Бізнес асоціації, Кіберполіція та народні депутати обговорили проблематику відмивання доходів та схеми “дропів”

31 березня Українська Рада Бізнесу спільно з Американською торговою палатою (ACC) та Європейською Бізнес Асоціацією (ЄБА) організували восьму щоквартальну конференцію з питань детінізації роздрібної торгівлі та протидії контрабанді. Аналітичним партнером виступила Економічна експертна платформа.

Ольга Василевська-Смаглюк, заступниця голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, розповіла про проблему “дропів” – за даними Нацбанку, через таких підставних осіб проходить близько 200 млрд грн на рік. Минулого року фінустанови розірвали відносини з більш ніж 80 тисячами клієнтів, які брали участь у схемах з дропами.

Для боротьби з цією проблемою було ухвалено законопроект №11043, який збільшив штрафи для надавачів платіжних послуг за порушення законодавства до 5% від обсягів операції, проведеної з порушенням. Серед наступних кроків у боротьбі з дропами вона назвала створення єдиного реєстру дропів та запровадження кримінальної відповідальності за таку діяльність. Зокрема, у Комітеті з питань правоохоронної діяльності опрацьовується законопроект №10190, який криміналізує надання послуг електронно-комунікаційним шахрайським організаціям.

Пані Василевська-Смаглюк також повідомила, що до ухвалення законодавства про реєстр дропів та криміналізації їх діяльності, НБУ та банки вживають тимчасових заходів: з 1 жовтня 2024 року НБУ ввів тимчасовий ліміт для карткових переказів між фізособами на суму 150 000 грн на місяць. А 10 грудня провідні банки підписали меморандум про посилення обмежень карткових переказів.

Окремо народна депутатка торкнулася теми перезавантаження Державної служби фінансового моніторингу. Вона зазначила, що в оновленому меморандумі з МВФ передбачено проведення незалежного аудиту сильних та слабких сторін ДСФМ до кінця грудня 2025 року. Проте депутатка наголосила на необхідності комплексного аналізу всієї системи запобігання відмиванню коштів, а не лише одного органу.

“Я наполягаю, що нам потрібно одночасно проаналізувати усіх, хто бере участь у запобіганні відмиванню в комплексі… Тільки за умови, що усі 5 елементів [первинна ланка, ДСФМ, правоохоронні органи, прокуратура, суди] будуть оцінені одночасно, в комплексі, картинка буде тривимірною і адекватною”, — підкреслила Ольга Василевська-Смаглюк.

Представники Кіберполіції повідомили, що після введення обмежень на перекази коштів спостерігалось певне зменшення використання дропів, проте тепер шахраї переходять до використання ФОПів. За словами представників правоохоронних органів, на ринку дропів сформувалася ціла інфраструктура, яка обслуговує не лише шахрайства, а й торгівлю наркотиками та нелегальний гемблінг.

Важливою проблемою є численні телеграм-канали, через які реалізуються нелегальні товари. Хоча існують механізми їх блокування, вони недостатньо ефективні, адже на місці заблокованого каналу швидко з’являються нові.

Мирослав Лаба фахівець Економічної експертної платформи наголосив на важливості блокування тг-каналів, які реалізують нелегальну продукцію. Таких великих каналів в Україні близько 50, і щоб досягти тг-каналу 20-30 тисяч підписників – це значні суми і втрати часу. Тож блокування тг-каналів є продуктивним, на це варто витрачати зусилля. 

Гетман Олег, економіст, зазначив, що боротьба з нелегальними схемами та відмиванням доходів – це безумовно комплекс заходів, потрібні і зміни до законодавства щодо запровадження “реєстру дропів”, і посилення відповідальності за відповідні порушення, і перезавантаження Служби фінмониторингу тощо. 

Оксана Згур’єва, фахівець Економічної експертної платформи наголосила, що “кущі ФОП” та “обнал через ФОП” цілком можливо відстежити, вони характеризуються певними спільними ознаками. Наприклад – якщо через ФОП проходить за місяць весь річний оборот а потім ФОП “спить” – це є ознакою того, що ймовірно він бере участь у “схемі”. 

Оксана Швець, представниця Американської торгівельної палати  зазначила, що однією з великих схем є “поштова контрабанда”, через пільгу на міжнародні посилки побудовано великі сірі схеми, держбюджет втрачає близько 17 млрд гривень на рік. Представниця бізнесу закликала народних депутатів підтримати ПЗУ №12429 та №12430, які не ускладнюють адміністрування, мінімізують “сірі схеми” та вирівнюють конкуренцію.

Також на заході було обговорено питання відкриття банківської таємниці для податкової служби та створення єдиного реєстру банківських рахунків, що є вимогою для приєднання України до Єдиного простору платежів в євро (SEPA).

За підсумками дискусії учасники дійшли спільної думки щодо всіх обговорених питань та домовились про спільну роботу над відповідними  нормативно-правовими актами.