fbpx

Skip links

Для підтримки малого і середнього бізнесу в Україні варто враховувати умови воєнного часу і міжнародний досвід

 

Про шляхи покращення умов роботи малого бізнесу йшлося під час конференції «Модернізація спрощеної системи оподаткування», яка відбулася в Києві 21 грудня. 

Участь у конференції взяли народні депутати – голова партії «Слуга Народу» Олена Шуляк, перший заступник голови комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк, директор Команди підтримки реформ Мінекономіки Денис Шемякін, керівники бізнес-асоціацій, фахівці аналітичних центрів. 

Учасники дискусії обговорили зміну моделі ринкового нагляду в Україні, перехід до ризикоорієнтованої моделі; повернення «спрощенки» до довоєнних параметрів – скасування єдиного податку 2%; світовий досвід застосування РРО та оптимальні моделі для України; надспрощений режим для самозайнятих – без реєстрації та звітів; підвищення оборотів для переходу на ПДВ для ФОП/ТОВ на загальну систему оподаткування; поширення спрощеного режиму трудових відносин не лише на воєнний час, а і на післявоєнний; інклюзивний діалог влади та малого й середнього бізнесу. 

Спікерами та учасниками стали члени Української Ради Бізнесу Грігол Катамадзе (Асоціація платників податків України), Михайло Непран (Торгово-промислова палата України), Дмитро Кохан (Всеукраїнська аграрна рада), Борис Емельдеш (Всеукраїнська професійна асоціація підприємців), Надія Бедричук (Українська асоціація прямого продажу), Олександр Чумак (Асоціація приватних роботодавців), Юрій Пероганич (Асоціація підприємств інформаційних технологій України), Вікторія Черкач (Асоціація імпортерів та дистриб’юторів автокомпонентів), Олексій Француз (Рітейл асоціація України) та інші. 

Про міжнародний досвід оподаткування малого і мікробізнесу розповів старший аналітик Інституту соціально-економічної трансформації В’ячеслав Черкашин. За його словами, більшість країн має спрощені системи, як для юридичних, так й для фізичних осіб. «Тотальна фіскалізація не є поширеною практикою або «світовим трендом». Висновки дослідників МВФ – фіскалізація не є «срібною кулею», це «ліки» із недоведеною ефективністю. Діючі моделі фіскалізації відповідають ключовому принципу: фіскалізація не потрібна малому та мікробізнесу у випадках, коли підприємці обмеженні у можливостях для перевищення граничних лімітів спрощеної системи та зловживань», – підсумував експерт. 

Негативними наслідками широкомасштабної війни для України є скорочення ВВП, а відтак і попиту, на 30-40%; міграція населення, зростання рівня безробіття. Майже 60% підприємств, що залишилися, зменшили обсяги продажів на 40% і більше, багато підприємств закрилися взагалі, відзначали учасники конференції. Значно зросли витрати, а відключення електрики та мобільного Інтернету – надалі ускладнюють роботу, надто з РРО. 

Тотальна фіскалізація 2-ї і 3-ї груп платників єдиного податку є неефективною, наголосив, презентуючи результати дослідження, старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський. «Такі заходи спонукають бізнес до переходу у повну тінь. Той, хто працює в повній тіні, недоступний для податкової й уникає штрафів. Це рішення – тотальна фіскалізація – не на користь легальній роботі, не на користь платежів до бюджету». 

Представники бізнесу та аналітичних центрів вважають за необхідне замінити тотальну фіскалізацію 2-ї та 3-ї груп на точкову – найбільш ризикових категорій платників єдиного податку. 

Як тактичне термінове рішення, фахівці пропонують відкоригувати формулювання п.12 заключних положень Закону про РРО: «12. Санкції за порушення вимог цього Закону, вчинені у період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його скасування на території України не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів». 

Іншими важливими заходами можуть бути зміни до законодавства, які стимулюватимуть покупця отримувати фіскальний чек. Також необхідно забезпечити якісний контроль за «тінню», аби податкова служба могла дістатися до нелегальних підприємців.

Перший заступник голови комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк зазначив, що штрафів “заднім числом” за період дії воєнного стану не має бути, відповідну правку депутати готові внести до перехідних положень ПКУ.  Щодо зміни моделі фіскалізації на післявоєнний час – це питання потребує обговорення, прохання до представників бізнес асоціацій надіслати обгрунтовані пропозиції.

Борис Емельдеш, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців, наголосив, що вкрай важливим для малого бізнесу є законопроєкт №5473 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції».  Основна мета цього документу – зменшення соціальної напруги серед суб’єктів малого й середнього бізнесу, зниження штрафів до оптимального рівня, запровадження ризикоорєнтованого контролю. 

Олена Шуляк, голова партії “Слуга народу”, зазначила, що зміна моделі ринкового нагляду в Україні є доцільною, необхідно опрацювати два законопроєкти – 5473 та 5473-1 і погодити спільну редакцію. Після цього реалізувати законопроєкт буде значно швидше.  

Важливо провести ліберальну податкову реформу, перезавантажити Державну митну службу та Бюро економічної безпеки України, – відзначали спікери конференції. 

«Закон про Бюро економічної безпеки насправді дуже гарний. Один із ключових моментів закону – ризик-орієнтований підхід. Проте багато хто з керівництва БЕБ не розуміє, про що йдеться. У нас звикли реагувати на факт злочину, тоді як у США, Британії, багатьох країнах Європи – працює інша модель боротьби з економічними злочинами. Наша команда вже розробила методологію аналізу економічно-фінансових ризиків і готова передати це до БЕБ, але вже іншому складу, хто це буде реалізовувати», – наголосив, виступаючи на конференції, президент Асоціації платників податків України, член Наглядової Ради Української Ради Бізнесу Грігол Катамадзе. 

Також учасники конференції обговорили ідею створення найпростішого податкового режиму для самозайнятих – за зразком інших країн, де така модель успішно працює. 

Коментуючи виступи представників бізнесу та аналітичних центрів, народні депутати запропонували спільно напрацювати пропозиції щодо зміни моделі фіскалізації з урахуванням ефективності податкового контролю, а також інші зміни до законодавства для покращення умов ведення малого бізнесу.

Бізнес-асоціації можуть впливати на порядок денний парламенту, аргументуючи свою позицію за тими чи іншими законопроєктами, відзначила Олена Шуляк. Вона закликала до регулярних зустрічей, під час яких бізнес буде інформувати депутатів про важливі законопроєкти і про те, якого узгодження вони потребують. 

Організаторами заходу виступили Українська Рада Бізнесу і Національна бізнес коаліція у партнерстві з Радою Міст «Захисти ФОП». Аналітичний партнер – Економічна експертна платформа.

Конференція організована у партнерстві з Данською радою у справах біженців (DRC) завдяки фінансовій підтримці урядів Швейцарії та Великої Британії. Висловлені погляди і думки належать лише авторам та не обов’язково відображають погляди DRC, урядів Швейцарії чи Великої Британії. Ні DRC, ні уряди Швейцарії чи Великої Британії не несуть відповідальності за будь-яке використання інформації, що розміщена у матеріалах за результатами конференції. 

 

Залишити коментар

Name*

Website

Коментар