Білий та чорний списки ініціатив

ТОП-10 пріоритетів українського бізнесу на 2026 рік

1. Стимулювати відновлення економіки через збереження підприємництва та відновлення людського капіталу:

• запровадити прозорі та ефективні механізми відшкодування збитків бізнесу, завданих війною, адаптувавши для підприємців підходи, що були опробувані при відшкодуванні збитків громадянам; 
• повноцінно реалізувати та профінансувати у повному обсязі державну програму часткового субсидування добровільного страхування воєнних ризиків для бізнесу та їх співробітників, а також життя, здоров’я та майна громадян, створити та впровадити механізм перестрахування воєнних ризиків українськими страховиками в Експортно-кредитному агентстві та сприяти перестрахуванню цих ризиків на внутрішньому ринку та у перестраховиків-нерезидентів;
• запровадити інвестиційні та бізнес-візи, спростити міграційне законодавство (ПЗУ14211-3, 14211);
• економічно заохочувати та стимулювати підприємців залучати до роботи соціально вразливі категорії населення;
• сприяти  жіночому підприємництву, усунення викривлень у законодавстві щодо умов праці чоловіків та жінок;
• розробити умови для збереження та стимулювання господарської та інвестиційної діяльності на найбільш постраждалих від війни територіях, у тому числі шляхом розвитку агровольтаїки як інтегрованої моделі поєднання агровиробництва, локальної генерації енергії та створення робочих місць у громадах;
• впровадити програму стимулювання вступу до українських університетів для абітурієнтів за кордоном, задля збереження потенціалу для повернення людського капіталу до України;
• реалізація програм перекваліфікації та працевлаштування (зокрема для ветеранів і вразливих груп) через бізнес-екосистеми, які безпосередньо поєднують роботодавців, освітні заклади та місцеві громади.
• запровадження на час воєнного стану та 2-3 роки після його закінчення пільг на місцеві податки у прифронтових громадах (встановлення нульових ставок податку на землю та податку на майно), запровадити субвенції місцевим громадам для компенсації сум цих податків;
• ⁠гранти на відновлення і збереження робочих місць для бізнесу на прифронтових територіях (у т.ч. на утримання персоналу на період відновлення). Дозволити витрати на переміщення робочої сили та компенсації витрат на житло на новому місці. Дозволити витрати на виплату заробітних плат на час перерви у виробництві для відновлення підприємства після пошкодження ворожою зброєю та засобами ураження;
• ⁠збільшити максимальну суму гранту «Власна справа» у 4 рази для підприємств на прифронтових територіях, що розширить можливості відновлення та забезпечення безпекових умов діяльності постраждалих мікро- та малих підприємств;
• дозволити дострокове завершення договору (після виконання всіх умов договору) по програмі Е-Робота та подання нової заявки одразу після завершення дії договору;
• передбачити у місцевих програмах підтримки релокованого бізнесу пільгові умови оренди комунального майна, фінансування релокації бізнесу;
• ввести на законодавчому рівні поняття “релокований” для переміщених юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських організацій та “постраждалий” бізнес;
• забезпечити доступ до системи бронювання всіх підприємств для посад, які є обов’язкові у наявності на підприємствах згідно вимог законодавству, а також для мікробізнесу, що працює як фізичні особи-підприємці, за визначених прозорих критеріїв;
• посилення господарської складової у процесі гуманітарного розмінування, розмежування функцій між державними органами, створення компактної та ефективної управлінської вертикалі у сфері протимінної діяльності.
• розробити та затвердити оновлену Стратегію державної міграційної політики України до 2035 року з урахуванням трудоресурсного аспекту, демографічних прогнозів та потреб економіки;
• забезпечити системне залучення бізнесу, наукових установ та громадянського суспільства до формування міграційної політики через публічні консультації та узгодження стратегічних рішень;
• сформувати державну політику збереження та повернення людського капіталу, що поєднує стимули добровільного повернення громадян з-за кордону, підтримку внутрішньої мобільності робочої сили та довгострокової зайнятості в Україні.
• Запровадження регіональних програм підтримки МСП, що реалізуються через бізнес-екосистеми, галузеві платформи та кластери, які виконують функцію “інфраструктури доставки” відповідної підтримки.
• Для переходу української економіки на інноваційний шлях розвитку у 2026-2027 рр. збільшити базовий рівень державного фінансування екосистеми інновацій до 0.2% ВВП щорічно на комплексне впровадження заходів державної підтримки фінансування НДДКР, розвитку інноваційної інфраструктури та стимулювання міжнародного співробітництва. Вказаний розмір фінансування обґрунтовано результатами проєкту “Модель сучасної екосистеми інновацій”
• Запровадити пілотні програми розвитку агровольтаїки у громадах як інструменту економічного відновлення, із доступом малих і середніх підприємств до грантів, страхування воєнних ризиків та регіональних програм підтримки

2. Забезпечити прозорість та ефективність роботи контролюючих органів та органів правопорядку:

• відновити прозорі конкурси та громадський контроль за відкритими конкурсами на всі державні посади, прийняти ПЗУ №13478-1;
• забезпечити ризикоорієнтований підхід до перевірок суб’єктів господарювання;
• запровадити принцип індивідуальної відповідальності інспекторів під час проведення перевірок суб’єктів господарювання;
• розпочати виконання Національної стратегії доходів 2030 в частині посилення доброчесності, підвищення довіри та створення позитивного іміджу ДПС.

3. Перезавантажити Державну податкову службу (ДПС), Державну митну службу (ДМС), Нацполіцію, Службу фінмоніторингу, Державне бюро розслідувань:

• обрати на прозорих конкурсах із достатнім строком на висунення кандидатур нове керівництво ДМС, ДПС, Нацполіцію, Службу фінмоніторингу – комісіями за вирішального голосу міжнародних експертів;
• передбачити необхідне фінансування для БЕБ на 2026 рік, для забезпечення гідної оплати праці фахівців БЕБ та відкриття територіальних відділень у всіх областях України;
• переатестувати всіх працівників цих органів комісіями за вирішального голосу міжнародних експертів, встановити гідну оплату праці з метою зниження корупційних ризиків;
• створити якісні показники ефективності, щоб моніторити діяльність та ефективність роботи БЕБ, ДПС, ДМС (ПЗУ №12359 та №12360). 

4. Продовжити та завершити судову реформу, забезпечити верховенство права:

• завершити реформу системи адміністративного судочинства;
• провести аналіз та виправлення законодавства щодо надання рівного захисту прав суб’єктів господарювання в адміністративному судочинстві, зокрема щодо законності індивідуальних актів державних органів та можливості зупинення дії оскаржуваного індивідуального акта до розгляду справи по суті;  
• здійснити перехід на цифрове судочинство;
• забезпечити судовий захист прав інвесторів та власників, враховуючи вплив бойових дій на цивільні правовідносини. 

5. Забезпечити інклюзивний діалог між владою, бізнесом, громадянським суспільством та міжнародними партнерами:

• забезпечити обов’язкові регулярні публічні консультації із представниками бізнес-спільноти та бізнес-об’єднань у процесі прийняття змін у регуляторній та податковій сферах;
• запровадити постійний механізм консультацій «Уряд – бізнес – міжнародні партнери» щодо податкових змін (регулярні зустрічі, порядок денний, публічні резюме домовленостей). Переговорні зобов’язання України мають містити не лише фіскальні KPI (надходження), а й KPI життєздатності та стійкості економіки в умовах війни: збереження ММСП, зайнятості та інвестицій, особливо в прифронтових регіонах.
• в обов’язковому порядку проводити реальний аналіз та розрахунок очікуваних витрат та вигод суб’єктів господарювання, громадян та держави – під час розробки законопроєктів Кабінетом міністрів України та їх реєстрації у Верховній Раді України за участі бізнес об’єднань та аналітичних центрів, у т.ч. М-тест;
• впровадити механізми дієвого контролю над впровадженням затверджених державних Стратегій, а також їх оновлення з врахуванням зміни безпекових умов та стану економіки;
• переглянути та внести зміни в Національну стратегію доходів 2030 з урахуванням поточної безпекової ситуації та відсутності чітких термінів завершення війни;
• допрацювати Закон України “Про лобіювання” в частині розмежування адвокації та лобіювання.

6. Зберегти поточну спрощену систему оподаткування та сприяти законній діяльності мікро- та малого бізнесу:

• зберегти поточну спрощену систему оподаткування та звітності, як одну з небагатьох переваг нашої країни та інструмент забезпечення стійкості економіки місцевих громад;
• запобігти запровадженню обов’язкової реєстрації платниками ПДВ для ФОП та юридичних осіб на єдиному податку;
• перейти від широкої фіскалізації 2 та 3 груп ССО до фіскалізації виключно окремих ризикових груп платників, які мають значний ризик перевищення лімітів для платників єдиного податку;
• для мінімізації “сірих схем”, забезпечення рівних умов конкуренції та захисту прав споживачів – запровадити механізми стимулювання покупця отримувати фіскальні чеки для товарів високого цінового сегмента, законодавчо передбачити критерії протидії “дробленню”; 
• законодавчо впровадити чіткі критерії трудових відносин, для відокремлення фрілансу від трудових відносин (ПЗУ №13507), з урахування особливостей роботи бізнесу, зокрема, ІТ-галузі та режиму Дія сіті (контрактори);
• забезпечити пропорційну відповідальність для надавачів послуг та продавців товарів, що працюють без оформлення документів;
• забезпечити дотримання статті 3 Закону України “Про стимулювання розвитку цифрової економіки” щодо строку та гарантії стабільності правового режиму Дія Сіті протягом 25 років  з дня внесення до реєстру Дія Сіті запису про першого резидента Дія Сіті;
• внести зміни в Національну стратегію доходів 2030 щодо гарантії стабільності правового режиму Дія Сіті протягом 25 років  з дня внесення до реєстру Дія Сіті запису про першого резидента Дія Сіті;
• зберегти спрощену систему оподаткування без застосування ПДВ через відсутність програмного рішення для адміністрування податкових накладних.

7. Реформувати податкову систему України:

• модифікувати систему моніторингу критеріїв оцінки ризиків: встановити чіткі граничні терміни блокування податкових накладних, повернути платникам податків презумпцію невинуватості;
• імплементувати єводирективу DAC7 – автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, передбачити надспрощений режим оподаткування для самозайнятих (ПЗУ №14025)
• запровадити механізм відсоткового відрахування від прямих податків на підтримку неприбуткових організацій;
• підвищити поріг обов’язкової реєстрації платником ПДВ для загальної системи, проіндексувавши його на рівень інфляції, з подальшою індексацією; 
• знизити сукупне податкове навантаження на фонд оплати праці;
• модифікувати податок на нерухоме майно та земельні ділянки підприємств відповідно до європейської моделі (оподаткування від ринкової або квазіринкової вартості активу);
• поступово знизити загальнодержавні видатки до 35% від ВВП, після завершення воєнного стану;
• Провести реформу адміністрування ПДВ для діючих платників ПДВ, з чіткими KPI: суттєве зменшення блокувань/зупинок, прозорі правила ризик-орієнтованого контролю, передбачувані строки та стандартизовані вимоги до документів, ефективне адміністративне оскарження. Перехід від каральної моделі до сервісної — «запобігти порушенню» важливіше, ніж «покарати після». Зменшити розміри штрафів за порушення у адмініструванні ПДВ. Скасувати штрафи на покупця за порушення у сфері адміністрування ПДВ.
• Запровадити спрощений режим оподаткування та звітності для суб’єктів малого підприємництва що працюють на загальній системі оподаткування та звітності як перехідний демпфер зі спрощеної системи оподаткування та звітності. У рамках такого режиму запровадити понижені тимчасові ставки податку на прибуток.

8. Реформувати митне законодавство

• забезпечити автоматичний обмін митною інформацією з країнами, що є найбільшими торговими партнерами України;
• забезпечити можливість оплати мита та ПДВ отримувачами посилок онлайн,  без посередництва митних брокерів та додаткових контактів з митною службою.
• створити рівні умови для іноземних і вітчизняних виробників та ритейлерів шляхом встановлення ПДВ для товарів, що імпортуються в посилках, перейти до європейської системи One stop shop (крім товарів оборонного призначення, та посилок від фізичних осіб до фізичних осіб вартістю до 45 євро);

9. Демонополізація та приватизація:

• врегулювати ставки еквайрингу – гармонізувати національне законодавство з законодавством ЄС (ПЗУ №5734);
• запровадити можливість створення державних електронних сервісів приватними суб’єктами;
• мінімізувати кількість комунальних та державних підприємств, шляхом їх приватизації, корпоратизації;
• визначити правовий статус та гарантії фінансової незалежності працівників Антимонопольного комітету та Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;
• прозоро та ефективно приватизувати всі не стратегічні підприємства у 2026-2027 роках, а стратегічні держпідприємства – після завершення воєнного стану з використанням механізму народних акціонувань для одночасного стимулювання розвитку фондового ринку.

10. Сприяти дебюрократизації, дерегуляції та стимулювати внутрішню та зовнішню чесну конкуренцію:

• повноцінно імплементувати Стратегію розвитку МСБ 2027, Національну економічну стратегію 2030;
• якнайшвидше імплементувати оновлене законодавство про публічно-приватне партнерство (ЗУ №4510-IX);
• вирівняти тендерні умови для платників і неплатників ПДВ на ProZorro, забезпечити громадський контроль в публічних закупівлях та запровадити інститут незалежних експертів
• запровадити сучасне трудове право, засноване на свободі трудового договору, – продовження дії закону 2434-IX про спрощений режим для МСБ не лише на воєнний час, а на постійній основі. Імплементувати ці норми у новий Трудовий Кодекс від КМУ
• обмежити недоброчесні торгові практики, імплементувати євродирективу 2019/633 (ПЗУ №6068д)
• запровадити нові принципи взаємодії держави та бізнесу – скасувати неефективні та обтяжливі норми державного контролю, посилити контроль громадськості в цій сфері; 
• впровадити регуляторне правило «one in – two out»: введення з боку держави будь-якого нового регулювання має супроводжуватися скасуванням як мінімум двох чинних регулювань порівняної “вартості”;
• прийняти спеціальне законодавство щодо саморегулівних організацій та надання їм частини функцій від державних органів;
• спростити ведення документообігу для малого та середнього бізнесу, забезпечити необов’язковість актів виконаних робіт/послуг, перехід до моделі інвойсів;
• забезпечити захист прав учасників кримінального провадження, встановлення нормативних запобіжників щодо тиску на бізнес з боку правоохоронних органів (ПЗУ №12439). 
• забезпечити  впровадження ефективних запобіжників дискримінаційним ринковим практикам шляхом розслідування Антимонопольного комітету щодо зловживань монопольним становищем компаніями/природними монополіями, а також недопущення надання несправедливих переваг чи демпінгу на тендерах, конкурсах та закупівлях, зокрема на майданчиках Prozorro;
• детінізувати ринки  підакцизної продукції, посилити відповідальність за незаконний обіг підакцизних товарів (ПЗУ №9364)
• укласти Угоду АСAА щодо доступу українських товарів до ринку ЄС про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції, яка передбачена Угодою про асоціацію між Україною та ЄС; 
• привести вимоги до маркування товарів у відповідність до чинних в ЄС, включаючи «Блакитну настанову» із впровадження правил Європейського Союзу щодо продукції 2022/С 247/01; 
• внести законодавчі зміни для прискорення прийняття гармонізованих стандартів ЄС, зокрема методом “обкладинки”;
• спростити умови для отримання ліцензій на будівництво або на вибір забудовника – спрощений декларативний порядок щодо ліцензування;
• спростити ведення документообігу для малого та середнього бізнесу, забезпечити необов’язковість актів виконаних робіт/послуг, перехід до моделі інвойсів;
• Адаптувати українське законодавство щодо агровольтаїки, привести його у відповідність до європейських практик
• Спростити регуляторні вимоги для мікро- та малого бізнесу всіх форм власності (індивідуальних підприємців та юридичних осіб)
• Адаптувати законодавство України до сучасних реалій в частині врегулювання обороту віртуальних активів (ПЗУ 10255д)