цього повною мірою. І зараз йде боротьба за людський капітал, ворог намагається отримати лояльність українців на окупованих територіях, проте й українська влада не готова втрачати громадян. Відшкодування обов’язково будуть, спочатку держава відшкодує втрачене майно громадян, через програму Е-відновлення, яка успішно працює, а потім і з майно підприємцям. 

Ростислав Коробка, Віцепрезидент Торгово-промислової палати України  зауважив, що наразі бізнес відчуває дефіцит робочої сили та потребує рішень, наприклад можливості “імпортувати” співробітників з інших держав. Друге, важливо попередити корупцію при будівництві захисних споруд, співвідносити заробітні плати працівників ринковим умовам.

Олена Шуляк відповіла, що скоріш за все Україні доведеться залучати міжнародну робочу силу. В такому разі влада розробить відповідний механізм, аби економіка не зазнала погіршення. Стосовно корупції на будівництвах — потрібно переглядати систему ціноутворення, у цьому допоможуть аналітичні центри.

“Ми готові включатися, тому що чинна пострадянська система ціноутворення призводить і до корупційних ризиків, і до зловживань, адже нічого не можна ні перевірити. Зараз Верховна Рада ухвалила Закон про зобов’язання публікувати всі кошториси. Народні депутати радіють, а я бачу трошки проблему глибше. Ти можеш публікувати будь-які кошториси, проте корупція не лише там. Корупція з’являється при виконанні, при технологіях, безпосередньо коли йде процес будівництва або відновлення. Тому – по ціноутворенню готові працювати, вдосконалювати механізми.”

Сергій Сметанко, коментуючи питання відбудови зазначив,  що у серпні була опублікована постанова Кабміна №924, запровадження економічного експериментального проєкту щодо отримання критичного промислового виробництва, промислового обладнання в рамках гуманітарної допомоги. Ідея в тому, щоб при обласних адміністраціях були сформовані комісії, які будуть збирати дані, яке промислове обладнання було знищене внаслідок агресії рф. Але йдеться тільки про критичні засоби виробництва. У постанові визначений перелік цього майна, яке можна буде отримати в якості гуманітарної допомоги. 

“Я рекомендую всім вивчити цю постанову і подумати. Якщо є якісь можливості з міжнародними партнерами – то варто вже шукати таке обладнання.”

Наступним питанням до обговорення постало питання вдосконалення поточної моделі чинного бронювання. Директор Департаменту економіки безпеки і оборони наголосив на важливості дотримання балансу між тими, хто працює і військовими. Із запровадженням електронної системи бронювання, процес сильно пришвидшився та спростився. Проте постала проблема адміністрування та потреба розширити можливості платформи. 

Єфрем Лащук, фахівець з правових питань Економічної експертної платформи, подякував Мінекономіки за впровадження бронювання у Дії, спрощенні всіх процедур влітку. Це дійсно змінили ситуацію з бронюванням на краще.  В той же час Єфрем звернув увагу на доцільність відокремити керівників підприємств від загальних списків на бронювання. Адже управління компанії безумовно має бути економічно заброньованим. Крім того – важливим є спростити та прискорити процедури розбронювання, це також важливо для підприємців.

Борис Емельдеш, розповів про недоліки електронного кабінету військовозобов’язаних “Резерв+”. Головним недоліком залишається, що співробітники ТЦК не сприймають статус електронного кабінету як дійсний та вимагають військовий квиток. 

Сергій Сметанко зазначив, що відповідні міністерства опрацюють ці питання, всі слушні пропозиції бізнесу будуть враховуватись при наступних оновленнях НПА.

По питанню взаємодії АРМА та бізнесу виступила Голова Агенства з управління та менеджменту активів виступила Олена Дума, яка зазначила, що всі питання, які піднімаються на Конференції є дотичними до діяльності АРМА, адже результативність діяльності Агентства є вагомим чинником поповнення бюджету. У 2022 році від управління активів Агенством держава отримала 35 млн грн, у 2023 році 167 млн грн, за 8 місяців 2024 році вже 1.8 млрд грн (⁠+ грошовий портфель в управлінні АРМА на 10 млрд грн , з яких на 6,6 млрд грн, 31 млн долларов та 6,5 мон євро придбано війскових облігацій , від яких державний бюджет отримав чистого прибутку більше ніж 600 млн грн ).  Голова АРМА проінформувала учасників про діяльність та досягнення Агентства, особливостях  формування та ведення Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, який працює у відкритому доступі та відзначила про низький рівень фінансування АРМА, якого недостатньо для  формування фахового кадрового складу відомства та його якісного маркетингу діяльності. 

Окремо Олена Дума проінформувала учасників заходу про напрацьовані АРМА законодавчі ініціативи, які мають на меті створення належних умов для якісного виконання функцій та повноважень АРМА, зокрема, вона наголосила про важливість підтримки народними обранцями  Законопроєктів: № 11280-1 щодо управління корпоративними правами рф і Білорусі; № 11009 про передачу арештованих санаторіїв для реабілітації військових; № 11137д стосовно отримання ліцензій на видобуток корисних копалин; № 10069 про підвищення ефективності діяльності у сфері виявлення, розшуку та управління активами

Грігол Катамадзе у своєму виступі зупинився на основних напрямках діяльності АРМА, зокрема, управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, з метою збереження чи збільшення  їх економічної вартості шляхом:

• передачі активів в управління на підставі договору управління;
• розпорядження – реалізації відповідних активів з подальшим розміщенням готівкових коштів на рахунках у державних банках до закінчення кримінального провадження.

Наприкінці виступу Грігол Катамадзе подякував учасникам заходу за  змістовний діалог та  закликав представників бізнесу до активної співпраці з Агентством.

Борис Емельдеш, керівник ВПАП виступив з пропозицією до надати підтримку від бізнес асоціацій законопроєктам №11009, 10069, 11137д, 10069 та сприяти найшвидшому їх розгляду Верховною Радою України, що надасть можливість АРМА ефективніше працювати та поповнювати бюджет країни. 

За підсумками дискусії учасники дійшли спільної думки по всіх обговорених питаннях та домовились спільно працювати для реалізації обговорених проєктів.