Про підтримку бізнесу на прифронтових територіях, стійкість прифронтових громад напередодні зими та про важливі для підприємців і громад законопроєкти говорили учасники конференції «Фронт Сіті: спеціальні умови для розвитку бізнесу на прифронтових територіях». Участь у заході взяли парламентарі, урядовці, члени Української Ради Бізнесу, представники прифронтових громад, експерти.

Під час конференції був презентований законопроєкт про державну підтримку бізнесу на прифронтових територіях під час активних бойових дій («Фронт-сіті»). За словами Єфрема Лащука, фахівця з питань правової політики Економічної експертної платформи, асоційованого експерта CASE Україна, закон визначатиме організаційні, правові, фінансові засади державної підтримки прифронтових територій, встановлюватиме спеціальний правовий режим цих територій і порядок надання допомоги фізичним особам-підприємцям і юридичним особам, зареєстрованим на відповідній території.

«Законопроєкт поки що рамковий, а щоб він запрацював, потрібне ухвалення Верховною Радою низки інших законопроєктів, зокрема, внесення змін до Податкового, Митного і Бюджетного кодексів», – пояснив Єфрем Лащук. 

Відповідно до законопроєкту, спеціальний правовий режим «Фронт-сіті» діятиме під час воєнного стану і три роки після його припинення. Щоб стати резидентом, потрібно відповідати чотирьом вимогам: 

– мікро, мале або середнє підприємство, вартість активів до 20 млн. євро, чистий дохід до 40 млн. євро, до 250 працівників;

– прозора структура власності і розкриті кінцеві бенефіціари, відсутність зв’язку з рф, не перебування під санкціями; 

– не банкрут і не в процесі припинення діяльності; 

– не провадить діяльності підвищеного ризику (азартні ігри, підакцизні товари тощо).

Державна підтримка таким резидентам може надаватися у формі податкових преференцій, пільгового кредитування, страхування воєнних ризиків, відновлення і розмінування, підтримки зайнятості, консультаційної й інформаційної підтримки. Передбачені запобіжники для ефективного використання бюджетних коштів. 

Олексій Мовчан, народний депутат України, заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань регулювання публічних закупівель та ефективного управління державним і комунальним майном Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, наголосив: важливо, аби на прифронтових територіях зберігалося життя і працювала економіка. Він висловив сподівання, що законопроєкт буде ухвалений до кінця року і запрацює вже у першому кварталі 2027.

«Діючого інструментарію недостатньо. У нас є певна допомога постраждалим від обстрілів підприємцям, є страхування воєнних ризиків, але там існують ліміти. Все ще існують проблеми з кредитуванням такого бізнесу. Ситуація зараз така, що повноцінно підтримати бізнес, який втратив, держава не може. Тому треба шукати інші шляхи, як допомогти бізнесу і як утримати його, щоб він не йшов із України», – сказав депутат. 

⁠Борис Емельдеш, амбасадор Національної бізнес-коаліції мікро- та малого бізнесу, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців, висловив пропозицію, щоб представники бізнес-асоціацій доєдналися до розробки ініціативи зі страхування воєнних ризиків. Олексій Мовчан пообіцяв поділитися концептом, щойно він буде підготовлений. 

Також депутат прокоментував запитання, яке стосується комерційної власності в житлових будинках на прифронтових територіях. Зараз на такі площі нараховуються комунальні послуги, попри те, що приміщення зачинені, а їхні власники виїхали за кордон. Через борги підприємці можуть залишитися без власної нерухомості. Народний депутат зазначив, що проблема не має простого рішення і що це питання мають врегулювати спільно профільне міністерство і парламентський комітет. 

Ірина Жидкова, представниця Міністерства економіки, відповіла на запитання про законодавче визначення ознак трудових відносин. За підсумками консультацій із бізнесом і профспілками сторони дійшли згоди, що трудовими відносинами вважатимуться такі стосунки, які відповідають щонайменше п’яти критеріям із семи. 

В’ячеслав Черкашин, директор Інституту соціально-економічної трансформації, і Ганна Урусова, адвокат, експертка проєкту з питань міжнародного досвіду та розвитку підприємництва, напрацювали дослідження світових практик економічної підтримки в зонах конфліктів, який презентували на заході.

«Підприємство, яке працює під обстрілами, в умовах нестачі електроенергії, кадрів, в умовах ризику втрати всього свого майна, – воно не може на рівних конкурувати з бізнесом, який працює на відносно безпечній території», – наголосив Борис Емельдешї.

Автори дослідження на прикладі Анголи, Боснії і Герцеговини, Іраку, Італії, Ізраїля доводять, що на підтримку бізнесу працюють податкові преференції, зокрема звільнення підприємців від фіксованих податків. 

«Потрібно стимулювати реінвестування, – переконаний Борис Емельдеш. – Не просто знизити податок на прибуток, а запровадити податок на виведений капітал, що суттєво знизить витрати на адміністрування. І головне – страхування воєнних ризиків за участю держави. Пропонуємо робити це через приватні страхові компанії, які на відкритому конкурсі через систему Prozorro надаватимуть пільги. В такому разі страхові компанії не зможуть необгрунтовано підвищувати страхові ставки».

Сергій Гривко, народний депутат України, Член Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, запропонував знаходити підтримку законопроєкту «Фронт-сіті» серед місцевих громад. Також депутат вважає за доцільне комунікувати з парламентом щодо інших важливих для бізнесу законопроєктів. «Результату дійдемо лише тоді, коли виявимо наполегливість», – сказав депутат. 

Богдан Мосунов, голова Ради підприємців при Сумській ОДА, голова Бізнес Асоціації «4БІЗНЕС», член Коордради Національної платформи МСБ, розповів про складнощі роботи бізнесу в прифронтовій області.

«Міжнародні гранти для фізичних осіб – підприємців оподатковуються за ставкою 23%. Так само оподатковуються гранти від органів місцевого самоврядування. Це неправильно. Система бронювання працівників теж влаштована несправедливо. Для юридичних осіб є можливість забронювати співробітників, а ФОП цього не може зробити».

Ігор Житінський, голова Всеукраїнського об’єднання пасажирських перевізників, навів приклади, коли нормативні акти органів влади суперечать реаліям прифронтових міст. Керівник асоціації запропонував запровадити для перевізників із прифронтових міністерств перехідний період для виконання вимог оновленого законодавства. 

Тетяна Думенкова, заступниця голови Асоціації паливно-енергетичного бізнесу, привернула увагу до ситуації з забезпеченням паливом прифронтових територій. «Депутати Сумської і Чернігівської областей підтримали наше звернення до уряду і Верховної Ради, що потрібно ухвалювати будь-які варіанти для забезпечення паливом паливної інфраструктури цих регіонів. Тому що вцілілих заправок немає. П’ятий рік війни, а у нас досі немає плану «Б», яким чином громада, яка залишається без вцілілої заправки, забезпечує комунальні служби, рятувальників. Зараз ми прагнемо заручитися підтримкою громад, щоб звертатися до уряду».

За словами представниці асоціації, варто узаконити рішення, які зараз існують на прифронтових територіях, запровадити компенсацію ризиків тощо. 

Андрій Сімонов, Кремінська бізнес-асоціація, вважає, що після релокації перезапустити бізнес на новому місці дуже важко. Він закликав якнайшвидше ухвалити законопроєкт «Фронт-сіті». 

У своєму зверненні до учасників заходу очільник Асоціації прифронтових міст та громад Ігор Терехов акцентував увагу на позиції АПМГ щодо неприпустимості підвищення податкового та адміністративного навантаження на підприємців у період бойових дій, а також необхідності державної підтримки бізнесу, особливо у прифронтових містах і громадах. 

«Ми пропонуємо на період воєнного стану і два роки після нього встановити для підприємств на прифронтових територіях ставку податку на прибуток у 9 %. До завершення воєнного стану неприпустимо запроваджувати нові податки та збори для ФОПів та малого бізнесу. Не можна закликати підприємця залишатися на прифронті і водночас посилювати на нього податкове навантаження».

Він також наголосив, що рівень ризиків для бізнесу на прифронтових територіях у рази більший: дорожча логістика, менше клієнтів і робочих рук, складніший доступ до кредитів та інвестицій, а майно будь-якої миті може бути пошкоджене або знищене. Водночас податки, регулювання та більшість вимог держави залишаються практично такими самими, як для підприємств у тилу. Це не рівні умови, і їх необхідно змінювати.

«Релокація не може бути єдиною державною стратегією. Наше завдання — не евакуювати економіку все далі, виносити працюючі підприємства за межі України, а створити умови, за яких бізнес, що може працювати, залишатиметься, а той, хто був змушений виїхати, матиме причини повернутися. Ми не маємо допустити, щоб лінія фронту поступово перетворювалася на лінію економічного спустошення України. Якщо ми хочемо зберегти український прифронт сильним, живим та економічно спроможним, діяти потрібно зараз. Бо відновлювати з нуля завжди дорожче, ніж зберегти те, що ми вже маємо».

За підсумками діалогу учасники конференції підтримали ідею ухвалення законопроєкту «Фронт-сіті» і домовились подати сформовані пропозиції або продовжити консультації з представниками парламенту й уряду, а також обмінюватися інформацією про становище бізнесу на прифронтових територіях. 

Проєкт «Спеціальний економічний режим (СЕР) для прифронтових територій України як інструмент економічної стійкості та стійкості МСБ під час війни» впроваджується за ініціативи Національної бізнес-коаліції ММБ за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE). Адміністративну та організаційну координацію проєкту забезпечує Бізнес Асоціація «4БІЗНЕС».