У Києві на базі Торгово-промислової палати України відбувся масштабний круглий стіл, за підтримки CIPE, присвячений механізмам страхування воєнних ризиків. Захід зібрав представників уряду, провідних бізнес-асоціацій, страхового ринку та аналітичних центрів. Головною темою дискусії стала ініціатива Міністерства економіки щодо створення спеціального страхового фонду за рахунок підвищення ПДВ на 1%, яка зустріла жваве обговорення та альтернативні пропозиції від аналітичних центрів. У фокусі уваги – позиції ключових стейкхолдерів, які представляють як державне бачення, так і реальні інтереси українського бізнесу.

Геннадій Чижиков, президент Торгово-промислової палати України, розпочав захід та підкреслив надзвичайну актуальність теми. Адже лише в онлайн-форматі до зустрічі долучилося понад 170 учасників. Він закликав присутніх до конструктиву та відкритого обговорення. 

Єгор Перелигін, заступник Міністра економіки та довкілля України, презентував концепцію уряду щодо покриття «першого шару збитків» (до 10 млн доларів) через інфраструктуру Експортно-кредитного агентства. За його словами, український страховий ринок наразі недостатньо капіталізований, а західне перестрахування коштує нереальні 8-12%ризик багатьох секторів та регіонів. Відтак держава пропонує взяти на себе покриття першого збитку, створивши спеціальний фонд. Для наповнення цього спецфонду міністерство пропонує підвищити ПДВ на, оскільки це найбільш макроекономічно нейтральний інструмент та зрозумілий крок для західних донорів.

Гетман Олег та Андрій Длигач, представники Альянсу аналітичних центрів – презентували альтернативну модель, за якою держава бере на себе останній катастрофічний шар збитків, а також компенсує більшу частину страхової премії. Така модель потребує у рази менший ресурс від держави, менше залучення держави, не потребує підняття ПДВ. Ресурс у межах 20-30 млрд на рік для запуску цією моделі економісти пропонують взяти із скорочення неефективних видатків бюджету, розширення оподаткування “розкоші”, скорочення пільг тощо.

Андрій Єрашов, керівник Аналітичного центру Спілки українських підприємців, оприлюднив чітку статистику від бізнесу: 84,6% компаній-учасників СУП категорично не підтримують введення додаткової ставки ПДВ. Він пояснив, що підприємці вважають соціально безвідповідальним перекладати тягар за ризики на кінцевого споживача, якому і так не вистачає коштів на базові потреби. Як альтернативу Єрашов запропонував дозволити постраждалим компаніям зменшувати свої майбутні податкові зобов’язання на суму вже задокументованих та визнаних збитків. 

Керівник аналітичного центру також підтвердив тривожну тенденцію: компанії на заході країни вже відмовляються від страхування через меншу ймовірність прильотів та небажання нести додаткові витрати.

Григол Катамадзе, президент Асоціації платників податків України, підтримав позицію колег із бізнес-спільноти, спираючись на оперативні відгуки з регіонів від майже 4 тисяч юридичних осіб, членів асоціації. Наголосив: переважна більшість сумлінних платників податків виступає проти вирішення проблеми воєнних ризиків за рахунок підвищення ПДВ. Пан Катамадзе критично зауважив, що цей податок історично став «паличкою-виручалочкою» для держави в будь-які кризові часи, що не є ефективним довгостроковим рішенням. Президент АППУ закликав уряд активно шукати компроміс і спиратися на альтернативні моделі наповнення бюджету та дизайну програми страхування, які пропонують аналітичні центри.

Вячеслав Черняховський, генеральний директор Асоціації «Страховий бізнес», розкритикував підхід Мінекономіки щодо покриття державою першого збитку. Він зазначив метод прямо суперечить концепціям ризик-менеджменту та не стимулює бізнес розосереджувати свої активи. Пан Черняховський попередив, єдина ставка у 2% призведе до антиселекції ризику – поліси купуватимуть лише підприємства з найвищою загрозою знищення. Голова асоціації запропонував залучати державні кошти у класичну систему часткового перестрахування та субсидування страхових платежів, мінімізувати втручання держави у приватний сектор страхування.

Наталія Артемчук, менеджерка Податкового та Митного комітетів Європейської бізнес-асоціації, зазначила, що серед членів ЄБА практично немає прихильників урядової ініціативи, натомість переважають ті, хто категорично проти. Вона нагадала, що ПДВ в Україні сплачує виключно “білий” бізнес. Натомість близько 40% економіки перебуває в тіні і взагалі уникне цього фінансового навантаження. Замість створення державного спецфонду пані Артемчук запропонувала надавати адресну допомогу: податкові канікули, безвідсоткові відстрочення платежів або цільові пільги.  

Руслан Гашев, Голова правління ПрАТ «Експортно-кредитне агентство», відкинув ідею перетворення ЕКА на класичного майнового перестраховика, пояснивши, що це суперечить мандату установи та правилам ОЕСР. Він навів успішний приклад 2023 року, коли покриття перших збитків урядом для зернового коридору знизило ставки британських страховиків із 4% до 0,75%. Пан Гашев розвіяв міф про масовість тотальних руйнувань, вказавши, що серед сотень учасників їхніх програм серйозні збитки фіксуються лише у 5% випадків.   

Представник Мінекономіки Андрій Телюпа нагадав присутнім, що рік тому в парламенті вже пропонували запровадити обов’язковий 1% страховий збір, але бізнес сам його відхилив. Він підкреслив, що Міністерство економіки вимушено підтримує ідею підвищення ПДВ, оскільки це єдиний швидкий та інфляційно нейтральний інструмент наповнення бюджету. Альтернативні “точкові” податки на посилки чи розкіш вимагають складних законодавчих змін, до яких Парламент наразі не готовий. Він резюмував, що якщо бізнес відкине і цю пропозицію, держава зніме з себе відповідальність за відсутність механізму компенсацій.  

«За підсумками зустрічі маємо визнати, що ситуація складна, і тут немає простих рішень, безболісних. Маємо напрацювати компроміс між владою і бізнесом, пропоную зробити спільну робочу групу і за два тижні зібратися для обговорення результатів роботи й проекту рішення, прийнятного для країни», – сказав М. Непран, вепший віцепрезидент ТПП України, член УРБ, який модерував дискусію.

Учасники за підсумками дискусії домовилися провести наступну зустріч у експертному колі для моделювання різних моделей та погодження єдиного оптимального варіанта.