Skip links

Бізнес-асоціації вважають неприйнятними спроби залишити право розслідувати економічні злочини іншими органами

03 вересня 2020 року у першому читанні та за основу прийнятий законопроєкт № 3087-д «Про Бюро економічної безпеки».

Серед іншого, вказаним законопроєктом планувалося внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України.

Однак нормами Закону № 619-ІХ від 19.05.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури внесення змін» встановлена особлива процедура внесення змін до вищенаведених Кодексів – зокрема, передбачено, що врегулювання правовідносин у сферах адміністративної та кримінальної відповідальності здійснюється виключно шляхом внесення змін до зазначених Кодексів окремими Законами. 

У зв’язку з цим Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики передбачені законопроєктом № 3087-д зміни до відповідних Кодексів винесено в окремий законопроєкт №3959 від 06.08.2020. Зміни до положень відповідних Кодексів, що передбачаються вказаним законопроєктом, в повній мірі дозволять Бюро економічної безпеки України належним чином виконувати свої повноваження щодо здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, насамперед в економічній сфері.

Разом із тим, у Верховній Раді України зареєстрований альтернативний  законопроєкт №3959-1 від 25.08.2020, ініціатором якого виступили народні депутати – члени Комітету з питань правоохоронної діяльності.

Натомість, на нашу думку, зміни, запропоновані законопроєктом №3959-1 від 25.08.2020, абсолютно не відповідають задекларованій меті створення Бюро економічної безпеки, як єдиного органу, покликаного боротися з фінансовими (економічними) злочинами.

Положення законопроєкту абсолютно не містять будь-яких заборон чи обмежень щодо розслідування іншими правоохоронними органами кримінальних проваджень за злочинами, підслідними Бюро економічної безпеки України, та не передбачають положення, які б закріплювали виключне право детективів Бюро економічної безпеки України здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його підслідності, та забороняли б здійснювати досудове розслідування таких кримінальних правопорушень іншими правоохоронними органами.

На відміну від законопроєкту №3959 від 06.08.2020, законопроєкт №3959-1від 25.08.2020 не містить будь-яких положень, які б зобов’язували прокурорів, у разі внесення до ЄРДР відомостей про злочини, що віднесені до підслідності Бюро економічної безпеки України, визначати у визначені терміни підслідність кримінальних проваджень щодо таких злочинів із урахуванням пріоритетності Бюро економічної безпеки України.

Окремо варто зазначити, що вказана вище потреба встановлення певного бар’єру для інших правоохоронних органів щодо розслідування кримінальних проваджень за злочинами, підслідними Бюро економічної безпеки України, є необхідністю, яка може мінімізувати тиск на бізнес, що має місце сьогодні. Це питання є актуальним із урахуванням того, що положеннями законопроєкту не передбачається ліквідація підрозділів інших правоохоронних органів, які займаються виявленням та розслідуванням економічних злочинів (підрозділів СБУ та Національної поліції).

Окремою позицію, яка викликає подив та щодо якої відсутнє належне обґрунтування у пояснювальній записці, є запропоноване у редакції законопроєкту №3959-1 від 25.08.2020 посилення відповідальності за ухилення від сплати податків – за вчинення кримінального правопорушення за ст.212 КК України. І це в той час, коли ще недавно кримінальна відповідальність за вчинення зазначеного злочину була декриміналізована, що набуло широко розголосу та представлялось, як значна перемога у напрямі зменшення тиску на бізнес. Натомість положеннями законопроєкту №3959-1 від 25.08.2020, без розголосу та обговорення подібного питання в суспільстві та серед бізнес спільноти, в якості покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.212 КК України, запропоноване обмеження та позбавлення волі.

Також вкрай важливим є детально проаналізувати ст.190 та ст.191 і визначити оптимальний спосіб, за яким розділити їх на значні та незначні порушення, за сумою або предметом, щоб усі значні порушення також перейшли до БЕБ.

Враховуючи викладене вище, представники Української Ради Бізнесу, до складу якої входить 91 бізнес-асоціація, закликають народних депутатів прийняти у першому читанні законопроєкт №3959 та доопрацювати його до другого читання, врахувавши пропозиції бізнесу.  Законопроєкт №3959-1 – відхилити.

Залишити коментар

Name*

Website

Коментар