10 вересня 2025 року в Києві відбулася конференція “Детінізація роздрібної торгівлі та сфери послуг: найбільш вразливі галузі”, організована Українською Радою Бізнесу спільно з ACC, EBA та аналітичним партнером – Економічною експертною платформою. Учасники заходу проаналізували стан тіньових ринків у ключових галузях економіки України та обговорили конкретні заходи для їх детінізації. У дискусії взяли участь народні депутати, представники правоохоронних органів, судової влади та бізнес-спільноти.

Данило Гетманцев, Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, у своєму вступному слові подякував УРБ за послідовну підтримку детінізації та зазначив про кардинальну зміну суспільної думки щодо цього питання. 

“Ми з вами разом зуміли зламати суспільну думку, пояснити людям, що таке детінізація, навіщо вона взагалі потрібна”, – підкреслив він. 

Гетманцев наголосив, що сьогодні вже всі асоціації підтримують курс на детінізацію, вирівнювання конкуренції, що є результатом ідеологічної перемоги.

Ярослав Железняк, Перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, привітав присутніх і зазначив про успішний початок історії перезавантаження БЕБ завдяки підтримці УРБ. Він підкреслив актуальність теми, згадавши значну частку нелегального тютюну, алкоголю та проблем з новими айфонами в нелегальній торгівлі.

Олександр Цивінський, директор Бюро економічної безпеки України, зазначив про важливість отримання інформації від галузевих фахівців та необхідність створення рівних умов для всіх представників бізнесу. Він підкреслив готовність БЕБ впроваджувати в життя ідеї, які наблизять країну до справедливої конкуренції.

Мирослав Лаба, фахівець Економічної експертної платформи, представив детальний аналіз ринку підакцизної продукції, що включає тютюн, паливо та алкоголь. За його словами, у другому кварталі 2025 року відбулися позитивні зміни: тінь на алкогольному ринку зменшилася з 31% до 15%, у тютюновій галузі – на 3%, а на ринку палива в цілому за три роки – тінь впала з 34% до 19%. Він зазначив, що втрати бюджету від тіньового ринку підакцизних товарів скоротилися з 50 до 35-40 мільярдів гривень на рік, проте це ще все одно забагато. Мирослав також представив аналіз податкового навантаження на АЗС, виявивши значні аномалії: сплачені податки на літр пального коливаються від 50 копійок до 4 гривень з літра, розкид у заробітних платах від 8 до 40 тисяч гривень на місяць. Мало позитивних зрушень на ринку електроніки і електротехніки — масового поширення набула торгівля без видачі фіскальних чеків (відтак без сплати ПДВ), є велика різниця в між середніми розмірами податків на оплату праці в різних мережах. 

Данило Гетманцев відмітив, що значно нижчий рівень офіційних зарплат порівняно с середнім по галузі має стати безумовним критерієм для ДПС для віднесення підприємства до ризикових.  

Юрій Пероганич, керівник Асоціації підприємств інформаційних технологій України, розпочав свій виступ з анекдоту: 

— Чоловіче, у вас у вухах банани!
— Я вас не чую, у мене банани у вухах!

Сьогодні бізнес звертається до держави з проблемами, але деякі державні органи схожі на чоловіка з цього анекдоту, який і так сам все знає, але на жаль, нічого не робить. 

Він представив понад десяток фіктивних чеків з різних мереж і міст України, які асоціація надішле до ДПС офіційним листом. 

Ігор Хижняк, CEO COMFY, звернув увагу на важливість забезпечення рівних можливостей  ведення бізнесу та  суттєві відмінності в податковому навантаженні у різних мереж рітейлу. 

“Рік тому я підняв тему сірого ринку техніки та електроніки під час запуску 16-го айфона. Сьогодні рахунок на табло 160-0, саме стільки магазинів «Ябко» продовжує працювати по всій Україні. Але ми не втрачаємо надії”, – підсумував він.

Антон Одарюк, представник компанії COMFY, детально розкрив масштаби проблем на ринку техніки, зокрема смартфонів Apple. За даними аналітиків компанії, 78% айфонів в Україні продаються через сірі канали, що призводить до втрат держави у розмірі 12 мільярдів гривень на рік лише з ПДВ. Він продемонстрував конкретні приклади порушень: у мережі “YABLUKA” використовують фальсифіковані фіскальні чеки з однаковим фіскальним номером касового апарату по всій Україні, тоді як у кожної каси має бути унікальний номер. Одарюк також звернув увагу на те, що відповідно до офіційної звітності у 160 торгівельних точках мережі «Ябко» офіційно працевлаштовано лише 40 осіб. Водночас у компанії COMFY, що оперує 112 однойменними магазинами, працевлаштовано 4700 співробітників. Також продемонстрував результати контрольних закупівель у мережах «Ябко» та «Yabluka” й порушив питання про необхідність посилення контролю над рівнем фіскалізації продажів у цих мережах.

Наталія Петрівська, керівниця Українського фуд-ритейл альянсу, представила позицію торговельних мереж-членів Спілки, які в загальному сплатили близько 30 мільярдів гривень податків за 2024 рік. Середній показник по заробітній платі на кожному з підприємств  перевищує 20 тисяч гривень. Вона наголосила на проблемі дроблення великих торговельних мереж, шляхом оформлення магазинів або кас на ФОПів, неофіційному оформленні працівників або виплаті неофіційних заробітних плат, що створює нерівні умови конкуренції та призводить до недоотримання бюджетом податків.

Єфрем Лащук, фахівець Економічної експертної платформи, проаналізував правові аспекти перебування інтернет-провайдерів на спрощеній системі оподаткування. Він зазначив, що згідно з Податковим кодексом, не можуть бути платниками єдиного податку ті, хто надає послуги технічного обслуговування телекомунікаційних мереж. Надання інтернет-послуг неможливе без паралельного технічного обслуговування мереж.

Ірина Огороднікова, представниця Асоціації Податкових Консультантів, представила результати дослідження судової практики за 2024 рік щодо інтернет-провайдерів. З 22 справ першої інстанції 14 вирішено на користь платників податків, у другій інстанції – 13 з 12, у третій – всі 4 справи. Основною причиною скасування рішень ДПС стали процесуальні порушення, зокрема проведення камеральних перевірок замість документальних.

Микола Яковенко, суддя Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, пояснив складнощі розгляду справ щодо оподаткування постачальників електронних комунікаційних послуг на спрощеній системі оподаткування та проблеми правозастосування положень абз. 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України. 

Певна кількість рішень податкового органу визнається протиправними та скасовуються судами з огляду на допущені процедурні порушення їх прийняття.

Він також повідомив, що багато справ цієї категорії, зокрема справи  незначної складності, розглядаються судами за правилами спрощеного позовного провадження, значна кількість яких не доходить до касації, як до суду, який мав би можливість сформувати правові висновки щодо прийнятих податковим органом рішень з означених спірних питань. 

Микола Яковенко запропонував за необхідності подавати клопотання до судів про перехід до загального позовного провадження, щоб сторони мали можливість касаційного оскарження судових рішень та формування якісної судової практики.

Дмитро Михайленко, голова податкового комітету ТПП, критично оцінив роботу податкової служби, порівнявши її з діями детектива, який “так зібрав докази, що справа в суді розвалилася”. Він зазначив, що з 300 звернень щодо скасування статусу платника єдиного податку 250 програно за формальними ознаками.

Артем Фреюк, представник компанії Київстар, поділився позитивними результатами державної політики щодо інтернет-провайдерів. За його словами, один з топ-п’яти подрібнювачів перейшов зі ста ФОПів на п’ять-шість ТОВ, що працюють на загальній системі оподаткування. Він також зазначив про проблему статистики: “427 ФОПів без єдиного співробітника надали послуги на 2,5 мільярда гривень”, що означає в середньому 3 тисячі абонентів на одного ФОПа.

Тетяна Кощук, експерт з питань оподаткування Growford Institute, представила комплексне дослідження нелегального ринку сигарет. У ньому підраховано, що з однієї тонни тютюнової сировини можна отримати нелегальну продукцію на 5,6 мільйона гривень, а нелегальна виробнича лінія може повністю окупити себе за 10 днів. За місяць роботи нелегального виробництва цілком реально повністю покрити всі витрати, включаючи корупційні, на його організацію. Кощук також відзначила часткову заміну “сірих” фабрик “чорними” виробничими лініями та появу новинки ринку – сигарет без фільтра та пачки за 25 гривень. Висока прибутковість відповідної незаконної діяльності вимагає постійної уваги до неї уваги з боку контролюючих та правоохоронних органів.

Єфрем Лащук, фахівець Економічної експертної платформи представ висновки аналізу світового досвіду, згідно якого оптимальним є законодавче врегулювання галузі, зокрема визначення поняття нікобустеру та зосередження оподаткування саме на нікотиномістькій рідині.

Андрій Соломін, представник асоціації НОРТ, привітав те, що вперше публічно обговорюється регулювання ринку електронних сигарет. Він підкреслив важливість розділення білого та чорного ринків і висловив надію на розробку ефективних інструментів боротьби з нелегальною торгівлею.

Данило Гетманцев у своїх подальших виступах наголосив на необхідності системної роботи замість пошуку лише швидких законодавчих рішень. 

“Питання точно не в законодавчому регулюванні. Питання в системній роботі, передусім ДПС та БЕБ”, – підкреслив він. 

Д.Гетманцев також зазначив важливість активної позиції білої частини ринку та навів приклад Хмельницького оператора з 117 ФОПами як показовий кейс подрібнення.

Олександр Цивінський підтвердив, що БЕБ уже звертає увагу на представлені аналітичні показники при визначенні напрямків діяльності. Він зазначив про початок процесу перезавантаження БЕБ та необхідність концентрації ресурсів на найважчих напрямках. Цивінський також наголосив на важливості рівних умов для співробітників БЕБ: “Не може працювати повністю ефективно працівник, який отримує на 60% менше, ніж його колега в інших правоохоронних органах”.

Андрій Лукасевич, представник компанії Філіп Морріс Україна звернув увагу, що для належного виконання завдань БЕБ необхідно передбачити відповідний рівень фінансування для забезпечення гідних заробітних плат співробітникам БЕБ, відкритті нових територіальних управлінь.

Ярослав Железняк відповів на запит про збільшення бюджету БЕБ, зазначивши про складність цього питання під час воєнного стану, але висловив готовність допомогти за умови підтримки бізнесу: “Якщо будуть офіційні звернення від бізнесу, нам буде на що опиратися”.

Конференція продемонструвала масштаби проблем тіньової економіки в ключових галузях України та необхідність комплексного підходу до їх вирішення. Учасники дійшли консенсусу щодо важливості системної роботи правоохоронних органів, адекватного фінансування БЕБ та активної позиції білого бізнесу у боротьбі з недобросовісною конкуренцією.

Учасники планують продовжити роботу в цьому напрямку, напрацювати спільно необхідні зміни до НПА та регулярно проводити тематичні засідання комітетів з контролю ситуації у проблемних галузях.