У Києві відбулася зустріч представників бізнесу, громадськості та влади, присвячена розробці механізмів підтримки підприємців на прифронтових територіях. Провідною темою заходу стало обговорення концепції рамкового законопроєкту «Front City», який спрямований на збереження економічної активності та робочих місць в умовах війни.

Модерувала зустріч Тетяна Котенко, голова ГО “Стратегія майбутнього”, підприємиця, Уповноважена Ремісничої Палати України з регіонального розвитку та територіальних партнерств, фінансування ЄС та підтримки МСП. Експертка структурувала пропозиції учасників та ставила уточнюючі запитання розробникам проєкту. Увагу акцентувала на необхідності збереження зайнятості, як обов’язкової умови для майбутніх резидентів режиму. Преференції щодо фінансування мікро та малого бізнесу прифронтових територій може розглядатися за принципом вже діючого фінансування індустріальних парків, а також потребуватиме постійного оперативного оновлення. Адміністрування всіх процесів здійснює Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. Модераторка підкреслила, що всі озвучені рекомендації будуть враховані при доопрацюванні ініціативи «Front City». Зазначила і важливість постійної комунікації з європейськими партнерами, які готові підтримувати відновлення України.

Борис Емельдеш, амбасадор Національної Бізнес Коаліції Малого та Мікро Бізнесу, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців, Член Наглядової Ради “Рада міст ЗахистиФОП” презентував дослідження та ключові ідеї концепції «Front City». Вони включають звільнення прифронтових громад від місцевих податків та впровадження податку на виведений капітал. Експерт наголосив на критичній необхідності 100% страхування воєнних ризиків за участю держави. Адже застраховані активи стануть ліквідною заставою для банків. Пан Емельдеш також закликав змінити риторику перемовин з МВФ, важливо сфокусуватись на економічному розвитку, а не лише на фіскальній сталості. 

«Якщо ми допоможемо зберегти бізнес на прифронтовій території, громаду, то це буде набагато дешевше зараз робити, чим робити потім», — підкреслив він.

Богдан Мосунов, керівник бізнес-асоціації “4Бізнес” та член Коордради Нацплатформи МСБ, підтримав запровадження податкових пільг. Наголосив, що для бюджету держави краще отримати 50% від працюючого бізнесу, аніж 100% від нуля. Він продемонстрував відео зруйнованих виробництв, аби наочно показати реальні наслідки ворожих атак. Пан Мосунов зазначив, що вартість релокації навіть у межах одного міста є непідйомною для мікробізнесу і може сягати 400 тисяч гривень. Через відмову водіїв їхати в небезпечні регіони та величезні логістичні проблеми, головна мета проєкту — забезпечити фізичне виживання підприємців.

Дмитро Разумков, народний депутат України, лідер депутатського об’єднання «Розумна Політика», зазначив, що головна ціль ворога — зробити так, щоб на українських землях не залишилося людей. Він висловив скептицизм щодо політики тотального підвищення податків. Політик закликав до створення чітких, закріплених у законі правил підтримки, аби мінімізувати корупцію з боку чиновників.

Серед можливих механізмів підтримки він назвав спрямування коштів із програми кешбеку на допомогу постраждалому бізнесу, а також можливість зараховувати частину податків як компенсацію підтверджених збитків від російських атак. На його думку, держава і бізнес мають розділити фінансовий тягар наслідків війни.

Окремо Дмитро Разумков наголосив, що за питаннями податків і державної підтримки стоїть значно важливіше — чи залишаться люди жити і працювати в Україні. Збереження підприємств і робочих місць безпосередньо впливає на те, чи залишатимуться українці у своїх громадах і чи повертатимуться ті, хто був змушений виїхати.

Єфрем Лащук, фахівець з питань правової політики Економічної експертної платформи, представив концепцію законопроєкту, який пропонує спеціальний правовий режим на кшталт «Дія City» для мікро-, малого та середнього бізнесу. Він перелічив форми підтримки: податкові преференції, кредити під 0%, субсидії на зарплати та звільнення від деяких видів звітності. Для реалізації цих ініціатив планується створити Надзвичайний фонд допомоги прифронтовим територіям. Спікер зазначив, що повне впровадження реформи потребуватиме внесення змін до Податкового, Митного та Бюджетного кодексів.

Ігор Житінський, голова Всеукраїнського об’єднання пасажирських перевізників, висловив побоювання щодо некомпетентності деяких державних управлінців, які можуть зруйнувати будь-яку хорошу ініціативу підзаконними актами. Як приклад він навів створення транспортних хабів безпосередньо на залізничних вокзалах у Дніпрі, куди регулярно прилітають ракети. За його словами, такі рішення створюють небезпечні скупчення людей замість впровадження європейських практик безпеки. Відтак голова Всеукраїнського об’єднання пасажирських перевізників повністю підтримав ідею максимального закріплення всіх норм безпосередньо в законі, а не в постановах Уряду.

Денис Шинкаренко, голова правління громадської організації “Захист Інвесторів”, громадської організації “Стоп Нелегал” і засновник проєкту «Спільнота» запропонував нестандартні ідеї для виведення мікробізнесу з тіні та стимулювання повернення українців з-за кордону. Він висунув концепцію автоматичного податку на транзакції (5-10%), який би списувався з банківської картки при отриманні коштів без необхідності подавати звіти до податкової. Крім того, запропонував надати бізнесу можливість цільового спрямування своїх податків на конкретні місцеві потреби. На його думку, це дозволило б підприємцям бачити реальні результати своїх відрахувань та підвищило б рівень довіри до держави.

Олег Сампір, представник бізнесу Дніпропетровщини, порушив глобальну проблему зупинки та руйнування великих металургійних підприємств через ракетні удари у Кривому Розі, Запоріжжі та Кам’янському. Він попередив, втрата таких заводів залишить десятки тисяч родин без роботи та призведе до колосальних втрат державного бюджету. Також спікер наголосив на загрозі великої екологічної катастрофи, впоратися з якою місцеве самоврядування самостійно не зможе. За його словами, якщо зникне велика промисловість, то малий бізнес на цих територіях також дуже швидко перестане існувати.

Людмила Олійник, учасниця зустрічі, запропонувала змістити фокус при оцінці спроможності міст із суто фінансових показників на психологічні та соціальні індикатори. Вона наголосила на важливості вимірювання рівня самовизначеності та самоактуалізації тих особистостей, які досі тримають економіку небезпечних регіонів. Спікерка поцікавилася, чи розглядають автори законопроєкту впровадження спеціального «інвестиційного паспорту» для мікробізнесу. На її думку, це допомогло б місцевому самоврядуванню краще планувати підтримку підприємців.

Олександр Дмитренко, заступник голови бізнес-асоціації “4Бізнес”,  підкреслив стратегічну важливість створення зони економічного благополуччя вздовж кордону як буфера проти майбутньої російської агресії. Він нагадав, що у перші дні повномасштабного вторгнення саме місцеві підприємці взяли до рук зброю і стали на захист Сум, адже їм було що втрачати. Вони захищали свій дім, свій бізнес та родини, паралельно роздаючи запаси їжі місцевим жителям. Також представник регіону висловив стурбованість щодо можливого зростання ПДВ, що неминуче ляже важким фінансовим тягарем на кінцевого споживача.

Ганна Стрикун, голова Національної платформи МСБ, порушила питання необхідності імплементації європейського Акту малого бізнесу в українське законодавство. Вона нагадала, що спроби запровадити ці важливі принципи в Україні тривають ще з 2010 року, але реальних результатів досі немає. Спікерка закликала урядовців та депутатів не просто перекладати європейські документи, а реально адаптувати їх до сучасних вітчизняних потреб. 

Світлана Качуровська, віце-президентка громадської організації «Ділові українські жінки в Сумській області», поділилася болючим особистим досвідом руйнування її творчої студії для дітей та дорослих у Сумах внаслідок влучання ворожого КАБу. Спікерка акцентувала увагу на критичній та небезпечній ситуації з позашкільним розвитком і психологічним станом дітей у прифронтових містах. Вона закликала звернути особливу увагу на підтримку соціально важливого жіночого бізнесу та дитячих освітніх просторів.

За результатами активного обговорення учасники запропонували узяти концепцію законопроєкту «Front City» за основу, утім суттєво її доопрацювати, спираючись на озвучені думки. Крім того, учасники підтримали думку, що всі ключові правила та запобіжники для бізнесу повинні бути максимально детально прописані в самому законі, аби уникнути ручного керування та корупції на етапі створення підзаконних актів. Організатори закликали присутніх надсилати свої пропозиції у письмовому вигляді для формування фінальної версії документа.